ВСТУП

Потік інформації у сучасному світі вимагає застосування таких методів навчання, які дозволили б ефективно передавати доволі великий обсяг знань, забезпечили високий рівень оволодіння матеріалом, який вивчається. Сьогодні основні методичні інновації пов’язані з використанням активних, або як їх ще називають інтерактивних, методів навчання. Суть їх полягає у тому, що навчальний процес організовується на основі взаємодії, діалогу, в ході якого студенти навчаються критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, враховувати альтернативні думки, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватись з іншими людьми. 

 До провідних методів інтерактивних форм навчання відносяться тренінги, ділові та рольові ігри, навчальні групові дискусії, мозковий штурм тощо. Чільне місце в останній час посідає метод аналізу ситуацій Case

Studies. 

 На сьогодні запровадження методу аналізу ситуацій у навчальний процес знаходиться на стадії осмислення та запозичення напрацьованих методик у закордонних вчених. Новизна і особливості використання Case Studies вимагають детального аналізу даного методу як виду інтерактивних форм навчання, адаптації до особливостей використання при викладанні дисципліни «Охорона праці».

 Метод Case-Studies як складне багатоаспектне явище

Глобалізація сучасних економічних та соціальних процесів обумовлює необхідність входження українських навчальних закладів у світовий освітній простір, навчання людини "навикам сприймання нових знань", залучення її в інноваційну діяльність – "процес перетворення наукового знання на фізичну реальність, що змінює суспільство".

До ряду інноваційних методів навчання у професійних навчальних закладах України відноситься Case Studies. Case Studies являє собою спеціальну методику навчання, яка міститься у використанні конкретних випадків (ситуацій, історій) для сумісного аналізу, обговорення або виробленя рішеь тими, хто навчається, з певної навчальної дисципліни. Цей метод сьогодні завоював передові позиції, вважається одним з найбільш ефективних способів навчання спеціалістів навикам вирішення типових проблем і представляє собою альтернативу лекціям.

Безпосередня мета методу Case Studies – спільними зусиллями групи студентів проаналізувати ситуацію – case, що виникає при конкретному положенні справ, і виробити практичне рішення; закінчення процесу – оцінка запропонованих алгоритмів і вибір кращого в контексті поставленої проблеми. Метод Case Studies найширше використовується у вивченні економіки і бізнес-наук за кордоном.

Вперше він був застосований в навчальному процесі в школі права Гарвардського університету в 1870 році; впровадження цього методу в Гарвардській школі бізнесу почалося в 1920 році. Перші підбірки кейсів були опубліковані в 1925 році в Звітах Гарвардського університету про бізнес.

В Україні методика Case Studies по тим освітнім стандартам і традиціям, що прийняті в США, стала впроваджуватись тільки останні 4-5 років. Головна проблема – розробка самих навчальних практичних ситуацій.

Сase – приклад, взятий з реального життя, являє собою не просто правдивий опис подій, а єдиний інформаційний комплекс, що дозволяє зрозуміти ситуацію. Хороший кейс повинен задовольняти наступні вимоги:

-                       відповідати чітко поставленій меті створення; 

-                       мати відповідний рівень складності; 

-                       ілюструвати декілька аспектів економічного життя; 

-                       не застарівати дуже швидко;

-                       бути актуальним на сьогоднішній день;

-                       ілюструвати типові ситуації; 

-                       розвивати аналітичне мислення;

-                       провокувати дискусію; -   мати декілька рішень.

Передбачається, що у виробничих ситуаціях не існує однозначно правильних рішень. Суть навчання методом Case Studies полягає в тому, що кожен пропонує варіанти, виходячи зі знань, що є у нього, практичного досвіду і інтуїції. 

У метода Case Studies є свої ознаки і технологічні особливості, що дозволяють відрізнити його від інших методів навчання.

Ознаки методy Case Studies:

1.      Наявність   моделі         соціально-економічної системи,     стан   якої розглядається в деякий дискретний момент часу. 

2.      Колективна розробка рішень. 

3.      Велика альтернативність рішень; принципова відсутність єдиного рішення. 

4.      Єдина мета при виробленні рішень. 

5.      Наявність системи групового оцінювання діяльності. 

Технологічні особливості методу Case Studies: 

1.      Метод є специфічним різновидом дослідницької аналітичної технології, тобто включає операції дослідницького процесу, аналітичні процедури. 

2.      Метод Case Studies виступає як технологія колективного навчання, найважливішими складовими якої виступають праця в групі (або підгрупах) і взаємний обмін інформацією.

3.      Метод Case Studies у навчанні можна розглядати як синергетичну технологію, суть якої полягає в підготовці процедур занурення групи в ситуацію, формуванні ефектів примноження знань, інсайтного прозріння, обміну відкриттями і тому подібне. 

4.      Метод Case Studies інтегрує в собі технології розвиваючого вчення, включаючи процедури індивідуального, групового і колективного розвитку, формування багатообразних особових якостей студентів.

5.      Метод Case Studies виступає як специфічний різновид проектної технології. У звичайній навчальній проектній технології відбувається процес дозволу наявної проблеми за допомогою спільної діяльності студентів, тоді як в методі Case Studies відбувається формування проблеми і шляхів її вирішення на підставі кейса, який виступає одночасно у вигляді технічного завдання і джерела інформації для усвідомлення варіантів ефективних дій.

6.      Метод Case Studies концентрує в собі значні досягнення технології «створення успіху». У нім передбачається діяльність по активізації студентів, стимулювання їх успіху, підкреслення досягнень студентів. Саме досягнення успіху виступає однією з головних рушійних сил методу, формування стійкої позитивної мотивації, нарощування пізнавальної активності.

Основна функція методу Case Studies – навчити студентів вирішувати складні неструктуровані проблеми, які неможливо вирішити аналітичним способом.

Використання методу Case Studies має явні переваги перед простим викладом матеріалу, широко використовуваним в традиційній педагогіці вищої школи України. Проте не варто вважати, що кейси можуть замінити лекції. На думку викладача Американського інституту бізнесу і економіки (Aibec) Пітера Ексмана, не можна витрачати весь свій час лише на розбір конкретних прикладів, тому що це формує стереотипний, упереджений підхід до вирішення схожих проблем, і студент буде не в змозі піднятися на вищий рівень узагальнення. 

Кейси відрізняються від завдань, використовуваних при проведенні семінарських і практичних занять, оскільки цілі використання завдань і кейсів у навчанні різні. Завдання забезпечують матеріал, що дає студентам можливість вивчення і вживання окремих теорій, методів, принципів. Навчання за допомогою кейсів допомагає студентам набути широке коло різноманітних навичок. Завдання мають, як правило, одне рішення і один шлях, що приводить до цього рішення. Кейси мають багато рішень і безліч альтернативних шляхів прийняття рішення.

Метод Case Studies відносять до одного з «просунутих» активних методів навчання. До переваг методу Case Studies можна віднести:

-          використання принципів проблемного навчання – здобуття навиків вирішення реальних проблем, можливість роботи групи на єдиному проблемному полі, при цьому процес вивчення, по суті, імітує механізм ухвалення рішення в житті, він адекватніший до життєвої ситуації, ніж заучування термінів з подальшим переказом, оскільки вимагає не лише знання і розуміння термінів, але і уміння оперувати ними, будувати логічні схеми вирішення проблеми, аргументувати свою думку;

-          здобуття навичок роботи в команді (Team Job Skills); 

-          вироблення навичок простих узагальнень; 

-          здобуття навичок презентації; 

-          здобуття навичок прес-конференції, уміння формулювати питання, аргументувати відповідь.

Розбираючи кейс, студенти фактично отримують на руки готове рішення, яке можна застосувати в аналогічних ситуаціях. Збільшення в «багажі» студента проаналізованих кейсів, збільшує вірогідність використання готової схеми рішень до ситуації, що склалася, формує навики вирішення більш серйозних проблем.

Метод Case Studies вимагає підготовленості студентів, наявність у них навиків самостійної роботи; непідготовленість студентів, нерозвиненість їх мотивації може приводити до поверхневого обговорення кейса.

Завдання, що вирішуються в процесі реалізації методу Case Studies:

1.      Здійснення проблемної структуризації, що передбачає виділення комплексу проблем ситуації, їх типології, характеристик, наслідків, шляхів вирішення (проблемний аналіз). 

2.      Визначення характеристик, структури ситуації, її функцій, взаємодії з навколишнім і внутрішнім середовищем (системний аналіз).

3.      Встановлення причин, які привели до виникнення даної ситуації, і наслідків її розгортання (причинно-наслідковий аналіз). 

4.      Діагностика змісту діяльності в ситуації, її моделювання і оптимізація (праксеологічний аналіз). 

5.      Побудова системи оцінок ситуації, її складових, умов, наслідків, дійових осіб (аксіологічний аналіз).

6.      Підготовка передбачень щодо вірогідного, потенційного і бажаного майбутнього (прогностичний аналіз). 

7.      Вироблення рекомендацій щодо поведінки дійових осіб ситуації (рекомендаційний аналіз). 

8.      Розробка програм діяльності в даній ситуації (програмно-цільовий аналіз).

Основні характеристики використання Case Studies повинні зводитися до наступного:

-          висока мотивація студентів в процесі навчання, які повинні в стислі строки провести аналіз конкретної ситуації, прийняти рішення виробити рекомендації;

-          вироблення рішень з конкретного кейсу, як правило проходить в межах малих груп (3-5 чоловік), що розвиває такі якості, як здібність до співробітництва, почуття лідерства, ділова етика;

-          проходить навчання практиці, формується погляд на господарське життя як на постійно змінюючу систему з надзвичайно великою кількістю змінних;

-          роль викладача не в створенні інформаційного потоку, «нового знання», а в підтримці високої мотивації студентів, організації заключної дискусії з метою виробки оптимального рішення кейсу;

-          починати упровадження ситуаційного навчання доцільно у вигляді заключного тесту або завершуючого заняття, яке резюмує певний модуль навчальної програми. 

Виходячи з описаної вище загальної характеристики завдань, що вирішуються в процесі реалізації методу Case Studies, можна сформулювати основні рекомендації по їх вирішенню. 

В ході занять, що проводяться із застосуванням методу Case Studies, можна виділити 7 етапів:

1.      Етап розробки навчальної практичної ситуації:

а) кейси пишуть або складають на прикладі конкретних підприємств, фірм, або в «тиші кабінетів» на матеріалі газетних або журнальних публікацій, річних звітів підприємств тощо;

б) обсяг кейсу від 1 до 30 сторінок;

в) при розробці кейсу на прикладі конкретного підприємства

обов’язково взяти досвід її керівника на його тиражування та використання.

Можливо, доведеться зашифрувати назву фірми та імена персонажів;

г) в кінці кейсу, як правило, формуються питання для студентів.

2.      Етап постановки викладачем основних питань:

а) кейси повинні бути дані кожному студенту не пізніше, як за день до

занять;

б) тому починає викладач з контролю знань студентами самого кейсу;

в) обов’язкове далі коротке введення в кейс. Питання студентам, наприклад: «У яких випадках проводить спеціальне розслідування нещасних випадків?»;

г) з’ясувати, що є центральною проблемою даного кейсу, розв’язання

якої повинні знайти студенти;

д) розбити на підзаголовки, «змішувати» хронологічні факти,

персонажі, вносити елемент плутанини.

