Методичні матеріали майстер-класу на тему "Кейс-технології у навчанні як засіб формування основних компетентностей учнів"

Про матеріал

Розробка містить теоретичну інформацію про кейс-технології та особливості їх використання у школі, мультимедійну презентацію та зразки кейс-завдань із біології

Перегляд файлу

Завдання для кейсів із біології

 

  1.  У романі відомого чеського письменника К.Чапека описуються дивовижні створіння – гігантські саламандри,  які були відкриті  американцями на островах  Тихого океану. Ці, як виявилось, розумні істоти  почали використовуватись у найрізноманітніших сферах людської діяльності і заміняти людей.

       Якої біологічної  помилки  припустився   письменник?

  1. Як відомо, Х. Колумб відкрив у 1492 році не Америку, а острови, що лежать в Атлантичному океані на схід від Центральної Америки, - Вест-Індію. У ніч на 12 жовтня 1492 року Колумб, котрий стояв з кількома супутниками на кормі свого флагманського корабля «Санта-Марія» приблизно о 22 годині за місцевим часом побачив удалині таємничі проблиски світла, описані ним як полумя свічки, яку то піднімали, то опускали. За розрахунками сучасних навігаторів «Санта-Марія» в той  час перебувала на значній відстані (за 85 миль) на схід від острова Ватлінг.

            Що це було за світло? Ніякого світла в хатині тубільців або від звичайного  

           багаття на березі  не можна побачити з такої відстані, ні про які маяки, чи

           сигнали в тубільців не  могло й  бути мови. Один натураліст не так давно  

           висловив припущення, що світло, яке відродило  надії змучених тривалою 

           подорожжю Колумба і його людей, було мінливими проблисками

            свічення одного із мешканців океану.

            Висловіть припущення, хто б це міг бути?

  1. Після завезення в Австралію корів на цьому континенті ледь не сталася екологічна катастрофа: коровячий гній став отруювати рослинність, голий неродючий грунт піддався активній ерозії, що згубило майже мільйон гектарів родючої землі.

            Який же вихід знайшли вчені й уряд із ситуації,  що  виникла?

  1. Люди, які мешкають на різній висоті над рівнем моря, мають різне число еритроцитів у крові: на нульовій вистоті їх   4,9млн/мм3, на висоті 400м – 5,79млн/мм3, 1500м – 6,59млн/мм3, 1800м - 7млн/мм3, 4400м - 89млн/мм3.

           Як і чому змінюється число еритроцитів крові   залежно від висоти? Що 

           потрібно   врахувати   альпіністові, мешканцю Одеси, коли він   

           здійснюватиме сходження на Говерлу?

  1. Під час Першої світової війни при відступі російських військ одного з бійців однополчани випадково залишили замурованим у підземеллі Осовецької фортеці (Польща). Солдат протягом 9 років (з 1915 до 1924 року)  ніс службу, захищаючи свій пост. Він мав їжу й воду, але свічок і сірників йому вистачило лише на 4 роки. За решту років перебування в цілковитій темряві він осліп. Поясніть чому?
  2. Понад 300 років тому Ван Гельмонт вперше провів експериментальні дослідження процесу живлення рослин, які стали основою для так званої водної теорії живлення рослин. 

  Я. ван Гельмон описав свій експеримент таким чином: «Я взяв глиняний горщик і поклав у нього 200 фунтів землі, які були висушені в печі. Все це я полив дощовою водою та посадив там вербову гілку вагою п'ять фунтів. Через п'ять років з гілки виросло дерево вагою 169 фунтів і близько трьох унцій. Глиняний горщик поливався завжди, коли це було необхідно, дощовою або тільки дистильованою водою... Я не стежив за вагою листя, що опадало кожної з чотирьох осеней. І, в решті решт, я просушив землю в горщику ще раз, і знайшов ті ж 200 фунтів, не вистачало лише 2 унції. Таким чином, 164 фунтів деревини, кори і коренів виросли за рахунок однієї лише води». 

