Методичні поради на тему" Мотивація як запорука ефективного вивчення англійської мови"

Мотивація навчальної діяльності учнів як запорука ефективного вивчення англійської мови

                                                                                             Вчитель англійської мови

  Слобожанської гімназії № 2

                                                                                                  Зміївської районної

                                                                                          державної адміністрації

                                                                                   Харківської області

       Із реформуванням системи освіти відбулись суттєві зміни в навчанні. На перший план виступило комунікативно-орієнтоване навчання, мета якого полягає в тому, щоб зацікавити учнів у вивченні мови через накопичення та розширення їхніх знань та досвіду. Безумовно, таке навчання вимагає від учителів іноземних мов творчого підходу, пошуку найефективніших форм та методів навчання,формування позитивної мотивації для здобуття та накопичення міцних знань.

     Проблема розвитку мотивації  учнів в процесі вивчення англійській мові на уроках  залишається мало розробленою на даному етапі. Цій темі присвятили дослідницькі роботи Е.И. Кирічук, Л.П. Кичатинова,А.И. Ліпкина, А.К. Маркова, Т.А. Матіс,

 А.Б. Орлова і ін. 

      Мотивацію як етап уроку виділяють умовно, бо вона здійснюється  протягом всього заняття, на кожному з його етапів, різними способами залежно від дидактичної мети, логіки процесу засвоєння знань, типу уроку. Основними способами мотивації є: показ практичного значення знань, наведення цікавих прикладів, створення ситуацій успіху, повідомлення учням теоретичної значущості навчального матеріалу, постановка далеких і близьких перспектив у навчанні.

      Щоб підтримувати і формувати мотивацію вчителеві необхідно привчати учнів до напруженої пізнавальної праці, розвивати їх наполегливість, силу волі, цілеспрямованість, заохочувати виконання завдань підвищеної складності, учити чітко визначати цілі, завдання, критерії оцінки.

     На нашу думку постійно вмотивовувати учнів можна, якщо   бачити успіхи і не помічати невдачі. Адже невдача веде до розчарування — розчарування веде до браку мотивації — брак мотивації веде до прямої відмови зробити ще одну спробу. І навпаки, успіх веде до перемоги — перемога веде до мотивації — мотивація веде до бажання перемагати — і до нових успіхів. Також намагатися  «навчати, граючись» або «граючись, навчати». Бо гра — це спосіб життя і діяльності дитини. Гратися — це завжди весело, цікаво. Під час гри дитина позасвідомо, без напруги засвоює, і закріплює надзвичайно багато інформації. Сприяє стимулюванню учнів диференційований підхід у навчанні. Слабкішим учням необхідно давати більше часу на виконання завдань, і вони менш складні, а сильнішим – менше; завдання ускладнені. Слабкішим учням бажано давати завдання, подібні тим, які у них вже виходили, — для підняття у них упевненості у власних силах.

     Слід також розвивати і мотивацію колективних досягнень. Цього можна добитися шляхом включення дітей у парну та групову роботу. Результат колективної діяльності залежить від готовності кожного члена колективу включити власні зусилля в досягнення загальної мети.

      На нашу думку невмотивований учень стане мотивованим, якщо вчитель стане спілкуватися з ним, сприймаючи його в позитивному світлі.

      І на завершення слід зазначити, що великий потенціал несе в собі особистість учителя. Учень має бачити на уроці закоханість учителя в мову, яку викладає, має відчувати повагу до народу — носія мови, історії і звичаїв країни мови. Учні довго пам’ятають того вчителя, який вмів використовувати допитливість і на­полегливість дітей, бо вона задо­вольняється лише в радісній кому­нікативній атмосфері взаємодії учнів і вчителя, який зумів навчити їх долати труднощі, що з’являються в різних життєвих ситуаціях, тобто виховав у них наполегливість, волю, старанність, навчив самостійно орі­єнтуватись у сучасному житті.