Методичні настанови "Формування здорового способу життя засобами туризму і краєзнавства"

 

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ПОЗАШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЦЕНТР ТУРИЗМУ, КРАЄЗНАВСТВА ТА ЕКСКУРСІЙ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ «ГОРИЦВІТ» КАМʼЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

 

ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ЗАСОБАМИ ТУРИЗМУ І КРАЄЗНАВСТВА

 

 

                                                                                Автор роботи:

                                                                                керівник гуртка «Загальна            

                                                                                фізична  підготовка», звання     

                                                                                «керівник гуртка – методист»

                                                                                Лесечко Світлана Олександрівна

м. Камʼянське

2018

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Саме через туризм можна якнайкраще формувати у дітей вміння і навички здорового способу життя, проведення корисного дозвілля та активного відпочинку, загартовування організму, профілактики захворювань, зняття втоми.

Та сподіваюсь що дані методичні рекомендації стануть у пригоді не лише керівникам гуртків спортивного туризму, тренерам та викладачам фізичної культури, які зацікавлені в формуванні у школярів здорового способу життя, а й учням для яких приносить справжню насолоду вдосконалення фізичної підготовки та загартування свого організму засобами туризму і краєзнавства.

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………..….…..……5

 І. Аналіз  сучасного  стану здоров’я нації…………………..………..………..…..…..6

ІІ. Роль позашкільних закладів освіти в формуванні здорового способу життя …   13

2.1  Формування здорового способу життя засобами туризму і краєзнавства… ….13     

3.  Через засоби туризму від здоров’я дітей до здоров’я нації…………………….16  

 2.3   Основні функції туризму і краєзнавства………………………………………  17

 2.4. Особливості спортивно – оздоровчого туризму………………………………   20

 2.5   Виховна роль спортивно-оздоровчого туризму……………………………  23

 ІІІ. Ігрова діяльність як один із засобів формування здорового способу життя…………………………………….……………………………………… 25

 3.1      Гра як засіб виховного впливу. Функції гри……………………….…………  25

 3.2      Види ігрової діяльності………………………………………………….………26

 3.3      Поради організатору при проведенні гри…………………………..….………28

 ДОДАТКИ……………………………………………………………………….………31

Література……………………………………………………………………….………  59

 

 

 

 

 

 

 

 

«Щоб пізнати душу дитини,

її треба бачити в природі»

                                    В.О.Сухомлинський

 

 

 

 

 

 

Фото 1. Лесечко Світлана Олександрівна

Лесечко Світлана Олександрівна (фото 1) працює заступником директора з навчально-виховної роботи в комунальному закладі  «Центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді «Горицвіт» Кам̓янської міської ради. За час роботи в закладі показала себе як спеціаліст високого класу, постійно підвищує свій професійний рівень. Досконало володіє активними і інтерактивними формами і методами навчання, надає дієву допомогу молодим фахівцям.

Світлана Олександрівна є керівник гуртка «Загальної фізичної підготовки». В своїй педагогічній діяльності широко застосовує інноваційні технології та передовий педагогічний досвід.

 

 

Фото 2, 3. Лесечко С.О. під час проведення спортивно-масових заходів

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Шлях до європейської та світової інтеграції, який обрала Україна, зумовлює необхідність інтенсивних змін в освітній галузі. В умовах модернізації системи позашкільної освіти, орієнтованої на входження до Європейського і світового освітнього простору пріоритетом у роботі педагогічних колективів є виховання здорової, інноваційної, творчої, здатної до самопізнання, самовдосконалення, самореалізації, адаптованої до життя та активної ролі в суспільстві особистості через підвищення якості позашкільної освіти, надання учневі необхідних знань, вироблення ставлень, умінь і навичок, сприятливих для здоров’я.

Актуальність проблеми полягає у формуванні у дітей здорового способу життя, піклування про збереження й зміцнення здоров’я – серцевина фізичного виховання, святий обов’язок керівників гуртків.

 Суть цієї проблеми у тому, що існують серйозні причини турбуватися про стан здоров’я та добробут школярів, із за неналежних умов життя, необхідних для підтримання та поліпшення здоров’я. Таких як нормальне харчування, житло, служби охорони здоров’я тощо.

 

 

 

 

 

 

І.      АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ЗДОРОВ’Я НАЦІЇ

          Формування ціннісної мотивації особистості на здоровий спосіб життя й виховання здорової людини – процес досить складний і суперечливий. Збільшення кількості соціально незахищених та малозабезпечених сімей, повсякденна зайнятість батьків, а звідси несумлінне виконання функцій виховання  дітей – досить стійке явище життя. До того ж, за результатами соціологічних досліджень, багато дітей саме в родині здобувають перший негативний життєвий досвід. Тож, напевно, має минути не один рік роботи, щоб довести до свідомості кожної дитини той факт, що стан здоров’я й творчих можливостей людини майже на 70 % залежить від неї самої, від рівня, стилю її життя, від її особистої культури здоров’я і тільки 30 % від чинників зовнішнього середовища, а також те, що здоров’я є основною життєвою цінністю людини.   

            За данними Міністерства охорони здоров’я України за останні роки, підвищення рівня захворюваності й поширеності хвороб серед молоді відбулося

за всіма класами хвороб. Найбільше зросла захворюваність на хвороби крові та кровотворних органів, новоутворення, хвороби сечостатевої системи, природжені вади розвитку. В останні роки найвищі рівні первинної захворюваності реєструвались у Дніпропетровській, Донецькій, Вінницькій областях. В Україні відзначається щорічне погіршення психічного здоров’я підлітків.                       

           Особливе занепокоєння викликає високий рівень захворюваності підлітків на розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкогольних напоїв і наркотичних та інших психоактивних речовин. Уживання психотропних речовин у підлітковому віці завжди є наслідком соціальної дезадаптації. Результати багатьох досліджень дають змогу зробити висновок, що деяким підліткам притаманна особистісна схильність до вживання психотропних речовин. У несприятливих умовах ця схильність актуалізується, наслідком чого є виникнення потягу до тютюну, алкоголю та наркотичних речовин, що неминуче призводить до захворювань.

           На слабке здоров’я молоді вказує його рівень у призовників, причому він із року в рік ще й понижується. В останні роки придатними до військової служби було визнано 74 – 76 %, отримали відстрочку за станом здоров’я

4 – 6 % призовників. До того ж кількість юнаків, які отримують відстрочку за станом здоров’я, постійно збільшується.

           Серед чинників, які підвищують ризик виникнення нервово – психічних розладів та порушень психічного здоров’я та форм поведінки у підлітків і

молоді, значну роль відіграють конфлікти в родині, зловживання батьків алкогольними напоями, тобто агресивне соціальне середовище.

           Лібералізація сексуальних стосунків, відсутність відповідних традицій контрацепції та необхідних знань у молоді сприяють підлітковій вагітності, поширенню хвороб, що передаються статевим шляхом, порушують психічне здоров’я. Серед причин, що призводять до різкого підвищення захворюваності на ці хвороби, є падіння моральних устоїв, значне соціальне розшарування населення, складна криміногенна ситуація, комерціалізація статевих стосунків, більш ранній початок статевого життя.

          Також критичний рівень  здоров’я і фізичного розвитку дітей й учнівської молоді внаслідок зниження рухової активності при зростаючому статичному

( до 72 відсотків навчального часу ) і психоемоційному напруженні процесу навчання, впровадження комп’ютерних технологій у повсякденний побут, несприятливі екологічні умови, зростання антисоціальних проявів серед учнівської молоді, висувають перед державними органами, педагогічною громадськістю першочергове завдання – збереження та зміцнення здоров’я школярів, формування у них навичок здорового способу життя.

. Дитина має навчитись не тільки писати, читати, рахувати, а й :    

     -    вчитися берегти своє здоров’я;

• знати орієнтири в нормальному стані людини;
• вести здоровий спосіб життя;
• активно займатися фізичною культурою і спортом;
• дотримуватися гігієнічних норм;
• раціонально харчуватися;
• загартовуватись;
• уміти управляти своїми почуттями, настроєм, жити в ладу з довкіллям;
• усвідомлювати переваги підтримки свого організму в нормальному стані та страшних наслідків шкідливих звичок.

