Методичні рекомендації. Алгоритми. Неорганічна хімія 8 клас

Про матеріал
Дані алгоритми дають можливість полегшити учням роботу при виконанні таких завдань, а саме: Обчислення об’єму газоподібної речовини взятої при нормальних умовах… Визначення масової частки розчиненої речовини врозчині. Обчислення маси певної кількості речовини. Обчислення за хімічними рівняннями, якщо одна з реагуючих речовин дана в надлишку. Визначення молекулярної формули речовини. Обчислення відносної густини газів за воднем. Обчислення масової частки елементу Характеристика елементу за місцем в періодичній системі. Обчислення за термохімічним рівнянням реакції Обчислення відношення мас елементів у складній речовині за їх формулою
Перегляд файлу

Зміст

Обчислення об’єму газоподібної речовини взятої при нормальних умовах……………………………………………2

Визначення масової частки розчиненої речовини                                   в розчині………………………………………………………. 2

Обчислення маси певної кількості речовини………………..3

Обчислення за хімічними рівняннями, якщо одна з реагуючих речовин дана в надлишку……………………….3

Визначення молекулярної формули речовини……………..4

Обчислення відносної густини газів за воднем…………….4

Обчислення масової частки елементу………………………5

Характеристика елементу за місцем в періодичній системі..5

Обчислення за термохімічним рівнянням реакції………….6

Обчислення відношення мас елементів у складній речовині за їх формулою………………………………………………..6

 

 

 

 

Обчислення

об’єму газоподібної речовини взятої при нормальних умовах

1.Зроби короткий запис задачі

2.Запиши формулу, за якою будеш робити обчислення.

3.Познач невідоме у формулі,

4.Підстав числові значення у формулу.

5. Визнач невідоме Х.

 

Визначення масової частки розчиненої речовини в розчині

1.Прочитай уважно умову задачі.

2.Зроби короткий запис.

3.Запиши формулу, за якою можна визначити масову частку.

4.Подивись, яка маса розчину вказана в умові задачі, яка маса розчиненої речовини.

5.Підстав дані  у формулу.

6. Обчисли.

 

Обчислення маси певної кількості речовини

  1. Прочитай уважно умову задачі.
  2. Звернути увагу на питання задачі, встановити в яких одиницях повинна бути одержана відповідь.
  3. Записати умову.
  4. Записати загальну формулу, за якою треба проводити обчислення.
  5. Встановити за формулою, які величини відомі, а які треба визначити.
  6. Приступити до розв’язання.
  7. Перевірити розв’язок, коментувати відповідь

Обчислення за хімічними рівняннями, якщо одна з реагуючих речовин дана в надлишку

1.Зроби короткий запис задачі.

2.Запиши рівняння реакції.

3.Дані умови задачі постав над формулою.

4.За Х познач невідоме.

5.Знайди молекулярну масу речовини.

    6.За рівнянням реакції визнач, яка речовина дана в надлишку.

7.Невідоме визнач, виходячи з речовини, що дана в недостачі.

        Визначення молекулярної формули речовини

1.Запиши рівняння реакції

2.Знайди відносну молекулярну масу невідомої речовини, використавши формулу.

3.Знайди відносні молекулярні маси речовин, які одержали в результаті реакції.

4. Знайди маси атомів елементів у речовині яка згоріла.

5. Визначити атомні фактори(Аф)-частка від ділення маси атомів елементів у згорівшій речовині на масу атома вуглецю чи водню.

6.відношення мас атомів дорівнює Аф.

7. Це буде простіша формула . Визнач її відносну молекулярну масу і порівняй з раніше визначеною (2).

8. Збільш у відповідну кількість раз.

 

Обчислення відносної густини газів за воднем

  1.     Зроби короткий запис задачі.
  2.     Виясни конкретно, які гази порівнюють.
  3.     Визнач відносні молекулярні маси.
  4.     Підстав дані у формулу.

Обчислення масової частки елементу

1.Запиши формулу.

2.Визнач відносну молекулярну масу, зверни увагу на індекс, що стоїть біля елементу.

3.Запиши формулу, за якою треба обчислити масову частку хімічного елементу.

4. Підстав дані у формулу і визнач.

Характеристика елементу за місцем в періодичній системі

  1.     Назва елементу.
  2.     Хімічний знак.
  3.     Номер групи. Головна чи побічна.
  4.     Номер періоду.
  5.     Метал чи неметал.
  6. Формула вищого оксиду.
  7. Чи утворює летку сполуку з воднем. Формула.
  8. Формула гідроксиду, його характер.
  9. Заряд ядра атома.
  10. Кількість протонів, нейтронів, електронів.
  11. Кількість електронних шарів.
  12. Кількість електронів на зовнішньому електронному шарі, чи відповідає вищій валентності.
  13. Завершений чи незавершений зовнішній електронний шар.

 

Обчислення за термохімічним рівнянням реакції

 

1.Зроби короткий запис.

2. Напиши рівняння реакції.

3.Познач за Х невідоме.

4.Числові умови задачі напиши над формулами.

5.Під формулами здійсни перетворення.

6.Склади пропорцію і визнач невідоме.

 

Обчислення відношення мас елементів у складній речовині за їх формулою

1.Прочитай уважно умову задачі.

2.Випиши формулу.

3.Підстав значення відносних атомних мас.

4.Скороти відносні атомні маси, враховуючи індекси.

5. Запиши співвідношення відносних атомних мас.

Наприклад: Н2О = 1:8

 

Алгоритм визначення кількості атомів хімічних елементів у формульній одиниці

  1. Вирахувати кількість атомів першого хімічного елемента (Правила запису формул)
    Приклад:

(N1H4)2HPO4
 

 

Cu1SO4·5H2O
 

N

 

1·2=2

 

Cu

 

1

  1. Повторити ці дії для інших елементів елементів;
    Приклад:

(N1H4)2H1P1O4
 

 

Cu1S1O4·5H2O1
 

N

 

1·2=2

 

Cu

 

1

H

 

4·2+1=9

 

S

 

1

P

 

1

 

O

 

4+5·1=9

O

 

4

 

H

 

5·2=10

  1. Вирахувати загальну кількість атомів.
    Приклад:

(N1H4)2H1P1O4
 

 

Cu1S1O4·5H2O1
 

N

 

1·2=2

 

Cu

 

1

H

 

4·2+1=9

 

S

 

1

P

 

1

 

O

 

4+5·1=9

O

 

4

 

H

 

5·2=10

 

 

 

 

 

 

 

Всього:    

2+9+1+4=16

 

Всього:    

1+1+9+10=21

Конец формыАлгоритм визначення валентності за формулою речовини

  1. Вказати відому валентність елеменета над його символом (Див. Правила визначення валентностей елементів );
    Приклад:

 

II

 

S 

O

3 

  1. Помножити відому валентність на індекс біля відповіного елемента;
    Приклад:

 

II

 

S 

O

3 

  1. 2·3= 6
  2. Поділити одержане число на індекс біля другого елемента;
    Приклад:

 

II

 

S1

O

3 

  1. 2·3= 6
    6:1= 6
  2. Записати значення валентноті над символом відповідного елемента.
    Приклад:

VI 

II

 

S1

O

3 

  1. 2·3= 6
    6:1= 6

Алгоритм складання формули сполуки за валентностми елементів

  1. Вказати валентності елеменетів над їх символами (Див. Правила визначення валентностей елементів );
    Приклад:

VI 

II

 

S 

O

 

  1. Визначити найменше спільне кратне (НСК) для значень валентностей (Див. Визначення найменшого спільного кратного);
    Приклад:

VI 

II

 

S 

O

 

  1. НСК(6,3)= 6
  2. Поділити одержане число на валентність першого елемента;
    Приклад:

VI 

II

 

S

O

 

  1. НСК(6,3)= 6
    6:6= 1
  2. Записати одержане значення як індекс біля символа першого елемента.
    Приклад:

VI 

II

 

S1

O

 

  1. НСК(6,3)= 6
    6:6= 1
  2. Поділити одержане число на валентність другого елемента;
    Приклад:

VI 

II

 

S

O

 

  1. НСК(6,3)= 6
    6:6= 1
    6:2= 3
  2. Записати одержане значення як індекс біля символа другого елемента.
    Приклад:

VI 

II

 

S

O

3 

  1. НСК(6,3)= 6
    6:6= 1
    6:2= 3

 

Конец формыАлгоритм визначення ступенів окиснення

Якщо у формулі один елемент.

  1. Ступінь окиснення будь-якого елемента в простій речовині завжди дорівнює 0.
    Приклад:

H

0 

, 

O

0 

, 

Na

0 

, 

Au

0 

.

2 

3 

 

 

 

Якщо у формулі два елементи.

  1. Записати ступінь окиснення елеменета, у якого вона постійна, над його символом (Див. Правила визначення ступенів окиснення елементів );
    Приклад:

S

O

-2

3

  1. Помножити відомий ступінь окиснення на індекс біля відповіного елемента;
    Приклад:

S

O

-2

3

  1. (-2)·3= -6
  2. Змінити знак одержаного числа на протилежний;
    Приклад:

S

O

-2

3

  1. (-2)·3= -6
    -(-6)=6
  2. Поділити одержане число на індекс біля другого елемента;
    Приклад:

S

 

O

-2

1

3

  1. (-2)·3= -6
    -(-6)=6
    6:1=6
  2. Записати значення ступеня окиснення над символом відповідного елемента.
    Приклад:

S

+6

O

-2

 

3

  1. (-2)·3= -6
    -(-6)=6
    6:1=6

Якщо у формулі три і більше елементи.

  1. Записати ступені окиснення елеменетів, у яких вона постійна, над їх символами (Див. Правила визначення ступенів окиснення елементів);
    Приклад:

Na

+1

Cr

 

O

-2

;

 Cu

S

O

-2

;

  N

H

+1

Cl

-1

.

2

2

7

4

4

 

  1. Якщо два елементи мають змінні ступені окиснення то один з них визначають:
    1. В йоні NH4+ ступінь окиснення Нітрогену завжди становить -3;
    2. В йоні кислотного залишку ступені окиснення визначають, як у сполуці утвореній двома хімічними елементами, пам'ятаючи що сума всіх ступенів окиснення дорівнює заряду йона.

Приклад:

Na

+1

Cr

 

O

-2

;

Cu

S

+6

O

-2

;

 

4

 

N

H

+1

Cl

-1

.

2

2

7

4

 

 

 

SO42-

(

S

 

O

-2

)

2- 

1

4

 

-2·4= -8;
-2-(-6)= 6;
6:1= 6

 

 

 

  1. Помножити відомі ступені окиснення на індекси біля відповіних елементів;
    Приклад:

Na

+1

Cr

 

O

-2

;

Cu

S

+6

O

-2

;

N

H

+1

Cl

-1

.

2

2

7

1

4

4

1

1·2= 2
-2·7= -14

 

6·1= 6
-2·4= -8

 

1·4= 4
-1·1= -1

 

  1. Знайти суму одержаних значень;
    Приклад:

Na

+1

Cr

 

O

-2

;

Cu

S

+6

O

-2

;

N

H

+1

Cl

-1

.

2

2

7

1

4

4

1

1·2= 2
-2·7= -14
2+(-14)= -12

 

6·1= 6
-2·4= -8
6+(-8)= -2

 

1·4= 4
-1·1= -1
4+(-1)= 3

 

  1. Змінити знак одержаного числа на протилежний;
    Приклад:

Na

+1

Cr

 

O

-2

;

Cu

S

+6

O

-2

;

N

H

+1

Cl

-1

.

2

2

7

1

4

4

1

1·2= 2
-2·7= -14
2+(-14)= -12
-(-12)=12

 

6·1= 6
-2·4= -8
6+(-8)= -2
-(-2)=2

 

1·4= 4
-1·1= -1
4+(-1)= 3
-(3)=-3

 

  1. Поділити одержане число на індекс біля елемента із невідомим ступенем окиснення;
    Приклад:

Na

+1

Cr

 

O

-2

;

Cu

 

S

+6

O

-2

;

N

 

H

+1

Cl

-1

.

2

2

7

1

1

4

1

4

1

1·2= 2
-2·7= -14
2+(-14)= -12
-(-12)=12
12:2= 6

 

6·1= 6
-2·4= -8
6+(-8)= -2
-(-2)=2
2:1= 2

 

1·4= 4
-1·1= -1
4+(-1)= 3
-(3)=-3
-3:1= -3

 

  1. Записати значення ступеня окиснення над символом відповідного елемента.
    Приклад:

Na

+1

Cr

+6

O

-2

;

Cu

+2

S

+6

O

-2

;

N

-3

H

+1

Cl

-1

.

2

2

7

1

1

4

1

4

1

1·2= 2
-2·7= -14
2+(-14)= -12
-(-12)=12
12:2= 6

 

6·1= 6
-2·4= -8
6+(-8)= -2
-(-2)=2
2:1= 2

 

1·4= 4
-1·1= -1
4+(-1)= 3
-(3)=-3
-3:1= -3

 

 

 

1

 

docx
Додано
13 листопада 2021
Переглядів
323
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку