Міністерство освіти і науки України
Вінницький коледж
Національного університету харчових технологій
Методичні рекомендації
до вивчення роману
Оскара Уайльда
«Портрет Доріана Грея»
Вінниця, 2016
Методичні рекомендації до вивчення роману Оскара Уайльда
«Портрет Доріана Грея».
Укладач: Білоус В.В., викладач першої категорії, викладач світової літератури Вінницького коледжу Національного університету харчових технологій.
Рецензент: Борох Л.І., доцент кафедри германської і слов’янської філології та зарубіжної літератури Вінницького державного педагогічного університету
ім. М.Коцюбинського.
Ухвалено на засіданні
навчально – методичної ради
Вінницького коледжу НУХТ
Протокол № ___ від _________ 2016 р.
Голова навчально – методичної ради
______________ Н.М.Данильченко
Рецензія
на методичні рекомендації до вивчення роману
Оскара Уайльда «Портрет Доріана Грея»
викладача світової літератури Вінницького коледжу НУХТ
Білоус Вікторії Василівни
Методичні рекомендації складаються з трьох розділів. В них розглядаються і теоретичні обґрунтування роботи з текстом, і конкретні методичні поради щодо застосування різноманітних видів робіт під час вивчення роману О.Уайльда «Портрет Доріана Грея».
Білоус В.В. у даній роботі систематизувала теоретичний матеріал з методики аналізу епічного твору. Досліджуючи проблему роботи з текстом, викладачем підкреслено, що художній твір слід вивчати як предмет мистецтва, естетики, спираючись при цьому на великий досвід літературознавства.
Заняття світової літератури – це напружена, науково організована й результативна праця всіх студентів у співтворчості з викладачем, яка розвиває творчі здібності студентів; диференціює та індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з додатковою літературою; розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення.
Одним із кроків підвищення ефективності заняття літератури є впровадження разом із традиційними методами навчання інтерактивних технологій навчання. У даній роботі викладач з’ясовує загальну суть інтерактивного навчання; розкриває шляхи вдосконалення сучасного заняття світової літератури; розглядає структуру і методику інтерактивного навчання; ділиться досвідом проведення занять з використанням інтерактивних технологій навчання.
Методичні рекомендації можуть бути використані викладачами світової літератури у вищих навчальних закладах І – ІІ рівнів акредитації.
Рецензент : Л.І. Борох
доцент кафедри германської і слов’янської
філології та зарубіжної літератури
Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського
Зміст
Вступ ………………………………………………………………………………... 5 - 6
Анотація ………………………………………………………………………………..7
І. Використання технології критичного мислення на занятті світової літератури ……………………………………………………………………………. 8
1.1. Методика розвитку критичного мислення ………………………………………. 9 - 10
1.2. Типи питань, що стимулюють розвиток критичного мислення
студентів ..................................................................................................................................... 10 – 13
ІІ. Види робіт над сюжетом і композицією епічного твору……………………......... 13
2.1. Пообразний шлях аналізу епічного твору …………………………………………….. 14
2.2. Аналітико – інтерпретаційне дослідження роману
Оскара Уайльда «Портрет Доріана Грея» ……………………………………………… 15 - 19
ІІІ. Естет чи мораліст? Проблема аналізу роману О.Уайльда «Портрет Доріана Грея» …………………………………………………………………………………………… 19 - 26
Висновки ………………………………………………………………………………………. 27 - 28
Критерії оцінювання студентів ………………………………………………………… 29 - 30
Список використаних джерел ……………………………………………………………….. 31
Додатки ………………………………………………………………………………………… 32 - 48
Вступ
Проект доктрини розвитку освіти України в ХХI столітті головною метою проголошує створення умов "для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України", формування поколінь, які "здатні навчатись впродовж усього життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства".
Чи не найбільші можливості для розв’язання поставлених завдань має курс світової літератури. Література - той предмет, на який передусім лягає завдання гуманітарного виховання молодого покоління. Залучення студентів до багатств світової культури, духовне і моральне зростання особистості, естетичне виховання, розвиток художнього смаку – ось ті найважливіші завдання і функції, що має реалізовувати світова література.
Художня література – не тільки розвага, засіб цікавого проведення дозвілля, а ще й могутній потенціал для духовного та естетичного виховання молоді. І тому, якщо ми хочемо сформувати по - справжньому культурних читачів, варто визначити шляхи, якими відбувається залучення студентів до кращих здобутків світової літератури. А ці шляхи починаються з однієї відправної точки – аналізу тексту. Хоч які б методичні прийоми обрав вчитель, які б інноваційні технології він використував на занятті, усі вони мають бути зумовлені самим твором і специфікою його аналізу. Тільки твір і його аналіз визначають методику його вивчення. Аналіз художнього твору завжди викликав чимало проблем і труднощів у вчителів. Як аналізувати художній твір? Які шляхи для цього обрати? Як сформувати в студентів навички аналізу художнього твору? Усі ці питання доводиться вирішувати учителям - словесникам щодня.
Проблема аналізу художнього твору не нова. З нею постійно стикаються у своїй роботі вчителі, нею займаються методисти.
У наш бурхливий, стрімкий час заняття літератури має стати зупинкою для того, щоб можна було відчути свою власну душу, зрозуміти її стан, визначити у ній те, що зв'язує нас одне з одним. Яким би багатим і цікавим матеріалом не оперував викладач, ефективність занять буде залежати від активності студентів. Досвід роботи свідчить, що особливо вони пам'ятають ті заняття, у яких самі брали участь. До того ж, коли ця участь була не формальною, а особистісно значимою, активною, діяльною, коли інформація безпосередньо стосувалася їхніх інтересів.
Які б методи і форми роботи не обирав викладач необхідно завжди пам'ятати, що кожен прийом ефективний, якщо він насамперед допомагає формуванню мислення студентів, їхній пошуковій діяльності, зорієнтований на розвиток індивідуальних задатків та нахилів особистості.
Актуальність даної роботи полягає в тому, що викладач може застосувати у навчальній діяльності інтерактивні методи, які сприятимуть розвитку інтелектуальних і творчих здібностей студентів, їхньої пізнавальної активності, усвідомлення моральних цінностей, що згодом дасть їм змогу самореалізуватися, самостійно мислити, приймати важливі рішення, працювати над розв'язанням важливих життєвих проблем.
Предмет – методичні рекомендації до вивчення роману Оскара Уайльда «Портрет Доріана Грея».
Об’єкт - навчально – пізнавальна діяльність студентів.
Мета роботи полягає в дослідженні технології інтерактивного навчання, яке підвищує якість знань, стійкий пізнавальний інтерес студентів до предмета.
Практична цінність методичних рекомендацій полягає в подальшій реалізації їх у викладанні світової літератури.
Наукова новизна роботи полягає у використанні методів і прийомів інтерактивного навчання, які створюють на занятті відповідні умови для формування позитивної мотивації навчання студентів.
Анотація
Методичні рекомендації підготовлені відповідно до навчальної програми з предмета «Світова література».
Зміст даної роботи відповідає діючим в Україні нормативним документам щодо організації навчального процесу для ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти.
Розглянуті інтерактивні методи роботи, забезпечують психолого - емоційний комфорт студентів, подальшу соціальну адаптованість та вміння реалізувати особисті якості в індивідуальній чи колективній діяльності.
Такий підхід викладача робить процес здобуття знань цікавим, захоплюючим, творчим. У студентів підвищується рівень навчальних досягнень.
Методичні рекомендації призначені для студентів та викладачів світової літератури ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації.
Використання технології критичного мислення на занятті світової літератури
На даний час найефективнішим засобом досягнення поставленої мети на занятті я вважаю сучасні, інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.
Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожного студента - основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити заняття цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між викладачем і студентом.
Проте часто у роботі вчителі - словесники надмірно захоплюються використанням якоїсь однієї педагогічної технології, не помічаючи її "мінусів", не враховуючи індивідуальні особливості своїх студентів, їх готовність до роботи за певною технологією або ж перевантажують заняття надмірною кількістю прийомів, форм роботи, тим самим упускаючи головне. Експеримент не приносить бажаних результатів, і вчитель розчаровується у всіх нововведеннях, продовжує працювати за "старою системою". Сучасному педагогові необхідно вибрати те "зерно", що дасть змогу створити свою міні - методику. А у творчого вчителя і студенти прагнутимуть до творчості.
Методика розвитку критичного мислення
Ефективною методикою формування ключових компетентностей студентів на заняттях літератури є також методика розвитку критичного мислення.
Критичне мислення – це:
Структура заняття за методикою розвитку критичного мислення складається з трьох фаз:
Евокація (фаза актуалізації, виклику). Студенти встановлюють рівень власних досягнень з теми, що є визначальним. Основні форми роботи – «мозкова атака», робота в парах, робота в групах (Додаток 1, 2, 3)
Девіз етапу: «Пробудіть, викличте зацікавленість, схвилюйте, спровокуйте студентів пригадати те, що вони знають». На цьому етапі відтворюються знання, вміння, встановлюється рівень досягнень з теми, потрібних для наступних етапів заняття.
Осмислення (фаза вивчення нового матеріалу). Студенти вступають у контакт з новою інформацією, ідеями, працюючи з текстом, історичними документами. У процесі роботи використовується прийом «поміч», де студенти ставлять відповідну позначку: «!» - відома інформація, «+» - нова інформація, «?» - здивувала, зацікавила, « - » - суперечить тому, що знаю.
Рефлексія (фаза розмірковування). Студенти індивідуально або разом складають список нових для себе відомостей, розповідають одне одному, записують вивчене; складають схеми, таблиці і пояснюють новий матеріал в аудиторії. (Додаток 4)
Типи питань, що стимулюють розвиток критичного мислення студентів:
пам'ять (формальний рівень) – дізнавання й виклик отриманої інформації;
сюжетному контексті або ж поза ним.
Читання із зупинками доцільно використовувати на стадії осмислення, доповнюючи цю методику іншими прийомами технології на стадії виклику й рефлексії.
Кластери. Це спосіб графічної організації матеріалу, що дозволяє зробити наочними ті розумові процеси, які відбуваються при зануренні в ту або іншу тему. Кластер є відбиттям нелінійної форми мислення. Іноді такий спосіб називають «наочним мозковим штурмом».
Послідовність дій проста й логічна:
1. У центрі чистого аркуша (дошки) написати ключове слово або речення, яке є «серцем» ідеї, теми.
2. Навколо «накидати» слова або пропозиції ідеї, що виражають, факти, образи, що підходять для даної теми. (Модель «планети і її супутники»)
3. По ходу запису слова, що з'явилися, з'єднуються прямими лініями із ключовим поняттям. У кожного з «супутників» у свою чергу теж з'являються «супутники», встановлюються нові логічні зв'язки.
В результаті виходить структура, яка графічно відображає наші думки, визначає інформаційне поле даної теми.
У роботі над кластерами необхідно дотримуватися наступних правил:
1. Не боятися записувати все, що приходить на розум. Дати волю уяві й інтуїції.
2. Продовжувати роботу, поки не скінчиться час або ідеї не вичерпаються.
3. Постаратися побудувати якнайбільше зв'язків. Не слідувати по заздалегідь визначеному плану.
Система кластерів дозволяє охопити надлишковий обсяг інформації. У подальшій роботі, аналізуючи кластер, що вийшов, як «поле ідей», слід конкретизувати напрями розвитку теми.
"Сократівське опитування"
Цей метод застосовується для прояснення ідей, дослідження контексту, розгляду основ, визначення припущень і формулювання точки зору. Питання, які ставляться під час застосування цього методу можна поділити на декілька груп.
Перша — запитання для прояснення:
1.Що ви маєте на увазі, коли кажете...?
2.Яке завдання ви збираєтесь виконувати...?
3.Який приклад ви можете навести...?
4.Чому ви сказали...? Як це стосується до...?
Друга група — запитання з припущеннями:
1.Які припущення ви робите?
2.Чому ви робите ці припущення?
3.Ви припускаєте, що...?
Третя група — запитання, які визначають перспективу й точку зору:
1.Чи є твоя точка зору щодо... ?
2.Чи є твоя перспектива в тому, що...?
Четверта група — запитання, які визначають факти, причини та докази:
1.Які твої докази для цього?
2.Чому ти віриш у це? Наскільки ти впевнений у цьому?
П'ята група — запитання, які досліджують висновки та результати:
1.Що є твоїм висновком?
2.Що буде результатом, якщо це станеться?
3.Яким буде ефект від цього?
"Читання тексту з позначками"
Наступною важливою ознакою критичного мислення, як уже зазначалося вище, є вміння відокремлювали правдиву інформацію від неправдивої, факти від суджень, звертаючи особливу увагу на аргументованість останніх.
Слід відкрито визнати, що судження можуть бути лише приблизними, а також дбайливо добирати докази, на яких базуються ці судження. Крім того, треба чесно визнавати і переваги, і слабкі сторони як у власних аргументах та інтерпретаціях, так і під час доведення інших. Як зазначав з цього приводу
Д. Гаммер, метою викладання предмета повинен стати розвиток обгрунтованого сумніву та відповідального скептицизму студентів, а також їх розуміння. Наскільки важливим є вміння відділяти факти від суб'єктивних суджень, стає очевидним, якщо зважати на те, що текст підручників, якими доводиться користуватися студентам, на 60 - 90 % складається саме із суб'єктивних суджень автора.
Більшість авторів підручників не сприймають студентів як незалежно мислячих особистостей, оскільки виклад матеріалу має таку форму, що унеможливлює розвиток критичного мислення.
Наведу декілька методів, що дозволяють формувати в студентів вміння відділяти факти від суджень. На занятті, коли студентам доведеться працювати з текстом, насиченим суб'єктивними судженнями автора, вчитель може запропонувати студентам опрацювати текст, позначаючи на полях підручника олівцем буквою Ф — факти, буквою С — судження. Після цього зі студентами можна обговорити прочитаний текст за питаннями: "Чи із усіма судженнями автора ви погоджуєтеся?", "Чи наводить автор на підтвердження своїх думок конкретні факти?", "Наскільки аргументи, що наводяться автором, є для вас переконливими?". Взагалі, метод "Читання тексту з позначками" може мати велику кількість різновидів і цілком залежить від мети, яку має вчитель зі студентами, опрацьовуючи навчальний текст.
Отже, методика розвитку критичного мислення дозволяє максимально підвищити ефективність навчально - виховного процесу, надає можливість створити такі умови, за яких усі студенти залучаються до активної, творчої навчальної діяльності, процесу самонавчання, самореалізації, вчаться спілкуватись, співпрацювати, критично мислити, відстоювати свою позицію. (Додаток 5)
Види робіт над сюжетом і композицією епічного твору
У сучасній методиці викладання світової літератури склався певний досвід з використання системи питань і завдань щодо аналізу художніх творів. Традиційно в методиці використовувались завдання проблемного, творчого і репродуктивного характеру, що відповідає існуючим методам, прийомам та видам навчальної діяльності студентів (метод творчого читання, евристичний, дослідницький і репродуктивний). Також в методиці викладання літератури протягом десятиріч склалася система завдань, спрямованих на поліхудожній розвиток особистості, який повинен інтегрувати у собі звернення не тільки до тексту художнього твору, а й до загального культурологічного контексту його вивчення. Таким чином, культурологічний аналіз художнього твору охоплює відомості про час створення тексту, культурну добу, мистецтво та філософію певної епохи, зв'язок з художнім методом, стилем, які використовував автор тощо. "Предметом культурологічного аналізу можуть бути як загальні явища – літературна епоха, напрям, течія, жанрово-родові тенденції, так і окремі, наприклад, конкретний літературний твір, художній образ, мотив, способи творення художнього світу, засоби виразності тощо"
Пообразний шлях аналізу епічного твору передбачає характеристику персонажів. Але це не обов'язково люди. У художніх творах є образи так званого вищого естетичного гатунку (образ Краси О.Уайльд «Портрет Доріана Грея»). Коли йде мова про образ – персонаж, слід охарактеризувати його за головними компонентами образу:
1. Портретна характеристика героя.
2. Аналіз епізодів, в яких розкриваються риси характеру героя.
3. Еволюція образу.
4.Динаміка подій.
5. Ставлення до інших персонажів.
6.Авторські симпатії до героя та способи їх висловлення.
Можна іншим шляхом аналізувати персонаж – за ходом його розкриття в процесі розгортання сюжету. Цілісний аналіз передбачає узагальнений або комплексний погляд на певний художній твір. Якщо це новела, або оповідання, то, певно, цей твір буде прочитаний в аудиторії повністю. Якщо це велика повість чи роман, то вчитель заздалегідь подбає про певні частини, фрагменти, які будуть перечитані. Якщо це читання є виразним, інтонаційно багатим і технічно правильним, то сам процес читання вже є цілісним осягненням твору.
Основними методами аналізу художнього твору є :
Вивчаючи роман «Портрет Доріана Грея», викладач проводить фронтальну бесіду (літературну вікторину або тестування), яка на етапі «передрозуміння» тексту допоможе зорієнтуватись йому, в якому напрямі перш за все розпочинати аналітико – інтерпретаційне дослідження. (Додаток 6)
Аналітико – інтерпретаційне дослідження роману
«Портрет Доріана Грея»
Запитання для проведення бесіди:
Вибір методу аналізу залежить від багатьох чинників, основними з яких є: 1)вікові особливості студентів; 2) рівень літературного розвитку студентів;
3) особливості конкретної навчальної ситуації; 4) вид епічного твору; 5) особисті уподобання і майстерність вчителя.
Процес вивчення епічного твору обов'язково передбачає самостійну роботу студентів: а) текстуальне вивчення твору; б) вдумливе прочитання тексту, що вже готує до аналізу твору; в) удоконалення читацької культури студента.
Досить поширеним прийомом роботи над епічним твором є складання плану – якщо це роман - то до окремих частин, якщо це повість - можна до
всього тексту. Складання плану передбачає гарне знання тексту твору, орієнтації в композиції твору; дана робота привчає студентів стежити, як розгораються події, як вони між собою пов'зані, студенти стежать за своєрідністю побудови твору, особливостями описів, пейзажів, відступів, портретів, авторських характеристик.
Плани бувають різними: 1) за характером діяльності студентів: комплексними, індивідуальними, груповими; 2) за характером завдання (за місцем виконання): домашні і аудиторні;3) за характером мовно - стилістичних засобів: цитатний, звичайний, змішаний;4) за побудовою: прості і складні; 5) за змістом: план сюжету, план епізоду, план окремої частини, план опису.
Найпростіший – план до сюжету, ускладненим є план опису.
З метою посилити увагу студентів до тексту використовують такий прийом, як розповідь (переказ), близько до тексту. Розповідь чи переказування буває: стислим, розповідь - витяг, творчий переказ. Така робота сприяє розвитку мовлення студентів, збагачує їхній активний словник. Переказуванню передує певна робота: вибір епізоду, складання плану уривка, усний переказ за планом.
Основою епічного твору є сюжет, що являє собою подію чи систему подій, покладених в осову художнього твору, спосіб естетичного освоєння й осмислення, організації подій (художньої трансформації фабули), рух характерів у художньому часі й просторі. Сюжет динамічний аспект твору, ланцюг зображуваних подій, у тому числі й переживань, думок. У художньому творі відбувається розгортання дії у всій її повноті, розвиток характерів та їх взаємовідносин, характерів і обставин, людських переживань, почуттів, психологічних порухів, рух емоційного стану, настрою або внутрішня дія. Сюжет відбиває суперечності змальованого життя, виражає естетичну концепцію дійсності митця, тісно пов'язаний з ідеєю твору і є засобом її розкриття, естетичного вияву. Водночас у сюжеті проявляється фабула, яка зцементовує і пов'язує в єдність різноманітні його елементи. Сюжет та фабула складають нерозривний конструктивний компонент твору, що проявляється відповідно на рівні ціннісно – аксіологічному та предметно – пізнавальному. Фабула – один із невід'ємних чинників сюжету, його ядро, що визначає межі руху сюжету в часі й просторі, розповідь про події,змальовані в епічних творах , драматичних, ліро – епічних творах, на відміну від самих подій сюжету твору, фабула – розповідь про події, сюжет - самі події твору. Фабула виникає в конкретному сюжеті як продукт творчості митця. Основу її складають події, історії, почерпнуті письменником із реального життя, історії людства, міфології, інших творів мистецтва. Подія – це одиниця фабули. Письменники, звертаючись у різні епохи до тих самих подій, подієвого кістяка, створюють на тій же подієвій канві новий художній світ, в якому відома фабула звучить по – новому (біблійні легенди), тому вчителю слід чітко розрізняти фабулу і сюжет.
Фабула відрізняється від сюжету такими ознаками:
1) послідовністю викладу подій, які в тексті змальовуються не так, як вони відбуваються в житті, з пропусками важливих ланок, з перестановкою, з інверсією;
2) суб'єктом розповіді – від першої і другої особи, від автора, що не виявляє своєї присутності,від автора, що виявляє свою емоційну настроєність, від імені біографічного автора, оповідача – персонажа .
Важлива роль у епічному творі належить і позасюжетним елементам: портретам, пейзажам, описам обстановки, публіцистичним, ліричним відступам тощо.
Своєрідність епічного твору усвідомлюється студентами поступово. Простежуючи розвиток дії у часі і просторі підлітки набувають навичок давати оцінку певним життєвим фактам та явищам. Аналізуючи певні частини художнього твору, студенти тим самим заглиблюються в розуміння образів – персонажів, бо за їх вчинками можна судити про їх характери, а характери героїв твору проявляються в дії. Практика свідчить, що студенти легко усвідомлюють сюжетну канву епічного твору, труднощів тут немає ніяких. Але не завжди вони розуміють логіку поведінки літературних персонажів, усвідомлюють зв'язок сюжету з позасюжетними елементами (внутрішні монологи, ліричні відступи, пейзажі), важко часто вдається простежити як виражається ідея, що нею пройнятий твір. Тому Є. Пасічник радить вивчати епічний твір так, щоб студенти зрозуміли тісний взаємозв'язок усіх його компонентів, які у своїй сукупності створюють цілісну картину людського життя. Тому і радить вчити їх зіставляти епізоди твору, бачити логічну доцільність у загальній композиційній побудові, простежувати, як поступово вимальовуються людські характери.
Ті епічні твори, які пропонуються до вивчення на першому курсі, великі за обсягом. І щоб студенти правильно його сприйняли, навчились бачити його художню неповторність, виробили вміння аналізувати художній твір з урахуванням його особливостей, учитель повинен продумати, які частини детально слід розглянути, які розділи докладно переказати, які епізоди ще раз перечитати і нехай вони прозвучать на занятті, щоб підсилити емоційний вплив на студентів, щоб викликати відповідний катарсис, відповідні емоції – гніву, обурення чи осуду; чи емоції радісні, окрилені.
Інколи студенти плутають сюжет і композицію. Тому учителю слід формувати уміння розрізняти ці два поняття: сюжет – ланцюг подій, переживань, думок, а композиція – це побудова твору, доцільне поєднання всіх його компонентів у художньо – естетичну єдність, зумовленого логікою зображеного читачеві світу, світоглядною позицією, естетичним ідеалом, задумом письменника,
каноном, орієнтацією на адресата. Композиція виражає взаємини, взаємозв'язок, взаємодію персонажів, сцен, епізодів зображених подій, розділів твору, способів зображення і компонування художнього світу (розповідь, оповідь, опис, портрет, пейзаж, інтер'єр, монолог, діалог, полілог, репліка, ремарка) і кутів зору суб'єктів художнього твору (автора, розповідача, оповідача, персонажів). Композиція "дисциплінує" процес реалізації творчого задуму письменника, забезпечує відповідність задумові всіх рівнів структури художнього твору, динамізує читацьке сприйняття. Під час аналізу слід враховувати, що композиція кожного твору індивідуальна, її типові особливості треба подавати з урахуванням своєрідності літературних напрямів, стильових течій, жанрових пластів. На тематичному рівні композиція з хаосу, плину подієвого матеріалу вибирає, розташовує окремі епізоди, відводить їм певне місце, чергує реальне з уявним, фантастичим.
Існує 2 форми вираження авторської позиції в епічному творі : авторська позиція виражається або безпосередньо, або у прихованій формі. Через літературних персонажів, або через оповідача, письменник знайомить нас із своєю системою поглядів, з власною ієрархією морально – духовних цінностей, переконує читача – студента від імені оповідача чи літературного персонажа. Але не завжди система поглядів на навколишній світ персонажа збігається з авторською. Тоді студенти висловлюють думку, що автор хоче заперечити певні вчинки, дії, якості. На основі загального звучання художнього твору студенти вчаться робити висновки про авторську позицію.
Серед загальномистецьких засад аналізу художнього твору (за Степанишиним) – принцип єдності змісту твору та його автора. Грунтовне
знання життєпису, характеру, світогляду письменника, допомагає глибше збагнути зміст його твору, аналіз якого в свою чергу сприяє ліпшому пізнанню особи митця.
Естет чи мораліст? Проблема аналізу роману О.Уайльда «Портрет Доріана Грея»
Шляхи прилучення підлітків до шедеврів світової літератури – важлива проблема сучасної методики. Одним із таких шедеврів, безперечно, є роман
О. Уайльда "Портрет Доріана Грея". Аналіз твору, пропонований автором, направлений на розкриття важливої моральної проблематики роману, який піднімає "… вічні теми, що бентежать душу, збуджують думку, змушують особистість інакше дивитися на світ і себе в ньому" [1с.36]. Показати шляхи "… поєднання естетичного та виховного підходів до вивчення світової літератури " [2 с.3] – важливе завдання даної роботи. Твір О. Уайльда розглядається як яскрава демонстрація естетизму письменника, що визначив і його життєве кредо, і творчу манеру. Художні твори "апостола естетизму" – людини парадоксального світовідчуття, парадоксального стилю життя, парадоксальних суджень – свідчать про те, що й естетизм їх автора не позбавлений парадоксальності. Без урахування цього в процесі аналізу роману "Портрет Доріана Грея" не можна сподіватися на його правильне розуміння. Наголошуючи на думці, що мистецтво вище за життя, показуючи протягом всього роману перевагу мистецтва над життям, у фіналі автор доводить, що долю людини вирішує не вигадане, а реальне життя. Етика, моральні критерії оцінки стилю життя Доріана Грея беруть верх над естетикою. Уайльд вступає у боротьбу з власним естетизмом. Ця суперечність ускладнює сприйняття роману студентами. Аналіз твору, на мій погляд, доцільно направити на виділення тих епізодів, що побудовані у повній відповідності до естетизму автора. Це допоможе більш чітко виявити контраст міжестетичними принципами Уайльда, втіленими в "Портреті…", та моральною проблематикою твору. Саме естетизмом письменника пояснюється надмірна штучність "Портрету…", його декоративність. У процесі читання роману студентів швидше привабить оригінальність його форми, ніж доля героїв. Занадто нереальними в цьому декоративному каркасі здаються і кохання Сібіл Вейн до Прекрасного Принца, і її самогубство, і провина Доріана, і його подальші злочини тощо. Погодитися з таким сприйняттям подій і героїв студентами означало б перекреслити ті моральні цінності, що несе в собі цей твір. А моральні проблеми, поставлені в романі, дуже важливі й актуальні для нашого сьогодення, коли все більше починає домінувати егоїстичний, меркантильний підхід до людських стосунків, коли жадоба насолод переважає усі інші почуття, коли власне благополуччя досягається будь - якою ціною, в тому числі й злочинами. Довести в процесі аналізу, що Уайльд - естет поступається Уайльдові - моралістові, означає досягти поставленої мети. Від естетизму – до вирішення важливих моральних проблем – таким уявляється вивчення твору. Заохотити до читання роману допоможуть попереднє анкетування, твір - мініатюра або диспут на тему : "Щастя і насолода. Чи тотожні ці поняття?" тощо. У анкеті можна запропонувати деяку кількість відповідей, з яких студенти виберуть свої. Наприклад: "Щастя – це... насолода життям; можливість задовольняти всі свої бажання; багато друзів; велике кохання; почувати себе потрібним людям; багато грошей; жити тільки для себе; робити добро для інших; присвятити себе улюбленій справі; жити комфортно; почувати себе в центрі уваги; бути самостійним і незалежним; жити наповненим духовним життям ...". Роботу над текстом роману найдоцільніше організувати, взявши за основу головну тезу естетики Уайльда: "Мистецтво вище за життя". Це судження породжує цілу низку протиставлень, якими переповнений роман: естетика – етика, мистецтво – мораль, мистецтво – природа, прекрасне – моральне тощо. Це обумовлює контраст ність композиції роману. Найглибшим є контраст між життям і мистецтвом. Доцільно запропонувати студентамм знайти конкретні приклади того, як виявляється цей контраст в романі, зафіксувавши це в зошиті за допомогою приблизно такої таблиці: Мистецтво Життя - захоплення Доріана талановитою грою Сібіл на сцені: "... я закоханий у неї! Вона для мене все в житті. Вечір за вечором я ходжу дивитися на її гру" [13с.53]; - байдужість до справжнього почуття: "Тепер ви просто байдужа мені. Я покохав вас, бо ви чудово грали, бо я бачив у вас хист і розум, бо ви втілювали мрії великих поетів і вбирали в живу плоть і кров примарні образи мистецтва. Але тепер з цим усім покінчено. Ви порожнє, бездарне створіння, та й годі" [13 с.87]; - здатність до сліз розчулитися, переживаючи книжкові трагедії: "Якби я прочитав це у книжці, я ридав би!" [13 с.98]; - легка схвильованість смертю Сібіл: "А все ж те, що сталося, не вразило мене так, як би мало вразити. Воно видається мені просто дивогідною розв’язкою дивогідної п’єси. У ньому – вся моторошна краса грецької трагедії, трагедії, в якій я був один з голголовних героїв, але яка не поранила моєї душі" [13 с.99]
Мистецтво Життя - захоплення штучною красою, увага до світу речей, штучність пейзажів: "Погляд його впав на пурпурове атласне покривало, щедро вигаптуване золотом, - чудовий взірець венеційського мистецтва кінця ХYII століття" [3 с.116]. "Зрідка на довгих шовкових шторах величезного вікна миготіли химерні тіні птахів, утворюючи на мить щось подібне до японського малюнка..." [13 с.7]. "На безхмарному червонясто- зеленому небі, що видніло за вікнами, мерехтіла самітна зірка" [13 с.122]. - байдужість до природної краси; - детальний опис зовнішності героїв; - неуважність до виразу їх облич; - зміни в портреті: чарівність – потворність – чарівність: "Художник дивився на прегарну юнакову постать, що її він так майстерно виобразив на полотні, і обличчя йому опромінив задоволений усміх" [13 с.8]. "Портрет усе був відразливий – навіть іще відразливіший, коли тільки це можливе: червона волога на його руці, либонь, ще пояскравішала, ще більш скидаючись на тільки - но пролиту кров" [13 с.208]. "Коли вони ввійшли у кімнату, на стіні їм впав в око чудовий портрет їхнього господаря – достоту такий, яким вони останній раз його бачили, в усьому блиску його чарівної юності і вроди" [13 с.210]. - зміни в зовнішності Доріана Грея: краса – потворність: " ... цей юнак – з ніжними обрисами ясно- червоних уст, чистими блакитними очима, золотистими кучерями – був надзвичайно вродливий" [13 с.20]. "А на підлозі, з ножем у грудях, лежав якийсь мрець у вечірньому костюмі. Увесь у зморшках, вимарнілий, аж погляд вернуло" [13 с.210]. Наведені спостереження наочно доводять, що все гарне й привабливе автор пов’язує з мистецтвом, а все потворне – з життям. У відповідності до свого естетизму він віддає перевагу мистецтву. Метаморфози, що відбуваються з портретом і зовнішністю Доріана Грея протягом роману, - теж на користь мистецтва. Роман починається з протиставлення життя мистецтву, хоча це й не зразу помітно. Генрі Уоттон і Безіл Голуорд ведуть мову про портрет Доріана Грея. Художник не хоче демонструвати цей твір перед публікою тому, що вклав у це полотно занадто багато душі, занадто багато самого себе. Викладаючи свій погляд на мистецтво, він підкреслює: "Митець повинен творити прекрасне, але не повинен у нього нічого вкладати із свого власного життя. У нашу добу люди тлумачать мистецтво, як різновид автобіографії. Ми втратили абстрактне почуття краси" [13 с.17]. Уайльд був проповідником саме такого почуття краси. Але усім романом письменник доводить, що краса, не поєднана з моральністю, перетворюється на свою протилежність, стає потворною. Звертаючись до тексту роману, важливо простежити за тими змінами, які виникали на портреті, відмічаючи при цьому, чим вони викликані. "Посеред кімнати стояв на мольберті зроблений у повен зріст портрет надзвичайно вродливого юнака..." [13 с.8]. Знайомство з портретом, який стане невіддільним від того, хто на ньому зображений, відбувається вже на першій сторінці. Реальна людина надихнула Голуорда на створення шедевру, і доля найпрекраснішого творіння визначатиметься реальним життям Доріана Грея. Фабула парадоксальна. Але це один з найблискучіших парадоксів великого естета, що допомагає наочно побачити жахливу потворність способу життя героя, бруд, у якому він тоне, бездонну прірву, в яку він летить. Спостереження за змінами на портреті можуть виглядати так: вчинки Доріана Грея, зміни на портреті - смерть Сібіл Вейн "... загальний вираз явно став інакший... ось де портрет, і на ньому складка жорстокості біля уст" [13 с.90]. - розбещене життя на протязі "Зойк жаху вихопився у художника, коли вісімнадцяти років в тьмяному світлі він побачив на полотні бридотно вишкірене обличчя. Вираз портрета викликав лише презирство й огиду. Боже милостивий, адже перед ним портрет Доріана Грея!" [13 с.148-149]. - Вбивство Безіла Голуорда. "Звідки на руці портрета ота огидна волога, червона й лискуча, неначе полотно випрівало кров’ю?" [13 с.164]. - Смерть Джеймса Вейна, самогубство "А чому червона пляма ще побільшала? Алана Кемпбела тощо. Вона розповзлася по зморшкуватих пальцях, мов яка жахлива хвороба ... Кров була й на ногах портрета, немовби вона скапувала.
Естет чи мораліст ? Кров була навіть на тій руці, що не тримала ножа!.." [13 с.208-209]. Отже, зміни на портреті відбуваються поступово. Спочатку ледь помітні. Згодом окреслені все яскравіше й яскравіше. Доріан Грей, що на початку роману ще здатний переживати з приводу сварки з Сібіл, вирішує навіть одружитися з нею, щоб залагодити свою провину, поступово морально деградує настільки, що стає справжнім злочинцем, але жодних докорів сумління вже не відчуває. Звернувшись до епізодів вбивства Безіла Голуорда, самогубства Алана Кемпбела, вбивства брата Сібіл, перечитавши сторінки, що оповідають про спосіб життя Доріана, ставлення до нього у світських колах, студенти дійдуть висновку, що єдиним почуттям, яке керувало його вчинками все життя, був егоїзм. Жадоба насолод, прагнення задовольнити свої бажання будь - якою ціною, нехтуючи долями і навіть життям інших людей, - такий шлях Доріана Грея. Портрет "постарівся" настільки, що реальна людина навряд чи може так сильно й потворно змінитися за такий короткий строк. Це перебільшення є свідченням беззастережного заперечення філософії Доріана самим автором. Співставлення двох подібних епізодів роману: роздуми Грея над своїм подальшим життям після смерті Сібіл (розділ VІІІ) та його роздуми наприкінці роману про можливість почати нове життя (розділ ХХ) – допоможе студентам зрозуміти просту, але незаперечну істину: моральний вибір людини завжди залежить від неї самої. Свій життєвий шлях Доріан Грей визначив сам. Його супутниками і на початку, і в кінці життєвого шляху були егоїзм, лицемірство, жадоба насолод, байдужість до інших людей. Вражений змінами, що відбулися на портреті за роки його розбещеного життя, герой подумки начебто прагне змінитися. Але портрет не залишає йому надії, стверджуючи, що в основі цього прагнення – лише лицемірство: "Він думав про Гетті Мертон. Бо таки цей портрет, нібито дзеркало його душі, - він бреше! Марнославство? Цікавість? Лицемірство? Невже нічого іншого не було в його самозреченні? Ні, неправда, там було щось інше, щось більше. Принаймні так він гадав. Але – хто може сказати?.. Ні! Нічого іншого там не було. Лише через марнославство він пощадив її. З лицемірства натягнув машкару доброчесності. Заради цікавості спробував ускромити себе. Тепер він ясно бачить усе це" [13 с.209]. Закоханість у самого себе визначила й тих людей, що мали вплив на Доріана, підштовхуючи його на ганебний шлях. Авторитетом для нього став не чесний, людяний, працьовитий Безіл, а лорд Генрі – людина, теорії якої Грей втілює в життя. Він прислуховується до Уоттона саме тому, що філософія останнього виправдовує його власні пристрасті, бажання й поведінку. Знайти алібі – найлегший, але дуже небезпечний шлях. Обмін думками щодо цієї проблеми повинен знайти своє місце на заняттях. Домінантою при цьому може стати фінальна сцена. Розпусник і вбивця не витримав власної потворності. Портрет мав стати його наступною жертвою. Але цього не сталося. Герой не уникнув справедливого покарання. Образ портрету є символічним. Він уособлює потаємні пристрасті й бажання героя, його свідомість, його ставлення до людей, врешті-решт – його совість, заплямовану кров’ю. Розплата приходить у реальному житті, до реальної людини. Але ця людина нічого спільного з портретом, що став шедевром серед полотен Безіла Голуорда, вже не має. Витвір мистецтва зберіг свою красу. Мимоволі згадується теза Уайльда: мистецтво вище за життя. Воно нетлінне і належить до тих вічних цінностей, які зберігають людину в людині. Водночас письменник суперечить іншій тезі, що виражає його естетизм: "Усяке мистецтво аморальне". Звернімося, наприклад, до розділу VІІІ. Доріан дізнається про смерть Сібіл. Яка його реакція? Прочитавши в аудиторії діалог між Греєм і Гаррі, студенти вже не сумніваються в тому, що головний герой роману не здатний на щире співчуття. У даній ситуації його турбує лише власний стан і власне самопочуття. Так, рішення одружитися з Сібіл було прийнято лише під тиском змін, що відбулися на портреті. Лист, адресований вже мертвій дівчині, став сповіддю, завдяки якій Доріан перестав відчувати свою провину. Звістка про смерть Сібіл приголомшила, але не стала приводом для страждань. Ця подія навіть приваблює юнака своєю подібністю до трагедій, що розігрувалися на сцені, своєю романтичністю. Розмова Доріана й лорда Генрі виглядає не лише аморальною, але й цинічною. Вона логічно підводить до того остаточного вибору, який зробив Доріан: "Так, саме життя вирішило за нього – життя і його безмежна цікавість до життя. Вічна молодість, безмежні пристрасті, насолоди, витончені й потаємні, розгін несамовитих веселощів і ще несамовитіших гріхів – усього цього зазнає він. А портрет нестиме тягар його ганьби, і більше нічого" [13 с.104]. Зробленим вибором герой остаточно відцурався тих моральних норм, які визначають нормальні стосунки між людьми. Невипадково розділ закінчується фразою, яка не потребує коментарів: "Годиною пізніше він був уже в опері, і в ложі за ним ззаду сидів лорд Генрі, спираючись йому на крісло" [13 с.105].
Отже, створюючи "суто декоративний роман", "апостол естетизму" виступає як мораліст, оцінюючи поведінку діючих осіб. Змальовуючи Доріана Грея, письменник вдається до крайнощів: спосіб його життя не просто аморальний – він злочинний. Найближче до самого автора стоїть лорд Генрі. Це легко зрозуміти, виписавши деякі з його афоризмів. Але симпатії Вайльда – на боці Безіла Голуорда. Можна доручити окремим студентам зробити повідомлення про цих героїв, запропонувавши таку тематику: "Генрі Уоттон як теоретик естетизму", "Генрі Уоттон як виразник ідей Оскара Вайльда", "Філософія Генрі Уоттона", "Роль Генрі Уоттона в житті Доріана Грея", "Генрі Уоттон і Безіл Голуорд як антиподи", "Життя і мистецтво Безіла Голуорда", "Безіл Голуорд як трагічний персонаж".
Закінчуючи аналіз роману, цікаво повернутися до "Передмови", щоб розібратися в питанні: Чи став аналізований твір підтвердженням естетизму його автора? Відповідь на це питання неоднозначна. Важливо пам’ятати про те, що аналіз твору не повинен привести до неприйняття естетизму Уайльда, негативного ставлення до його поглядів, їх заперечення. Головне завдання вчителя - допомогти студентам зрозуміти "великого естета", прийняти його в усій складності, з помилками й хибами.
Філософський характер роману наближує його до найвидатніших творів світової літератури – "Фауста" Гете, "Шагреневої шкіри" Бальзака. Проблеми, поставлені в романі, надають твору універсального характеру: життя і мистецтво; прекрасне і моральне; щастя і насолода; егоїзм і злочин; проблема морального вибору; проблеми кохання і дружби. Стверджуючи, що "Будь-яке мистецтво не дає жодної користі", Оскар Уайльд створив роман, в якому є те, що видатний методист В.Я. Стоюнін називав "загальнолюдським елементом", який є "душею кожного твору". Це "прагнення істини, правди, добра ... все те, що ми визнаємо розумним, справедливим, істинним, моральним, прекрасним" [7 с.342]. Підсумувати враження, ще раз поміркувати над прочитаним допоможе написання твору. Тематику можна запропонувати таку: "Життєві трагедії в романі О. Уайльда "Портрет Доріана Грея", "Проблема морального вибору в романі...", "Чи почуває себе щасливим Доріан Грей?", "Дружба й кохання як важливі етичні проблеми роману О. Уайльда "Портрет Доріана Грея".
Отже, роман Оскара Уайльда "Портрет Доріана Грея" ще раз доводить: "… література має такий великий гуманістичний потенціал, що може допомогти у формуванні юної людини, у її самовизначенні, в усвідомленні моральних ідеалів і виборі життєвої позиції" [6 с.36]. (Додаток 7, 8)
Висновки
У сучасній освіті в цілому та літературній зокрема простежується тенденція переходу від традиційної системи, орієнтованої на збереження й передачу знань, умінь і навичок учням, до нової, спрямованої на гармонійний розвиток особистості. Але незмінним лишається системний підхід до процесу навчання та прагнення забезпечити його результативність шляхом активної навчальної діяльності.
Ефективне впровадження демократичних засад у практику навчального процесу передбачає використання методик, які допомагають набути соціальних та інтелектуальних навичок демократичної поведінки. Найбільш результативними є технології, спрямовані на створених суб’єктно - суб’єктних відносин між викладачем і студентами, залучення їх до активної комунікативної взаємодії, встановлення атмосфери взаємодопомоги, довіри та відповідальності. Технології, які надають навчальному процесу діалогічного характеру, сприяють виробленню таких навичок, як здатність думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї й концепції, і вже на основі цього формують вміння шукати потрібну інформацію, трактувати її і застосовувати в конкретних умовах, відносяться до класу інтерактивних.
Інтерактивне навчання завжди ставить набагато конкретніші й вужчі завдання, оскільки свідомі викладачі розуміють: студенти здатні запам’ятати набагато менше інформації, ніж забути. Засвоєння студентами змісту освіти відбувається за принципом: краще менше, але реально, на доступному рівні компетентності.
Якщо ми застосовуємо навчання в малих групах, як можна уникнути створення груп, які будуть неефективно використовувати навчальний час і не досягнути необхідних результатів.
Особливу увагу вчитель повинен надавати процесу формування груп, провести чіткий інструктаж відносно процедури і завдань групової діяльності, розподіл ролей, вдало підібрати завдання. Не потрібно зловживати груповою діяльністю, щоб не знизити інтерес студентів працювати індивідуально.
Оскільки в інтерактивних вправах ми часто спираємось на досвід (пізнавальний і життєвий) учнів, залучати його в процесі обговорень і дискусій, чи не може статися так, що інформація, яку треба засвоїти, буде спотвореною? Така небезпека справді є, проте переваги інтерактивного навчання будуть набагато більшими. Вчитель завжди може за допомогою традиційних методів ще раз повернутися до основних теоретичних положень навчального матеріалу.
У даній роботі теоретично обґрунтовано сутність інтерактивних технологій навчання, застосування нових методик навчання, взаємозв’язок викладача і студента під час навчального процесу. Подані різноманітні форми та методи роботи з використанням інтерактивних технологій, застосування їх у практичній діяльності, методологія проведення інноваційних вправ на прикладі роману
Оскара Уайльда «Портрет Доріана Грея». Пропонуються розробки занять із застосуванням інтерактивних технологій.
Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів на заняттях світової літератури
Рівні досягнень |
Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів під час усних відповідей з світової літератури |
І рівень –початковий “1” |
Студент відтворює матеріал, називаючи окремий факт. |
“2“ |
Студент розуміє навчальний матеріал і може відтворити фрагмент з нього окремими реченнями. |
“3” |
Студент розуміє навчальний матеріал, з допомогою викладача дає відповідь у вигляді висловлювання. |
ІІ рівень –середній “4”
|
Ставиться за відповідь, що демонструє незнання змісту твору в цілому, невміння пояснити поведінку, характери головних героїв, роль основних художніх засобів у розкритті ідейно – естетичного змісту твору, незнання елементарних теоретико –літературних понять і недостатнє володіння літературною мовою. |
“5”
|
Студент знає зміст твору, переказує окрему його частину, знаходить з допомогою викладача приклади у творі. |
“6” |
Студент знає і розуміє текст твору, вміє пояснювати взаємозв’язок основних подій, характер і вчинки героїв, виявляє знання з основних питань теорії, але студент недостатньо вміє користуватись цими знаннями під час аналізу твору. У студента недостатньо сформоване вміння використовувати текст твору для підтвердження власних висновків. |
ІІІ рівень –достатній “7”
|
Студент володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим викладачем зразком, наводить окремі приклади з тексту. |
“8”
|
Студент знає і розуміє текст твору, вміє пояснювати взаємозв’язок подій, характер і вчинки героїв, показує вміння користуватись основними теоретико – літературними знаннями і навичками розбору під час аналізу твору, але у своїй відповіді орієнтується тільки на знання і відомості, що зафіксовані у підручнику та конспекті, при цьому робить одну – дві помилки з інтерпретації вказаних компонентів, з них – за дві вище зазначені помилки. |
“9” |
Студент володіє матеріалом та навичками аналізу літературного твору, оцінює окремі літературні явища, добирає аргументи на підтвердження власних міркувань. |
ІV рівень –високий “10 |
Ставиться за аналогічну відповідь з урахуванням того, що студент орієнтується на знання і відомості, що зафіксовані у підручнику та конспекті, не виявляє особистісного творчого підходу до вивчення твору або робить 2-3 помилки в інтерпретації вказаних компонентів у власній творчій відповіді. |
“11”
|
Студент володіє матеріалом, уміннями та навичками аналізу художнього твору, висловлює власні думки, самостійно оцінює літературні явища.
|
“12”
|
Ставиться за відповідь, що відображає глибоке знання і розуміння твору, вміння пояснювати взаємозв’язок подій, характери і вчинки героїв, роль основних художніх засобів у розкритті ідейно – естетичного змісту, вміння користуватись основними теоретико – літературними знаннями і навичками розбору при аналізі твору, аргументувати власні судження, використовуючи самостійно знайдені приклади у тексті, тобто виявляти творчі здібності з предмета. |
Список використаних джерел
1.Бульваренко Л. Прекрасний принц з потворною душею (О. Вайльд «Портрет Доріана Грея» 10 клас) // «ЗЛ». — 2006. — № 7. — С. 13—14.
2. Кривина Т. Что знал о красоте О. Уайльд? // «ЗЛ». — 2006. — № 7 (455). — С. 15—21.
3.Мухін В.О. Вивчення зарубіжної літератури. 10 клас. – Х.,2002
4. Ніколенко О. Специфіка уроку зарубіжної літератури в старших классах // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2001. - № 1.
5. Новик С. М. Уайльд і його роман «Портрет Доріана Грея». 10 клас // Зарубіжна літера-тура. — 2003. — № 6. — С. 32—33.
6. Покатилова О. О. Культуролого-синкретичний аналіз художнього тексту // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1999. - № 2. – С. 39-41.
7. Пронкевич О. Зарубіжна література: Підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закладів. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Пед преса, 2003. – 528 с.
8. Пронкевич О. В., Ситченко А. Л. Трагедія краси і насолоди О. Уайльда ,,Портрет Доріана Ґрея“ // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1996. - № 3. – С.15 -21
9. Свічкарьова І.Б. Вчимося інтерпретації художнього тексту (Урок-дослідження за ро-маном О.Вайльда «Портрет Доріана Грея») // Всесвітня література. — 2003. — № 12. — С. 30—32.
10.Словник літературознавчих термінів. – К., 1999
11. Стамат Т. В. Формувати самостійність і незалежність естетичних суджень (Конспект уроку за романом О. Вайльда «Портрет Доріана Грея») // Всесвітня література. — 2004. — №8. — С. 26—29.
12.Терещенко М.Є. Зарубіжна література. Система уроків 10 клас. – Т.,2001
1(3). Уайльд О. Портрет Доріана Грея. – К.: Дніпро, 1968
14. Удовиченко Л. М. Афоризми письменника як засіб осмислення його творчості. Підсу-мковий урок за романом О.Вайльда «Портрет Доріана Грея» // Всесвітня література. — 2005. — 33. — С. 19—22.
15. Черниш О. Спільний пошук істини // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2001. - № 1.
16.Щавурський Б. Зарубіжна література. Посібник – хрестоматія 10 клас. – Т.,2000
Додаток 1
«Портрет Доріана Грея»
У педагогіці є термін «критичне читання». Розуміється такий спосіб опрацювання тексту, коли студенти читають його не механічно, а формують власну обґрунтовану думку.
1. Завдання «Коментоване читання». Прочитайте «Передмову» до роману «Портрет Доріана Грея». Прокоментуйте твердження О.Уайльда:
1. «Митець – творець прекрасного»;
2. «Немає книг моральних або неморальних. Є книги добре написані або погано написані»;
3. «Митець не має етичних уподобань»;
4. «Будь - яке мистецтво не дає жодної користі».
Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».
Визначте проблематику роману «Портрет Доріана Грея».
Очікувані відповіді.
Інтерактивна вправа «Відкритий мікрофон». Продовжте речення:
Інтерактивна вправа «Займи позицію та обґрунтуй її»
Чи можна вважати «аморальною» книгою роман О. Уайльда «Портрет Доріана Грея»?
Дода
Додаток 2
Характеристика героїв роману. Робота в групах.
І група. Характеризує образ художника Безіла та його ідеї.
- Хто з героїв роману митець?
- Знайдіть у тексті портрет художника. Зачитайте. Зробіть висновок.
- Як він зображав Доріана?
- Чому полотна Безіла безсмертні?
- Чому Безіл не бажав знайомства Доріана з лордом Генрі?
- У чому полягає фатальність, містичність сюжетної лінії Голуорд – Грей?
- Чому Безіла називають «подвійним двійником»?
- Коли художник намагався вказати на правильний шлях своєму другові, робудити в його душі почуття відповідальності за свої вчинки?
-У чому він вбачає причину своїх страждань?
- Яким побачив художник своє творіння, коли востаннє побував у Доріана?
- Кого ще з героїв роману, крім художника Безіла, можна назвати творцем?
ІІ група. Характеризує образ лорда Генрі, його ідеї.
- Хто за походженням Генрі Воттон?
- Знайдіть у тексті опис його зовнішності. Прокоментуйте спосіб мислення героя.
- Знайдіть у тексті цитати, що відображають погляди героя на життя, суспільство, мистецтво.
- Чи живе лорд Генрі за своєю теорією?
- Ким був для нього Доріан Грей?
- Які художні засоби використовує автор, зображуючи лорда?
ІІІ група. Характеризує образ Доріана Грея.
- Чи є, на вашу думку, митцем Доріан Грей?
- Що ви дізналися про його походження, родину, дитинство?
- Чого прагнув Доріан?
- Чи збулася його заповітна мрія?
- Як автор випробовує героя коханням? Чи гідний Доріан кохання Сибіл Вейн, чи кохав він її?
- Як реагував Доріан на погану гру Сибіл на сцені?
- Коли герой уперше побачив зміни, що сталися на портреті?
- Коли Доріан Задумався: «Може, в мене немає серця?»
Додаток 3
Щоб дослідити питання - чи можна вважати роман «Портрет Доріана Грея» пам’яткою декадентської доби? Для того, щоб провести дослідження, ми сформуємо творчі групи за напрямками.
Творчі групи за напрямками
Примітка*. Групи формуються за уподобаннями; бажано, щоб кількість членів групи не перевищувала 5 осіб. Умовно творчі групи можна назвати так: «Я - філософ»; «Я – уважний читач»; «Я – вправний літературний критик»; «Я – поціновувач парадоксів». Оскільки останній напрямок досліджень видається найбільш складним і потребує узагальнень, доцільно залучити до цієї групи сильних студентів та запропонувати їм заздалегідь обміркувати сенс парадоксів із передмови до роману, а у разі необхідності – надати консультацію.
Вправа «Чарівне коло». «Я – витончений естет».
Студенти по колу зачитують свої приклади опису пейзажів, інтер’єрів, старовинних речей та ін. із тексту роману. Виграє той, хто наведе більше таких описів та чиї приклади будуть доречнішими. Він і визнається «найбільш витонченим естетом» й отримує у нагороду квітку від Оскара Уайльда (тобто студента, який виступає в його образі).
Підсумок:
Додаток 4
«Рефлексія»
Складання «асоціативного куща» до слова «краса»
Створення таблиці - схеми
Додаток 5
Примітка*. Задля виконання вправи студенти одержують аркуші, на яких їм потрібно «зареєструватися» (тобто вказати свій логін та пароль – будь - який парадокс або афоризм Уайльда) й висловитися щодо запропонованих тем. Заздалегідь проінструктовані 2-3 студенти переглядають картки та задля скорочення часу згруповують їх умовно за будь - яким критерієм (наприклад, схвальні відгуки; негативні; нейтральні). Після цього оголошуються результати та починається обговорення. Всі бажаючі мають змогу висловити «особливу думку» або вступити в дискусію.
Додаток 6
Літературна вікторина.
1. Де і коли народився О.Уайльд?
2. Де навчався майбутній письменник?
3. Що з переліченого характеризує О.Уайльда?
А) естетизм; б) гедонізм; в) аскетизм.
4. Назвіть перші літературні спроби письменника.
5. Як називається праця О.Уайльда, в якій він підтвердив свою філософію
мистецтва?
6. Чи вдалою була для письменника поїздка до Америки?
7. Які казки Уайльда ви знаєте?
8. Коли був створений роман «Портрет Доріана Грея»?
9. Які ще твори О.Уайльда ви знаєте?
10. Чому письменник був ув’язнений?
11. Як змінилося його життя після ув’язнення?
12. Де і за яких умов помер О.Уайльд? Де його поховано?
О.Уайльд "Портрет Доріана Грея"
Тест за змістом твору
1. Де Безіл Голуорд познайомився з Доріаном:
а) у вітальні знатної леді;
б) на виставці картин;
в) у нічному клубі;
г) на вокзалі?
2. Безіл Голуорд не хотів знайомити лорда Генрі з Доріаном Греєм, тому що боявся:
а) що лорд Генрі образить юнака;
б) що лорд Генрі знеславить Грея;
в) що лорд Генрі розпестить Доріана;
г) що Доріан розчарує лорда Генрі.
3. Ким були батьки Доріана?
а) гувернантка і лорд;
б) про це невідомо;
в) аристократка і офіцер;
г) знатні пани?
4. Що, на думку Генрі було в Доріана прекрасним:
а) зовнішність;
б) походження;
в) характер;
г) розум?
5. Якою була репутація користувався Доріан на початку розповіді:
а) добра;
б) про нього ніхто не знав;
в) він користувався повагою тільки у злочинців;
г) заплямованою?
6. Як Безіл ставився до Доріана Грея:
а) поважав його;
б) заздрив його молодості;
в) сприймав лише як об’єкт для позування;
г) боготворив юнака?
7. Чи був одружений лорд Генрі:
а) так;
б) щойно розлучився;
в) про це не йдеться;
г) ні?
8. Який вислів не належить лорду Генрі:
а) «Геній довговічніший за красу»;
б) «Гармонія духу і тіла – як це прекрасно!»;
в) «Душу краще лікувати відчуттями, а від відчуттів лікує лише душа»;
г) «Мета життя – самовираження»?
9. Хто з героїв роману говорив: «Любов важливіша за гроші»:
а) Доріан Грей;
б) Безіл Голуорд;
в) Сибіла Вейн;
г) лорд Генрі?
10. Ким була Сибіла Вейн:
а) служницею;
б) аристократкою;
в) актрисою;
г) художницею?
11. Чому Сибіла розчарувала Доріана:
а) він дізнався про її низьке походження;
б) вона була заміжня;
в) не мала освіти;
г) почала погано грати на сцені?
12. Закінчіть репліку Доріана Грея: «Значить, я убив Сибілу Вейн. Все одно що …»
а) вистрілив у неї;
б) підсипав їй отруту;
в) перерізав їй ножем горло;
г) штовхнув її під колеса екіпажу.
13. Після звістки про смерть Сибіли Доріан того вечора:
а) відвідав матір дівчини;
б) просидів удома страждаючи;
в) блукав містом, що заспокоїтись;
г) поїхав в оперу.
14. Що вразило Доріана Грея так, що протягом років він не хотів позбутися цього впливу:
а) портрет;
б) вислови лорда Грея;
в) книга лорда Грея;
г) газетна стаття?
15. Чому Доріан не міг довго знаходитися за межами Лондона:
а) сумував за друзями;
б) хотів завжди знаходитися в центрі уваги знатних лондонців;
в) не хотів втратити абонемент у одному вестендівському клубі ;
г) боявся, що хтось дізнається таємницю портрета?
16. Що зробив Дораін з портретом, подарунком Безіла:
а) продав;
б) повернув художнику;
в) сховав;
г) знищив?
17. Що сталося з Безілом Голуордом:
а) він переїхав до Парижу ;
б) усамітнився у заміському будинку;
в) помер від застуди;
г) його убив Грей?
18. Як Алан Кемпбел допоміг Доріану:
а) позичив гроші;
б) написав рекомендаційного листа;
в) знищив труп художника;
г) звів із потрібними людьми?
19. Доріан надівав одяг простолюдина:
а) щоб покепкувати зі своїх знайомих;
б) щоб відвідати підозрілі будинки;
в) щоб спокійно прогулятися містом;
г) щоб відчути на собі, як тяжко живеться бідноті.
20. Як Доріана називала жінка з трактиру:
а) Прекрасний принц;
б) здобич диявола;
в) дивний незнайомець;
г) красунчик?
21. Хто намагався вбити Доріана:
а) обманутий чоловік;
б) ніхто;
в) Джеймс Вейн;
г) Алан Кемпбел?
22. Ким за професією був брат Сибіли:
а) актором;
б) моряком;
в) продавцем;
г) видавцем?
23. Який добрий вчинок згадав Доріан у розмові з лордом Генрі:
а) подав милостиню злидарям;
б) вибачив борг своєму знайомому;
в) дав вихідний прислузі;
г) пощадив жінку?
24. Коли портрет набув свого первозданного вигляду:
а) ніколи;
б) після смерті художника;
в) після смерті Доріана;
г) після висвячення у церкві.
Додаток 7
План заняття
Предмет : Світова література
Тема заняття: О. Уайльд. Роман «Портрет Доріана Грея». Життєвий та творчий шлях письменника. Уайльд — письменник англійського раннього модернізму. Естетизм Уайльда, імпресіоністичність стилю.
Вид заняття: заняття - дискусія
Мета: 1. Навчальна: ознайомити студентів з матеріалом про життєвий та творчий шлях відомого англійського письменника О. Уайльда, з’ясувати особливості його естетичної позиції; домогтися засвоєння понять «естетизм», «парадокс»; поглиблювати навички самостійної роботи з додатковою літературою, конспектування;
2 . Виховна: виховувати естетичний смак, цілеспрямованість, сприяти естетичному вихованню студентів.
3. Розвиваюча: розвивати творчі та аналітично – синтетичні навички студентів; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення.
Методи, що використовуються: слово вчителя, «мозковий штурм», рольова гра, «коло думок», «гранування», робота з підручником.
Методичне спрямування: формувати навички самостійно працювати з додатковою літературою; практичне застосування випереджаючого навчання.
Міжпредметні зв’язки: з теорією літератури, філософією, психологією, етикою.
Методичне та матеріальне забезпечення заняття: робоча програма, план – конспект, підручники, хрестоматії, портрет письменника, ілюстративні матеріали до його біографії.
Хід заняття:
І. Організаційний момент: 2хв.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності : 8 хв.
«Мозковий штурм».
- Про що вам говорить ім’я Оскар Уайльд?
Оскар Уайльд
Казка Народився
«Зоряний хлопчик» в Дубліні
- Що ви знаєте про дитячі роки письменника? Ким були його батьки?
-Про що із життя і творчості О.Уайльда ви хотіли б дізнатися сьогодні на заняття?
IIІ. Оголошення теми і мети заняття:
Свій геній я вклав у моє життя, і
тільки талант – у мої твори.
О.Уайльд
IV. Сприйняття навчального матеріалу: 55 хв.
1. Слово вчителя.
Сподіваюсь, що на всі запитання ви отримаєте відповіді, адже перед вами виступатимуть ваші одногрупники : біографи, мистецтвознавці з дослідженнями життя і творчості письменника та й сам О.Уайльд.
2. Рольова гра.
Біограф 1. Ще й досі у різних англійських виданнях зазначено дві дати народження О.Уайльда: 1854 і 1856 роки. І це не єдина таємниця, яка цікавить дослідників життя і творчості цієї неординарної особистості. Вже підлітком він мав свій погляд на все довкола себе. Навчаючись у Дублінському коледжі, дванадцятирічний хлопчик зневажливо ставився до футболу, а в святкові дні носив високий циліндр на своїх,
схожих на дівочі, кучерях. В Оксфордському університеті навчавсь абияк. Виняток робив лише для професорів Джона Рескіна та Вольтера Пейтера, лекції яких обожнював.
Мистецтвознавець 1. Саме в Оксфорді О. Уайльд зазнав впливу естетичних ідей, що їх пропагував викладач історії мистецтва, чудовий лектор Джон Рескін: «мистецтво приходить з однією метою: прикрасити швидкоплинність життя».Його роботи про мистецтво Відродження О.Уайльд назвав «святим письмом краси».
Біограф 2. У 1881 році О.Уайльд видав свою першу книгу віршів. Того самого року він, уже відомий завдяки своїм незвичайним судженням та неординарній поведінці, вирушив «завойовувати Америку».За океаном читав естетські лекції, проповідував ідеї «нового відродження в англійському мистецтві».Після повернення з Америки якийсь час жив у Парижі, а потім переїхав до Лондона. З 1882 до 1888р. займався журналістикою, писав літературні огляди і рецензії. У 1888році побачила світ перша збірка «Щасливий принц та інші казки». Цього ж року він опублікував роман «Портрет Доріана Грея».
Біограф 3. Свою філософію мистецтва О.Уайльд виклав у книзі «Задуми»: «Закони мистецтва не збігаються з законами моралі» У 1892 році про О.Уайльда заговорили не тільки як про оригінальну особистість, а також і як про автора комедій на матеріалі світського життя. Дуже сподобалися глядачам комедії «Ідеальний чоловік» та
«Як важливо бути поважним».
Біограф 4. Та ось він у залі суду. Що ж трапилося? Про це треба запитати у самого Оскара Уайльда.
Оскар Уайльд. Судовий процес розпочав я сам – через письмову образу на мою адресу лорда Квінсберрі з приводу забороненої цензурою моєї драми «.Соломея». Однак хитрий та підступний лорд Квінсберрі повернув справу так, що звинуватив мене в аморальності – розбещенні свого сина Альфреда Дугласа. Навіть свідків знайшов. У результаті мене засудили на два роки ув’язнення. Від природи я хворобливий, а у в’язниці були жахливі умови.
Біограф 5. У 1887 р. письменника звільнено з в’язниці. Він працював над останнім своїм твором – «Балада Редінзької в’язниці», який надрукував анонімно. Далі жити в Англії Уайльд не міг, бо його книги були заборонені, вилучені з бібліотек, творчі фантазії – виснажені.
Митець змушений був виїхати з країни. Через три роки постійних блукань Європою він оселився в дешевому готелі у Парижі. Там і помер самотнім 30 листопада 1900 року.
V. Самостійна робота: 6 хв.
Прийом «Гронування», за яким студенти формулюють основні положення
естетизму за О.Уайльдом.
VІІ. Узагальнення та систематизація вивченого: 5 хв.
Прийом «Коло думок».
Студенти діляться враженнями від почутого на занятті.
VІІІ. Підсумки, оцінювання:2хв.
ІХ. Повідомлення домашнього завдання: 2хв.
Скласти порівняльну характеристику О.Уайльда з його героєм Доріаном Греєм. Скласти план - характеристику героя. Дібрати цитати.
Додаток 8
План заняття:
Предмет : Світова література
Тема заняття: О. Уайльд. Роман «Портрет Доріана Грея» Духовна деградація особистості в романі.
Вид заняття: заняття - дискусія
Мета: 1. Навчальна: продовжити роботу над вивченням творчості О.Уайльда зокрема роману «Портрет Доріана Грея»; дослідити життєвий шлях головного героя твору і деградацію його душі, зрозуміти, що філософія насолоди не може заповнити духовний світ людини; вчити висловлювати враження з приводу прочитаного, добирати цитати для підтвердження своєї думки.
2 . Виховна: виховувати високі моральні якості.
3. Розвиваюча: розвивати вміння орієнтуватися в тексті твору, розвивати зв’язне логічне мовлення.
Методи, що використовуються: слово вчителя, метод «прес», «мозковий штурм», рольова гра, «коло думок», рефлексія, бесіда, робота з підручником.
Методичне спрямування: практичне застосування особистісно орієнтованого навчання.
Міжпредметні зв’язки: з теорією літератури, філософією, психологією, етикою.
Методичне та матеріальне забезпечення заняття: робоча програма, план – конспект, підручники, хрестоматії, портрет письменника, ілюстративні матеріали до твору, презентація, схема «Моральна деградація Доріана Грея»
Хід заняття:
І. Організаційний момент: 2 хв.
ІІ. Актуалізація опорних знань студентів: 8хв.
Метод «Прес»
- Який головний літературний напрям був поширений в англійській літературі XIX ст..?
- Що таке естетизм?
- Які дві науки близькі до естетизму?
- Хто провідний представник естетизму в англійській літературі кінця XIX ст..?
- Що нам відомо про дитинство та юність О.Уайльда?
- Чому його називали « принцом парадоксу»?
- Як і чим жив письменник після виходу із в’язниці?
- Де і за яких умов помер письменник?
- Де його поховано?
ІІІ. Оголошення теми, мети заняття:
Кожен із нас носить у собі і пекло,і небо.
О. Уайльд
ІV. Вивчення нового матеріалу: 55хв.
1. Слово вчителя.
Роман О.Уайльда «Портрет Доріана Грея»увійшов до скарбниці світової літератури як пам’ятка декадентської доби. Це твір, у якому розглянуті краса, її сила та місце в житті людини. Твір мав дві редакції (1890 –перша,1891 – друга з доповненням).
Задум створення роману виник під час суперечки з тогочасними критиками, які звинувачували письменника в тому, що він не міг навчити читачів нічому доброму. Письменник заперечує це. В передмові до його роману є гірка фраза, що «будь - яке мистецтво не дає жодної користі».
2. Бесіда.
1. Отже, ми знайомимось із Доріаном Греєм у майстерні художника Безіла Голуорда, який пише його портрет. Що можна сказати про художника? Якою він був людиною?
2. Чому зустріч з Доріаном Греєм надала художнику великого натхнення? (Знайдіть у тексті опис зовнішності Доріана).
3.Хто змусив Доріана замислитись над власною красою ?
4. Про що саме розповідав лорд Генрі ?
5. Що зрозумів Доріан, уперше побачивши свій портрет? Звернемося до тексту.
Прийом «Сходинки життя героя»
І ось перша сходинка пороку Доріана Грея - усвідомлення ним своєї краси.
1. Що було хибним у його міркуваннях? З цієї сходинки можна було йти вгору, у чому причина руху вниз?
2. За свою молодість Доріан був готовий віддати душу. Чому людина здатна так легко розлучитися зі своєю душею? Чи поділяєте ви ці хвилювання Доріана?
Рольова гра.
-Розповідь від імені Доріана Грея про любов до Сибіл Вейн.
3. Друге випробування Доріана – кохання. Розкажіть цю історію. Кого кохав Доріан - Сібілу чи те, що було втілено в її образі?
Отже, друга сходинка пороку Доріана Грея - захоплення бутафорією.
4. Який доказ на користь такого висновку можна навести?
5. Як реагує Доріан на погану гру Сібіли на сцені?
6 .Які зміни сталися на портреті Доріана після розриву з Сібілою?
7. Про що думає Доріан, аналізуючи свою останню розмову з Сібілою? Доріан ставить питання: «Може в мене немає серця?» Спробуйте самі дати відповідь на це питання. Доріан не вважає себе безсердечним, хоча й каже, що ця трагедія не поранила його душі.
Третя сходинка пороку - егоїзм, безсердечність.
8.Чим більше знав Доріан, тим більше він прагнув дізнатись нового. Які захоплення були у героя?
9. Але ці захоплення для Доріана були прологом, як результат пересичення. Доріан намагається пізнати життя з усіх боків. Яке життя він веде?
10. Як впливає Доріан на оточуючих? Чому люди з якими спілкується Доріан, майже без опору підпадають під вплив пороку?
11. Як ви гадаєте, чому люди подеколи піддаються розпусті? Чому Доріан Грей став на цей шлях?
Четверта сходинка пороку-розпуста.
12. Чому Доріан вирішив показати художнику портрет? Що побачив Безіл?
13. У чому звинувачує Доріан Безіла?
14. Як ви вважаєте, чи винен Безіл у тому, що Доріан став саме таким?
П’ята сходинка пороку - вбивство людини.
15. Як вплинув на Доріана скоєний ним злочин? Доріан постійно згадує слова лорда Генрі: «Лікуйте душу відчуттями, а відчуття хай лікує душа».
16.І знову Доріан прямує до кубла розпусти .Можливо, він шукає забуття. Чи є ліки від поганих спогадів?
17. Хто шукає Доріана знаходить в одному з шинків? Розкажіть про цю зустріч?
18. Як почувається Доріан після цієї зустрічі?
Шоста сходинка пороку - страх.
19. Після зустрічі з Джеймсом Вейном Доріан вирішив змінити свою поведінку. Як бажання Доріана змінитися на краще віддзеркалилося на його портреті? Що зрозумів Доріан?
20.Що вирішив зробити Доріан з портретом?
Сьома сходинка пороку - убивство власної совісті, душі.
Узагальнення і систематизація вивченого: 9хв.
Рефлексія.
Узагальнюючи опрацьований матеріал, сходинки падіння героя подаємоу вигляді схеми.
Лорд Генрі якось сказав Доріану: «Справжня таємниця щастя – у пошуку краси». Чому ж цей пошук не приніс щастя Доріанові? Треба точно знати, що шукаєш і де слід шукати. Доріан не зміг знайти красу, бо там, де він її шукав, краси не було. Краса не у відчуттях, не в насолоді і навіть не у мистецтві. Красу треба шукати в людині. На прикладі життя Доріана Грея ми побачили, що коли орієнтиром краси стає лише зовнішня її оболонка, і зовсім не враховується внутрішня її сутність, духовна, то це призводить до трагедії.
Підсумки, оцінювання:3хв.
Повідомлення домашнього завдання: 3хв. Написати твір - роздум на одну з тем: «Вирок Доріану Грею», «Поради Доріану Грею».
1