Методична розробка "Застосування кейс-методу на заняттях з зарубіжної літератури"

Про матеріал
В методичній розробці міститься інформація про кейс-технологію і надається приклад застосування данного методу під час вивчення теми "Сучасна література в юнацькому читанні". Матеріал методичної розробки допоможе викладачам зарубіжної літератури осучаснити методику викладання предмета "Зарубіжна література"
Перегляд файлу

1

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОЛЕДЖ

 

 

 

 

 

Застосування  кейс-методу на заняттях     з зарубіжної літератури

 

 

  Виконала: викладач зарубіжної літератури І. М. Алтухова

 

Картинки по запросу зарубіжна література картинки

 

 

 

 

 

 

м. Кам’янське – 2019

 

Методична розробка «Застосування  кейс-методу на заняттях з зарубіжної літератури»

Укладач: викладач  зарубіжної літератури І. М. Алтухова

Рецензент: методист Індустріального коледжу ДВНЗ УДХТУ, викладач  зарубіжної  літератури вищої категорії Садовенко С. Г.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                               Розглянуто  та затверджено

                                                                               на засіданні

                                                                    ПЦК філологічних дисциплін

                                                                     протокол від 15. 12. 2018  № 4

                                                             голова ЦК_____________

                                         Кобзєва Е. В.

 

                                                                               Розглянуто та ухвалено

                                                                               на засіданні

                                                           методичної ради ПДМК

                                                                   протокол від 15. 01. 2019 №­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­ 3

                                                                          голова методичної ради________

                                                                               Дроздова І. В.

ВИТЯГ З ПРОТОКОЛУ № 2

 засідання регіонального методичного обєднання викладачів зарубіжної літератури (м. Камянське)

                                                                                       Від 18 грудня 2018 року

                                                                                  Присутні: 9 викладачів

ПОРЯДОК  ДЕННИЙ:

          Розгляд методичної розробки Алтухової Ірини Миколаївни, викладача зарубіжної літератури Придніпровського державного металургійного коледжу за темою: «Застосування кейс–методу на заняттях з зарубіжної літератури». 

 

СЛУХАЛИ:

         Алтухову Ірину Миколаївну, викладача зарубіжної літератури Придніпровського державного металургійного коледжу, яка презентувала присутнім методичну розробку  за темою: «Застосування кейс–методу на заняттях з зарубіжної літератури» та відзначила, що ця робота  була апробована під час проведення семінарського заняття: «Сучасна література в юнацькому читанні».

УХВАЛИЛИ:

         Методична розробка «Застосування  кейс–методу на заняттях з зарубіжної літератури» Алтухової Ірини Миколаївни відповідає вимогам навчальної програми з предмета «Зарубіжна література», нормативних документів Міністерства освіти і науки України, критеріям на підтвердження педагогічного звання «викладач–методист».

          Рекомендувати методичну розробку для подальшого використання в освітньому процесі у закладах освіти.

Голова регіонального методичного обєднання

викладачів зарубіжної літератури                                          Л. І. Братанова

 

Секретар                                                                                        І. В. Сєркова

 

Рецензія

на методичну розробку

«Застосування  кейс–методу на заняттях з зарубіжної літератури»

викладача зарубіжної літератури

Придніпровського державного металургійного коледжу

Алтухової Ірини Миколаївни

 

          Методична розробка І. М. Алтухової містить  теоретичний матеріал про технологію кейс–методу, знайомить з власними методичними порадами викладача стосовно впровадження технології, набутими при застосуванні даної методики.  В роботі І. М. Алтухова представляє розробку семінарського заняття за темою: «Сучасна література в юнацькому читанні», під час якого застосовує елементи кейс-методу.

          В методичній розробці викладач  доводить доцільність використання данної технології в сучасній педагогіці, переконує в ефективності застосування  елементів кейс–методу під час навчального процесу. В своєму дослідженні             І. М. Алтухова розкриває вплив кейс–технології на  розвиток самостійного мислення студента,  на підвищення мотивації молодої людини до навчання,   на вміння переконливо формулювати і відтворювати  свої думки та  користуватися різними джерелами інформації. Викладач в своїй роботі доводить, що впровадження інноваційних технологій, зокрема кейс–методу, робить навчання цікавим і нестандартним, допомагає студентам виявляти свої здібності, сприяє створенню на занятті «ситуації успіху» для молодої людини. 

          Методичну розробку І. М. Алтухової рекомендовано для подальшого використання в освітньому процесі у закладах освіти.

Рецензент:                 методист Індустріального коледжу ДВНЗ УДХТУ, викладач  зарубіжної літератури вищої категорії Садовенко С. Г.

Підпис Садовенко С. Г.  засвідчую:         старший інспектор відділу кадрів Індустріального коледжу ДВНЗ УДХТУ  Гордиця А. З.  

 

 

ЗМІСТ РОБОТИ

  Передмова                                                                                                                    6

  1.  Застосування  кейс–методу на заняттях з зарубіжної літератури                     8                

 1.1 Доцільність використання  кейс–методу в навчальному процесі                     8                                                                           

 1.2 Історія виникнення  кейс–методу                                                                         9

 1.3 Сутність  кейс–методу та його основні елементи                                             10

 1.4 Використання кейс–методу – один із засобів формування предметних     компетенцій на заняттях з зарубіжної літератури                                                    12

 1.5 Особливості використання кейс–методу на заняттях з зарубіжної

літератури                                                                                                                     14

1.6  Розробка семінарського заняття за темою: «Сучасна література в

юнацькому читанні» з застосуванням елементів кейс–метода                               17

Висновок                                                                                                                  

«Метод кейсів» – ефективна інноваційна технологія сучасної освіти                   31

Додаток                                                                                                                    

Фотозвіт з семінарського заняття: «Сучасна література в юнацькому

 читанні»                                                                                                                       32

Перелік джерел посилання                                                                                         37 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕДМОВА

 

Картинки по запросу інноваційні технології                                                                                     «Те, що я чую, я забуваю,

                                                                                      Те, що я бачу, я памятаю,

                                                                                        Те, що я роблю, я розумію»

                                                                                           Конфуцій, давньокитайський                                                                                                                                

                                                                                      філософ,  політичний діяч.

 

          Українські та європейські викладачі під час навчального процесу використовують як традиційні, так і інноваційні педагогічні технології. На жаль, сьогодні в освітній галузі  ми спостерігаємо  глобальну духовну кризу, яка виражається у відсутності мотивації молодих людей до навчання. Данна проблема має не тільки психологічні, але  економічні і політичні причини. Формування мотивації молоді безпосередньо залежить від ситуації в країні, в родині. Економічна і політична криза, яка триває в Україні, сприяє тому, що студенти замість навчання займаються пошуком додаткової заробітної плати, щоб не тільки мати гроші на кишенькові витрати, але і допомагати матеріально своїм батькам. Сьогодні викладач часто може почути від молодої людини фразу: «Навіщо мені потрібно навчатись?»

          Саме тому сучасна педагогіка  застосовує під час навчального процесу  інноваційні методи, які мають такі особливості:

  оптимізують навчальний процес;

  створюють на занятті атмосферу творчості і співпраці викладача і студента;

  наближують навчальний процес до реального життя, так як змушують студентів самостійно знаходити вихід із ситуації під час заняття, вчать молодих людей працювати в команді;

  за допомогою нестандартних прийомів і методів робять заняття цікавим, мотивуючи молоду людину брати в ньому  активну участь і виявляти свої творчі здібності.

          Мета  методичної розробки ознайомити викладачів зарубіжної літератури з інноваційною технологією кейс–методу, яка стає останнім часом дуже популярною в сучасній українській педагогіці.

         Завдання данної розробки – продемонструвати практичне застосування  елементів кейс–методу під час проведення семінару «Сучасна література в юнацькому читанні» і довести доцільність використання технології на заняттях з зарубіжної літератури.

          Очікувані результати  дослідження – робота поглибить знання  викладачів – філологів в галузі педагогічних технологій, ознайомить їх з досвідом використання кейс–методу викладачем зарубіжної літератури І. М. Алтухової; переконає їх, що застосування технології робить навчання цікавим і нестандартним,  допомагає студентам виявляти творчі здібності, сприяє створенню на занятті «ситуації успіху» для молодої людини,  вчить студентів групи працювати в команді, ефективно розвиває самостійне мислення студента, мотивує молоду людину розвивати в собі здатність доносити свої думки до аудиторії, вчить адекватно сприймати критику опонента, зацікавлює молодь працювати з різними джерелами інформації.

 

 

1. ЗАСТОСУВАННЯ  КЕЙС-МЕТОДУ   НА ЗАНЯТТЯХ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Доцільність використання кейс–методу в навчальному процесі

          Сучасна навчальна програма з зарубіжної літератури  вимагає від викладача на заняттях  досягти певної мети : «розвивати ключові і предметні компетентності студентів у процесі читацької діяльності, заохочення молоді до розширення кола читання, осягнення духовної цінності та осмислення поетики літературних творів різних епох і країн, поглиблення культурно-пізнавальних інтересів студентів, усвідомлення ними виняткової ролі художньої літератури в сучасному світі, виховання у студентів учнів поваги до культурних надбань свого та інших народів, формування творчої особистості громадянина України з високим рівнем загальної культури, гуманістичним світоглядом, активною життєвою позицією, національною свідомістю» [2].  Щоб ефективно реалізувати цю благородну і дуже необхідну  мету з точки зору формування всебічно розвиненої особистості сучасному викладачу зарубіжної літератури необхідно не припиняти пошук таких методів і прийомів, за допомогою яких  можна збільшити обсяг  засвоєння матеріалу, ефективніше  впливати не лише на свідомість студента, а й на його почуття, волю. «Як показує практика використання традиційних класичних методів навчання, де використовується зорова та слухова пам’ять (лекції, метод пояснення, читання,опитування, демонстраційні матеріали, заучування) сьогодні є неефективними» [7]. Сучасні заняття з зарубіжної літератури не повинні бути монологами викладача. В сучасному навчальному процесі на семінарах, лекціях, практичних заняттях студент повинен  вести діалог з викладачем, з художнім текстом, з однолітками і навіть з епохою. Заняття з літератури  повинні переростати в диспут або дискусію, в цивілізовану суперечку студента з відстоюванням  власного погляду на ситуацію, про яку розповідає автор твору. Безумовно, для цього потрібно використовувати «активну модель навчання– застосування методів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність студентів, при якій студент виступає «суб’єктом» навчання, вступає в діалог з викладачем» [7]. Це застосування різноманітних інтерактивних технологій, які допомагають викладачеві розкрити здібності студента.  «У всіх галузях стає затребуваним фахівець, що вміє працювати в команді, здатний генерувати ідеї і технології їх упровадження, має схильність до інновацій, що вміє критично, оперативно та аналітично працювати з величезними обсягами інформації різних видів. Викладач повинен допомогти студентові  не розгубитися в нестабільному суспільстві, виробити захисні механізми, навчити самостійно вирішувати життєві проблеми.» [6].  Для ефективного вирішення вищенаведених завдань вважаємо доцільним використання на заняттях з зарубіжної літератури технології, яку в навчальному процесі активно використовують в сучасному навчальному процесі   Європи і США. Останнім часом цей метод стає все більш популярним і в українській педагогіці.. Це кейс–технологія (casestudy), яка поєднує між собою проблемне навчання, інформаційно-комунікативні технології та «метод проектів».

 

 1. 2 Історія виникнення кейс–методу

Похожее изображение          «Метод кейсів» вперше був застосований  в Гарвардській Школі Бізнесу на початку двадцятого століття. Протягом 1909 1919 років навчальний процес відбувався там таким чином: студентам пропонували викласти конкретну ситуацію чи проблему, а потім проаналізувати її і надати  відповідні рекомендації. У 1920 році декан факультету Дін Донхмен видав збірник кейсів, після чого уся система менеджменту в Гарвардській Школі здійснила перехід на методику Case             Studies [3]. Гарвардська Школа Бізнесу і в 21 столітті має передові позиції в  „кейсіндустрії”. Викладачі цього навчального закладу створюють близько 600 високоякісних кейсів в рік. У США приїздять на стажування не тільки викладачі з Європи. В кінці 20 століття в  Америці  почали вивчати метод кейсів  педагоги і бізнесмени  з України. Перші кейс–завдання були  опубліковані в 1925 році в „Звітах Гарвардського університету про бізнес”. Викладачі університету, вивчаючи зі студентами такі обов'язкові дисципліни, як: маркетинг, промислове керування, фінанси, бухгалтерський облік, статистику,  активно використовують кейс – метод [6]. Студентам протягом навчального процесу  надаються описи певної ситуації, з якою зіткнулася реальна організація в своїй діяльності для того, щоб знайти самостійно або в ході колективного обговорення рішення пропонованої проблеми. Сучасна Гарвардська Школа Бізнесу 90 % навчального часу приділяє завданням за методикою Case Studies. В Західній Європі метод кейсів стає популярним в 60 – х роках 20 століття, де передові  бізнес-школи Європи INSEAD, LBS, HEC Paris, LSE, ESADE почали брати активну участь не тільки у застосуванні даної методики, а й у написанні  кейсів для різних галузей життя людини. В Україні в провідних школах бізнесу, а потім і в освітніх закладах  метод починає активно впроваджуватися  з 2005 року.

 

1.3 Сутність кейс–методу та його основні елементи 

          Гарвардська Школа Бізнесу так визначає метод кейсів: „Метод навчання, при якому студенти і викладачі беруть участь у безпосередньому обговоренні ділових ситуацій чи задач. Кейси, звичайно підготовлені в писемній формі і складені, виходячи з досвіду реальних людей, що працюють у сфері підприємництва, читаються, вивчаються й обговорюються студентами. Кейси складають основу бесіди класу під керівництвом викладача. Тому метод кейсів включає одночасно й особливий вид навчального матеріалу, і особливі способи використання цього матеріалу в навчальному процесі” [8].

 Професор Р. Меррі Гарвардської Школи Бізнесупропонує інше трактування методу: „Під методом кейсів я розумію вивчення предмету студентами шляхом розгляду великої кількості кейсів у визначених комбінаціях. Таке навчання і спроби керування різними адміністративними ситуаціями розвиває у студентів, найчастіше несвідомо, розуміння і здібність мислення мовою основних проблем, з якими зіштовхується керуючий у конкретній сфері діяльності” [8].

          В сучасній педагогіці  кейс–метод визначають так: «Це метод навчання, який використовує опис реальних економічних, соціальних і бізнес-ситуацій. Учасники навчального процесу повинні проаналізувати ситуацію, розбиратися в сутності проблеми, запропонувати можливі рішення і обрати найкраще з них. Кейси ґрунтуються на реальному, фактичному матеріалі або на ситуаціях, наближених до реального життя.  Сутність технології полягає в тому, що під час навчального процесу використовується опис конкретної ситуації або випадку (від англійського «case»випадок). По-перше, бажано, щоб представлений для аналізу випадок відображав реальну життєву ситуацію. По-друге, в описі має бути присутня проблема або ряд прямих чи непрямих труднощів, протиріч, прихованих завдань для вирішення. По-третє, потрібно оволодіння  комплексом теоретичних знань для використання їх у практичній площині вирішення конкретної проблеми або ряду проблем. У процесі роботи над кейсом часто потрібна додаткова інформація для роботи над аналізом ситуації. В  результаті студенти знаходять власні висновки, вирішення проблемної ситуації.

          Основними поняттями, що використовуються в кейстехнології, є поняття «ситуація» і «аналіз», а також похідне від них«аналіз ситуації». Термін «ситуація» може розумітися як стан, подія, дія, поворотний момент для прийняття рішення, набір певних взаємопов’язаніих фактів, які містять в собі протиріччя, необхідність аналізу або способу виходу на новий рівень.» [6]

          Викладач зарубіжної літератури на занятті, аналізуючи в  літературному творі  події та вчинки літературних героїв за допомогою кейс–методу, отримує можливість  максимально залучити кожного студента групи  до  вирішення порушеної  проблеми або ситуації. Застосування даної методики сприяє розвитку у молодої людини самостійного мислення, вміння вислуховувати і враховувати альтернативну точку зору, аргументовано висловлювати свою. За допомогою цього методу студенти мають можливість проявити і удосконалити аналітичні навички, навчитися працювати в команді.

 «Студент, який готується до обговорення кейсу в аудиторії, має вивчити факти, зробити висновки з даних фактів, оцінити альтернативи дій в даній ситуації і зробити вибір на користь того чи іншого плану дій. Більш того, студент повинен бути готовим представити свої думки під час обговорення в аудиторії, відстоювати свої погляди і, якщо це необхідно, переглянути попереднє рішення. Студент має усвідомлювати, що користь від кейсу він може отримати лише в тому випадку, якщо він буде брати активну участь у дискусії.

Основними елементами кейсу є такі:

Похожее изображение– анатомія кейсу;

 середовище, де відбуваються події в кейсі;

– тема: про що йде мова в кейсі;

– питання, які піднімаються  у кейсі;

– інформація, яка надається у кейсі;

– розвязання кейса: визначення стиля мислення  (дедуктивний – застосування

теорії, індуктивний – створення теорії, конвергентний, аналітичний, дивергентний, творчий);

– аналіз   кейса:   результат,   який   необхідно   досягнути (закритий кейс – єдина відповідь, відкритий – кілька можливих відповідей).

– визначення часу для обговорення кейсу (мало часу, багато часу).» [3]

         Необхідно відзначити, що використання інформаційних технологій при проведенні занять із застосуванням case studies урізноманітнює навчальний процес, робить його цікавим для молодої людини, заохочує студентів розширити свої вміння і навички, дає змогу молодій людині ефективніше продемонструвати свої власні міркування і дослідження, переконливо захистити їх.

 

1.4  Використання кейс–методу – один із засобів формування предметних компетенцій на заняттях з зарубіжної літератури

          Модель сучасної освіти передбачає готовність викладача зарубіжної літератури до застосування сучасних педагогічних технологій, здатність постійно навчатися, бути у постійному творчому пошуці. В останні роки перспективна   кейс–технологія (casestudy), яка представляє собою  собою синтез проблемного навчання, інформаційно-комунікативних технологій та методу проектів, дуже активно впроваджується в навчальний процес викладачів зарубіжної літератури.

          Застосування на заняттях елементів кейс–методу розвиває здатність опрацьовувати різні проблеми і знаходити їх рішення, іншими словами навчитися працювати з інформацією.

          Необхідно відзначити, що використовувати кейс–метод на лекціях і семінарах  викладач  повинен  не замість, а в сукупності з іншими навчальними методиками, а саме: «мозковий штурм», метод «мікрофона»,  робота в групах, метод проблемних питань, дискусія, створення буктрейлерів і постерів літературних творів, творчі завдання тощо. Ефективність кейс–методики на заняттях з літератури заключається в тому, що, використовуючи певну дискусійну ситуацію, яка описується в кейсі,  викладач під час заняття ненавязливо підводить студента  до певного висновку, важливого для розуміння характеру головного героя, його вчинків або проблематики твору. Саме  неоднозначність і відсутність очевидного рішення актуалізують тему, порушують нові питання стосовно певної ситуації і актуалізують ретельний пошук фактів, аргументів, доказів стосовно тієї думки, яку захищає студент на занятті.

            Таким чином,   використання  кейс–методу на заняттях з зарубіжної літератури є  ефективним методом навчання, який змушує студентів докладніше вивчити проблему, дає змогу яскравіше розкрити себе як особистість. Для того, щоб довести співрозмовнику власне бачення ситуації, необхідно не тільки ознайомитися з текстом літературного твору, творчим і життєвим шляхом письменника, але і проаналізувати історичний, культурологічний, психологічний аспект даної ситуації; продемонструвати свої навички користування інтернет–ресурсами і інформаційними технологіями (створення відеопрезентацій,            буктрейлерів, фотоколажів і комп’ютерних постерів), читати літературний твір в оригіналі (тобто на достатньому рівні володіти іноземними мовами).  Це і є формування тих компетенцій, про які йдеться в  сучасній програмі з зарубіжної літератури  для 1011 класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання, яка складена Міністерством освіти і науки в 2018 році: «Вивчаючи зарубіжну літературу в старшій школі, студенти мають набути таких предметних компетентностей:

– розуміння літератури як невід’ємної частини національної й світової художньої культури;

– усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її гуманістичного потенціалу та місця в системі інших видів мистецтва;

– знання літературних творів, обов’язкових для текстуального вивчення та варіативних (за вибором викладача та студентів), осягнення творів у єдності змісту та форми, виокремлення складників та художніх особливостей творів (на рівні сюжету, композиції, образів, поетичної мови, жанру тощо);

– усвідомлення ключових етапів і явищ літературного процесу різних країн, зіставлення з українським літературним процесом;

– знання основних фактів життя та творчості видатних письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарбницю вітчизняної та світової культури;

– оволодіння передбаченими програмою літературознавчими поняттями, застосування їх під час аналізу та інтерпретації художніх творів;

– розуміння специфіки оригіналу (за умови володіння іноземною мовою) та художнього перекладу твору (українською мовою);

– знання українських перекладів творів зарубіжної літератури, імен перекладачів та здобутків вітчизняної перекладацької школи;

– формування читацького досвіду та якостей творчого читача, здібності до створення усних і письмових робіт різних жанрів;

– орієнтування у царині класичної й сучасної літератури;

– порівняння літературних творів і явищ (окремих компонентів і цілісно);

уміння оцінювати художню вартість творів, творчо-критично осмислювати їхній зміст, визначати актуальні ідеї, важливі для сучасності, тощо» [2].

 

1.5 Особливості використання кейс–методу на заняттях з зарубіжної літератури

          Робота викладача зарубіжної літератури при застосуванні кейс-метода  поділяється на дві частини: мотиваційну і дискусійну (основну). 

          Мотиваційна частина.  На цьому етапі викладач  формулює завдання або  пропонує студентам розглянути  ситуацію, порушує проблему, яка не має однозначної відповіді. Аудиторії пропонується декілька варіантів відповіді.Викладач  не обмежує ними студентів, кожен має право надати свою відповідь.

           Дискусійна частина.  Це творчий і основний етап виконання  завдання кейсу в будь-якій формі, яку обирають або окремі студенти, або мікрогрупа: створення буктрейлера, постера, презентації, доповіді;  організація і проведення дискусій, дебатів, конференцій;  виступ мікрогрупи у складі спікера, історика, культуролога,літературознавця, політолога тощо.

 Кейс містить в собі проблеми для дискусії, дозволяє порушити питання, на які не існує однозначної  відповіді. Студенти групи  змушені детально проаналізувати ситуацію для формування власної позиції. При використанні кейсів завжди  залишається місце для самостійної роботи студентів, творчої реалізації юнацтва. Кейс–метод створює атмосферу співпраці викладача і присутніх в аудиторії молодих людей. Навіть ті підлітки, які абсолютно не мають мотивації до навчання, байдуже ставляться до навчального процесу активніше беруть участь в занятті, висловлюючи свої міркування. Часто саме у таких студентів з’являються нестандартні рішення, оригінальні відповіді, що значно піднімає їхню самооцінку і рейтинг серед співгрупників.  Кейс надає можливість докладніше вивчити конкретний навчальний матеріал даної теми, активізує мотивацію студентів до вивчення предмету «Зарубіжна література». Наступного разу, коли викладач запропонує домашнє завдання у  формі «кейсу–ситуації», молода людина докладніше підготується, вивчить більше додаткової літератури, створить презентацію або буктрейлер, щоб переконливо і нестандартно захистити власну позицію під час навчального заняття.

            Варто зазначити, що на заняттях з зарубіжної літератури доцільно використовувати такі типи кейсів, як кейс–випадок і кейс–ситуація.

Кейс–випадок аналізує окремий  фрагмент літературного твору, суперечливий вчинок літературного героя, який викладач пропонує студентам розглянути під час, наприклад,  лекції.

Кейс–ситуація аналізує певну ситуацію, вимагає більше часу для міркування і тому, на наш погляд,  викладачеві доцільно запропонувати студентам для виконання даного кейсу у формі випереджуючого домашнього завдання. Це надасть можливість ретельніше вивчити проблему з різних аспектів, розділитися на мікрогрупи для переконливішої відповіді.

          Важливий  аспект проведення заняття з застосуванням кейс–методу це оцінювання роботи студентів у відкритій дискусії, яка розгортається під час застосування данної технології. На наш погляд, щоб простимулювати творчу і розумову діяльність студентів, доцільно проводити публічне оперативне об’єктивне оцінювання поточної роботи мікрогрупи (підгрупи). Студент повинен розуміти не тільки правила розбору кейса, але і систему його оцінювання викладачем, останнє вимагає обов’язкового її роз’яснення до початку роботи над кейсом. При оцінюванні відповідей студентів викладачеві необхідно пам’ятати про важливе мотиваційне і виховне значення данного етапу роботи на занятті, яке підвищує самооцінку студента і створює ситуацію успіху на занятті.

Викладач зарубіжної літератури, застосовуючи на заняттях кейс–метод, повинен дотримуватись таких принципів:

    – партнерство і  співпраця зі студентами;

    принцип творчості, який передбачає перетворення кейса і заняття з його застосуванням в індивідуально неповторний творчий продукт;

    – принцип прагматизму, тобто формування у студентів навичок аналізу ситуації і і застосуванняїх у реальному житті.

На занятті з зарубіжної літератури, під час якого застосовується метод-кейсів, студент  повинен дотримуватись таких принципів:

          – виступай тоді, коли маєш, що сказати;

     – говори, що думаєш; думай, що говориш;

     – чітко й лаконічно висловлюй власну думку.

     – поважай опонента, не перекручуй його думок і слів;

    – май мужність визнати власну поразку в словесному двобої, якщо доведена хибність твого твердження;

    – аргументуй свою думку точними фактами й цитатами з твору;

    – пам’ятай, що наш диспут — літературний, намагайся осягнути позицію автора.

 

1.6 Розробка семінарського заняття за темою: «Сучасна література в юнацькому читанні» з застосуванням елементів кейс–методу

Мета: проаналізувати твори Ромена Гарі «Повітряні змії», Маркуса Зусака «Крадійка книжок», Джона Гріна «Провина зірок»

 

Предметні компетентності

Знаннєвий компонент

Студент  називає сучасних зарубіжних письменників, твори яких увійшли в коло юнацького читання;  знає окремі факти життя сучасних зарубіжних письменників; зміст прочитаних творів; розуміє зв’язок творчості письменника з національними літературними традиціями та сучасними тенденціями світової літератури;

Діяльнісний компонент

Студент аналізує ідейно-тематичний зміст, сюжет, композицію, проблематику художніх творів;характеризує образи персонажів;порівнює прочитані твори з текстами дотичної тематики та проблематики, розглянутими в курсах зарубіжної та української літератури;

Ціннісний компонент

Студент коментує художні образи, у яких утілено позитивні й негативні явища;

висловлює судження про особливості стилю письменників, їхню роль в історії національної та світової культури;

Ключові компетентності

Спілкування державною мовою

Студент пояснює символічний зміст назв творів;

Спілкування іноземними мовами

використовує іноземні сайти для пошуку інформації про митців та їхні твори;

Математична компетентність

Студент класифікує прочитані твори за жанровою належністю;

Інформаційно-цифрова компетентність

Студент використовує ресурси Інтернету для створення доповіді, презентації; 

Уміння вчитися

Студент створює студентський проект;

Ініціативність і підприємливість

Студент висловлює власні ідеї щодо залучення молоді до читання, реалізує їх, розміщуючи в соцмережах актуальну інформацію про цікаві книжки різних країн і народів; 

Соціальна та громадянська компетентності

Студент аналізує соціальні, моральні, політичні, історичні проблеми, порушені у прочитаних творах, висловлює судження про них;

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Студент сприймає твори сучасної літератури в контексті культури країни, яку репрезентує художній твір; зіставляє літературні твори з їхнім утіленням у різних видах мистецтва (кіно, театр, образотворче мистецтво);

Перебіг семінару

Епіграфи до заняття:

Якщо в серці хоча б однієї людини перемагає добро, світ ще не загинув, людство ще може врятуватися». Рей Бредбері.

«Кожна людина – це цілий світ, який з нею народжується, з нею і помирає. Під кожним могильним каменем покоїться всесвітня історія.»  Г. Гейне

1.Організаційний момент

2. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово викладача.

Викладач, демонструючи презентацію–колаж «Ромен Гарі «Повітряні змії», Маркус Зусак «Крадійка книжок», Джон Грін «Провина зірок»:

Світ літератури… Залучення до нього ніби розкиває горизонти всього, що існує довкола, створює нові потреби, вдосконалює нові смаки, формує здатність повноцінно сприймати, глибоко відчувати й розуміти прекрасне в мистецтві, у природі, у людських вчинках і душах.

У книгах світові генії намагалися вплинути на людські почуття, прославити красу і добро, засудити потворне. Тому художні твори в усі часи мали загальнолюдське значення. Письменники завжди переймалися проблемами суспільства. Ми сьогодні говоритимемо про найвідоміші бестселери (бестселер – це той твір, який легко продається і вважається популярним твором зарубіжної літератури сучасності).

3. Бесіда «Метод мікрофона»

Що означає художня книга для вас? Яке місце посідає вона у вашому житті? Чи не витіснили її новітні джерела інформації та розваги? (Книга розвиває розумові здібності людини, збагачує словниковий запас, підвищує культуру мовлення)

– Що таке бестселер?

 (Бестселер – книга, яка добре продається).

– Що об’єднує всіх трьох письменників?

Очікувані відповіді: ці письменники жили і працювали в кінці двадцятого століття; їх об’єднує гуманістична спрямованість творів; всі троє – автори численних бестселерів; сьогодні ці автори на вершині популярності, їхні твори екранізовані найкращими кінокомпаніями; в ценрі творчості письменників – людина, її уявлення про світ і про саму себе).

4. Аналіз епіграфа заняття

Очікувані відповіді: література робить світ добрішим,добро завжди переможе зло, Рей Бредбері з оптимізмом дивиться в майбутнє, так як духовність обов’язково врятує світ, кожна людина – це неповторна особистість, яка варта поваги і любові, література надихає людей на добро, на гарні вчинки.

5. Ідейно-художній аналіз художніх творів

5. 1 Ромен Гарі «Повітряні змії»

– Випереджуюче завдання студенту-створення постеру роман «Повітряні змії»

 Письмовий літературний диктант (відповідь одним словом):

– Ім’я головних героїв роману «Повітряні змії» (Людо і Ліла),

– професія дядька Людо Абруаза  Флері, (листоноша, майстер повітряних зміїв),

– назва ресторана Марселена Дюпра («Прекрасний куточок»),

– що робила під час фашистської окупації Жюли Эспіноза ( займалася антифашистською діяльністю),

– хто допоміг родині Ліли під час окупації? (полковник фон Тіль),

– назвати справжнє імя Ромена Гарі (Роман Кацев),

– як помирає письменник? (застрелився).

Кейс- випадок № 1

Після тривалих пошуків і хвилювань за Лілу Броневицьку, через декілька років німецької окупації  Людо зустрічає дівчину знову в селищі Ла – Мотт в супроводі німецького полковника Фон Тілль і кузена Ганса. Хлопець багато втратив товаришів – партизанів, сам був членом французького Опору. Після поразки фашистів Людо прощає Лілу, більше того, він одружується на ній. Чому він так вчинив і як би ви поступили на місті Людо.

Кейс- випадок № 2

В романі з симпатією розповідається про господаря чудового ресторана «Прекрасний куточок», в якому господар Марселен Дюпра створював найкращі кулінарні шедеври Франції (І сьогодні Франція вважається взірцем кулінарного мистецтва в світі). Коли фашисти окупували містечко Клері, вони забажали, щоб ресторан продовжував працювати і з задоволенням користувалися кухнею Марселена Дюпра. Як ви ставитися до позиції господаря ресторану, чи вважаєте її вірною. І чому Дюпра називав себе патріотом Франції.

Відповідь одним реченням: (письмове завдання):

1 варіант «Чому його називали головним авантюристом і містифікатором 20 століття»?

2 варіант « Назвіть причину того, що події Другої світової війни займали в його творчості таке вагоме значення»

3 варіант «Однією з головних проблем роману був антисемітм. Чому?»

4 варіант « Як ви зможете пояснити той факт, що мужній, відважний, сміливий красень Гарі покінчив життя самогубством «Я чудово повеселився. Оревуар і мерсі»?

5 варіант «Що є доказом справжнього кохання в романі?»

6 варіант «В чому виражався героїзм героїв роману?»

Завдання («Моє враження»)

 Викладач пропонує одним реченням сформулювати своє враження від прочитаного

Очікувані відповіді: існування справжнього кохання, непереможність людяності над фашизмом, патріотизм і героїзму простих пересічних людей в часи випробувань

Рефлексія (підведення підсумків аналізу романа Ромена Гарі «Повітряні змії)

Чому ви навчилися у головних героїв?

 Очікувана відповідь: герої роману навчили нас, як треба любити; вони вміють прощати одне одного. Під час фашистської окупації в романі ми побачили, як «легковажні» французи, поляки, німці  перетворюються на справжніх героїв, як піклуються про близьких, ризикуючи навіть своєю репутацією (Ліла Броневицька). Ми навчилися мужності, відважності і, звичайно, героїзму у головних героїв роману.

5. 2 Маркус Зусак «Крадійка книжок»

Викладач: « Роман Маркуса Зузака «Книжкова злодійка» — це разюча історія, яку розповідає… Смерть!»

Перегляд трейлера фільма «Крадійка книжок»

Буктрейлер романа студента у вигляді презентації

Студент групи на дошці складає сюжетний ланцюжок роману:

Нацистська Німеччина — Батько, невідомим чином пов’язаний з комуністами, безвісті зник — Прийомні батьки — Смерть брата Лізель від тяжкої хвороби — Перша в житті книга — «Повчання могильникам» — У нових прийомних батьків Ганса і Рози Хуберманів — Нові друзі — Книга «Потиск плечей» з попелища — Книга «Свистун» — Новий друг — Макс Ваттенбург, єврей — Життя та смерть на «Небесній вулиці» — Загибель усіх під час бомбування — Бургомістр із дружиною — Повернення батька Руді Штайнера з війни — Робота в ательє — Повернення Макса зі звільненого концтабору — Життя в Австралії у Сіднеї — Зустріч зі Смертю — Найголовніша таємниця Смерті.

Поки студент складає сюжетний ланцюжок роману, викладач проводить бліц-опитування з групою:

1. Де відбувається дія твору? (У нацистській Німеччині, починаючи з січня 1939).

2. Від імені кого ведеться оповідання? (Оповідання ведеться від імені Смерті).

3. Як звати головну героїню роману? Скільки їй років? (Головна героїня роману — дев’ятирічна Лізель Мемінгер).

4. Яка доля спіткала дев’ятирічну Лізель? (Її батько, невідомим чином пов’язаний з комуністами, безвісті зник, а мати не змогла доглядати за дівчинкою і її братом і тому вирішує віддати дітей на виховання названим батькам, тим самим рятуючи їх від переслідування нацистської влади).

5. Коли та за яких обставинах у Лізель з’являється перша книжка? (Дорогою до нового будинку брат Лізель вмирає від тяжкої хвороби, це відбувається прямо на очах у дівчинки, залишаючи важке враження на все життя. Брата Лізель ховають на кладовищі, де дівчинка знаходить свою першу в житті книгу — «Повчання могильникам).

6. Ким працювали прийомні батьки Лізель? (Названі батьки Ганс і Роза Хуберман працювали маляром і прачкою).

7. Яку назву мала вулиця, на якій оселилася дівчинка? (Хімелль-Штрассе у перекладі означає «Небесна вулиця»).

8. Першою викраденою Лізель книгою стає…(«Потиск плечей», яку Лізель стягнула з попелища на площі, де фашисти спалювали книги «расово неповноцінних» авторів).

9. Дружина бургомістра віддає Лізель книгу… («Свистун»).

10. Макс Ванденбург — це… (єврей-втікач, який тимчасово оселився у Хуберманів, що ховають його в підвалі власного будинку від нацистів. Батько Макса врятував Гансові Хуберману життя під час Першої світової війни, і той вважає за потрібне повернути борг загиблому товаришеві, рятуючи його сина).

11. Що Макс дарує Лізель? (Книгу з його власних малюнків і написів. За іронією долі, Макс пише книгу, зафарбувавши сторінки книги Гітлера «Майн Кампф»).

12. В чому автобіографічність твору? (Мати Маркуса Зусака була німкеня ,яка жила в Німеччині під час Другої світової війни).

13. Характеристика письменника (молодий і успішний, виховує двох дітей, викладач англійської мови, мешкає в Сіднеї, любить серіали і серфінг)

14. Чому молода людина 43 років пише про війну (мати – німкеня,  яка стала прототипом Лізель).

15.Чому, на ваш погляд, роман став успішним?

(розповідь від імені Смерті, історія кохання Лізель і Руді, смерть Руді, історія Макса Вандербурга, чудовий образ Ганса Губермана і його жінки Рози, образ жінки бургомістра Ільзи Герман).

16.Чому досвічена Смерть звертає увагу на Лізель (книги, образ дівчини, яких в Германії – мільйони).

17. Яке значення мають кольори для характеристики персонажів і розкриття ідейного змісту роману? (З якою метою автор використовує прийом «розфарбовування» тексту різними кольорами?) Навести цитати з твору :

«Спочатку фарби. Потім люди. Так я зазвичай бачу світ».

«Я намагаюсь насолоджуватися всіма фарбами, які бачу».

«Люди розрізняють фарби дня тільки при його народженні і згасанні, та я чітко бачу, що будь-який день з кожною секундою, що спливає, проходить крізь міріади відтінків і інтонацій».

«Чорна [фарба]недбалої карлючки [свастики] лягає на білу сліпучої земної кулі й густу червоного варива».

«День стояв сірий – кольору Європи».

«…очі…були зроблені з доброти і срібла. Наче мякого срібла, розплавленого».

«…небо було найкращого передвечірнього синього кольору».

Кейс–ситуація у формі випереджуючого завдання

 Викладач: « Наприкінці роману автор розповідає про жорстоке бомбардування містечка Молькінг Королівськими військово-повітряними силами. Мешканці з вулиці Хімельштрассе всі загинули за винятком Лізель Менінгер, яка заснула в підвалі.Як ви вважаєте, чи варто було проводити цю акцію, адже в містечку не було воєнних, тут мешкали звичайні німці.

 Чи доцільно було це робити? Для чого це зроблено?»

Студенти заздалегідь розділилися на 3 групи: група журналістів, група істориків, група політологів. Вони обирають спікерів своєї групи, які виступають перед

 аудиторєю і інформують присутніх про результати  дослідження.

Спікер істориків:

Однією з найбільш кривавих сторінок історії є Друга світова війна. За три місяці до капітуляції Німеччини, у лютому 1945 року відбулася подія, яку потім неоднозначно сприймали історики різних країн. Всесвітньовідоме місто Дрезден (яке входило до радянської зони впливу), один з культурних осередків Німеччини, було знищене в результаті бомбардувань військово-повітряними силами США і Великобританії. Загинуло близько 25 тисяч мешканців міста (за офіційними даними). На думку частини дослідників, ця кривава подія була викликана політичними цілями: демонстрацією військової могутності союзників для залякуванням радянського керівництва у зв’язку з військовими операціями, що планувалися. В результаті бомбардувань утворився вогняний смерч, температура в якому досягала 1500 ̊ С.

Наш висновок полягає в тому, що протягом історії людства були здійснені вчинки, які є злочинами проти людяності. Бомбардування Дрездена – один зних.   Це ганебна подія, яку неможливо виправдати, так як загинули ні в чому не винні люди.

Спікер політологів:

Бомбардування Дрездена Королівськими військово-повітряними силами Великобританії й Військово-повітряними силами США  13—15 лютого 1945 під час Другої світової війни, в результаті яких близько чверті промислових підприємств міста й половини старих будівель, житлових будинків були знищені або серйозно пошкоджені. Оцінки кількості загиблих коливаються від от 25 тисяч в офіційних звітах до 200 і навіть 500 тисяч. У 2008 році комісія німецьких істориків оцінила кількість загиблих від  до 25 тисяч чоловік. 17 березня 2010 року згідно офіційного звіту комісії, викладеному у відкритий доступ в Інтернет, в лютому 1945року загинули 25 тисяч людей. В меморандумі Королівських ВПС, з яким англійські пілоти були ознайомлені в ніч перед атакою 13 лютого, були такі слова: «… Метою атаки є нанести удар по ворогу там, де він відчує його сильніше всього,  а також показати росіянам, коли вони прийдуть у місто, на що здатні Королівські ВПС».

Згідно висновків дрезденської поліції, складеному після нальотів, у місті згоріло 12 тисяч будівель. Серед них 6470 крамниць, 256 торгівельних приміщень, 31 готель, 63 адміністративних споруди, 3 театри, 13 кінотеатрів, 11 церков, 50 культурно-історичних споруд, 19 лікарень, 39 шкіл.

В 1953 році у праці німецьких авторів «Підсумки Другої світової війни» генерал-майор пожежної служби Ганс Румпф писав: «Кількість жертв в Дрездені підрахувати неможливо. За даними Держдепартамента, загинуло 250 тисяч мешканців, але в дійсності, звичайно, набагато менше; та навіть 60-100 тисяч чоловік цивільного населення, загиблих у вогні за одну тільки ніч, важко вмістити в людську свідомість».

Питання про те, чи сприяли ці бомбардування пришвидшенню завершення війни, є дискусійним.

Ми вважаємо це актом агресії і демонстрації сили перед Радянським Союзом. Ніякі політичні амбіції  не можна  пояснити загибеллю ні в чому не винних людей, які в своїй більшості ніякого відношення не мали ні до гітлерівської політики, ні до злочинів фашистів. Письменник в своєму романі нам це переконливо відобразив.

 Спікер журналістів:

Ми знайшли свідчення очевидців цього злочину західних країн.

Свідчення очевидців.

Мешканка Дрездена Маргарет Фрейєр згадувала:

«У вогняному шквалі лунали стогони і крики про допомогу». Все навкруги перетворилося в суцільне пекло. Я бачу жінку – вона досі у мене перед очима. В її руках згорток. Це дитина. Вона біжить, падає, і маля, описавши дугу, зникає в полум’ї. Раптом переді мною виникають двоє. Вони кричать, махають руками і – о жах! – падають один за одним (сьогодні я знаю, що нещасні загинули від нестачі кисню). Вони втрачають свідомість і перетворюються на попіл. Жахіття охоплює мене, і я весь час повторюю: «Не хочу згоріти заживо!» Не знаю, скільки ще людей трапляється на моєму шляху. Я знаю тільки одне: я не повинна згоріти».

Танцівниця і вчителька танців Грет Палукка:

«Тоді я пережила щось страшне. Я жила в центрі міста, в будинку, де я жила, майже всі загинули, ще й тому, що боялися вийти. Ми ж були в підвалі, 63 людей, і там я сказала собі – ні, так можна загинути, бо це не було справжнім бомбосховищем. Тоді я вибігла прямо у вогонь і перестрибнула через стіну. Я і ще одна школярка, ми були єдиними, хто вийшов… Мені знадобилося ще два роки, щоб це жахіття перебороти. Вночі я бачила ті картини і починала кричати.

Радист британських ВПС, який брав участь в нальотах:

«В той час мене вразила думка про жінок і дітей, які знаходилися внизу. Здавалося, ми годинами летіли над морем вогню, що бушував внизу – зверху це виглядало як зловісне червоне світіння з тонким шаром димки над ним. Пам’ятаю, я сказав іншим членам екіпажу: «Боже мій, ці нещасні внизу». Це було зовсім необґрунтовано. І неможливо виправдати».

Питання, чи є бомбардування Дрездена воєнним злочином, не має сенсу без розгляду разом із фактами бомбардувань таких міст як Вюрцбург, Хільдесхайм, Падерборн, Пфорцгейм, що також не мали ніякого воєнного значення і, тим не менш, були практично знищені. Наразі існують різні думки з приводу того, чи треба вважати бомбардування воєнними злочинами.

Наш висновок – бомбардування мирних мешканців – це військовий злочин проти людяності, який не можна виправдати політикою.

Висновок студентів групи.

Війна – це неприродне явище, за допомогою якої не можна вирішувати політичні проблеми між країнами, так як страждають ні в чому не винні люди. Бомбардування мирних мешканців міста Дрезден – це військовий злочин проти людяності, який не можна виправдати політикою.

Рефлексія (підведення підсумків аналізу романа Маркуса Зусака «Крадійка книжок»

Чим вражає роман Маркуса Зусака?

Очікувані відповіді: Література – це мистецтво слова. І Маркус Зузак ним володіє. Його неперевершені описи, порівняння, фантазійність, що межує з чарівною «дитячою». «Небо кольору темного шоколаду», «картонні хмари», «у повітрі розбризкується крик»… Так, спершу здається, що ці речі просто несумісні. Але автор змушує повірити у ці описи, і вони ніби живі, квітнуть фарбами в уяві читача.

          Роман Маркуса Зузака «Крадійка книжок» — це книга про слова. Про слова, які не тільки вимовляють, а з яких складають життя. Про слова, які однаково створюють війну і втішають людей у бомбосховищі. Про слова, які можна не говорити нещасному єврею, якому маленька німецька дівчинка дає хліб, коли той іде дорогою до концтабору. Про слова любові, які вже не скажеш юнаку з волоссям кольору лимона. Про слова краси, які вже не скажеш грубій незграбній  Розі. І про слова надзвичайної поваги до людини, чиї сріблясті очі вже ніколи не зігріють поглядом.

          «Крадійка книжок» Зузака — одна з тих книг, які точно змінюють світ. І місцями грубуватий, навіть жорстокий гумор автора тільки підкреслює загальну пронизливу правдивість нещадної реальності того часу

«Метод мікрофона» Назвати найголовнішу проблему романа

Очікувані відповіді: зображення подій Другої світової війни; знедолене воєнне дитинство; книга і слово в житті людини; Голокост; дегероїзація війни;

зображення фізичних і духовних страждань; загальнолюдська солідарність;

      духовне зростання особистості і сенс життя.

5.3 Джон Грін «Провина зірок»

Перегляд трейлера фільма

 Бесіда за питаннями:

1. Назвати основні відомості про письменника.

2. Яка життєва позиція Джона Гріна?

 У 2018 році підписав звернення Американського ПЕН-центру на захист українського режисера Сенцова, політвязня у Росії.

3.Особливості творчості письменника (писав белетристику, дитячі твори, гуманістична спрямованість творів, реалістичність описів).

Все частіше в сучасному літературознавстві белетристика позначає легку, жваву, доступну розповідь про якусь подію чи наукову проблему, відому постать з метою їх популяризації, пише підліткову літературу для підлітків

4. Проблематика творчості (любов і дружба як важливі життєві цінності, осмислення підлітками смерті в якості неодмінного супутника і підсумку життя, що дозволяє виявити справжню сутність людини, його кращі і гірші сторони).

 5. Які проблеми, на вашу думку, розкриває автор у творі?

     6. Оповідь ведеться від імені героїні. Що дає така форма розповіді?

     7. Які епізоди роману вам найбільше запам′яталися? (Перегляд уривків екранізації книги).

     8. Характеристика головних героїв твору Хейзел та Огастуса (робота у групах).

9. Які почуття викликають у вас головні герої?

10. Що спільного між Хейзел та Огастусом? (Відчуття швидкої смерті вчить цінувати кожну прожиту мить, кожну хвилину, яку приречена людина можепроведести без болю. Головні Герої цінують життя, вміють кохати і насолоджуватися кожною хвилиною, відведену їм Богом).

11. Яку мету переслідує автор роману? (Навчити людей цінити життя, вміти насолоджуватись ним).

12. Які думки він навіює вам?

Назвати цитати роману, які найбільш запамятались:

     «Світ - це не фабрика по виконанню бажань».

«Люди обговорюють хоробрість хворих на рак, і я не заперечую її наявність. Мене  протикали, кололи і труїли протягом років, і я все ще волочу ноги. Однак я не збрешу, якщо скажу, що в той момент я була б дуже, дуже щаслива померти ». «... в цьому світі ми не можемо вирішувати, принесуть нам біль чи ні, але тільки за    нами залишається слово у виборі того, хто це зробить».

 «Скажи, що в моїй копії бракує останніх 20 сторінок. Хейзел Грейс, скажи мені, що   це не кінець книги ».

«Може" добре "буде нашим" назавжди "?»).

Кейс -випадок                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

Викладач: Заради коханої дівчини Огастус припиняє хіміотерапію для того, щоб здійснити мрію Хейзел – полетіти в Амстердам і зустрітися з письменником, який написав роман «Царська хвороба». В Америці існує благодійний фонд, який за власний рахунок виконує одне бажання онкохворої дитини. Хейзел побувала в Діснейленді. Хлопець не встиг скористатися фондом. Як ви вважаєте, чи варто було Огастусу припиняти лікування, щоб здійснити бажання коханої?

Очікувані відповіді: Огастус по–справжньому кохає Хейзел, а ще, мені здається, він розуміє, що це лікування вже його не спасе. Тому хлопець робить правильно. Хейзел зустрічається з улюбленим письменником, і влаштовує їй це безнадійно хворий на рак юнак.  Він влаштовує коханій дівчині приємний сюрприз, бо  знає, як Грейс про це давно мріяла. Огастус – мудрий і рішучий хлопець. Він заслуговує не тільки на повагу, але і на захоплення.

Висновок викладача. Скільки мужності в них і терпіння! Але у них на руках немає головного козирячасу. Наближення смерті змушує подивитися на життя іншими очима. Кожен герой роману аналізує  своє  надто коротке життя. Уміння бачити позитивні, а не тільки негативні сторони прийдешньої смерті здатне зробити останні місяці життя молодих людей максимально щасливими. Роман весь наповнений життям. В якійсь мірі роман – це  зашифроване послання всьому світу "здорових і дорослих».

Інтерактивна вправа «Призначення номінацій творам»

Викладач пропонує студентам придумати номінацію одному з 3-х творів і прокоментувати її.

Очікувані відповіді: за високий гуманізм, за оптимізм, за антифашизм, за антисемітизм, за антивоєнну тематику, за оспівування патріотизму, за відображення справжнього кохання, яке здолало всі перешкоди життя, за глибокий ліризм, за ствердження переможності людяності над злом,за героїзм простих людей в романі, за юнацьку мудрість, за юнацьку мужність, за вміння цінувати кожну мить життя.

6.Узагальнення вивченого

Заключне слово викладача

Книжковий світ - то особливий світ.
Він, як магніт, притягує до себе.
Коли читати вмієш з юних літ,
Для тебе книга - це безкрає небо.
Вона дає від Всесвіту ключі
Й те, без чого людиною не бути.
Читай удень, читай і уночі,
Щоб світ цей незбагненний осягнути.
Життєве невичерпне джерело,
Твоя розрада в пору лихоліття.
Ти знатимеш про все, що вже було,
І навіть те, що буде в цьому світі.
Дарує книга лету відчуття,
Із нею виростають в тебе крила.
Ти з нею відчуваєш смак життя
Й долати перешкоди маєш силу.
Книжковий світ - то особливий світ.
І безкінечний - наче море з небом.
Почати можеш будь-коли політ.
Для цього просто лиш читати треба!

 7. Домашнє завдання

Створити рекламу роману, який Вам найбільше сподобався в будь-якій формі     (буктрейлер, презентація, вірш, постер, салоган, малюнок, міні-вистава, фотоколлаж тощо)
 
 
 
 
ВИСНОВОК
«МЕТОД  КЕЙСІВ» – ЕФЕКТИВНА ІННОВАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ
          Народна творчість стверджує, що “мислить той, кому ставлять розумні запитання.” На наш погляд, саме за допомогою сучасної технології «кейс–метод» активно розвивається  мислення, так як на занятті студенти не отримують готових знань, а вчаться їх добувати самостійно, шукаючи відповіді на такі проблемні питання, які не мають однозначної відповіді. Безумовно, такий вид діяльності робить їх розумнішими, інтелектуально розвинутішими.
         Отже, інноваційна технологія, яку досліджено в роботі, значно розширює простір творчості, що охоплює діяльність по створенню кейса як унікального інтелектуального продукту,  активізує діяльність студентів на занятті, посилює роль творчої імпровізації в ході навчання, Застосування кейс-методу  ефективно розвиває самостійне мислення студента, мотивує молоду людину розвивати в собі здатність доносити свої думки до аудиторії, вчить адекватно сприймати критику опонента, зацікавлює молодь працювати з різними джерелами інформації. Під час виконання кейс-завдання студенти краще запам’ятовують навчальний матеріал, тому що здобувають його самостійно. Технологія кейсів – це творча лабораторія, яка в процесі навчання розкриває здібності не тільки студентів, які добросовісно і відповідально ставляться до отримання знань. Дуже часто дискусія  не залишає байдужими  студентів, які навчаються нижче середнього рівня і несподівано  розкривають свої творчі здібності: блискуче демонструють  дослідження данної проблеми за допомогою інформаційних технологій, створюють переконливий відеоролик, презентацію, фотоколлаж тощо. Студенти вчаться культурі спілкування, роботі в команді, що обов’язково допоможе їм реалізуватися в житті. А формування життєвих компетентностей, здатність знаходити інформацію і користуватись нею – це головна мета сучасної освіти в Україні.
 
 

 

ДОДАТОК

ФОТОЗВІТ З СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ: «СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА В ЮНАЦЬКОМУ ЧИТАННІ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ

1. Абелль Д. Що необхідно для гарного кейсу? // ECCH AUTUMN FALL. – 1997. – № 4. – С. 18-19.

2.Зарубіжна література Програма для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання затвердженої Міністерством освіти і науки України (від 23.10.2017 наказ № 1407) за редакцією Л. П. Юлдашевої, О. М. Ніколенка, О. О. Ісаєвої, Ж. В. Клименка Ю. І. Ковбасенката  та ін.

3.Зубар К.І. Інструктивні  матеріали по впровадженню кейс-методу для  методичного семінару / К. І. Зубар // Методична доповідь – 2006. – С. 10

4. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. Навчальний посібник. — К.: Просвіта, 2000. — 368 с.

5. Освітні технології. / Ред. О. М. Пєхота — К.: А.С.К., 2002.- 256 с.

6. Осіна Н. А. Кейс–метод як спосіб формування життєвих компетентностей учнів. Методичні рекомендації , Запоріжжя Науково-методичний центр професійно-технічної освіти, 2018.

7. О. Пометун Л. Пироженко Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання Науково-методичний посібник. Київ, видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.

 8. Павленко О.О. Елементи використання методу Case Studies в навчальному процесі вузу // Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики: 36-к наук. праць. – Вип.3. – К.: НПУ, 1999. – С. 271-279.

9. Рейнгольд Л.В. За пределами CASE – технологий // Компьютер. – 2000. – № 13. – С. 12-14.

 

doc
До підручника
Світова література (академічний, профільний рівень) 11 клас (Звиняцковський В.Я.)
Додано
1 січня 2020
Переглядів
4219
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку