Основні шляхи співпраці з батьками як основа партнерських стосунків
Аспект педагогіки партнерства між усіма учасниками освітнього процесу набуває великого значення у Концепції НУШ.Педагогіка партнерства ґрунтується на принципах гуманізму і творчого підходу до розвитку особистості. Її метою є розвиток нового гуманного суспільства, вільного від тоталітаризму і офіціозу.
Нова українська школа працює на засадах педагогіки партнерства, в основі якої лежить спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнями та батьками. Чому? Бо саме вони об’єднані спільними цілями та прагненнями, саме вони є рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.
Нова українська школа передбачає, що учителі разом з батьками утворюють партнерство, у центрі якого знаходиться дитина.
Батьки можуть співпрацювати з учителем у такий спосіб:
Вчителі повинні бути ініціаторами в створенні партнерства, адже партнерство починається з підготовки орієнтації помічників у класі.
Широке поле діяльності у співпраці вчителя, батьків та учнів при проведенні тематичних тижнів: підготовка та захист проектів, створення лепбуків, підготовка дитини дня.
Розглянемо один з досвідів активної участі вдячних батьків.
Учитель оголосив у класі про проведення тематичного тижня «Чарівниця Осінь». Протягом тижня учні працювали в групах, виконуючи навчальні завдання, пов’язані з темою тижня. Вчитель проінформував про тематичний тиждень батьківський комітет, який довів це до інших батьків. Усі з великим ентузіазмом підхопили ідею «осіннього марафону». Батьки розгорнули активну діяльність, висунули пропозиції щодо участі дітей, учителя та батьків у цей тиждень. Вони допомогли вчителю організувати та провести екскурсію до парку для спостереження за змінами природи восени (під час екскурсії були зібраний природний матеріал для подальшої роботи).
Батьки та діти виготовили композиції з осінніх квітів та природних матеріалів для виставки, провели конкурсно-розважальну програму «Осінній марафон», під час якої запропонували дітям цікаві ігри та змагання.
Як підсумок тижня, працюючи в групах, спільними зусиллями батьків та дітей були виготовлені тематичні лепбуки. Залучаючи батьків до освітнього процесу, вчителі мають великі переваги такої співпраці для всіх – учнів, батьків і вчителів:
. Ось деякі з можливих добровільних обов’язків, які вони можуть виконувати:
. Ось деякі з можливих добровільних обов’язків, які вони можуть виконувати:
• координатори різноманітних подій. Батьки допомагають планувати екскурсії, походи, благодійні акції. Вони допомагають їх реалізовувати, включаючись у діяльність класу, забезпечуючи відповідний рівень проекту;
• батьки – помічники вчителя (особливо під час роботи в групах на уроках трудового навчання та образотворчого мистецтва, виготовлення дидактичних матеріалів);
• працівники по ремонту та вдосконаленню навчального середовища. Батьки допомагають з ремонтом та вдосконаленням проектів, наприклад, фарбуванням або обладнанням ігрового майданчика, зон класу;
• організатори днів народжень. Матері або батьки готують святкування для всього класу у день народження дитини.
Залежно від професії чи захоплень батьки можуть узяти частину навантаження вчителя і зробити це краще, більш поглиблено, ніж школа:
ПОРАДИ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ЩОДО СПІЛКУВАННЯ З БАТЬКАМИ • Слухайте уважно. Дайте це зрозуміти, зосередивши свою увагу на іншій людині й дивлячись на неї. Будьте уважними, намагайтесь не відволікатися, зокрема на власні думки. • Підтримуйте бесіду, вживаючи короткі репліки («Так?», «А потім?» тощо), переконайтеся, що ваш співрозмовник бачить, що ви слухаєте його уважно й готові продовжити спілкування з ним. Не переривайте співрозмовника – дайте йому можливість закінчити речення. • Ставте відкриті запитання, які дадуть співрозмовнику змогу глибше зрозуміти суть проблеми. Наприклад: «Що ви маєте на увазі?», «Не могли б ви навести приклад?» або «Чи не хочете ви розповісти про це більше?». • Не забувайте, що інша людина має свої почуття і думки. Не нав’язуйте свої ідеї, думки, відчуття, поради. • Виявляйте співчуття не лише словами, а й поведінкою. • Намагайтеся зрозуміти почуття і думки співрозмовника. Звертайте увагу на міміку під час розмови, на манеру розмовляти – інтонацію, силу голосу тощо. • Слухайте не лише слова, а й почуття, які ховаються за ними. • Наприкінці розмови підсумуйте своїми словами те, що інші хотіли донести до вас. • Активне слухання потребує достатньо часу, тому сплануйте цю зустріч заздалегідь.