Посібник

Тема

Методичні особливості роботи з інтерактивними картами на уроках географії у старшій школі

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………….

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КАРТОГРАФІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІІ………

1.      Поняття картографічної компетентності особистості
2.      Класифікація географічних карт. Інтерактивні карти як освітній інструмент
3.      Методичні особливості дослідження…........................

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ ГЕОГРАФІЇ В СТАРШІЙ ШКОЛІ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ КАРТ

1.      Місце картографічного методу в шкільному курсі географії
2.      Огляд ресурсів інтерактивних карт для навчання географії у старшій школі
3.      Прийоми роботи з інтерактивними картами у процесі навчання географії у старшій школі

Висновки до розділу 2…

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність дослідження. У нашій країні сучасна освіта була б неможливою без використання технологій електронного навчання. Сучасні студенти широко використовують веб-додатки та цифрові технології у своєму повсякденному житті. Вони живуть і працюють у суспільстві з добре розвиненою мережевою інфраструктурою. Саме тому важливим завданням навчання географії є формування інформаційних компетентностей сучасного освіченого учня. Формування таких компетентностей було б неможливим без використання інтерактивних карт. Інтерактивні карти - це різноманітний навчальний інструмент з широким спектром можливостей. Необхідно проаналізувати та класифікувати ресурси таких карт, розробити вправи та завдання, що передбачають практичну роботу з різними інтерактивними картами. Необхідно зрозуміти, як працювати з такими картами, якими методами і в яких розділах і темах шкільного курсу географії їх варто використовувати. Все це свідчить про актуальність теми дослідження.

Великий колектив українських дослідників вивчав особливості розвитку різноманітних компетентностей у здобувачів освіти при вивченні географії – це Даценко Л., Шевченко В., Гуз К., Муніч Н., Назаренко Т., Топузов О., Ільченко В., Тімець О., Кудирко В., Надтока О., Самойленко В. Процес формування картографічної компетентністі та методику роботи з картами вивчали Безуглий В., Доценко Л., Шерман М., Лисичарова Г., Остроух В., Руденко І., Носаченко В., Свір В., Третьякова О., Чабанюк В., Кулик В. Вчителі-методисти з географії: Скавронський П., Кость В., Фідрь Н., Чернявська Н., Журавель І., Поздняков М. ділилися досвідом практичного формування картографічної компетентності у здобувачів освіти.

У науково-методичній літературі приділяється багато уваги питанням формування картографічних навичок учнів. Однак, на нашу думку, методика роботи з інтерактивними картами ще не є достатньо чітко визначеною. Про це свідчить аналіз навчальної, методичної та наукової літератури.

Об’єкт дослідження – процес навчання географії з використанням інтерактивним карт.

Предмет дослідження – методичні особливості використання інтерактивних карт при викладанні та навчанні географії у старшій школі.

Мета дослідження – проаналізувати можливості та особливості інтерактивної карти як сучасного цифрового засобу навчання географії та формування картографічної компетентності учнів у старшій школі, сформулювати методичні рекомендації щодо використання таких карт в процесі навчання географії у старшій школі.

Завдання дослідження:

•        проаналізувати поняття «картографічна компетентність», а також умови її формування на уроках географії у старшій школі;
•        виявити особливі якості інтерактивної карти як сучасного цифрового ресурсу;
•        окреслити методику проведеного дослідження;
•        визначити місце картографічного методу в географічній освіті старшої школі;
•        виявити наявні ресурси інтерактивних карт для навчання географії у старшій школі;
•        розробити методичні рекомендації щодо використання інтерактивних карт в окремих темах шкільного курсу географії старшої школи.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КАРТОГРАФІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

1. Поняття картографічної компетентності особистості

Компетентнісний підхід є одним із найважливіших інструментів цієї методики. Такий підхід використовується для досягнення навчальних цілей та оцінки результатів процесу навчання. Компетентний підхід також застосовано до законодавства. Так було при розробці законів України «Про вищу освіту» (2014), «Про освіту» (2017) та «Про дофахову вищу освіту» (2019).

Закон України «Про освіту» визначає компетентність як «динамічне поєднання знань, мислення, поглядів, ціннісних орієнтацій, умінь, навичок та інших якостей особистості, які визначають здатність особи успішно виконувати професійну та/або додаткову освітню діяльність».[10]

Доктор педагогічних наук Герман Селевко визначив компетентність як готовність суб’єкта ефективно організовувати внутрішні та зовнішні ресурси для постановки та досягнення цілей [28].

Школа займає дуже важливе місце в системі освіти кожної країни. Під час навчання в школі формується особистість, соціальна ідентичність людини, її морально-етичні якості. У школі виховується самостійність, дисциплінованість і відповідальність, які дають змогу особистості обирати правильний життєвий шлях і займатися всіма корисними для суспільства видами діяльності. Те, що і як навчаються учні, неодмінно вплине на їх подальше життя. Це ключова мета компетентнісного навчання. Тобто забезпечує кожному учневі можливість отримати різнопланові та якісні знання та вміння для подальшої самореалізації [47].

Зараз у нашій державі триває реформа середньої освіти під назвою «Нова українська школа». Реформи передбачають співпрацю між викладачами та студентами, а також використання диференційованого, діяльнісного та компетентнісного підходів до навчальної програми. Це забезпечує набуття учнями як основних, так і предметних компетентностей. До ключових компетентностей належать уміння вчитися та спілкуватися національною, рідною та іноземними мовами, математична та базові компетентності в природничих науках і техніці, інформаційно-комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька та здоров’язбережувальна. Предметні компетенції різняться в кожному освітньому компоненті шкільної програми.[17]

Компетентність і здібності – це не одне і те ж поняття. Компетентність є професійною вимогою для бізнесу. Компетентність є необхідною вимогою для діяльності студента, а створені на її основі моделі будуть корисні в подальшому житті. Наприклад, неповнолітні не можуть здійснювати жодних повноважень, але це не означає, що немає необхідності формувати повноваження. І саме тут формується навчальний потенціал.

Навчання, орієнтоване на компетентності, не зосереджується на оцінюванні результатів навчання чи виконанні навчального плану з предмета. Цей тип навчання визначає, наскільки кожен студент компетентний у певній академічній галузі. Студенти заздалегідь знайомляться та набувають так званих «компетенцій», які є результатами процесу навчання [11,19].

Процес створення переліку сучасних компетенцій непростий. Створення такого переліку можливе лише за умови продуктивної співпраці роботодавців та викладачів (викладачів). До компонентів компетентності належать знання, уміння, зусилля, стереотипи поведінки, уміння [5]. Нова українська школа склала перелік базових компетентностей.

Це компетенції, які всі громадяни повинні набути для особистих досягнень і розвитку, свідомого соціального життя через взаємодію та інтеграцію та можливостей працевлаштування. На малюнку 1.1. Представлено набір цих компетенцій.

Рис. 1.1. Ключові компетентності особистості (складено автором за джерелом [17])

На відміну від ключових компетенцій, предметні компетенції – це досвід діяльності, характерної для кожного навчального предмета. Цей досвід дозволяє вам зрозуміти, засвоїти та використовувати отримані знання. Вимоги до навчальних досягнень учнів сформульовані освітньою програмою для кожного компонента за трьома напрямами: знання, діяльність, цінності. Багато факторів впливають на процес набуття учнями компетентностей. Одним із таких факторів є методична обізнаність учителя. Для успішного здобуття учнями предметних компетентностей вчителі сучасної школи повинні використовувати як традиційні, так і інноваційні методи навчання. Зокрема, слід звернути увагу на інтерактивні методи навчання [1].

Географічні карти є не тільки основним наочним інструментом географічної науки, а й однією з мов міжнародної взаємодії. З цієї причини знання та навички з картографії є ​​не лише важливою частиною географічної освіти, а й частиною загальнокультурної компетентності. Це свідчить про те, що картографічна грамотність відіграє все більшу роль у сучасному житті.

Назви на картах є своєрідною географічною мовою. Рівень мовної культури людини визначається тим, наскільки успішно вона оволоділа мовою. У сучасному житті карти використовуються в різних галузях знань і практичних сферах діяльності людини.

Примітно, що велика команда українських науковців вивчала розвиток різноманітних компетентностей у студентів, які вивчають географію. Дослідницька група така: Процес формування картографічних умінь та методику роботи з картами досліджували Безуглий В., Доценко Л., Шерман М., Лисичарова Г., Остроух В., Руденко І., Носаченко В., Свір В., Третьякова О., Чабанюк В., Кулик В. Досвідом практичного формування картографічних умінь учнів поділилися вчителі-методисти географії: П. Скавронський, В. Кость, Н. Підр, Н. Чернявська, І. Зурабель, М. Поздняков.

Географічні карти — джерело знань про картографію, об’єкт вивчення, засіб географічних досліджень, продукт індивідуальної творчості. Використання карти розвиває просторове мислення учнів, запам’ятовує розташування об’єктів, розвиває художню уяву та увагу [34]. Наприклад, розглянемо карту країни. Пам'ять зберігає карта країни, а точніше, зображення національної території (кордони з іншими державами, взаємне розташування з сусідніми державами, кольори, якими пофарбована територія). Все це є каркасом, через який проектується інформація про цю країну[31]. Доктор педагогічних наук, професор Олег Топузов наголошував на ролі географічних карт, писав, що вони «сприяють формуванню системного географічного мислення учнів, є основним навчально-методичним посібником і залишаються складовою комплексу навчального обладнання» [32].

Також дуже корисно використовувати контурні карти. Цей вид навчальної діяльності розвиває в учнів орієнтування в просторі, акуратність, увагу до деталей, залучає їх до творчого процесу «малювання».

Тому нам потрібно зрозуміти, які компоненти входять до здатності створювати карти. З цією метою проаналізуємо погляди науковців і методистів на цю проблему.

Доктор педагогічних наук, О. Ан, доцент. Третьякова вважає, що картографічні навички студентів складаються з двох основних компонентів: користування картою та компонування карти. За допомогою карт учні можуть пізнати просторове розташування, структуру та динаміку географічних об’єктів і явищ, досліджувати ландшафт [33].

Учитель-практик Петро Скавронський називає цю компетенцію «картографія». Тут він має на увазі не лише навички та навички роботи з картами, а й «здатність людей використовувати карти для виконання теоретичних і практичних завдань у реальних ситуаціях» [30].

Картографічні навички передбачають занурення в концепції карти та відпрацювання технік картографування.

2. Класифікація географічних карт. Інтерактивні карти як освітній інструмент

Географічні карти - це захоплюючий вид інформації. Цьому феномену є кілька пояснень. Карти відображають історію, карти прояснюють, карти наукові, карти художні, карти розкривають приховане та розповідають нам про майбутнє. Карти впливають на уяву людей[2].

Географічні карти різноманітні, тому їх необхідно систематизувати та класифікувати. Традиційно географічні карти групують за масштабом, призначенням, змістом, типом картографічної проекції, характером і ступенем змістовної спрямованості, об'єктивністю і достовірністю, методами дослідження. 1.2 на малюнку. Представляємо найпоширеніші підходи до класифікації карт. Але потрібно розуміти правила сортування карток. Наприклад, одна карта може поєднувати об’єкти з різних категорій. Довідкові карти можуть містити тематичну інформацію, а тематичні – довідкову географічну інформацію.

У сучасній картографії давно зникли власноручні карти, замість яких використовуються географічні бази даних і цифрові карти. Картографи вже давно є веб-експертами завдяки своїм глибоким знанням цифрових технологій. З моменту появи цифрової картографії всі географічні карти можна розділити на традиційні карти (паперові карти), веб-карти та електронні карти (карти, які переглядаються на моніторі). Електронні карти поділяються на електронні статичні та інтерактивні. Процес створення карт вийшов за рамки картографії та охопив такі галузі, як інформатика, історія та географія. Сучасні карти стали програмними продуктами. Сучасна картографія, або веб-картографія, з розвитком геоінформаційних технологій вийшла на якісно новий рівень.

Слово «інтерактив» походить від англійського слова «interactive», що означає «взаємодія» або «той, хто взаємодіє».

Рис. 1.2. Найбільш поширені підходи до класифікації географічних карт (складено автором за джерелом [7])

Інтерактивна карта – це електронна карта, яка представляє собою візуальну систему, яка функціонує через двосторонню інтерактивну взаємодію між комп’ютером і людиною (користувачем)[3]. Інтерактивні карти призначені для візуального представлення інформації у спосіб, який робить її більш зрозумілою та цікавою. Технічно інтерактивні карти є геоінформаційними системами (ГІС). ГІС — це комп’ютеризована система для аналізу та відображення географічної інформації шляхом накладання різної додаткової інформації. Інтерактивні карти дозволяють знайти точну інформацію про територію та об’єкти, розташовані на цій території, просто збільшуючи та зменшуючи масштаб. Користувачі можуть додавати на інтерактивні карти зображення, текст, фотографії, посилання на джерела інформації, музичні композиції тощо. Функціонально інтерактивні карти можуть відрізнятися. Звичайно, без Інтернету, мобільних технологій та ГІС поява та розвиток цих карт були б неможливі.

Зараз суспільство використовує інтерактивні карти у всіх сферах діяльності. Для захисту навколишнього середовища – оцінити наслідки негативного впливу техногенних катастроф на навколишнє середовище. У сфері охорони здоров’я ми в інтерактивному режимі стежимо за спалахами захворювань і прогресуванням епідемій (так відбувається під час пандемії Covid-19). У сфері синоптичних прогнозів це стосується прив’язки показників погоди до конкретних регіонів. У логістиці інтерактивні карти допомагають відстежувати рух вантажів і планувати найоптимальніші маршрути доставки товарів споживачам. Неможливо переоцінити важливість інтерактивних карт у рослинництві в сільському господарстві. Вони допомагають оцінити стан ґрунту, поширення патогенів, схожість насіння різних озимих культур.

В економічній і соціальній географії інтерактивні карти пов’язані з блоками статистичної інформації. Це дає нам візуальну базу даних кількісних показників, які дозволяють аналізувати, порівнювати, співвідносити та відстежувати просторові прояви економічних і соціальних процесів. З поширенням дистанційного та змішаного навчання ці карти стали широко використовуватися в освіті. В освітній сфері він служить як інструментом для виконання завдань, так і як повний посібник, що поєднує в собі карти, текст і статистику. Інтерактивні карти допомагають вирішити багато проблем і підвищити продуктивність людської діяльності, наприклад безпеки, військових, землекористування, міського планування та управління. маркетингу, фінансових ринків тощо. Тому навчання студентів роботі з такими видами карт є важливим завданням географічної освіти [8, 46].

Таким чином, ми з’ясували, що хоча використання інтерактивних карт має багато переваг, є й деякі недоліки. Інтерактивні карти потребують доступу до Інтернету, користувачі мають бути технічно підкованими, а інтерактивні карти набагато дорожчі за традиційні (паперові) карти. У середовищах, де Інтернет недоступний або відсутній, традиційні карти стають більш надійними інструментами, коли гаджети ламаються або губляться. Традиційні карти дозволяють бачити набагато більшу площу місцевості одночасно, що полегшує та прискорює навігацію на місцевості. На смартфоні користувач бачить частину поверхні, яка відображається на маленькому екрані пристрою. Коли вчителі зрозуміють плюси та мінуси інтерактивних карт, вони повинні розглянути їх і розумно використовувати всі їхні переваги. Тільки так вчителі можуть отримати більше можливостей при використанні інтерактивних карт.

На сьогоднішній день накопичено великий досвід використання інтерактивних карт у процесах навчання, що демонструє універсальність широкого спектру функцій цих картографічних завдань [36].

Ми пам’ятаємо, що інтерактивні карти складаються з кількох шарів. Різні шари можуть перетинатися та накладатися, надаючи більше інформації користувачеві. Звичайно, паперові картки чи електронні картки не мають такої функції. Інтерактивні карти дозволяють без плутанини переходити з одного шару на інший. Якщо вам потрібно швидко знайти потрібну інформацію, виділивши потрібний тематичний рівень, ви зможете легше знайти її[41].

