Методичні наробки "Формування мовлення школярів"

Дубіс А.В. Посібник  з української мови. 1 клас. – Кривий Ріг, 2013. -  21с.

 

 

 

 

Рецензент:

 

 

 

 

 

Мета посібника – допомогти молодим вчителям у доборі додаткового граматичного матеріалу з української мови. Матеріал підібрано відповідно до нової програми, може бути використаний повністю чи вибірково для індивідуальної та колективної роботи на різних етапах уроку.

Посібник розрахований на вчителів початкової школи.

Мета реформування початкової мовної освіти полягає в запровадженні компетентного підходу до навчання мови, який передбачає формування в молодших школярів комунікативної компетентності.

Мовленнєва компетентність виявляється в умінні молодших школярів використовувати мовні засоби для діалогічних і монологічних зв’язних висловлювань. Важливе місце у цьому процесі належить збагаченню словника дитини словами-назвами предметів, їхніми якостями, діями. Саме тому належну увагу вчителі приділяють словниково-логічним вправам вже в період навчання грамоти.

І. Робота над словами на позначення родових та видових понять

Такі завдання допомагають учням зрозуміти: є слова, які служать тільки для позначення окремих предметів (стілець, фіалка), і ті що можуть одночасно називати цілий ряд предметів (меблі, квіти). Учитель має змогу дати уявлення про такі родові назви: іграшки, навчальне приладдя, свійські та дикі тварини, перелітні та зимуючі птахи, квіти, тощо.

У ході опрацювання цих понять слід постійно ставити перед учнями запитання:

- Як назвати предмети одним словом?

- Чому той чи інший предмет не належить до даної групи?

            Ніяких визначень, звичайно, не дається, робота проводиться лише практично.

Усвідомлення родо-видових понять сприяє не лише збагаченню словника, а й формуванню вміння школярів узагальнювати, без чого неможливі ні розвиток мовлення, ні мислення.

1. Вчитель пропонує назвати речі: книга, зошит, пенал, лялька, лінійка, іграшковий автомобіль, портфель,

 

 

 

 

 

а потім  запитує  «Які з цих предметів не потрібні школяреві для навчання?».

• Як їх назвати однім словом?
• Що учень візьме до ш коли?

За допомогою вчителя першокласники усвідомлюють, що речі, необхідні їм у  школі, називаються навчальним приладдям. Доповніть цей ряд іншими відомими предметами з виучуваного ряду.

Також можна пропонувати розучити вірш

В.Бойченка «Портфель».

Портфель – мій друг і помічник.

Я до портфеля дуже звик.

І він без мене ні на крок:

Зі мною йде він на урок.

Портфель для мене залюбки

І ручки носить, і книжки.

Його я дуже бережу,

Хоч добре сніжної пори

На ньому з’їхати з гори!

 

Вірш О.Пчілки «Весняні квіти» читає вчитель, учні слухають

Весна чарівниця

Неначе цариця,

Наказ свій послала,

Щоб краса вставала.

І проліски й травка,

Й зелена муравка,

І кульбаба рясна,

І  фіалка ясна –

Всі квіти весняні,

Веселі, кохані.

З-під листя виходять,

Голівки підводять

От сну зимового

До сонця ясного!

Ті квіти дрібненькі,

Мов діти маленькі,

Розбіглись в гаю,

Я їх назбираю

В пучечок до купки –

Для мами голубки!

Завдання:

• Що з’явилось навесні? (Квіти)
• Які квіти розквітають?
• Які є квіти у вашому квітнику?
• Які інші весняні  квіти знаєте?
• Як треба збирати квіти?

3. Добір загальних назв до групи слів:

• синичка, горобчик, ластівка, шпак – це… (птахи)
• конвалія, пролісок, тюльпан, нарцис – це… (весняні квіти)
• чашка, тарілка, склянка, виделка – це… (посуд)
• черевика, чоботи, туфлі, босоніжки – це… (взуття)

Добір слів до загальних назв:

Я називаю загальну назву, а ви добираєте до неї слова: іграшки, навчальне приладдя, продукти, меблі, одяг.  

4. Діти відгадують загадки:

        -  Біжить він по долині у сіренькій кожушині (Заєць).

