Методичні рекомендації. Дидактичні ігри з розвитку зв’язного мовлення першокласників на уроках української мови

Дидактичні ігри з розвитку зв’язного мовлення

першокласників на уроках української мови

Підготувала вчитель початкових класів

Баранник Лариса Олександрівна

 Важливе місце на уроках української мови, займає організація роботи з розвитку мовлення. Ця робота обов’язково проводиться протягом усього процесу навчання дітей в школі. 

     Робота з розвитку мовлення повинна проводитись на рівні  слів, словосполучень, речень, текстів. Великий ефект у роботі з учнями початкових класів  дає навчання за допомогою різноманітних дидактичних та сюжетно-рольових ігор , бо провідна діяльність дітей  цього віку – ігрова.

     Зважаючи на те, що для російськомовних дітей українська мова не є рідною, значна увага приділяється розвитку орфоепічних навичок українського мовлення(артикуляції, інтонації, літературній вимові). З цією метою учитель проводить так звані «Мовні розминки», які також допомагають створити на уроці мовне середовище та дати установку на українське мовлення. Ці розминки  спрямовані як на відпрацювання правильної вимови звуків, так і на збагачення словникового запасу учнів. Під час проведення цих вправ важливо слідкувати за правильністю мовлення дітей, неодноразово повторю- вати текст вправ чи окремі слова й домагатися високої вимовної культури, не допускати інтерференції мовленнєвих навичок (перено-су російських орфоепічних навичок на українське мовлення).

     Наприклад, мовна розминка на чітку вимову звуків [о] , [а] :

                         На-на-на , на-на-на

                         Бачив я слона.

                         Ні-ні-ні , ні-ні-ні         

                         Посміхнувся він мені.

                         Ну-ну-ну , ну-ну-ну

                         Дав морквину я слону.

    З метою відпрацювання правильної вимови звуків і збагачення словникового запасу на уроках вивчаються скоромовки , лічилки.

    Гра «Дід Звукоїд». Вчитель розповідає : «У казковій країні, де живуть звуки і букви, живе чаклун Дід Звукоїд. Він полюбляє ковтати звуки у словах , щоб діти не могли впізнати слово. Чи можете ви відновити слова , які зіпсував Дід Звукоїд ?

     …айник , …исто , …орний , …апля ;

     …гірок , …диниця , …цінка , …млет ;

     …еропорт , …збука , …ртистка , …птека.

     Гра «Хто більше ». Діти повинні назвати слова , які починаються з певного звуку. Наприклад , пригадайте жіночі та чоловічі імена ,
прізвища , назви рослин , тварин , міст…,які починаються зі звуків [м] , [м’] .

    Гра «Підбери слова». Учитель дає слово. Діти виділяють в ньому всі звуки і на кожен звук підбирають слова. Наприклад , ШКОЛА : штани , кішка , олень , ліжко , акула.

     Гра «Кращий воротар». Учитель повільно читає слова або текст з короткими паузами між словами , а діти повинні «впіймати» слова з певним звуком. Якщо у слові є такий звук, змикаємо долоні , як воротар ловить м’яч , якщо немає , розводимо руки. Наприклад , «ловимо» слова зі звуком [г] .

                             Град городом прошумів.

                             Гарбузи геть чисто збив.

                             Гримнув грім , і знову град

                             Лопотить на виноград.

                             Я гукаю : «Годі! Годі! –

                             Нам гриміти над городом!»

    Особлива увага приділяється словниковій роботі. Зміст її визначається лексичними темами , призначеними програмою для засвоєння. В методику проведення словникової роботи залучено різноманітні прийоми і засоби, які сприяють кращому розумінню і запам’ятовуванню суто української лексики, формуванню і розвитку як репродуктивного , так і продуктивного мовлення.

     Гра «Клубочок». Проводиться під час роботи зі словами певної лексичної теми. Учні по черзі називають слова, намагаючись назвати якомога більше , щоб з’явився «великий клубочок».

    Аналогічно проводиться гра «Зберіть низку…» За зразком треба зібрати низку тварин : заєць-зайчиха-зайченя ; лис-… ; лось-… ; ведмідь-… .

     Гра «Вилучи зайве». Учитель читає слова , а учні знаходять зайве за якоюсь ознакою. Наприклад :Оля , Олеся , Оленка , Лариса , Олег. Або : вересень , літо , жовтень , листопад.

     Гра «Пояснялочка».  Завдання – розтлумачити (пояснити) значення слів або словосполучень.

     Гра «Кращий перекладач». Учитель називає російське слово , учень перекладає українською. Роль учителя можуть виконувати учні. Хто з учнів зуміє перекласти якомога більше слів , отримує звання «Кращий перекладач». Аналогічна робота проводиться зі словосполученнями , реченнями.

    Гра «Зберіть сімейку слів». Вчитель розповідає: «У казковій країні Словандії слова живуть сім’ями або родинами . Ось ,напри- клад ,є родина шкільних слів : школа , школяр , школярка , шкільний . Слова із родини «лиса» розбіглися. Зберіть їх докупи. (Лис, лисиця , лисичка , лисеня , лисячий ).»

     Дуже важливою на уроках мови є робота над реченням і текстом.

     Гра «Передай далі». Для ігри використовується м’яч або невели- кий предмет. У кого цей предмет , той складає невелике речення про предмет , який називає вчитель або хтось із учнів. Склавши речення , учень передає предмет далі. Можна ускладнити завдання : складати пов’язані між собою речення , щоб утворився текст .

    Гра «Речення розсипалось».  Встановити порядок слів у реченні.

     Гра «Виправ речення».  Учитель читає речення ,учні виправляють   їх. Речення підбираються в залежності від теми , над якою працюють на уроці.

    З-під палого листя виглядали ягідки суниць.

    Кавун гіркий , а цибуля солодка.

    Надворі дуже жарко , тому треба взути валянки.

    Вовчисько спав високо на дереві у дуплі.

    Морозної ночі їжак сидів під кущем.

      Гра «Доповни речення» (з опорою на малюнок або без)

Діти уважно розглядають малюнок , а потім доповнюють речення . Наприклад :

    Від вітру на деревах тремтять…   (останні листочки).

    З неба ллє…     (холодний дощ).

    Люди взулися у…    (гумові чоботи ).

    Від дощу перехожі прикрилися…   (парасольками).

    Гра «Я почну , а ти продовжуй». Під час гри слід звертати увагу на те , щоб діти промовляли все речення , а не одну кінцівку.

    Вранці хлопчик зустрів сусідку і …

    Олеся зайшла у магазин і …

    Листя жовтіє …

    Гра «Так чи не так?» Учитель читає запитання , а діти відповідають «Так» чи «Не так».

    Очі на руці?

    Очі на голові?

    Шкарпетки носять на шиї?

    Панчохи носять на руках , а рукавиці на ногах?

Можна запропонувати дітям самостійно скласти речення з помилкою.

    Гра «Від кожного по словечку». Гра проводиться з опорою на малюнок. Вчитель називає слово. Учень до цього слова додає тільки одне своє , таке , щоб утворилось речення. Наприклад :

    Лісник.                           Заєць.

    Лісник іде.                     Білий заєць.

    Лісник іде стежкою.   Білий заєць стрибає.

    Інсценізація віршів , казок , оповідань.

    Гра «Казка на новий лад». Наприклад : «Раз весною взяв дід мотику, скопав у городі грядку велику, зробив пальцем дірку та й посадив НЕ ріпку…» Що ж посадив дід?

     Гра «Естафета гарних новин». Вчитель говорить учням : «Я пропоную кожному з вас розповісти зараз про що-небудь приємне, що трапилось з вами сьогодні вранці. А допоможе вам у цьому м’якеньке гарненьке цуценятко. Ви можете розказати :

   - хто вам зробив найбільшу приємність ;

   - від кого ви почули щось цікаве ;

   - яку проблему вам вдалось вирішити.»

Учні стають у коло і по черзі розповідають , передаючи іграшку.

     Відгадування і складання загадок.

      Гра «Продовж казку». Вчитель читає початок казки , а учні продовжують. Можна зробити і так : вчитель читає вірш

    Гавкав у дворі Пушок ,

    Не на кицю – на сніжок ,

    Бо сніжок холодним пухом

    Впав на носик і на вухо.

Вигадайте казку про Пушка і сніжинку з таким початком : «Пушок побачив сніжок уперше. Він думав , що це звичайнісінький пух. Але чому ж він такий холодний ? Пушок упіймав одну сніжинку на лапку.

   - Привіт, - сказав він…»

    Правильно використані на уроках дидактичні ігри сприяють формуванню в учнів мотивації навчання, ненав’язливо спонукають дітей до комунікативної діяльності , забезпечують оволодіння знаннями.