Методичні матеріали майстер-класу на тему "Кейс-технології у навчанні як засіб формування основних компетентностей учнів"

Кейс-технології у навчанні

як засіб формування основних компетентностей учнів

  Компетентнісний підхід до освітнього процесу у сучасній школі змінює акценти у роботі вчителя: замість стереотипу дати якнайбільше знань зі свого предмета, приходить розуміння необхідності засобами свого предмета формувати творчу особистість, здатну вирішувати життєві проблеми.

  Кейс-технології, як одна із сучасних освітніх технологій,  розвивають уміння учнів:

-  аналізувати і встановлювати проблему;

-  чітко формулювати, висловлювати і аргументувати свою позицію;

 - спілкуватися, дискутувати, сприймати і оцінювати вербальну і невербальну інформацію;

 -  приймати рішення з урахуванням конкретних умов і наявності фактичної інформації.

 Кейс-технології допомагають виробити впевненість у собі, сформувати стійкі навички раціональної поведінки і проектування діяльності в життєвих ситуаціях.

Батьківщиною кейс-методу є США, де його використання в галузі права та медицини  розпочалось ще на початку XX століття. Однак провідна роль у поширенні цього методу належить Гарвардській школі бізнесу. На початку 20-х рр. минулого століття декан Гарвардської школи управління бізнесом у Бостоні Дін Донхем переконав своїх колег-викладачів використовувати цей метод на заняттях.   Навчання відбувалося за схемою, коли учням-практикам пропонували конкретну ситуацію (проблему), а вони  робили аналіз проблеми та надавали відповідні рекомендації. “Новий” метод мав неабиякий успіх і поступово перетворився на основний метод навчання на факультеті.

Гарвардська школа бізнесу подає таке визначення кейс-методу: “Метод навчання, за яким студенти та викладачі беруть участь у безпосередньому обговоренні ділових ситуацій та задач. Ці кейси, зазвичай, підготовлені в письмовій формі та сформульовані, виходячи з досвіду реальних людей, що працюють у сфері підприємництва, читаються, вивчаються та обговорюються студентами. Вони є основою для проведення бесіди, дискусії в групі під керівництвом викладача».

Таким чином кейс - це події, які реально відбулися в певній сфері діяльності і які автор описав для того, щоб спровокувати дискусію в навчальній аудиторії, підштовхнути учасників  до обговорення та аналізу ситуації, до прийняття рішень.

    На теперішній час кейс-технологія — це загальна назва технологій навчання, що представляють собою методи аналізу. Суть технології полягає у використанні конкретних випадків (ситуацій, історій, тексти яких називаються "кейсом") для спільного аналізу, обговорення або вироблення рішень учнями з певного розділу навчальної дисципліни.

До кейс-технологій відносяться:

•                               метод ситуаційного аналізу (кейс-стаді);
•                               метод інциденту;
•                               метод розбору ділової кореспонденції;
•                               ігрове проектування;
•                               метод ситуаційно-рольових ігор;
•                               метод дискусії.

Метод інциденту  полягає в тому, що учень повинен сам відшукати потрібну інформацію для ухвалення рішення з даної проблеми. При цьому учень вчиться працювати з інформацією (усвідомлювати її, систематизувати, аналізувати), формувати власну позицію (або стати на чиюсь сторону, або залишатися стороннім спостерігачем, констатуючим полярність думок) і на підставі цього робити висновки.

Метод розбору ділової кореспонденції  передбачає здобуття кейса з детальним описом ситуації: пакет документів, що допомагають знайти вихід із складного положення (у тому числі документи, що не відносяться до даної проблеми, щоб учні могли вибирати потрібну інформацію) і питання, які дозволяють знайти рішення.

Ігрове проектування - процес створення або вдосконалення об'єктів;  може включати проекти різного типу: дослідницький, пошуковий, творчий, прогностичний, аналітичний.

Метод ситуаційно-рольових ігор

Мета методу в тому, щоб у вигляді інсценування створити перед класом правдиву історичну, правову, соціально-психологічну ситуацію і потім дати можливість оцінити вчинки і поведінку учасників гри. При "розігруванні ситуацій в ролях" учасники виконують роль так, як самі вважають потрібними, самостійно визначаючи стратегію поведінки, сценарій, плануючи результат. Основне завдання — проявити творчі здібності до рішення несподівано виникаючих актуальних проблем.

Метод дискусії

Дискусія — обмін думками з якого-небудь питання відповідно до більш менш певних правил процедури.

Метод ситуаційного аналізу  передбачає спільними зусиллями групи учнів проаналізувати  ситуацію, що виникла,  розробити практичне рішення, а на закінчення процесу – оцінити запропоновані  алгоритми, вибрати  кращий  з них в контексті поставленої проблеми. Можуть бути також запропоновані для аналізу вже реалізовані кроки. У такому разі головним завданням буде визначити (шляхом аналізу) їх доцільність.

Робота над кейсом має наступні етапи

Вимоги до створення кейсів (проблемних ситуацій):

•                               навчальна проблема має бути пов'язана з матеріалом, що вивчається;
•                               проблеми повинні представляти пізнавальну значущість;
•                               проблемні питання повинні спиратися на колишній досвід і знання учнів;
•                               основним своїм змістом проблема повинна давати напрям пізнавальному пошуку, вказувати напрям до її рішення.

Кейси можуть бути представлені у паперовому вигляді (надруковані: можуть містити графіки, таблиці, ілюстрації, діаграми), мультимедіа-кейс та відео-кейс (може містити фільм, відео- чи аудіоматеріали).

Кейси повинні бути правдивими, реалістичними, однак, в той же час, не обтяженими деталями, бути за тематикою зв’язаними з матеріалом, що вивчається.

Добрим вважається кейс, який відповідає десяти характеристикам якісного кейсу:

• бути вміло розказаною історією,
• стосуватися важливої проблеми,
• описувати драматичну ситуацію з прийняттям критичного рішення,
•  містити конкретні порівняння,
• надавати можливість для узагальнення висновків,
• мати центрального героя,
• давати змогу оцінити ефективність вже прийнятих раніше рішень,
•  бути оптимальним за розміром,
• містити оптимальний обсяг інформації.