Методичні матеріали "ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ АСИСТЕНТА ВЧИТЕЛЯ В ІНКЛЮЗИВНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ"

ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ АСИСТЕНТА ВЧИТЕЛЯ В ІНКЛЮЗИВНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

Дуднік О.Г., асистент вчителя

Інклюзивна освіта набуває дедалі більшого значення та розвитку в Україні. Адже вона надає право рівного доступу до якісної освіти всіх дітей. Актуальною ця тема є для батьків дітей з порушеннями психофізичного розвитку, бо забезпечує можливість навчатися в закладах освіти разом зі своїми однолітками та проживати в сім’ї.

В Україні питання організації інклюзивної освіти вивчають такі науковці, як Т. Сак, З. Шевців, С. Богданов, Г. Гаврюшенко, О. Колупаєва, Н._Найда, Н. Софій, І. Ярмощук. Вони займаються дослідженням залучення осіб з особливими потребами до навчання в загальноосвітніх навчальних закладах.

Інклюзивна освіта – це освітня система, яка базується на визнанні рівноправності та врахуванні розмаїтості учнів, має нормативно-правове підґрунтя рівноправного характеру, що впроваджує інклюзивне навчання на основі особистісно орієнтованої освітньої моделі і забезпечує здобуття якісної освіти на всіх рівнях, у всіх освітніх ланках усім дітям без обмежень та винятків.

Концепція інклюзивної освіти висвітлює одну з головних демократичних ідей – всі діти – цінні й активні члени суспільства. «Процес навчання в інклюзивних освітніх закладах корисний як для дітей з особливими освітніми потребами, так і для дітей масових шкіл, членів родини та суспільства в цілому. Саме взаємодія зі здоровими дітьми сприяє когнітивному, фізичному, мовному, соціальному та емоційному розвитку дітей з особливими освітніми потребами» [2, с. 116].

Головною метою інклюзивного навчання є свідоме оволодіння знаннями, уміннями та навичками, отримання певного рівня освіти та досягнення освіченості.

Принцип інклюзивного навчання являє собою систему основних вимог до освітнього процесу, а його ефективність може бути гарантована лише впровадженням.

В Україні основне визначення інклюзивного навчання представлено в законі «Про освіту»:

• «інклюзивне навчання – це система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, урахування багатогранності людини, ефективного залучення та включення освітнього процесу всіх його учасників» [1];
• «Інклюзивне освітнє середовище – це сукупність умов, способів і засобів реалізації прийомів для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей» [1].

Метою інклюзивної освіти є створення умов для особистісного розвитку, творчої самореалізації та утвердження людської гідності дітей з ООП.

Інклюзивне навчання передбачає створення освітнього середовища з залученням дітей з обмеженими можливостями здоров'я (ОМЗ) в процес освіти загальноосвітнього навчального закладу; процес вибору продуктивних технологій, методів та форм навчання і виховання, що задовольнять індивідуальні потреби всіх учнів; створення гнучкої системи освіти.

Аналізуючи статистику здобувачів освіти, які приходять на навчання в перший клас, бачимо, що майже 25% дітей приходять у школу з порушеннями у здоров’ї, 60% учнів мають особливі індивідуальні потреби, великий відсоток школярів мають відхилення чи проблеми в поведінці від встановлених у суспільстві та освіті норм. Тому впровадження інклюзії в загальноосвітній процес є актуальним.

Інклюзивна освіта означає «повну адаптацію освітнього процесу до кожної дитини з урахуванням специфічних відмінностей кожної дитини. Базовою основою при цьому виступає адаптація освітнього середовища до кожної дитини» [3], а не дитини до освітнього середовища. Завданням інклюзивної освіти є забезпечення права дітей з ООП на здобуття середньої загальної освіти в умовах загальноосвітніх навчальних закладів з наданням у процесі освіти кваліфікованої психолого-медико-педагогічної допомоги з урахуванням стану здоров’я, особливостей фізичного розвитку вихованця.

Інклюзія пов’язана з визначенням нових знань про спільне навчання дітей в освітньому просторі загального типу незалежно від їх віку, рівня психофізичного розвитку, соціально-економічного статусу. Обґрунтування закономірностей педагогіки інклюзивної освіти, навчання і виховання покликані знання, які ґрунтуються на ідеях інклюзії, принципах гуманістичної педагогіки. Вони призвані забезпечити теоретичні основи педагогічних процесів в умовах інклюзії, обґрунтувати використання адекватних методів, форм спільного навчання дітей з різним рівнем психофізичного розвитку в умовах загальноосвітньої школи [3].

Сучасний асистент вчителя повинен мати високий рівень фахової, методичної та психологічної видів готовності.

Перша з них охоплює систему знань із методології інклюзивної освіти та високий рівень корекційно-педагогічної майстерності.

Друга полягає у володінні асистента вчителя загально-педагогічними та корекційно-розвивальними технологіями.

Третя інтегрує у собі особистісні якості асистента вчителя (емпатія, толерантність, емоційна підтримка іншої людини, рефлексія).

Таким чином, важливе завдання інклюзивної освіти – це задоволення освітніх потреб кожного індивіда, в тому числі з порушеннями психофізичного розвитку за місцем проживання, тобто без відриву від родини, друзів, звичного соціального оточення. Ці питання покликана вирішити новітня система організації навчання й виховання осіб з обмеженими можливостями здоров’я, що ґрунтується на принципі забезпечення їх основного права навчатися в загальноосвітньому закладі з відповідним дидактичним діагностуванням, психолого-педагогічним супроводом та кореційно-реабілітаційною підтримкою.

Література:

1. Закон України Про освіту. [Електронний ресурс] Режим доступу:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

2. Концепція нової української школи [Електронний ресурс] Режим

доступу:https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainskashkola-compressed.pdf

3. Швед М. Основи інклюзивної освіти: підручник / Марія Швед. – Львів:

Український католицький університет, 2015. – 360