МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ СТИЛІСТИКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ УЧНЯМИ ПТНЗ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО ВИВЧЕННЯ СТИЛІСТИКИ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
УЧНЯМИ ПТНЗ
ЗМІСТ
Пояснювальна записка
Вступ
Теоретичні відомості з теми «Стилістичні засоби словотвору»
Теоретичні відомості з теми «Стилістичні особливості морфології»
Вправи до теми «Стилістичні засоби словотвору та морфології»
Вправи на формування стилістичної вправності
Практичні завдання із стилістики
Список рекомендованої й використаної літератур
Пояснювальна записка
Подані рекомендації нададуть допомогу вчителю української мови в роботі зі збагачення словникового запасу учнів, розвитку їх усного й писемного мовлення, сприятиме підвищенню рівня стилістичних умінь і навичок.
Мета запропонованої роботи – подати теоретичні положення зі стилістики відповідно до мовних розділів, практичні вправи й завдання для роботи з учнями. У рекомендаціях визначено між предметні зв´язки, які виразно простежуються на різних мовних рівнях, оскільки стилістика як явище проявляє себе і в літературі, і в різних видах мистецтва.
Автор ставить за завдання сформувати в учнів вміння й навички комунікативно виправдано використовувати стилістичні ресурси мови, виховувати потребу вивчати рідну мову.
Унаслідок засвоєння теоретичних знань з стилістики та вироблення практичних навичок учні повинні вміти: усвідомлювати практичне значення стилістики; розпізнавати стилістичні можливості омонімії, синонімії, антонімії; використовувати засоби словотвору в різних стилях мови; назвати стилістичні можливості морфології тощо.
Під час добору вправ і завдань використано навчальні посібники:
Авраменко О.М., Чукіна В.Ф. Стилістика сучасної української мови. Програма факультативного курсу / 10-11 кл. – К.: Грамота, 2008. – 256 с.; Федоренко В.Л. Ігровий університет: Інтелектуально-пізнавальні ігри україністичної тематики. Посібник. – К.: Грамота, 2007. – 304 с.; Ткачова К.М., Скиртач Н.В. Посібник із стилістики. Запоріжжя: Просвіта. – 40 с.
Вправи підібрані з урахуванням запропонованих у даній методичці методів і прийомів для формування стилістичних навичок. Застосування цих вправ дасть можливість учителю зорієнтувати навчання на особистість учня, врахувати його індивідуальні особливості.
Вступ
Актуальним завданням сучасної освіти є залучення молоді до національної культури на основі рідної мови. Корекція загальнокультурних і соціолінгвістичних підходів до вивчення державної української мови зумовлює посилення уваги до навчання учнів мові незалежно від обраного фаху.
Стилістику будь-якої мови вивчають, як правило, майбутні філологи, редактори, журналісти, диктори, тобто люди творчих професій. Адже і вчителю, і журналісту потрібно не просто донести інформацію слухачам, а й переконати їх, примусити думати, навчити. Стилістику опановують також політики, бізнесмени, урядовці, всі, хто хоче бути успішним. «Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її» - писав видатний педагог В.О.Сухомлинський. Не може бути висококультурної людини з низькою культурою мови, бо людина реалізується в культурі праці, культурі думки й культурі мови, а мова є основою культури нації, народу. Ніщо не характеризує людину так швидко, всебічно й наочно, як її мова. Мова – це своєрідна візитна картка кожної людини, саме вона дає змогу судити про її освіченість, ерудицію, начитаність.
Формування мовленнєвої культури – першочергове завдання учителя. Однак зовсім мало посібників з практичної стилістики, необхідних учителю, який впроваджує в життя комунікативну, лінгвістичну і змістову лінії в комплексі. Практика показує, що стилістичні вміння й навички учнів виробляються недостатньо. Мала кількість годин на великий обсяг програмового матеріалу не дає змоги виділити час для роботи над стилістикою. Доцільним видається, якщо вчитель включатиме до календарного планування теоретичні відомості й практичні завдання із стилістики.
Досвід підказує, що спочатку варто подати теоретичні відомості з теми, потім – робота над формуванням стилістичних умінь і навичок. Отже, під час вивчення кожного розділу мови варто ознайомлювати учнів із стилістичними особливостями відповідного розділу. Внаслідок засвоєння теоретичних знань та вироблення практичних навичок учні повинні знати й вміти:
- виявляти стилістично нейтральні й забарвлені компоненти;
- правильно вживати їх у тексті;
- аналізувати текст певного стилю;
- конструювати стилістично диференційовані тексти;
- удосконалювати стиль написаного;
- практично використовувати стилістичні ресурси в усному і писемному мовленні.
Запропоновані практичні завдання дозволять учителю побудувати роботу на уроці з урахуванням сучасного підходу до навчання, дадуть можливість реалізувати потенційні можливості кожного учня, зорієнтувати педагога на розвиток особистості.
Рекомендації складаються з:
І. Теоретичні відомості з тем «Стилістичні засоби словотвору», «Стилістичні особливості морфології», «Стилістичні можливості синтаксису».
ІІ. Практична стилістика. Завдання до тем.
ІІІ. Вправи на формування стилістичної вправності.
Практикум містить спостереження над стилістичними особливостями окремих розділів й відповідні практичні завдання, які дозволять реалізувати можливості кожного учня.
Методи й прийоми формування стилістичних навичок:
1. Спостереження (поняття стилю, мовна інтуїція).
2. Аналіз текстів різних стилів (стилістичний аналіз поєднується з лексичним, словотвірним, граматичним).
3. Стилістичний експеримент (добір і заміна синонімів, зіставлень, порівнянь).
4. Стилістичне конструювання: конструювання речень і перекази із стилістичним завданням (стилістичні етюди, твори-описи, диктанти).
5. Редагування як засіб до розпізнавання стилістичних огріхів.
Теоретичні відомості з теми «Стилістичні засоби словотвору»
Словотворчі засоби мають своє стилістичне застосування. Вони впливають на вживання слів в тому чи іншому стилі мовлення. Стилістичні можливості словотвору виявляються в зіставленні слів одного кореня й одного значення, але різного словотворного оформлення:
мати – матінка, матуся, матусенька.
Найголовніша роль у стилістичному забарвленні слів належить префіксам і суфіксам. Окремі префікси і суфікси можуть надавати слову додаткового стилістичного відтінку. Префікси в порівнянні із суфіксами є менш активними щодо стилістичних можливостей. Окремі префікси можуть утворювати слова суб´єктивної оцінки: ПРЕ- (збільшена міра ознаки), а префікс ВОЗ- надає слову піднесеності, урочистості: пречудовий, возрадуйся. Розглянемо значення префіксів відповідно до різних частин мови.
Іменні префікси та їх значення:
ПРА-, ПА-, СУ-, УЗ- - давні іменникові префікси надають словам відтінку урочистості, поетичності: паморозь, праматір, суголосся, узлісся.
АНТИ-, АРХІ-, УЛЬТРА-, КОНТР- - запозичені префікси, які вживаються частіше. Надають словам книжного відтінку, тому характерні офіційно-діловому, науковому, публіцистичному стилям: ультразвук, архіпелаг, антибіотик, контрудар.
Прикметникові префікси та їх значення:
ПРЕ-, ЗА-, НАД-, НАЙ- - префікси, що виражають меншу чи більшу міру ознаки якості, надають словам певних емоційних відтінків: презавзятий, зависокий, найдобріший.
Дієслівні префікси:
Оскільки дієслова передають рух, тому префікси несуть різні відтінки. Простежимо значення префіксів на дієслові ходити:
В- означає рух усередину: входити;
ВІД- - віддалення, відокремлення, закінчення дії: відходити;
ВИ- - протилежний напрямок руху або звільнення: виходити;
ДО- - наближення: доходити;
ЗА- - початок дії, часове й просторове значення: заходити;
НАД- - приближення, відділення чогось: надходити;
ПЕРЕ- - рух через щось: переходити;
ПРИ- - приєднання, приближення, неповнота дії: приходити.
Особливої експресії набувають слова з повторюваними префіксами: попоходив, попоїв, поназбирувати. Це явище доречне тільки в художньому та розмовному стилях. Продуктивними для всіх частин мови є ПРИ-, ПРЕ-, які надають різних стилістичних відтінків.
Навантаження суфіксів:
-К-, -ОК-, -ОЧОК-, -ИЧОК-, -ОЧК-, -ИК-, -ОНЬК-, -ЕНЬК-, -ЕСЕНЬК-, -ІСІНЬК-, -Н-,
-В-, -УЩ-, -ИЩ-, -ЮЩ-, -ИСЬК-, -ЮХ-, -ИЛ- : тоненький, дрібнесенький, манюсінький, стовпчик, теличка, злющий, вайло, хлопчище. Суфікси -ичк-, -еньк-, -есеньк- мають зменшувально-пестливе значення, а слова з ними вживаються в розмовному і художньому стилях. Суфікс -ик- може надавати відтінок зменшеності, а в окремих словах – відтінку зневажливості: братик, фактик. Суфікси -ищ-, -енн-, -ар- (-яр-) позначають збільшеність, згрубілість: дідище, товстенний, ножара. Суфікси здрібнілості в поєднанні зі словами негативного забарвлення надають зневажливих, іронічних, сатиричних відтінків: партійка, воріженьки, рішеннячко.
-АНН-, -ЕНН-, -ОТ-, -ІСТЬ-, -ІЗН-, -ІЗМ-, -СТВ-, -ЦТВ- надають словам абстрактного, узагальнюючого значення. Вживаються в діловому, публіцистичному, науковому стилях: натуралізм, посередництво, напруження.
-ЧИК-, -НИК-, -ЩИК-, -ЛЬНИК-, -ТЕЛЬ- творять слова із значенням професійної діяльності. Такі слова вживаються в діловому, науковому, публіцистичному стилях: вихователь, дресирувальник.
-ИСТ-, -УВАТ- - прикметникові суфікси, що творять слова-терміни. Характерні для наукового стилю: азотистий, сіркуватий.
Повторення одних і тих же слів використовується для підкреслення інтенсивності дії чи ознаки: ридаю-ридаю, білий-білий. Емоційне забарвлення мають складні слова: сонцесяйний, блакитноокий. Використовують в художньому стилі. Уживання чи поєднання різнопланових одиниць посилює експресивність (ідейка, наплювизм, возгавкати, бабизм-ягізм).
Слід сказати про безсуфіксні іменники, якими не варто ігнорувати. Вони є контрастом на тлі загальноприйнятих норм словотворення. Використовуються в художньому стилі в текстах піднесеного характеру.
Основоскладання – спосіб словотвору, властивий усім стилям мови. Надзвичайно емоційними є складні прикметники, що використовують в художньому стилі. Словоскладання – спосіб словотворення, виконує роль стилістичну. Зберігає образність й експресивність.
Теоретичні відомості з теми «Стилістичні особливості морфології»
Тема «Стилістичні засоби словотвору» тісно пов´язана з морфологічними засобами стилістики. За твердженням лінгвіста В.В. Виноградова, «якщо не включати до питань морфології питань словотвору, то в коло морфологічних явищ стилістики можуть тільки увійти питання про функції й сфери вживання форм відмінювання й дієвідмінювання, ступенів порівняння. Все ж інше можна віднести до інших розділів мови: лексики, синтаксису тощо». Ознайомимо учнів з експресивно-смисловими можливостями різних частин мови. Функціонально-мовні особливості частин мови умовно можна поділити на 2 групи:
1 група.
Функції частин мови:
- іменники передають непорушність, стверджують буття, називаючи предмети, явища, чуття. Їм притаманні перелічувальна, оцінна, емоційна, символічна функції;
- дієслова передають динаміку, дію, процеси;
- прикметники й прислівники конкретизують оповідь, надають виразності;
- займенники мають широке семантичне застосування;
- сполучники підкреслюють зв´язки й залежності між явищами.
Перенасиченість тексту певними частинами мови може призвести до стилістичної помилки. Наприклад. Нагромадження іменників не бажане в офіційно-діловому, науковому стилях.
2 група. Морфологічні синоніми – 2 або більше граматичних форми слова, які розрізняються засобами граматичного вираження й стилістичним уживанням. Морфологічними синонімами слід вважати, наприклад, родові форми:
Касир, професор – діловий, науковий, публіцистичний стилі;
касирка, професорка – художній, розмовний стилі;
касирша, професорша – просторічне.
Повні прикметники використовують в усіх стилях, вони стилістично нейтральні. Сферою використання коротких прикметників є фольклор, поезія, розмовне мовлення (ладен, дрібен, рад, зелен). Присвійні прикметники вживаються в розмовному і художньому стилях.
Найбільше дієслів у художньому і розмовному стилях. Дієслова мають багато відтінків у значенні, уживаються в переносному значенні. У переносному значенні здатні вживатися і різні форми дієслова. Дієслівні синоніми мають стилістичне забарвлення. Смислова різнобарвність дієслова використовується як метафора. Стилістичну функцію в тексті виконує чергування дієслів доконаного й недоконаного виду. В українській мові дієслово може керувати 5-6 відтінками. Таких слів – одиниці: везти, нести. У науковому та офіційно-діловому стилях форми дієслова використовують здебільшого в їх прямому значенні.
Прикметники виконують важливу стилістичну роль у різних стилях мовлення. Вони є прекрасним матеріалом для синонімії, бо влучно дібраний синонім може увиразнити думку, забезпечити яскраву характеристику предмета, надати вислову емоційного забарвлення. У ролі епітетів прикметники виступають у поетичних і прозових творах. Неабияка роль прикметників-антонімів. Використання якісних прикметників з переносним значенням становить художній прийом – метафору.
Важлива стилістична роль займенників – виступати у ролі замінників членів речення, вказувати на зв´язок однієї думки з іншою. Використання займенника 2 особи множини у різних відмінках при звертанні пов´язано з етичними нормами стосунків між людьми: для підкреслення пошани, ввічливості. Стилістично вмотивоване вживання паралельних форм займенників: кожен – кожний, їхній – їх, всякий – всяк, та – тая.
Стилістичні можливості службових частин мови базуються на здатності їх виявляти відношення мовця до змісту висловлювання, а також відношення змісту висловлювання до об´єктивної дійсності.
Вправи до теми «Стилістичні засоби словотвору та морфології»
Вправа 1
Зробіть стилістичний аналіз виділених слів.
А бабуля, бабулиня, бабусенція
До дівчиська, дівчиниська так і тулиться –
Сиротина ж, сиротуля, сиропташечка,
Бабумамця, бабутатко, бабусонечко …
(І. Драч)
Вправа 2
З´ясуйте спосіб творення виділених слів та стилістичну функцію словотворчих засобів.
Тихо забриніли маленькі шибки в низенькій хатці. Попоходив з чабанською гирлигою він по цьому степу. Ліхтарики нехай замерехтять, сніжиночки нехай собі летять. Благословенна кожна мить життя. Це, мабуть, свекрушище помагала їм міряти! Над шляхом, при долині, біля старого граба, де біла-біла хатка стоїть на самоті, живе там дід та баба, і курочка в них ряба, вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.
Вправа 3
Визначити стиль. З´ясувати морфологічні засоби стилістики, їх роль у тексті.
Що я можу сказати про себе.
Що так мало прожито й так мало зроблено. Хочеться бути людиною, хочеться писати такі вірші, які б мали право називатися поезією. І якщо це мені вдається рідко, то це не тому, що я не хочу, а тому, що мало вмію і мало знаю.
Найбільше люблю землю, людей, поезію… Ненавиджу смерть.
Найдужче боюся нещирих друзів, більше мені про себе сказати нічого.
В. Симоненко
Вправа 4
Прочитайте тексти й з´ясуйте, до якого стилю кожен із них належить. Аргументуйте свою думку.
І. Соняшник – рослина з родини складноцвітних, основна олійна культура в Україні. Батьківщина соняшника – південна частина Північної Америки. У Європу насіння соняшника привезли іспанці в 16 ст. Тоді в рослини були дрібні численні кошики (суцвіття), дрібне насіння і вирощувалась вона як декоративна. Уперше олію із соняшника добули на ручній олійниці в 19 ст. У результаті відбору було виведено врожайні сорти соняшника – одно стеблові, з великими насінинами у великих кошиках і з високим вмістом олії в насінинах.
ІІ. Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чомусь схожі для мене на круглі кобзи, яких земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах. Живе тіло кобз, пахуче, вкрите жовтим пилом, проросле пелюстками, світить і золотіє, щось промовляє своєю широкою, незгасаючою усмішкою.
ІІІ. Соняшник – один із символів України. Який гарний він на тлі ясно-блакитного неба поряд із золотом пшениці! Яка розкішна золота його голова, що не стомлюється відгукуватися на кожен рух сонця, радісно киваючи сонечку з ранку до вечора! Соняшник – уособлення нестримного потягу українців до сонячного світла і тепла.
ІV. – Сусідко! Гей, сусідко! Чому ви не поставите між соняшників опудала? Горобці ж насіння повипивають!
-А нащо опудало? Я й сама цілісінький день на городі.
Вправи на формування стилістичної вправності
Вправа 5 (домашнє завдання)
Випишіть з «Intermezzo» М.Коцюбинського або з поезії П.Тичини, Т.Шевченка, Л.Костенко, М.Вінграновського кілька прикладів звукопису.
Вправа 6
Скласти речення за опорними словами, дати характеристику їх стильового призначення.
Особистість, сучасний, знання, молодь, комп´ютерізація, епоха.
Побудувати самостійно речення, яке б продовжувало думку попереднього речення.
Вправа 7 (домашнє завдання)
Складіть невеличкий словник професіоналізмів (10-15 слів) з фаху, який ви обрали.
Вправа 8 (домашнє завдання)
Знайдіть і запишіть тексти реклами, що потребують редагування. Відредагуйте їх. Напишіть рекламу українських народних страв. Який стиль оберете?
Вправа 9
Прочитайте вірш. Визначте ознаки художнього стилю й засоби творення комічного.
Полтавський соцький
Коли б я був полтавський соцький,
Багато б дечого зробив.
Зробив би так, щоби жилося
Всім людям добре, напримір:
Поставив би я скрізь дерева
З медових пряників самих,
І ніжки з холодцю, свинячі,
Щоб з часником росли на них.
Замість лози – росли б ковбаси,
А листя все було б – млинці.
Земля була б з самої каші
Та з добрих свіжих потрохів.
Ставки б з сметаною стояли,
З лемішки з салом береги,
В ставках вареники б стирчали:
Товсті, гарячі і пухкі…
(Нар. творчість)
Вправа 10
Редагування речень.
1.Абсолютна більшість учнів відпочивала влітку на морі. 2. Завдяки хворобі він відстав у навчанні від своїх товаришів. 3. Сергій завжди приймає активну участь у громадянській роботі. 4. На слідуючий день альпіністи побороли вершину гори. 5. Цей учень відноситься до навчання сумлінно. 6. Керівництво підприємства рахує, що Ваша фірма невчасно розраховується за пред´явлені послуги. 7. Дві неділі тривала ця подорож у Кавказ. 8. Саме найбільше йому хотілося побувати у ціх краях. 9. На урочистому вечорі його поведінка була нетактичною. 10. По багатьох причинах ми не змогли зустрітись.
Вправа 11
Частковий стилістичний аналіз тексту ( на словотворчому й морфологічному рівнях)
Ой ти, соловейку, У ластівки – ластовенятко.
Ой ранняя пташко, В шовковиці – шовковенятко.
Ой чого ж так рано В гаю у стежки – стеженятко.
З вирію вилітаєш, У хмари в небі – хмаренятко.
Ой да ще й по горах В зорі над садом – зоренятко:
Білі сніжки лежать, Вже народилися.
Ой да ще й по долинах Лиш зажурилися
Цілі льодки стоять. Старезна скеля над урвищем
Та дуба всохле стовбурище
(Нар. творчість) (М. Вінграновський)
Вправа 12 (домашнє завдання)
Знайдіть у періодичних виданнях 5-10 прикладів порушення милозвучності. Відредагуйте їх.
Вправа 13
Запишіть подані приклади. Прокоментуйте їх. Сформулюйте за зразком теми міні-досліджень. Уведіть займенники в речення.
ЗРАЗОК. Стилістичні відтінки неозначених займенників (аби-хто – хто-небудь).
Кожен – будь-який – усякий.
Другий – інший.
Щось – воно.
Ми з братом – я і мій брат.
Вправа 14
Згрупуйте подані фразеологізми за стильовою належністю:
В усіх стилях мови (міжстильові): …
В офіційно-діловому й науковому стилях: …
У публічному й художньому стилях: …
У розмовному стилі: …
У конфесійному стилі: …
Мокра курка, у всякому разі, витрішки продавати, один з одним, вітер гуде в кишенях, гра слів, авгієві стайні, базарна баба, тютя з полив´яним носом, брати участь, без задніх ніг, розлюби ближнього свого, ужити належних заходів, осідлати Пегаса, око за око, увінчати лаврами, манна небесна, цілуйте тата в коліщата, відігравати роль, на око, важка артилерія, язиката Хвеська, сидіти склавши руки.
Вправа 15 (домашнє завдання)
Випишіть фразеологізми з повісті І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім´я» (уривок розмови Лавріна з Карпом на початку твору) у порядку зростання емоційного наснаження. Прокоментуйте визначену послідовність фразеологізмів.
Вправа 16
Опрацюйте статтю з книжки «Таїна слова» І.Вихованця про фразеологізми зі словом губа.
Немає сумніву, що фразеологічні одиниці з піною на губах, як медом по губах, молоко на губах не обсохло включають слово губа зі значенням частини людського тіла. Її можна загнути – про людину, що зазналася, образилася чи розгнівалася, або закусити – стримати себе від чого-небудь, наприклад від плачу, посмішки, стогону. Такі губи ще можна наприндити, закопилити, пишати, розпустити. Звичайне фразеологічне позначення мімічних рухів, які передають стан людини, її настрій, ставлення до інших: Я до неї і звідтіль, і звідсіль, а вона тільки, було, спідню губу копилить (І.Нечуй-Левицький).
Але своєрідним і цікавим є походження фразеологізму на всю губу. Найчастіше цей стійкий зворот поєднується з іменниками й дієсловами. Проте не з усіма іменниками, а лише з назвами осіб типу господар, пан, багатир, хазяїн тощо: Клим – багатир на всю губу (І. Нечуй-Левицький); Отак тепер зажив Чіпка!.. Сказано: дука на всю губу (Панас Мирний). Усі ці фразеологізми схематично виглядають так: пан (і подібні) + на всю губу. Як бачимо, зазнає більше змін перша частина словосполучення.
Вправа 17
Проаналізуйте, які з поданих синонімічних форм частіше трапляються в завданнях ваших підручників. Технологічних картках, інструкціях. Чим це зумовлено?
1. Спочатку підготувати начинку. Потім замісити тісто.
2. Спочатку треба підготувати начинку, а потім замісити тісто.
3. Спочатку готують начинку, потім замішують тісто.
4. Спочатку готуємо начинку, потім замішуємо тісто.
5. Спочатку підготуйте начинку, потім замісіть тісто.
6. Спочатку підготуй начинку, потім заміси тісто.
7. Підготувавши начинку, замішуємо (замісіть, заміси) тісто.
Вправа 18 (домашнє завдання)
Дібравши до слів іти й бігти синоніми, складіть і запишіть з ними речення. Укажіть тип синонімів і стилістичну функцію, яку вони виконують.
Вправа 19
Згрупуйте і випишіть слова за сферою використання.
Стилістично нейтральна лексика: …
Стилістично маркована лексика:
а) книжна: …
б) розмовна: …
в) просторічна: …
Демократія, прочухан, ботанічка, пузатий, секретаріат, синус, телепень, ротатий, морда, класно, жерти, толерантність, свинюка, теревенити, вагомість, сволота, накладна, добробут, писака, тутечки, хвігура, шоферувати, інструкція, дирекція, завучка, ружжо, радіво, благочестя, свекрушище, промовляти, соловейко, трамвай, тюхтій. Паскуда. різнотрав´я, сонечко, десятихвилинка.
Вправа 20
Відредагуйте речення з учнівських творів. У яких реченнях причиною помилок є лише порушення порядку слів?
1.Пристрій не тільки діє на психіку людини, а й на її зір. 2. Саме я. схиляюсь до думки фахівців. 3. Батьки повинні контролювати своїх дітей за психіку та вирішувати, чи буде це корисним для них чи ні. 4. Кожна тваринка потребує любові, інакше воно помре. 5. Народившись, на дитині вже написане те, що вона повинна зробити у своєму житті. 6. Покликання – це наприклад коли людина своєї Батьківщини великий фанат. 7. У кожної людини своє покликання, до якої у неї з´являються вади ще з дитячого віку. 8. Своїм покликанням, я вважаю, працю на керівних посадах, бо вміло організовую різноманітні збори, людей та працю.
Вправа 21
Доберіть до поданих слів синонімічні фразеологізми.
Дуже багато: …
Розумний: …
Дурний: …
Плакати: …
Сміятися: …
Вправа 22 (домашнє завдання)
Згадайте, на які різновиди поділяють синоніми. Прочитайте подані синонімічні ряди. Виберіть один синонімічний ряд і складіть по одному реченню з кожним синонімом так, щоб розкрити відтінки його значення.
Ажіотаж – гарячка, лихоманка, бум.
Бадьорий – свіжий, енергійний, жвавий, бравий.
Бажаний – довгожданий, очікуваний, довгоочікуваний, омріяний.
Балакучий – говіркий, гомінливий,
Вправа 23
Простежити вживання -ти, -ть у дієсловах. Зробити висновок: чи припустимі -ть,
-ти у всіх стилях української літературної мови? У поезії, прозі?
- Про наші битви - на папері голо.
Лише в піснях вогонь отой пашить.
Таку співачку покарать на горло, -
Та це ж не що, а пісню задушить!
Л. Костенко
2.… Данилові можна перебрести, а Кузьці треба оббігать кружка, по сухому, якщо старий не візьме його під пахву та не перенесе. Проте Кузці дужче подобається оббігати, бо по дорозі можна буде погавкати на лелек… Кузьки вони не бояться, знають уже його жартівливу вдачу: підбігти близенько й погавкати.
Г.Тютюнник
- Ми ж тебе будемо женити,
Горілочку – мед – пиво пити.
Світи ж, комину, ясненько,
Пробуджуй челядоньку раненько
Шити, прясти, ткати молодим,
А подарунки збирати старим…
Народна творчість
(Для вчителя – ть використано для різкості й посилення напруги описуваної події).
Вправа 24
Згрупувати синоніми відповідно до стильової приналежності та емоційного забарвлення. Скласти речення.
Іти – рухатися, крокувати, плентатися, чалапати, повзти, човгати, марширувати, човпати, тягти ноги, простувати.
Говорити – ректи, казати, промовляти, балакати, висловлюватися, плескати язиком, брати слово, цвенькати.
Бій – боротьба, герць, битва, поєдинок, пря.
Шлях – дорога, гостинець, путь, шосе, магістраль, автострада, конка.
Вправа 25
Ситуативне завдання. Уявіть ситуацію.
а) ви – менеджер туристичної фірми, прорекламуйте переваги відпочинку на березі Азовського моря;
б) ви – один із укладачів «Довідника міст Запорізької області», напишіть статтю про Бердянськ;
в) ви листуєтесь з однолітком-іноземцем, який хоче більше дізнатися про ваше місто. Допоможіть йому уявити Бердянськ;
г) складіть діалог двох відпочиваючих, які обмінюються враженнями.
Вправа 26
Прочитати тексти. Визначити тему та стилістичну приналежність кожного з них. Аргументуйте свою думку (виявити найхарактерніші ознаки).
1. Тисяча чотириста вісімнадцять неймовірних днів і ночей – під вибухами, осколками й мінами майже чотири роки немислимих кривавих атак, тривог, надголоді, лежання пластом по кілька діб у ярах на сирій землі, на пошарпаних колючими дощами й завірюхами острівцях, на скрижанілих снігах…
Чи збагне все це нащадок?! Ту атаку – крізь смерть, той рівчак, що мов хатка й рятунок, той окопчик, у якому нестерпно жити… А тобі не звести голови, навіть не затягтися востаннє димом цигарки – живе тіло зрешечують кулі …
Цілих двадцять найдорожчих, найсвітліших, найкращих життів.
О. Дмитренко
2. Минали дні, минали ночі в загравах пожеж. Минуло літо. Мокра осінь. Розбухли холодні болота у дрібних дощах. Горіло. Над очеретами туман і дим. Крякали міни у багновищах серед людей. У гнилицях потопало юнацтво.
- Рятуйте! Ой ряту-у-у…
- Тихо!
По шию, по рот у холодній воді брели болотами на схід многі тисячі бездоганних героїв – сталінградців, немов розкидані негодою величезні журавлині ключі…
Не раз і не два гомоніли вони з ворогами в гучних кривавих бесідах. Багато ворожих кладовищ лишали вони за собою і самі полягали в великому числі, прийнявши чесно труд і страх боїв і саму смерть.
О. Довженко
- Війська Центрального, Воронезького, Степового та Південно-Західного фронтів, підійшовши майже одночасно до Дніпра широким фронтом, почали форсувати його з ходу.
На світанку 22 вересня передові частини армії на 25 плотах, 42 рибальських човнах, 2 баржах і 9 човнах типу «А-3» почали форсування Дніпра. На 25-кілометровій ділянці від Мнево до гирла Прип´яті було споруджено вісім пунктів переправ.
У форсуванні Дніпра брали участь 3-я гвардійська танкова армія, мотострілкові підрозділи, загони 9-го механізованого і 7-го гвардійського танкового полків.
З підр. Історії
Вправа 27
Використовуючи стилістичні можливості прикметника, зробіть опис (у різних стилях) улюблених квітів.
Вправа 28
Усуньте стилістичні невправності в реченнях, свою правку обґрунтуйте.
Я звернулася до учениць, щоб вони самі розповіли, що вони знають. Старий Кайдаш він був добрим стельмахом. Ви сказала, щоб квіти були ввечері политі. Кожний кулик до свого озера привик (Н. тв.). Сергій із батьком обрізали сад, і Сергієві було жарко від роботи. Пошили чоботи для дітей, які їм дуже подобаються. З неба сяяло сонце, по якому пропливали ріденькі хмарки.
Вправа 29
Утворіть зменшено-пестливі форми прислівників. Складіть чотири речення. Яке вони мають стилістичне забарвлення? Для якого стилю характерне їх вживання?
Глибоко, чисто, багато, недалеко, близько, любо, тісно, добре, гарно, міцно.
Вправа 30
Стилістичний етюд. Скласти опис весняного ранку в діловому стилі, поясніть, чому в ньому немає слів з емоційно-експресивним забарвленням.
Вправа 31
Зробити частковий стилістичний аналіз тексту.
Поки що трубопроводами транспортують переважно рідкі та газоподібні речовини. Проте винахідники вважають, що можливості цього виду транспорту ще далеко не вичерпані. Вже розроблено проект поїзда, який рухатиметься по трубах великого діаметра. Формується такий поїзд з багатьох шарнірно з´єднаних контейнерів. Кожен з них розташований на двох візках, які мають колеса. У голові поїзда міститься циліндричний обтічний корпус, який надає йому вигляду торпеди. Рухає поїзд потік стисненого повітря, його подачу, а значить, і швидкість поїзда регулює електронний блок керування.
З підр.
Вправа 32
Зробити повний стилістичний аналіз тексту
А що її очі… Все життя продивишся у її очі, здається, міг би знати їх до найдрібнішої цяточки, до найнесподіванішого виразу в добру чи лиху годину. Та, живі, завжди поставали в твоєму сприйнятті знайомими та рідними – і водночас у якихось своїх відтінках іншими, відмінними. Чому так здавалося? Хто відає …
Начебто на золотавому липовому меду настояні, вони, їхні дві свічечки щирі, дивляться весь час за тобою, і тоді, коли дивляться, коли їхній густий погляд вливається в твій погляд, а вже звідти, либонь, переливаючись у самісіньку душу, - в такі короткі миті ти відчував особливу близькість, особливу спорідненість. Начебто все життя складалося з таких коротких митей, які набирали великого значення, бо вміщали непередавану словами близькість, і в такі миті тобі особливо гостро відчувалось: так, це твоя мати! Й те, що вона твоя мати, відчуваєш ти кожною клітинкою тіла, відчуваєш свідомістю і підсвідомістю! Й нічого дорожчого нема за ці відчуття спорідненості…
ДОДАТКИ
Частковий стилістичний аналіз тексту
- на рівні словотвору
План
1. Наявність префіксів (синонімічні, антонімічні, омонімічні, власне українські, запозичені, поширені, непоширені, формотворчі, словотворчі), їх стилістичне навантаження.
2. Суфікси (загальне значення, емоційна забарвленість, поширеність).
3. Використання інших морфологічних способів словотвору (осново складання, словоскладання).
4.Авторський словотвір.
- на морфологічному рівні
План
1.Стилістична функція частин мови (описова, оцінно-характеристична, емоційна; динамічна, емоційно-оцінна, виражальна; конкретизуюча, характеризуюча).
2. Доцільність вживання кожної частини мови (за результатами стилістичних підрахунків).
3. Визначити, яка частина мови несе основне смислове навантаження, у чому стилістична своєрідність поданої частини мови.
- на фонетичному рівні
План
1. Фонетична організація тексту (чергування голосних і приголосних, наголошених і ненаголошених звуків, сполучуваність їх між собою).
2. Засоби фоностилістики (звукова анафора, звукова епіфора, алітерації, асонанси, рондо, звуконаслідування), їх роль у тексті.
3. Засоби милозвучності (вставні слова, евфонічні чергування, фонетичні синоніми).
4. Роль фонетичних засобів у творі.
Повний стилістичний аналіз тексту
План
1. Стиль тексту.
2. Функція.
3. Сфера вживання.
4. Загальні ознаки.
5. Аналіз мовних особливостей:
а) фонетичні;
б) лексичні;
в) фразеологічні;
г) словотвірні;
д) морфологічні;
е) синтаксичні;
є) індивідуально-авторські засоби.
Практичні завдання із стилістики
Варіант 1
1. Укажіть серед поданих синонімічних пар ту, в якій одне або обидва слова мають експресивно-стилістичне забарвлення
Півники – ірис.
Скрізь – усюди.
+ Письменник – писака.
Літак – аероплан.
Охоче – радо.
2. Укажіть речення, в якому для увиразнення мовлення використано антоніми
І земля, вся засніжена, біла, кличе в срібні простори свої. (В.Сосюра)
+ Одна гора високая, а другая низька, одна дівка далекая, а другая близька. (Н. тв.)
Кость … спокійно ступав босою ногою на вогку землю й думав про красу степу.
(Г.Косинка)
Тяжко дихає спрагла земля. (Є.Маланюк)
Грудки муляли, а холодна земля обсипала босі ноги Бжозовського, неначе сніг.
(І.Нечуй-Левицький)
3. Укажіть, в якому реченні використані словотворчі стилістичні засоби:
З якого ти саду, чудовая роже? Тебе й морозище зв´ялити не може! (А.Кримський)
Земля була розкішна: риби в воді, звіра в гаях, аби охота ловити. (П.Куліш)
У Івана жменях була земля. Сіра, пісна. (Б.Харчук)
+ І все то хворобливо й жадібно чіпляється смачної, розкішної, п´янючої землі.
(У.Самчук)
Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить. (Н. тв.)
4. Укажіть речення, що потребує стилістичної правки
Якісь невиразні бажання й поривання заворушилися в душі молодого князя.
Вони ж ходили по лісу шукати доброї берези на сік.
Дня дощового народився ти, на землю пишну і тисячоріку.
+ Співак користується незмінними успіхами.
5. Укажіть речення, в якому із стилістичною метою використана форма числа (одна форма числа вживається в значенні іншої форми)
Над морською затокою, що далеко врізається в степ, над покинутим крейсером сходить вечірня зірка. Он зоря вечорова до мене шепоче барвиста.
+ А ви, Якове Дорохтейовичу, ніби чимось запечалені? – придивляється Левко. Од п´ят гори до зір небесних – криваві тумани. А ввечері – дихання Бога, осінні зорі, срібний ріг.
6. Укажіть, користуючись довідкою, в якому реченні одне з виділених слів вжите у невластивому йому значенні.
Болотистий
Болотний
Болотяний
На багато рукавів поділяється русло нижнього Дунаю, особливо в болотистій заплаві, що зветься Балтою.
Метан називають також болотним газом.
Терплять рослини і від нестачі повітря, тому що болотний грунт бідний на нього.
+ Чоловік у болотистих чоботях по коліна стояв у воді й ловив рибу вудочкою в лісовому озері.
Болотяні черепахи живуть у малопроточних прісних водоймах.
7. Укажіть речення, в якому використано оригінальний епітет.
В поля з пахучої долоні червінці осінь просіва. (В.Сосюра)
Юруш, сміючись, простяг свою пухку білу долоню. (І.Нечуй-Левицький)
Чуть, як пада в сквері листя на долоні стомлені землі. (В.Сосюра)
Тверді, мозолясті долоні обливав батько водою без мила. (У.Самчук)
+ Знов попливуть у синь тумани, у тьму до зоряних долонь. (В.Сосюра)
8. Укажіть, в якому реченні із стилістичною метою використовується форма роду
+ Щось ішло за мною, якесь пальто (М.Коцюбинський)
Клекіт млина термосить пітьму, а вона чіпляє тендітні зірки, що зриваються і стрімко линуть десь на заставську соснину. (У.Самчук)
Припливайте до колиски, лебеді, як мрії. Опустіться, тихі зорі, синові під вії.
(В.Симоненко)
Той садок і закохані зорі, огні з-під опущених вій. (В.Сосюра)
Зірки колючі і сухі, як стерні. Земля і небо повні дивних зваб. (Д.Павличко)
9. Укажіть, в якому реченні числівник використано із стилістичною метою
Хто куди, а я – до гаю перших квітів назбираю. (І.Нехода)
Три дівчини сидять за роботою, одна пряде, друга тче, третя шиє. (Леся Українка)
Разів із шість Рябка водою одливали. (П.Гулак-Артемовський)
Один з сошкою, а семеро з ложкою. (Н. тв.)
+ Він як подружку любив Галю, знав, що вона одного-однісінького кохала у цьому світі. (П.Панч)
10. Укажіть речення із стилістичною помилкою:
«Кайдашева сім´я» - соціально-побутова повість І.Нечуя-Левицького.
+ Мотря неодноразово зганяє свій настрій на Мелашці.
В експозиції автор знайомить читача із старим Кайдашем, його дружиною Марусею Кайдашихою та двома їхніми синами – Карпом та Лавріном.
Намагаючись вирватися з сімейного пекла, Мелашка йде до Києва і там залишається.
У конфлікті згодом беруть участь не лише брати та їхні жінки, але й малі діти.
11. Укажіть, який із тропів використано у поданому нижче реченні:
Сонце зараз на всі боки мірками розсипало тепло, розтрушувало проміння, і в ньому так веселіли блакитняві хатки, наче хтось запрошував їх до танцю. (М.Стельмах)
+ Метафора
Метонімія
Уособлення
Синекдоха
Перифраз
12. Укажіть, яка із стилістичних фігур використана в реченні.
Він мав святовиду голову й бороду, в нього завжди добре родили поля, луги, лісові загороди – і тільки перелогом лежала одна душа. (М.Стельмах)
Анафора
Градація
Еліпсис
Паралелізм
+ Антитеза
Плеоназм
Варіант 2
1. Укажіть серед поданих синонімічних пар ту, в якій одне або обидва слова мають експресивно-стилістичне забарвлення
Хуртовина – завірюха
+ Волосся – патли
Обрій – горизонт
Чіткий – виразний
Градусник – термометр
2. Укажіть речення, в якому для увиразнення мовлення використано антоніми
Білоручки – дармоїди та недоучки.
Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.
+ Ранні пташки росу п´ють, а пізні – слізки.
Коли не пиріг, то й не пирожися, коли не тямиш, то й не берися.
Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив. (Н. тв.)
3. Укажіть, в якому реченні використані словотворчі стилістичні засоби:
Радісно і трохи аж тоскно стало дівчині від цієї миттєвої зустрічі з капітаном. (О.Гончар)
Думав і про своє сходження на гору, і про ту неймовірну зустріч.(В.Шевчук)
+ Аркадій Маркович, старший учитель у школі – рудий кремезний паруб´яга. (С.Васильченко)
Словом, історія без´язика. (Р.Андріяшик)
А скільки життя, живої історії збереглося в їхній пам´яті! (М.Стельмах)
4. Укажіть речення, що потребує стилістичної правки
+ На полях книжки було багато написаних олівцем нотаток.
Солом´яний бриль широкими крисами захищав обличчя від спекотного сонця.
Слов´яни рано появилися на Балканським півострові і рано стали неспокійними сусідами Візантії.
Цар Соломон радив синові читати і багато роздумувати над прочитаним.
Назарій Яремчук приніс українській естрадній пісні світове визнання.
5. Укажіть речення, в якому із стилістичною метою використана форма числа (одна форма числа вживається в значенні іншої форми)
Дівчата, що дивились на його, й собі поробили серйозні обличчя, вмить пирскають зі сміху. (В.Винниченко)
+ Дику козу полювати заборонено. (О.Вишня)
Зелене обличчя старої заклякло, і тільки на денцях її очей зажевріло голубе озерце, яке відбило хтозна-яку далеку картину. (В.Шевчук)
В білій сукенці з широкими рукавами, Франка була схожа на лебедю, що плавала по зеленому озері. (С.Чорнобривець)
Попустивши вниз сивий довгий ус, поглядав він на Кирила Тура, як хижий орел на ягницю. (П.Куліш)
6. Укажіть, користуючись довідкою, в якому реченні одне з виділених слів вжите у невластивому йому значенні.
Краса
Окраса
Прикраса
Турбота про чистоту, красу і багатство власного мовлення – чудова риса кожної людини.
+ Нещодавно археологи знову виявили жіночі окраси, прадавні монети, поржавілі наконечники списів.
Скромність завжди була окрасою справжнього таланту і будь-якої особистості.
Вірші Т. Шевченка сповнені чарівної, нев´янучої краси.
Липи на вулицях сіл і міст – це і прикраса, і затінок, і волога, і медонос.
7. Укажіть у реченнях мовні недоліки і виправте їх. Переписати, вибираючи з дужок потрібне слово. Обгрунтувати свій вибір.
Передайте мій (дружний, дружній) привіт усім товаришам. Колеги заслухали Головатюка на зборах і (вичитали, відчитали) його за недисциплінованість. (Посприяли, пішли на зустріч) студентам і відновили їм пільги на проїзд у залізничному транспорті. Супермаркет (розташований, розміщений) поблизу стадіону. (Інакодумців, інакомислячих) оголошували ворогами народу і в кращому разі видворяли за межі країни. Він має статус (юридичного лиця, юридичної особи).
8. Укажіть речення, в якому із стилістичною метою один час вживається у значенні іншого.
Назустріч Чернишеві скакав на баскому коні якийсь піхотинець у розстебнутій шинелі. (О.Гончар)
Де кінь бистроногий мчався – там встала любов-трава. (К.Герасименко)
Майнули перед нею коні, баскі, високі, прудкі, з крутими шиями, як у лебедів. (І.Нечуй-Левицький)
+ Сидимо було день при дні у дівочий та робимо. (М.Вовчок)
9. Укажіть речення, в якому із стилістичною метою один спосіб вживається замість іншого.
На луках під гарячим сонцем дуже пахло свіжою травою й польовими квітками. Невважаючи на спеку й духоту, косарі співали косарських пісень: їх голоси змішувались з пташиним щебетанням, з тріщанням трав´яних коників.
(І.Нечуй-Левицький)
За хвилину увійшов Журба ще з одним молодим козаком, гарним, лише дуже сумним. (Б.Лепкий)
+ Пождав би ти місячної ночі. (Леся Українка)
У кожній чайці на стирі – досвідчений козак, що вже бував за морем. (К.Басенко)
10. Укажіть, який варіант редакторської правки є прийнятним у такому реченні:
У степу ми побачили стадо овець з довгою пухкою шерстю.
У степу ми побачили стадо овець, в яких була довга пухка шерсть.
У степу ми побачили отару овець з довгою пухкою вовною.
У степу ми побачили стадо овець з довгою пухнастою шерстю.
+ У степу ми побачили отару овець, які мали довгу пухнасту вовну.
У степу ми побачили стадо овець, в яких була довга пухнаста вовна.
11. Укажіть різновид стилістичної помилки у такому реченні:
Добрий, з поетичною душею Лаврін проте йде в своїй рідній сім´ї на конфлікт з братом.
Вживання слів у невластивому їм значенні.
Порушення законів сполучуваності слів за значенням.
Повторення тих самих слів.
+ Використання зайвих слів.
Неправильне вживання слів із фразеологічно зв´язаним значенням.
Невмотивоване вживання слів різних стилів.
Помилки у використанні емоційно оцінних слів.
12. Укажіть, яка із стилістичних фігур використана в реченні.
Виють собаки, віщуючи недолю, і небесні птиці літають уночі над селом і віщують недолю. І реве худоба вночі, і віщує недолю. (О.Довженко)
Анафора
+ Градація
Еліпсис
Паралелізм
Антитеза
Плеоназм
Варіант 3
1. Укажіть серед поданих синонімічних пар ту, в якій одне або обидва слова мають експресивно-стилістичне забарвлення.
+ Чванькуватий – надутий
Вішати – підвішувати
Іспит – екзамен
Восьминіг – спрут
Досвідчений – компетентний
2. Укажіть речення, в якому для увиразнення мовлення використано антоніми.
Весело дерево весело й співає.
Вмій пожартувати, та знай, коли перестати.
+ Добро пушить, а лихо сушить.
Пес бреше на сонце, а сонце світить у віконце.
Не говори, що знаєш, але знай, що говориш. (Н. тв.)
3. Укажіть, в якому реченні використані словотворчі стилістичні засоби:
Могутні крони яворів ростуть над спокоєм могил, і колос п´є зелений сік, і жайвір дзвонить з вишини, ти не забудеш їх повік. (А.Малишко)
Жайворонки сідали відпочити на спини лелек, довго синіло внизу на трасі польоту море, та ось нарешті й земля.
Поп´ялись трави, побралося листя на деревах, і раптом гукнув перший грім, і другий, і ще. (Ю.Яновський)
+ За горою кам´яною та рано, рано, за горою кам´яною та ранесенько. Та бояре терем вили та рано, рано, та бояре терем та ранесенько.
4. Укажіть речення, що потребує стилістичної правки.
+ Дівчина розгорнула книжку з золотими полями.
Наймити забрели попід берегом і витягли повний волок баговиння, карасів, линів, раків та жаб.
Підводне царство обплутане нитками, кидалось, ворушилось, лазило на зеленому березі.
Безлісний, трагічно беззахисний край, переповнений надмірою сонця і світла.
Споконвіку мріючи про воду, він вимріяв собі, натомість, лиш оце марево – розкішну ілюзію води.
5. Укажіть речення, в якому із стилістичною метою використано власні й загальні іменники.
І лічить радості літа зозулине кування. (В.Сосюра)
Лист червонів, жовтів, в´янув і обсипавсь, і колючий вітер низався поміж деревом безлистим. (М.Вовчок)
+ І постають великі імена Гомера, Данте, Шекспіра, Рабле, Сервантеса, Гете, Пушкіна, Шевченка, Толстого, що справді височать над світовою літературою, мов джомолунгми й монблани над гірськими пасмами. (З газ.)
Жовтаве колосся важко звисало до самої землі. (О.Десняк)
Я гладив золоте колосся, як гладить милому волосся щаслива, ніжна наречена. (Д.Павличко)
6. Укажіть, який варіант редакторської правки є прийнятним у такому реченні:
Тільки несправедливий суспільний лад може пестити у своїх лапах таких потвор як: Пузир, Феноген, Ліхтаренко.
Тільки несправедливий суспільний лад може пестити таких потвор як: Пузир, Феноген, Ліхтаренко.
Тільки несправедливий суспільний лад може плекати таких моральних потвор як: Пузир, Феноген, Ліхтаренко.
+ Тільки несправедливий суспільний лад може породжувати таких недолюдків, як пузир, Феноген, ліхтаренко.
Тільки несправедливий суспільний лад може продукувати таких потвор як: Пузир, Феноген, Ліхтаренко.
7. Укажіть, який варіант редагування є прийнятним.
На Петровому обличчі рясно розсипані і ледве помітні веснушки.
На Петровому обличчі рясно розсипані веснянки.
Обличчя Петра вкрите веснушками.
+ Обличчя Петра густо всіяне веснянками.
На Петровому обличчі помітні веснушки.
На Петровому обличчі рясно розсипане і ледве помітне ластовиння.
8. Укажіть речення, в якому використано оригінальний епітет.
Околишні гори підхопили той галас … полохаючи сонну тишу рожевого вечора. (М.Коцюбинський)
Чого в цей вечір чарівно-тихий цвіте так ніжно любов моя? (Х.Алчевська)
Над морем плив тривожний вечір, гостро пахло йодом від морських рослин. (В.Кучер)
+ Вечір, вечір чорнобривий, б´є копитом кінь. (В.Сосюра)
Сонце давно вже зайшло, теплий вечір огорнув землю. (Г.Хоткевич)
9. Укажіть речення, в якому із стилістичною метою один спосіб дієслова вживається замість іншого.
Чорне золото з шахт на поверхню потоками лине. (В.Сосюра)
+ Відпросився б ти у командира, прийшов би до мене на часину. (О.Гончар)
Дашкович приїхав додому і застав усіх своїх живих і здорових.
Жінка навіть не впізнала його, так він поздоровшав, загорів, повеселішав. (І.Нечуй-Левицький)
Люблю, коли в вікно розкрите шумлять безжурно дерева. (В.Сосюра)
10. Укажіть речення, в якому автор використовує метафору (и).
Сьогодні й Василь мусив таки залишитися дома та гонити замість Володька коні.
+ Напружений гострий зір братів сповзає між ними та очеретом на протилежний бік, де за пригірком розпочинається панський парк, густий, розлогий, з розкиданими старими будівлями та недокінченим кістяком напівзруйнованого палацу.
Матвія дехто Лебедчуком зве, бо мешкає він на лебедській землі.
Щосереди у маленькому містечку Мизочі, що сім верстов від Дерманя віддалене, ярмарок.
Дядькам довелося таки довгенько в передпокої посидіти, бо пан щойно «приїхали» і «відпочивають». (З тв. У.Самчука)
11. Укажіть, який із тропів використано у поданому нижче реченні:
Поки я, вдарившись об кілька пеньків, скочив на ноги, з моїх очей, як з коминів, розліталися іскри й підпалювали дерева. (М.Стельмах)
+ Метафора
Метонімія
Уособлення
Синекдоха
Перифраз
12. Укажіть, яка із стилістичних фігур використана в реченні:
Буде слава
Поміж козаками,
Поміж друзями,
Поміж рицарями,
Поміж добрими молодцями! (Н. тв.)
+ Анафора
Градація
Еліпсис
Паралелізм
Антитеза
Плеоназм
Список рекомендованої літератури для вчителя й учнів в процесі роботи над завданнями із стилістики
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укладач В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь, 2001, - 1440 с.
2. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром´як. – К.: ВЦ «Академія», 1997. – 752 с.
3. Словник епітетів української мови / С.П.Бибик; за ред. Л.О.Пустовіт. – К.: Довіра, 1998. – 431 с.
4. Словник іншомовних слів / За ред. О.С.Мельничука. – К.: ГР УРЕ, 1997. – 775 с.
5. Словник синонімів української мови: В 2 т./ А.А.Бурячок. – К.: Наукова думка, 2001
6. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник / І.С.Олійник. – К.: Рад. Школа, 1971. – 349 с.
7. Яковлева А.М., Афонська Т.М. Сучасний тлумачний словник української мови. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. – 672 с.
Список використаної літератури
1. Авраменко О.М., Чукіна В.Ф. Стилістика сучасної української мови. Програма факультативного курсу / 10-11 кл. – К.: Грамота, 2008. – 256 с.
2. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика: Пробний підр. для гімназій гуманітарного профілю. – К.: Вежа, 1994. – 237 с.
3. Ткачова К.М., Скиртач Н.В. Посібник із стилістики. Запоріжжя: Просвіта. – 40 с.
4. Федоренко В.Л. Ігровий універсітет: Інтелектуально-пізнавальні ігри україністичної тематики. Посібник. – К.: Грамота, 2007. – 304
про публікацію авторської розробки
Додати розробку