Через 100 років  М.В. Ломоносов припустив, що рослина живиться із повітря.

        Хто із учених виявився правим?

       Як відбувається процес живлення   рослин?

  1. Навесні 1862 року у Франції був здійснений підйом 3-х людей на повітряній кулі «Зеніт» на висоту 11км. На землю повернулася одна жива людина. Інші загинули. Ніхто не міг пояснити причину їх загибелі, тому що кисню було достатньо на цій вистоті.

       Якою ж була причина трагедії?

  1. Яку біологічну помилку допустив автор дитячих віршиків? Які біологічні особливості має плід квасолі?

В нас білесенькі хустинки,

Ми – маленькі квасолинки.

Виростали у стручках ,

А смачні у пирогах,

І у супчику, в борщі.

Покуштуйте нас мерщій!

 

Ця широколиста пані

На землі і на паркані.

У стручки, як у торби

Заховала всі скарби.  

(квасоля)

 

  1. Даний інцидент трапився 15 січня 2018 року  у м. Бердичеві. До  ветеринарної лікарні близько 15-ї години дня зателефонував  житель приватного будинку по вулиці Генерала Горбатова, який виявив в себе на подвір’ї труп лисиці. Тварина лежала мертвою у нього в дворі і сказати точно, коли вона сюди потрапила і що з нею трапилося, чоловік достеменно не зміг, але припустив, що лисиця зчепилася з його собакою, внаслідок чого й загинула.

Яку небезпеку може становити дана подія?

           Яких   правил поведінки у даній ситуації має дотримуватись господар?

           Якими мають бути  дії працівників ветеринарної служби та 

           керівництва міста ?      

Зміст слайдів
Номер слайду 1

«Кейс-технології у навчанні як засіб формування основних компетентностей учнів» Семінар вчителів біології Січень 2018

Номер слайду 2

Історія кейс-методу (case stady) Початок XX століття США 1921 рік Гарвардська школа управління бізнесом: перший збірник кейсів.

Номер слайду 3

це загальна назва технологій навчання, що представляють собою методи аналізу. Суть - у використанні конкретних випадків (ситуацій, історій, тексти яких називаються "кейсом") для спільного аналізу, обговорення або вироблення рішень учнями з певного розділу дисципліни. Кейс Кейс-технологія це події, які реально відбулися в певній сфері діяльності і які автор описав для того, щоб спровокувати дискусію в навчальній аудиторії, підштовхнути учасників до обговорення та аналізу ситуації, до прийняття рішень.

Номер слайду 4

Номер слайду 5

Діяльність вчителя Підбирає  кейс.   Визначає основні  і допоміжні матеріали для  підготовки учнів. Розробляє сценарій заняття. Організовує      попереднє     обговорення кейсу. Поділяє клас   на  групи.   Керує обговоренням кейсу.              Оцінює роботу учнів. Оцінює прийняті рішення і поставлені запитання.

Номер слайду 6

Діяльність учнів У випадку якщо кейс досить об’ємний: одержує     кейс     і     список рекомендованої      літератури. Індивідуально     готується     до заняття.             Опрацьовує кейс. Ставить       запитання,       що поглиблюють розуміння кейсу і проблеми. Розробляє варіанти рішень.    Бере     участь    у прийнятті рішень. Складає письмовий звіт про заняття з даної теми.

Номер слайду 7

Вимоги до створення кейсів (проблемних ситуацій): навчальна проблема має бути пов'язана з матеріалом, що вивчається; проблеми повинні представляти пізнавальну значущість; проблемні питання повинні спиратися на колишній досвід і знання учнів; основним своїм змістом проблема повинна давати напрям пізнавальному пошуку, вказувати напрям до її рішення.

Номер слайду 8

Десять характеристик якісного кейсу: бути вміло розказаною історією, стосуватися важливої проблеми, описувати драматичну ситуацію з прийняттям критичного рішення, містити конкретні порівняння, надавати можливість для узагальнення висновків, мати центрального героя, давати змогу оцінити ефективність вже прийнятих раніше рішень, бути оптимальним за розміром, містити оптимальний обсяг інформації, бути реалістичним.

Номер слайду 9

Перегляд файлу

Кейс-технології у навчанні

як засіб формування основних компетентностей учнів

 

  Компетентнісний підхід до освітнього процесу у сучасній школі змінює акценти у роботі вчителя: замість стереотипу дати якнайбільше знань зі свого предмета, приходить розуміння необхідності засобами свого предмета формувати творчу особистість, здатну вирішувати життєві проблеми.

  Кейс-технології, як одна із сучасних освітніх технологій,  розвивають уміння учнів:

-  аналізувати і встановлювати проблему;

-  чітко формулювати, висловлювати і аргументувати свою позицію;

 - спілкуватися, дискутувати, сприймати і оцінювати вербальну і невербальну інформацію;

 -  приймати рішення з урахуванням конкретних умов і наявності фактичної інформації.

 Кейс-технології допомагають виробити впевненість у собі, сформувати стійкі навички раціональної поведінки і проектування діяльності в життєвих ситуаціях.

Батьківщиною кейс-методу є США, де його використання в галузі права та медицини  розпочалось ще на початку XX століття. Однак провідна роль у поширенні цього методу належить Гарвардській школі бізнесу. На початку 20-х рр. минулого століття декан Гарвардської школи управління бізнесом у Бостоні Дін Донхем переконав своїх колег-викладачів використовувати цей метод на заняттях.   Навчання відбувалося за схемою, коли учням-практикам пропонували конкретну ситуацію (проблему), а вони  робили аналіз проблеми та надавали відповідні рекомендації. “Новий” метод мав неабиякий успіх і поступово перетворився на основний метод навчання на факультеті.

Гарвардська школа бізнесу подає таке визначення кейс-методу: “Метод навчання, за яким студенти та викладачі беруть участь у безпосередньому обговоренні ділових ситуацій та задач. Ці кейси, зазвичай, підготовлені в письмовій формі та сформульовані, виходячи з досвіду реальних людей, що працюють у сфері підприємництва, читаються, вивчаються та обговорюються студентами. Вони є основою для проведення бесіди, дискусії в групі під керівництвом викладача».

Таким чином кейс - це події, які реально відбулися в певній сфері діяльності і які автор описав для того, щоб спровокувати дискусію в навчальній аудиторії, підштовхнути учасників  до обговорення та аналізу ситуації, до прийняття рішень.

    На теперішній час кейс-технологія — це загальна назва технологій навчання, що представляють собою методи аналізу. Суть технології полягає у використанні конкретних випадків (ситуацій, історій, тексти яких називаються "кейсом") для спільного аналізу, обговорення або вироблення рішень учнями з певного розділу навчальної дисципліни.

До кейс-технологій відносяться:

  •                               метод ситуаційного аналізу (кейс-стаді);
  •                               метод інциденту;
  •                               метод розбору ділової кореспонденції;
  •                               ігрове проектування;
  •                               метод ситуаційно-рольових ігор;
  •                               метод дискусії.

Метод інциденту  полягає в тому, що учень повинен сам відшукати потрібну інформацію для ухвалення рішення з даної проблеми. При цьому учень вчиться працювати з інформацією (усвідомлювати її, систематизувати, аналізувати), формувати власну позицію (або стати на чиюсь сторону, або залишатися стороннім спостерігачем, констатуючим полярність думок) і на підставі цього робити висновки.

Метод розбору ділової кореспонденції  передбачає здобуття кейса з детальним описом ситуації: пакет документів, що допомагають знайти вихід із складного положення (у тому числі документи, що не відносяться до даної проблеми, щоб учні могли вибирати потрібну інформацію) і питання, які дозволяють знайти рішення.

Ігрове проектування - процес створення або вдосконалення об'єктів;  може включати проекти різного типу: дослідницький, пошуковий, творчий, прогностичний, аналітичний.

 

Метод ситуаційно-рольових ігор

Мета методу в тому, щоб у вигляді інсценування створити перед класом правдиву історичну, правову, соціально-психологічну ситуацію і потім дати можливість оцінити вчинки і поведінку учасників гри. При "розігруванні ситуацій в ролях" учасники виконують роль так, як самі вважають потрібними, самостійно визначаючи стратегію поведінки, сценарій, плануючи результат. Основне завдання — проявити творчі здібності до рішення несподівано виникаючих актуальних проблем.

Метод дискусії

Дискусія — обмін думками з якого-небудь питання відповідно до більш менш певних правил процедури.

Метод ситуаційного аналізу  передбачає спільними зусиллями групи учнів проаналізувати  ситуацію, що виникла,  розробити практичне рішення, а на закінчення процесу – оцінити запропоновані  алгоритми, вибрати  кращий  з них в контексті поставленої проблеми. Можуть бути також запропоновані для аналізу вже реалізовані кроки. У такому разі головним завданням буде визначити (шляхом аналізу) їх доцільність.

Робота над кейсом має наступні етапи

Етапи  роботи

Діяльність вчителя

Діяльність учнів

До заняття      

Підбирає  кейс.   Визначає основні       і       допоміжні матеріали   для   підготовки учнів. Розробляє сценарій заняття.

У випадку якщо кейс досить обємний: одержує     кейс     і     список рекомендованої      літератури.  Індивідуально     готується     до заняття           

Під   час   заняття

Організовує      попереднє              обговорення кейса. Поділяє групу  на  підгрупи.   Керує обговоренням кейса             

Ставить       запитання,       що поглиблюють розуміння кейса і проблеми. Розробляє варіанти рішень.    Бере     участь    у прийнятті рішень.

Після  заняття      

 Оцінює роботу учнів. Оцінює прийняті рішення і поставлені запитання.

Складає письмовий звіт про заняття з даної теми.

 

Вимоги до створення кейсів (проблемних ситуацій):

  •                               навчальна проблема має бути пов'язана з матеріалом, що вивчається;
  •                               проблеми повинні представляти пізнавальну значущість;
  •                               проблемні питання повинні спиратися на колишній досвід і знання учнів;
  •                               основним своїм змістом проблема повинна давати напрям пізнавальному пошуку, вказувати напрям до її рішення.

Кейси можуть бути представлені у паперовому вигляді (надруковані: можуть містити графіки, таблиці, ілюстрації, діаграми), мультимедіа-кейс та відео-кейс (може містити фільм, відео- чи аудіоматеріали).

Кейси повинні бути правдивими, реалістичними, однак, в той же час, не обтяженими деталями, бути за тематикою зв’язаними з матеріалом, що вивчається.

Добрим вважається кейс, який відповідає десяти характеристикам якісного кейсу:

  • бути вміло розказаною історією,
  • стосуватися важливої проблеми,
  • описувати драматичну ситуацію з прийняттям критичного рішення,
  •  містити конкретні порівняння,
  • надавати можливість для узагальнення висновків,
  • мати центрального героя,
  • давати змогу оцінити ефективність вже прийнятих раніше рішень,
  •  бути оптимальним за розміром,
  • містити оптимальний обсяг інформації.
Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 4
Оцінки та відгуки
  1. Потапова Галина Іванівна
    Дякую! Цикава і дуже корисна розробка!
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Жадько Юлія Василівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  3. Полюга Наталія Леонідівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  4. Скуба Наталя Володимирівна
    Робота цікава не лише для вчителів біології, теоретична частина гарно розкриває етапи підготовки та структуру кейсів, це є важливим для всіх вчителів. Особисто мені було цікаво подивитися на кейс завдання.
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
Показати ще 1 відгук
zip
Пов’язані теми
Біологія, Майстер-класи
Додано
15 лютого 2018
Переглядів
1870
Оцінка розробки
5.0 (4 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку