Методичні матеріали на тему: «Гігієна води.Обладнання для водопостачання тваринницьких ферм »

Гігієна води, обладнання для водопостачання ферм та напування тварин

Вода та її якість за державним стандартом{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}ПоказникІнтервал. Норма. Запах і присмак за t 20 о. С0-5(балів)2 Кольоровість,град0-100<20 Загальна кількість бактерій в 1 мл нерозбавленої води10-1500100 Середня кількість кишкової палички в 1 л води0-103 Вода на тваринницьких фермах потрібна для напування худоби, приготування кормів, первинної обробки і переробки молока, миття посуду, тому вона не має містити шкідливих речовин і бактерій. Вода для напування тварин і виконання інших технологічних процесів на фермах має бути чистою, прозорою, безбарвною, без запаху, не містити шкідливих речовин і бактерій. Для перевірки якості води проводять аналізи. Під час фізичного аналізу води визначають її температуру, мутність, колір, смак і запах. За допомогою хімічного аналізу визначають вміст у воді різних хімічних елементів (кальцію, магнію, заліза, марганцю та ін.). Бактеріологічний аналіз дає змогу визначити вміст у воді бактерій. Аналізи проводять у лабораторіях. Висновок про придатність води для господарсько-питних потреб дають органи санітарної інспекції. Якщо вміст шкідливих домішок і бактерій перевищує допустимі норми, воду піддають спеціальній обробці.

Джерело водопостачання і водозабірні пристроїДля водопостачання тваринницьких ферм можуть бути використані відкриті (поверхневі) джерела, до яких належать річки, озера, водойми, канали тощо, а також безнапірні і напірні підземні води. Підземні води, у свою чергу, поділяють на ґрунтові і міжпластові. Ґрунтові води знаходяться над першим водонепроникним шаром і характеризуються відсутністю напору, постійним коливанням рівня, небезпекою забруднення різними речовинами. Міжпластові води залягають між двома водонепроникними шарами (напірні та артезіанські). Забір води із поверхневих джерел здійснюють спеціальні берегові або руслові водозабірні споруди. їх розміщують за течією річки, обов'язково вище населених пунктів і виробничих підрозділів. Для забору води із підземних джерел використовують шахтні або трубчасті колодязі (бурові свердловини).

Схеми водозаборів берегового типу (а) та руслового (б) з поверхневих джерел:водоприймач; самопливна труба; засувка;береговий колодязь; насосна станція

Шахтний колодязь влаштовують для збору ґрунтових вод, що залягають на глибині 30 — 40 м. Він складається з водоприймальної частини із фільтром із гравію, шахти і оголовка. Довкола оголовка влаштовують глиняний замок завширшки і завглибшки не менше 1 м для захисту від забруднень атмосферними опадами. Шахту роблять квадратною або круглою. На дні колодязя влаштовують піщано-гравійний фільтр. Шахтний колодязь працює так. Коли воду з нього не беруть, його рівень знаходиться на рівні підземних вод, який називають статичним. У разі відкачування води рівень її в колодязі знижується і залежно від витрати і припливу свіжої води встановлюється рівень, який називають динамічним. Об’єм води, який надходить у колодязь за одиницю часу, називають дебітом джерела. Свердловина є шахтою круглого перерізу, що закріплена сталевими обсадними трубами. У нижній її частині встановлено фільтр, крізь який вода надходить у колодязь. Фільтр запобігає обвалюванню породи і потраплянню в колодязь піску. За конструкцією робочої частини фільтри поділяють на сітчасті, дротяні, щілинні і гравійні. Якщо водоносний шар складається з твердих порід із тріщинами, то фільтри не встановлюють і вода надходить безпосередньо із свердловини. Джерело водопостачання і водозабірні пристрої

Схеми водопостачання під час забирання води:а) з відкритої водойми; б, в) відповідно – із трубчастого та шахтного колодязів; 1 – водойма; 2 – водоприймальний пристрій; 3 – береговий колодязь; 4 – насосна станція; 5 – водоочисна споруда; 6 – резервуар очищеної води; 7 – водонапірний бак; 8 – водопровідна мережа; 9 – об’єкти споживання води; 10 – буровий колодязь; 11 – водонапірна башта; 12 – повітряно-водяний бак; 13 – шахтний колодязь

Напувалки, їх типи. Напувалка – це спеціальний автоматично діючий пристрій, за допомогою якого тварини і птиця самостійно без участі людини отримують із водопроводу необхідну для напування воду в будь-який час доби і в необхідній кількості. Автонапувалки за організацією напування поділяють на:індивідуальні – застосовують на фермах ВРХ за прив’язного утримання, на свинофермах в окремих станках;групові – використовують на фермах ВРХ за безприв’язного утримання, у літніх таборах, а також для свиней за групового утримання. За принципом дії поділяються на:клапанні;вакуумні;поплавкові;соскові;краплинні (ніпельні).

Напувалки для великої рогатої худоби. Напувалка АП-1 А застосовується для напування всіх видів і груп великої рогатої худоби крім молодняку. Застосовують її в корівниках із прив’язним і боксовим утриманням тварин, зокрема в фермерських господарствах. Конструктивно-функціональна схема автонапувалки АП-1 А (а) та загальний вигляд (б):1 – кутник; 2 – клапан; 3 – сідло; 4 – накривка; 5 – кронштейн; 6 – вісь; 7 – важіль; 8 – чаша; 9 – амортизатор. Тварина, прагнучи дістати воду, натискає носом на важіль(7), амортизатор(9) стискується, клапан відходить від сідла і крізь щілину, що утворилася, надходить вода. Після того як тварина нап'ється і відпустить важіль, амортизатор щільно притискує клапан до гнізда, припиняючи надходження води в чашу.

Напувалки для великої рогатої худоби. Автонапувалка ПА-1 А має таке саме призначення, але всі деталі виготовлені з металу. Автонапувалки міцніші, їх можна використовувати на фермах молодняку великої рогатої худоби. Конструктивно-функціональна схема автонапувалки ПА-1 А (а) та загальний вигляд (б):1 – чаша; 2 – педаль; 3 – шарнір; 4 – гніздо клапана; 5 – прокладка; 6 – клапан тарілчастий; 7 – шток; 8 – пружина; 9 – напрямна штока; 10 – корпус

Напувалки для великої рогатої худоби. Групові чотиримісні автонапувалки з електропідігріванням АГК-4 Б застосовують для напування худоби в корівниках за безприв’язного утримання, на вигульних майданчиках і в таборах (до 100 голів). Напувалка складається з корита, утепленого скловолокнистою ізоляцією, напувальної чаші місткістю 40 л, клапанного механізму з поплавцевим приводом і системи електропідігрівання. Місця для напування тварин закриті підпружиненими накривками. Конструктивно-функціональна схема групової автонапувалки АГК-4 Б (а) та загальний вигляд (б):1 – шафа керування; 2 – електронагрівник (тен); 3 – поплавець; 4, 7 – відповідно поплавцева і напувальна чаші; 5 – накривка; 6 – клапанний механізм; 8 – корпус; 9 – плита; 10 – рукав; 11 – хомут; 12 – патрубок; 13 – терморегулятор

Напувалки для великої рогатої худобиІзольована двокамерна напувалка ID100 «Тепле джерело» застосовується в корівниках з безприв’язним утриманням худоби, а також на пасовищах. Напувалка виконана з високоякісного поліетилену, подвійні стінки напувалки ізольовані поліуретановою піною, завдяки чому її можна використовувати як за низьких температур (до -30 ° С), так і в літню спеку. Подача води здійснюється водопроводом який прокладено нижче рівня промерзання ґрунту (мінімум 1,8 м). Напувалка оснащена кришкою, яка легко відкривається. Дві кулі, що закривають отвори в кришці, чудово запобігають забрудненню рідини та контакту з повітрям. Вбудований поплавковий клапан дозволяє регулювати необхідний рівень води.