1.3. Методичні особливості дослідження

Як і всі дослідження, курсова діяльність проводилася з використанням конкретних теоретичних принципів, концепцій і методологій.

Під методологією наукового дослідження розуміється система наукових принципів, на яких ґрунтується дослідження, за допомогою яких здійснюється вибір пізнавальних засобів, методів, прийомів дослідження та порядок їх використання. Оскільки тематика курсового дослідження пов’язана з географією, методикою навчання географії, картографії, геоінформатики та педагогікою (рис. 1.4), то методологічною основою дослідження стали напрацювання теоретиків, практиків та вчителів-методистів, які представляють усі перелічені наукові дисципліни.

Під час проведення дослідження ми ретельно вивчили законодавчі та нормативні акти, що визначають вимоги до організації навчальних програм у закладах середньої освіти. Це Концепція національної системи середньої освіти, Стандарти базової середньої освіти (2020), Навчальна програма з географії (10-11 класи), Рекомендації щодо вивчення географії на 2023-2024 роки [17, 9, 21].

Картографія

Географія Геоінформатика

Методика навчання географії

Педагогіка

Рис. 1.4. Місце теми дослідження в системі наук і наукових напрямів (складено автором)

Процес дослідження складався з кількох послідовних етапів як частини процесу.

Перший етап – етап підготовки. Цей етап дослідження включав ознайомлення з проблемою процесу та вивчення науково-методичних джерел [4, 6, 28]. Згодом було продемонстровано актуальність цього дослідження, оскільки необхідно розвивати навички створення карт у сучасних студентів за допомогою інтерактивних засобів навчання. Серед цих засобів важливе місце займають інтерактивні карти. Визначено тему та об’єкт, сформульовано цілі та завдання дослідження. Крім того, була встановлена ​​наступна наукова гіпотеза: Активне залучення до навчальної програми інтерактивних карт та вдосконалення методики використання цих карт сприятиме формуванню вмінь картографування учнів. Інтерактивні карти тут розуміють як засіб навчання географії, спосіб опису простору, «основу» для розвитку та формування географічних компетентностей учнів.

Другий етап – теоретико-методологічний. На цьому етапі проаналізовано та систематизовано погляди провідних науковців і методистів у галузі географічної освіти щодо визначення таких понять, як «картографічна компетентність» та «складові картографічної компетентності». Особа, яка визначає методи класифікації географічних карт та визначає переваги та недоліки інтерактивних карт у процесі навчання географії. Досвід провідних фахівців у галузі географічної освіти використано в авторській методичній розробці, яка представлена ​​у другому розділі курсового завдання.

Третій етап – системний і конструктивний. На цьому етапі дослідження ми розглянули специфіку роботи з інтерактивними картами та методичні рекомендації щодо такої роботи. Спочатку ми провели аналіз шкільних програм з географії та визначили вміння та навички роботи з географічними картами. Таким чином з'ясувалося місце картографічних методів у навчанні географії. Ключовим завданням на цьому етапі є розробка методичних порад про те, як вчителям географії використовувати інтерактивні карти та як використовувати цей матеріал у навчанні. Результати цього кроку представлені в підрозділі 2.3. Він містить практичні завдання, завдання з використанням інтерактивних карт та алгоритми їх виконання.

Четвертий крок – синтез. На цьому етапі дослідження було узагальнено результати та зроблено висновки. Курс розроблено відповідно до нормативних документів Криворізького державного педагогічного університету. Тестування окремих пунктів у дослідженні завершено.

Чи не найважливішу роль відіграє метод наукового пізнання. Правильно обрані методи визначають глибину наукового дослідження та забезпечують достовірність результатів. Френсіс Бекон порівнював метод дослідження з лампою, яка освітлює шлях мандрівника в темряві. Якщо методи та методи дослідження відповідні та різноманітні, дослідження, проведене з використанням цих методів та технік, буде переконливим.

Курс базувався на системно-структурному підході. Використовувалися такі загальнонаукові методи: аналіз, синтез, порівняння, систематизація, моделювання. Серед спеціальних методів використовується картографія — основний метод географії. Ми також досліджуємо освітній досвід використання інтерактивних карт у викладанні географії (як одного з наших методів навчання).

У наукових дослідженнях найчастіше використовується системний підхід. Основним об’єктом дослідження вважається цілісна система, що складається з взаємопов’язаних елементів, а увага приділяється вивченню взаємозв’язків і взаємодії між цими елементами. Автор застосовує системний підхід до розгляду систем шкільної географічної освіти, методів і прийомів навчання.

Для аналізу можливостей створення карт було використано структурний підхід. Визначено компоненти цієї компетентності та взаємозв’язки між компонентами. За результатами аналізу створено структурну схему. Також автори використали структурний підхід для аналізу шкільної програми з географії.

Метод аналізу. Це метод наукового вивчення предметів або явищ шляхом їх розкладання на складові частини, уявні чи реальні [4]. Цей метод використовується, коли предмет дослідження складний. Було б гарною ідеєю розбити це на компоненти/аспекти та розглянути кожен окремо. Далі ми використовуємо метод синтезу для формування загального уявлення про предмет дослідження. У процесі дослідження ми ретельно проаналізували базові стандарти середньої освіти, особливо розділ, де йдеться про компетентнісний підхід до сучасної освіти. Також проаналізовано навчальну програму з географії та рекомендації щодо викладання географії в 10 та 11 класах [21]. Щоб визначити місце інтерактивних карт у системі географічної освіти учнів шкіл, ми проаналізували зміст шкільних підручників з географії. На етапі виведення висновку використовувався метод синтезу [21] для об’єднання попередньо розділених частин в єдине ціле.

Як порівняти. Порівняння — науковий пізнавальний метод, що передбачає порівняння досліджуваного невідомого явища (об'єкта) з відомим явищем (об'єктом), що вивчався раніше. Цей метод пропонує виявити загальні та унікальні ознаки порівнюваних об’єктів (суб’єктів). Порівнявши, робимо висновки. Ми використали порівняльний підхід, щоб розглянути переваги та недоліки інтерактивних карт і традиційних (паперових) карт. Результати цього порівняння представлені в таблиці 1.2.

Методи систематизації передбачають групування об’єктів дослідження в класи (типи, види) за певними ознаками чи ознаками. Тобто цей метод дозволяє розподілити певну кількість об'єктів на групи. Видами систематизації є класифікація, групування, типологія. Цим методом автори позиціонували інтерактивні карти серед інших картографічних творів. Метод систематизації дозволив авторам створити зведені діаграми за конкретними критеріями та типами інтерактивних карт.

Методи моделювання. Суть цього методу полягає у дослідженні процесів, явищ та/або систем об’єктів шляхом створення моделей [21]. Ця модель призначена для заміни. Модель повинна мати ключові, визначальні та фундаментальні характеристики того, що ми моделюємо. Другорядні ознаки не враховуються при моделюванні. Отже, модельний об'єкт відтворює основні характеристики досліджуваного об'єкта. Моделі бувають матеріальних і абстрактних типів і включають математичні, модельні, цільові, схематичні та текстові типи. У цьому дослідженні автори розробили схематичну модель, яка представлена ​​на рисунку 1.2. І 1.4.

Жоден географ не може проводити свої дослідження, не залучивши до своїх досліджень картографічні методи. Цей метод реалізується через модельне моделювання. Основними інструментами, що використовуються в цьому моделюванні, є карти, які виконують описову, когнітивну та інформаційну функції. Однак важливо розуміти, що використання самих картографічних методів не є ефективним. Він найкраще працює в поєднанні з іншими методами. Автор показав, що в своїх дослідженнях використовував картографічні методи. Він створив карту за допомогою платформи Scribble Maps. Scribble Maps — це цифровий ресурс для створення інтерактивних карт.

У цьому дослідженні також використовувалися методи ідеалізації. Поняття «ідеалізований об'єкт» ввів І. в. Кузнецов, автор «Досліджень з методики викладання фізики». За словами І. внутр. Кузнєцов «Ідеалізований об'єкт»

Це абстрактна модель із простою структурою та кількома дуже загальними властивостями[4]. Наше дослідження досліджувало потенціал використання інтерактивного навчання для моделей «ідеалізованого класу» та «ідеальних учнів». Це було зроблено, щоб визначити можливості вдосконалення навчальної програми з акцентом на високий рівень досконалості.

Як вивчати передовий досвід. Автор уважно вивчив досвід використання інтерактивних карт в освітніх процесах в Україні та за кордоном. Це було дуже важливо для розуміння методичних особливостей використання інтерактивних карт на уроках географії. Корисним виявився досвід зарубіжних географів, які підтвердили, що використання інтерактивних карт набагато ефективніше використання традиційних (паперових) карт.

Підсумовуючи, варто зазначити, що, на думку авторів, обраних методів дослідження достатньо для того, щоб зробити висновки та розробити практичні рекомендації щодо підвищення інтерактивності використання картографічних продуктів нового покоління (наприклад, інтерактивних карт).

Висновки до розділу 1

1. Навички створення карт є одними з найважливіших навичок програмування, які студенти набувають під час вивчення географії. В умовах глобалізації сучасного життя, цифровізації всіх видів людської діяльності, підвищення мобільності суспільства картографічна компетентність стає важливою частиною загальнокультурної компетентності. Це породжує завдання формування комплексу знань, умінь і навичок для виконання різноманітних картографічних завдань на уроках географії та вдосконалення методики картографування. Використання карт не лише розвиває просторове мислення та географічну культуру учнів, а й покращує цифрові навички, увагу до деталей та художню уяву. Компоненти навичок створення карт студента включають здатність читати карти, аналізувати карти та розуміти особливості, вимірювати, використовувати карти для навігації, порівнювати, оцінювати та прогнозувати. Але вміння складати власні карти є найвищим виявом картографічних здібностей.

2. Сучасне життя вже неможливо уявити без використання геопросторових технологій. Навчальні заклади Європи, Великобританії, Азії та Латинської Америки широко використовують продукти цих технологій у своїх навчальних програмах. Інтерактивні карти – це сучасний веб-продукт, створений за допомогою геоінформаційних систем (ГІС). Інтерактивні карти надають можливість взаємодії з користувачем. Ці карти містять змістовне керівництво для покращення процесу навчання географії. Він діє як інструмент візуалізації, що поєднує різні форми сприйняття. Тому інтерактивні карти сприяють модернізації процесу підготовки та проведення уроків географії з використанням інтерактивних дошок, мультимедійних проекторів та/або комп’ютерних класів. Інтерактивні карти дозволяють вчителям географії використовувати різноманітні методи та формати навчання. Він покликаний спонукати учнів до кращого засвоєння навчального матеріалу, активізації самостійної діяльності, підвищення пізнавального інтересу. У порівнянні з паперовими картами інтерактивні мають багато переваг. Він доступний, простий, зручний для мобільних пристроїв, а також його швидко та легко редагувати. Використання інтерактивних карт у викладанні географії може допомогти підвищити якість навчання.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ ГЕОГРАФІЇ В СТАРШІЙ ШКОЛІ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ КАРТ

1. Місце картографічного методу в шкільному курсі географії

«Цей метод схожий на складну машину, певною мірою зовнішню зброю вчителя, і працює як машина, незалежна від вчителя, з механічною точністю». Так писав про методи навчання Ян Амос Каменський у книзі «Велика педагогіка».

Картографія використовується як метод у науці (географії) і є основним методом викладання географії в школах. Розвиток навичок картографування є однією з цілей географічної освіти. При цьому під картографічною компетентністю розуміється сукупність знань, умінь і навичок використання карт для розв’язування відповідних проблем та/або завдань.

Під картографічним методом розуміють пізнавальний метод отримання виробничих знань, у якому географічні карти відіграють центральну і безпосередню роль. Як і інші методи навчання, інструктивний метод спрямований на досягнення кінцевих результатів навчання відповідно до сформульованих (визначених) цілей і завдань [28].

Методика створення карти складається з теоретичних знань і практичних навичок. Під час роботи з картами учні набувають практичних навичок читання, аналізу, вимірювання, редагування та порівняння карт.

За відношенням до діяльності вчителя та учнів методи картографування можуть бути активними, пасивними та інтерактивними. Пасивні методи створення карт характерні для традиційних систем навчання. Учитель активно використовує карту (показує географічні об’єкти), а учні спостерігають за нею.

Практики картографування активізуються, коли учні самостійно використовують карти, виконують навчальні завдання та проводять дослідження. Звичайно, учні можуть активно використовувати різні географічні карти для власного навчання. Спосіб створення карт буде інтерактивним, якщо буде співпраця, діалог і взаємодія між викладачами та студентами. Це найбільш ефективний спосіб застосування методів картографії. Бо це розвиває в учнів комунікативні навички, вчить слухати та включати іншу думку, розвиває вміння працювати в команді, розкриває творчий потенціал і здібності кожного.

Автор ретельно проаналізував шкільні програми з географії. Цей аналіз показує, що географічні карти отримують значну увагу та значення в усіх курсах і всіх предметах. Тож перелічимо деякі завдання навчання географії, які безпосередньо пов’язані з використанням картографічних методів.

• Розуміти роль і важливість керівництва в діяльності людей. Навчить вас розуміти основні елементи карти, масштаб, різні проекції та методи картографування. Окремим об’єктом вивчення виступають географічні карти.

• Навчити користуватися різноманітними ресурсами картографічної, статистичної та географічної інформації. Він дозволяє шукати, аналізувати та інтерпретувати географічні дані. Ця технологія формує в учнів основні компетенції.

• Розвивати творчі та інтелектуальні здібності учнів, виховувати пізнавальний інтерес до процесу роботи з картографічним матеріалом.

• Розвивайте культуру лідерства як невід’ємну частину вашої особистої культури.

При вивченні даної теми у 6 класі з предмету «Загальна географія»

«Стародавня Земля» знайомить учнів із стародавніми та сучасними картами Ератосфена та Птолемея. Їх попросили порівняти ці типи карт. Під час вивчення теми «Відкриття нових земель і подорожі світом» учні вивчають за картами маршрути мандрівників і дослідників. Для засвоєння теми «топографічне орієнтування» вам знадобляться топографічні плани, топографічні карти та креслення. Учні отримують навчальні завдання, використовуючи ці продукти для створення карт.

Предмет «Загальна географія» (6 клас) закладає основу для формування вмінь читати і розуміти карти, умінь і навичок, які розвиваються і закріплюються на наступних етапах навчання. Після опанування тем «Як описати Землю» та «Географічні координати» учні ознайомляться з математичними основами карт і зможуть визначати географічну широту та географічну довготу заданої точки (об’єкта) на карті. В інших темах навчального плану, пов’язаних із географічним складом Землі, учні вчаться визначати місцезнаходження географічних об’єктів (наприклад, місцевості) і позначати їх на контурній карті. У практичних роботах за допомогою шкали висот визначають абсолютні та відносні висоти різних рельєфів. Ось як учні вчаться навичкам читання карти:

При вивченні теми «Водні права» географічні карти використовуються для наочного уявлення таких термінів і понять, як протоки, затоки, моря, океани, верхів’я і пониззя річок, праві і ліві притоки тощо. Учні вивчають різноманітні картографічні зображення різноманітних географічних явищ, процесів, об’єктів. Опанувавши тему «Права на воду», учні побачать, як по-різному відображається вода на суші на топографічних і географічних картах. Озера розрізняють за басейнами та походженням стоку. Розрізняють гірські льодовики, плитні льодовики, заболочені типи та штучні водойми.

Практичне завдання «Опиши один із природних об’єктів своєї місцевості» з предмета «Загальна географія» (6 клас) також включає читання та розуміння топографічних карт та різних фізико-географічних карт.

У предметі «Географія материків і океанів» (7 клас) учні знайомляться зі значною кількістю різноманітних фізико-географічних карт. До них належать сприйняття, геологія, атмосферна циркуляція, кліматичні зони, земний покрив, природні зони, зоогеографія та динаміка поверхневих вод океану. При вивченні предмета «Географія материків і океанів» (7 клас) дуже важливою стає роль тематичних карт. Тематичні карти допомагають засвоїти такі фізико-географічні закономірності, як рух тектонічних плит, циркуляція атмосфери, розташування різних типів клімату, рельєф, розподіл температури й опадів на континентальних територіях і широтний розподіл на рівнинах. Під час вивчення предмета «Географія материків і океанів» (7 клас) учні вчаться не тільки читати різноманітні фізико-географічні карти, а й порівнювати карти між собою. Наприклад, він визначається як зв’язок між розташуванням родовищ корисних копалин і тектонічною структурою континенту.

Для визначення географічного положення материка необхідна фізична карта. Все більше робіт використовують контурні карти. Учні позначають географічні об’єкти на контурних картах, кількість яких значно зросла з шостого класу. Контурні карти необхідні не тільки для зображення географічних об'єктів, а й для зображення явищ і процесів. Наприклад, учні наносять океанські течії на контурні карти, які вони малюють під час вивчення кожного з океанів Землі.

Навчальна програма «Географія материків і океанів» передбачає виконання учнями двох завдань: «Розробка та обґрунтування маршруту через Північну Америку, віднесеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО»; «Здійсніть уявну подорож по 50-й паралелі: нанесіть на карту маршрут із зображенням країн, природних об’єктів, природних комплексів».

Предмет 8 класу «Україна у світі: природа, населення». Студенти продовжують удосконалювати знання та вміння з картографії під час вивчення фізичної та суспільної географії України. Перший розділ цього курсу має назву «Географічні карти та робота з ними». До знайомих учням фізико-географічних карт додано соціально-економічні та адміністративні. З цієї причини до навчальної програми включено вивчення класифікації географічних карт. У 8 класі учні ознайомлюються з поняттями Інтернет-джерел картографії, джерел навігаційної та географічної інформації, електронних карт, навчаються користуватися ними. Отже, після вивчення цього розділу учні зможуть диференціювати географічні карти за масштабом, змістом, призначенням і просторовим протягом. Ознайомитися з методами та засобами отримання географічної інформації з тематичних і загальногеографічних карт. Можна виконувати картографічні роботи. Визначати висоту і глибину, площу, довжину дороги, географічні координати, напрямок, відстань, обчислювати показники. Ми використовуємо системи навігації в реаліях сучасного життя. При складанні карти використовуються джерела Інтернету[22]. Пам’ятайте, що у 8 класі учні продовжують формувати навички користування топографічними картами. Окрім вимірювання висоти та глибини, довжини доріг та площі середовища проживання, учні вчаться розраховувати густоту населення та будувати поздовжні та поперечні розрізи на картах.

У наступній темі курсу «Україна у світі: природа, населення» географічні карти використовуються як джерело знань про Батьківщину, її населення, особливості природи, різноманітність регіонів. Отже, карти сприяють формуванню відповідного географічного образу. Водночас практична робота та дослідження цього курсу прискорюють розвиток картографічних навичок, що є особливим завданням шкільної географічної освіти. Учні восьмого класу використовують карти часових поясів, адміністративні карти, фізичні карти (геологія, геологія, клімат, ґрунти, рослинність, тварини, природні зони тощо), карти населення. Ці карти мають різні масштаби та проекції. Урбанізація території, рівень зайнятості та безробіття, щільність населення - щоб зрозуміти зміст цих показників, потрібно проаналізувати карту населення. Виконання практичного завдання «встановлення на картах (тектонічних, геологічних, фізичних) зв’язків між тектонічними структурами, геологічними структурами, формами рельєфу та мінералогією» передбачає за допомогою карт виявлення причинно-наслідкових зв’язків. Так, у 8 класі закріплено вміння аналізувати зв'язки між елементами природи за тематичними картами.

Важливо також пам’ятати, що курси географії в середній школі включають курси, які навчають учнів навикам ГІС. Цей навик досягається завдяки роботі з інтерактивними картами (включаючи пошукові карти), продуктом розвитку ГІС-технологій. Студенти вивчають термінологію ГІС-технологій, включаючи растрові карти, векторні карти, багатокутники, шари карт, лінії та точки, а також базові карти, виконуючи завдання з використанням інтерактивних карт.

Рис. 2.1. Система формування навичок роботи з картою в шкільній географічній освіті (розроблено автором)

Тому важко недооцінити роль картографічних методів у викладанні географії в школі. Для розвитку вміння виявляти та вимірювати причинно-наслідкові зв’язки використовуються картографічні методи. Використання картографії розвиває навички критичного мислення та формує в учнів навички просторового мислення. Водночас навички картографування є важливою складовою предметної компетентності шкільної географічної освіти. Навички картографування активно формуються під час виконання практичних завдань різної складності, зокрема вміння розуміти карти, аналізувати карти, розв’язувати задачі за допомогою карт (рис. 2.1). При використанні картографічних методів важливо дотримуватись принципів послідовності, безперервності та прогресивної складності картографічних операцій. На жаль, у сучасних шкільних програмах з географії не акцентовано увагу на використанні інтерактивних карт чи ГІС-технологій. У шкільних підручниках і практикумах немає завдань, які б використовували цей сучасний картографічний твір.

2. Огляд ресурсів інтерактивних карт для навчання географії у старшій школі

Веб-картографія в Україні стабільно розвивається. Розробляються електронні карти та посібники для використання в шкільній географічній освіті [13,14]. Ці продукти доступні на електронних носіях у спеціалізованих магазинах. На офіційному сайті ПрАТ «Інститут передових технологій» представлені власні інтерактивні навчальні матеріали, зокрема інтерактивна карта за період з 2009 по 2021 роки.

У 2005 році з'явилася програма Google Earth. Це викликало глобальний ажіотаж у галузі географічної інформації. Відмінною особливістю зображень географічного сервісу Google Earth є те, що поверхня Землі покривається кольоровим космічним зображенням, а не використовується заливка, звична звичайним користувачам. Космічні знімки зроблені приладами LandSat Group і мають роздільну здатність 30-60 метрів на піксель. Тому веб-глобус Google Earth є універсальним інтерактивним інструментом. Експериментальні версії можна знайти на http://www.google.com/earth/.

Коли навчальні заклади використовують Google Earth, вони часто обмежуються елементарним пошуком кількох природних об’єктів або економічної та соціальної інфраструктури. Можливо, у майбутньому ті, хто здобуває освіту, прокладуть шляхи між цими речами. Однак географічні сервіси Google Earth дозволяють виконувати значно складніші та різноманітніші географічні завдання. Для правильного використання цих завдань у процесі навчання географії необхідна відповідна методична розробка [38].

Для вчителів Google Earth може бути корисним у різноманітних навчальних заходах під час викладання географії. По-перше, ми можемо використовувати карти та зображення місцевості для вимірювання площ і відстаней, а також для аналізу та порівняння природних і створених людиною ландшафтів у різних регіонах. По-друге, дані Google Earth можуть бути змодельовані студентами, наносячи маркери, що містять зображення та коротку інформацію [35]. По-третє, ви можете використовувати інтерактивний глобус Google Earth, щоб організувати студентів для спільної роботи над спільними проектами. По-четверте, історичні картографічні сервіси дозволяють учням простежити динаміку зміни географічних об’єктів. Наприклад, давайте подивимося, як змінилися райони міської забудови, кар’єри, звалища, зони тропічних лісів, Аральське море, озера Чад і Шацьке озеро. З часом функції географічних служб Google Earth постійно вдосконалюються. Переглядайте міста та інші населені пункти нашої планети, а також рівнину та гірську місцевість у форматі 3D. Google Планета Земля була покращена новими шарами, які показують водойми, національні парки, маршрути польотів тощо. Ви маєте доступ до фотогалереї, яка містить зображення різних місць на Землі. Ця функція розширює можливості вчителя географії та дозволяє створювати завдання для учнів різноманітного змісту та складності. У таблиці 2.1 подано посилання на внутрішні служби через інтерактивні фізико-географічні карти.

Іноземні сайти та освітні платформи надають вчителям географії більше можливостей використовувати інтерактивні карти на уроках. Найголовніше те, що ці сайти та освітні платформи є доступними, поширеними, мають прості та зрозумілі інтерфейси та мають широкий функціонал[44].

При вивченні теми «Атмосфера і система Землі» за програмою 11 класу «Географічний простір Землі» корисною стане інтерактивна карта погоди. Ця листівка створена за допомогою анімації. Ці карти показують різні погодні характеристики в реальному часі. Температура, низький і високий тиск, вологість повітря, швидкість і переважаючий напрямок вітру, сніговий покрив і опади тощо. На будь-якій території Землі. Користувачі можуть відкривати кілька шарів інтерактивної карти, щоб переглядати анімовані зображення різних погодних характеристик. Це дозволяє користувачам спостерігати за змінами температури, вологості, опадів і хмарного покриву, а також створювати графіки цих змін. Інтерактивні карти корисні для інтеграції таких понять, як «циклон», «зворотний циклон», «атмосферний фронт» і «синоптична карта». Ретельний аналіз погоди в різних частинах світу допомагає нам об’єднати поняття «клімат» і «чинники клімату» та проаналізувати, як атмосферна циркуляція та океанські течії впливають на клімат суміжних континентів і країн. Тут доцільними будуть часткові пошукові завдання, які прямо прогнозують погоду на конкретний період на основі, наприклад, аналізу погодних показників [29, 40].

Таблиця 2.1

Деякі інтерактивні карти для вивчення тем з фізичної географії

При вивченні предмета географії 10 класу «Географія: регіони і країни» значна увага приділяється вивченню політичної карти світу, особливо історії її формування. Корисним ресурсом для вивчення цього питання є Інтерактивний атлас всесвітньої історії з 3000 р. до н.е. (табл. 2.2). Під час вивчення розділу «Україна у світовому просторі» можна використовувати карти з інтерактивного атласу всесвітньої історії. Це допоможе учням засвоїти етапи становлення української території, усвідомити особливості та розташування історико-етнографічних земель нашої держави, відновити історичну правду про багато історико-політичних подій та їх вплив на формування території сучасної України [27].

Таблиця 2.2

Інтерактивні ресурси до вивчення теми політичної карти світу та окремих країн

Для вивчення географії населення різних регіонів земної кулі нам потрібні інтерактивні карти «Релігійний склад населення», «Рух населення», «Типи розселення» (табл. 2.3), «Найбільша густонаселеність світу» (рис. 2.2).

Наприклад, інтерактивна карта «Зворотна сторона імміграції в ЄС» (Net Migration Map) показує, наскільки приріст населення в країнах ЄС був зумовлений імміграцією між 2015 і 2020 роками. Користувачі можуть вибрати країну та натиснути на її зображення, щоб побачити, звідки прибувають іммігранти (люди, які в’їжджають до країни), і куди прямують емігранти (люди, які залишають країну). Потім ви можете використати зведену карту, щоб показати зростання чи зменшення населення у вибраній країні іноземного походження. Сині бульбашки означають зростання чисельності населення, а червоні — зменшення чисельності. Розмір бульбашки вказує на ступінь зменшення чи зростання популяції [42].

Таблиця 2.3

Ресурси інтерактивних карт для вивчення сегменту географії населення в шкільному курсі географії

Для вивчення соціально-географічних розділів і тем в навчальних курсах 10 та 11 класів можна використати сервіси, завдяки яким у користувача є можливість перетворювати статистичні матеріали в картографічне зображення (табл. 2.4). Такі карти можуть взаємодіяти з користувачем, але позбавлені функції редагування. Для того, щоб висвітився потрібний показник, треба навести курсор на обрану країну. Користувач бачить діапазон коливань значень потрібного показника, це дозволяє зрозуміти які саме країни лідирують, а які замикають рейтинг. Це дозволяє користувачу робити порівняльний аналіз різних груп країн: високорозвинених, країн середнього розвитку, країн, що

Рис. 2.2. Інтерфейс інтерактивної карти «Агломерації світу з населенням понад 1 млн. осіб» (скрин зроблено автором)

розвиваються. Порівняння можна проводити за багатьма показниками: економічними, соціальними, демографічними і т.п. Інтерактивну карту, що утворена завдяки статистичним матеріалам, можна використати для побудови стовпчикових діаграм. Користувач може використати функцію довідки, коли потрібний показник з’являється при наведенні курсору на певну країну. Вчитель може використати інтерактивне картографічне зображення для багатьох цілей: для комплексної суспільно-географічної характеристики конкретної країни або регіону; для порівняльного аналізу соціальних та/або економічних показників країн та регіонів; для ілюстрації якихось тверджень; для доповнення тієї інформації, що міститься в шкільному підручнику. Такі сервіси можуть бути використані учнями при підготовці проектів та досліджень, що передбачені навчальною програмою [39].

3. Прийоми роботи з інтерактивними картами в процесі навчання географії у старшій школі

Існує кілька прийомів використання інтерактивних карт. Ці навички відрізнятимуться залежно від характеру, функціональних характеристик і рівня складності інтерактивної карти. Отже, список можливостей взаємодії з інтерактивною картою представлений у такий спосіб: 1) Пошук географічних об'єктів (ця функція доступна у всіх сервісах Google). 2) Маршрутизація; 3) Масштабування для детального вивчення території (вивчення топографічних особливостей території, деталей географічного розташування тощо) 4) Вимірювання відстаней, площ, кутів, висот 5) Вивчення історичних фотографій 6) Аналіз статистичної інформації 7) Взаємодія з окремими шарами карти для виявлення причинно-наслідкових зв’язків. 8) Вимкніть шар підпису та перетворіть карту на контурну. 9) Створюйте карти місцевості за допомогою Google Планета Земля 10) Виконуйте обчислення 11) Створюйте відео та 3D-зображення 12) Декодуйте зображення за допомогою географічних символів 13) Редагуйте карти, додаючи власні шари, повідомлення, фотографії, змінюючи розмір, колір і тип маркерів 14) Створюйте власні карти, використовуючи функції веб-платформи (Малюнок 2.4, Малюнок 2.5).

Рис. 2.4. Можливості геосервісів Google Earth (зроблено автором у програмі MindMister)

Рис. 2.5. Основні прийоми роботи з інтерактивними картами на уроках географії (зроблено автором у програмі MindMister)

При вивченні предмету «Географія: регіони та країни» у 10 класі використання сервісу Google Earth допоможе учням сформувати загальну картину світу. Тут доречним буде використання зміни розміру. Цей сервіс корисний для вивчення розташування країн у Європі, Азії, Америці, Африці, Океанії, основних районів видобутку корисних копалин, лісозаготівель, відпочинку, найбільших портів, аеропортів-хабів, найбільших фінансових центрів, міст світу тощо.

Ефект подорожі робить розуміння кожного регіону та кожної країни більш яскравим та емоційним, що допомагає сформувати барвистий географічний образ і, як наслідок, покращує пам’ять. Навчальний предмет «Географічний простір Землі» (11 клас) містить тему «Картографія». При проведенні дослідження на тему «Визначення оптимального маршруту між орієнтирами на місцевості за допомогою навігаційної карти місцевості» просто необхідно скористатися цим сервісом. Вчителі можуть організовувати групові заходи, пов’язані з цими дослідженнями. Різним групам учнів дається завдання позначити на карті різні об’єкти певними видами маркерів. Це заклади освіти, медицини та культури, туристичні об’єкти, пам’ятки архітектури, заповідники, водойми та цікаві ландшафтні комплекси. І спланувати між ними оптимальний маршрут. Для запланованого маршруту визначте довжину і час проходження окремих відрізків, азимути руху (прямий і зворотний) туристичної групи, допуски (лінійні і кутові нев’язки [35]). Завдяки цьому студенти не тільки отримують знання з місцевої історії, а й вчаться взаємодіяти та працювати в команді.

Ця послуга допомагає нам проводити екологічні дослідження. При вивченні теми «Загальна характеристика Азії» в 10 класі однією з тем спрямованого дослідження є «Екологічні аспекти економічного зростання в країнах Азії». При вивченні предмета «Географічний простір Землі» в 11 класі окремими темами спрямованих досліджень є: «Деградовані ґрунти: причини та перспективи використання» (тема «Біосфера та системи Землі») та «Еколого-соціальні проблеми густонаселених регіонів світу» (тема «Демографічні процеси у світових системах»). В рамках цього дослідження було б доцільно вивчити, як змінилася площа мусонних тропічних лісів у Східній і Південно-Східній Азії та площа вологих екваторіальних тропічних лісів у Латинській Америці. Ці зміни можна оцінити як якісно, ​​так і кількісно. Для цього ми використовуємо інструмент «Полігон», щоб виміряти площу лісу та/або деградованих ґрунтів у квадратних кілометрах у 2004, 2014 та 2024 роках, проаналізувати зміни площ та зробити висновки щодо поточних тенденцій. Територія вимірювань була б корисною для вивчення наслідків сучасної зміни клімату. Можна простежити динаміку глобального потепління зі збільшенням пустельних площ і зменшенням глибини та площі озер, лісистості та заболочених територій. Google Earth дозволяє виміряти площу будь-якого озера та порівняти його з тим, яким воно було десятиліття тому. На рисунку 2.7 показано вимірювання площі одного з Шацьких озер в Україні.

Рис. 2.7. Приклад вимірювання площі озера Світязь у сервісі Google Earth

(зроблено автором)

Для розвитку культури мови та форми та для інтеграції технологій, які перетворюють візуальну інформацію в мовну та описову інформацію, необхідно використовувати служби, які мають статистичні бази даних, які перетворюють картографічні та графічні зображення. Використовуючи ці зображення, ви можете легко створити ряд завдань, які перевірятимуть вміння учнів читати та описувати інформацію на карті. Ці завдання можна рекомендувати учням 10-11 класів [45,50].

Сучасна шкільна освіта надає великого значення розвитку навичок критичного мислення учнів. Використання інтерактивних карт у середніх школах дає можливість розвивати та інтегрувати ці типи навичок мислення. Навички для розвитку навичок критичного мислення включають: Здатність вести «розмову» з картою, здатність задавати «тонкі» та «товсті» запитання та здатність оцінювати надійність джерел, на яких базується карта[25].

Більшість педагогів, які вивчають розвиток навичок критичного мислення учнів, вважають таксономію цілей і результатів навчання Бенджаміна Блума основою для визначення діяльності мислення вищого порядку. За його класифікацією знання учнів знаходяться на першому, найпростішому рівні. Далі йдуть п’ять рівнів результатів навчання (цілі). Перші три (розуміти, знати та використовувати) — це мислення низького рівня (цілі низького рівня). Наступні три (синтез, аналіз, оцінка) — це мислення вищого порядку (цілі вищого порядку) [25]. Авторами розроблено завдання на тему «Демографічні процеси у світовій системі» для розвитку навичок критичного мислення учнів 11 класу (рис. 2.8).

Робота, представлена ​​на рисунку 2.8, надає інтерактивну карту служби «Наш світ у даних» (https://ourworldindata.org/birth-rate). Щоб дізнатися рівень народжуваності для певної країни, просто наведіть курсор миші на цю країну. Ця інтерактивна карта також містить часову шкалу, що показує рівень народжуваності за роками.

Рис. 2.8. Приклад завдання з інтерактивною картою «Коефіцієнт народжуваності в 2023 році» (скрин зроблено автором з сервісу Our World іn Data).

У завданнях на критичне мислення перше, друге та третє запитання мають на меті перевірити ваші знання, розуміння та навички аналізу карт (це «тонкі» запитання). Четверте, п’яте та шосте питання мають на меті оцінити те, що відображається на інтерактивній карті (це «товсті» питання). «Товсті» запитання дозволяють перевірити здатність студентів визначати тенденції розвитку показників (здатність прогнозувати) і висловлювати ставлення. Тому ці питання виходять за рамки індикаторів, зображених на карті. Відповіді на «складні» запитання вимагають від студентів активної інтелектуальної діяльності, формування та висловлення власної думки. Крім того, відповіді на ці питання неможливо знайти в Google.

Вчителі можуть використовувати ці карти для розробки завдань різного рівня складності. Наприклад, порівняння рівня народжуваності в певній групі країн у певному регіоні світу або порівняння рівня народжуваності в Україні з іншими країнами Європи, Азії, Африки тощо. Роботу з використанням інтерактивних карт можна доповнити аналізом графіків сервісу «Наш світ у даних».

При вивченні географії використання контурних карт є, мабуть, найбільш традиційним видом навчальної діяльності. Сучасна веб-платформа, створена за допомогою ГІС-технологій, дозволяє студентам створювати карти за власним дизайном. Навчальна програма з географії 10 класу передбачає виконання одного практичного завдання з теми «Загальні риси Африки». На контурній карті Африки слід позначити основні райони видобутку нафти, залізної, мідної та алюмінієвої руд, центри переробки (збагачення), основні транспортні шляхи та експортні порти. До навчальної програми з географії 11 класу включено практичне завдання з теми «Світове господарство». Глобальний ланцюг створення вартості «виробництво алюмінієвої сировини – виробництво глинозему – первинне виробництво алюмінію – споживання алюмінію» має бути відображено на контурній карті (включно з рухомими маркерами).

Під час вивчення теми «Економіка України в міжнародному поділі праці» в 11 класі можна запропонувати учням на контурній карті нанести порти України. Маркери повинні бути виділені у формі прив’язки (рис. 2.9). Учитель може ускладнити завдання, запропонувавши учням перетворити маркери на схеми. Розмір діаграми повинен відображати швидкість вантажообігу в кожному порту. Ви також можете розділити завдання. Запропонуйте одній групі учнів намалювати карту вантажообігу портів у 2021 році (довоєнні роки), а другій групі – 2023 рік. А порівняйте сучасний вантажообіг українських портів і зробіть висновки.

Таким чином, використання інтерактивних карт поєднується з різними методами і формами навчання та різноманітними технологіями. Для учнів старшої школи (10-11 класи) можна пропонувати завдання пов’язані із створенням власних карт, редагування вже існуючих карт, дослідження, проекти.

Рис. 2.9. Пopти України нa фрагменті кapти, укладеною зa дoпoмoгoю ceрвicу Scribble (розроблено автором)

Завдання для учнів старшої школи повинні вимагати від них уміння аналізувати, абстрагуватись, критично мислити. Вчитель може долучити учнів до подорожі з використанням електронного глобуса, до аналізу сучасних та/або стародавніх зображень (фото). Вчитель може запропонувати учням зробити знімки, а потім їх дешифрувати, зробити вимірювання висот, площ, відстаней, азимутів, проаналізувати та спрогнозувати перебіг деяких процесів в економічному та суспільному житті окремої країни, регіону або всієї планети. Постійна робота з інтерактивними картами буде розвивати картографічну компетентність та розуміння просторової організації природи, суспільства і господарства світу та окремих територій. Разом з тим, будуть покращуватися і інші компетентності: критичного мислення, статистико-математична, інформаційно-комунікаційна.

Висновки до розділу 2

1.     Картографічний метод має вирішальну роль в процесі навчання географії у старшій школі. Картографічний метод буде корисним для формування у школярів критичного мислення, розуміння просторової організації природи, суспільства та економіки, вміння робити прості і складні вимірювання, прослідковувати причинно-наслідкові зв’язки тощо. Картографічний метод є важливою складовою частиною предметної географічної компетентності. Формування картографічної компетентності у старшій школі відбувається під час системного виконання завдань, націлених на розвиток вміння читати та розуміти карту, аналізувати її зміст, застосовувати її для розв’язування практичних завдань і зaдaч різної складності. При роботі з картою вчитель повинен дотримуватися таких принципів: системність, послідовність, поступовий перехід від простих до більш складних завдань. На жаль, навчальні програми з географії у старшій школі не передбачають широке застосування саме інтерактивних карт, які є продуктом геоінформаційних технологій. Навчальні матеріали з географії для старшої школи мають обмежену кількість завдань з використанням інтерактивних карт.
2.     На сьогоднішній день є значна кількість геосервісів з різноманітними інтерактивними картами, що можуть бути використані при вивченні географії. Такі сервіси володіють значними функціональними можливостями для користувача. Більшість геосервісів – англомовні, тому робота з ними передбачає або володіння англійською мовою, або вміння користуватися Google перекладачем. Не слід забувати, що існують картографічні продукти складені з використанням української мови. У старшій школі інтерактивні карти слід використовувати для виконання завдань значного рівня складності, створення власних карт, редагування вже існуючих, для проектної та дослідницької діяльності. Завдання для учнів старшої школи повинні вимагати від них уміння аналізувати, абстрагуватись, критично мислити.

ВИСНОВКИ

1.     Картографічна компетентність є однією з найважливіших програмних компетентностей, які набувають учні в процесі вивчення географії. В умовах глобалізації сучасного життя, цифровізації всіх видів діяльності людини, посилення мобільності суспільства, картографічна компетентність стає важливою частиною загальнокультурної компетентності. Через це постає задача покращення методики роботи з картами, формування комплексу знань, навичок і вмінь роботи з різноманітними картографічними творами на уроках географії. Крім формування в учнів просторового мислення, географічної культури, робота з картами дозволяє покращувати цифрові компетентності, розвиває увагу до деталей, художню уяву. Складовими частинами картографічної компетентності школярів є вміння читати карту, аналізувати її та розуміти її особливості, робити вимірювання, орієнтуватися, порівнювати, оцінювати та прогнозувати за допомогою карт та ін. Але вміння самостійно скласти карту є найвищим проявом картографічної компетентності.
2.     Сучасне життя вже не можна уявити без використання геопросторових технологій. Навчальні заклади Європи, Англо-Америки, Азії та Латинської Америки широко використовують продукти таких технологій в освітньому процесі. Інтерактивні карти – це сучасні веб-продукти, створені за допомогою ГІС – географічних інформаційних систем. Інтерактивні карти надають можливість взаємодії з користувачем. Такі карти – змістовний посібник для покращення процесу навчання географії. Вони виступають засобом візуалізації, який поєднує різні форми сприйняття. Через це інтерактивні карти сприяють процесу модернізації процесу підготовки та проведення уроків географії з використанням інтерактивної дошки, мультимедійного проектора та/або комп’ютерного класу. Інтерактивні карти дозволяють вчителю географії застосовувати різні способи та форми викладання. Це покликано сприяти кращому засвоєнню навчального матеріалу учнями, активізувати їх самостійну діяльність, підвищувати пізнавальний інтерес. Порівняно з паперовими картами, інтерактивні мають багато переваг. Вони доступні, мають простий контент, мобільні, швидко і легко редагуються та ін. Використання інтерактивних карт в процесі навчання географії може сприяти покращенню рівня викладання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Безуглий В. В., Лисичарова Г. О. Особливості формування картографічної компетентності учнів 10-х класів засобами підручника географії. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Сер. «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки. 2021. № 2 (22). С. 85–92. URL: https://pedpsy.duan.edu.ua/images/PDF/2021/2/11.pdf
2. Божок А. П., Молочко А. М., Остроух В.І. Картознавство: підруч. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2014. 332 с.
3. Вязова Т. Використання Google Maps у навчанні географії. НА Урок. Освітній проєкт. URL: https://naurok.com.ua/vistup-vikoristannya-google- maps-u-navchanni-geografi-295146.html
4. Грабченко А. І., Федорович В. О., Гаращенко Я. М. Методи наукових досліджень: навч. посібник. Харків: НТУ «ХПІ», 2009. 142 с.
5. Гура О.І. Психолого-педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу: теоретико-методичний аспект: Монографія. Запоріжжя: ГУ «ЗІГМУ», 2006. 332 с.
6. Данильян О. Г., Тараненко В. М. Основи філософії: навч. посібник. Харків: Право, 2003. 352 с.
7. Даценко Л. М. Навчальна картографія як складова картографічної науки. Український географічний журнал. 2011. № 2. С. 59–63.
8. Даценко Л. М. Основи геоінформаційних систем та технологій у шкільних курсах за кордоном. Освіта та краєзнавство № 3, 2011. С. 197– 205.
9. Державний стандарт базової середньої освіти. Відповіді на поширені запитання щодо Державного стандарту базової середньої освіти. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/nova-ukrayinska- shkola/derzhavnij-standart-bazovoyi-serednoyi-osviti
10. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, редакція від 02.10.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
11. Енциклопедія освіти. Нац. акад. пед. наук України; [гол. ред. В. Г. Кремень; заст. гол. ред. В. І. Луговий, О. М. Топузов; відп. наук. секр. С. О. Сисоєва; редкол.: О. І. Ляшенко, С. Д. Максименко, Н. Г. Ничкало, П. Ю. Саух, Л. Д. Березівська, І. Д. Бех, В. Ю. Биков, М. С. Гальченко, В. В. Засенко, С. А. Калашнікова, М. О. Кириченко, Л. Б. Лук’янова, В. Г. Панок, В. О. Радкевич, О. Я. Савченко, М. М. Слюсаревський, О. В. Сухомлинська]: 2-ге вид., допов. та перероб. К.: Юрінком Інтер, 2021. 1144 с.
12. Європіна І. О., Капустенко С. В., Остроух В. І., Радченко В. В. Навчальні електронні посібники з географії як приклад реалізації нових технологій навчання. Вісник геодезії та картографії. 2014. Вип. 2. С. 41–45.
13. Карпінський Ю.О., Лященко А.А. Національна інфраструктура геопросторових даних України: Стан, проблеми, перспективи.- Презентація на GEOFORUM’2016, 13-15 квітня 2016 р., Львів-Брюховичі- Яворів, 20 с.
14. Карпінський Ю.О., Лященко А.А. Формування національної інфраструктури просторових даних – пріоритетний напрям топографогеодезичної та картографічної діяльності. Вісник геодезії та картографії, 2001, № 3. С. 65-74.
15. Картографічне моделювання умов виникнення надзвичайних ситуацій в Україні. Звіт про науково-дослідну роботу, № держреєстрації 0109U006425.- Київ, Інститут географії НАНУ, 172 с. Науковий керівник Л.Г. Руденко
16. Класифікатор інформації, яка відображається на топографічних картах масштабів 1:10,000, 1:25,000, 1:50,000, 1:100,000, 1:200,000, 1:500,000, 1:1,000,000.- ГУГКК, 1998. 53 с.
17. Концепція Нової української школи. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska- shkola-compressed.pdf
18. Кулик В. Б., Остроух В. І. Методичні аспекти створення інтерактивних карт для вивчення географії у школі. Часопис картографії. 2016. Вип. 15. Ч. 2. С. 181–187.
19. Малафіїк І. В. Дидактика новітньої школи: навч. посіб. Київ: Вид. дім

«Слово», 2015. 632 с. URL:

https://pidru4niki.com/73638/pedagogika/didaktika_novitnoyi_shkoli

20. Мельник І. Г. Методичні аспекти використання інтерактивних карт у навчанні географії в школі. Сьомі Сумські наукові географічні читання: збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції (Суми, 14-16 жовтня 2022 р.) [Електронний ресурс] / СумДПУ імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства; [упорядник Корнус А. О.]. С.30.
21. Наказ Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 р. № 698 про затвердження Програми для закладів загальної середньої освіти. Географія (10 - 11 класи). URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11- klas/2022/08/15/navchalna.programa-2022.geography-10-11-standart.pdf
22. Остроух В. І., Руденко І. С. Особливості створення та впровадження у процес навчання географії навчальних електронних картографічних посібників та інтерактивних карт. Український географічний журнал. – 2015. № 3. С. 55–59.
23. Остроух В.І. Електронні навчальні картографічні видання як приклад реалізації інноваційних технологій вивчення географії в школі. Вісник геодезії та картографії, 2013. № 1. С. 33-36.
24. Питання Державної комісії з геоінформаційних систем при Державному комітетові природних ресурсів.- Київ, Постанова КМУ від 10 липня 1993 р. № 529, https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/529-93-п, доступ 2019-лис-01.
25. Avtora. Сайт для студентів та учнів URL: https://www.avtora.com.ua (дата звернення: 14.06.2026)