Методичні рекомендації для самостійної роботи з предмету "Професійна етика"

Про матеріал
Методичні рекомендації для самостійної роботи з предмету "Професійна етика" спеціальності "Будівництво та цивільна інженерія"
Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

ДНЗ «Вище професійне училище №2 м. Херсона»

 

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

з дисципліни «Професійна етика»

 

підготовки  фахових молодших бакалаврів

галузь знань 19 «Архітектура та будівництво»

освітньо-професійна програма «Будівництво та експлуатація будівель і споруд»

спеціальності  192  «Будівництво та цивільна інженерія»

 

 

 

 

Схвалено на засіданні цикловою випусковою комісією за напрямом підготовки «Будівництво та експлуатація будівель і споруд» за спеціальністю  192  «Будівництво та цивільна інженерія»

Протокол №        від  «       »             2021 року

Голова  циклової випускової комісії спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія»                                                   Лисенко О.М.                                                              

                                                  Херсон – 2021 рік

Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни „Професійна етика” для студентів галузі знань 19 «Архітектура та будівництво» спеціальності 192  «Будівництво та цивільна інженерія», 2021 року – 70 с.

Розробник: Воїнова Л.Л. викладач

 

 

 

 

Обговорено та рекомендовано до використання цикловою випусковою комісією за напрямом підготовки «Будівництво та експлуатація будівель і споруд» за спеціальністю  192  «Будівництво та цивільна інженерія»

 

Протокол №        від  «       »             2021 року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©Воїнова Л.Л. 2021

© ДНЗ «ВПУ №2 м. Херсона» 2021

Конец формыОРГАНІЗАЦІЯ ТА ФОРМИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у навчальних закладах, самостійна робота студента (СРС) є одним з основних засобів оволодіння навчальним матеріалом.

Метою самостійної роботи студента є засвоєння знань, умінь, навичок, розвиток інформаційної культури, формування навичок підготовки публікації наукових доробків. а також формування самостійності як риси характеру.

Студенту слід пам’ятати, що навчальний тиждень складає 45 годин (8 годин щоденно). Це до шести годин аудиторних занять та більше трьох годин на самопідготовку.

Самостійна робота студентів має складатись з наступних видів роботи:

  • опрацювання лекційного матеріалу;
  • опрацювання навчальної, навчально-методичної та монографічної літератури, періодичних видань;
  • реферування літератури з питань, що не ввійшли до основного курсу;
  • підготовка до семінарських занять;
  • написання рефератів, доповідей, повідомлень;
  • підготовка та здача модульних робіт;
  • підготовка до заліку;
  • робота в мережі Internet.

Для того, щоб самостійно підготуватись до цих занять студенти повинні докладно ознайомитись з літературою, список якої додається.

   Самостійна робота студентів є одним з компонентів навчального процесу, одним із основних методів засвоєння навчальної дисципліни, оволодіння навиками професійної і науково-дослідної діяльності.

   Мета самостійної роботи студентів — засвоїти в повному обсязі навчальну програму дисципліни «Професійна етика» і сформувати самостійність як особистісну рису та важливу професійну якість, сутність якої полягає в умінні систематизувати, планувати та контролювати власну діяльність.

Доцільними при вивченні дисципліни «Професійна етика» є такі форми проведення самостійної роботи, як:

- пошук та огляд наукових джерел за заданою проблематикою;

- підготовка рефератів, доповідей, есе;

- формулювання понять;

- ретельна підготовка до семінарських занять і дискусій різних видів.

Методичні вказівки із підготовки і написання есе

Есе - це короткий прозовий твір (обсягом 1-3 сторінки), де автор викладає свою думку з конкретного питання, яке відображене в темі, зважуючи всі аргументи «за» і «проти». В тексті можна використовувати цитати з письмових творів і думки інших авторів, але з чітким зазначенням їх прізвищ і джерел звідки взята цитата (думка) у зносці, і вони не можуть становити більше однієї третини тексту. На окремій сторінці слід зазначити список джерел (підручники, спеціальна література, Інтернет-джерела, виступи або промови), які використовувались під час написання есе.

Форма викладу есе:

Логічність (визначається наявністю причинно-наслідкових зв’язків, логічністю переходів, взаємозв’язком частин);

Ясність (часто визначається зрозумілістю використаних термінів і наявністю прикладів);

Оригінальність (визначається наявністю вдалих аналогій, цитат, афоризмів, малюнків);

Повнота (наявність основних структурних частин, необхідних для розкриття теми).

Методичні вказівки з підготовки рефератів, доповідей

Підготовка рефератів, доповідей є однією із форм поточного контролю знань. Для її успішного виконання необхідно систематично опрацьовувати навчальну, довідкову і наукову літературу.

Реферат – це теоретична робота науково-дослідного характеру.

Реферат може не включати власних аналітичних і практичних досліджень, однак наявність узагальнень і висновків студента з даної проблеми є обов’язковим.

Підготовка рефератів здійснюється на окремих аркушах формату А4 і включає в себе:

- самостійне опрацювання літератури;

- вивчення матеріалу із обраної теми;

- написання реферативного дослідження з урахуванням поглядів різних авторів, узагальнення у вигляді власних висновків з матеріалу теми.

Основні вимоги до рефератів:

1) Обсяг реферату – від 10 до 12 сторінок друкованого тексту

- Наявність титульної сторінки (не нумерується) :

2) Наявність плану реферату (друга сторінка) за зразком:

 

ПЛАН Вступ (не нумерується). І Розділ (….) . ………………… ІІ Розділ(…..) …………………………………………

(кількість розділів реферату обирається студентом на власний розсуд в залежності від обсягу опрацьованого матеріалу, але повинно бути не менш як два розділи).

Висновки (не нумеруються).

Використана література (не менше 5 джерел)

Додатки (не є обов’язковим елементом. Можуть включати в себе схеми, ілюстрації тощо).

3) наявність чіткої структури реферату згідно плану. Основні характеристики:

Вступ. У вступі студент обґрунтовує актуальність теми свого реферативного дослідження, коротко викладає зміст реферату, здійснює перегляд та аналіз опрацьованої літератури (обсяг – 1 сторінка).

Розділи. Кожен розділ починається з нової сторінки і складається з короткого вступу, викладу основного матеріалу та коротких висновків.

Висновки. Формулюються загальні висновки з усієї теми дослідження (обсяг – 1 сторінка).

Використана література. Включає в себе перелік використаних підручників, наукових статей, інтернет-ресурсів у алфавітному порядку.

Доповідь – це розгорнуте повідомлення з певної теми з метою сформувати думку слухачів про порушені питання, визначити характер подальших практичних дій.

Після викладу матеріалу відбувається усна співбесіда за змістом реферату, доповіді, есе.

     Опрацювання лекційного матеріалу.

Систематичне опрацювання лекційного матеріалу має важливе значення для його засвоєння. Студенту рекомендується продивитися свій запис в той день, коли читалася лекція. При цьому слід перевірити повноту і правильність запису, доповнити пропущене, дописати незакінчені фрази, докреслити схеми тощо. На даному етапі варто розібратися в сутності кожного поняття, визначення і положення, домогтися розуміння логічного змісту формулювань. Після такої проробки слід співставити матеріал лекції з програмою дисципліни і з допомогою рекомендованої літератури доповнити конспект матеріалом, що не розглядався на лекції. На заключному етапі рекомендується сформулювати та записати резюме (висновок) до матеріалу лекції. При нерозумінні окремих питань студенту належить звернутися за консультацією до викладача.

Робота студента над конспектом лекцій повинна проводитись в напрямку вдосконалення самого конспекту, в напрямку засвоєння матеріалу; подальшого розширення та поглиблення питань, що розглядаються на лекції.

 Опрацювання навчальної, навчально-методичної та монографічної літератури, періодичних видань.

- Підбір літератури і робота з нею.

При самостійній роботі студентів з підготовки до семінарських занять доводиться використовувати велику кількість літератури – як тієї, що є в списках до кожної теми, так і тієї, яку радить лектор безпосередньо під час лекції чи консультації. Тому під час вивчення дисципліни в студентів повинен випрацьовуватися раціонально-критичний підхід до різноманітної літератури.

Слід враховувати те, що з часом деякі теоретичні матеріали стають застарілими. З іншого боку, слова, сказані десять, сто чи тисячу років тому, ще можуть мати важливе значення.

 

- Пошук літератури за запропонованою темою.

Ця частина роботи може здійснюватись різними шляхами. Робота з тематичними та алфавітними каталогами в бібліотеці дозволяє виділити основні ґрунтовні публікації за запропонованими темами. В цьому випадку студент може відшукати як відомі з списку літератури видання, так і нові надходження за темою, що відображені у відповідальному каталозі. Крім цього, доцільною є робота з профільними періодичними виданнями. Дуже популярним джерелом інформації в останні роки стає світова інформаційна мережа. Певні матеріали можна взяти через тематичний пошук в Інтернеті.

 

-Реферування літератури з питань, що не ввійшли до основного курсу.

Одним із різновидів самостійної роботи студентів є реферування літератури за запропонованими темами. Без цієї форми роботи не можливо ані написання реферату, ані самостійна підготовка до семінарських занять. Реферування літератури складається з тематичного переліку різноманітних джерел та їх проблемного групування. Студент має виділити головні проблеми, що висвітлюються в літературі та рівень їх висвітлення.

Реферування літератури за темою складається з певних етапів.

Обробка літератури.

Передбачає проблемне сортування матеріалу. Студент має визначити ті проблеми, які отримали більше освітлення в літературі й ті, що менше. І зробити висновки.

Щоб глибоко зрозуміти зміст книги, потрібно вміти раціонально її читати. Попередньо переглянувши книгу, можна вирішити, чи варто її читати  (попередній перегляд включає ознайомлення з титульною сторінкою книги, анотацією, передмовою, змістом).

При ознайомленні зі змістом необхідно виділити глави, розділи, параграфи, що являють для вас інтерес, швидко їх переглянути, знайти місця, що відносяться до теми (абзаци, сторінки, параграфи) і ознайомитися з ними загалом.

Наступний етап роботи з книгою – прочитати виділені місця в швидкому темпі. Мета швидкого читання – визначити, що є цінного в кожній частині, до якого питання чи доповіді реферату має відношення та чи інша інформація і що з нею робити, як застосувати, чим доповнити.

Сформулюємо такі рекомендації з методики читання:

  • якісно усвідомити і чітко зафіксувати мету читання: до якого саме питання потрібна дана інформація, її характер;
  • оперативно змінювати швидкість читання, сповільнюючи його на тій інформації, що прямо стосується мети, і збільшуючи на читанні інших частин;
  • зосереджено працювати над текстом. Це забезпечить його глибоке розуміння;
  • уміти визначити структуру тексту;
  • розуміти зміст прочитаного.

Дуже корисним може бути знання основних елементів, з яких складається апарат книги.

До характерних елементів книги відносяться інформація про автора і назва книги, її типи чи жанри, вихідні дані, анотація. Ця інформація, яка, зазвичай, розташована на титульній сторінці, її звороті, на останній сторінці книги, допомагає скласти попередню думку про книгу.

Передмова книги ознайомлює читача з подіями епохи, іншими працями автора, а також містить довідково-інформаційний матеріал.

Наукові книги і статті мають у своєму апараті списки літератури, що підвищують інформаційну цінність видання і дають читачам можливість підібрати літературу з певної теми. Якщо книга наповнена коментарями й примітками, не слід нехтувати і цими елементами апарата. Багато наукових книг і статті мають у своєму апараті списки літератури, що підвищують інформаційну цінність видання і дають читачам можливість підібрати додаткову літературу з певної теми. Таким чином, науково-довідковий апарат, при вмілому його використанні, сприяє більш глибокому засвоєнню змісту книги.

Окремий етап вивчення книги – ведення запису прочитаного. Існує кілька форм ведення записів – план (простий і розгорнутий), виписки, тези, анотація, резюме, конспект.

План як найбільш коротка форма запису прочитаного являє собою перелік питань, розглянутих у книзі чи статті. Планом, особливо розгорнутим, зручно користуватися під час підготовки тексту власного виступу, статті на будь-яку тему. Кожен пункт плану розкриває одну зі сторін обраної теми, а всі його пункти охоплюють її в цілому.

Складнішою формою записів є тези – стислий виклад основних положень тексту у формі твердження чи заперечення. Тези складаються після попереднього ознайомлення з текстом, при повторному його прочитанні. Вони слугують для збереження інформації в пам’яті і є основою для дискусії.

Анотація – короткий виклад змісту – дає загальне уявлення про книгу, брошуру, статтю.

Резюме коротко характеризує висновки, головні підсумки.

Найпоширенішою формою записів є конспект. Бажано розпочинати конспектувати після того, як весь матеріал прочитано й складено його план. Основну тканину конспекту становлять тези, доповнені міркуваннями й доказами. Конспект може бути текстуальним, вільним чи тематичним. Текстуальний конспект створюється з уривків оригіналу – цитат, зі збереженням логіки й структури тексту. Вільний конспект – це викладання матеріалу в зручному для читача порядку (наприклад, думки, розкидані, по всій книзі, зводяться воєдино). У тематичному конспекті за основу береться тема чи проблема, він може бути складений по декількох джерелах.

Економію часу при конспектуванні дає використовування різного роду скорочень, абревіатур.

При написанні самостійних робіт студенту часто доводиться стикатись з основними принципами оформлення літератури.

- Бібліографічне оформлення самостійних робіт.

Кожна  праця – доповідь, реферат, курсова, дипломна робота – в обов’язковому порядку мають супроводжуватися бібліографічними списками використаних джерел і літератури.

Існують такі види бібліографічних списків:

  • прикнижкові – що вміщуються у видання після основного тексту перед допоміжними покажчиками;
  • списки літератури до окремих розділів – після основного тексту під рубриками „До розділу...”, „До глави...”;
  • пристатейні – розміщуються після тексту статті.

 

-Правила складання бібліографічного опису для списків літератури.

Основним структурним елементом кожного списку літератури є бібліографічний опис, що являє собою сукупність бібліографічних відомостей про документ, його складову частину чи групу документів, які наведені за певними правилами і достатні для загальної характеристики та ідентифікації видання. Правила складання бібліографічного опису регламентовані ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 „Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”.

 

- Приклади бібліографічного опису окремих видів документів

Характеристика джерела

Приклад оформлення

книги

один автор

Лановик Б. Д. Історія України : навч. посіб. / Б. Д. Лановик. – К. : Знання, КОО, 1999. – 250 с.

два автори

Матяш І. Б. Діяльність надзвичайної дипломатичної місії УНР в Угорщині : історія, спогади, арх. док. / І. Матяш, Ю. Мушка. – К. : Києво-Могилян. акад., 2005. – 397, [1] с.

три автори

Литвин В. М. Історія України : навч. посіб. / В. М. Литвин, В. М. Мордвінцев, А. Г. Слісаренко. – К., 2002. – 214 с.

чотири автори

Теорія держави і права в питаннях і відповідях : [навч. посіб. для студ. Вищ. навч. закл.] / [Шаригіна О. А., Корнієнко В. О., Коропатнік І. М., Мельник О. М.] – Херсон : МУБіП, 2007. – 558 с. (Гриф МОН України. Лист № 14/18 – Г – 1398 від 09.08.07.)

без автора

Історія України / [кер. авт. кол. Ю. Зайцев]. – Львів : Світ, 2001. – 325 с.

монографії

Шаригіна О. А. Історія виникнення і розвитку залізничного та морського транспорту на Півдні України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) : монографія / Олена Анатоліївна Шаригіна. – Херсон : ХДМІ, 2009. – 260 с.

словники, енциклопедії

Морской англо-русский иллюстративно-информационный словарь. Учебно-практическое пособие моряка. В 2-х т. / [Е. Г. Ильницкий, И. А. Ильницкая, Е. А. Кулак, В. А. Орлов, В. Н. Плющ, В. Ф. Ходаковский. Под ред Л. А. Козыря]. – Херсон, 2008.

Т. 1. – 2008. – 512 с. : ил.

багатотомні видання

видання в цілому (всі томи)

1. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків : У 3 т. / Д. Яворницький. – К. : Наукова думка, 1990. – 590 с.

2. Історія України : нове бачення : У 2 т. / [ред. В. А. Смолій]. – К. : Україна, 1999. – 350 с.

окремий том

Реабілітовані історією. Житомирська область : [у 7 т.]. – Житомир : Полісся, 2006–     .– (Науково-документальна серія книг „Реабілітовані історією” : у 27 т. / голов. редкол. : Тронько П. Т. (голова) [та ін.)].   Кн. 1 / [обл. редкол. : Синівська І. М. (голова) та ін.)]. – 2006. – 721, [2] с.

розділ з книги

Релігія в контексті національного відродження України / Колодний А. М., Пилипович Л. О. // Релігійна духовність українців : вияви, постаті, стан. – К., 1996. – С. 167-182.

періодичні видання

видання в цілому

Русское судоходство. Журнал императорского общества судоходства. –  Петербург. – 1902. – № 8.

окремі статті

Шаригіна О. А. Історія Одеської залізниці (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) / Шаригіна О. А.  // Зб. наук. праць НДІ Українознавства. – Київ. – 2009. – Т. ХХІV. – С. 220-228.

тези матеріалів конференцій

Шаригіна О. Виникнення залізниць на Півдні України в др. пол. XIX ст. (історіографія проблеми) / Шаригіна О. // Дні науки : міжнар. наук. конф. 18 квіт. 2007 р. : тези доп. – Вип. І : у 2-х част. – Ч. 1. – К., Видавець Цимбаленко Є. С., 2008. – 200 с. – С. 41-45.

Електронні ресурси

Нестерцова С. М., Заярна Д. О. Родина Іловайських – підприємці Півдня Росії [Електронний ресурс] / С. М. Нестерцова, Д. О. Заярна // Нові сторінки історії Донбасу : зб. наук. статей. – 2009. – № 17-18. – Режим доступу :

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nsid/2009_17_18/index.htm

 

-Розміщення бібліографічних описів у списках літератури.

Існують різні варіанти розміщення бібліографічних описів, списків літератури до курсових, дипломних наукових робіт:

  • алфавітне розміщення – найбільш поширений спосіб групування бібліографічних описів у ряди за алфавітом.
  • алфавітно-хронологічна побудови списку літератури записи групуються в алфавітно-хронологічні ряди, тобто розташовують за алфавітом авторів і назв, а якщо автор чи назва є тими самими, то їх розміщують за роками видання.
  • у порядку першого згадування праць є бажаною для списків літератури до статей. Але така побудова не рекомендується для великих за обсягом прикнижкових списків літератури.

 

Написання рефератів, доповідей, повідомлень, наукових статей

-Підготовка рефератів за певними темами.

Реферат – (від латинської – доповідати, повідомляти) – короткий виклад змісту одного або кількох документів, наприклад, наукових статей з певної теми. Реферат є одним із перших видів навчальної роботи, які виконують студенти. Це письмовий доробок студента з певної проблеми, що містить необхідний перелік літератури, елементи дослідження та конкретні висновки.

Реферат є одним з основних типів індивідуальних завдань, який готує їх до більш складних робіт. В процесі підготовки реферату студент накопичує знання, уміння та навички роботи з різними інформаційними джерелами, готується до наступних курсових, випускних та дипломних робіт. Кожному студенту видається індивідуальне завдання на написання реферату. Залежно від інтересів студента йому надається можливість запропонувати свою тему завдання, яку необхідно узгодити з викладачем.

Існує багато видів рефератів. Науковці найчастіше мають справу з інформативними й розширеними, або зведеними, рефератами.

  • Інформативний реферат найповніше розкриває зміст документу, містить основні фактичні та теоретичні відомості. У такому рефераті має бути зазначено предмет дослідження й мету роботи; наведено основні результати; викладено дані про метод і умови дослідження; відбито пропозиції автора щодо застосування результатів тощо.
  • Розширений (зведений) реферат (багатоджерельний, оглядовий) містить відомості про певну кількість опублікованих і неопублікованих, наприклад архівних, документів з певної теми, які викладено у вигляді зв’язаного тексту.

До структури реферату входить: вступ, план, розділи, підрозділи, висновки та бібліографія. У вступі мають бути обґрунтовані актуальність обраної теми, її взаємозв’язок з реальними потребами, ступінь освітлення проблеми, хронологічні або тематичні рамки.

В розділах та підрозділах дається викладення конкретного матеріалу з проміжними висновками, і нарешті, загальні висновки. Бібліографія має бути оформлена згідно стандартів, з якими можна ознайомитись у бібліотеці або на кафедрі. Особливу увагу слід приділити оформленню посилань (якщо вони є). Посилання мають містити інформацію щодо автора публікації, на яку посилаються, назви, місця та року видання, видавництва та кількості сторінок. Наприклад, Багалій Д.І. Історія Слобідської України. – Харків: Дельта, 1993. – 256 с.

Процес написання реферату має декілька етапів:

 

Обрання теми реферату та складання плану

Цей етап передбачає знайомство з рекомендованою літературою, що включає в себе підручники, монографії, навчальні посібники, статті, тези, інформацію, що міститься в Інтернеті тощо. Аналізуючи літературу, студент може виділити проблемні питання та скласти план написання реферату. План може в подальшому корегуватися. В ньому мають бути відображені основні структурні одиниці реферату. Доцільним є, коли кількість основних розділів не перевищує 3-4-х. Одночасно слід скласти бібліографію реферату. Рекомендуємо студентам відразу групувати літературу за проблемами, що спростить обробку інформації.

 

 Збирання й обробка матеріалу

Студент проводить конспектування потрібної літератури, виписуючи головні тези. В подальшому їх доцільно згрупувати або по хронології публікацій, або за проблемами. На основі цього можна буде зробити висновки, як саме освітлена ця проблема та яку оцінку дають їй інші дослідники. Для власних висновків слід провести збір статистичної та документальної інформації. При порівнянні власних висновків з тими, що вже є, робляться загальні підсумки.

 

Написання реферату

Текст реферату має відповідати структурі, яка викладена у вступі. Статистичні дані краще оформити у вигляді таблиць, до яких мають бути текстові пояснення. Якщо студент підготував матеріал, який передбачає прикладний аспект, є доцільним вмістити певний ілюстративний інструментарій, що наглядно б демонстрував зміст реферату. Кожний розділ реферату має бути завершений коротко сформульованими висновками. Загальні висновки мають підсумовувати зміст проміжних висновків.

 

Захист реферату

Студент має усно викласти основні положення реферату, зробити висновки. Обов’язковою є відповідь на запитання викладача. Вони демонструють рівень володіння інформацією.

 

 ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ПРОГРАМНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання до самостійної роботи охоплюють весь навчальний курс з даної дисципліни. Студентам необхідно більш детально ознайомитися з окремими питаннями кожної теми, використовуючи методичні рекомендації та відповідну літературу. В процесі самостійної роботи студентам важливо використовувати не тільки ті джерела, що дані в програмі. Необхідно звертатися до літератури, яка є в бібліотеці університету, а також навчальних закладах міста.

Самостійна робота студентів проводиться з метою глибшого вивчення змісту окремих питань і тем навчального курсу, покращення якості підготовки студента до проміжного та підсумкового контролю знань, а також з метою самоперевірки та закріплення здобутих знань та навичок самостійної роботи з конспектом лекцій, навчальними підручниками, посібниками та нормативно-правовим матеріалом.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ СТУДЕНТАМ,

ЩО НАВЧАЮТЬСЯ ЗА ІНДИВІДУАЛЬНИМ ГРАФІКОМ

Згідно з навчальним планом студенту, що навчається за індивідуальним графіком, майже 80% усього часу, що відведено на вивчення дисципліни, планується у формі самостійної роботи. Тому вірна організація самостійних занять має вирішальне значення.

 Самостійна робота студентів з навчальною літературою

Головною умовою правильної організації самостійної роботи студента, що навчається за індивідуальним графіком можна вважати таке:

  • обов’язкове планування самостійних занять;
  • серйозна робота над навчальним матеріалом;
  • систематичність самих занять;
  • самоконтроль.

Треба завжди пам’ятати – те, що не повторено, дуже легко забувається. Повторення матеріалу поглиблює та закріплює його розуміння. При повторенні часто з’ясовують пропущенні раніше деталі, додатково засвоєні положення додаються до вивченого раніше. Дуже важливо повторити матеріал після вивчення всієї дисципліни. Це допоможе охопити дисципліну в цілому та підготуватися до заліку чи екзамену.

Поки той чи інший розділ не засвоєно і знання не закріплені переходити до вивчення нових розділів не доцільно. Матеріал підручника треба осмислювати до тих пір, поки він не стане досконально ясним. Осмислювання сприяє кращому запам’ятовуванню окремих теоретичних положень.

Наполеглива праця над книгою виробляє особливу звичку до самостійної роботи і обмірковування прочитаного, а після доповнення практикою, утворює міцну базу задля подальшого вдосконалення знань та упевненого застосування їх у трудовій діяльності. Головне що необхідно – це наполегливе бажання оволодіння знаннями.

Завдання студентам, що навчаються за індивідуальним графіком

Студент, який навчається за індивідуальним планом повинен виконати наступні види робіт:

1) написати конспект лекцій з курсу (електронний або рукописний варіант). Теми для конспекту лекцій наведені в методичних рекомендаціях (див. розділ 1)

2) У спеціальному зошиті виконати завдання до семінарських занять (див. розділ 3)

3) виконати аудиторні контрольні роботи

4) написати та захистити індивідуальне завдання (реферат) (див. розділ 3, 6)

5) якщо за результатами виконання перерахованих вище робіт студент набрав недостатню кількість балів, то він може отримати додаткові бали за виконання підсумкового контролю (заліку).

 

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Змістовий модуль 2. Характеристика ділового спілкування

Самостійна робота 1. Бесіда як основна функціональна форма спілкування лідера

Теми для доповідей:

  1. Загальні правила поведінки державного службовця.

2.Які переваги дасть лідеру бесіда як діалогічна форма спілкування

3. Три умови успіху бесіди.

4. Правила, що дозволяють робити бесіду більш ефективною

Проблемні теми для обговорення:

  1. П'ять принципів ефективної бесіди.
  2. Як готуватися до бесіди.

 

Література: [1,2,4,5,6,7,8].

 

 

Змістовий модуль 2. Характеристика ділового спілкування

Самостійна робота 2. Моральні аспекти управлінських рішень

 

Теми рефератів

1. Основні концепції проблеми походження моралі.

2. Специфіка професійної моралі та професійної етики.

3. Морально-етичний кодекс фахівця.

4. Поняття моральної свідомості: структура і зміст.

5. Професійні принципи моральної свідомості та моральних відносин.

6. Моральні мотиви і ціннісні орієнтації у фаховій сфері.

7. Базові компоненти індивідуальної моральної свідомості та їх інтерпретація у фаховій діяльності.

8. Функції моралі: гуманізуюча, ціннісно-орієнтуюча, пізнавальна, світоглядна, виховна, регулятивна, як детермінанти професійної етики.

9. Моральні установки особистості як етико-психологічний фактор фахової діяльності.

10. Морально-етичні норми психологічної безпеки фахівця.

11. Гуманістичні моральні цінності та їх інтерпретація в політичній рекламі різних часів і народів.

12. Еволюція моральних норм від родового ладу до новітнього часу.

13. Тальйон і табу. Стародавні кодекси моральних обов’язків.

Проблемні теми для обговорення

1. Фахова мораль і їх інтерпретація у вітчизняній суспільній практиці.

2. Основні етичні принципи професійної діяльності.

3. Політика і мораль: діалектика гуманізму та демократії.

4. Соціальна орієнтованість фахових критеріїв етики і моралі.

5. Поясніть сутність понять «мораль» і «етика» як етнонаціональних і загальнолюдських категорій.

Література: [1,2,4,5,6,7,8].

 

 

Змістовий модуль 2. Характеристика ділового спілкування

Самостійна робота 3. Умови ефективного слухання

Теми рефератів

  1. Етичні цінності службової діяльності.
  2. Перепони у спілкуванні

      3. Яку роль виконує слухання у процесі спілкування?

 4.Який психологічний аналіз процесу слухання?

5. Які ви знаєте класифікації процесу слухання?

6. Як ви розумієте вислів "Слухання як активний процес"?

7. У чому суть нерефлексивного слухання?

Проблемні теми для обговорення

1. У яких випадках рефлексивне слухання буде ефективним?

2.Які ви знаєте основні правила ефективного слухання?

 

Література: [1,10,11,12,13].

 

Змістовий модуль 3. Професійна етика і моральна свідомість

 

Самостійна робота 4. Прояв категорій честі та гідності в професійній діяльності

 

Підготувати есе на тему.

1.Суть моральних передумов спілкування: повага, співчуття, гуманність, альтруїзм, милосердя і їх роль в професійній діяльності.

2. Питання професійної чесності і моральних норм в контексті кодексів професійної поведінки та етики.

3. Етика одержання винагороди в професійній діяльності.

4. Особливості та специфіка морально-психологічного клімату та культура поведінки співробітника.

5. Робота з чутками як один із методів інформаційно-аналітичної діяльності:етичний аспект

Проблемні теми для обговорення

1. Етичний аспект чуток.

2.Які ви знаєте основні моральні норми професійної поведінки?

 

Література: [1,7,10,12,13].

 

 

Змістовий модуль 4. Психологічна структура спілкування

 

Самостійна робота 5. Техніка ділового спілкування

 

Підготувати есе на тему.

1. Сутність і природа спілкування.

2. Моральна культура спілкування: етнонаціональний контекст.

3. Культура спілкування секретаря-діловода і її форми морально-етичного характеру: цінності, норми, звичаї, традиції.

4. Ввічливість як характерологічна складова особистості, її роль в службових стосунках.

5. Види моральних конфліктів і способи їх вирішення в умовах професійної діяльності.

6. Універсальні засади корпоративної етики і умови її дотримання в службових ситуаціях.

7. Соціоніка як наука про мистецтво спілкування.

8. Етика спілкування і проблеми молоді.

9. Інтелігентність та інтелігенція.

Проблемні теми для обговорення

1. В чому його специфіка як типу людських стосунків?

2.Які ви знаєте основні проблеми спілкування молоді?

 

Література: [1,5,6,7,10,12,13].

 

 

 

Змістовий модуль 4. Психологічна структура спілкування

 

Самостійна робота 6. Пунктуальність

Теми для доповідей

  1. Питання професійної чесності і моральних норм в контексті кодексів професійної поведінки та етики, характеру стосунків з клієнтами і співробітниками, відносин з громадськістю і ЗМІ, стосунків з колегами.
  2. Особливості та специфіка морально-психологічного клімату та культура поведінки співробітника
  3. Що таке пунктуальність

 

 

Проблемні теми для обговорення

1. Про що говорить пунктуальність

2. Як стати пунктуальнм

Література: [1,2,3,4,5,14,15].

 

Змістовий модуль 5. Принципи і категорії етики та їх прояв в професійній діяльності

 

Самостійна робота 7. Принцип моралі:колективізм, гуманізм, справедливість. Категорії «добро» і «зло»

 

Теми для доповідей

1. Основні положення міжнародних кодексів професійної поведінки щодо підтримання і захисту репутації професії.

2. Підвищення професійної кваліфікації як необхідна умова дотримання професійної етики в сфері діяльності.

3. Причини та специфіка конфлікту інтересів, методи його подолання і засоби уникнення.

4. Норми авторського права і його законодавчий захист в Україні.

5. Проблеми професійної довіри і практика вітчизняного досвіду.

6. Етичні норми втручання в приватне життя керівника і колег.

7. Вимоги до фахівця при роботі з інформацією.

8. Проблема маніпулювання інформацією у контексті норм і принципів професійної етики й моралі.

9. Розвиненість почуття добра і справедливості у посадової особи.

10. Наукові підходи до трактування справедливості.

11. Заборонені технології політичних дискусій: порушення морально-етичних норм.

12. Моральне формування особистості співробітника.

13. Моральні відносини в службових колективах.

14. Моральні установки особистості як етико-психологічний фактор фахової діяльності.

15. Особливості етики різних професій.

Проблемні теми для обговорення

1. Професія і професіоналізм: діалектика понять.

2. Етика зв’язків з громадськістю в мультикультурному середовищі.

3. Чому потрібно оберігати конфіденційність інформації? Якими є режими домовленостей про оприлюднення інформації?

4. Яким є суспільне завдання фахівця при збиранні інформації? Як при цьому він реалізує свої права та обов’язки.

Література: [1,2,3,4,5,14,15,22].

 

Змістовий модуль 5. Принципи і категорії етики та їх прояв в професійній діяльності

 

Самостійна робота 8. Совість як усвідомлене почуття моральної відповідальності за свої дії та вчинки

Теми для рефератів

1. Моральні проблеми людської діяльності.

2. Суб’єктивно - особистісні засади вирішення сенсу життя.

3. Вчинок як критерій моральних якостей індивіда в умовах свободи вибору.

4. Соціальні ідеали та моральні принципи нашого сучасника.

5. Моральний вибір людини і моральний обов’язок.

6. Моральна цінність товариськості, дружби, любові та шлюбно-сімейних стосунків.

7. Етно-національні культурні традиції спілкування.

8. Типи національних і регіональних ділових культур як фактор комунікації.

9. Історичні типи моралі. Загальнолюдське і національне в моральних принципах сучасників.

10. Сором і совість – проблема взаємозв’язку.

11. Етичні пошуки у вітчизняній філософії і літературі.

12. Співвідношення моралі, звичаю, права, релігії, політики.

13. Прояв морального зла в сучасному суспільстві і шляхи його усунення.

14. Поняття про моральну свободу і відповідальність особистості.

15. Етичні канони морального кодексу Міжнародної асоціації паблік рілейшнз (IPRA).

16. Проблеми свободи слова і творчого самовираження в контексті основних положень Кодексу професійної етики.

17. Проблема довіри, умови її реалізації, фази розвитку – основна проблема професійної етики.

Проблемні теми для обговорення

1. Етичні норми і сучасна культура.

2. Людина як суб’єкт морального вибору.

3. Як ви розцінюєте перспективи моральних цінностей у сучасному українському суспільстві.

4. Захист суспільної моралі в мас-медіа.

5. Проблема сенсу життя і шляхи самовдосконалення особистості.

6. Які моральні якості повинен мати спеціаліст соціально-культурного сервісу?

Література: [1,9].

 

 

 

Змістовий модуль 5. Принципи і категорії етики та їх прояв в професійній діяльності

 

Самостійна робота 9. Етикет спілкування із зарубіжними діловими партнерами.

Підготувати доповідь на теми.

1. Знання особливостей спілкування з зарубіжними діловими партнерами – запорука успіху.

2. Діалектика традиційних і новітніх форм етикету із зарубіжними діловими партнерами.

3. Національні особливості ділового спілкування.

4. Міжнародний етикет: Росія та країни Співдружності.

5. Особливості ділового спілкування у Сполучених Штатах Америки.

6. Французький діловий етикет.

7. Велика Британія і правила ділового спілкування.

8. Ділове спілкування Німеччини.

9. Ділове спілкування італійців.

10. Національні особливості спілкування у Фінляндії.

11. Правила спілкування у Китаї.

12. Особливості японського стилю ділового спілкування.

13. Південна Корея і правила налагодження ділового партнерства.

14. Туреччина і специфіка спілкування з арабами.

Література: [2,6,10,11].

 

 

Список рекомендованої літератури:

  1. Алехина Ия Имидж и этикет в бизнесе / Алехина Ия. М. : Дело, 2003. 112 с.
  2. Афанасьєв І. Діловий етикет : 2-е вид., перероб. і доп / Афанасьєв І. – К. : “Альтерпрес”, 2001. – 352 с. – рос. мовою.
  3. Ботавина Р. Н. Этика деловых отношений : учебн. пособие / Ботавина Р. Н. – М. : “Финансы и статистика”, 2004. – 208 с.
  4. Галушко В. П. Діловий протокол та ведення переговорів / Галушко В. П. – Вінниця : НОВА КНИГА, 2002. – 223 с.
  5. Герчанівська П. Е. Культура управління : навч. посібник / Герчанівська П. Е.

– К. : ІВЦ Видавництво “Політехніка”, 2005. – 152 с.

  1. Данильчук Л. А. Основы имиджа и этикета : учебн. пособие / Данильчук Л. А.

– К. : Кондор, 2004. – 234 с.

  1. Зусін В. Я. Етика та етикет ділового спілкування : навч. посібник : 2-е вид., перероб. і доп. / Зусін В. Я. К. : Центр навч. літератури, 2005. 224 с.
  2. Калашник Г. М. Вступ до дипломатичного протоколу та ділового етикету : навч. посібник / Калашник Г. М. К. : Знання, 2007. 143 с.
  3. Кубрак О. В. Етика ділового та повсякденного спілкування : навч. посібник / Кубрак О. В. – Суми : ВТД “Університетська книга”, 2001. – 288 с.
  4. Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління : навч. посібник / Орбан- Лембрик Л. Е. – К. : Академвидав, 2003. – 568 с.
  5. Осовська Г. В. Комунікації в менеджменті : курс лекцій / Осовська Г. В. – К. : “Кондор”. – 2003. – 218 с.
  6. Палеха Ю. І. Ділова етика : Навч.-методичний посібник / Палеха Ю. І.– К. : ЄУФІМБ, 2000.– 250 с.
  7. Палеха Ю. І. Етика ділових відносин : навч. посібник / Палеха Ю. І. – К. : Кондор, 2008.– 356 с.
  8. Палкін В. А. Етикет підприємницької діяльності (у схемах, таблицях, малюнках, завданнях для самостійної та індивідуальної роботи): навч. посібник / Палкін В. А. Донецьк : ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2003. 60 с.
  9. Резніченко В. І. Довідник-практикум офіційного, дипломатичного протоколу та етикету / В. І. Резніченко, І. Л. Михно. – К.: УНВЦ “Рідна мова”, 2003. – 479 с.
  10. Стоян Т. А. Діловий етикет : моральні цінності і культура поведінки бізнесмена: навч. посібник / Стоян Т. А. – К. : Центр навч. літератури, 2004.

– 232 с.

docx
Додано
14 вересня 2021
Переглядів
1229
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку