Методичні парасольки. Казка З. Мензатюк «Три дні старого року»

Про матеріал

Завдання (подані під текстом казки) складені таким чином, що їх можна використовувати на будь-якому уроці: чи-то на читанні, чи при вивченні певної теми на уроці української мови чи літератури. Це можуть бути уроки інформатики та малювання або цікаві пізнавальні перерви. А також текст казки можна використати на виховних годинах «Якщо свято когось обминає, його треба зробити самим», під час індивідуальної бесіди / години спілкування «Все можна легко поправити: якщо свято не хоче приходити, треба зробити його самій!» та взяти за основу родинного свята «Сьогодні до всіх приходить свято…»

Перегляд файлу

Казка З. Мензатюк «Три дні старого року»

Зірка Мензатюк ТРИ ДНІ СТАРОГО РОКУ

Настуня сиділа на кухні одна. Скоро Новий рік, а їй проте нітрохи не весело. Тато у своїх важливих справах поїхав аж на Кавказ, мама захворіла. Учора вона ходила удвох з Настунею по ялинкові іграшки й, видно, простудилася. Що ж це буде за свято?! А дідусь-лісовичок з учорашніх покупок стоїть на підвіконні і знай поблискує зеленою бородою, ще й підморгує.

— Не моргай. Ти не справжній, ти скляний,— прошепотіла Настуня. Дідусь-лісовичок нахмурився.

«Начеб образився?» — здивувалася мала. А що вона не любила, аби хто-небудь гнівався, то мовила:

— Я не хотіла тебе скривдити. Я просто не чула, щоб справжні лісовики продавалися в магазині іграшок. І тут, уявіть собі, лісовичок заговорив.

— Ти даремно журишся.

— Зовсім не даремно. У мене, мабуть, не буде новорічного свята...

— Но-но, не кисни! Все можна легко поправити: якщо свято не хоче приходити, треба зробити його самій!

— Свято? Зробити? — не повірила Настуня, але лісовик вів далі:

— Найперше потурбуйся про маму. їй треба лежати. А ще напувай її чаєм з ось цієї чашки,— він показав на блакитну чашку на столі, і золота іскорка з чарівної палички впала прямісінько туди.

— Пам’ятай тільки, що чай ти повинна готувати сама,— казав лісовичок.— А ще...

Він ураз замовк, бо двері прочинилися і до кухні увійшла мама.

— Ти, Настуню, певно, голодна? — спитала вона.

Дівчинка хотіла було попросити, щоб мама налила молока, але згадала, що їй тільки-но говорив лісовичок.

— Ні-ні, мамочко,— сполошилася вона.— Ти лягай, тобі треба одужувати, а я все сама візьму. І вона зачерпнула собі молока. «А чай? Як бути з чаєм?» — подумала Настя, адже заварювати чай їй ніколи не доводилося. Але чарівна іскорка впала в чашку,— мабуть, уся сила в ній, а отже, і в чаї з цієї чашки.

Дівчинка поставила на вогонь чайник з водою, знайшла в шафі липовий цвіт, бузину — те, що мама заварювала їй при простуді. Потім у настояний на зіллі чай вона додала малину — все точнісінько, як робить мама! — і в блакитній чашці понесла його хворій матері.

Мама здивувалась, але й повеселіла. «Справді чай допомагає»,— подумала Настя. Шкода, що лісовичок не встиг розказати, що вона мала б зробити ще. Дівчинка вийшла на кухню і довго дивилася на нього, але він навіть не підморгував. «Мабуть, сьогодні вже пізно, тому він мовчить»,— вирішила Настуня і сама розстелила своє ліжечко.

Уранці Настя пішла в магазин, адже мамі не треба вставати. Вона весь час чекала, що лісовик ось-ось обізветься до неї, але той уперто мовчав, і якби мамі не легшало від чаю з зачарованої чашки, то дівчинка, мабуть, подумала б, що вся та вчорашня розмова їй примарилася.

Але все-таки про які справи чарівничок не встиг сказати? Може, підмести в кімнатах? Адже не годиться, щоб Новий рік — і неметена хата.

Настуня взялась за роботу. Вона витерла пилюку, склеїла розкидані книги, полила вазони. День минув швидко-швидко, і не було часу чекати, щоб дідусь-лісовик продовжив обірвану розмову.

Тільки коли ввечері дівчинка поралась на кухні, їй здалося, що він задоволено посміхнувся. І ось настав останній день старого року. Сьогодні до всіх приходить свято, всюди засвічуються ялинки... І в Настуні засвітиться, аякже! їхній сусід допоміг занести ялинку з балкона, встановив її в хрестовині. А вже скляні кульки, гірлянди Настя розвісить і сама. Вона й свого лісовичка почепила на лапатій гілці.

Коли звечоріло, дівчинка накрила стіл білою скатертиною, ввімкнула електричні лампочки, і в хаті стало зовсім по-святковому!

Тут у двері подзвонили. Настуня кинулась відчиняти, аж то — тато! Повернувся з відрядження.

— З Новим роком! — підхопив він Настуню на руки.— Як ви тут з мамою?

— Добре,— сказала Настя.— Тільки мама трошки прихворіла.

— Ні, я вже здорова! Доня мене вилікувала,— засміялася мама. Вона тримала в руці блакитну чашку, з якої щойно допила чай.

Потім усі троє сиділи за святковим столом, Настуня ласувала мандаринками, хурмою, солодким ізюмом та іншими гостинцями з Кавказу. За синіми вечоровими вікнами тихо падав новорічний сніг, а в хаті ялинка пахла живицею, сяяла жовтими, рожевими, блакитними вогнями, і серед тих веселих вогників знай похитувався на гілці дідусь-лісовичок. «Якщо свято когось обминає, його треба зробити самим»,— говорили його хитро примружені очі.

ЗАВДАННЯ ЗА КАЗКОЮ

Що за золота іскорка впала з чарівної палички дідуся-лісовичка прямісінько на
блакитну чашку на столі?

Випиши речення з прямою мовою.

Запиши розмову Настуні з татом і мамою прямою мовою.

За фрагментами тексту казки створити анімацію

А дідусь-лісовичок … стоїть на підвіконні і знай поблискує зеленою бородою, ще й підморгує.

	За синіми вечоровими вікнами тихо падав новорічний сніг	,
а в хаті ялинка … сяяла жовтими, рожевими, блакитними вогнями

і серед тих веселих вогників знай похитувався на гілці дідусь-лісовичок

«Сьогодні до всіх приходить свято, всюди засвічуються ялинки...»

Дитяча пісня «ВІТАЄМ!» 2:06-5:10 та інші пісеньки і руханки для дітей українською мовою - З любов'ю до дітей https://www.youtube.com/watch?v=dTM -2i7nlzc&t=766s Як ви допомагаєте вдома батькам? Як Настуня готувалася до свята?