         Означені компоненти мають бути складовими змісту освіти дитини і в сім’ї, і в школі, і в позашкільному закладі, і в соціумі.

           Таке навчання і виховання, впровадження цілісної системи соціальної підтримки здорового способу життя має забезпечити:

• можливості для набуття кожною дитиною науково обгрунтованих знань про здоров’я та засоби його зміцнення;
• удосконалення фізичної та психічної підготовки до ведення активного тривалого життя та професійної діяльності;     
• ефективні методики організації змістовного дозвілля, спрямованого на формування в них фізичного, психічного, соціального та духовного здоров’я.

Сучасна наука доводить, що здоров’я людини розглядається як філософська, соціальна, економічна, біологічна, медична категорія, як індивідуальна й суспільна цінність, явище системного характеру, що постійно взаємодіє з навколишнім середовищем, яке у свою чергу систематично змінюється.

Для розуміння методологічних основ здоров’я важливо розглядати його у співвідношеннях тріади: здоров’я – здоровий спосіб життя – культура здоров’я.

Історія розвитку знань про здоров’я налічує понад 2000 років. Однак розуміння його не лише як відсутності захворювань, а як нормального стану організму, з’явилося тільки в середині минулого століття, коли ВООЗ

визначила поняття здоров’я як стан повного фізичного, душевного (духовного )

та соціального благополуччя.

      Світова наука передбачає цілісний погляд на здоров’я як на феномен, що інтегрує принаймні чотири сфери здоров’я: фізичну, психічну ( розумову), соціальну ( суспільну ) та духовну. Усі ці складові невід’ємні одна від одної, тісно взаємопов’язані, діють одночасно, а їх інтегрований вплив визначає стан здоров’я людини.

            Фізичне здоров’я розглядає організм людини як біологічну систему: органи і системи життєзабезпечення, їхні функції та здоровий стан, фізична діяльність і біохімічні процеси; гігієна тіла, рухова активність, здорове харчування, генетичне і репродуктивне здоров’я, профілактика хвороб, фізичний розвиток.

      Цьому сприяють поглиблений медичний огляд учнів, заняття різними видами спорту, туризмом, релаксація, інтеграція валеологічних знань у зміст навчальних програм. Велика увага приділяється пропаганді спорту та здорового способу життя.

          Психічне здоров’я утворюють позитивні емоції, почуття, воля, самосвідомість, самовиховання, мотивації поведінки. Стреси, психотравми,

вичерпують резерви психологічних можливостей людини, а відновлюють його: запобігання шкідливим звичкам, формування гігієнічних навичок і позитивних психоемоційних звичок. Тісна співпраця батьків та педагогів націлює дітей на здорову взаємодію педагог – учень, учень – батьки, педагог – педагог, педагог – батьки. Діагностика ситуацій, розгляд їх на батьківському лекторії та під час неформального спілкування в походах вихідного дня, під час змагань та ін. дає можливість внести корекцію в поведінку тої чи іншої особи.

        Духовне здоров’я - здоров’я в системі загальнолюдських цінностей, ідеал здорової людини, традиції культури здоров’я українського народу, розвиток позитивних духовних рис, духовні цінності й засоби розвитку духовності. Цьому сприяють  туристсько - краєзнавчі гуртки, різноманітні позашкільні народознавчі заходи, зустрічі з цікавими людьми, екологічні акції. Вони виховують в учнів відповідальність, самостійність, вміння мислити самостійно.                                                                                      

       Соціальне здоров’я – соціальні потреби та інтереси, етика родинних зв’язків, наслідки антисоціального ставлення до довкілля, соціальне забезпечення життєво важливих потреб, соціальна адаптація, здоров’я нації,  шкідливий вплив наркотичних речовин, запобігання хворобам, що передаються статевим шляхом. Формування потреби вести здоровий спосіб життя здійснюється через впровадження психологічних тренінгів за програмами:     

- “ Як стати вільним і улюбленим ” ( профілактика куріння та інших форм поведінки залежності в підлітків 12 –16 років );

- “ Як бути цілісним і контролювати своє життя ” ( профілактика алкогольної залежності у підлітків і молоді );

- “ Як стати творцем свого життя ” ( профілактика залежної поведінки, формування позитивної “ Я – концепції ” );                                                        

  - “ Скажемо курінню – “ Ні! ”, “ Ми – проти СНІДу ”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1

 Елементи здорового способу життя дитини

 

Усвідомлення соціальної значущості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. РОЛЬ ПОЗАШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

В ФОРМУВАННІ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ МОЛОДІ.                                    

2.1.    Формування здорового способу життя засобами туризму і краєзнавства.

      Чим раніше людина усвідомить, що здоров’я – це найвища цінність, тим краще. Але  знання, вміння і навички здорового способу життя діти можуть отримати не тільки в школі та в сім’і, а й в гуртках та секціях позашкільних  навчальних закладів.

      Позашкільний навчальний заклад – складова системи позашкільної освіти, яка надає знання, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров’я вихованців.

        Основними завданнями позашкільної освіти є:

• виховання громадянина України, а також:
•  формування у вихованців свідомого й відповідального  ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих, навичок безпечної поведінки;
• вдосконалення фізичного розвитку вихованців, підготовка спортивного резерву для збірних команд України з різних видів спорту;
• організація дозвілля вихованців, пошук його нових форм; профілактика бездоглядності, правопорушень;
• виховання в учасників навчально – виховного процесу свідомого ставлення до власної безпеки та безпеки оточуючих;
• формування здорового способу життя вихованців.

     Позашкільні навчальні заклади бувають комплексні і профільні. Центр туризму і краєзнавства «Горицвіт» – профільний позашкільний навчальний заклад, основним напрямом роботи якого є туристсько – краєзнавча діяльність , що передбачає залучення вихованців до  глибокого вивчення історії рідного краю та довкілля, географічних, етнографічних, історичних об’єктів і явищ соціального життя, оволодіння практичними уміннями та навичками зі спортивного туризму та краєзнавства, організацію змістовного дозвілля.

   Туризм, залежно від категорії осіб, поділяється на дитячий, молодіжний, сімейний. Залучення до  туризму дітей та юнацтва сприяє розвитку та вдосконаленню всієї системи спортивно-оздоровчого туризму, бо, по – перше, діти – туристи – це майбутнє поповнення лав спортивного туризму; по – друге, формування в процесі подорожей навичок здорового способу життя та активного відпочинку сприяє підтримці високого рівня здоров’я.

       Дитячо – юнацький туризм – це масовий рух дітей і юнацтва з метою всебічного розвитку й активного пізнання навколишнього світу і самих себе

засобами туристсько – краєзнавчої діяльності. У свою чергу, туристсько – краєзнавча діяльність – це комплексний засіб гармонійного розвитку підлітків і юнацтва, активного пізнання та доступного поліпшення навколишнього світу і самих себе, характерним структурним компонентом якого є похід ( подорож, екскурсія, експедиція ).

        При педагогічно правильній організації туристсько – краєзнавча діяльність суттєво впливає на розвиток дітей підліткового віку. Цей вік, за визначенням педагогів та психологів, є визначальним у становленні особистості. Особливості підлітків зумовлені змінами, які відбуваються в цьому віці. Різке збільшення довжини й маси тіла, зміни рухового апарату, зміни функцій гормональної системи та пов’язане з цим статеве дозрівання – навіть цей невеликий перелік біологічних процесів характеризує кардинальні зміни фізичного розвитку підлітка.

      Фізичний та інтелектуальний розвиток, зміни в емоційній сфері зумовлюють виникнення нового ставлення підлітка до себе, до свого становища в житті. Зі змінами соціальної ситуації розвитку неминуче відбувається і формування нової внутрішньої позиції. Підлітковий вік характеризується наявністю певних протиріч, які пояснюються виникненням нових потреб, для задоволення яких потрібні нові форми діяльності. Для підліткового віку характерні такі потреби, як потреба в пізнанні, у неформальному спілкуванні, самоствердженні серед однолітків та дорослих, прагнення знайти собі вірного друга, потреба в самостійності, у фізичній діяльності, яка пов’язана з подоланням труднощів, схильності до ризику,

генетично зумовлена потреба до переміщення, потяг до природи і спілкування з нею.

              Спілкування з природою, входження в соціальне середовище під час  

     туристичних прогулянок, екскурсій, експедицій, походів сприяє  

     задоволенню більшості потреб підліткового віку.

 2.2  Через засоби туризму від здоров’я дітей до здоров’я нації.

            А тепер чому саме зайняття туризмом є найсприятливішим.

Насамперед, тому що ці заняття відбуваються здебільшого на стадіоні, в полі, в лісі – на свіжому повітрі. Для цього не потрібні ніякі спеціально обладнані майданчики. Потрібно лише бажання педагогів, а дітям такі заняття подобаються.

              До туризму входять: орієнтування, топографія, в’язання вузлів та подолання етапів туристської техніки. Для зацікавленості дітей слід подавати теми у вигляді ігор, походів, змагань.

              Наприклад, орієнтування. Клас ділиться на 5 – 8 команд. Вони отримують завдання, і на швидкість знаходять контрольні пункти. Або орієнтування за легендою. Кожна команда отримує завдання описати маршрут. Тут самі діти оцінюють точність і правильність записів і визначають переможців.

               Подолання смуги перешкод – ця тема завжди викликає захоплення у дітей, але тут треба звернути увагу на безпеку виконання ( страховка і самостраховка ).

               Топографію краще вивчати у вигляді домашніх завдань з повторенням на заняттях ( можна це робити під час подорожі до лісу, де в ході подолання

дистанції знаходити об’єкти, яким відповідають ті чи інші топографічні знаки ). Те саме стосується і вивчення вузлів.

Перевірити освоєння тієї чи іншої теми найкраще під час змагань – естафет, куди включаються всі етапи: і орієнтування, і топографія, і в’язання вузлів, і, власне, смуга перешкод. Суддівство проводять діти, які за станом здоров’я не можуть брати участь  у змаганнях.

                 Діти – туристи більше часу проводять на свіжому повітрі, перебувають ( дозовано ) під дією сонячних променів, а також у лісі, де багато хвойних дерев ( повітря багате на кисень і фітонциди ). І в таких умовах діти виконують фізичні вправи та рухливі ігри. Відбувається підвищена вентиляція легень, зростає МВК, кров збагачується киснем, нормалізується вміст гемоглобіну в крові.

               Ще одна причина стійкості дітей до хвороб – загартування організму в умовах навколишнього середовища. Походи, дощі, непогода, мокре взуття, намети і бадьорий настрій – і жодної хвороби. Ось це і є здоровий спосіб життя.

                 Саме через туризм можна якнайкраще перейти до формування у дітей вміння і навичок здорового способу життя, проведення корисного дозвілля та активного відпочинку, загартовування організму, профілактики захворювань, зняття втоми.

2.3.   Основні функції туризму і краєзнавства

 Саме в підлітковому віці найбільше виявляється генетично закладений інстинкт до кочування, потреба до зміни навколишнього середовища.

       Туристсько – краєзнавча діяльність органічно увійшла в навчально – виховний процес сучасної школи та позашкільного закладу. Вона виконує

три основні функції: виховно – розвивальну, освітньо – пізнавальну й оздоровчо – спортивну. Кожний функціональний компонент несе в собі конкретні педагогічні цілі.

        Мету виховно – розвивальної функції туристсько – краєзнавчої діяльності можна сформулювати так: виховання альтруїстичної життєвої позиції; стійкості, уміння долати труднощі й негаразди, виховання сміливості, рішучості, сили волі; товариськості, інтересу до людей, поваги до них; любові до волі, прагнення до незалежності, самостійності.  

       Реалізація даної мети відбувається в процесі розвитку в учнів   уміння аналізувати свої вчинки, оцінювати дії товаришів, прагнути до самопізнання, самовиховання.

        Освітньо – пізнавальна функція туристсько – краєзнавчої діяльності реалізується в процесі опанування учнями природного і соціального середовища. Різновиди маршрутів та районів подорожей сприяють задоволенню таких потреб підлітків, як потреба у новизні, пізнанні. Безпосереднє сприйняття навколишнього середовища в процесі туристсько – краєзнавчої діяльності конкретизує, доповнює і систематизує знання учнів, отримані на уроках географії, ботаніки, зоології, дозволяє самим учням встановлювати міжпредметні зв’язки. Спостереження за різними явищами природи, зоряного неба, доповнені поясненнями педагога – керівника, сприяють з’ясуванню деяких законів фізики, хімії, біології, викликають інтерес до астрономії.

 Туристсько – краєзнавчі заходи, побудовані в чіткій послідовності, розширюють для школяра кордони Батьківщини. Від порога рідної домівки, із найближчих околиць свого міста туризм веде дітей на простори нашої Ураїни. Спілкування з природою зумовлює неповторні естетичні переживання в душах дітей.

         Саме в походах, коли діти цілодобово перебувають у горах, лісі, на річці виникає любов до рідної землі, бажання зберігати й примножувати її багатства.

          Туристський похід для дітей завжди радість. Якщо він планується заздалегідь, якщо поставлені завдання з підготовки до нього  поетапно виконуються, - похід перетворюється на завтрашню радість. Ще задовго до того, як відправитися в похід, він стає засобом згуртування колективу.

     Найбільш масовою віковою категорією серед учасників туристських походів є діти та юнацтво.

     Оздоровчо – спортивна функція туристсько –краєзнавчої діяльності має на меті вдосконалення фізичного розвитку молодого покоління. Навантаження,  які отримує організм у поході, рівномірно  розподілені в часі, чергування їх із відпочинком та поступове зростання позитивно впливає на фізичний стан особи. Як правило, люди, які систематично займаються туризмом, практично не хворіють на застудні захворювання. Туризм привчає до здорового способу життя та сприяє формуванню прикладних умінь і навичок: орієнтуватися на місцевості, долати природні перешкоди,

організувати побут у будь – якому природному оточенні. Усе це формується тільки в походах.

        Широке і уміле використання природних оздоровчих факторів -  свіжого повітря, сонячних променів і води – складає одне із важливих завдань туристських походів, призваних не тільки відновлювати сили втомленої людини, але і загартовувати організм – підвищувати його стійкість до простудних і  інфекційних захворювань.

        Для того, щоб підсилити оздоровчий і профілактичний ефект походів, необхідно використовувати крім знаходження на повітрі спеціальні кліматозагартовуючі заняття: повітряні і сонячні ванни, а літом і купання. Завдяки їх тонізуючої дії на нервову та ендокринну системи, ці заняття дозволяють робити переходи з меншим м’язовим стомленням,  досягти більш різнобічного оздоровлення організму.

      Туризм , як не один інший вид спорту – прекрасний ефективний засіб виховання здорової і загартованої людини.  Турист володіє багатьма, підчас дрібними і непомітними навичками, які в сумі роблять людину пристосовану до повсякденного життя.

         Для участі в туристському поході треба бути фізично підготовленим, сильним, витривалим, спритним, мати добру координацію рухів, які сприяють формуванню прикладних умінь і навичок.

2.4. Особливості спортивно – оздоровчого туризму.

    З самої назви – “ спортивно – оздоровчий туризм ” – випливає його оздровчий аспект у поєднанні з активною формою здійснення подорожі.

Що стосується його оздоровчої функції, то будь -  яка рекреаційна діяльність спрямована на відновлення функцій організму.

Тому до всіх видів і форм туризму цілком застосоване визначення“ оздоровчий ”. Різниця між ними лише в тому, яким чином відбувається оздоровлення. В даному випадку оздоровлення учасників здійснюється через зміну виду діяльності, шляхом дозованих фізичних навантажень, за допомогою взаємодії з природним середовищем на протязі всієї подорожі, загартування і адаптації до незвичних умов, нормального, повноцінного харчування.

     Туристська підготовка. Заняття спортивно – оздоровчим туризмом вимагає певних теоретичних і технічних знань і умінь, тому що заняття дають можливість виховувати і вдосконалювати певні особистісні якості людини.

      Теоретична підготовка, як і в будь – якому виді спорту, охоплює широке коло питань, у тому числі проблеми навчання і тренування, контролю за навантаженнями, надання невідкладної медичної допомоги, основи педагогіки, психології, конфліктології тощо. Особливість теоретичної підготовки туристів полягає в тому, що вона тісно пов’язана з засвоєнням певного обсягу знань з географії, краєзнавства, топографії.

       Географічна підготовка включає такий обсяг знань з географії, який дозволяв би туристам розуміти суть природних явищ, спостерігати, досліджувати навколишнє середовище ( чи його окремі компоненти ) і використовувати отримані дані для розробки маршрутів і туристського освоєння території. Значення географічної підготовки визначається мірою зв’язку людини з оточуючим середовищем під час подорожі.   

 Фізична підготовка. Під час  туристського походу доводиться долати значні відстані протягом тривалого часу із значним фізичним навантаженням, що варіюється відповідно до складності рельєфу, темпу руху, метеорологічних умов, ваги рюкзака. Тому, запас міцності і особиста безпека туриста значною мірою залежить від його фізичної підготовки. При цьому фізичне навантаження характеризується такими параметрами: інтенсивність і тривалість, величина інтервалу між періодами відпочинку.

       Спеціальна витривалість – це здатність витримувати багаторазове повторення навантажень без зниження її якості.

       При пересуванні з вантажем заданим маршрутом, подоланні технічно складних ділянок м’язи ніг, рук, тулуба зазнають значного навантаження протягом тривалого часу. Заняття туризмом забезпечує силову підготовку, оптимальний розвиток усіх груп м’язів, сприяє утворенню міцного “ м’язового корсета ”, зміцнює дихальну мускулатуру.

        Вироблення спритності складається із здатності освоювати нові рухові дії і вміння перебудовувати рухову діяльність відповідно до зміни обстановки на маршруті.

        Максимальний оздоровчий ефект від тренувань, спрямованих на вдосконалення фізичної підготовки, може бути досягнутий, за умови, що характер і міра фізичного навантаження відповідатиме стану здоров’я, віковим та індівідуальним особливостям туриста. Фізична підготовка повинна базуватись на принципах різнобічності, систематичності, послідовності, безперервності, циклічності, спеціалізації.

2.5. Виховна роль спортивно-оздоровчого туризму.

Спортивно – оздоровчий туризм є своєрідною школою виховання і гармонійного розвитку особистості. Провідне місце тут належить трудовому вихованню, яке полягає в оволодінні вміннями і навичками самообслуговування і суспільно – корисної праці. Учасники туристського походу забезпечують автономну життєдіяльність групи на весь період подорожі. Кожний учасник повинен уміти орієнтуватись на місцевості, долати перешкоди, влаштовувати табір, готувати їжу, ремонтувати спорядження і одяг, надавати першу медичну допомогу тощо. Все це дозволяє туристам не лише засвоїти елементарні навички побутової праці, а й вчить підтримувати свідому дисципліну, виробляє організованість, погодженість дій у спільній роботі.

        Одна з важливих виховних і розвиваючих функцій туризму – формування всебічно розвиненої гармонійної особистості, свідомого громадянина, що поєднує в собі духовне багатство, моральну чистоту і фізичну досконалість.

         Важливо й те, що в туристських подорожах народжуються почуття колективізму, любов до природи, розширюється кругозір учасників. Загальна мета в поході зближує дітей різного віку, сприяє новим знайомствам, встановленню дружніх стосунків. Такі походи є також джерелом позитивних емоцій.

          Кожний подоланий кілометр шляху зміцнює впевненість у своїх силах, приносить велике моральне задоволення.

Туризм сприяє розумінню прекрасного в природі і в людях, наповнює життя духовним змістом, робить його красивим, допомагає краще пізнати навколишній світ. У цьому виявляється його естетична функція.

          Під час тренувань і в похідних умовах виховуються вольові якості людини: сміливість, рішучість, терпіння, наполегливість, ініціативність, дисциплінованість. Комплекс цих якостей складає найважливішу рису  спортивного характеру – волю до перемоги в туристських змаганнях, прагнення пройти до кінця запланований маршрут. Це досягається здатністю до граничної мобілізації сил, максимальною зосередженістю в екстремальних умовах, впевненістю в перемозі, психологічною стійкістю, вмінням швидко приймати рішення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ОДИН ІЗ ЗАСОБІВ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

1.        Гра як засіб виховного впливу. Функції гри.

           Ми використовуємо у своїй роботі спортивні, рольові, інтелектуальні ігри різного рівня складності.

             Гра, хоч і відбувається в межах правил, створює простір для фантазії, імпровізації. У грі можна виявити й ті позитивні риси, що у повсякденному житті непомітні. Гра вибирається організатором на рівні можливостей дітей, і тому кожен може досягти майстерності і успіху, тоді як у навчальній діяльності успіх і визнання приходять не завжди.

               Гру можемо віднести до опосередкованих методів виховного впливу. Тобто дитина не відчуває себе об’єктом впливу педагога, а повноправним суб’єктом діяльності. Гра – це той засіб, де виховання переходить у самовиховання.

               Можемо виділити такі функції гри в процесі формування культури поведінки: моделюючу, інформуючу, формуючу, коригуючу, стимулюючу.

               Моделююча – полягає в ознайомленні дітей з різноманітними видами діяльності людей та стосунками, які виникають між ними. Це сприяє підготовці дітей до майбутнього соціального розвитку.

                Інформуюча – передбачає ознайомлення дітей з правилами та нормами поведінки, формування знань, понять і уявлень про етичні норми, форми та способи поведінки, про суспільно визнані моральні якості особистості.

             

 Формуюча – в процесі гри нагромаджується досвід культурної поведінки, а після багаторазового повторення формується звичка поводитися культурно. Гра сприяє розвитку моральних якостей особистості. Значна емоційна напруга будь – якої цікавої, правильно організованої гри – запорука формування стійких знань про норми та вимоги суспільної моралі, що сприяє розвитку інтелектуального компонента культури поведінки.

             Коригуюча – дає змогу виявити рівень сформованості культурної поведінки, виділити недоліки, що визначає вибір педагогом тем занять, форм і прийомів роботи, а також засобів виховного впливу для кожного окремого учня.

            Стимулююча функція забезпечує оптимістичний тон спілкування, позитивний емоційний настрій.

3.2.  Види ігрової діяльності.

              Класифікувати ігри за видами дуже складно. Ознаки однієї гри властиві іншій, вони переплітаються, перетинаються, розмивають межі.

              Ігри дуже різноманітні за змістом, формами організації, правилами, впливом на дитину, за видами використання матеріалів, походженням тощо.

              За кількісними характеристиками ігри поділяються на:

         -    індівідуальні;

         -    парні;

         -   командні ( групові ).

         Найчастіше в ігровій діяльності педагоги використовують командні ігри.

         Розрізняють два основних види ігор: ігри з фіксованими правилами (відкритими ) та ігри з прихованими правилами.

До ігор з відкритими правилами відноситься більшість дидактичних, пізнавальних і рухливих, а також розвивальні, інтелектуальні, музичні, ігри – забави, атракціони.

        До ігор з прихованими правилами відносяться сюжетно – рольові. Правила в них існують неявно, приховано. Вони – в нормах поведінки уявних героїв.

        Важливе значення для розвитку пізнавальної активності учнів мають інтелектуальні ігри. За своїм змістом ці ігри мають дуже багато різновидностей. Завдяки їм у дитини розвиваються творчі здібності з самого раннього віку, заохочують дітей до вивчення, ознайомлення з тією чи іншою наукою, зі звичаями українського народу, з його культурою. Вони мають бути зручними у використанні, цікавими, нескладними, оригінальними і привабливими.

          Творчі ігри об’єднують:

• сюжетно – рольові ( з сюжетом, що розвивається, і ролями, які беруть на себе учасники );
• будівельно – конструктивні (  спорудження, конструювання будівель з різним матеріалом );
• ігри – драматизації ( творче репродукування дітьми змісту літературних творів ).

          Значний виховуючий і розвивальний потенціал мають рольові ігри. Людина грає у житті не одну соціальну роль. Соціальною роллю називають

спосіб поведінки, який очікують від людини залежно від її суспільного статусу в системі міжособистісних стосунків.

            Відтворюючи рольові взаємини, діти практично осягають і суть моральних відносин: турботи, взаємодопомоги, відповідальності, ставлення до праці і до інших людей, до подій і явищ суспільного життя, норм і правил поведінки.

             Ігри, в яких яскраво виявлена роль рухів, носять загальне умовне найменування “ рухливих ігор ”. Рухливі ігри є ефективним засобом активного відпочинку після тривалої розумової праці. До рухливих ігор входять рухи, що за своїм змістом і формою прості і доступні учням різних вікових груп.

3.3.  Поради організатору при проведенні гри.

            Перша порада. Яку б пропозицію – “ зіграти ”,  “ показати ”, “виконати ” – не висловлював педагог він має зважати на реальні можливості даної групи.Тобто йому потрібно бути готовим і до невдач, і до успіхів, і всі перешкоди, що зустрічаються в соціоігровій роботі, розглядати як зміст занять, бачити в них сутність розвитку дитини і групи.

             Друга порада. Часто діти кажуть, що не починають виконувати завдання, тому що нічого “ не зрозуміли ”. Але це зовсім не означає необхідності розтлумачувати завдання так, щоб уже нічого не залишилося для відгадування, зметикування, розуміння самою дитиною. У соціоігрових завданнях частка самостійності виконавця обов’язково повинна щоразу зростати. Тоді діти зможуть відчути: “ не зрозумів ” – це, напевно, просто зайва обережність, а може “ полінувався ” подумати і спробувати. І якщо вони побачать, як хтось із них пробує, і зрозуміють, що в цьому немає нічого страшного, - кількість тих, хто “ не зрозумів ”, буде зменшуватися. Хоча іноді педагог повинен і пояснювати ( повторювати, роз’яснювати ) завдання, якщо відчув, що попереднє тлумачення виявилось незрозумілим по суті, а не через неуважність або пасивність дітей.

           Третя порада. Якщо завдання педагога виконується неправильно через те, що його неправильно зрозуміли, слід звернути свою увагу на все несподіване і цікаве у виконанні завдання, яке не так зрозуміли. Іноді воно видається більш цікавим і корисним, ніж “ правильний ” варіант, запланований педагогом. Тому потрібно закріпити в дітей настанову: спочатку ви мені розповісте, як і що потрібно робити, а потім я зроблю, якщо буду певна, що вийде. Інакше, єднання дітей і вихователя розпадається на лідерство дорослого і неробство дитини, рівноправність зникає, гра вмирає.Залишається одна праця, радість від якої зводиться до очікування “ коли ж педагог похвалить ”.

           Четверта порада. “ Найстрашніші ” труднощі – відмова деяких дітей від участі в запропонованій грі ( завданні, вправі ) – знімаються попередньою готовністю педагога подолати цю відмову спеціальним набором таких вправ, щоб ті, хто відмовляється, знайшли в собі впевненість для участі в загальній роботі.

             П ’ята порада. Часто в педагогів виникає невдоволення зайвим, здавалося б, стороннім шумом, природним при підвищенні активності учнів. Щоразу необхідно усвідомлювати, чи “ шкідливий ” шум, що виникає на місцях. А це далеко не завжди так! Якщо педагог визнає його “ шкідливим ”, то потрібно або змінити вправу, або ( у випадку галасливої поведінки дітей – глядачів або “ суддів ” ) дати завдання більшості дітей, або конкретизувати завдання ( за чим саме стежити і кому ). Коли “ шум ” є результатом загальної активності, спрямованої на виконання завдання, то краще починати покази на майданчику з тих, хто рідко наважується виступати. Передусім “ шум ” створюється від стихійної репетиції – підготовки на місцях. І тому педагогу, швидше, потрібно радіти, що його завдання викликає в дітей бажання працювати.

      Педагог повинен пам’ятати:

      Будь-яка форма позакласної роботи повинна бути наповнена корисним       змістом. Характерною рисою ігрової діяльності є те, що в ній найбільш      повно реалізується принцип взаємного навчання, коли старші, більш      досвідчені учні передають свій досвід молодшим.

       У цьому складається один з ефективних способів реалізації виховних      цілей.

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Скарби Зеленого острова      

   Колись давно на о.Зелений пірати заховали свої скарби. На острові зберігається старовинна карта, на якій позначено місця, де вони заховані.

Шлях до карти записаний в старовинному манускрипті, який випадково знайшли під час розкопок.

      Місцеві мешканці з задоволенням поділяться скарбами свого острова, якщо Ви здолаєте всі перешкоди на шляху до своєї мети. За кожний вірно пройдений етап команда отримує мішечок золота з номером КП.

      Пошук скарбів відбувається в заданому напрямку (для кожної команди – свій). Правильність вибраного напрямку відстежує Володар острова. За невірно вибраний маршрут команда вважається поза заліком.

      На останньому КП ( в Банку) команда обмінює зібрані скарби на букви з яких повинна скласти завдання  і виконати його. В разі, якщо мішечків з золотом зібрано недостатньо, абориген задасть Вам питання, за вірну відповідь на які Ви отримаєте букви, яких не вистачає.

     Якщо команди наберуть однакову кількість балів, пріоритет – за результатами проходження технічних етапів.

     Технічні  етапи проводяться згідно Правил проведення змагань з техніки пішохідного туризму, 2008 р., штрафи за помилки під час проходження технічних етапів будуть вивішені на дошці оголошень на старті. Контрольний час проходження маршруту – 2 год. Довжина маршруту – 2 км. Якщо команда не вклалася в контрольний час, то вона отримує штраф в розмірі 60 балів. Якщо

команда прийшла на етап під час проходження його попередниками, їй зараховується бонус в розмірі часу очікування (відсидки).

Перелік етапів:

1.  Орієнтування за легендою
2.  Орієнтування по карті.
3.  Лабіринт
4.  Горизонтальний маятник.
5.  «Стрільба» по мішені.
6.  Підйом по-спортивному, спуск дюльфером.
7.  «Боулінг»
8.  Водні перешкоди
9.  Пастка
10.  Крутопохила переправа, спуск по мотузяній драбині.
11.  Рятувальні роботи. Перенос постраждалого на руках (30м)
12.  « Банк » (гра «Пентагон»)

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Словесно-дидактична гра «Пентагон»

      Це авторська гра, в якій ведучий задумує слово чи поняття. Учасники гри повинні вгадати це слово, орієнтуючись на 5 усних підказок ( 5 - пента, від нього – назва гри).

      Перша підказка, як правило, тільки здалеку наводить на відповідь. Друга наближає до поняття, уточнює якості або ознаки предмета (об’єкта чи поняття), що задуманий. 

      З кожною піказкою дитина повинна все більше підтверджувати свої здогади.

     Остання, п’ята підказка, практично кожній дитині повинна підказати правильну відповідь. Ті, хто здогадався з першої підказки, отримують 5 балів, з другої – 4 і т.д.( з п’ятої підказки – 1 бал).

     Перемагає той, хто набрав більшу кількість балів. Ця гра – на ерудицію, увагу, спостережливість, вміння оцінювати обстановку, вона вчить дітей аналізувати завдання і свої знання про світ, узагальнювати, робити висновки, згадувати знайоме, висувати гіпотези.

1. Пентагон № 1

Это слово имеет несколько значений. Одно из них применимо к части тела человека, другое по смыслу означает « надеть одежду правильно, не наизнанку », третье – когда вы являетесь достойным представителем чего – то и т. д.

2. Это слово упоминает мама, когда вы  вывернули вещь наизнанку.
3. Говорят, что на испуганном человеке его нет.
4. Так называют только то, что есть у человека.

У животных это называется по – другому.

     5. На нем у человека есть глаза, нос, рот и другие необходимые детали.

Ответ: Лицо

Пентагон №2

1. Этот предмет редко используется в единственном числе, обычно их бывает несколько.
2. Этот предмет чаще всего является частью одежды.
3.  Людей, у которых этот предмет отсутствует на месте, называют неряхами.
4. Чаще всего он бывает закругленной формы, бывает на ножке или плоский, с двумя, тремя или четырьмя дырочками.
5. Пришивают этот предмет с помощью иголки и нитки.

 Ответ: Пуговица

Пентагон № 3

1. Этот предмет длинный, тонкий, является деталью обуви. Обычно их 2.
2. Маленькие дети не любят их, потому что не умеют с ними обращаться.
3. Правильному обращению с ними учат в детском саду, но иногда доучивают в школе.
4. Неумехе они мешают при ходьбе.
5. Используют их, протыкая в дырки на обуви и завязывая на бантик.

Ответ: Шнурки

Пентагон № 4

1. Герой этой сказки – волшебник со странным именем.
2. Он не расстается с двумя волшебными предметами.
3. Он всегда точно знает, для какого ребенка нужно использовать именно

этот предмет во время работы.

4. Этот предмет он раскрывает над спящим ребенком.
5. Имя героя переводится как « Закрой глазки ».

Ответ: Оле – Лукойе.

Пентагон № 5

1. Древние греки эту территорию звали как и дочь финикийского царя

Агенора.

2. Название ее самой высокой точки переводится с французского как

« Белая гора ».

3. На ее территории когда – то жили неандертальцы.
4. Она – часть Старого Света.
5. От Азии ее отделяют река и горы с названием Урал.

Ответ: Европа

Пентагон № 6

1. ЕЕ древнее название переводится как « Черная земля », а современное – Гумхурия Миср аль – Араби.
2. В этой стране три времени года.
3. А название ее главной реки совпадает с мужским именем, а  другое мужское имя подарила русским ее древняя богиня.
4. 96 % территории этой страны занимает пустыня.
5. Усыпальницы монархов древности этой страны – единственное из семи чудес света, дошедшее до нашего времени.

Ответ: Египет.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

ПРОГРАМА

проведення туристично – розважальної гри для учнівської молоді міста

« В пошуках Граалю »

Мета:

• створити атмосферу творчого пошуку;
• можливість прийняття нестандартного рішення;
• подолання перешкод у спілкуванні, взаємодопомога та підтримка в колективі; пізнання один одного;
• визначення найкращого шляху до досягнення мети

Ціль:

• знайти чашу Граалю ( подолати всі перешкоди і зібрати букви, з яких скласти кодове слово ).

Програма складається з 14 етапів та конкурсів:

1. Конкурс « Збери свою мапу » ( кожна команда повинна за найкоротший

час скласти мапу із запропонованих частин ).

2. Конкурс « Збори у подорож » ( із запропонованих речей команда

повинна вибрати 3 на їх погляд необхідні, які знадобляться в поході ).

3. Конкурс « Попади в ціль » ( кожний учасник повинен двічі влучити

шишкою у мішень і отримати підказку ).

4. Подолання колоди з перешкодами ( кожен учасник команди повинен

пройти по колоді, ухиляючись від перешкод ).

5. Етап « Завал » ( кожен учасник команди повинен подолати завал із

хмизу та мотузок ).

6. Конкурс « Забий цвях » ( один учасник із команди повинен забити цвях у колоду ).
7. Етап « Незвичайні мотузки »

    ( кожний учасник долає три 

    перешкоди, які з’єднані між собою ).

     8.  Конкурс « Завантаж човник » ( покласти якомога більше « коштовних »    

         камінців в паперовий човник ).

9. Конкурс « Дістань підказку » ( один із учасників одягає туристське

спорядження і лізе по мотузці, щоб дістати підказку ).

10.  « Лабіринт » ( один із учасників долає лабіринт із зав’язаними очима

за 3 хвилини, а команда підказує йому шлях ).

11. Конкурс « Зав’яжи вузол

( 3 члени команди повинні зав’язати по вузлу, дивлячись на зразок ).

12. Конкурс « Відпиляй колоду » ( відпиляти колоду завдовшки 1 м на око ).
13.  Конкурс « З’єднай епохи » ( в одному стовпчику написані епохи – в другому століття. З’єднати їх між собою по парах ).

           1. Готика                           а ) ІХ – ХІІ ст.

           2. Ампір                           б ) ХІІІ – ХУ

           3. Модерн                        в ) ХУІ

           4. Рококо                         г )  ХУІІ – ХУІІІ

           5. Барокко                       д )  середина ХУІІ ст.

          6. Відродження                  ж) ХІХ

          7. Романський                    з ) кінець ХІХ ст.

          8. Сучасний                        І ) ХХІ

14. Конкурс « Дістань підказку » ( не виливаючи воду з пляшки витягнути

      підказку ).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

Збір – гра « Екстрім »

Мета.

 Навчити орієнтуватися у складних умовах, швидко знаходити вихід з будь – якої ситуації і виховувати спостережливість, кмітливість та дотепність. Методика проведення гри передбачає визначення екстремально небезпечних маршрутів, протягом яких учасники потрапляють у певні ситуації.

Етапи гри:

1. « Пожежа » ( відповідь на тести ).
2.  « Автокатастрофа » ( надання допомоги ).
3. « Пограбування » ( адреси допомоги ).
4. « Крадіжка » ( дії постраждалого ).
5. Складання фотороботу  (грабіжник умовний ).
6. Небезпечний предмет ( вибір дій знешкодження, звертання за допомогою).
7. « Вибух на вулиці » ( дії, допомога ).
8.  Візит незнайомця ( правила поведінки, допомога ).

9.   Коли ви заблукали ( розв’язування ситуативної задачі ).

    10.  Спрага ( ваші дії ).

    11.  Компанія ( розв’язування ситуативної задачі ).

12.  Шантаж ( вихід із ситуації ).

13.  Напад ( самозахист ).

 14.Знахідка ( адреси звернення, способи звернення ).

 15.« Перестрілка » ( вибір поведінки ).

 16. « Захоплення літака »  ( рольова гра ).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5

Гра складається з двох частин: «Як козаки дівчат визволяли » й «Як дівчата козаків  дякували». 

«Як козаки дівчат звільняли».

 Спочатку проводяться конкурси, команди набирають певну кількість балів, потім виходять на маршрут. Наперед підбирають два однакові маршрути (довжина не більше 3 км): старт на базі, фініш на поляні. Маршрути проходять по трасах, на яких учасників повинні підстерігати несподіванки. Путівником руху служать мітки (із тканини або паперові), які розвішені на деревах або чагарниках на відстані, видимому оком. По ходу руху кожний загін виконує певне завдання, яке у вигляді листа поміщають поруч з мітками. Завдання можуть бути такими: розшифрувати стародавні письмена, значення яких пов'язано з грою; визначити по лісових прикметах сторону світу, напрям руху, знайти в конкретній ділянці лісу захований вінок, який упустила дівчина, що потрапила в полон, місце знаходження якого по ходу руху загону обмовляється в листі. Виграє той загін, який першим знайде полонянок і визволить їх.

Судді оцінюють кількість помилок на етапах і час проходження маршруту ( не більше  контрольного часу з урахуванням швидкої ходьби  і виконання завдань).

„Як дівчатка козакам дякували”

Перша група конкурсів пов'язана з побутом, життям, традиціями й звичаями українського народу.

 

1. «Конкурс вбрання з природного матеріалу». Кожній учасниці потрібно спорудити вбрання за допомогою гілочок, квітів, аплікацій, прикрас і т. п., доповнити костюм розфарбовуванням обличчя й інших відкритих частин тіла.

2. «Я милого впізнаю по намету... ». Конкурс на установку намету.

3. «Конкурс багать». Кожна команда біля свого житла готує багаття за всіма правилами туризму. При оцінці враховується використаний лісовий матеріал, спосіб побудови багаття й кількість сірників для запалення, збереження трави і інших рослин.

4. «Подарунок-оберег». Кожна команда дарує суперникам невеликий вінок або букет квітів, як якийсь знак пошани. Перевагу в цьому конкурсі отримає той, хто краще його виконає і витонченіше  піднесе.

Інша група конкурсів пов'язана з проведенням свята .

1.               «Послання». Команди виконують його у вигляді вітання

2. «Кращий танець »

3.«Найдружніша команда”. Конкурс військових стратегів

4. «Метання в ціль ». Між двома деревами протягують канат на висоті не менше 2 м. На ньому закріплюють ціль (птаха-іграшку або кеглю) так, щоб її можна було пересувати від дерева до дерева. На землі на відстані 3—5 м від каната паралельно йому креслять лінію. Від неї потрібно потрапити списом (палицею) в ціль, що рухається разом з канатом. Основні вимоги — потрапити списом в ціль в період її повільного переміщення від дерева до дерева, але не переступаючи контрольну лінію. При метанні необхідно дотримувати особливу обережність, а також берегти дерева.

  5. «Стрільба з духової зброї». У вигляді зброї використовують порожнисту трубку діаметром до 1 см, вирізану з трав’янистої рослини. Кулями можуть служити горошини. Постріл роблять за допомогою різкого видиху. Потрібно попасти кулею у повітряну кульку діаметром не більше 10 см, що висить на відстані 3—5 м від стрільця на рівні, не перевищуючим його росту.

6.  „Павутина” з мотузок різного діаметру між деревами зв’язується велика павутина. У місцях з’єднань мотузок – рухливі вузли, розмір ячейок – ширина плечей. Треба подолати павутину, не зачепивши жодної мотузки. В кінці павутини – карта з місцезнаходженням дівчат. Орієнтуючись по карті, визволяють дівчат своєї команди.

7. «Перетягування каната». Беруть участь всі члени команди. Перемагає команда, що затягнула не менше половину суперників на свою територію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 6

 

„Поговоримо з довірою”

                                          година спілкування в 9 класі.

Мета : 

Єдиний спосіб перенести безлюдя-ність людей по відношенню один до одного —  перетворити своє власне життя в зразок  людяності  по  відношенню до людей.

Пейтон А.Стюарт

Творче завдання «Проблеми суспільства».

Попросила дітей перелічити проблеми сучасного суспільства: самотні старі, бездомні діти, погана екологія, алкоголізм, наркоманія, тютюнопаління і т.д. Усе перераховане записується на дошці. Діти поділяються на групи.

1 група: проблема екології

2 група: проблема тютюнопаління

3 група: бездомні діти – діти вулиці

4 група: проблема наркоманії

5 група: проблема алкоголізму

6 група: СНІД – чума XX століття

Кожна група вибирає яку-небудь проблему і думає, як її вирішити з позиції людяного, поважного ставлення до людей. Якийсь час учні обговорюють ту чи іншу проблему і записують план її рішення.

Представники від груп зачитують свої плани. Потім разом учні обговорюють, які якості необхідно мати, щоб допомогти людям справитися з тією чи іншою проблемою.

Питання для бесіди

1. Як ви думаєте, що важливіше для людини: вміння бути людяним, бути сильним волею або розумним?

3. Що значить: прислухатись до свого серця?

4. Чи потрібно добрій людині бути вольовою?

Зачитується притча:

Воля, Розум, Серце і Наука.

                                                                                                     Абай.

Воля, Розум й Серце звернулися одного разу до Науки, щоб вирішити суперечку: хто з них важливіше.

Воля сказала: «Гей, Наука, ти ж знаєш, без мене ніщо не досягає досконалості, щоб пізнати тебе, треба наполегливо вчитися, а без мене цього не зробити; служити Всевишньому, не відаючи спокою, можна тільки з моєю допомогою; не можна, якщо мене немає, домогтися в житті багатства, майстерності, поваги, кар’єри ».

Розум сказав: «Тільки я здатний розпізнати, яке з твоїх слів корисно й яке згубно, будь то в земному або загробному житті. Тільки мені дано осягнути твою мову. Без мене не уникнути зла, не знайти вигоди, не збагнути знань ».

Серце сказало: «Я – владика людського тіла. Кров йде з мене, душа живе в мені, без мене життя неможливе. Я позбавляю сну, змушую ворочатися тих, хто лежить у м’якій постелі, змушую їх думати про бідних, які не мають даху над головою, мерзнуть й голодують. За моєї волі молодші шанують дорослих й поблажливі до менших. Але люди не намагаються зберегти мене в чистоті й від цього страждають самі. Якби я було чисте, не стало б я робити різниці між людьми. Совість, милосердя, доброта – все виходить від мене.

Вислухавши їх, Наука відповіла:

« Воля, ти все вірно сказала. В тебе ще багато переваг, про які ти згадала. Нічого не можна досягти без твоєї участі. Але ж в тебе таїться і жорстокість, що дорівнює твоїй силі. Ти категорична у служінні добру, але не меншу твердість проявляєш і в служінні злу. Ось що поганого є в тебе.

Розум! Без тебе неможливо домогтися в житті будь-чого. Завдяки тобі ми дізнаємося про Творця, посвячені в таємниці двох світів. Але це не межа твоїх можливостей. Лукавство й підступність теж творіння твоїх рук. І добрий і злий спираються на тебе, ти вірно служиш і тому, і іншому. Ось у чому твоя вада.

Розум! В  тебе безліч шляхів-стежок. Серце не може слідувати за кожною з них. Воно не тільки радіє твоїм добрим задумам, а й супроводжує тебе в них з охотою. Але воно не піде за тобою, якщо ти замислив недобре, і навіть відсторониться від тебе гидливо.

Воля! В тебе багато сили та мужності, а й тебе Серце здатне утримати. Воно не стане перешкоджати у справі розсудливо, але у справі непотрібній пов’яже  тебе по руках.

Вам слід об’єднати і в усьому коритися Серцю. Якщо ви всі троє мирно уживетесь в одній людині, то прахом з його ніг можна буде зцілювати незрячих. Не знайдете згоди, я віддам перевагу Серцю. Бережи в собі людяність. Всевишній судить про нас за цією ознакою.Так сказано і в

 писаннях », - сказала Наука.

Питання і завдання до притчі.

-   Як ви гадаєте, до якої Науки звернулися Воля, Розум та Серце?

-   Чи почували ви коли-небудь, що іноді вами керує серце, а іноді — воля    

    або розум ? Під чиїм « керуванням » вам легше живеться?

-   Що може трапитись з людиною, якщо його серце перестане керувати      

    розумом та волею?

-  Про яку людину говорять, що в неї серце «нараспашку»?

Інсценівка „Воля, розум, серце”.

Діти поділяються на групи з 3 чоловік та витягають картки з якою-небудь ситуацією:

  -     У вас захворіла бабуся, і в сім «ї нема кому за нею доглядати;

            -     Ви мрієте поступити до інституту, але відстаєте по багатьом 

                  предметам;

            -    Ви постійно сперечаєтесь з батьками, хоч в душі розумієте, що 

                 частіше вони праві;

            -   Ніхто із ваших друзів не поздоровив вас із днем народження.

В інсценівках один учень доводить, що в тій чи іншій ситуації головніша воля, другий – що розум, а третій – переконує їх, що без людяності певну проблему не вирішити.

Малюнок „Сонце  людяності”

Учні поділяються на групи, їм роздаються аркуші ватману та вони малюють сонце людяності. Кожен учасник групи малює на сонці свій промінь та підписує на ньому ім’я людини, якій в скрутну хвилину життя він допоміг, віднісся до неї  по-людяному. Потім кожен по черзі розповідає про свої промінці. Із робіт складається виставка „Сонце людяності.”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 7

« Збір овочів »

рухлива психологічна гра для молодших школярів з елементами колеротерапії

Мета: сприяти підвищенню психологічно – моторних функцій організму  

           дитини.

Завдання:

1. Закріпити знання кольорів, назви овочів.

2. Вміти виділяти необхідну фігуру з поміж інших за сигналом  

керівника, використовуючи при цьому геометричні фігури різних кольорів: оранжевого, червоного, зеленого.

3. Тренувати рухливі якості та увагу дітей.
4. Виховувати почуття дружби, колективізму.

Матеріал: кольорові фішки – фігури за кількістю учнів, кольорові показники – комори, зображення моркви, помідора, капусти.

Психолого – педагогічні рекомендації: під час проведення гри необхідно враховувати психологічний вплив на зір та увагу учнів:

• червоний – збуджує увагу;
• оранжевий – акцентує увагу;
• зелений – заспокоює

тому рекомендується спочатку брати фішки червоного, оранжевого, потім зеленого кольору ( І варіант гри ), або 3 разу всі за сигналом ( ІІ варіант гри )

 

ХІД ГРИ

І варіант. Діти рухаються по колу, який завдав педагог: на носках, на п’ятках, імітуючи політ пташок, стрибки зайчиків, кроки медведів та інших звірів. Керівник гуртка називає овочі: наприклад – морква, діти беруть трикутники оранжевого кольору і йдуть тим рухом, який дав педагог до показника – комори. Відзначаються діти, які прибігли першими і звертається увага на дітей, які прибули останніми.

За сигналом діти знову біжать по колу, або стрибають на 2-х ногах, виконуючи завдання, за сигналом беруть фішки того кольору, який відображає назву овоча, наприклад: капуста – діти беруть зелені квадрати, або зелені кола. Виграють ті діти, які прибігли першими до кожного показника і не переплутали геометричні фігури і кольори. За словами педагога: « Ми заповнили комори і мерщій пішли до двору » діти шикуються за зростом.

ІІ варіант. Використовують , коли дітей багато. Діти розділяються на 3 команди: зайчиків, пташок, мишок. За словами педагога: « Раз, два, три, овочі збери! » діти підходять до « городу », на якому перемішані різні геометричні фігури різного кольору. За сигналом кожна команда бере свої фішки: зайці – моркву – оранжеві трикутники, миші – червоні кола, пташки – зелені квадрати; ходять по залу, імітуючи політ птахів, стрибки зайчиків, ходять на носках, як  миші.

За словами педагога: « Увага, дощик! » діти присідають, прикриваючи рукою голову і зображуючи, як капає дощ. За словами: « Раз, два, три – іди ».

Потім звучить сигнал і слова педагога: « Увага, сонце! » діти піднімають руки вгору і вимовляють: « Ура ! ». Потім за словами керівника: « Раз, два, три до комори ти вези » - діти біжать до тих показників, де є зображення геометричних фігур, які тримають в руках діти. Потім місце комор змінюється.

Виграє та команда, яка швидше складе фігури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 8

Анкета

з вивчення рівня знань учнів у питаннях формування здорового

 способу життя.

1. Вік _______ стать ( жін./ чол. )
2. Як ви вважаєте, чи потрібні людині знання про здоровий спосіб життя?

• так;
• ні;
• не замислювався.

3. Які, на ваш погляд, складові здорового способу життя?

• загартування організму;
• правильне  повноцінне харчування;
• режим дня;
• дотримання правил особистої гігієни;
• заняття фізичною культурою і спортом;
• відсутність шкідливих звичок;
• чисте повітря.

4. Чи робите ви ранкову зарядку?

• так;
• ні;
• не щодня;.

5. Чи займаєтесь ви туризмом?

• вид туризму _______________
• ні;
• не дозволяє здоров’я;
• немає бажання.

6. Чи курите ви?

• не курю;
• 1-2 цигарки на день;
• більше 5- ти на день.

7. Хто з членів вашої родини палить?

• ніхто;
• батько;
• матір;
• брат;
• сестра.

8. Чи пробували ви спиртні напої?

• ні;
• пробував 1-2 рази;
• періодично вживаю.

9. Хто дав вам перший раз спробувати спиртні напої?

• друзі;
• батьки;
• знайомі;
• сам спробував.

10. Ваше ставлення до наркотиків?

• не пробував;
• пробував 1-2 рази;
• періодично вживаю.

11. Хто дав вам перший раз спробувати наркотики?

• незнайомі;
• друзі;
• батьки;
• родичі;
• сам спробував.

12. Чи знаєте ви, що шкідливі звички згубно впливають на здоров’я?

• так;
• ні;
• не замислювався.

13. Чи хотіли б ви позбутися шкідливих звичок?

• так;
• ні;
• мені байдуже.

14. Від кого ви хотіли б дізнатися якомога більше про здоровий спосіб життя?

• від медпрацівників;
• від батьків;
• від керівників гуртків;
• з радіо і телебачення;
• з літератури.

15. Чи хотіли б ви у майбутньому вести здоровий спосіб життя?

• так;
• ні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 9

Для мене бути здоровим означає...

      У колонці 1 позначте галочкою всі висловлювання, що є важливими для вас. У колонці 2 відмітьте три висловлювання, що є найбільш важливими аспектами здоров’я для вас. У колонці 3 поставте оцінку з погляду середнього українця.

№	Для мене бути здоровим означає:	1	2	3
1.	Радіти спілкуванню з друзями і родичами
2.	Дожити до глибокої старості
3.	Бути щасливим якнайчастіше
4.	Мати роботу
5.	Бути здатним приймати рішення
6.	Майже не користуватися таблетками і ліками
7.	Мати ідеальну вагу при своєму рості
8.	Займатися різними видами туризму
9.	Душевний спокій
10.	Ніколи не палити
11.	Мати гарну шкіру, ясні очі й блискуче волосся
12.	Ніколи не ускладнювати питання чи перекручувати факти – оцінювати ситуацію реально
13.	Бути здатним легко адаптуватися до змін в своєму житті
14.	Радіти від того, що живеш
15.	Споживати помірну кількість алкоголю чи зовсім не вживати
16.	Отримувати задоволення від роботи, без напруження і перевантаження
17.	Добре ладити з іншими людьми
18.	Вживати “ правильну ”їжу
19.	Отримувати задоволення від відпочинку
20.	Майже не ходити до лікарів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1.  Агаджанян Н.А., Катков А.Ю. Резервы нашего организма. М.: Знание,  

    1981

2. Баранов В.М. В мире оздоровительной физкультуры. Видавництво

    « Здоров’я », 1987

     3. Богорад  И.В. Труд, возраст, здоровье. М.: Знание, 1985

     4. Василюк Ф.Е. Психология переживания. М.: Издательство Московского 

         университета, 1984

     5. Вісник сільської школи, № 7 – 8, 2005

     6. Виноградов П.А. Земля здоровья и спорта. М.: Физкультура и спорт,1986

7. Гилмор Г. Бег ради жизни. М.: ФИС, 1973

8. Кувик П.П. Туризм – отдых, спорт, познание. К.:Реклама, 1983

9. Методичні рекомендації. Культура здоров’я і фізичного вдосконалення, 

    безпека життя та валеологічна компетентність особистості. « Джерело »,

    № 13 – 14, 2005

    10. Муравов И.В. Оздоровительные эффекты физической культуры и спорта. 

    К.: Здоровья, 1989

    11. Навчально – методичний посібник. Формування навичок здорового 

          способу життя у дітей і підлітків.Київ, 2003

    12.Нетопина С.А. Школьникам об учебе и отдыхе. М.: Просвещение,1983

    13. Никишин Л.Ф., Коструб А.А.  Туризм и здоровье. К.: Здоровье, 1991

    14. Образцова Т.Н. Подвижные игры для детей, 2005

    15. Павлютенков Є.М.  Моделювання в системі освіти. Х.: Вид. група

           « Основа », 2008

    16.  Полиевский С.А, Гук Е.П. Физкультура и закаливание в семье. М.:

           Медицина, 1984

     17.  Рожков М.И., Ковальчук М.А. Профилактика норкомании у подростков.  

            М.: Владос, 2004

     18. Светов А.А., Школьникова Н.В. Фізична культура в сім’ї. М.:  

           Фізкультура і спорт, 1981

     19. Хрипкова А.Г., Колесов. Гигиена и здоровье. М.: Просвещение, 1983

     20. Шальков Ю.Л. Здоровье туриста. М.: ФИС, 1987