Методична розробка_Рожко 18.03
Відділ освіти Горішньоплавнівської міської ради
Полтавської області
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 імені В.О.Нижниченка з поглибленим вивченням предметів суспільно-гуманітарного циклу
Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області
І.М.Рожко, учитель англійської мови
Вивчення іноземної мови через призму використання можливостей інформаційних технологій
у напрямках розвитку комунікативних навичок молодших школярів
Горішні Плавні 2019
Рожко Ірина Миколаївна, учитель англійської мови СЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 імені В.О.Нижниченка, стаж за фахом 5 років, кваліфікаційна категорія «спеціаліст»
Ідучи в ногу з часом педагогічна майстерність не стоїть на місці. В епоху інформаційних технологій сучасний педагог теж удосконалює та урізноманітнює засоби й методи навчання із застосуванням ІКТ. Це саме ті технології, які дають змогу модернізувати процес навчання сучасних здобувачів знань. За допомогою ІКТ у вчителя є змога реалізувати особистісно-орієнтований, комунікативний та диференційований підходи у вивченні іноземної мови.
У розробці зосереджена теорія застосування різних засобів і методів навчання англійської мови: метод мультимедійних презентацій; метод проектів; фонетичний; аналітико-синтетичний; метод навчання за аналогією; навчання за правилами читання; гра.
Застосування вказаних методів важливе при напрацюванні комунікативних навичок молодших школярів. Дані матеріали мають не тільки теоретичну, а й практичну значимість і можуть бути використані вчителями англійської мови, зацікавленими в застосуванні інформаційнокомунікаційних технологій для вдосконалення іншомовних мовленнєвих умінь школярів.
Рецензенти: Л.Ф.Федоренко, заступник директора з навчально-виховної роботи СЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 імені В.О.Нижниченка Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області
Т.І.Онопрієнко, керівник методичного обєднання вчителів іноземних мов СЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 імені В.О.Нижниченка Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області
Схвалено педагогічною радою СЗОШ І-ІІІ ступенів
№ 3 імені В.О. Нижниченка (протокол № 4 від 24.01.2019 року)
ЗМІСТ
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРМІНУ ІКТ............... 6
1.1. ІКТ як інформаційно-комунікативний засіб у педагогічній практиці..... 6
1.2. Переваги та недоліки використання комп’ютера в навчальному .............
РОЗДІЛ 2. ЗАСТОСУВАННЯ ІКТ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ......... 11
2.1. Особливості використання можливостей ІКТ на уроках англійської .......
2.2. Форми й види робіт з використанням комп’ютера, методика їх ..............
3.1. Особливості розвитку основних комунікативних навичок................... 18
3.2. Методи навчання читанню англійською мовою. Застосування ІКТ .........
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................. 29
ВСТУП
Сьогодні вже нікого не треба переконувати, що вивчення іноземної мови не можливе без використання таких сучасних технологій навчання як робота в співпраці, метод проектів, інформаційні технології.
В основі будь-якої інноваційної діяльності лежить творчий початок. Креативна діяльність передбачає розвиток емоційної та інтелектуальної сфер особистості. Це одне з головних завдань сучасного освітнього процесу. Навчальна діяльність у школі вимагає застосування конкретних технологій, які забезпечують вирішення даного завдання. Такими є інноваційні форми навчання: ІКТ, метод проекту, прийоми технології критичного мислення.
Використання інформаційних комп'ютерних технологій дає принципово нові можливості для підвищення ефективності навчального процесу. Це розширення доступу до інформації у звичній вербальній та інших формах, збільшення виражальних можливостей надання інформації, з'єднання її раціональних та емоційних аспектів, включення ігрових елементів, можливість використання моделей, широка варіантність у виборі методичних засобів, тиражування і вдосконалення методичних матеріалів і спрощення їх передачі на відстань, нові можливості в концентрації інформації, індивідуалізація освітнього процесу і його варіативність, нові можливості в організації міжпредметних зв'язків, звільнення вчителя від рутинної праці й зосередження його уваги на творчих моментах, підвищення інтересу до отримання знань.
Розробкою і впровадженням у навчальний процес нових інформаційних технологій активно займаються такі дослідники як Полат Е.С., Дмітреєва Є.І., Новиков С.В., Цвєткова Л.А. Тільки підручника й вчителя для формування самостійності мислення, здатності до рефлексії (роздумів, самоспостереження, самооцінки) недостатньо. Необхідний широкий спектр інформації, що відбиває різні точки зору на одну й ту ж проблему, що надає учням матеріал для роздумів, критичного аналізу, узагальнень, самостійних висновків і рішень.
Сучасний учитель повинен зважати на те, що інформаційнокомунікаційні технології (ІКТ) навчання міцно увійшли в життя. Використання нових інформаційних технологій розширює рамки освітнього процесу, підвищує його практичну спрямованість, сприяє підвищенню мотивації учнів в освітньому процесі, розвитку інтелектуальних, творчих здібностей учнів, їх умінь самостійно здобувати нові знання та створення умови для їх успішної самореалізації в майбутньому.
Актуальність даної проблеми полягає в тому, що інформаційнокомунікаційні технології характеризуються високою комунікативною можливістю й активним включенням учнів у навчальну діяльність, активізують потенціал знань й умінь навичок говоріння та аудіювання, ефективно розвивають навички комунікативної компетенції у школярів. Це сприяє адаптації до сучасних соціальних умов, тому що суспільству потрібні люди, які швидко орієнтуються в сучасному світі, самостійні та ініціативні, які досягають успіху в своїй діяльності.
Основна мета полягає у виявленні можливостей інформаційнокомунікаційних технологій, аналізі методів навчанні іноземної мови, для виведення найбільш актуальних та дієвих, тих, що дають результат, є доступними й зрозумілими для роботи з дітьми молодшого шкільного віку. Завдання: розглянути актуальність використання інформаційно-
комунікаційних технологій (ІКТ) на уроках англійської мови; прослідкувати особливості застосування ІКТ на уроках англійської мови як засіб підвищення результативності навчання і розвитку креативності; розглянути розвиток творчої діяльності на уроках англійської мови за допомогою ІКТ; узагальнити досвід використання інформаційно-комунікаційної технології на уроках англійської мови; визначити труднощі, які виникають у молодших школярів при оволодінні технікою читання на уроках англійської мови.
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРМІНУ ІКТ
1.1. ІКТ як інформаційно-комунікативний засіб у педагогічній практиці
Перед тим як розпочати аналіз, визначимо, що ми будемо розуміти під розповсюдженим терміном інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). На сьогоднішній день ІКТ – це узагальнююче поняття, що описує різні пристрої, механізми, способи та алгоритми обробки інформації.
Основним засобом ІКТ для інформаційного середовища будь-якої системи є персональний комп’ютер, можливості якого визначаються апаратною складовою та встановленим на ньому програмним забезпеченням.
Інформаційно-комунікаційні технології навчання – це комп’ютерноорієнтована частина педагогічної технології, що відображає модель змісту навчання та методику його подання під час навчального процесу й представлена в ньому програмними засобами педагогіки, а також передбачає використання комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання і комунікаційних мереж для розв’язування дидактичних завдань [1, c.24].
Головний чинник, що визначає важливість і доцільність модернізації системи освіти – потреба у відповіді на основні виклики, кинуті суспільству XXI століттям.
Ефективність застосування ІКТ на уроках передусім залежить від урахування психолого-педагогічних, дидактичних і методичних чинників. Дотримання ергономічних вимог під час створення презентації веде до необхідності зосередитися на сутності поняття «ергономіка».
Ергономіка – це наука, що вивчає проблеми, які виникають у системі «людина-техніка-середовище». Ергономіка – науково-практична технологія здобуття та використання знань про людину шляхом конструювання технічних засобів діяльності та організації предметно-просторового середовища з метою підвищення ефективності та забезпечення безпеки діяльності, збереження здоров’я людини-користувача та духовного розвитку особистості.
Макаєв А.Р. та Семенова Н.Г. виділяють 6 груп ергономічних вимог до мультимедійних засобів, до яких можна віднести й мультимедійну презентацію, де важливо передбачити:
- графічні засоби (шрифти, символи, формули);
- колірні характеристики;
- організацію інформації в межах одного слайду;
- роботу з декількома вікнами (інтервіконні властивості); - аудіо інформацію;
- відеоінформацію [9, с.14].
