Тема: Використання фреймових структур на заняттях природничо-наукових дисциплін.
Сучасний період життя, названий через інтенсивний потік інформації і нові способи її передачі інформаційним, вимагає і відповідних підходів до вивчення різних дисциплін природничо-наукового циклу. Ми мусимо орієнтуватися в тих умовах, в яких будуть вчитись, розвиватись, зростати як професіонали наші студенти.
Сучасна людина змушена жити, навчатись, творити в динамічному інформаційному просторі і якщо не вміти швидко орієнтуватися в потоці інформації, не мати навичок самостійного здобуття знань, можна втратити можливість професійного становлення і зростання. Тому варто знати такі підходи, які забезпечують швидку адаптацію студента в навчальному середовищі.
Це розроблення і впровадження нових інтенсивних технологій навчання, які забезпечували б активізацію розумових дій, розвиток пам’яті, задіювали б психологічні можливості людського мозку, активізували довготривале і мимовільне запам’ятовування. Дієвим у цьому контексті є опорні конспекти, фреймове структурування, візуалізація, застосування мультимедіа.
Безпосередньою перевагою фреймів є те, що вони мають високу ємність, легко використовуються під час проблемного навчання, передбачають самостійну роботу студентів, що в сучасних умовах розвитку освіти є дуже актуальним.
Фрейми легко поєднуються з іншими методами навчання, такими як робота з підручником, рольова гра, метод проектів, перевернуте навчання, модульно-рейтингова система. Зрозуміло, що інформація під час складання фреймів подається не в чистому вигляді, а схематично, компактно, згорнуто в певну логічну послідовність-структуру, модель.
Однією з головних особливостей фреймового структурування знань є єдність зовнішньої і внутрішньої форм структури фрейму:
Тому складністю фреймового підходу є необхідність високого рівня розуміння, узагальнення тексту і вміння передавати зміст стисло, логічно, інформативно.
Для систематизації, узагальнення знань, розвитку аналітично-синтетичних умінь
студентів структурування навчального матеріалу можна здійснювати за допомогою
фрейм-логіко-смислових схем, схем-опор, які використовуються протягом всього
курсу, схем-алгоритмів, фрейм-сценаріїв, де увага фокусується на стереотипній повторювальній послідовності ситуації.
Застосування фреймового структурування в процесі бінарного викладання лекційного матеріалу двох дисциплін значною мірою підвищує рівень і оптимізує засвоєння нового матеріалу. Використання цієї технології та інтеграція дозволяє раціонально та продуктивно розподілити час на різних етапах заняття і дає можливість не лише пасивно сприймати матеріал, а й доповнювати і розробляти різні типи фреймових технологій викладачами, тим самим демонструючи якість засвоєння. Проте слід зауважити, що важливо не тільки навчити студентів засвоювати навчальну інформацію за допомогою фреймів, а і сформувати у них уміння і навички фреймового структурування знань.
Із наданого матеріалу ви бачите наскільки різноманітні фрейм-технології. І
яке це поле діяльності для викладача. І тому знання теоретичних основ фреймів є дуже
важливим для того, щоб викладач зміг правильно використати свій творчий
потенціал і розробити грамотний фрейм для використання в своїй роботі.
Такою допомогою є класифікація фрейм-структур С.А Жаботинської залежно від виду слотів та їх взаємозв’язків. Вона розрізняє п`ять типів:
1)предметноцентричний фрейм, який складається із системи пропозицій, це до одного й того ж логічного суб'єкта приєднується декілька логічних предикатів; у центрі уваги перебуває сам предмет;
2)акціональний фрейм, конституентатами якого є декілька предметів, які наділяються семантичними ролями, акцент зміщується на взаємодію одного предмета з іншими;
3)партонімічний фрейм, предметні сутності якого співвідносяться між собою як ціле і його частина;
4)гіпотонімічний фрейм, у якому предметні сутності поєднуються родо-видовими відношеннями;
5)асоціативний фрейм, що ілюструє відношення схожості, яке базується на зближенні концептів у мисленні самого індивіда.
За Мінським фрейм можна уявити у вигляді сітки, що складається із вузлів та зв`язків між ними, а кожен вузол має бути наповнений власним «завданням», яке представляє ті чи інші характерні властивості ситуації, якій воно відповідає. Загалом у фреймі можна виділити декілька рівнів, які ієрархічно пов`язані між собою.
Іноваційний процес поширення фреймових методів у педагогеці закономірний: про використання фреймових опор та їх ефективності заявляють А.А.Остапенко, Т.М.Колодочка ( великоблочні опори фреймового типу), В.Е.Штейнберг (логіко-смислові моделі та семантичні фрактали), Н.Д.Колетвінова ( конструювання та використання тест-фреймів). Фреймові подання знань в освітньому процесі дозволяють істотно підвищіти якість і швидкість навчання.
У контексті порушеної проблеми особливої значущості для роботи набувають дослідження таких аспектів:
-технології інтенсифікації навчання( С.М.Лисенкова, А.А. Остапенко, М.А. Чошанов, В.Ф. Шаталов);
-структурування навчальної інформації під час вивчення природничих дисциплін (О.В.Березан, С.У.Гончаренко, А.С.Медведева, Т.М.Фролова)
Сутнісь фреймового підходу до організації знань полягає у смисловій компресії навчального матеріалу. Формування спеціаліста-патріота – це не просто передача знань, практичних умінь і навичок у смисловій компресії, а відповідальна й важка справа. Це передусім виховання розуму, формування світогяду, переконань, моральних цінностей і принципів, естетичних смаків і вподобань, тобто, як писав В.О. Сухомлинський, - «це копітке різьблення й ліплення найтонших рис духовного обличчя людини».
Список літератури: