Державний навчальний заклад

«Одеський центр професійно-технічної освіти»

З предмету «Основи галузевої економіки та  підприємництва» на тему: 

« Застосування гри, як метода навчання, на уроках «Основи галузевої економіки та  підприємництва»

Виконавець: 

                                                                                                                                                       Викладач економіки

Башкатова Є.В.

Розглянуто та погоджено на засіданні методичного об’єднання викладачів базових предметів

 та рекомендовано до використання  в навчально-виховному процесі

Протокол №___ від «___» ___ 20___р. Голова МО ________ Гачук О.В.

                                                               Овідіополь

Зміст:

1.        Анотація…………………………………………………3стор

2.        Вступ  ……………………………………………………4стор

3.        Роль гри при організації пізнавальної діяльності……..5стор

4.        Гра, як метод навчання………………………………….7стор

5.        Розгорнутий план уроку-гри……………………………11стор

6.        Висновки…………………………………………………16стор

7.        Використана література…………………………………17стор

8.        Додатки …………………………...……………………..18стор

Анотація

            До вашої уваги пропонується розробка ділової гри “Книжкова фабрика”.

            Ділова гра - гарна форма для колективного пізнання.

           В основі заняття лежить ділова гра "Книжкова фабрика", в якій моделюється виробництво книг. Порівняння результатів діяльності при різних способах організації виробництва дозволяє продемонструвати переваги поділу праці та спеціалізації. Ознайомити школярів з важливими поняттями, необхідними для аналізу виробничої діяльності (продуктивність, собівартість, фіксовані та змінні витрати, капіталовкладення тощо)

         Наведена розробка у повному обсязі орієнтована використання всім спеціальностей проф.-тех. освіти під час уроків таких предметів як: «фінансова грамотність», «основи галузевої економіки та підприємництва». Таким чином, ділова гра, що моделює реальну виробничу діяльність, повністю або частинами залежно від цілей навчання, ця гра з успіхом може проводитися на уроках предметів економічного змісту.

         Економічні знання є основою формування світогляду учня, тому що саме вони найбільшою мірою мають відношення до реалій навколишньої дійсності і торкаються інтересів кожного учня.

      Ділова гра розвиває вміння та навички загальнонавчального характеру через: організацію розумової діяльності (систематизація та класифікація даних, аргументування, формулювання висновків); оцінка результатів своїх дій. Серед комунікативних умінь і навичок, що формуються під час ділової гри, слідує виділити такі: організація внутрішньогрупового співробітництва та ділового спілкування; спільне вироблення рішень; публічний виступ; презентація результатів роботи; вирішення демократичним шляхом конфліктних ситуацій.

       Чому мають навчитися здобувачі освіти:     

•  Давати визначення поняття продуктивності, пов'язуючи її як із витратами праці.

•  Перераховувати фактори, що впливають на продуктивність, розуміти їхній взаємозв'язок.

•  Розрізняти постійні та змінні витрати, вміти розраховувати собівартість, продуктивність.

Вступ

        Ігрова діяльність– один з провідних різновидів діяльності. У широкому сенсі гра сприймається як будь-яка діяльність, яка приносить задоволення.

       У людській практиці ігрова діяльність виконує такі функції:

•  Розважальна, що є об'єктивно її основною функцією (надихнути, пробудити інтерес і т.п.)

•  Комунікативна – освоєння діалектики міжособистісного спілкування та взаємодії.

•  Самореалізації у грі як полігоні людської практики.

•  Психотерапевтична – подолання різноманітних труднощів, які у інших видах життєдіяльності людини.

•  Діагностична – визначення відхилень від нормативної поведінки, самопізнання у процесі гри.

•  Корекційна – внесення позитивних змін до структури особистості.

•  Соціалізації – включення до системи суспільних відносин, засвоєння людиною норм людського гуртожитку.

1.Роль гри при організації пізнавальної діяльності.

У системі виховних засобів гра займає явно не рівноцінне в порівнянні з іншими виховними засобами - спілкуванням, працею, вченням - місце. Вона якщо і має вельми істотне значення. 

Будь-яка педагогічна технологія має способами і засобами, що активізують і інтенсифікують діяльність здобувачів освіти, але в ігрових технологіях вони основні і визначають ефективність результатів.

 На сучасному етапі розвитку освіти проблема активності пізнавальної діяльності здобувачів освіти набуває особливо важливе значення у зв'язку з потребою суспільства в людях освічених, здатних швидко орієнтуватися в обстановці, мислити самостійно. 

 Основні умови, при яких виникав би і розвивався інтерес до навчання: 

1.       Перш за все, це така організація навчання, при якій здобувач освіти втягується у процес самостійного пошуку і «відкриття» нових знань, вирішує завдання проблемного рішення.

2.       Навчальний працю, як і всякий інший, цікавий тоді, коли він різноманітний.

Одноманітна інформація і одноманітні способи дії швидко викликають нудьгу.

3.       Для появи інтересу до досліджуваного предмета необхідно розуміння потрібності, важливості, доцільності вивчення даного предмета в цілому і окремих його розділів. 4. Чим більше новий матеріал пов'язаний з засвоєними раніше знаннями, тим він цікавіший для здобувачів освіти.

5.                 Занадто легкий і дуже важкий матеріал не викликає інтересу. Навчання повинно бути важким, але посильною.

6.                 Диференційований підхід до навчання, врахування їх особистісних якостей та рівня підготовки з предмета.

7.                 Чим частіше перевіряється і оцінюється робота здобувача освіти, тим цікавіше йому працювати.

8.                 Яскравість навчального матеріалу, емоційна реакція і зацікавленість самого викладача з величезною силою впливають на здобувача освіти, на його ставлення до предмета. 

 Наведеним комплексом умов при правильній організації відповідають активні форми і методи навчання, зокрема ігрові. Будь-яка педагогічна технологія має засоби, що активізують і інтенсифікують діяльність здобувачів освіти, у деяких же технологіях ці кошти складають головну ідею і основу ефективності результатів. До таких технологій можна віднести і ігрові технології. 

 Гра - це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення суспільного досвіду, в якому складається й удосконалюється самоврядування поводженням. 

1.                 Сутність гри полягає в тому, що вона є виконання бажань, але не одиничних, а узагальнених афектів. Їх основним змістом є система відносин з дорослими. 

2.                 Специфічне задоволення ігри пов'язане з продовженням спонукань, з підпорядкуванням правилом, укладеним в ролі. Саме через відносини, на думку Л.С.

Виготського, через продовження безпосередніх спонукань коригується поведінка особистості. 

 Л.С. Рубінштейн висуває ідею, найбільш точно пояснює механізм впливу гри на поведінку дитини. На його думку «гра - це діяльність, і це означає, що гра є вираженням певного відношення до особистості, до навколишнього діяльності». Виховує роль гри полягає в різноманітних переживаннях, значущих для грає дитини.

2. Гра, як метод навчання

Метод навчання — взаємопов'язана діяльність викладача та здобувачів освіти, спрямована на засвоєння учнями системи знань, набуття умінь і навичок, їх виховання і загальний розвиток. 

У вузькому значенні метод навчання є способом керівництва пізнавальною діяльністю здобувачів освіти, що має виконувати три функції: навчаючу, виховну і розвиваючу. Він є складним педагогічним явищем, в якому поєднані логіко-змістовий, психологічний, педагогічний аспекти. Складовою методу навчання є прийом навчання.

Прийом навчання — сукупність конкретних навчальних ситуацій, що сприяють досягненню проміжної (допоміжної) мети конкретного методу. 

Чим багатший арсенал прийомів у структурі методу, тим він повноцінніший та ефективніший.

Методи навчання класифікують на загальні (можуть використовуватися в процесі навчання будь-яких навчальних предметів) і спеціальні (застосовуються для викладання окремих предметів, але не можуть бути використані при викладанні інших предметів).

За іншою класифікацією їх поділяють на: методи готових знань (здобувачі освіти пасивно сприймають подану викладачем інформацію, запам'ятовують, а в разі необхідності відтворюють її) і дослідницький метод (передбачає активну самостійну роботу здобувачів освіти при засвоєнні знань: аналіз явищ, формулювання проблеми, висунення і перевірка гіпотез, самостійне формулювання висновків), який найбільш повно реалізується в умовах проблемного навчання.

Залежно від походження інформації виділяють: словесні, наочні та практичні методи; від мети: методи здобуття нових знань, метод формування умінь і навичок, метод застосування знань на практиці, методи творчої діяльності, методи закріплення знань, умінь і навичок, методи перевірки і оцінювання знань, умінь і навичок.

Досить розгалуженою є класифікація методів навчання за особливостями навчальнопізнавальної діяльності учнів, яку складають:

— пояснювально-ілюстративний (інформаційно-рецептивний) метод: викладач організує сприймання та усвідомлення здобувачами освіти інформації, а здобувачі освіти здійснюють сприймання (рецепцію), осмислення і запам'ятовування її;

— репродуктивний: викладач дає завдання, у процесі виконання якого здобувачі освіти здобувають уміння застосовувати знання за зразком;

— проблемного виконання: викладач формулює проблему і вирішує її, здобувачі освіти стежать за ходом творчого пошуку (здобувачам освіти подається своєрідний еталон творчого мислення);

— частково-пошуковий (евристичний): викладач формулює проблему, поетапне вирішення якої здійснюють здобувачі освіти під його керівництвом (при цьому відбувається поєднання репродуктивної та творчої діяльності );

— дослідницький: викладач ставить перед здобувачами освіти проблему, і ті вирішують її самостійно, висуваючи ідеї, перевіряючи їх, підбираючи для цього необхідні джерела інформації, прилади, матеріали тощо.

Залежно від особливостей викладання та учіння, в яких поєднуються методи викладання (діяльність викладача) з відповідними методами учіння (діяльність здобувачів освіти):

— інформаційно-повідомляючий метод викладання і виконавчий метод учіння. Передбачають викладання навчального матеріалу без докладного пояснення, узагальнення й систематизації, а здобувачі освіти— заучують його без достатнього аналізу та осмислення;

— пояснювальний метод викладання і репродуктивний метод учіння. Викладач не тільки повідомляє певні факти, але й пояснює їх, домагаючись осмислення, засвоєння учнями (здобувачі освіти засвоюють матеріал на рівні розуміння і запам'ятовування);

— інструктивно-практичний метод викладання і продуктивно-практичний метод навчання. Викладач інструктує здобувачів освіти словесними, наочними або практичними способами, як виконувати певні практичні дії;здобувачі освіти за допомогою вправ відшліфовують різні уміння і навички;

— пояснювально-спонукальний метод викладання і частково-пошуковий метод навчання. Викладач частину навчального матеріалу подає в готовому вигляді, іншу частину — через проблемні завдання; здобувачі освіти засвоюють навчальний матеріал як за допомогою репродуктивного, так і творчого, дослідницького методу;

— спонукальний метод навчання і пошуковий метод навчання. Викладач ставить перед здобувачами освіти проблемні питання і завдання, організовуючи їх самостійну діяльність; здобувачі освіти самостійно здобувають і засвоюють нові знання в основному без допомоги викладача.

Беручи за основу логіку побудови навчального матеріалу, розрізняють індуктивні, дедуктивні та традуктивні методи; логіку викладання — аналітичні, систематичні, аналітико-синтетичні, аналогічно-індуктивні, синтетично-дедуктивні; характеру пізнавальної діяльності — ілюстративні, продуктивні, творчі, акроматичні, катехізичні (запитальні) методи; ступінь самостійної роботи здобувачів освіти у процесі навчання — подаючі методи (діяльність здобувачів освітив основному зводиться до сприймання словесної або наочної інформації), методи взаємодії викладача та здобувачів освіти (наприклад, бесіда, дискусія тощо), методи самостійної роботи; спосіб вирішення пізнавального завдання — емпіричні (засновані на досвіді, експерименті) і теоретичні (засновані на логічному аналізі) методи. Досить широко в педагогіці почали використовувати методи проблемного і програмованого навчання.

Так званий бінарний підхід до класифікації методів навчання, що враховує одночасно навчальну діяльність викладача і пізнавальну діяльність здобувачів освіти, передбачає: методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності; методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.

Гру найчастіше визначають як діяльність, що виконується не для отримання будьякого результату, а заради самої діяльності, заради забави.

К. Д. Ушинський бачив у грі дитини серйозне заняття, в якому він освоює і перетворює дійсність: "Для дитини гра - дійсність, і дійсність набагато більше цікавих, ніж та, яка його оточує. Цікавіше вона для дитини саме тому, що зрозуміліше, а зрозуміліше вона йому тому, що почасти є його власне створення ... У дійсного життя дитя не більше, як дитя, істота, що не має ще ніякої самостійності ...; в грі ж дитя, вже зріє людина, пробує свої сили і самостійно розпоряджається своїми ж творіннями ". Тут ми бачимо більш глибоке розуміння гри, ніж навіть у сучасних визначеннях, в яких суть її бачиться лише в копіюванні  дій дорослих: 

В іграх з предметами, рольових і сюжетних, спортивних, конструкторських та ін.

діти стають більш спритними, сильними, кмітливими, добрими, уважними, здатними до співпраці і т.д.

Для викладача гра виступає в абсолютно іншій якості, ніж це видається в поширених словниках і довідниках, - це діяльність вихованці, мотивом якої є сам процес або дії з уявними об'єктами в уявній чи реальній ситуаціях, спрямована на пізнання, освоєння та перетворення дійсності та яка використовується в педагогічному процесі як засобу виховання. Це засіб виховання, в якому вихователь як інструмент формування особистості вихованці використовує його вільну (ігрову) діяльність в уявній і реальної ситуаціях, направляючи її на розвиток позитивних якостей особистості.

3.Розгорнутий план проведення ділової гри «Книжкова фабрика» на уроці «Основи галузевої економіки та підприємництва» 

Мета:

•  Розвинути в здобувачів освіти уявлення про поняття, пов'язані з виробництвом, прищепити  елементарні навички ведення економічної документації;

•  Активізувати пізнавальну діяльність здобувачів освіти.

Засоби  та матеріали:

•  Пачка паперу.

•  Скріпки, ручки.

•  Таблиці Т-1, Т-2, Т-3 (для кожного)

•  Емблеми

•  Грамоти

Оформлення кабінету: плакат на дошці з епіграфом, схеми.

        Единий путь, який веде до знань, – 

                                                                                    це    діяльність.

Бернард Шоу.

    Хід гри:

1.   Вступне слово……1 хв

 Сьогодні ми зустрілися тут, щоб показати свої знання, уміння у виробничому процесі та виявити найкращих. Отже, ми розпочинаємо проведення ділової гри «Книжкова фабрика».

2.   Подання участників гри……..2 хв

Спочатку познайомимося з учасниками гри – це:

І. Фірми виробники: 2-5 групи здобувачів освіти(оптимально 5 осіб)

1 фірма - «Вітрило»,

ІІ. Відділ технічного контролю (цю роль перебирає вчитель, але вже у ансамблі з 2-3 учнями).

ІІІ. Подання ходу гри…….6 хв

    Слово викладача: Я хочу познайомити вас із схемою гри.

     Мета створених компаній – виготовлення максимальної кількості книжок. При цьому після закінчення кожного періоду гри (тривалістю 3 хвилини) для продуктивності праці враховується тільки якісна готова продукція, а напівфабрикати, що залишилися, або шлюб враховуються для підрахунку собівартості! Дані таблицю записуються після проходу продукції через відділ технічного контролю.

Далі викладач просить здобувачів освіти прибрати всі речі зі столів, роздає їм папір та скріпки, пропонує кожному спробувати виготовити книжку.

    Пояснює технологію виготовлення книжки та демонструє її: складіть аркуш паперу навпіл, розірвіть його по згину, складіть ще раз і знову розірвіть. Склавши втретє вийшли 8 аркушів, отримуємо 16-сторінкову книжку. Необхідно пронумерувати всі внутрішні сторінки (з другої), на обкладинці написати назву фірми (назва, що коротша, тим краще) і скріпити сторінки скріпкою.

IV. Перший етап виробництва……6 хв

        Оголошення про перший етап виробництва.

Далі викладач роздає кожній групі ТАБЛИЦЮ № 1 "Підрахунку продуктивності праці", і пояснює, яким чином ведеться облік результатів виробництва. Ця таблиця заповнюється поетапно і розрахунки ведуться згідно з формулами в таблиці.

ТАБЛИЦЯ № 1. Підрахунок продуктивності праці

Назва компанії __________________група__________

    На цьому етапі здобувачі освіти виробляють книжки самостійно від початку до кінця, спеціалізація відсутня. При цьому на кожну фірму припадає лише по одній ручці. Через три хвилини виробництво припиняється. Підраховується результат та заповнюється таблиця.

      Збираються зроблені зразки та визначаються хороші якісні та невдалі браковані книжки. Це тепер обов'язок «Відділу технічного контролю (ВТК)» відстежувати кожному етапі по фірмам виробництво продукції.

V. Другий етап виробництва…..6хв

      Оголошення про другий етап виробництва. На цьому етапі виробничий процес здобувачі освіти ділять на операції, спеціалізуючись на конкретній операції. Кількість ручок  не змінюється. Після закінчення трьох хвилин проведіть ті самі процедури контролю та підрахунку результатів, що й на першому етапі.

VІ.Третій етап виробництва……6хв

  Оголошення про третій етап виробництва. Компанії отримують можливість використовувати стільки капіталовкладень, скільки вважатимуть необхідним більш ефективної роботи фірми, не забуваючи вартості кожної ручки.

VІІ. Четвертий етап виробництва……6хв

  Оголошення про четвертий етап виробництва. Проблеми безробіття та скорочення робочих місць актуально розглянути та обговорити це питання.

VІІІ. Заключний етап……10хв

  Здобувачі освіти заповнюють ТАБЛИЦЮ № 2 "Дані по фабриці" та ТАБЛИЦЮ № 3 "Результати роботи фірм" та керівники фірм аналізують результати діяльності фірм в цілому.

ТАБЛИЦЯ № 2. Дані по фабриці

ТАБЛИЦЯ № 3. Результати роботи фірм

  Пропонується здобувачам освіти продемонструвати з урахуванням даних таблиці № 1 підвищення продуктивність результаті поділу праці. Обговорюються причини зниження собівартості.

    Аналізуються результати, досягнуті після придбання додаткових капіталовкладень, обговорюється ситуація при скороченні робочих місць.

ІХ. Підбиття підсумків……….2хв

1). Заключне слово викладача

      Отже, підіб'ємо підсумки обговорення. Сьогодні ми з вами визначили, що за рахунок таких способів як: розподіл праці, додаткові капіталовкладення, вкладення в людський капітал (освіта, охорона здоров'я, професійна підготовка тощо) підвищується продуктивність. А продуктивність – це ставлення кількості вироблених благ до кількості використаних ресурсів.  2). Оцінки за урок

3) Вручення грамот

Висновок

Гра – одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини, разом з працею, навчанням, мистецтвом, спортом вона забезпечує необхідні емоційні умови для всебічного, гармонійного розвитку особистості. Для викладача вона стає інструментом виховання, що дає змогу повністю враховувати вікові особливості, розвивати ініціативу, створювати атмосферу розкутості, самостійності, творчості та умови для саморозвитку.

Підбираючи ігри, слід поєднувати два елементи навальний та ігровий. Створюючи ігрову ситуацію відповідно до змісту програми, викладач повинен чітко спланувати діяльність здобувачів освіти, спрямувати її на досягнення поставленої мети. 

Саме завдяки ігровим формам занять вдається залучити пасивних здобувачів освіти до систематичної розумової праці, дати змогу  відчути успіх, повірити в свої сили. І спостереження показують що здобувачі освіти, які були не дуже охочі до серйозного і систематичного тренування і які протестували проти вимоги “прочитай сторінку”, змогли подолати труднощі читання саме через гру. 

Доцільність використання гри на тих чи інших етапах уроку залежить також і від рівня знань, умінь і навичок здобувачів освіти та від складності дидактичних завдань, які стоять перед ними. Гра допомагає їм, коли важко, коли є необхідність створити додатковий емоційний фон навчання, опосередковано впливати на хід і результати їхньої діяльності.

На мою думку,  гра несе в собі значний потенціал активізації навчально-пізнавальної діяльності, необхідно лише як в теорії, так і на практиці глибше розкривати саме механізм взаємодії навчального та ігрового компонент пізнавального процесу.

Гра як метод навчання має свої особливості. З одного боку, в її сутності

формуються певні якості особистості: уваги, спостережливості, пам’ять, розвивається мислення, виявляються творчі здібності здобувача освіти, самостійність, ініціатива.

Список використаних джерел

1.                 Артемова Л. В. Вчися граючись. – К.: Томіріс, 1990, с. 3-5.

2.                 Воробйова С. Дидактична гра в процесі навчання/ Рідна школа. – 2002. – № 10.

3.                 Дозвілля школярів: ігрові програми / Упоряд. Л. Шелестова. – К.: Редакції загальних педагогічних газет, 2004, с. 50-52, 123-125.

4.                 Жорник О. Використання дидактичних ігор у навчанні. // жур. Рідна школа. – Київ:

2000. – №4. – с.63-64. 

5.                 Лозова В. І., Троцко Г. В. Теоретичні основи виховання (навчальний посібник для студентів педагогічних навчальних закладів) – Харків: 1997. – 338с.

6.                 Мамчур І. Теорія гри та її пізнавальні можливості. /Історичний аналіз// Рідна школа. – 2003. - № 6.

7.                 Макаренко А. С. Гра // Твори: в 7 т. – К., 1954, с. 367-368.

8.                 Осадчук Р. І. Дидактичні ігри в навчальному процесі школи. // жур. Педагогіка і психологія. – Київ: 1996. - № 4. – с. 102-110. 

9.                 Саюк В. Ігрові методи та їх дидактичне значення. – Рідна школа, 2001, квітень, с. 1810.  Семенов В. Г. Дидактична гра як форма навчання. // жур. Радянська школа. 1989. – №3. – с. 61-65.

10.            Томиткін Є., Нагай Л. Гра у становленні особистості дитини. – Початкова школа, 1997, с. 41-43.

11.            Філімонова Т. В. Дитяча гра в наукових розробках педагогів і психологів кінця XIX- поч. XX ст./ Педагогіка і психологія. – 2001. - № 1. 

12.            Шульга Л. Ігрові методики та їх роль у моральному вихованні учнів молодшого шкільного віку/ Рідна школа. – 2002. - № 10.

ДОДАТКИ

ОБЛАДНАННЯ

                                                «Рута»

ТАБЛИЦЯ № 1. Підрахунок продуктивності праці Назва компанії __________________група__________

ТАБЛИЦЯ № 2. Дані по фабриці

ТАБЛИЦЯ № 3. Результати роботи фірм