3.      Розподіл студентів по малих групах (не більше 3-5 чоловік в одній групі).

4.      Етапи роботи в малій групі. Вибір «спікера»:

а) тривалість роботи 30-40 хвилин, жорстко вимагати укладатися у

визначені терміни;

б) обходячи групи та роблячи деякі пояснення, запобігати прямих

консультацій;

                        в)     дати     можливість     використовувати     студентам     літературу,

підручники, довідники;

г) при відносно однорідному складі груп «спікера» обирають

самостійно самі студенти;

д) інколи корисно призначати «спікера» в останній момент «вольовим

рішенням» викладача. 

5.      Етап презентації рішення з кейсів:

а) представляє рішення кейсу від кожної малої групи свій представник

(спікер). Час до 5-10 хвилин;

б) максимально заохочувати при презентації використання плакатів,

схем, графіків (які повинні підготувати групи на попередньому етапі);

 в) заохочувати доповнення членами малої групи свого спікера. Але якщо, як доповнення виходить рішення, яке протилежне виступу спікера, то мала група не впоралась з кейсом;

г) потім питання аудиторії до спікера. Викладач тільки спрямовує хід

дискусії.

6.      Етап загальної дискусії:

а) не обмежувати час;

б) дати можливість виступити кожному;

в) «загострити» увагу тих, хто виступає на конкретних проблемах

даного кейсу;

г) провести голосування «Чиє рішення було самим вдалим?» 7. Етап підведення підсумків, підсумкового виступу викладача:

а) тривалість 10-15 хвилин;

б) «розкрити карти». Для кейсів, які написані на прикладі конкретних підприємств – це інформація про те, як були розв’язані проблеми, які обговорювалися студентами, в реальному житті. Для «кабінетних» кейсів важливо обґрунтувати версію викладача;

г) акцентувати увагу на тому, що кейс може мати і інші рішення:

«Життя багатше за будь-яку теорію»;

д) виділити краще рішення;

е) розставити акценти заохочувального характеру (рейтинг успішності,

призи).

Аналіз кейсів може бути як спеціалізованим, так і всестороннім. Спеціалізований аналіз має бути зосереджений на конкретному питанні або проблемі. Всесторонній (детальний) аналіз має на увазі глибоке занурення в ключові питання кейса.

В   цілому        робота        над    навчальними        ситуаціями допомагає удосконалювати навики і отримати досвід в наступних областях: 

-                     виявлення, відбір і вирішення проблем; 

-                     робота з інформацією - осмислення значення деталей, описаних в

ситуації; 

-                     аналіз і синтез інформації і аргументів; 

-                     робота з припущеннями і висновками; 

-                     оцінка альтернатив; 

-                     ухвалення рішень; 

-                     слухання і розуміння інших людей - навики групової роботи; 

-                     розгляд проблем, пов’язаних із здійсненням ухвалених рішень; 

-                     представлення результатів групової роботи; 

-                     співвідношення теорій і концепцій з учбовою ситуацією і з реальним життям; 

-                     узгодження конфліктуючих цілей; 

-                     взаємне навчання; 

-                     навики концептуалізації досвіду; 

-                     навики рефлексій; 

-                     навики оперативного самовизначення в розподілі праці;  -      коректування самооцінки.

Використання методики Case Studies не виключає традиційних форм навчання: лекцій, семінарських занять. Навпаки, розбір кейсу передбачає знання студентами певного теоретичного матеріалу. Викладач і студенти повинні при ситуаційному навчанні вести розмову на одній мові, роблячи опір на вже отриманий концептуальний та понятійний апарат, значний практичний досвід.

Існують наступні типи кейсів:  

Кейс-випадок – це короткий кейс, який розповідає про окремий випадок. Його можна використовувати під час лекції, для того, щоб проілюструвати певну ідею або підняти питання для обговорення. Даний кейс можна прочитати дуже швидко і тому студентам не треба готуватися вдома.

Кейс-вправа – надає студенту можливість застосувати на практиці здобуті навички. Найчастіше використовується там, де необхідно провести кількісний аналіз.

Кейс-ситуація – класичний   кейс,   що   вимагає   від   студента   аналізу ситуації. В ньому найчастіше ставиться запитання: “Чому ситуація набула такого розвитку і як становище можна виправити?”.

Кейс-ситуація, як правило, вимагає чимало часу для ознайомлення, тому з метою економії часу бажана попередня підготовка вдома.

Розробляючи ситуаційні завдання необхідно враховувати специфіку навчального матеріалу. З огляду на це, очевидно, що не до кожної теми можна буде створити ситуаційне завдання. Ситуаційна методика – потужний і ефективний, проте не універсальний інструмент навчальної технології. Ним не слід повністю заміняти інші методи навчання. Ситуаційні вправи необхідно використовувати поряд із традиційними навчальними методиками.

Проблемна ситуація може бути висвітлена як при вивчені нової теми у викладенні теоретичного матеріалу, так і може використовуватися з метою закріплення отриманих знань, узагальнення та систематизації матеріалу.

Наприклад, при проведенні вступного заняття з дисципліни "Охорона праці" (тема "Поняття про охорону праці, її значення та завдання") на етапі вивчення нового матеріалу студентам пропонується таке ситуаційне завдання:

Розглянемо два підприємства "Північний ГЗК" та "Південний ГЗК". Обидва підприємства займаються видобуткои корисних копалин. На обох підприємствах працює однакова кількість працівників – 2500. Проте умови праці на цих підприємствах різні. На підприємстві "Північний ГЗК" створені оптимальні умови праці для працівників, закуплене нове обладнання, працівники цього підприємства сумлінно дотримуються правил внутрішнього трудового розпорядку і дотримуються вимог інструкцій та інших нормативних документів з охорони праці. На підприємстві «Південний ГЗК" роботодавець не намагається покращувати умови праці для своїх працівників, а самі ж працівники недбало ставляться до своїх трудових обов’язків – можуть запізнитися на роботу з неповажних причин, прийти в стані алкогольного сп’яніння тощо, а також не завжди дотримуються вимог інструкцій з безпеки праці.

Обдумавши, дайте відповіді на запитання:

•        На якому підприємстві рівень травматизму буде вищий?

•        Працівники якого підприємства виготовлять більше продукції за один робочий день?

•        На якому підприємстві собівартість продукції буде нищою?

•        Зробіть висновок про соціальне та економічне значення охорони праці. У цьому випадку спільне обговорення даної ситуації в группі підводить студентів до висновку про значення охорони праці.

Якщо ж ситуаційна вправа застосовується на етапі закріплення вивченого матеріалу для узагальнення та систематизації знань, то попередньо студенти повинні бути ознайомленні з певними теоретичними положеннями, і лиш після цього приступати до вирішення поставленої викладачем проблеми. Обговорення кейсу можна проводити фронтально з усіма студентами группи або організувати роботу в групах.

Наприклад, при вивчені теми "Контроль за станом охорони праці. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці" для закріплення вивченого матеріалу можна запропонувати студентам такі ситуаційні вправи:

•        Ви – посадова особа органу державного пожежного нагляду. При проведенні планової перевірки на підприємстві "Центрального ГЗК" Ви виявили порушення, зокрема у виробничих приміщеннях немає необхідної кількості вогнегасників, деякі з них не пройшли технічного огляду, а евакуаційні шляхи, що повинні використовуватись у випадку пожежі, захаращені різними запчастинами та сміттям. Що Ви можете зробити в цій ситуації, виходячи із власних повноважень?

•        Ви – посадова особа органу державного пожежного нагляду. При проведені першої планової перевірки на підприємстві "Центрального ГЗК" Ви виявили порушення та недоліки з пожежної безпеки та видали керівникові даного підприємства припис та зобов’язали його усунути дані порушення у 2-х тижневий термін. Сьогодні Ви прийшли з повторною перевіркою на підприємство. Проте виявилось, що ніякі із недоліків усунуті не були: вогнегасників не вистачає а евакуаційні шляхи далі захаращені. Що Ви можете зробити в цій ситуації, виходячи із власних повноважень?

•        Ви – посадова особа органу санітарно-епідеміологічної служби. При проведенні планової перевірки на приватному підприємстві "Центрального ГЗК" Ви виявили грубі порушення, зокрема наявність кишкової палички у стравах, які готує столовпідприємства для робітників. Що Ви можете зробити в цій ситуації, виходячи із власних повноважень?

Окрім того, зустрічається поняття ситуаційне тестове завдання (ситуаційнийтест), під яким слід розуміти одну із форм тестових завдань, найскладніших у змістовному плані, що використовуються для контролю навчальних досягнень студентів.

Такі ситуаційні тестові завдання можна включати до тематичних або підсумкових контрольних робіт, пропонуючи їх виконувати студентам, які претендують на отримання найвищого балу.

Наприклад, для перевірки знань з розділу "Електробезпека" студентам можна запропонувати такі ситуаційні тести:

•        Під час сильного вітру стався обрив електричного дроту і він упав на землю. Ви стали свідком цієї події та знаходитесь на значній відстані від дроту. Які будуть Ваші дії?

•        Ви з колегою йшли на прохідну. Під час сильного вітру стався обрив електричного дроту біля якого проходив Ваш колега. Дріт впав на землю і Ваш товариш потрапив у зону розтікання струму. Які поради щодо виходу з цієї зони ви йому дасте?

•        Вмикаючи електроприлад з несправною ізоляцією, людина потрапила під напругу. Потерпілий не може самостійно відірвати руку від струмоведучового провідника. Які будуть Ваші дії?

Окрім цього необхідно подбати про професійну спрямованість ситуаційного завдання для конкретної навчальної групи залежно від спеціальності, яку здобувають учні.

Наприклад, при вивчені теми "Навчання, інструктажі та перевірка знань з охорони праці" студентам зі спеціальності "Відкрита розробка корисних копалин" можна запропонувати таке ситуаційне завдання:

Ви начальник дільниці №16 яка займається буровими роботами у кар’єрі приватного підприємства «Центральний ГЗК". На дільницю у зв’язку з розширенням виробництва прийняли 25 нових працівників, 5 з яких прийшло працювати на Вашу дільницю. Який вид інструктажу потрібно провести з новоприйнятими працівниками? Яким буде зміст цього інструктажу?

А для вивчення цієї ж теми у групі будівельного профілю студентам можна запропонувати таку ситуаційну вправу:

Ви – керівник будівельного підприємства "Кривбасбуд". На вашому підприємстві працює 345 людей. Нещодавно були введені в дію нові будівельні норми і правила. Подумайте, який вид інструктажу потрібно провести у даному випадку? Яким буде зміст цього інструктажу?

Для ефективного використання кейс-методу необхідно створювати спеціальні умови:

•     забезпечення достатньо високої складності пізнавальних проблем, які потрібно вирішувати студентам;

•     створення викладачем логічного ряду запитань щодо пізнавальної проблеми, які спонукають студентську молодь до пошуку істини;

•     створення в аудиторії атмосфери психологічного комфорту, яка має сприяти вільному висловлюванню студентами думки, не боячись помилки;

•     відведення спеціального часу на осмислення способів вирішення проблеми;

•     організація спеціальної підготовки викладачів до запровадження методики.

Отже, використання ситуаційних методик на заняттях охорони праці у професійно-технічних навчальних закладах є одним із ефективних та дієвих засобів формування творчої, активної особистості майбутнього кваліфікованого спеціаліста, якого потребує ринок праці в сучасних соціально-економічних умовах.