Методичні матеріали« Формування у молодших школярів загально пізнавальних умінь"

     Протягом цього року  я працювала над темою « Формування у молодших школярів загально пізнавальних умінь, а саме: уміння спостерігати, розмірковувати, запам’ятовувати, відтворювати, застосовувати, моделювати й перетворювати навчальний матеріал, прогнозувати».

Це питання висвітлено на прикладі  введення складених задач на уроках математики у 2 класі, де зараз я і працюю.

У початкових класах серед ключових компетентностей уміння вчитися набуває пріоритетного значення, бо від нього залежить якість будь-якої навчальної роботи і стиль пізнання. Ядром цієї компетентності у початкових класах є оволодіння молодшими школярами загальнонавчальними вміннями і навичками, складовою  чого і є формування загально пізнавальних умінь і навичок.

        На уроках школярі вчаться вчитися, бо неможливо всього навчити, але можна навчитися вчитись.

Висновки
    У статті  висвітлено  питання про формування загально-пізнавальних умінь та навичок  учнів других класів на уроках математики  посередництвом  навчання дітей розв’язувати  складені задачі:
- уміння мислити присутні на кожному етапі  роботи зі складеною задачею;
- учні вчаться розподіляти послідовність простих задач, з яких побудована складена, чітко відокремлювати головне від другорядного;
- послідовно опрацьовують кожен крок алгоритму роботи над складеною задачею;
- вчаться вмінню міркувати взаємопов’язаними судженнями;
- монологічне повідомлення постійно присутньо у процесі пошуку способів розв’язання задачі (на  уроці  звертаємо увагу дітей і на зміст сказаного, і на те, як точніше сказати);              
- діти вчаться відтворювати інформацію з елементами логічної обробки матеріалу (виділення головних думок, встановлення зв’язку між відомим і новим матеріалом тощо);
- учні вчаться  спілкуватись під час виконання групових і колективних навчальних завдань. 
             Серед умінь надзвичайно важливе для розвитку пізнавальних здібностей учнів має вміння міркувати.
Це – комплексне вміння, в якому інтегруються уміння логічно мислити й уміння зв’язно, послідовно викладати свої міркування. Ефективним засобом навчання дітей міркувати є  використання алгоритмів та різноманітних зорових опор (схем, таблиць, символів). 
Спеціально формуємо   у  школярів  пізнавальні прийоми через поетапне оволодіння ними: спочатку дітям пропонуємо  підготовчі вправи, які допомагають набути їм досвід виконання елементарних операцій:
визначення ознак, диференціювання істотного і неістотного, розчленування поняття, первинне узагальнення, тобто опановувати операції, без яких неможливе жодне із загально-пізнавальних умінь. Інакше кажучи, це – азбука мислення, без чого неможливий жоден урок математики в початковій школі.
            В 2-му  класі  формуємо наступні  дії, що складають загальне уміння розв'язувати складені задачі:  міркувати від запитання до числових даних – аналіз; міркувати від числових даних до запитання – синтез;
розбивати задачу на прості; встановлювати порядок розв'язання простих задач; формулювати план розв'язування задачі; записувати розв'язання задачі по діях з поясненнями та/або виразом; переходити до розв'язання задачі іншим способом; досліджувати вплив зміни умови або запитання задачі на її розв'язання.
Математика є саме таким  предметом, де учні вчаться спостерігати, міркувати,  запам’ятовувати знання і способи дій, відтворювати і перетворювати навчальний матеріал.

      Формування  математичних   і  загально-пізнавальних  умінь та навичок  у другокласників    дає  змогу  досягти  вищих результатів у навчанні, вихованні, загальному розвитку дітей.
   Загально-пізнавальні уміння є найважливішим  складником діяльнісного компонента ключової компетентності вміння  вчитися.              

  У своїй роботі намагаюся не давати готових знань,а вчити вчитися(чому? Як? Для чого ти це робиш? Обґрунтуй, доведи,…)