 

 

 

 

 

 

-   Котиться клубочок

 Зовсім без ниточок

 Замість ниточок

 Триста голочок. (Їжак)

 

 

 

• Живе у лісі хижа, дика,

  Їсть кури та індика. (Лисиця)

 

 

 

 

 

 

• Влітку наїдається,

взимку відсипається

Червонясту шубку має,

По гілках вона стрибає,

Хоч мала сама на зріст,

Та великий має хвіст.

Як намисто оченята…

Хто це? Спробуй відгадати. (Білка)

 

Завдання. Як можна назвати одним словом відгадки?

Доповніть цю групу тварин.

Які з них взимку лягають спати?

4. Прослухайте  вірш Кулагіної  Наталі

Годівницю для пташок

Майстрували ми завзято,

Об’єднались у гурток

Я, дідусь і тато.

Завітайте до нас в гості

Пташки – невеличкі:

Снігурі, горобчики,

Синички-сестрички

Кожен їжу тут знайде

До душі, за смаком,

Горобці – насіння, хліб,

А синички – сало!

Холод лютий на дворі

А у пташок свято:

Їм зробили годівнику,

Можна зимувати.          

 

Про кого цей вірш?  Назвіть зимуючих птахів.

Чим вони живляться? Чи допомагав ти пташкам?

 

6. Назвати меблі вашої кімнати, класу, бабусиної хатини

• Чи є однакові меблі у цих приміщеннях?

 

7.Гра «Чи знаєш ти?»

До даного вчителем слова на позначення виду дітям треба дібрати інші з цього ж родового поняття. Переможе той, хто назве більше слів.

Калина –

Хустина –

Молоток –

Морква –

Пенал –

Дятел –

8. Вилучення зайвого предмета

Серед намальованих речей, об’єднаних певним родовим поняттям, назвати зайві, чому?

• Кішка, собака, коза, корова, ведмідь.
• Шафа, стілець, ліжко, лампа, стіл.
• Чашка, тарілка, стіл, виделка, кухоль.
• Ластівка, синиця.

Для створення конфліктності не варто використовувати слова, які позначають предмети, далекі за функціональним призначенням, наприклад, стіл, стілець, парта, яблуня. Учні легко їх виявляють, але це не сприятиме активізації розумової діяльності.

9. Розв’язування кросвордів

Такі вправи учні можуть виконувати наприкінці букварного та в після букварний період.

Кросворд «Весна»

1. Сам вечірньої години
Заховався в кущ калини
Та на дудочку одну
Грає пісню чарівну.

2. Довгі ноги, довгий ніс,
По болоті ходить скрізь.
Хату на хаті має,
Жабам рахунок знає.

3. Швидко скрізь цей птах літає,
Безліч мушок поїдає,
За вікном гніздо будує,
Тільки в нас він не зимує.

4. Вдень по небу гуляє,
А ввечері на землю сідає.

5. Не людина, а живе в хатці.

Кросворд «Літо»

1. Червоне коромисло
Через річку повисло.

2. Тече, тече — не витече;
Біжить, біжить — не вибіжить.

3. Крил не має, скрізь літає
Та ще й куряву здіймає.

4. Мене частенько просять, ждуть,
А тільки покажусь —
Ховатися почнуть.

Кросворд «Осінь»

1. Сидить дівчина в коморі,
А коса її надворі.

2. Без рук, без ніг,
А пнеться на батіг.

3. У зеленім кожушку,
Костяній сорочечці.
Я росту собі в ліску, —
Всім зірвати хочеться.

4. На сонечко я схожий,
І сонце я люблю,
За сонцем повертаю
Голівоньку свою.

5. Поховались за пеньки
Довгоногі хлопчаки.
У картузиках руденьких
Називають їх ... .

Кросворд «Зима»

1. Влітку сірий, взимку білий.

2. Лід на річках, сніг на полях,
Віхола гуляє, — коли це буває?

3. Влітку наїдається,
Взимку висипляється.

4. Без рук, без ніг,
А по полю гасає.

 

Кросворд «Смачний кошик»

Які ягоди є в кошику, якщо слова на позначення їх закінчуються на «ина». Чи можна помістити сюди слово «груші»?

 

Відповіді: смородина, ожина, малина, горобина

 

 

ІІ. Визначення предмета за його ознаками

Завдання цих вправ – вчити розпізнавати смислові відтінки слів, ознайомлювати з найуживанішими випадками багатозначності, омонімами, вчити добирати слова, близькі та протилежні за значенням, родову назву до ряду видових та навпаки, вчити описувати добре відомі предмети.

1. Роздати учням контурні малюнки овочів (огірка, помідора, баклажана, картоплі, буряка, моркви тощо)

 

 

 

Вчитель пропонує учням взяти олівець того кольору, яким він зафарбує той чи інший овоч. При цьому діти обов’язково називають колір. 

Наприклад: огірок – зелений, помідор – червоний, картопля – коричнева і т.д.

Далі вправу можна удосконалювати: помідори бувають ще й жовті, рожеві.

Закінчуючи вправу, бажано спитати:

• Чи хотіли б ви , щоб все, що вас оточує, було безбарвним?
• Для чого потрібні кольори?
• Що можна впізнати за семи кольорами?

Діти роблять висновок, що барви не лише прикрашають світ, а й допомагають розрізняти предмети серед інших.

 

2. «Назви слово за ознаками»

Холодна, джерельна, чиста, прозора, смачна (вода).

Червоні, гіркуваті, корисні, круглі (ягоди калини).

Смачний, духмяний, пшеничний, свіжий (хліб).

Яскраве, гаряче, тепле, кругле (сонечко).

Пухнастий, білий, холодний, зимовий (сніг).

Сірий, вухатий, швидкий, полохливий (заєць).

3. Добери влучне слово:

 

Кислий (учень, дощ, лимон).

Оранжева (мрія, морква, дорога).

Добра (людина, погода, трава).

Різнобарвна (райдуга, квітка, трава).

У дітей такими завданнями можна сформувати уявлення про сполучуваність слів в українській мові за граматичними та лексичними ознаками.

4. Пізнавальним та корисним матеріалом є загадки, де називаються реальні ознаки предмета. Бажано, щоб школярі не тільки відгадали загадку, а й визначили, наскільки вказані в загадці ознаки відповідають названому в загадці предметові

Наприклад:

           У садках, гаях блукає,

           Жовті шати одягає,

           Золотисту стелить постіль

           Жде сестрицю білу в гості.  

                                              (Осінь)

• Які слова, вам допомогли відгадати загадку? (жовті, золотиста).
• Чи могла б це бути людина? Чому?

Можна провести аналогічну роботу, над будь-якою загадкою, але в них повинні бути чітко виражені ознаки чи дії предмета.

ІІІ. Визначення предмета за його діями

Завдяки цим вправам учні усвідомлюють дію як один з важливих компонентів визначення предмета. Вони вчаться добирати найбільш точні слова для позначення дії, збагачують словник дієсловами.

1. «Хто як пересувається?»

До назви тварин дібрати слово на визначення  її дії.

Кінь (скаче, позве, літає).

Ластівка (плигає, літає, повзає).

Заєць (пересувається, йде, бігає).

Лисичка (несеться, літає, крадеться).

2. Впізнай героїв вірша Л.Колос

Няв-няв-няв – муркоче… (Котик).

Промовляє хто: «Ко-ко?» (Курка).

Хто на лузі «Му-у-у гукає?» (Корова).

Хто так сонце зустрічає: «Ку-ку-рі-ку! Ку-ку-рі-ку!»? (Півень).

Хто «ців-ців» щебече в стрісі? (Горобчик).

Хто «джу-джу» в квітках співа? (Джміль).

Хто кричить в ліску «ку-ку»? (Зозуля).

Хто стрекоче «ква-ква-ква»? (Жаба).

• Хто герої цього вірша?
• Яке можна назвати одним словом дію, яку виконував котик (нявчав), курка (кудкудахтала), корова (мукала), півень (кукурікав), горобчик (цвірінькав), джміль (дзижчав), жаба (квакала), зозуля (кувала).

3. Гра «Природні звуки»

Діти заплющують очі й уважно слухають, яку дію виконує вчитель. Учитель наливає в склянку води (ллє), сплескує у долоні (сплескує), листає книгу (перегортає), стукає олівцем по столі (стукає), рве аркуш паперу (рве, розриває).

4. Гра «Кому належить голос»?

Учитель називає слова на позначення голосів тварин, діти вказують, кому вони належать:

Реве - …(ведмідь), дзижчить - …(муха, джміль), мекає -…(вівця, коза), ґелґочуть - …(гуси), крякає - …(качка), пищить - …(комар, миша).

5. До назв знарядь праці дібрати  слова, які вказують виконувану ними дію:

Ручкою - …(пишуть), олівцем - … (малюють, креслять), пилкою - …(пиляють), молотком - …(забивають), викруткою - …(відкручують), ножицями - …(ріжуть).

6. Дібрати слова – назви дій до слів на позначення професій людини:

Льотчик - …(літає), перукар - … (підстригає), учитель - …(учить), будівельник - …(будує), коваль - …(кує), тесляр - …(теше).

ІV. Вправи з елементами порівняння

Цей прийом є обов’язковим у тому випадку, коли учні не можуть встановити родо-видові відношення, виявити ознаки, дії, функції предмета, від яких залежить його визначення.

Зразком такої роботи може бути вправа на порівняння яблука та помідора, щоб довести: яблуко – фрукт; а помідор – овоч.

Учитель уважно пропонує розглянути ці предмети, назвати їх. Визначити ознаки яблука. (Кругле, жовто-зелене, тверде, кисло-солодке, росте на дереві).

А які ознаки помідора? (Круглий, червоний, кислий, м’який, росте на кущі, близько до землі).

- Чим вони схожі? (Формою, розміром).

- А чим відмін ні? (Кольором, смаком, місцем дозрівання).

Підвести дітей до висновку, що незважаючи на схожість, яблуко й помідор відрізняються. Яблука, як і інші відомі дітям фрукти (груші, сливи, абрикоси), також ростуть у саду на дереві, а помідори – на городі, поруч з огірками, картоплею, капустою та іншими овочами.

Отже, яблуко – фрукт, а помідор – овоч.

V. Елементарне логічне визначення предмета

Дати логічне визначення предмета – означає вказувати його родову приналежність, усвідомлюючи найістотніші видові ознаки.

Наприклад: калина –кущ, верба – дерево, чорнобривці – квіти, щука – риба, лелека – птах.

Такі вправи доцільно проводити на кожному уроці, вони привчають абстрактно мислити, правильно висловлювати свою думку.

1. Продовжити речення:

а)         дуб і верба - … (дерева);

автобус і тролейбус - … (транспорт);

помідори та огірки - … (овочі);

учень та учениця - …(школярі, діти);

лось та ведмідь - … (тварини).

б)      клен – дерево, а калина… (кущ);

         кульбабка – квітка, терен - …(кущ);

         коза – свійська тварина, а вовк - … (дикий);

         дятел – птах, а мурашка - … (комаха);

         горобець – зимуючий птах, а ластівка -…(перелітний).

 

2. Розпізнавання предмета за описом:

 

Вчитель дає опис предмета, а учні його називають.

 

а)         Малинова сорочка та чорний капелюх. (Снігур).

 

 

 

 

 

 

б)        Рухливий, меткий, кумедний.

            Жвавий, моторний, верткий. (Горобець).

 

 

 

 

 

 

в)         Комахи, що працюють цілий день, санітари лісу. (Мурашки).

 

г)         Тварина рогата і рогів багато. (Олень).

 

 

 

 

д)        Ні листя, ні гілля – у гаю зростають, шляпку мають. (Гриби).

Література

 

1. Державний стандарт початкової загальної освіти. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462 – Міністерство освіти і науки України. – Київ, 2011.
2. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4класи. Міністерство освіти і науки України. Департамент загальної середньої та дошкільної освіти. Інститут інноваційний технологій і змісту освіти. Академія педагогічний наук України: - К.: Початкова школа, 2012.
3. Бабич Н. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990-232с.
4. Кизилова В.В, Мітасова М.О Формування логічного мовлення молодших школярів засобами словниково-логічних вправ. Луганський національний університет ім. Т.Шевченка.
5. Митник О. Основні напрямки підготовки вчителя до формування культури мовлення молодшого школяра // Початкова школа - №7 – 2008.
6. Пономарьова К. Формування мовленнєвої компетентності  в учнів на уроках розвитку мовлення // Початкова школа - №10 – 2007.
7. Попова Л.Б. Словниково-логічні вправи у період навчання грамоти // Початкова школа - №10 – 2007.
8. Савченко О.Я. Порівняння у навчанні учнів початкових класів – К., 1977. С49.
9. Ушинський К. Д. Вибрані твори: У 5 т. — К.: Рад. шк.,1975. – Т.2. – С. 87-148

 

А. В. Дубіс

 

 

 

 

 

 

                        

                          Активізація

                        мовленнєвої діяльності

                           молодших школярів

 

 Посібник для вчителя

 

 

 

 

                                      Кривий Ріг – 2013