Методичні матеріали на тему: "Лікарські рослини, що застосовують для лікування органів дихання"

Лікарські рослини при хворобах органів дихання

На сьогодні застосування фітозасобів у комплексному лікуванні та медичній реабілітації хворих на гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) та неспецифічну патологію органів дихання є актуальним і професійно орієнтованим завданням як для майбутніх лікарів, так і для спеціалістів, які вже мають достатній рівень кваліфікації. План. Терпени. Рослинні антибіотики. Бензальдигіди

Терепени. Терпе́ни (англ. terpenes) — ненасиченi вуглеводні загального складу (С5 Н8), з вуглецевими скелетами, які формально можна розглядати як продукти полiмеризацiї ізопрену, (СН2=С(СН3)СН=СН2), переважно мають рослинне походження (складові, що визначають смак та запах продуктів отриманих з рослин).

Аїр тростиновий (Acorus calamus L.)Збирають кореневища в кінці осені й на початку зими, коли рівень води понижується настільки, що є можливість витягати кореневища з мулу вилами або лопатою. Неочищені кореневища використовують для одержання ефірної олії, а очищені – для медичних потреб. Застосовують його у народній медицині як тонізуючий, болезаспокійливий, відхаркувальний, протизапальний та антисептичний засіб. Зовнішньо застосовують як присипку при ранах та виразках. Його жують при альвеолярній піореї, нестерпному болі зубів, а також з профілактичною метою при грипі, тифі, холері. Відваром кореневища у співвідношенні 10:200 роблять полоскання при запаленні верхніх дихальних шляхів, бронхіті, цинзі, альвеолярній піореї, при захворюваннях шкіри (компреси, примочки), захворюваннях кісток (у вигляді пластиру). З кореневища добувають ефірну олію з приємним запахом і пряно-гірким смаком. Вона йде для ароматизації туалетного мила і парфумерно-косметичних засобів. Готують відвар з 1 ч. л. кореневищ на 1 склянку води й приймають по 1-3 ч. л. впродовж дня. Вживають також настойку – по 10-30 крапель з водою 3 рази на день. Її готують настоюванням 20 г кореневища на 100 мл 70 % спирту впродовж 7 діб у теплому місці.

Препарати Аїру

Супліддя «шишки» заготовляють у середині серпня, коли вони набувають зеленаво-жовтого забарвлення, зриваючи їх разом з плодоніжками руками, і швидко сушать у затінку на вільному повітрі, розстеливши тонким шаром на папері чи тканині. Готову сировину пакують у паперові мішки і зберігають у сухих прохолодних приміщеннях. Хміль звичайний (Humulus lupulus)Галенові препарати хмелю заспокоюють нервову систему, підвищують діурез, мають протизапальні, противиразкові, капілярозміцнюючі, гіпосенсибілізуючі і болетамувальні властивості. У народній медицині, крім того, препарати хмелю з успіхом застосовують як засіб, що поліпшує серцево-судинну діяльність, особливо при міокардиті, як гіркий ароматичний засіб для підвищення апетиту й поліпшення травлення, при нирковокам'яній хворобі.«Шишки» хмелю входять до складу інгредієнтів для приготування заспокійливого чаю. Спиртовий екстракт «шишок» хмелю є складовою частиною препарату уролесану, ефірна олія — валокордину. Використовують хміль і як зовнішній засіб. Мазь вживається для лікування болісних виразок, які погано загоюються, лишаїв, раку шкіри, при ревматизмі, різних захворюваннях суглобів та при забоях. Настій «шишок» застосовують для компресів на забиті місця і при надмірній жирності шкіри, для миття голови при облисінні.«Шишки» хмелю використовують і в гомеопатії.

Препарати Хмілю

Аніс звичайний (Pіmpіnella anіsum L.)Як лікарську сировину використовують плоди А.з. — Fructus Anіsі vulgarіs (Fructus Pіmpіnellae anіsі). Заготовляють під час побуріння 60–80% зонтиків. Скошують машинами, досушують у валках, потім обмолочують і очищають від домішок. У медицині виготовляють настій плодів, нашатирно-анісові краплі та ефірну олію Застосовують як відхаркувальний засіб при бронхіті, бронхіальній астмі, для стимуляції моторної та секреторної функції травного тракту та збільшення лактації. Плоди мають антимікробну дію. Анісову олію приймають внутрішньо після попереднього розведення у теплій перевареній воді (2-3 краплі олії на ¼ склянки води). Приготовлений розчин рекомендують вживати теплим за 30 хвилин до їжі. Дорослим і дітям старше 12 років призначають по ¼ склянки розчину 3–4 рази на день, дітям віком від 1 до 12 років рекомендують вживати від 1 чайної до 2 столових ложок розчину 3 рази на день (необхідна консультація лікаря щодо режиму дозування).

Препарати Аїру

Чебрецьзвичайний (Thymus L.)Траву заготовляють на другому році життя у два терміни: перше скошення — у період масового цвітіння рослини, друге — восени. Зрізають Ч. звичайний на висоті 10–15 см від поверхні ґрунту. При більш низькому зрізі рослина відростає повільно. Плантації Ч. звичайного використовують протягом 4–5 років. Траву сушать при температурі 50–60 °С. Трава Ч. звичайного — відхаркувальна ЛРС. Її використовують для виготовлення настою, відвару і рідкого екстракту, має відхаркувальноу і пом’якшувальноу дії. Завдяки стимулюванню функції миготливого епітелію і бактерицидній дії чебрець використовують у терапії легеневих хвороб і запалень верхніх дихальних шляхів — коклюшу, бронхіту, бронхіальної астми, ГРЗ. Призначається він також при тонзилітах і спазматичному кашлі. Чебрецем лікуються при гіпертонії; також він чинить заспокійливу дію. Для полоскань засоби на основі чебрецю показані у стоматології при виразках у порожнині рота, альвеолярній піореї та інших запальних захворюваннях.1 столову ложку трави помістити в емальований посуд, залити 200 мл гарячої кип’яченої води, закрити кришкою і настоювати на киплячій водяній бані 15 хв. Охолодити при кімнатній температурі протягом 45 хв, процідити, залишок віджати до процідженого настою.

Препарати Чебрицю

Рослинні антибіотики. На противагу синтетичним, рослинні антибіотики очищають і зміцнюють організм, сприяють зміцненню імунної системи.

Евкаліпт(Eucalyptus L’Hеrit)Збирають їх не раніше листопада, а ті, що зимували, — у будь-який час року. Листки збирають окремо. Сушать сировину на вільному повітрі або в приміщеннях, які добре провітрюються;свіжі одно- або трирічні пагони,які заготовляють з жовтня по квітень, використовують як сировину для одержання ефірної олії (Oleum Eucalypti). З лікувальною метою використовують і пилок рослини. З давніх часів Евкаліпт використовувалися в народній і офіцинальній медицині. Головна терапевтична активність — антисептична. Крім того, вони мають виражену протизапальну активність, сприяють швидкому загоєнню ран, виявляють знеболювальну, слабку седативну, незначну відхаркувальну активність та мають загальнозміцнювальний ефект. Олія Евкаліпту входить до складу багатьох комбінованихлікарських препаратів, таких як Інгаліпт, Евкатол, Пектусин та ін. Олія Е. широко використовується для інгаляції при захворюваннях дихальних шляхів, гнійних бронхітах, абсцесах легень. У суміші з іншими ефірними оліями ефективно діє при застудних захворюваннях і ревматичному болю. Галенові препарати застосовують для полоскання, інгаляцій, готування вологих тампонів, примочок. Настойку або настій призначають для полоскань при гінгівітах, стоматитах і ангінах, у вигляді інгаляцій використовують при ГРВІ, трахеїтах, ларингітах.

Препарати Евкаліпту

Календула лікарська( Calendula officinalis)Для приготування ліків збирають квіткові кошики без квітконосів, у період майже повного розкриття квіток. Сушать у теплому провітрюваному приміщенні або під укриттям на відкритому повітрі у затінку. Досушують у сушарках при температурі 40-45 ºС. Термін придатності сировини — 1 рік. Нагідки лікарські мають сильно виражені бактерицидні властивості відносно багатьох збудників хвороб, особливо стафілококів та стрептококів. Давно доведено, що вона дуже ефективна при: Гаймориті,Риніті, болях в горлі з різною симптоматикою,забитому носі. Застосовують для полоскання, інгаляції з настоянкою календули,настоянки всередину. Ефективний спосіб лікування запалення, локалізованого на слизових оболонках верхніх дихальних шляхів – інгаляція, яка інтенсивно зрошує горло. Для приготування лікувального складу потрібно використовувати відвар квіток нагідок, підігрітий до 30-40 градусів. Концентрований засіб, біологічно активна речовина, що володіє сильними протизапальними і антибактеріальними властивостями – масляний екстракт календули. Витяжка рекомендується медичними експертами для лікування хронічних форм захворювань верхніх дихальних шляхів, симптомом яких є кашель.

Препарати Календули

Деревій звичайний,(Achillea millefolium L)Збирають рослину під час цвітіння, зрізуючи верхівки (до 20 см завдовжки) серпами або ножами, при густому стоянні — скошують косами. Сушать на повітрі або на горищах під залізним дахом, розстилаючи тонким шаром на папері або тканині. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях не більше двох років. Заготівля інших видів деревію не допускається. Препарати деревію звичайного (переважно з трави) виявляють ефективну кровоспинну дію при легеневих, кишкових, гемороїдальних і носових кровотечах, при кровотечах з ясен і ран, а також при маткових кровотечах. У народній медицині його використовують як регулятор обміну речовин, при нудоті, головному болю, безсонні, істерії, малярії та туберкульозі леген. Свіжі молоді листочки розтирають і використовують як кровоспинний засіб при зовнішніх ранах і носових кровотечах. Щойно видавлений сік рослини, змішаний з медом, п'ють для збудження апетиту та поліпшення обміну речовин, при хворобах печінки. Суцвіття застосовують при грижі, листки при корості і лускатому лишаю. У гомеопатії застосовують есенцію з квітучої рослини. У ветеринарії відваром деревію лікують хвороби шлункового тракту у молодих телят.

Препарати Деревію

Бензальдегіди. Це органічні сполуки, що складається з бензольного кільця заміщенного формільною групою. Він є найпростішим ароматичним альдегідом та одним з найбільш промислово корисних. Ця безбарвна рідина має характерний приємний запах, схожий на запах мигдалю. Дійсно, бензальдегід є головним компонентом гіркої мигдалевої олії і може бути екстрагований з великого числа інших природних джерел. Бензальдегід вперше був екстрагований з гіркого мигдалю у 1803 році французьким аптекарем Мартре. У 1832 році німецькі хіміки Фрідріх Велер та Юстус фон Лібіх вперше синтезували бензальдегід.

Бузина чорна (Sambucus nigra L.) Збирають у липні-серпні під час цвітіння, зрізуючи ножами і секаторами цілі суцвіття, і укладають, не трамбуючи, у кошики. Сушать під наметами, розстилаючи в один шар на папері чи тканині. Після висихання обмолочують, а потім на решетах або віялках відділяють квітки від інших частин. Упаковують сировину в мішки вагою по 100 кг, строк зберігання — три роки. Харчова, медоносна, лікарська, фарбувальна, ефіроолійна, інсектицидна і декоративна рослина. Плоди мають характерний солодко-кислий смак і своєрідний аромат. У свіжому вигляді вони не їстівні. Але зібрані в стадії повної стиглості використовуються для технічної переробки . У науковій медицині застосовують квітки, квіткові бруньки й листки. Їх використовують як потогінний і сечогінний засіб, при простуді, кашлі, для інгаляції та полоскань, а препарати з них — при ларингітах, бронхітах, грипі, захворюванні нирок і сечового міхура, при невралгіях. 1,5 столові ложки квіток помістити в емальований посуд, залити 200 мл (1 склянка) гарячої кип’яченої води, закрити кришкою і настоювати на киплячій водяній бані 15 хв. Охолодити при кімнатній температурі протягом 45 хв, процідити, залишок віджати до процідженого настою.

Препарати Бузини

Літератураhttp://health-ua.com/article/32017-ftoterapya-pri-grz--nespetcifchnih-zahvoryuvannyah-organv-dihannyahttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%8 C%D0%B4%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%B4https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B8https://pidru4niki.com/74768/meditsina/trostinoviy_acorus_calamushttps://apteka.kraina-z.com.ua/instruction/42a03ac4007a.htmhttps://liktravy.ua/useful/encyclopedia-of-herbs/chebrecju-travahttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2300/evkalipthttps://yarosh.org.ua/provedennya-ingalyacij-z-preparatami-na-osnovi-kalenduli/https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2454/derevij-zvichajnij