Презентація "Формування ціннісного ставлення особистості до суспільства та держави"

ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯОСОБИСТОСТІ ДО СУСПІЛЬСТВА ТА ДЕРЖАВИПідготувала: Тараленко Я. М.

Кращий засіб прищепити дітям любов до Батьківщини полягає в тому, щоб ця любов була у батьків. Шарль де Монтеск’єПатріотизм як мета й результат патріотичного виховання молоді – це прояв любові до Батьківщини, вітчизни. Володимир Даль

Патріотизм. Національна самосвідомість. Правосвідомість. Політична культура Культура міжетнічних стосунків. ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ ВИЯВЛЯЄТЬСЯ У ТАКИХ ЯКОСТЯХ :

Патріотизм є виявом особистості любові до свого народу, поваги до українських традицій, відчуттям своєї належності до України, усвідомленням спільності власної долі з долею Батьківщини, досконале володіння українською мовою.

Національна самосвідомість включає: особисту ідентифікацію із своєю нацією, віру в її духовні сили та майбутнє; волю до праці на користь народу;вміння осмислювати моральні та культурні цінності, історію, звичаї, обряди, символіку; систему вчинків, які мотивуються любов’ю, вірою, волею, осмисленням відповідальності перед своєю нацією.

Розвинена правосвідомість – виявляється в усвідомленні особистістю своїх прав, свобод, обов’язків, свідомому ставленні до законів та державної влади.

Політична культура включає формування політичної компетентності, лояльного й водночас вимогливого ставлення громадян до держави, її установ, органів влади, здатність брати активну у політичному житті України.

Культура міжетнічних відносин передбачає:наявність в дітей та учнівської молоді полікультурної компетентності, поваги до прав людини; інтересу до представників інших народів; толерантне ставлення до їх цінностей, традицій, мови, вірувань;вміння йти на компроміси з різними етнічним та релігійними групами заради соціального миру.

Виховні орієнтири ціннісного ставлення до суспільства і держави учнів початкової школи (мета, цілі, завдання):формування усвідомлення особистістю приналежності до учнівської держави і народу;розвиток здатності дитини пізнавати себе як члена сім’ї, родини, дитячого угрупування, як учня, жителя міста;виховання почуття любові до України, її символів, рідної мови та слова, оберегів;формування елементарних знань про культуру свого народу і прагнення дотримуватися традицій;навчання правилам співжиття та взаємодії людей у сім’ї, суспільстві.

У молодшому шкільному віці у дитини формується здатність пізнавати себе як члена сім’ї, родини, дитячого об’єднання; як учня, жителя міста чи села; виховується любов до рідного дому, школи, вулиці, своєї країни, її природи; до рідного слова та державної мови, побуту, традицій, культурних особливостей як рідного, так й інших етносів українського народу.

Виховні орієнтири ціннісного ставлення до суспільства і держави учнів основної школи (мета, цілі, завдання):виховання громадянських якостей особистості, духовного осмисленого патріотизму, який поєднує любов до рідного краю Батьківщини, народу, поваги до законів України, активної громадянської позиції;формування відчуття своєї приналежності до України;розвиток прагнень до збереження та примноження духовного та матеріального багатства українського народу;виховання шанобливого ставлення до державної символіки;розвиток свідомого ставлення до правил поведінки, суспільних і моральних норм життя;виховання інтересу до історії і культури інших народностей, які проживають в Україні та інших державах;формування потреби до збереження історичного, культурного та духовного спадку українського народу;формування почуття громадянської гідності, національної свідомості і самосвідомості особистості.

У підлітковому віці виховується духовно-осмислений, рефлексивний патріотизм, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав та свобод.

Виховні орієнтири ціннісного ставлення до суспільства і держави учнів старшої школи (мета, цілі, завдання):виховання прагнення жити в Україні, пов’язувати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її формування громадянського і державного світогляду особистості, її мовного становлення як суверенної і незалежної, демократичної, правової і соціальної держави, захищати її, працювати на її благо;виховувати повагу до Конституції України та законів держави;виховувати повагу і толерантне ставлення до представників інших етносів, віросповідань і культур;вчити визнавати пріоритет прав людини, поважати цінності демократичного суспільства.

У старшому шкільному віці пріоритетними рисами ціннісного ставлення до Батьківщини є відповідальність і дієвість. Старшокласники не лише ідентифікують себе з українським народом, але й прагнуть жити в Україні, пов’язати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її національного демократичного відродження; працювати на її благо, захищати її; поважати Конституцію України і дотримуватися законів; володіти рідною та державною мовою; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.

Проблема виховання дітей та молоді як процесу формування в них ціннісного ставлення до суспільства та держави обґрунтована в таких державних документах: Національній доктрині розвитку освіти;Указі Президента України “Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та здорового способу життя громадян“;Указі Президента України “Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні“;Всеукраїнській, обласній, районній Програмах “Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів".

Метою технології виховання у школярів ціннісного ставлення до суспільства та держави педагогами-вихователями школи є: створення оптимальних умов для розвитку та становлення особистості як суб’єкта діяльності й суспільних відносин у громаді; усвідомлення своєї приналежності до Батьківщини, відповідальності за її майбутнє; розвиток ціннісно-смислової сфери діяльності школярів, яка проявляється в їхньому ставленні до духовного і соціального середовища.

Враховуючи вікові особливості учнів, у роботі з ними класні керівники можуть використовувати такі форми та методи організації ціннісного ставлення особистості до суспільства та держави: для учнів початкової школи – інсценування, ігрові вправи, бесіди, години спостереження, години спілкування, сюжетно-ролеві ігри, усні журнали, аукціони знань, розмови в дружньому колі. для учнів основної школи – просвітницькі тренінги, години спілкування, анкети думок, зустрічі, відверті розмови, усні журнали, проекти, інтелектуальні ігри. для учнів старшої школи – диспути, сократівські бесіди, прес-конференції, круглі столи, експедиції, фоторепортажі, прес-шоу, зустрічі, години спілкування, години громадянськості.

З огляду на це педагоги-вихователі мають дотримуватися такої формули успіху:без історії немає культури;​ без культури немає духовності;без духовності немає виховання; без виховання немає Людини;без Людини немає Народу.

Сучасне суспільство надає багато можливостей для молоді стати успішними людьми, але для цього потрібні знання, інтелект, уміння спілкуватися, творити, сформована активна життєва позиція. Дитині без стійких життєвих, особистих поглядів на сучасне суспільство та його проблеми, без умінь аналізувати отриману інформацію, просіювати її через призму своїх індивідуальних та загальнолюдських знань і цінностей не можна сьогодні досягти своєї мети і стати активним, дієвим, справжнім громадянином нашої держави. Висновок

ПАТРІОТИЧНІ ДИТЯЧІ МАЛЮНКИ(малюнок як спосіб вираження своєї думки)