Методичні матеріали "Данило Галицький"

Тема: Галицько-Волинська держава за князя Данила Галицького.

Мета: сформувати уявлення про Галицько-Волинську державу як спадкоємицю традицій Київської Русі, показати роль Данила Галицького в процесі державотворення, висвітлити засади його внутрішньої і зовнішньої політики; розвивати вміння аналізувати історичні факти і події, оцінювати їх значення; визначати роль особистості в історичному процесі; виховувати повагу до історичного минулого, національну свідомість на основі особистого сприйняття історії; сприяти національно-патріотичному вихованню учнів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: персональний комп’ютер, мультимедійний проектор, карта, атласи, картки з джерелами інформації, портрет Данила Романовича, підручник «Історія України» (Гупан, Смагін, Пометун) 7 клас.

 

План

1. Відновлення єдності Галицько-Волинської держави. Боротьба Данила за владу.
2. Зовнішня політика Данила Галицького.
3. Внутрішня політика князя.
4. Історичне значення постаті Данила Галицького.

 

Хід уроку.

 

I. Організація навчальної діяльності. Емоційне налаштування.

Арабський письменник і філософ писав: «Учень, який вчиться без бажання – це птах без крил». Я бажаю вам, щоб на сьогоднішньому уроці ви відчули себе птахами які високо підносяться в небо на крилах своєї творчості.

 

II. Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

Ця держава стала першою власне українською державою, була гідною спадкоємицею Русі-України, продовжила її культурні традиції, захистила населення від зовнішніх ворогів, забезпечила високий рівень економічного та духовно-культурного розвитку українських земель.

     Пригадайте як відбулось становлення Галицько-Волинської держави?

Очікувана відповідь:

Вона утворилась в 1199 році об’єднанням Галицького і Волинського князівств Волинським князем Романом Мстиславичем.

Робота з картою.

Охарактеризуйте географічне положення Галицько-Волинського князівства. Зробіть висновок.

Галицько-Волинське князівство розташувалось на південному заході русі. Столиця – місто Галич. Утворилось об’єднанням Галицького і Волинського князівств. Галицьке князівство розташоване у східних предгір’ях Карпат, у верхів’ях річок Дністра і Прута; тут містилися великі родовища солі, продаж якої збагачував князівство.

Волинь розташована в басейні південної притоки Прип’яті та верхів’ях західного Бугу.

Держава густо заселена, розташована на перетині важливих торгівельних шляхів із заходу на схід. Межувала на заході з Польщею і Угорщиною; на півночі – з Тевтонським орденом і Литвою.

Висновок: вигідне географічне розташування: на перетині торгівельних шляхів; віддаленість від степу, що сприяло швидкому піднесенню держави.

 

Розповідь вчителя.

Після загибелі Романа Мстиславича у 1205 році Галицько-Волинська держава розпадається на окремі князівства.

 

III. Мотивація навчальної діяльності.

Розповідь вчителя.

Відновленню єдності держави сприяла активна діяльність надзвичайно сміливої і мужньої людини, яка доклала всіх зусиль для відродження могутності рідної землі. В Галицько-Волинському літописі про нього говорилося:

«Сей король… був князем добрим, хоробрим і мудрим, який городи многі, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами, і братолюбством він світився був із братом своїм Васильком. Сей же князь був другим по Соломоні.»

1. Про якого князя іде мова?
2. Чому літописець порівнює його з царем Соломоном?
3. Як описується відносини Данила і Василька?

Вважається, що за правління Данила Галицького держава зазнала найбільшого піднесення.

Сьогодні на уроці ми визначимо роль і місце Данила Галицького в історії України, доведемо, що князь був мудрим політиком і державним діячем, патріотом рідної землі.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Слово вчителя.

Вивчаючи життя і діяльність князя Данила ми будемо будувати стрічку часу. Допоможуть нам охарактеризувати основні етапи життя та державотворчого шляху Данила Галицького Ваші однокласники, які отримавши випереджальне завдання, опрацювали відповідний матеріал та підготували нам коротенькі доповіді.

Отже, пропоную запросити до слова першу групу, яка досліджувала ранні роки життя Данила Романовича.

 

1. Дитинство на чужині.

2. Юність. Битва на р. Калці.

3. Утвердження. Перемога під Дорогичином.

4. Зрілість. «О лиха ти, честь татарська!»

5. Справи держави «Тут я збудую город...»

6. Проти татар. Коронація.

7. Останні дні. «Сей же Данило був другим по Соломоні...»

 

Орієнтовний варіант відповіді групи 1 по питанню

«Дитинство. На чужині».

Після загибелі Романа Мстиславича у 1205 році в державі розгорнулася жорстока і тривала внутрішня боротьба. Боярство хотіло посилити свою владу і виступило проти Романових спадкоємців княжого столу – регентші княгині Анни та малолітніх княжичів Данила (4 роки) й Василька (2 роки). Рятуючи життя дітей, княгиня змушена була таємно залишити князівство і тікати до Польщі.

Галицькі бояри були могутніми. Вони володіли значним багатством, що нажили на торгівлі сіллю. Найбагатші бояри утримували власні бойові дружини і в боротьбі проти князя часто зверталися по допомогу до чужинців. Малолітні сини Романа не змогли захистити престол. Довгі роки Данило жив в Угорщині, при королівському дворі, а Василько – у польській столиці Кракові або на невеликій батьківщині на Волині. Данило здобув добру освіту, виріс сміливим та розважливим. Досягнувши повноліття розпочав боротьбу за повернення батьківської спадщини.

 

Слово вчителя.

Дякуємо, за змістовну доповідь. Отже, хто з присутніх назве основну причину неможливості переходу влади від батька Романа Мстиславича до синів?

Переходимо до юності майбутнього князя. Доповідає друга група дослідників.

Орієнтовний варіант відповіді групи 2 по питанню

«Юність. Битва на річці Калці»

На землях Галичини розгорнулася 40-річна боротьба за владу, якою скористалися угорські та польські королі-загарбники Галицько-Волинських земель. Галичина опинилася в глибокій політичній кризі. Це послаблювало сили князівства. Данило прагнув повернути батьківський престол у 1211-1212 рр. За допомогою угорських і волинських полків, які увійшли в Галич і посадили на князівський стіл малого Данилка. Спокій в державі не запанував тому, що у 1213 році боярин Володислав Кормильчич проголосив себе князем. Це викликало невдоволення Угорщини, її війська зайняли Галич і призначили королем 5- річного угорського королевича Коломана. Від угорської окупації визволив галичан у 1219 році новгородський князь Мстислав Удатний, який зі своїм князем Данилом Романовичем успішно відбив наступ угорського й польського військ. Однак Мстислав передав князювання не Данилу а угорському королевичу Андрію одруженому з другою дочкою Мстислава. У 1221 році Данило утверджується на Волині, і звідти починає наступ на Галичину.

Однак руським землям почала загрожувати нова небезпека – насування невідомого ворога з азійських степів – монголо-татарськими загарбниками. Половецькі хани звернулися за допомогою до руських князів. 31 травня 1223 року неподалік річки Калки русько-половецькі загони вступили у бій з монголо-татарським військом. У складі галицької дружини перебував і 22 - річний Данило. Це було його перше бойове хрещення. У критичний момент битви князь Данило показав себе зваженим та умілим воєначальником.

 

Слово вчителя.

Дякуємо доповідачам. Дійсно, наприкінці травня 1223 р. русько-половецька рать зустрілася з монголо-татарською кіннотою на річці Калці. Справа йшла до генеральної битви аж коли почалася суперечка поміж руськими князями. Мстислав Удатний, що мав заслужену репутацію першого воїна на Русі, без погодження з іншими князями, спираючись на власні сили й дружину самого лише Данила, кинувся на ворога. Легкоозброєні кіннотники Субудая й Джебе не витримали шаленого удару важкої, рицарської кінноти Мстислава й почали відступати. Щоб якось виправити становище, монгольські воєначальники контратакували половців, і ті побігли. Перелякана орда налетіла на табір, де знаходилися київський, чернігівський, смоленський та інші князі, й зім'яла його. Це призвело до паніки в руському стані. Калкська битва принесла прикру поразку Русі.

Молодий князь виніс повчальні уроки з поразки на Калці, де уперше зіткнувся зі страшним ворогом, який незабаром встановить на Русі на двісті з лишком років тяжке іго, й переконався, що його можна здолати, лише напруживши сили всіх руських князівств і земель. Напевне, в той гіркий день у нього зародилася думка про об'єднання вже не тільки Галичини з Волинню, а й принаймні всіх південноруських земель. Уся наступна діяльність Данила підтверджує це.

Запрошуємо до слова третю групу дослідників.

 

Орієнтовні відповіді групи 3 по питанню

«Утвердження. Перемога під Дорогичином»

В наступні роки Данило звертає увагу на посилення своєї влади на Волині, зміцнення позицій та авторитету. У 1228 році, після смерті Мстислава Удатного, він розпочав підготовку до оволодіння Галичем. Князь продовжував цілеспрямовано та наполегливо зміцнювати Волинське князівство, послідовно приєднуючи землі, що відійшли під час розбрату: Луцьку, Пересопницьку, Белзьку. Так настав час повернення Галицького князівства до колишньої держави Романа Великого. Над краєм нависла нова небезпека. З березня 1237 р. Конрад І Мазовецький віддав м. Дорогочин ордену тевтонів – хрестоносців.

На весні 1238 року князь Данило розгромив хрестоносців і до кінця року оволодів Галичем, усунувши з князівського столу чернігівського князя – Ростислава Михайловича. Узявши собі Галицьку землю, Данило віддав братові Василькові в управління Волинь. Попри такий поділ обидва князівства продовжували існувати як одне ціле під зверхністю старшого брата Данила.

 

Слово вчителя.

Дякуємо доповідачам. Перед смертю батько заповідав синам боронити свої землі від загарбників, держатися разом та допомагати один одному. Як бачимо, знадобилося майже тридцять років, щоб відновити кордони розшматованої батьківської отчини.

Проте спочивати на лаврах слави не судилося. Чому? Про це повідає наступна пара дослідників.

 

Орієнтовні відповіді групи 4 по питанню

«Зрілість. «О лиха, ти, честь татарська»

Данило Романович у 1239 році здобув Київ, доручивши правління Тисяцькому Дмитру, досвідченому і хороброму воєводі. Князь був мудрим державцем, котрий усі свої зусилля спрямовував на зміцнення держави та князівської влади. У часи збирання Данилом батьківських земель монгольська армія під проводом Батия протягом зими 1239 – весни 1241 року спустошила Рязанську землю, Владимир Суздальський спалено Чернігів, розгромлено Київ. Під час походу на захід Батиєве військо пройшло Галичиною та Волинню. Основний удар монголо-татари спрямували на Володимир-Волинський. Данило, тим часом їдучи з Угорщини, дізнався про навалу і змушений був повернутися назад. Ординці не завдали краю таких великих величезних руйнувань, як в інших руських землях. Після відходу монголо-татар, за наказом князя, відбудовувалися зруйновані міста і села, зводилися нові.

У 1245 році Данило Галицький здобув блискучу перемогу в битві з угорськими військами біля міста Ярославля. Ярославська битва зупинила загарбницькі дії Угорського королівства. Данило Романович зламав опір боярської опозиції та остаточно утвердився в Галичі. Зміцнення влади і самостійна політика Данила викликали невдоволення Батия, і він висловив претензії на Галицьку землю. Обговоривши з братом Васильком ситуацію, князь вирішив поїхати на зустріч ханом й у жовтні 1245 року вирушив до Орди по ярлик. Ця поїздка означала визнання залежності від Орди.

 

Робота з термінами

Ярлик – ханська грамота, що підтверджувала права на володіння Галицькою і Волинською землями.

 

Слово вчителя.

Дякуємо доповідачам. На перший погляд Данило Романович зобов’язався періодично надавати свої дружини татарам для їхніх походів на Польщу, Литву, Угорщину, сплачувати річну данину, віддавати певну шану ханові. Однак, мудрий політик та грамотний дипломат фактично зберіг незалежність Галицько-Волинського князівства у внутрішній і зовнішній політиці.

Забезпечивши зовнішню безпеку своїх володінь, князь прийнявся вирішувати внутрішні проблеми. Про це повідає нам п’ята група дослідників.

 

Орієнтовні відповіді групи 5 по питанню

«Справи державні.»

Повернувшись від Батия, Данило розпочав новий етап державотворчої діяльності. Хоча він визнав себе залежним від татар, але це була вимушена угода, що зародилася в час складних політичних обставин. Данило реформував військо і адміністративний апарат. Його важко озброєна кіннота вперше на Русі вдяглася у звичний для Європи рицарський обладунок, окремо виділялася легкоозброєна кіннота з лучниками.

Він приборкав бунтівне галицьке боярство, забезпечив шляхом переговорів з Батиєм свою землю від татарських намісників і сплати постійної данини Данило Романович зосереджується на зміцненні рубежів князівства, будівництві фортець нового типу, які б стояли на горбах і мали кам'яні стіни. Такі фортеці монголо-татари штурмувати не вміли. Ще в 1237 році князь заснував м. Холм, невдовзі стало столицею князівства. Були перебудовані й укріплені Володимирський і Кременецькі замки, розпочалося будівництво Львова у 1255 році. Усі міста прикрасили унікальні архітектурні пам'ятки.

Данило Галицький проводить активну зовнішню політику. Князь шукає союзників на Русі та за її межами. Він укладає угоду з молодим братом Олександра Невського Андрієм, однак монголо-татари послали каральну експедицію і він втратив престол. Розвивав дружні відносини з Угорщиною, Польщею, Литвою, цікавився справами Центральної Європи (Австрії). Галицько-Волинське князівство стало центром торгівлі і ремесла, осередком перебування іноземних підприємців, ремісників і біженців.

 

Слово вчителя.

Отже, виходячи з доповіді можна сміло стверджувати, що Данило Романович був мудрим та далекоглядним правителем своїх земель. Укріплюючи замки, та зводячи нові фортеці князь активно почав шукати союзників в боротьбі з монголо-татарським іго. Послухаємо наступну пару дослідників.

 

Орієнтовний варіант відповіді групи 6 по питанню

«Проти татар. Коронація»

Основна мета діяльності князя Данила – створення анти ординської коаліції європейських держав. Для досягнення цієї мети він маневрує поміж територіальними домаганнями Золотої Орди й унітарськими устремліннями Папи Римського Інокентія IV. Ще на шляху до Золотої Орди Данило Романович зустрівся з Планом Карпіні, папським послом до Батия. Вони мали переговори про унію католицизму з православ'ям. Князь також листувався з Папою щодо допомоги західних держав у боротьбі проти монголів та об'єднання обох церков. Його насамперед цікавила організація хрестового походу проти Орди. Проте такі сподівання виявилися марними, і це призвело до призупинення переговорів.

Восени, 7 жовтня 1253 року, в місті Дорогочині, що розташоване на річці Західний Буг, відбулася коронація і помазання галицько-волинського князя Данила Романовича королівською короною, надісланою від Папи Римського Іннокентія IV. Коронація Данила папським легатом мала показати і хрестоносцям і литовському королю, що їхній суперник – руський володар – також має високий, визнаний католицьким первосвящеником, авторитет. В урочистій церемонії, крім сина Данилового Лева, узяли участь польські князі Болеслав і Земовіт, союзники Данила, представники руського духовенства.

 

Слово вчителя.

Дякуємо доповідачам. На початку уроку прозвучало порівняння Данила Романовича з Соломоном. Знайомлячись з особистістю та діяннями князя переконуємося, що ці слова є правдивими. Чим ж закінчилася золота епоха Галицько-Волинського князівства дізнаємось з доповіді останньої групи дослідників.

 

Орієнтовні відповіді групи 7 по питанню

«Останні дні. Сей же Данило був другим по Соломоні»

Після Дорогочинської коронації ні Папа, ні інші європейські правителі ніякої допомоги проти татар не надіслали. Данилові годі було сподіватися на допомогу ззовні. Незаба­ром після коронації він пориває стосунки з папою, оскільки той не думав про підтримку Русі в боротьбі проти Орди, а намагався насадити католицизм у державі Романовичів. Угорський король та польські князі поринули у власні справи й навіть не думали про поміч сусідові. Тому Данилові нічого не залишалось, як скоритися долі. Він розпрощався з надією вигнати ординців з Руської землі. Те гірке розчарування не минуло марно для князя.

В останні роки свого життя Данило Га­лицький приділяв велику увагу власній державі: будував міста, фортеці, посилю­вав військо, утримував у покорі бунтівне боярство. Так, найголовнішими містами, які збудував Данило, були Львів і Холм.

На схилі життя Данило Романович хворів, майже втратив зір. 1264 р. він помер у збудованому ним улюбленому місті Холмі. З його смертю закінчило існування Галицько-Волинське велике князівство, одне з наймогутніших державних утворень Східної Європи. Галицька і Волинська землі були поділені між його та брата Василька синами. По суті, повернулися часи феодальної роздробленості. Однак до війни не дійшло. Викоренення Данилом галицького боярства позбавило на довгий час ґрунту для усобиць в Галицько-Волинській Русі.

 

V. Первинне закріплення знань.

Слово вчителя.

Дійсно, Данило найбільша постать в історії Галицько-Волинської держави. Він вів свою діяльність серед надзвичайно важких обставин. Працею свого життя він відбудував державу свого батька Романа і заклав основи її подальшого розвитку. Діяльність князя сприяла створенню і зміцненню національної української держави. Своїми справами князь продовжив традиції українського народу, був прикладом для наступних поколінь. Талановитий полководець – здобув багато перемог над ворогами. Видатний дипломат – за важких умов зберіг цілісність держави. Державний діяч – вивів країну на міжнародний рівень. Розбудовував і укріплював міста, опікувався освітою і культурою.

Не дарма пам’ятники Данилові Галицькому встановлені у містах Галич Івано-Франківської обл. (1998 р.), Львів (2001 р.), Володимир-Волинський Волинської області (2001 р.), Тернопіль (2002 р.).

З 1 липня 1998 року знаходиться в обігу пам'ятна монета номіналом 10 гривень, присвячена галицько-волинському князю і полководцю.

Указом Президента України від 30 липня 2003 року для нагородження військовослужбовців Збройних Сил України встановлено орден Данила Галицького.

 

VІ. Підсумки уроку.

Слово вчителя.

На завершення цікаво буде послухати оцінки діяльності великого князя і короля Галицько-Волинської держави провідних істориків України.

1. Микола Костомаров.

2. Михайло Грушевський.

3. Іван Крип’якевич

 

Слово вчителя.

А зараз князь Данило Романович поділиться з вами своїми думками.

 

Слово Данила Романовича.

 

 

Розгадування кросворду

 

1. Брат Данила Галицького (Василько).

2. Місто де у  1245р. Данило Галицький   завдав поразки угорським  військам (Ярослав).

3. Місто де у 1253 р. коронував Данила римський папа Інокентій IV (Дорогичин).

4. Біблейський цар з яким порівнюють Данила Галицького (Соломон).

5. Місто де помер Данило Галицький, столиця Галицько-Волинського князівства (Холм).

6. Місто засноване Данилом і назване на честь його сина (Львів).

 

1

В

А

С

И

Л

Ь

К

О

2

Я

Р

О

С

Л

А

В

3

Д

О

Р

О

Г

И

Ч

И

Н

4

С

О

Л

О

М

О

Н

5

Х

0

Л

М

6

Л

Ь

В

І

В

 

VІІ. Домашнє завдання

 

1. Вивчити матеріал підручника §19, стор. 138.

2. Встановити основні заходи внутрішньої та зовнішньої політики.

 

Внутрішня політика	Зовнішня політика
Розбудова міст. Холм 1237 р. Львів 1256 р.	Організація опору орді
Розвиток ремесел та торгівлі	Підтримка мазовецьких князів у Польщі
Військова реформа (ополчення селян та міщан)	Боротьба з литовськими князями
Реформа державного керівництва - шляхта	Налагодження стосунків з Угорщиною
	Дипломатичні стосунки з Римом, з Австрією.