Презентаційний матеріал на тему: "Бур`яни та заходи боротьби з ними"

Бур’яни та заходи боротьби з ними Викладач: Грищенко Світлана Євгеніївна

План Поняття про бур’яни і шкода від них Біологічні особливості бур’янів Класифікація бур’янів Заходи боротьби з бур’янами

Поняття про бур’яни і шкода від них Бур'яни дикорослі рослини, які заселяють сільськогосподарські угіддя, знижують урожайність і погіршують якість вироблюваної продукції

Шкода від бур’янів перехоплюють воду раніше, ніж нею можуть скористатися культурні рослини виносять з ґрунту величезну кількість поживних речовин окремі бур’яни відзначаються механічним впливом на культури домішки насіння бур’янів знижують якість зерна та іноді роблять його непридатним до вживання окремі бур’яни відзначаються механічним впливом на культури утруднюють виконання різних польових робіт виносять з ґрунту величезну кількість поживних речовин виділяють у ґрунт біологічно активні речовини деякі паразитують на надземній і підземній частинах с.г. культур є джерелом поширення різноманітних хвороб і вогнищем розмноження шкідливих комах окремі погіршують якість тваринницької продукції

Біологічні особливості бур’янів Висока насінна продуктивність Наприклад: щириця звичайна може сформувати 1 млн. шт.. і більше насінин Висока життєздатність і довговічність насіння Наприклад: насіння буркуна лікарського, мокрецю, грициків, лободи білої зберігає схожість протягом 20-38 років, а берізки польової 40-50 років Насіння бур’янів проростає дуже недружно і не з однакової глибини Здатність до вегетативного розмноження Бур’яни проростають при значно нижчих температурах, ніж культурні рослини Наявність різноманітних пристосувань до розмноження

Класифікація бур’янів Незелені рослини (бур’яни-паразити) кореневі стеблові Напівпаразити кореневі стеблові Зелені рослини (непаразити) малорічні Дворічні Однорічні зимуючі озимі ярі пізні ранні ефемери багаторічні кореневищні бульбові коренепаросткові стрижнекореневі гронокореневі дернові повзучі цибулинні

Незелені рослини (бур’яни-паразити) кореневі стеблові нездатні до самостійного синтезу органічних речовин, оскільки не мають хлорофілу. Вони не мають також коренів, а використовують поживні речовини рослин-живителів.  за місцем паразитування на рослинах вовчки повитиці Насіння вовчка проростає під впливом кореневих виділень кукурудзи, сої, льону, але на цих рослинах не паразитує. Уражує соняшник, трапляється на помідорах, картоплі, тютюні, махорці, а з бур'янів - на полинах, ромашці непахучій та інших.. Вовчок соняшниковий Паразитує на багатьох культурних рослинах і бур'янах. Насіння більшості видів повитиць отруйне. Повитиця льонова Повитиця польова

Напівпаразити стеблові кореневі приростають до коріння або стебел інших рослин та використовують їх поживні речовини, проте у них є зелене листя, вони засвоюють вуглекислий газ із повітря. Поширений на озимому житі та інших злакових, завдає значної шкоди також на луках. Дзвінець весняний близький вид, трапляється на луках, лісових галявинах, інколи у посівах Дзвінець великий Омела біла Паразитує на листяних породах — тополях, кленах, березах, вербах, липах, дубах, в'язах, грушах, яблунях, зрідка на хвойних — сосні та ялиці.

Зелені рослини (непаразити) найбільш чисельна група бур'янів. Вони мають хлорофіл, зелені листки, асимілюють, завдяки кореневій системі використовують поживні речовини і воду з ґрунту малорічні Однорічні Дворічні повний цикл розвитку триває один — два роки. Розмножуються вони тільки насінням, яке протягом життя утворюють один раз і після цього відмирають. розмножуються як насінням, так і вегетативними органами (кореневищами, кореневими паростками, відрізками стебел, корінням, вусами). багаторічні

ефемери Бур'яни з дуже коротким періодом вегетації, здатні за сезон дати 2-3 покоління. Ці бур'яни дають з однієї рослини до 25 тис. насінин, яке може зберігати життєздатність у ґрунті до 30 років. малорічні бур'яни Вероніка весняна Зірочник середній Тонконіг однорічний Гостриця лежача Зірочник середній Тонконіг однорічний Гостриця лежача

малорічні бур'яни Ярі ранні починають вегетацію рано навесні (насіння проростає при температурі +10—15°С), утворюють насіння і відмирають цього ж року. Достигають раніше від ранніх ярих культур: ярої пшениці, ячменю, вівса або разом з ними і є основними засмічувачами цих культур. Вівсюг звичайний Редька дика Лобода біла

малорічні бур'яни Ярі пізні починають вегетацію пізно навесні (насіння проростає при температурі +20—25°С), утворюють насіння і відмирають цього ж року. їх ще називають післяжнивні бур'яни. Вони розвиваються у другій половині літа по стерні зернових культур і на посівах просапних Щириця звичайна Плоскуха звичайна Паслін колючий

зимуючі малорічні бур'яни рослини, для яких умови перезимівлі не обов'язкові. Якщо ж сходи з'являються восени, тоді вони перезимовують і продовжують розвиток навесні. Якщо насіння зимуючих бур'янів проросло навесні, тоді вони розвиваються як ярі.  Триреберник непахучий (Ромашка непахуча) Жовтозілля весняне Волошка синя Сокирки польові

озимі з перших етапів розвитку потребують подовженого періоду з поступовим зниженням температур. Тому для них умови перезимівлі обов'язкові. Якщо сходи з'являються навесні, тоді плодоносні стебла не утворюються. Вони часто трапляються в посівах озимої пшениці і жита. малорічні бур'яни Вика озима Метлюг звичайний

Дворічні ростуть два роки, розмножуються лише насінням, яке утворюють на другий рік. Сходи з'являються навесні, протягом першого літа розвивається коренева система й утворюється прикоренева розетка листків, і лише на другий рік — квітконосні пагони й насіння. Блекота чорна Буркун білий та жовтий Болиголов плямистий Морква дика

Багаторічні стрижнекореневі бруньки утворюються в кореневій шийці і з одного кореня в наступному році виростає кілька рослин. Кульбаба Петрові батоги (цикорій звичайний) Полин звичайний

розмножуються за допомогою видозмінених коренів, що утворюють гроно гронокореневі Багаторічні Подорожник великий Жовтець їдкий

Багаторічні повзучі розмножуються надземними стеблами, які стеляться по землі, утворюючи коріння та розетки листків. Після вкорінення зв'язок з материнською рослиною втрачається, і молоді рослини ростуть самостійно Жовтець повзучий Перстач гусячий

Багаторічні дернові Багаторічні рослини з обмеженою здатністю до вегетативного розмноження і добре розвиненою кореневою системою, яка переплітає верхній шар ґрунту і утворює дернину Щучник дернистий Вівсяниця овеча

коренепаросткові Багаторічні Гірчак повзучий Осот рожевий розмножуються коренями, що утворюють паростки Берізка польова Льонок звичайний

Багаторічні кореневищні Кропива дводомна Пирій повзучий розмножуються переважно за допомогою довгих підземних пагонів, які називаються кореневищами. Розміщуються кореневища у верхніх шарах ґрунту. Деревій звичайний Чистець болотний

Цибулинні розмножуються цибулинами або бульбочками, що залишаються в ґрунті після відмирання надземної частини Багаторічні Цибуля виноградна Цибуля польова

Багаторічні бульбові група бур'янів з добре вираженим вегетативним розмноженням за допомогою потовщень на коренях або підземних стеблах Бульбокомиш приморський Чина бульбиста

Заходи боротьби з бур’янами

Залежно від об'єкта захисту Залежно від засобів захисту Запобіжні (профілактичні) Запровадження правильних сівозмін. Очищення посівного матеріалу, своєчасні сівба та збирання сільськогосподарських культур. Правильне згодовування відходів рослинництва та грубих кормів (перемелювання зернових відходів, запарювання та хімічний обробіток грубих кормів тощо). Правильне зберігання та приготування гною. Обкошування доріг, меж, лісосмуг, каналів, пустирів до обсіменіння бур'янів. Застосування прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур Знищувальні Механічні - своєчасний і відповідний до типу забур'янення обробітку ґрунту (лущення стерні, зяблевий і передпосівний обробіток парів, механізований догляд за культурами). Фізичні. Хімічні. Біологічні Спеціальні Фітоценологічні. Екологічні. Організаційні Класифікація заходів захисту посівів від бур'янів

поділяють на запобіжні, або профілактичні, заходи очищення ґрунту від насіння та вегетативних органів розмноження бур'янів і заходи знищення бур'янів на посівах. Агротехнічні заходи

Застосування проти бур'янів біологічних препаратів — біогербіцидів ще не набуло поширення і не може бути поки що серйозною альтернативою застосуванню хімічних гербіцидів. Проте вже досягнуто певних успіхів при застосуванні антибіотиків, токсинів, грибних препаратів тощо. Так, перспективним є використання антибіотика бластицидину для знищення вовчка єгипетського на посівах кавунів; токсинів та актиноміцетів — проти щириці лободоподібної, грибних препаратів В-1, В-2, Е-7, що згубно діють на багато видів бур'янів ґрунтуються на використанні різних організмів або продуктів їх життєдіяльності для знищення або зниження чисельності бур’янів. Ними можуть бути бактерії, віруси, гриби, комахи, кліщі, нематоди. Біологічні заходи

Рослинництво треба орієнтувати на дешеві й екологічно чисті агротехнічні та біологічні заходи боротьби з бур'янами боротьба з бур’янами полягає у застосуванні гербіцидів – таких хімічних речовин, які знищують бур’яни і не пошкоджують культурні рослини. Хімічні заходи гербіциди (герба — рослина, цид — убивати) не лише екологічно небезпечні, а й дуже дорогі Застосування їх надзвичайно серйозна екологічна проблема сільськогосподарського виробництва У разі застосування гербіцидів необхідно старанно підбирати наступні культури у сівозміні, щоб вони були нейтральними щодо післядії гербіциду У сівозміні важко уникнути негативної післядії гербіцидів, бо при їх внесенні створюється загальна несприятлива екологічна ситуація, яка часто призводить до негативного впливу на наступні культури сівозміни Застосування гербіцидів пов'язане з великими затратами