Методичні рекомендації
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Новоград-Волинський політехнічний фаховий коледж
«Погоджено» «Затверджую» методист НВПФК завідувач практиками
__________________
________ Борисюк А.А. Фютак Л.І.
« __ » ______ 2021 р. « __ » _______ 2021 р.
Методичні рекомендації
по оформленню звіту та щоденника
«ВИРОБНИЧОЇ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ»
для студентів спеціальності
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», спеціалізації «Обслуговування та ремонт електроустаткування автомобілів і тракторів»
2021
Укладач: Заінчковська Т.Д., викладач Новоград-Волинського
політехнічного фахового коледжу
Рецензент: Фютак Л.І., завідувач виробничими практиками
Новоград-Волинського політехнічного фахового коледжу
Розроблена відповідно до програми, затвердженої директором Новоград-Волинського політехнічного фахового коледжу.
Розглянуто та схвалено
на засіданні циклової
комісії загальнотехнічних
та спеціальних дисциплін
Протокол № _________
від _____________ 2021 р.
Голова комісії ________ В.С. Ваховський
ЗМІСТ
1 Мета та завдання практики 4
2 Бази практики 5
3 Рекомендації студентам про порядок проходження практики 7
4 Вимоги до оформлення звіту 9
5 Підведення підсумків практики, критерії оцінювання 10
6 Захист звітів з практики 12
7 Рекомендовані терміни виконання етапів виробничої
технологічної практики 13
Література 14
1 МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ
Метою виробничої технологічної практики є:
- формування у студентів, на базі здобутих під час навчання знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах;
- оволодіння сучасними методами, формами організації та знаряддями праці, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо застосовувати їх у практичній діяльності;
- поглиблення та закріплення знань, які одержали студенти під час теоретичної підготовки, також оволодіння сучасними формами та методами роботи з комплексом задач, розв’язуваних на підприємстві з використанням комп’ютерної техніки та інформаційних технологій;
- набуття необхідних навичок у здійсненні операцій технологічного процесу обробки;
- формування професійних вмінь і навичок у роботі з існуючими технологіями;
- виховання потреби систематичного оновлення своїх знань та їх творчого застосування у практичній діяльності.
Високий рівень вимог до професійної підготовки спеціалістів середньої ланки диктує необхідність утворення науково обґрунтованої, взаємозв'язаної системи виробничого навчання, зміст якого визначається типовою програмою практики, яка розроблена, виходячи з вимог кваліфікаційної характеристики з урахуванням специфіки галузі, яка передбачає поєднання всіх видів виробничої практики в єдиний комплекс з теоретичним навчанням.
Виробнича технологічна практика є органічною частиною навчального процесу і має за мету узагальнення та систематизацію отриманих знань та підготовку до подальшого вивчення навчальних дисциплін у відповідності до вимог навчального плану.
Метою виробничої технологічної практики є вивчення основних технологічних процесів машинобудівного виробництва, збір та підготовка матеріалів для курсового проекту в умовах конкретного виробництва.
Задачами виробничої технологічної практики є забезпечення зв'язку практичного навчання з теоретичним, підготовка до виконання курсового проекту.
Виробнича технологічна практика є проміжною ланкою навчального процесу і проводиться згідно з навчальними планами зі спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», спеціалізації «Обслуговування та ремонт електроустаткування автомобілів і тракторів».
2 БАЗИ ПРАКТИКИ
Базами виробничої технологічної практики є державні та приватні підприємства, в структурних підрозділах яких здійснюється ремонт, технічне обслуговування та ТО систем електропостачання різної складності. Цю практику доцільно організовувати на підприємствах - місцях розподілу молодих спеціалістів, що дасть змогу студентам ознайомитися з місцем майбутньої роботи і скоротить період адаптації після закінчення навчання в коледжі.
2.1. Загальне ознайомлення з підприємством – базою практики
На першому етапі проходження виробничої технологічної практики студент має ознайомитись з технологічною структурою виробництва; з виробничою продукцією; з джерелами постачання комплектуючих елементів, вузлів, блоків та інших складових продукції. Під час практики студент вивчає основні та допоміжні структурні підрозділи виробництва.
Результатом такої роботи має стати відображення у звіті про проходження виробничої технологічної практики наступних питань:
- історія створення і розвитку підприємства;
- характеристика статусу підприємства (форма власності, організаційно-правова форма господарювання, ступінь самостійності, місія підприємства, права та обов'язки підприємства, сфера діяльності, дотримання вимог щодо державної реєстрації та діяльності підприємства тощо);
- характеристика господарської діяльності (спеціалізація підприємства, переважні види бізнес-операцій, інші види діяльності; різновиди продукції, її номенклатура та асортимент; типи виробництва; основні технологічні процеси; виробнича структура);
- характеристика інструктивних, нормативних і методичних матеріалів, які використовуються на підприємстві (перш за все, структурними підрозділами які обслуговують машини та механізми), їх якість та повнота;
- описання технологічних процесів розбірки та збирання складальної одиниці, а також технологічних процесів виготовлення та відновлення окремих деталей механізму на підприємстві;
- аналіз недоліків існуючого технологічного процесу виробництва та заходи щодо їхнього усунення;
- заходи з охорони праці та техніки безпеки, вимоги до персоналу, які задіяні у виробництві або у підрозділах, що безпосередньо обслуговують пристрої.
2.2. Аналіз стану та результатів окремих напрямів діяльності підприємства – бази практики
Під час виробничої технологічної практики студент повинен зібрати і опрацювати необхідні матеріали для написання курсового проекту. Збір останніх здійснюється за окремим функціональним напрямом діяльності підприємства. Вибір напряму здійснюється з урахуванням особливостей бази практики, побажань студента та рекомендацій керівника.
Основна мета цього етапу виробничої технологічної практики – оцінка якості управління та досягнутих результатів за окремим функціональним напрямом діяльності підприємства - бази практики.
Вивчення технологічного процесу на підприємстві та організацію виробництва, призначення та технічні характеристики обладнання за функціональними та принциповими схемами, умови експлуатації, технологічний контроль, періодичність перевірок та методи контролю, ведення технічної документації, заходи безпеки та захисту оточуючого середовища. Результати такої роботи у звіті про проходження виробничої практики узагальнюються за питаннями за темою звіту.
3 РЕКОМЕНДАЦІЇ СТУДЕНТАМ ПРО ПОРЯДОК ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ
3.1 Знайомство з підприємством, режимом роботи підприємства, інструктаж з техніки безпеки та протипожежної безпеки.
Керівник практики від підприємства знайомить студентів з підприємством, режимом роботи підприємства, організовує проведення інструктажу з техніки безпеки. Студент має зібрати загальні відомості про підприємство та продукцію, яка виробляється, вивчити правила внутрішнього розпорядку та основні положення з техніки безпеки і пожежної безпеки, які обов'язкові для працівників цього підприємства.
3.2 Виробничі екскурсії.
На протязі одного дня, виділеного для ознайомлення з роботою підприємства, зі студентами проводяться екскурсії у відділи, цехи підприємства, з метою знайомлення студентів-практикантів з основними технологічними процесами.
3.3 Виробнича робота на штатних робочих місцях.
У відповідності до розробленого графіка проведення практики студент ознайомлюється з роботою структурних підрозділів головного інженера та головного механіка, вивчає технологічну, технічну та конструкторську документацію, яка розробляється на підприємстві для організації виробництва продукції, технічного обслуговування і ремонту автообладнання. Ознайомлення з ремонтами та ТО електронних систем автомобіля. Виконується короткий опис призначення, конструкції, умов роботи , яке підлягє автомобільного ремонту та обслуговуванню. Описуються технічні умови на ремонт. Вивчається документація з організації планово-попереджувальних ремонтів та обслуговуванню на підприємстві.
3.4 Вивчення основних технологічних процесів на робочих місцях ведучих професій виробництва в інших підрозділах підприємства.
Студент вивчає роботу цих підрозділів, устаткування, пристосування, інструмент, особливості налагодження різного виду устаткування та технічну документацію, яка розроблюється конструкторами підприємства, порядок нормування складальних та ремонтних робіт, методику планування та організації ремонтних робіт. Описує конструкцію і принцип дії пристосування, що застосовується при ремонті.
3.5 Узагальнення матеріалу. Складання звіту.
По закінченню практики кожний студент зобов'язаний представити оформлений звіт про виконану програму практики. Звіт складається на основі записів в своєму щоденнику. В звіті відображаються всі питання, передбачені програмою.
Збір матеріалів проводиться у відповідності до завдання на курсове проектування на протязі всього періоду технологічної практики. Майстерні, дільниці, відділи, в яких студенти проходять практику, повинні бути підібрані таким чином, щоб можна було одержати відповіді на всі запитання курсового проектування, зібрати необхідний матеріал.
1 Загальні відомості про підприємство.
1.1 Місце розташування і призначення підприємства.
1.2 Схема управління підприємством.
2 Технічне обслуговування автомобілів на підприємстві.
2.1 Організація технічного обслуговування і ремонт.у
2.2 Характеристика ремонтної бази.
2.3 Використання обладнання і засобів технічного обслуговування і ремонту.
2.4 Обов’язки спеціалістів з ТО і ремонту автомобілів.
3 Рекомендації щодо поліпшення використання і обслуговування машин на підприємстві, захисту навколишнього середовища.
4 Охорона праці при технічному обслуговуванні.
Розробка пропозицій щодо вдосконалення ремонтної служби підприємства.
Об'єм звіту студента має бути не більше 10-14 аркушів формату А4, включаючи технологічні процеси, схеми, ескізи.
4 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ
У звіті з виробничої практики повинні бути висвітлені питання, які були вивчені за період проходження практики. Звіт з практики повинен мати чітку побудову, логічну послідовність, переконливу аргументацію, доказовість висновків і обґрунтованість рекомендацій.
Звіт повинен бути оформлений у відповідності зі стандартом і структурований наступним чином:
- титульний аркуш;
- зміст, в якому відображається структура представленого звіту;
- текстова частина звіту, виконана з дотриманням загально прийнятних рубрикацій програми практики;
- документальна частина звіту, яка складається із документів, які є додатками до текстової частини.
Текстова частина звіту про виробничу технологічну практику повинна відображати результати вивчення програмних питань, містить висновки і рекомендації.
Звіт з виробничої технологічної практики повинен бути оформлений стилістично і технічно грамотно за загальними вимогами до звітів (друкують за допомогою комп’ютера на стандартних аркушах формату А4 (210 х 297 мм), шрифт 14, 28–30 рядків на сторінці). Текст звіту про виробничу технологічну практику потрібно друкувати, залишаючи береги наступних розмірів: лівий – 30 мм, верхній та нижній – 20 мм, правий – 15 мм. Загальний обсяг звіту – щонайменше 20 сторінок.
Всі сторінки повинні бути пронумеровані наскрізно з розташуванням нумерації у основному написі. На титульному аркуші і на змісті номер сторінки не ставлять. Заголовки структурних частин звіту про кожну структурну частину звіту про виробничу технологічну практику необхідно починати з нової сторінки.
5 ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИКИ, КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
Підсумки виробничої практики підводяться під час складання студентом диференційованого заліку комісії, яку призначає завідувач кафедри.
Диференційна оцінка з практики враховується нарівно з іншими оцінками, які характеризують успішність студента. Для оцінювання проходження виробничої технологічної практики використовується бально-рейтингова система оцінювання знань студентів за 5-баловою національною шкалою.
1. Оцінка «відмінно» виставляється, якщо:
- всі розділи звіту відповідають вимогам робочої програми виробничої практики;
- звіт оформлено акуратно, з дотриманням діючих правил;
- звіт здано та захищено в термін;
- при захисті звіту на питання дана повна, чітка і глибоко аргументована відповідь;
- не було порушень трудової дисципліни на підприємстві;
- характеристика керівника практики від підприємства на студента практиканта – позитивна, а оцінка – «відмінно».
2. Оцінка «добре» виставляється, якщо:
- всі розділи звіту відповідають вимогам робочої програми;
- звіт оформлено акуратно, з дотриманням діючих правил, але є декілька не грубих помилок;
- при захисті звіту на питання дана чітка, але не досить обґрунтована відповідь;
- не було порушень трудової дисципліни на підприємстві;
- характеристика керівника практики від підприємства на студента практиканта позитивна;
- оцінка керівника практики від підприємства – «відмінно» або «добре».
3. Оцінка «задовільно» виставляється, якщо:
- не всі розділи звіту відповідають вимогам робочої програми практики;
- звіт оформлено не акуратно, є декілька грубих помилок;
- при захисті звіту на питання дана не чітка відповідь;
- не було порушень трудової дисципліни на підприємстві;
- оцінка керівника практики від підприємства «задовільно» або «добре».
4. Оцінка «незадовільно» виставляється, якщо:
- розділи звіту не відповідають вимогам робочої програми;
- звіт оформлено не акуратно, без дотриманням діючих правил;
- звіт здано та захищено не в термін;
- при захисті звіту студент не відповідав на питання;
- були порушення трудової дисципліни на підприємстві;
- характеристика керівника практики від підприємства на студента- практиканта – негативна;
Результати заліку по практиці заносяться в відомість, проставляються в заліковій книжці і в журналі обліку успішності. Студент, що не виконав програму практики і отримав незадовільну оцінку при складанні заліку направляється на практику вдруге або відраховується з коледжу.
6 ЗАХИСТ ЗВІТІВ З ПРАКТИКИ
Звіт з виробничої технологічної практики захищається студентом (з диференційованою оцінкою) перед комісією, призначеною завідуючим практиками.
До складу комісій входять керівники практики від навчального закладу, викладачі циклової комісії, які викладали практикантам спеціальні дисципліни, і за можливістю, керівники від баз практики. Комісія приймає залік у студентів на базах практики в останні дні її проходження, або в навчальному закладі на протязі перших десяти днів семестру, який заноситься в заліково-екзаменаційному відомість і в залікову книжку студента.
Оцінка студента з виробничої технологічної практики враховується стипендіальною комісією при визначенні розміру стипендії. Студенту, який не виконав програму без поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно.
7 РЕКОМЕНДОВАНІ ТЕРМІНИ ВИКОНАННЯ ЕТАПІВ ВИРОБНИЧОЇ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
|
Найменування теми (виду роботи) |
Термін виконання |
|
(день виробничої технологічної практики) |
|
|
1 |
2 |
|
1 |
|
2 |
|
3-7 |
|
8-14 |
|
15-23 |
|
24-32 |
|
33-37 |
|
38-39 |
|
40 |
|
41 |
|
42 |
ЛІТЕРАТУРА
Основна
- Сажко В. А. Електричне та електронне обладнання автомобілів: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.:Каравела, 2009.
-
Біліченко В. В. Основи технічної діагностики колісних транспортних засобів :
Навчальний посібник – Вінниця : ВНТУ, 2012. – 118 с. - Карташевич А.Н. Диагностирование автомобилей: Практикум – М.: ИНФРА-М, 2011. – 208 с.
- Криштопа С.І. Основи комп’ютерної діагностики автомобілів: Конспект лекцій – Івано-Франківськ: Факел, 2009. – 80 с.
- Криштопа С.І. Основи комп’ютерної діагностики автомобілів: Лабораторний практикум – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2012. – 77 с.
- Уве Рокош. Бортовая диагностика. Перевод с нем. ООО «СтарСПб». - М.: ООО «Издательство «За рулем», 2013. - 224 с .
- Яковлев В. Ф. Диагностика электронных систем автомобиля. Учебное пособие. М.: СОЛОН-Пресс, 2003, - 272 с.
- Лудченко O.A. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів. Підручник. – К:. Знання прес. 2003. - 511 с.
- Пiстун I.П., Хом'як П.В., Хом'як В.В. Охорона працi на автомобiлъному транспортi: Навчалъний посiбник.- Суми: ВТД «Унiверситетсъка книга» 2005. -374 с.
Додаткова
- Волгин В. В. Диагностика неисправностей легковых автомобилей/ В. В. Волгин. – М.: АСИ: Астрель, 2005.
- Спичкин Г. В., Третьяков А. М. Практикум по диагностированию автомобилей: - М.: Высшая школа, 1986.
- Ходасевич А. Г. Справочник по устройству и ремонту электронных приборов автомобилей. Часть 3. Транзисторные коммутаторы. – М.: ДМК Пресс, 2006.
13.Пекарський Б.Г. Використання електронних засобів для діагностики автомобілів.
Навчальний посібник. Новоград-Волинський: НВПЕТ, 2016, 54
про публікацію авторської розробки
Додати розробку