Методичні матеріали на тему: «Діагностика вагітності сільськогосподарських тварин»

Методичні матеріали на тему:

«Діагностика вагітності сільськогосподарських тварин»

МЕТА ЗАНЯТТЯ: 1. Навчитись  проводити діагностику вагітності різними методами.

2. Виховувати дослідницькі якості необхідні практичному ветеринарному фахівцю.

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ОСНАЩЕННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ: Пiдручники, практикуми, методичнi вказiвки, таблицi, схема будови органiв розмноження, гiстологiчні та музейнi препарати, муляжi, халати, фартухи, рушники, гумові чоботи, тварини.

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ТА ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ.

1.  До тварини підходити спокійно й сміливо окликнувши її чи погладивши по спині.

2.  При проведенні ректального дослідження не використовувати холодну воду для споліскування рук, щоб попередити професійний м'язево-суглобовий ревматизм рук.

3.  При ректальному дослідженні використовувати поліетиленову чи гумову рукавицю.

4.  Після виконання завдання руки вимити теплою водою з милом та продезинфікувати спиртовим тампоном.

ЗМIСТ ТА ПОСЛIдОВність ВиКОНАНнЯ ЗАВдАннЯ

ЗАВДАННЯ № 1. Провести рефлексологічне дослідження на вагітність корів, кобил, овець, свиней.

Рефлексологічне дослідження крові проводять із 10-го по 30-й день після осіменіння чи родів. Для цього їх випускають у загін разом із бугаєм-пробником щоденно на 1,5-2 години. Спостерігаючи за поведінкою корів у присутності пробника, роблять висновок про наявність чи відсутність у них охоти. Виявлена в цей час пробником охота у корови свідчить про відсутність у неї вагітності.

Рефлексологічне дослідження кобил починають із 8-го дня після осіменіння чи родів. Для чого, розковану на задні кінцівки кобили виводять на двір і тримають лівою рукою за вуздечку, а правою - за холку. Пробника виводять на двох довгих поводах і підводять спочатку до голови кобили, а потім, якщо вона стоїть спокійно - до паху й крупа кобили. Можна робити пробу через дерев'яний бар'єр довжиною 2,5 м і висотою 1,2-1,З м. При цьому жеребця ставлять з одного боку бар'єру, а кобилу - з другого. Якщо кобила в охоті вона підпускає до себе пробника, "мигає статевою щілиною", наближається до нього, обнюхує його, стає в позу для статевого акту, а це значить що вона не вагітна.

Рефлексологічне дослідження овець проводять на 10-й - 30-й день, кіз - 5-30-день після осіменіння. До отари овець запускають пробника 1-2 год. Відсутність у свиноматок охоти свідчить про можливу вагітність. Рефлексологічне дослідження свиноматок проводять з 15-го по 30-й день після осіменіння. В загін до свиноматок запускають пробника на 1,5 - 2 год. Відсутність у свиноматок охоти свідчить про можливу вагітність.

ЗАВДАННЯ № 2. Провести зовнішнє дослідження корів, кобил, овець, свиней на вагітність

Зовнішнє дослідження корів проводять у другій половині вагітності (5-6-го місяця) оглядом, пальпацією та аускультацією. Краще це робити в ранці, до годівлі тварин. Оглядом, поставивши тварину на рівне місце, відмічають ймовірні ознаки вагітності: зміни контурів черева (випинання черевної стінки), набряки кінцівок, черевної стінки, вим'я, статевих губ, западання крижів. Точною ознакою вагітності є помічений рух плода.

Пальпацію проводять з правого боку біля тварини, приклавши долоню руки до правої черевної стінки по уявній лінії, проведеній від колінного суглоба до підребер'я паралельно хребту. На середині цієї лінії роблять поштовхи не відриваючи долоні від черевної стінки. При наявності плода можна відчути поштовх твердого тіла. Щоб переконатись в наявності плода, повторюють цей прийом кілька разів. Аскультацію проводять користуючись фонендоскопом в тому ж місці що й пальпацію. Прослуховують тони серця плоду (120-130 ударів за хвилину).

Зовнішнє дослідження жеребності кобил проводять на 6-7-му місяці вагітності.

Оглядом відмічають випинання лівої черевної стінки. Пальпацію у кобили проводять ставши з лівого боку, обличчям до крупу. Ліву руку кладуть на холку, а правою роблять пальпацію черевної стінки відступивши на дві долоні від молочної залози вперед і вліво. Відчуття твердого тіла свідчить про вагітність.

Аскультацію роблять в тому ж місці що й пальпацію.

Зовнішнє дослідження на вагітність овець та кіз проводять з 3-го місця вагітності, після 12-ти годинної дієти. Для цього тварину ставлять так, щоб її тазовий пояс був вище передньої частини тулуба, (іноді доцільно дещо підняти тварину за задні кінцівки). Стають з правого боку і охоплюють її тулуб лівою рукою з ліва, а правою рукою з права. Плавно стискаючи черевні стінки пальпують плоди у вигляді різної величини та форм твердих ділянок.

Зовнішню діагностику супоросності свиноматок проводять з 3-го місця після осіменіння, але практичного значення вона не має.

ЗАВДАННЯ № 3. Провести вагінальне дослідження корів на вагітність

Корову фіксують в станку. Зовнішні статеві органи миють теплою водою з милом і дезинфікують, відводять у бік і фіксують хвіст. У праву руку беруть простерилізоване та зволожене піхвове дзеркало з освітлювачем, пальцями лівої руки відкривають вульову і вводять обережно дзеркало (зі складеними браншами і відведеними вбік ручками) в піхву.

У невагітних корів слизова оболонка піхви рожева, волога, блискуча, вкрита невеликою кількістю прозорого чи дещо каламутного слизу; в шийці немає слизової пробки вагітності.

ЗАВДАННЯ № 4. Провести ректальне дослідження корів на вагітність

Приготуватися до проведення ректального дослідження. Для цього обрізують нігті на руках. Одягають халат, на нього зверху фартух, закачують рукави халата, одягають нарукавник. При наявності на шкірі рук невеличких ран чи подряпин дизифікують пошкодження розчином йоду і змазують зверху колодієм. Руку змазують вазеліном або добре намилюють. Можна використовувати гумові чи поліетиленові рукавиці зволожені теплою водою.

Надійно фіксують тварину в станку, хвіст відводять лівою рукою в сторону. Праву руку, склавши пальці конусом, вводять через анальний отвір до рівня третіх фаланг і розширюють пальці так, щоб повітря могло проникнути в пряму кишку. Це викличе рефлекторне скорочення прямої кишки і звільнення прямої кишки і звільнення її від калу. Залишки катових мас видаляють рукою.

Проводять дослідження лише після повного звільнення прямої кишки від калових мас і в момент її розслаблення. Під час розслаблення прямої кишки просовують руку в перед (у звужену частину кишки); тоді, подавши її назад у тазову порожнину, відшукують шийку матки. Пальпацію проводять легким прогладжуванням пальців збоку вбік (то вліво то вправо), легенько притискуючи пальці руки до дна таза. Знайшовши шийку матки, просовують руку трохи вперед і знаходять біфуркацію. Яєчники знаходяться внизу під маткою справа чи зліва.

Характерними ознаками, що свідчать про невагітний стан, є те, що вся матка   розміщена   в   тазовій   порожнині;   роги   матки   симетричні,   при поглажуванні пальцями скорочуються; всю матку можна зібрати під долонею і пальцями руки; міжрогова борозна чітко промацується. При дослідженні вагітних корів встановлюють, що в:

1 міс. вагітності Шийка матки розміщена в тазовій порожнині, роги матки - на передньому краї лобкових кісток, міжрогова борозенка добре виражена, ріг - плодовмістилище дещо м'якший, збільшений, не скорочується. У яєчнику вагітного рога матки пальпується жовте тіло.

2 міс. вагітності. Матка дещо опущена в черевну порожнину, вагітний ріг її у 1.5-2 рази більший за невагітний. Матка не скорочується. У яєчнику вагітного рога - ж.т. вагітності.

3   міс. вагітності. Матка на дві третини опущена в черевну порожнину. Ріг із плодом має форму флюктуючого міхура діаметром 12-15 см. При легенькому поштовхувані по цьому міхурі відчувається "плаваючий" плід. Можна також вловити слабку вібрацію середньої маткової артерії вагітного рога.

4  міс. вагітності Матка нагадує тонкостінний флюктуючий мішок, що звисає у черевну порожнину. Пальпуються карункули величиною з біб та плід. Відчувається вібрація середньої маткової артерії вагітного рога.

5 міс. вагітності. Шийка матки, матка та яєчники опущені в черевну порожнину. Карункули величиною із жолудь. Вібрує середня маткова артерія вагітного рога.

6 міс. вагітності. Матка яка глибоко опущена в черевну порожнину, тому плід не прощупується. Карункули розміром з грецький горіх.

7 міс. вагітності. Шийка матки "повертається" в тазову порожнину, легко промацується великий плаваючий плід та карункули в куряче яйце. Вібрують середні маткові артерії обох рогів матки.

8 міс. вагітності. Шийка матки на краю лобкових кісток, при вході в таз промацується великий плаваючий плід та карункули величиною з куряче яйце. Сильно вібрують середні маткові артерії.

9  міс. вагітності. Передлежачі частини тіла плода знаходяться в тазовій порожнині, з'являються передвісники родів: набряки статевих губ, розслаблений тазових зв'язок, набряки вим'я і нижньої черевної стінки.

ЗАВДАННЯ № 5. Ознайомитись із лабораторними методами діагностики

 1. Визначення тільності по молоку у корови. В стакан з водою капають піпеткою по 1 краплі молока від досліджуваної корови. Капля молока від нетільної корови на поверхні води швидко розчиняється і утворює "хмарку".

2. Зміна питомої ваги цервікального секрету (за І.І.Соколовською). Корнцангом через введення піхвове дзеркало біля отвору пшйки матки корів беруть згусток секрету (з кукурудзяне зерно). Секрет опускається в пробірку з розчином сульфату міді (питома вага 1,008). Розчин готують так: в 1л дистильованої води насипають 720г сульфату міді і збовтують протягом 10хв. Одержують насичений розчин, який фільтрують. З цього розчину виготовляють основний стандартний розчин. Залежно від температури аптечної кімнати беруть різну кількість насиченого розчину. Якщо температура кімнати становить 18-20°С, то насиченого розчину 504-496-488 мл і доливають до 1л дистильованої води. Потім в колбу наливають 7мл основного стандартного розчину і добавляють 93мл дистильованої води.

Питома вага секрету шийки матки при тільності корів збільшується до 1.014 (понад 1.008). У нетільних корів питома вага секрету нижча за 1,008. Згусток слизу, взятий у тільних корів, тоне, а в нетільних - спливає. Якщо секрет не тоне і не спливає, то лабораторне дослідження повторюють через 2-3 дні.

3. Метод піхвових мазків у кобили. У піхву кобили вводять підготовлене піхвове дзеркало і відшукують шийку матки. З її верхньої частини беруть слиз різними інструментами.

Із слизу виготовляють мазок, який після висихання фарбують. Стандартну фарбу Гімза розводять дистильованою водою у співвідношенні 2:1 і наносять на мазок на 25-30хв. Пофарбований мазок старанно висушують і розглядають під мікроскопом.

У мазку жеребної кобилу знаходять слизові кульки, клітини миготливого епітелію і рідко лейкоцити; у нежеребної - лейкоцити, клітини плоского і поодинокі клітини миготливого епітелію.

Реакція Бабичева. Цією реакцією визначають фолікулостерон у сечі кобил, які мають 3-місячну вагітність.

До 15 мл досліджувальної сечі добавляють 1 мл сірчаної кислоти і кип'ятять на водяній бані 15 хв.

На охолоджену сечу нашаровують 3-4 мл бензину. Колбу з сечею ї бензином обертають 70 разів, не допускаючі  збільшення рідини. Потім ставлять на 2 хв. У водяну баню і знову охолоджують. Зеленувате забарвлення шару сірчаної кислоти, що проглядають на темному фоні, вказує на жеребність, а коричневе - на холостий стан кобили.

4. Визначення су поросності свиноматки за Кульманом і Шредером. Метод вважається достовірним у 95% випадків визначення супоросності. Через 30 днів після осіменіння з піхви свиноматки вищипують шматочок (з горошину) слизової оболонки і досліджують його після мікроскопом. Визначають, скільки шарів епітелію у слизовій оболонці. У холостих свиноматок епітелій має 5-25, а в супоросних - 2-3 шари.

ЗАВДАННЯ № 5. Ознайомтеся з визначенням ранніх строків вагітності у тварин з використанням методів сонографії.

ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ: теорію по темі: " Діагностика вагітності ".

УМІТИ:

1.  Діагностувати вагітність оглядом, пальпацією, аускультацією.

2.  Проводити рефлексологічний метод діагностики вагітності.

3.  Визначати вагітність лабораторними методами.

Домашнє завдання:

1. Карташов І.І. Шарапа Г.С. Акушерство, гінекологія і штучне  осіменіння сільськогосподарських тварин  тварин: Навч. посібник. – К.:  Вища школа, 1991. – С. 157-164, 176-204.
2. Яблонський В.А. Практичне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології. – К.: Мета, 2002. – С. 131-145, 159-173.

ВИКЛАДАЧ:                                                                Овчарук Н.П.