Використання ІКТ в навчальному процесі також має свої особливості. На першому етапі йде підготовка учителя до уроку. Відповідно, після підготовки буде проведення уроку (лекція, лабораторна робота, практичне заняття), на наступному етапі самостійна робота учня, і, остання сходинка, це контроль рівня засвоєння знань та вмінь учня.
Методисти виділяють кілька класифікацій засобів ІКТ. Відповідно до першої класифікації, всі засоби ІКТ, що застосовуються в системі освіти, можна розділити на два типи: апаратні (комп'ютер, принтер, сканер, фотоапарат, відеокамера, аудіо- і відеомагнітофон та ін.) і програмні (електронні підручники, тренажери, тестові середовища, інформаційні сайти, пошукові системи Інтернету тощо).
Прорив у галузі ІКТ, що відбувається в нас час, змушує переглядати питання організації інформаційного забезпечення пізнавальної діяльності. Отже, друга класифікація засобів ІКТ дозволяє розглянути можливості використання інформаційних технологій в освітній діяльності:
1) для пошуку літератури, в Internet із застосуванням браузерів типу internetexplorer, mozillafirefox та ін., різних пошукових систем (Yandex.ru, Rambler.ru, Mail.ru, Google.ru, Yahoo.com та ін.) і роботи з нею (реферування, конспектування, анотування, цитування тощо);
2) для роботи з текстами, використовуючи пакет основних прикладних програм Microsoft Office: Microsoft Word дозволяє створювати й редагувати тексти з графічним оформленням; Microsoft powerpoint дозволяє створювати слайди-презентації для більш барвистої демонстрації матеріалу; Microsoft Excel виконувати обчислення, аналізувати й візуалізувати дані та працювати зі списками в таблицях і на веб-сторінках; Microsoft Office Publisher дозволяє
створювати й змінювати буклети, брошури тощо;
3) для автоматичного перекладу текстів за допомогою програмперекладачів (PROMTXT) й електронних словників (abbylingvo 7.0);
4) для зберігання і накопичення інформації (CD-, DVD-диски, Flashдиски);
5) для спілкування (Internet, електронна пошта, ICQ, Skype та ін.);
6) для обробки й відтворення графіки та звуку (програвачі Microsoft Media Player, winamp, windvd, zplayer, програми для перегляду зображень acdsee, photoshop, coreldraw, програми для створення схем, креслень і графіків Visio) та ін. [1, с. 25].
Сьогодні існує безліч інформаційних матеріалів на електронних носіях:
електронні довідники, енциклопедії, атласи, науково-популярні фільми, електронні бібліотеки тощо.
Використання комп’ютерних програм, електронних засобів навчального призначення значно підвищують якість навчання, але при використанні ІКТ у навчально-виховному процесі в загальноосвітніх навчальних закладах виникли проблеми:
• недостатнє матеріально-технічне та науково-методичне забезпечення навчальних закладів;
• недостатньо розроблені методики використання сучасних інформаційних технологій навчання в навчальному процесі під час вивчення усіх навчальних предметів;
• недостатня підготовка педагогічних кадрів до використання в навчальному процесі засобів сучасних інформаційно-комунікаційних
технологій;
• відсутність у вчителів мотивації щодо використання сучасних інформаційних технологій навчання.
Та все ж, дякуючи тому, що більшість учнів мають доступ до комп’ютера вдома, реальною стала дистанційна форма навчання. Використання дистанційних форм навчання є дієвою підтримкою навчального процесу.
У процесі підготовки вчителя для використання інформаційних технологій особлива увага приділяється розвитку рис новаторства та креативності. Сьогодення чітко визначає риси професіоналізму сучасного вчителя: організаційні здібності; педагогічні вміння; володіння комп’ютерною технікою; відкритість; маневреність; гнучкість; співробітництво [6, с.18].
Домінантною складовою для кожного вчителя вважається оволодіння комп’ютерною технікою, інформаційними технологіями. Висока компетентність дає змогу ухвалювати творчі рішення, знаходити можливості вміло використовувати теоретичні знання й практичні вміння щодо ІКТ.
Інформатизація освіти є одним з пріоритетних напрямів модернізації вітчизняної освітньої системи. Для прикладу розглянемо освітню платформу, на якій працює «Щоденник UA». Це соціальна освітня мережа, яка об’єднує в єдиний інформаційний простір педагогів, учнів, батьків, батьківські комітети, адміністрації шкіл, методичні центри, міські та районні управління освіти та Міністерство освіти України.
Вона складається з блоків, що включають в себе управління навчанням, інформаційну базу, генератор розкладу уроків, домашні завдання, електронний щоденник, електронний журнал, електронну бібліотеку, on-line відео-уроки, блок спілкування між користувачами та конкурси [1, с.28].
Завдяки можливостям інтерактивних технологій в учнів посилюється мотивація навчання, активізується навчальна діяльність, розширюються межі для самостійної діяльності школярів, урізноманітнюються форми подання інформації і типи навчальних завдань, з’являється більше можливостей у застосуванні ігрових прийомів.
Отже, використання ІКТ значно підвищує інформативність та рівень методичної підготовки викладача, вмотивовує до навчання, дає можливість залучити учнів до дослідницької діяльності.
Навчання стає більш цікавим, інтенсивним та ефективним за рахунок реалізації можливостей мультимедіа. З’являється можливість у застосуванні більшого об’єму унаочнення, відео-матеріалів, аудіо-записів, індивідуалізовано навчання для максимальної кількості дітей з різними стилями навчання та різними можливостями сприйняття, скорочується час на підготовку завдань та на пошуки учнями вправ у підручнику, що виконуються під час уроку.
1.2. Переваги та недоліки використання комп’ютера в навчальному
процесі
Інформаційно-комунікативні технології якісно змінюють зміст, методи та організаційні форми навчання, а за певних умов можуть сприяти корекції та розвитку вищих психічних функцій, корекції прогалин у знаннях, формуванню пізнавальних здібностей.
Чинники, що сприяють більш активному й ефективному використанню нових інформаційних технологій (НІТ): дидактичні можливості використання комп’ютера; наявність на ринку численних програмних продуктів для школи; наявність у багатьох сім’ях комп’ютерів, що є передумовою тому, що в дітей формується готовність (психологічна, мотиваційна, практична) до використання комп’ютерів у навчанні на різних навчальних предметах.
Отже, говорячи про роботу учнів з комп'ютером, слід назвати його незаперечні переваги, в яких, відповідно до напрямку їх впливу, можна виділити три види:
1 – що впливають на загальнокультурний розвиток:
- створення сприятливого психологічного клімату;
- самоствердження учнів;
2 – що мають переваги саме в навчальному процесі учнів
- вдосконалення навичок володіння комп'ютером;
- вдосконалення мовного рівня;
- підвищення мотивації учнів і їх інтересу до предмета;
- активізація навичок самостійної роботи;
- скорочення часу вироблення необхідних технічних навичок учнів;
- збільшення кількості тренувальних завдань, досягається необхідний темп роботи учня;
- діалог із програмою отримує характер навчальної гри, й у більшості дітей підвищується мотивація навчальної діяльності;
- індивідуалізація навчання – кожен працює в режимі, який його задовольняє;
3 – що допомагають у роботі вчителю
- великі можливості наочного пред'явлення матеріалу;
- виключення часу для написання матеріалу на дошці;
- економія витрачання матеріалів вчителем;
- вдосконалення процесу перевірки робіт учнів;
- підвищення авторитету вчителя;
- поєднання контролю і самоконтролю;
- об'єктивна і своєчасна оцінка дій учнів;
Використанні ІКТ має також і недоліки. Робота з комп'ютером швидко стомлює учнів, може погано впливати на зір або навіть призводити до розладу нервової системи. Комп'ютеризоване навчання не розвиває здатності учнів чітко й образно висловлювати свої думки, швидко формуються егоїстичні нахили людини, загострюється індивідуалізм, розширюється конкурентність, сповільнюється виховання колективізму, взаємодопомоги, машина стає елементом непорозуміння між особами, що живуть у суспільстві, а це, в свою чергу, порушує взаємовідносини та співпрацю між учнями.
Здебільшого, інтерес до програми з обмеженою інформативністю швидко згасає. Оскільки діалог з машиною синтаксично збіднений, учень нерідко почувається «дурнішим» за комп'ютер, що згодом може стати причиною стійкого негативізму до машини. Діалог із програмою позбавлений емоційності і, як правило, одноманітний. Не забезпечується розвиток графічної і писемної культури учнів, оскільки контроль знань обмежений декількома формами – тестами або опитуванням, робота з комп’ютером полягає в натисканні кнопок та виконанні механічних дій, без прояву власних творчих і писемних здібностей.
Враховуючи те, що не всі учні досконало володіють комп’ютером, окрім помилок у вивченні навчального предмета, що учень робить і на традиційних уроках, з’являються ще технологічні помилки при роботі з програмою.
Окрім того, що ІКТ полегшують певною мірою роботу вчителя, складність може полягати в тому, що вчителю потрібно мати спеціальні знання, уміння і навички роботи з комп’ютерною технікою;
Основними недоліками використання ІКТ у навчанні є зменшення кількості часу, яке витрачається на безпосереднє спілкування студента з викладачем та з колективом, а також потреба у значних матеріальних затратах на комп’ютеризацію навчальних закладів. Однією з головних вимог до фахівця на сьогоднішній день стає володіння знаннями та навичками ІКТ відносно галузі професійної діяльності. Серед проблем, що породжуються інформатизацією професійної діяльності Д. Хантер виділяє наступні:
1. дефіцит кваліфікованих кадрів;
2. високі темпи зміни професійної діяльності та стрімке зростання зайнятості;
3. поява нових технологій вимагає розвитку нових умінь, знань та методик роботи, необхідних для застосування цих технологій на виробництві;
4. конвергенція інформаційних технологій та технологій електрозв’язку;
5. вимоги до кваліфікації фахівців у сфері ІКТ суттєво різняться, та з часом можуть змінюватися [1, с.29].
Динамічні вимоги виробництва до рівня володіння ІКТ призводять до інтеграції інформаційної та професійної компетентностей. Уміння володіти комп’ютером як інструментом професійної діяльності стає ключовим у тих галузях виробництва, де ще вчора вони визначалися як бажані.
Комп’ютер може розглядатися в якості учасника навчального процесу або як партнер у навчанні. Загалом спілкування з комп'ютером сприяє розвиткові інтелектуального, духовного та морального потенціалу учнів, виховує уміння планувати й раціонально будувати трудові операції, точно визначати цілі діяльності, формує акуратність, точність і обов'язковість.
РОЗДІЛ 2 ЗАСТОСУВАННЯ ІКТ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
2.1. Особливості використання можливостей ІКТ на уроках
англійської мови
У світовій освітній практиці інформаційно-комунікаційні технології розглядаються як якісно нові засоби поширення знань.
Використання ІКТ у викладанні англійської мови дозволяє відійти від традиційних форм навчання; підвищити індивідуалізацію навчальної діяльності учнів; оптимізувати засвоєння мовних структур та граматичних правил; подолати монотонність заняття при формуванні мовленнєвої та комунікативної компетенції учнів при навчанні англійській мові. Отже, використання мультимедіа сприяє кращому вивченню навчальної інформації на уроках [3].
Використання електронних портфоліо, мультимедійних слайд-шоу, презентацій, віртуальних екскурсійних турів, мультимедійних консультацій з предмета та інтерактивних підручників дає нам широкий спектр діяльності, тому це завжди буде актуальним на уроках під час вивчення іноземної мови.
Сучасна освітня парадигма, яка будується на комп'ютерних засобах навчання, бере за основу прищеплення учневі умінь самоосвіти. При цьому робота учнів на уроці носить характер спілкування з викладачем, опосередкованого за допомогою інтерактивних комп'ютерних програм і аудіовізуальних засобів.
До найбільш часто використовуваних засобів ІКТ у навчальні іноземної мови відносяться:
1)електронні підручники та посібники, що демонструються за допомогою комп'ютера і мультимедійного проектора;
2) тренажери й програми тестування;
3) освітні ресурси Інтернету;
4) DVD і CD диски з картинами та ілюстраціями;
5) відео й аудіотехніка;
6) мультимедійні презентації;
7. науково-дослідні роботи і проекти [6, с.19].
Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках іноземної мови розкриває величезні можливості комп'ютера як ефективного засобу навчання.
Як показує практика, ефективним методом нівелювання недоліків роботи з комп'ютером є використання підготовлених з урахуванням певних вимог мультимедійних презентацій, коли вчитель використовує на уроці екран дошку, проектор і всього один комп'ютер для демонстрації. Це дає можливість фокусувати увагу всієї групи учнів, здійснювати повтор продемонстрованого матеріалу [5, с.27].
Мультимедійна презентація базується на використанні аудіовізуальних можливостей комп'ютерних технологій. При наявності відповідного технічного забезпечення мультимедійні програми мають майже необмежені графічні і колірні можливості, що дозволяє уявити будь-який вид діяльності в формі картинок і анімаціі. Це особливо важливо при ознайомленні з новою лексикою, так як зображення на моніторі/екрані дозволяють асоціювати фразу іноземною мовою безпосередньо з предметом або дією, а також при вивченні граматичного матеріалу, коли дітям 7-8 років і ще не розвинене абстрактне мислення, а побачені на екрані барвисті картинки, схеми, анімовані образи сприяють кращому сприйняттю і засвоєнню нового матеріалу.
Використання ММП в процесі навчання забезпечується певними умовами, створюваними як на рівні школи в цілому, так і на рівні уроку.
Так, при постійному використанні комп'ютера вчитель повинен мати доступ до всієї бази даних. Її простіше упорядкувати, створивши свою медіатеку.
На уроках англійської мови ІКТ використовується для пошуку та отримання додаткової інформації; розширення та поглиблення знань з використанням системи Інтернет, більш повного задоволення особистісноорієнтованих запитів учнів; формування та закріплення навичок, прийомів, способів, умінь їх застосування; комплексного застосування ІКТ з іншими видами дидактичних засобів, як засіб виходу до мережі інтернет, програвання компакт-дисків, виконання будь-якого творчого завдання.
Використання комп'ютера та цифрових ресурсів у процесі вивчення іноземної мови є одним із найголовніших напрямів роботи методичного об'єднання вчителів іноземної мови.
Використання засобів інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) на уроках іноземної мови досить актуальна для розвитку особистості учня та формування в учнів наступних компетентностей:
- умінь порівнювати переваги та недоліки різних джерел інформації;
- вибирати відповідні технології її пошуку;
- створювати й використовувати адекватні моделі та процедури вивчення й обробки інформації тощо.
Крім цього, впровадження в практику роботи школи інформаційних технологій, покликаних формувати полікультурну мовну особистість, готову до плідної міжкультурної комунікації, має вирішальне значення у підвищенні якості володіння школярами іноземною мовою.
Принцип мотивованості виділяємо як складову частину комунікативного методу навчання іноземної мови. Як відомо, існує декілька видів мотивації: стійка та нестійка, позитивна та негативна, зовнішня та внутрішня. Одним із різновидів внутрішньої мотивації є комунікативна мотивація.
Комунікативність – це перша й природна потреба тих, хто вивчає іноземну мову. Важливим є використання новітніх методів навчання для забезпечення природної потреби використання іноземної мови та підвищення мотивації учнів до вивчення мови.
Для розвитку навичок говоріння необхідно, щоб учні розмовляли якнайбільше й щоб їхнє мовлення в психологічному плані наближалось до природного. Використання інноваційних технологій для розвитку навичок говоріння дозволяє:
1) у легкій невимушеній формі зняти комунікативні бар’єри у спілкуванні учнів, збільшити обсяг їхньої практики;
2) підвищити мотивацію вивчати іноземну мову;
3) підвищити якість навчання, сприяти міцному формуванню навичок говоріння учнів;
4) створити сприятливий клімат для комунікації, залучати всіх учнів до навчальної діяльності;
5) занурити учнів у різноманітні ситуації, близькі до життєвих реалій;
6) перетворити репродуктивне навчання на цікавий життєвий процес активного спілкування;
7) стимулювати когнітивні процеси, заохочувати учнів до висловлення власної думки, вираження своїх почуттів і використання власного досвіду [2, с.28].
Використання презентацій – це необхідна умова успішності навчання, оскільки без інтересу до поповнення відсутніх знань, без уяви й емоцій немислима творча діяльність учня.
Використання інформаційних технологій у навчальному процесі значно підвищує ефективність засвоєння матеріалу учнями. Вони дозволяють на практиці використовувати психолого-педагогічні розробки, що забезпечує перехід від механічного засвоєння знань до оволодіння умінням самостійно здобувати нові знання. У поєднанні з аудіо-засобами дозволяє реалізовувати принципи наочності, доступності та системності викладу матеріалу.
2.2. Форми й види робіт з використанням комп’ютера, методика їх
застосування
Серед методів вивчення англійської мови є: метод мультимедійних презентацій; метод проектів; фонетичний; аналітико-синтетичний; метод навчання за аналогією; навчання за правилами читання; гра.
Комп'ютеризація навчального процесу спонукає до перегляду традиційних форм і методів викладання іноземної мови, виникнення таких нових форм проведення уроків, як "метод проектів". Це заохочує учнів працювати в колективі, оскільки зазвичай обсяг роботи, який необхідно виконати, дуже великий, що й потребує кооперації. Важливо створювати та захищати проекти учнями за різними напрямками із застосуванням презентацій та мультимедійного проектора. Для створення ММП використовуються наступні комп'ютерні програми:
-Microsoft Word (дозволяє форматувати потрібний текст);
-Microsoft PowerPoint (робить доступними дії з анімованими картинками, звуковими та відео файлами);
-Microsoft Publisher (дає можливість публікації матеріалів у вигляді тематичних буклетів);
-Microsoft Internet Explorer (дозволяє працювати з мережевими ресурсами Internet).
Використання презентацій на уроці допомагає:
- змінити форму навчання з авторитарної на комунікативну,
інтерактивну, заглиблену в спілкування;
- формувати здатність висловлюватися, виражати думки за рахунок умінь слухати, читати, говорити і писати іноземною мовою;
- викликати інтерес до отримання інформаційних повідомлень та відтворення власних;
- виховувати та розвивати особистість учнів одночасно з процесом засвоєння нових знань.
- сприяє активізації уваги всього класу;
- економії навчального часу;
- формуванню комп'ютерної мультимедійної компетентності; - розвитку креативних здібностей учнів [10, с.49].
Досвід використання мультимедійної презентації свідчить про те, що її використання сприяє поєднанню різноманітної текстової аудіо- та відеонаочності. Для зручності роботи з комп’ютерними технологіями, в учителя є можливість створити власну медіатеку, де він може зберігати різні методичні матеріали до уроків.
При створенні ММП потрібно дотримуватись певних вимог, пов’язаних з віковими особливостями учнів. Мають бути враховане обмеження в часі, кількість слайдів, графічні зображення, анімовані ефекти тексту, звукові файли, відео фрагменти, фонові зображення, колір, зміст, розміщення інформації, шрифт, способи виділення інформації, об’єм інформації та види слайдів.
Технологія безпосереднього використання ММП в навчальному процесі ММП має кілька етапів:
1. Підготовчий етап включає в себе відбір необхідного матеріалу, аналіз і створення учителем ММП
- вибір учнями теми індивідуальних досліджень. Учні також планують свою діяльність індивідуально або в групах.
- узгодження, розробку проекту, обговорення, роботу в бібліотеках, екскурсії, огляд літератури та електронних джерел, розподіл роботи між учнями, робота під керівництвом, колективна й самостійна робота, планування і створення робіт, демонстрація і захист робіт.
- продумується творча назва проекту [8, с.45].
2. В другий етап входять зняття мовних труднощів, перевірка розуміння раніше вивчених лексичних одиниць, повторення необхідного граматичного матеріалу і формулювання цілей і завдань для учнів.
3. На демонстраційному етапі відбувається пред'явлення матеріалу з паралельним коментарем вчителя, робота над змістом кожного слайду.
4. В етап, що відбувається після демонстрації, охоплюються питальновідповідні вправи, підведення учнями підсумків, самостійне формулювання ними правила, повторення лексичних одиниць.
5. Рефлексивний етап включає аналіз і висновки вчителя про результативність підготовки та показу ММП, моніторинг [3].
За характером кінцевого продукту проектної діяльності можна виділити наступні види проектів в галузі вивчення іноземної мови:
1) конструктивно-практичні проекти: (колаж, гра і її опис);
2) ігрові-рольові проекти
3) інформаційні та дослідницькі проекти;
3) проекти конкретного соціологічного обстеження; 4) творчі роботи [6, с.20].
Навички роботи над проектом закладаються вже в початковій школі. Перші проекти можна починати робити в другому класі. Наприклад тема «My favourite animal» найкраще підходить для початку проектної діяльності. Готуючи проект на дану тему, діти можуть використати ілюстрації їх улюблених тварин, підкріплюючи їх виразом «My favourite animal is…» та кількома реченнями їх опису.
Як показує практика, теми проектів в молодших класах випливають із сфер спілкування учнів, передбачених програмою.
Можна зробити висновок, що метод проектів дійсно є найбільш адекватною технологією особистісно-орієнтованого виховання, що дає можливість використовувати сучасні підходи до виховання. Крім того, реальні практичні результати у вигляді виготовленої мультимедійної презентації підсилюють мотивацію учнів.
Фонетичний метод, або метод звукових асоціацій. Зміст методу полягає в тому, що до кожного іноземного слова підбирається слово співзвучне своїй рідній мові. У свою чергу, до співзвучного слова підбирається змістовна асоціація. Абсолютно будь-яка, саме та, яку підберете Ви.
На екрані виводяться слова, а поряд їх ілюстрації в хаотичному порядку. Учитель зачитує слова, або ж вмикає аудіо супровід, а діти, покладаючись на слух та логіку, мають здогадатися, про що йде мова.
Наприклад, вивчаючи частини тіла англійською, можна підібрати асоціації:
skull – череп (бо «скальп»)
palm – долоню («пальма», тут можна думати про розчепірені, як пальці,
пальмове листя) heel – п'ята («Ахілл, ахіллесова п'ята»)
До речі, варто зауважити, що фонетичні асоціації (співзвуччя) обов'язково потрібно підкріплювати асоціаціями за значенням. Якщо, приміром, ви хочете запам'ятати слово «kidney» («нирка») за допомогою співзвучного «kidding» («жартуєш»), зробити це буде складніше, якщо не додати лексичну асоціацію. Якщо ж ви обіграєте ситуацію і створите для себе цілий спектакль-асоціацію (з пропозицією продати нирку і відповіддю «Ти, напевно, жартуєш?» ), запам'ятати це буде набагато простіше.
Головні правила, які необхідно пам'ятати при використанні методу фонетичних асоціацій:
1. Асоціації до іноземних слів слід підбирати саме виходячи з їх звучання. "Фонетичним" спосіб зветься недарма: правопис слів - зовсім інша тема, що припускає власні методи.
2. Дайте волю фантазії, але не вигадуйте занадто складних асоціацій. Вислів, який прийшов в голову одразу ж, ймовірно, прийде в такому ж вигляді і в потрібній ситуації.
3. Одне і те ж слово різними мовами може звучати зовсім по-різному, і до кожного з варіантів рекомендується вигадувати нову асоціацію.
4. Більш ефективними будуть асоціації, пов'язані безпосередньо з Вами.
Звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти полягає у використанні різноманітних прийомів звукового аналізу і синтезу літер і слів.
Основні риси аналітико - синтетичного методу:
- навчання грамоті спирається на живу мову учнів, на наявний мовний навик, на зразкові тексти, включає в себе систему розвитку мовлення самих дітей; за основу аналітичної та синтетичної роботи береться звук (буква вводиться як позначення звуку після знайомства зі звуком), звідси - величезна увага до виділення звуків, звукового аналізу і синтезу, артикулювання звуків, розвитку мовного слуху;
- з організаційної точки зору встановлюється певна послідовність вивчення звуків і букв; виділяються підготовчий і основний періоди навчання.
Аналітико-синтетичний метод передбачає проведення наступних вправ:
1) розкладання слова на звуки і виділення потрібного звуку;
2) знаходження слів з новим звуком;
3) злиття звуків у слові;
4) читання написаних слів;
Наприклад, на екран виводиться літера алфавіту, на парті у кожного учня заходяться картки зі словами. Завдання учнів-знайти картки зі словами, де є ця літера. Або учень читає слово, із запропонованих на екрані, інший учень з класу має знайти співзвучне йому слово, та зачитати його.
Метод навчання за аналогією має кілька категорій, таких, як метод цілих слів, речень, текстів. Метод цілих слів передбачає одночасне сприйняття всього слова, повторення його за вчителем. Згодом діти читають слова за аналогією і лише на подальших етапах навчаються виділяти в словах окремі букви.
Навчання починається з введення одразу кількох слів, наприклад, днів тижня. Слова демонструються на картках. Вчитель прочитує їх, учні повторюють. Потім вони прочитують слова без допомоги вчителя. Після цього на одному зі слів проводиться звуко-буквений аналіз. Зі слів виділяються букви, демонструються на картках у різному порядку. Діти називають їх. Потім за допомогою карток вони складають слова. Згідно з методом речень учень має починати читання з цілих речень, щоб привчатися схоплювати загальний зміст прочитаного. Аналогічно, можна застосовувати комп’ютер, де, замість карток, слова виводяться на екран.
Навчання за правилами читання. У даному методі важливим є пояснення особливостей правил читання та обов’язкове закріплення на практиці. Наприклад, пояснюємо особливості читання літери «С» в словах. Далі, на екрані виводимо в хаотичному порядку слова з даною літерою. Учнів ділимо на команди, роздаємо їм ті ж слова на картках та два кошики. Завдання дітей розподілити в кошики слова, відповідно до того, де літера «С» має звук [s] та звук [k]. Після виконання завдання на екрані виводимо зразок правильного виконання завдання. Ми, тим самим, поєднали даний метод з методом гри.
Ігрова методика має необмежені можливості, часто переплітається з іншими методами, є цікавим і важливим компонентом навчання молодших школярів. Ігри розширюють ерудицію, вчать працювати зі словником, дають можливість тренувати пам'ять, заглиблюватися в тонкощі мови, але при цьому не втрачають своєї розважальності. Мовні ігри допомагають формувати вимовні, лексичні та граматичні навички, тренують уживання мовних явищ на різних етапах вивчення іноземної мови.
Не слід забувати про особливості та вимоги до ігор у навчальному процесі. Проводячи навчання в ігровій формі потрібно задіювати максимальну кількість учнів, враховувати вік, запас знань, психологічні особливості дітей, обмеження у часі, дотримуватися правильного компонування ігрових елементів. Важливим елементом ігор є використання музичного чи відео-супроводу, що є неможливим без застосування ІКТ.
Вивчивши стан проблеми використання засобів ІКТ в сфері навчання іноземним мовам, можна зробити висновок про те, що ефективність застосування ІКТ залежить від способів і форм застосування цих технологій, від того, наскільки грамотно вчитель володіє методикою роботи з ними, від використовуваних ним електронних ресурсів.
Очевидно, що використання засобів ІКТ на уроках англійської мови різних типів сприяє підвищенню інтересу учнів до предмету й активізації їх мовленнєвої та мисленнєвої діяльностей, розвитку навичок самостійної роботи й роботи в колективі, ефективному формуванню всіх видів мовленнєвої діяльності. Систематична робота з комп'ютерними завданнями формує в учнів стійкі навички самостійної роботи, що призводить до скорочення часу на виконання стандартних завдань і дозволяє збільшити час на виконання робіт творчого характеру.
РОЗДІЛ 3 ЕФЕКТИВНІСТЬ І ВАЖЛИВІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ІКТ ДЛЯ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК
3.1. Особливості розвитку основних комунікативних навичок
ІКТ має широку базу впливу на різні напрямки розвитку учнівських умінь у сфері вивчення іноземної мови. Сюди входять такі мовленнєві уміння й навички:
- навчання аудіювання;
- навчання читання;
- навчання говоріння;
- навчання письма;
- накопичення лексичного матеріалу; - розвиток граматичних навичок.
Навчання аудіювання англійською мовою передбачає роботу над двома функціональними видами мовної діяльності:
1) аудіювання в процесі безпосереднього (діалогічного) спілкування;
2) аудіювання зв'язкових текстів в умовах опосередкованого спілкування [6, с.21].
Важливим є питання розвитку в учнів умінь дистанційного аудіювання, тобто сприйняття і розуміння аудіо-текстів в умовах опосередкованого спілкування. Використання мультимедійних презентацій на уроках з розвитку навичок аудіювання має ряд переваг.
ІКТ є відмінним помічником, при виконання вправ по аудіюванню, оскільки учень має можливість не лише мову вчителя, але й інших носіїв. Для прикладу візьмемо кілька вправ.
Вправа 1. На екрані вмикається відео. Діти проглядають та слухають. Після відео йде його обговорення та опитування учнів. Знову дивимося відео та виконуємо завдання.
Вправа 2.Учитель вмикає аудіо-запис з піснею про частини тіла чи іграшки, це можу бути будь-яка лексика, яка відповідає програмі. Діти слухають. Далі учитель запитує, які іграшки були названі у пісні.
Вправа 3.Учням 1-го класу роздамо картки з написаним алфавітом. Діти слухають запис пісні про алфавіт. Дітям потрібно обвести ті букви, які вони почули.
При навчанні читанню головна роль ІКТ полягає в тому, що вся увага дітей зосереджена на екрані, їм не потрібно шукати рядочок чи слово, яке ми читаємо. Учителю теж зручно, оскільки зникає потреба кожному вказати на рядочок. Бажано виводити на екран від одного слова до одного речення, залежно від читацьких здібностей учнів.
Окрім простого читання, можна виконати купу вправ по читанню з використанням ІКТ. Найелементарнішим є використання пісень або мультфільмів з субтитрами. Діти і розважаються і вчаться.
Навчання письма з використанням комп’ютера носить демонстраційний та практичний характер. Починаючи з вивчення літер і завершуючи написанням листів, ми можемо використовувати ІКТ. Для прикладу, наведу зразки вправ.
Вправа 1. Відеодемонстрація написання літер.
Вправа 2. Відеодемонстрація написання частини літери, іншу частину учень має відгадати та дописати.
Вправа 3. На екран виноситься кілька літер. Учню дається хвилина для запам’ятовування. Потім літери зникають і учень їх пише по-пам’яті.
Вправа 4. На екрані з’являється слово. Діти запам’ятовують його, потім воно зникає, діти по-пам’яті пишуть.
Вправа 5. На екрані з’являються слова. Додається аудіо-запис, де певні з цих слів вимовляються. Слова на екрані записані англійською, аудіо запис може бути англійською або українською, залежно від того, яку мету перед собою ставить учитель. Діти мають записати те слово, яке почули.
Вправа 6. На екрані речення з пропущеними словами. Завдання учнів – списати речення, заповнюючи пропуски.
Спілкування в віртуальною реальністю здійснюється за допомогою електронної пошти, яка використовується через установку дружнє листування. Міжнародний обмін листами здійснюємо в будь-якому класі і на будь-якому рівні володіння мовою. Крім цілеспрямованого використання мови, що вивчається, встановлення дружніх контактів і вивчення таким чином іншомовної культуру, електронне листування має свої переваги в порівнянні з паперовою: воно швидше, зручніше і дешевше.
Лексика в системі мовних засобів є найважливішим компонентом мовленнєвої діяльності: аудіювання й говоріння, читання й письма.
Знайомство зі словом є відповідальним моментом в роботі над його засвоєнням, і від цього залежить в більшій мірі, запам'ятається воно в пам'яті чи ні, так як досвідченим шляхом було доведено, що пам'ять працює не тільки за типом заучування, а за механізмом фіксації «раз і назавжди». Предметом ознайомлення повинна бути семантика слова в єдності з його звучанням і графічною формою.
Семантизація – процес розкриття значення слова. Вибір способу семантизації в кожному окремому випадку визначається характером слова, етапом навчання і рівнем навченості.
Успішне оволодіння іноземним лексичним матеріалом – одна з найважливіших умов засвоєння мови. В той же час існують великі труднощі щодо накопичення лексичного матеріалу. Використання комп’ютерної презентації з ілюстративним матеріалом значно підвищує ефективність засвоєння лексичних одиниць. Цьому сприяє активне задіювання візуальної образної пам’яті – учні мають можливість побачити знаковий образ слова й водночас малюнок поняття, яке це слово позначає.
Використовуючи комп’ютер, ми маємо необмежені можливості, особливо, коли це стосується лексики. Використання комп’ютерної презентації під час вивчення лексики створює умови для розвитку в школярів пам’яті, уваги, гнучкості мислення, вміння аналізувати та порівнювати. Для цього на слайдах презентації розміщуються спеціальні завдання.
Для мультимедійних презентацій лексичних явищ на молодшому рівні навчання використовуються різні прийоми. При вивченні тих чи інших частин мови незмінним залишається використання відео- та аудіо-файлів. Для вивчення іменників краще використовувати відповідні зображення (дод. 1) та підписувати їх, дієслова – шляхом демонстрації дій та рухів. Вивчення нових прикметників зручно робити шляхом демонстрації зображень різних предметів, що мають яскраво виражену якість (колір, розмір, форму, малюнок, візерунок), числівників з використанням мультимедійних картинок з різним числом предметів або самих предметів (годин, календаря, таблиці, розкладу і т.ін.) [7, с 4].
Для ознайомлення з лексикою можна використати такі вправи:
Вправа 1. На екрані з’являються ілюстрації тварин, одягу, шкільних речей і т.д., залежно від теми уроку. Під ілюстраціями з’являються їх назви. Учитель або «комп’ютер вимовляє» подані слова. Це сприяє кращому запам’ятовування, оскільки задіяне зорове та слухове сприйняття. Має місце асоціативне запам’ятовування.
Вправа 2. На перевірку знань. Зліва на екрані пронумеровані слова, справа - позначені літерами малюнки. Завдання виконується у тестовій формі.
Вправа 3. На екрані слова, букви в яких переставлені місцями. Завдання: поставити букви в правильному порядку та записати слова.
Вправа 4. Словникове лото. Дітям роздаємо картки зі словами, які записані англійською або українською мовою (головне щоб мова слів на дошці і на картках не співпадала. На екрані імітація лотерейного барабана. Крутимо барабан, зупиняємо, з’являється слово. Всі дивляться, чи є це слово у них на картках. Якщо є – обводять його. Перемагає той, хто збере якомога більше слів.
Вправа 5. Якщо вчимо нові дієслова, то для демонстрації тієї чи іншої дії використовуємо анімовані рухи на екрані. Слова вимовляємо з учителем, потім можна запитати дітей.
Вправа 6. Можна зіграти в гру «Крокодил». Учень показує рух, інші мають його відгадати. В цю гру можна зіграти, поділившись на команди.
Вправа 7. Використовуємо різні відео-розминки, де є і вимова, і демонстрація і повторення.
Що стосується формування граматичних навичок, то воно проводиться дозовано, з урахуванням умов функціонування граматичних структур в мові, відповідних трьом етапам формування граматичних навичок у продуктивній мові:
1) ознайомлення і первинного закріплення;
2) тренування;
3) застосування [6, с.19].
При вивченні граматики англійської мови ІКТ грають вагому роль. При ознайомленні з новою темою досить зручно застосовувати комп’ютер, як демонстраційний засіб. Зображення схем, таблиць, демонстрація відеоматеріалів, у яких учні мають можливість почути саме носія мови, його мовлення, як зразок тієї чи іншої граматичної структури.
Наприклад:
Вправа 1. При вивченні особливостей вживання дієслова to be, можна схематично зобразити, які форми він має, та де вживається; можна подати це у вигляді мультфільму, де to be – тато, а is, are, am – його діти, і тому подібне. Це буде ефективно цікаво і захоплююче для дітей.
Вправа 2. Вивчаючи особливості вживання артикля можна зобразити його у вигляді ангела, який прилітає до одиноких слів. Якщо слово у множені, то у нього з’являється друг. Ангел розуміє, що його місія тут непотрібна, тому відлітає. Завдання дітей, сказати, до яких слів прилетить ангел.
На етапі контролю, перевірки засвоєних знань комп’ютер має неабияке значення. Це, в першу чергу, перевірка знань у тестовій формі, які можна як створити вчителю, так і знайти на багатьох сайтах.
Для перевірки знань з граматики можна використати наступні завдання:
Вправа 1. Вставити пропущене слово, дивлячись на речення що на
екрані
Вправа 2. розгадати кросворд, записуючи слова у множині (іншому часі, стані тощо), слова на екрані.
Вправа 3. Розташувати речення, враховуючи часову послідовність. Речення на екрані.
Вправа 4. Використати правильний прийменник. Речення з пропущеним прийменником на екрані.
Вправа 5. Використати потрібний артикль. На екрані слова, перед якими пропущений артикль. Можна розіграти цю вправу як командну гру.
Вправа 6. Скласти речення за таблицею. На екрані таблиця, розділена на три колонки. В першій колонці – підмет, в другій - присудок, в третій – другорядні члени речення. Потрібно утворити речення, беручи по слову з кожної колонки.
Вправа 7. Поставити питання до речення, малюнку. Цю вправу можна використати як гру, розділивши дітей на команди, на кілька. Переможе та команда, яка написала найбільше речень.
Вправа 8. Перебудувати речення за зразком. Речення на екрані. Цю вправу зручно виконувати, коли комп’ютер є у кожної дитини. З допомогою мишки можна просто перетягнути слова, поставивши їх у правильному порядку.
Вправа 9. Прокоментувати дії. На екрані з’являється різні ілюстрації.
Діти мають усно їх обговорити.
Вправа 10. Встав пропущену літеру. На екрані слова з пропущеними літерами. Знизу літери для довідки. Завдання: Списати слова, вставляючи пропущені літери. (дод. 2).
Вправа 11. Виконати завдання в тестовій формі. Тут можна включити не одну, а кілька вивчених граматичних тем. Відповіді можна продемонструвати на екрані.
Під час тестування вміння створювати мовне висловлювання, рекомендуються наступні завдання: перекласти речення (текст) на іноземну мову; з непоширеного речення створити поширене; скласти висловлювання із поданих слів; прослухати речення рідною мовою та передати його зміст іноземною; замінити два речення одним; замінити в реченні виділене слово; вибрати адекватний переклад речення із запропонованих; перетворити список поданих слів на текст; виправити помилки у тексті; сформулювати питання, які стосуються твердження; розгорнути текст тощо.
Комп’ютер відіграє неабияку роль у розвитку комунікативних навичок молодших школярів, має місце у всіх напрямках вивчення англійської мови. Дає можливість почути мовлення носіїв мови, що є важливим для аудіювальних навичок, несе демонстративну функцію при навчанні читанню, граматиці, вивченні лексики, функцію контролю і перевірки якості знань учнів. Враховуючи стрімкість включення ІКТ у сучасне життя, комп’ютер є мовою між вчителем і учнем, яку вони розуміють краще, ніж мову жестів, дошки й крейди [2, с.28].
3.2. Методи навчання читанню англійською мовою. Застосування
ІКТ при розвитку читацьких вмінь і навичок
Читання є як метою, так і засобом навчання іноземної мови. Це рецептивний, письмовий вид мовленнєвої діяльності. Воно включає техніку читання та розуміння того, що читається. Це досягається завдяки сформованості таких психофізіологічних механізмів читання, як операції зорового сприйняття тексту. Серед них: розпізнавання та ідентифікації графічних знаків з тими еталонами, що зберігаються в пам’яті учнів, а також адекватна швидкість сприйняття та декодування сприйнятої інформації.
Перед школою стоять практичні, загальноосвітні, розвиваючі та виховні завдання. Читання допомагає їх розв’язанню. Воно розвиває мислення учнів, допомагає усвідомити особливості структури не тільки іноземної, а й рідної мови. При постійному читанні розвиваються навички самостійної роботи. Отримана з текстів інформація розширює світогляд учнів, прищеплює інтерес до вивчення ІМ.
Уміння читати охоплює два основних аспекти:
- технічний;
- змістовий (смисловий).
Техніка читання (ТЧ) – це комплекс автоматизованих навичок, які сприяють сприйняттю графічного образу слів та їх співвідношенню зі звуковими образами та значенням. Швидкість виконання операцій є важливим компонентом ТЧ. Вона залежить від ряду чинників. Серед них: етап навчання, мета навчання, складність тексту, індивідуальний темп читання рідної мови [4].
Для навчання ТЧ вчитель має систематично застосовувати вправи з читання спочатку вголос, поступово переходячи до читання про себе.
На початковому етапі навчання читання учням для читання пропонуються ізольовані слова, словосполучення, речення, тексти. Тренування техніки читання продовжується й на наступних етапах. При цьому зусилля учнів більше спрямовані на усвідомлення змісту тексту. Мовна форма вже має сприйматися підсвідомо. Для цього в учнів необхідно сформувати такі навички як:
- графічні навички сприйняття, розпізнавання, навички синтезування графем у слова, слів – у словосполучення та речення, речень – у текст.
- граматичні навички розпізнавання та адекватного розуміння граматичних форм;
- лексичні навички ідентифікації слів та словосполучень [4].
Однак вміння читати – це не проста сума цих навичок, а більш глибокий психофізіологічний процес.
На початковому етапі навчання завданнями процесу оволодіння ТЧ є такі:
- засвоєння літер іншомовного алфавіту:
- оволодіння звуко-буквеними зв’язками
- поступове засвоєння основних правил читання голосних та приголосних літер, їх комбінацій.
Серед методів навчання читання виокремлюють такі: фонетичний (звуковий), аналітико-синтетичний, навчання за аналогією (за ключовими словами), навчання за правилами читання, метод цілих слів, метод речень і тексту тощо.
Перші три є найпоширенішими в практиці навчання читання. Їх використовують комбіновано. Це пов’язано з особливостями орфографічної системи англійської мови.
На початковому етапі навчання учні мають запам’ятати конфігурацію букв, навчитися розпізнавати їх, озвучувати, писати.
Учитель має використовувати картки розрізної азбуки, алфавіт в малюнках та іншу наочність.
Для навчання ТЧ використовуються різноманітні вправи, даються різні завдання, такі як:
Вправа 1. Підібрати до маленьких літер великі та озвучити їх.
Вправа 2. Визначити кількість літер і звуків у слові.
Вправа 3. Вибрати названу вчителем букву з ряду поданих.
Вправа 4. Написати букву, що відповідає вимовленому вчителем звуку.
Вправа 5. Скласти вимовлене вчителем слово з карток алфавіту.
Вправа 6. Утворити нові слова, змінюючи початкову літеру (e.g. pen – ten – Ben) і прочитати їх.
Вправа 7. Визначити подібність і відмінність у словах: pen – pan, form – from, and – end.
Вправа 8. Прочитати слова, що відрізняються одним елементом: car – far, rake – lake.
Вправа 9. Підібрати пари слів, що римуються: red, dog, bus, log, red, us.
Вправа 10. Прочитати пари слів з голосними в різних позиціях: pin-pine, make-map.
Вправа 11. Прочитати незнайомі слова і пояснити правила читання тощо
Вправа 12. Розподіли слова у кошики, залежно від особливостей їх прочитання: fan, plane, madе, pan, back, late, name,fat Вправа 13. Прочитайте якнайшвидше цю драбинку a cat a white cat a nice white cat my nice white cat (дод. 3).
Для того, щоб полегшити роботу в напрямку навчання читанню, я створила презентацію, де кожен новий слайд – це нове слово, далі з’являються словосполучення і речення. (дод. 4).
Це понесло за собою низку переваг, оскільки увага дітей зосереджена на екрані, всі вони бачать слово, яке мають читати, зникає хвилювання від того, аби не загубити рядок, який читаємо.
Від вправ з ізольованим словами поступово учні переходять до читання речень та текстів. На початковому ступені навчання для читання використовуються тексти, що складені зі слів та типових фраз-структур, які засвоюються учнями усно, тому вони не вимагають смислового аналізу.
На середньому ступені навчання застосовуються більш складні за структурою та змістом тексти. Тому потрібно здійснювати роботу для усування труднощів розуміння тексту, проводити передтекстову роботу, яка включає лексичний, граматичний, структурний, смисловий аналіз, а також перевіряти розуміння прочитаного. На цьому етапі удосконалюються навички самостійного читання. Учні вчаться роботі зі словником.
Для цього використовують різноманітні вправи:
Вправа 1. Назвіть у традиційному порядку всі літери англійського алфавіту. Перед виконанням вправи проспівуємо пісеньку ABC. Розмістити літери в алфавітному порядку можна використовуючи низку цікавих завдань. Гра «Стоматолог» полягає в тому, щоб допомогти монстрикові вилікувати зуби, але кожен зубчик-буква має стояти на своєму місці (дод. 5).
Гра «Сусіди заблукали». Кожна дитина отримує картку з літерою алфавіту. Завдання полягає тому, щоб всі діти встигли стати в алфавітному порядку відповідно до своєї літери, доки звучить музика.
Вправа 2. Назвіть попередню та наступну літери по відношенню до вказаних вчителем літер.
Вправа 3. Знайдіть у словнику початкову форму слова.
Виокремлюють 2 види читання, а саме:
Ознайомче читання. Його мета – розвиток швидкості читання та розуміння тексту. Використовуються великі за обсягом, легкі у змістовому та мовному плані тексти. Контролюється розуміння загального змісту, даються завдання.
Переглядове читання. Мета – пошук нової інформації. Завданнями є ознайомлення з заголовком тексту, швидке читання всього тексту, пошук інформації.
Англійський педагог і методист Майкл Уест створив серію навчальних посібників, що представляють собою тексти, складені на раніше відібраних лексичних одиницях з урахуванням поступовості введення нових слів і повторюваності їх. Протягом всього курсу навчання використовуються лише зв’язні, переважно цікаві тексти. Кожному з них передують передтекстові питання, на які учні повинні знайти відповіді у процесі читання. Все це створює умови для безпосереднього розуміння тексту і розвивають швидкість читання.
Він розробив особливо ретельно методику навчання читання, розглядаючи його не тільки як мету, але і як засіб навчання. Читання з великим охопленням змісту, на думку М. Уеста, і є основна мета навчання [4]. Найбільша теоретична значущість його методу в тому, що він вперше розглянув текст як матеріал для читання й розуміння змісту. Все це, безумовно, збагатило світову методику.
Одним із основних аспектів у вивченні іноземної мови в середній школі є читання. У процесі вивчення англійської мови учні розвивають уміння і навички в читанні, активно поповнюють свій словниковий запас.
На перших порах навчання читання англійською мовою повинно проходити лише з наочною демонстрацією правильного варіанту цього процесу. Під час усного увідного курсу пропонуються фонетичні вправи, які не лише ефективно розвивають у дітей мовленнєвий слух, але і навчають їх фонетичному аналізу слів, що також є і хорошою підготовкою до читання.
Вправа 1. Плескайте в долоні коли почуєте звук [t]: teacher, ten, it.
Вправа 2. Знайдіть звук [p] у словах: Pencil, pen, copybook, pencil box.
Вправа 3. Прочитай за транскрипцією [hen] [ten] [dog].
Вправа 4. З’єднай малюнок з транскрипцією [eit], [buk], [teibl].
Вправа 5. З’єднай слова, що римуються Ceiling, make, break, feeling.
Всі ці вправи виконуємо із використанням комп’ютера. Слова демонструємо на екрані, аудіо супровід вмикаємо відповідно до вправи.
Чим раніше дитина навчиться читати, тим краще для неї. Навчання має проводитись у вигляді гри, змагання, без будь-якого примусу з боку педагога.
Це можуть бути різноманітні вправи, ігри, вони не набридають.
В умовах, коли в суспільстві домінують комп’ютер та інтернет, для молодших школярів все ж таки книга має залишатися основним засобом розвитку техніки читання, формування вмінь сприймати прочитане усвідомлено. Виразне читання вголос має бути основним прийомом, що дає змогу найкраще викликати в учнів найглибше колективне хвилювання, потребу в спілкуванні. Читацьку активну молодших школярів стимулюють цікаві завдання до прочитаного тексту.
Найбільшим плюсом у використанні ІКТ є те, що увага всіх учнів зосереджена в одному місці, вчителю зручно вказати місце, де всі мають читати, діти не вишукують очима на аркуші паперу те місце, де в останнє зупинилися.
З перших уроків АМ учнів потрібно знайомити з буквами англійського алфавіту і поступово, спираючись на засвоєний ними лексико-граматичний матеріал, вчити читати. Читання – це важливий засіб навчання ІМ. Вміння читати сприяє розширенню лексичного запасу, закріпленню граматичного матеріалу, засвоєнню структурних форм мови, вдосконаленню мовленнєвих умінь. У зв’язку з тим, що навички читання зберігаються протягом усього життя, а навички усного мовлення, не підкріплені щоденною практикою, швидко згасають, читання має високу практичну цінність в наших умовах.
ВИСНОВКИ
Навчальна діяльність у школі вимагає застосування конкретних технологій, які забезпечують вирішення даного завдання. Такими є інноваційні форми навчання: ІКТ, метод проекту, прийоми технології критичного мислення.
Основними цілями застосування ІКТ на уроках англійської мови є:
1) підвищення мотивації до вивчення мови;
2) розвиток мовної компетенції: вміння розуміти автентичні іншомовні тексти, а також вміння передавати інформацію в зв’язкових аргументованих висловлюваннях;
3) збільшення обсягу лексичних знань;
4) розвиток здатності й готовності до самостійного вивчення англійської мови.
Інформаційно-комунікаційні технології навчання міцно увійшли в життя. Використання нових інформаційних технологій розширює межі освітнього процесу, підвищує його практичну спрямованість, сприяє підвищенню мотивації учнів в освітньому процесі, розвитку інтелектуальних, творчих здібностей учнів, їх умінь самостійно здобувати нові знання та створення умов для їх успішної самореалізації в майбутньому.
Розглянувши актуальність використання Інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на уроках англійської мови, прослідкувала особливості застосування ІКТ на уроках англійської мови як засобу підвищення результативності навчання й розвитку креативності.
Отже, використання інформаційних технологій на уроках іноземної мови сприяє тому, щоб:
- знайти шляхи включення кожного учня в процес уроку, використовуючи його індивідуальні здібності;
- створити доброзичливу творчу атмосферу на уроці;
- постійно звертатися до суб’єктивного досвіду школярів як досвіду їхньої власної життєдіяльності;
- шукати й знаходити найбільш ефективні шляхи засвоєння знань; - розкрити й реалізувати особистісні особливості учня та вчителя.
Впровадження комп’ютерних технологій у практичну діяльність учнів на уроках англійської мови сприяє:
- розвитку усіх чотирьох мовних навичок – читання, письма, мовлення і аудіювання;
- оволодіння усним спонтанним мовленням;
- адаптації учнів до проведення незалежного зовнішнього тестування; - розвитку критичного мислення.
Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у вивченні іноземної мови, безсумнівно, має велике практичне значення, а саме:
- є ефективним засобом візуалізації навчального матеріалу, дозволяючи вчителю реалізувати свій творчий потенціал;
- допомагає вчителю у здійсненні особистісно-орієнтованого підходу до навчання;
- сприяє розширенню кругозору учнів і підвищення їх культурного рівня;
- є засобом підвищення мотивації до вивчення предмета;
- стимулює пошукову діяльність учня і сприяє розвитку його творчих здібностей.
Переваги впровадження ІКТ – це ефективний допоміжний технічний наочно-слуховий засіб; допоміжний засіб учбово-пізнавальної діяльності учнів; засіб підвищення мотивації та бажання учнів вивчати англійську мову; засіб підвищення інтерактивної та комунікативної діяльності. За короткий час особистість спроможна засвоїти та переробити великий обсяг інформації. Фактичне сприйняття демонстраційних матеріалів є в 60 тисяч разів швидшим, аніж тексту, який читаємо.
Використання ІКТ на уроках англійської мови може стати потужним фактором збагачення індивідуальної основи розумового, естетичного, морального розвитку учня. Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання досить перспективні для підвищення творчої активності. Учень від об’єкта навчання, отримувача готової навчальної інформації, стає активним суб’єктом навчання, він може самостійно здобувати необхідну інформацію і навіть вміти винайти, сконструювати необхідні для цього способи дій.
Переконана в тому, що уроки з застосуванням інформаційнокомунікаційних технологій, дають змогу підвищити зацікавленість учнів у навчальному процесі, ефективніше взаємодіяти педагогу та учням, підвищують ефективність навчання.
У процесі роботи я прийшла до висновку, що комп’ютерні технології допомагають:
- залучати пасивних слухачів;
- робити заняття більш наочними;
- забезпечувати миттєвий зворотний зв’язок;
- підвищувати інтенсивність навчального процесу;
- активізувати пізнавальну активність учнів, а, отже, бажання вивчати предмет;
- реалізовувати особистісно-орієнтований та диференційований підходи в навчанні;
- дисциплінувати самого вчителя, формувати його інтерес до роботи.
Саме використання комп’ютерних технологій дозволяє мені зробити зміст курсу нестандартним і привабливим для учня, забезпечити посильність засвоєння навчального матеріалу для учнів різного рівня підготовки, давати різнорівневі завдання, завдання для групової роботи, проекти.
Таким чином, використання ІКТ на уроках, співпраця вчителів та учнів сприяють підвищенню мотивації учнів до навчання, організації атмосфери вільного розвитку кожної дитини, що супроводжується радістю і високим рівнем пізнавальної активності учня.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Відоменко Д. Д. Особливості застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у освітньому процесі / Д.Д. Відоменко // Вісник
Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. – 2013. – № 13(3). – С.23–29.
2. Гаврілова С. В. Використання інтерактивних технологій для розвитку навичок говоріння С.В. Гаврілова // Англійська мова та література. – Полтава. – 2018. – №19–21. – С.28–29.
3. Гончаренко Л. М., Костенко О. І., Інформаційно-комунікаційні технології в навчанні англійської мови. / Л.М. Гончаренко, О.І.Костенко // Методика та технології [Електронний ресурс]ЩрежимЩдоступу:Щhttps:
//ru.osvita.ua/school/lessons_ summary/edu_technology/27861/
4. Денисенко М.В. Навчання учнів початкової школи техніки читання англійською мовою / М.В. Денисенко. – Київ. – 2005рік [Електронний ресурс] Режим доступу: https: //www.br.com.ua/referats/dysertacii_ta_ autoreferaty/84936. Htm?dl
5. Дюканова Н.М. Проблеми застосування тестів під час вивчення іноземної мови // Нові технології навчання: Наук.-метод. Зб. / Кол. Авт. – К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, 2007. – Вип. 46. – С. 26–
31.
6. Єфременко В. А. Застосування інформаційних технологій на уроках іноземної мови / В.А. Єфременко // Іноземна мова в школі. – 2007. – № 8.– С.18–21.
7. Клячко Т. М. Можливості комп’юиерної презентації для вивчення лексики / Т.М. Клячко // Англійська мова та література в школі. – Полтава: Основа. – 2018. – № 4–5. – С.4. – 80с.
8. Коломінова О. О., Роман С. В. Сучасні технології навчання англійської мови у початковій школі / О.О. Коломінова, С.В. Роман // Іноземні мови. – 2010. – № 2. – С.40–47.
9. Мокрогуз О. П. Роль мультимедійних засобів у формуванні інформаційної компетентності. – Х.: Вид. група «Основа», 2017. – С.14-20. – 95с.
10. Харенко О. О. Використання ІКТ на уроках англійської мови / O.O.Харенко // Англійська мова та література. – Полтава: Основа. – 2017.
– №31–32. – С.49. – 80 с.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Використання презентації з метою кращого засвоєння лексики
Додаток 2
Вправи для перевірки граматичних навичок
|
|
Гра «Have you got…?» На екрані зображені іграшки. Дітям дається декілька хвилин, щоб запам’ятати їх. Потім учні закривають очі, а учитель в цей час прибирає одну з іграшок з екрану і «ховає» її за спиною (для цього заздалегідь потрібно приготувати зображення іграшок на папері чи самі ж іграшки). Діти мають вгадати, яка іграшка за спиною у вчителя (учня). Для цього вони задають питання: Have you got a cat? Have you got a pen? Have you got a pencil-box? Той, хто відгадав, стає ведучим. |
Додаток 3
Завдання для розвитку навичок читання
|
Розподіли слова у два кошики, залежно
від особливостей прочитанняДодаток 2
|
|
a cat a white cat a nice white cat my nice white cat
|
Додаток 4
Презентація для полегшення роботи в напрямку навчання читанню
Додаток 5
Гра «Dantist».
Використовується на етапі вивчення алфавіту та на початковому етапі
навчання читанню
про публікацію авторської розробки
Додати розробку