Методичні рекомендації фахівцям щодо шляхів підвищення ефективності розвитку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами.
Підбірка мовленнєвих вправ (з використанням різних інноваційних та інтерактивних методів, прийомів, засобів та форм роботи), спрямованих на розвиток ознак (характеристик) зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами
Автор: Наталія Валеріївна Герус
- Мовленнєві вправи, спрямовані на розвиток характеристики зв’язного мовлення «Логічність».
Вправа «Логічний сюжет»
(з використанням методики Коло» та навчально-ігрового прийому «Мікрофон»).
Мета: Розвивати логічність як ознаку зв’язного мовлення.
Соціально-емоційний аспект: вправа спрямована на включення дітей у навчальне середовище класу та взаємодію з однокласниками.
Завдання: навчитися складати логічні розповіді за сюжетним малюнком.
Хід гри. Діти утворюють коло. Вчитель тримає в руках сюжетний малюнок (обирає самостійно тему сюжетного малюнку, яка відповідає навчальному плану), складає про нього одне речення і по черзі підходить до кожного учня. Дитина розглядає малюнок, складає про нього інше речення і передає далі. Таким чином, всі діти один за одним описують сюжетний малюнок. Повторювати речення не можна. Якщо дитина не може придумати власне речення, вона має змогу попросити допомогу в свого однокласника який сидить ліворуч або ж праворуч. Відповідно учні мають дотримуватися логічності під час складання зв’язної розповіді.
Вправа «Обґрунтуй думку»
(з використанням навчально-ігрового методу «ПРЕС»).
Мета: Розвивати логічність, як ознаку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами.
Соціально-емоційний аспект: вправа спрямована на включення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами у навчальне середовище класу та взаємодію з однокласниками, розвивати емпатію.
Завдання: навчитися виробляти навички логічно, чітко формулювати та обґрунтовувати свої думки.
Хід гри. Діти діляться на пари, підгрупи та групи. Вчитель вмикає відео-мультфільм про емоційно насичену ситуацію, яка є актуальною та цікавою для дітей (про дружбу і толерантність, про співпрацю, про допомогу, про підтримку, про байдужість і співчуття. Спочатку учні уважно переглядають короткометражний мультфільм. Потім педагог пропонує висловити свою думку один одному з приводу емоцій чи ситуації, яку вони спостерігали у мультфільмі, тобто утворити невелику розповідь. Діти при цьому мають дотримуватися етапів методу «ПРЕС». Використовуючи наступну конструкцію: спочатку висловлюємо свою думку: «Я вважаю», далі пояснюємо причину такої точки зору: «Тому що», потім наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позицій: «Наприклад», і на кінець узагальнюємо, формулюємо висновки: «Отже», «Таким чином». Педагог має слідкувати, щоб діти чітко дотримувалися даної структури: позиція, причина, приклад, висновок.
Рекомендовані до перегляду короткометражні мультфільми на YouTube каналі: короткометражний мультфільм «Доброта», «Пісочник», «Їжачок Генрі», «Лелека і Хмара».
- Мовленнєві вправи, спрямовані на розвиток характеристики зв’язного мовлення «Послідовність»
Вправа «Клубочок»
(з використанням методики Коло» та навчально-ігрового прийому «Мікрофон»).
Мета: Розвивати послідовність, як ознаку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами.
Соціально-емоційний аспект: вправа спрямована на включення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами у навчальне середовище класу та взаємодію з однокласниками.
Завдання: навчитися виробляти навички послідовно, чітко формулювати та обґрунтовувати свої думки.
Хід гри. Діти утворюють коло. Вчитель тримає в руках клубок ниток та пропонує кожному учню коротко розповісти про себе та свої хобі. Вчитель має розпочати свою історію. Після розповіді, тримаючи кінець нитки у руці, він передає клубок наступній дитині, яка сидить навпроти, щоб залучити всіх до активної діяльності. Після розповіді про себе дитина, передає клубок іншій, міцно тримаючи нитку. Так клубок з нитками передається з рук в руки, поки всі учасники кола не візьмуть участь у вправі і не стануть однією частиною цілої павутини. Рекомендується провести гру і у зворотному порядку, тобто запропонувати дітям розплутати клубочок, а для цього кожен учасник повинен повернути клубок попередній дитині, називаючи її ім’я. Педагог має слідкувати, щоб під час виконання гри діти дотримувалися структурної послідовності викладу своїх думок.
Вправа «Піднімаємо настрій разом»
(з використанням методики Коло» та навчально-ігрового прийому «Мікрофон»).
Мета: Розвивати послідовність, як ознаку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами.
Соціально-емоційний аспект: вправа спрямована на включення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами у навчальне середовище класу та взаємодію з однокласниками.
Завдання: навчитися виробляти навички послідовно, чітко формулювати та обґрунтовувати свої думки.
Хід гри. Діти сідають колом. Вчитель розпочинає урок чи заняття зі слів привітання: «Доброго ранку», «Добрий день», та пропонує кожній дитині сказати те, ж саме, та повідомити, який у неї настрій. Педагог може використати смали настрою і обрати собі певну емоцію. Дитина має чітко і послідовно висловити свій стан, а також, якщо у дитини поганий настрій, інші учні повним реченням пропонують способи, як підняти настрій, або допомагають розв’язати проблему. Педагог під час даного завдання вчить дітей добирати мовні засоби (збагачує словниковий запас, використовує зменшено-пестливі слова, використовує фразеологізми) під час спілкування одне з одним, вчить прислухатися один до одного.
Наприкінці уроку вчитель може здійснити аналіз проведеного уроку та звернутися із запитаннями до дітей: «Чи сподобалося вам обговорювати свої почуття?», «Чи допомогли вам однокласники справитися із поганим настроєм?», «Кому ми з вами допомогли?» та ін.
Рекомендується вирізати смайли настрою, щоб кожен учень обрав собі необхідну емоцію.
- Мовленнєві вправи, спрямовані на розвиток характеристики зв’язного мовлення «Точність»
Вправа «Рибки і котики»
(з використанням навчально-ігрового прийому «Акваріум»).
Мета: Розвивати точність, як ознаку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами.
Соціально-емоційний аспект: вправа спрямована на включення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами у навчальне середовище класу та взаємодію з однокласниками.
Завдання: навчитися виробляти навички точно, чітко формулювати та обґрунтовувати свої думки.
Хід гри. Учні працюють в двох групах. Методом жеребкування педагог ділить клас у групи – «Рибки» і «Котики». Група «Рибки» сидять на стільцях, що стоять колом в «акваріумі». «Рибки» мають обговорити питання або тему, ситуацію де кожен учасник по черзі повинен точно висловити свої думки щодо подій чи дій, які слугували цій темі, навести точні приклади, поки «коти» за ними спостерігають. За 15 хвилин групи міняються ролями. Після завершення роботи кожна група складає запитання до іншої групи за темою обговорення. Групи відповідають на запитання точно, логічно та послідовно, а потім перевіряють одне одного на правильність. Педагог допомагає скоригувати відповідь. Тему обирає педагог відповідно до календарного планування, або ж це можуть бути теми «Правила поведінки у класі», «Правила поведінки у бібліотеці», «Дружба і взаємодія», «Конфлікт у класі» та інші.
Вправа «Моя позиція»
з використанням навчально-ігрового методу «Обери позицію»
Мета: Розвивати точність, як ознаку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами.
Соціально-емоційний аспект: вправа спрямована на включення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами у навчальне середовище класу та взаємодію з однокласниками.
Завдання: навчитися виробляти навички точно, чітко формулювати та обґрунтовувати свої думки.
Хід гри. Педагог розміщує у протилежних класах плакати. На першому плакаті написано «Погоджуюся», на другому «Не погоджуюся», а на третьому «Не можу визначитися». Педагог оголошує тему («Дружба велика сила», «Книга – джерело знань», «Єдиний спосіб знайти друга - самому ним стати», «Доброта краще краси» та будь які інші теми обрані педагогом»). Діти об’єднуються у три команди залежно від їхньої думки щодо оголошеної педагогом теми. Дітям надається час обговорити чи написати свою позицію та точно обґрунтувати її для інших двох груп. Вислухавши відповіді, педагог уточнює, чи не змінилися думки учасників щодо теми, яку обговорюють (тобто чи не хочуть вони перейти до іншої команди). У разі, якщо такі учні та учениці є, вони мають точно аргументувати причини свого переходу. Педагог може задовольнити або відмовити прохання про перехід враховуючи точність обґрунтування.
- Мовленнєві вправи, спрямовані на розвиток характеристики зв’язного мовлення «Стислість»
Вправа «Мій улюблений герой»
(з використанням навчально-ігрового методу «Проєктів»)
Мета: Розвивати стислість, як ознаку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами.
Соціально-емоційний аспект: вправа спрямована на включення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами у навчальне середовище класу та взаємодію з однокласниками.
Завдання: навчитися виробляти навички стисло, чітко формулювати та обґрунтовувати свої думки.
Хід гри. Учні працюють в декількох невеликих групах (3-5 дітей) і починають обговорювати улюблені мультфільми та їх героїв. Кожна група обирає одного героя, який буде темою їхнього проекту. Якщо в групі виникають суперечки щодо вибору героя, діти повинні стисло Мігель з мультфільму «Таємниці Коко»
обґрунтувати свій вибір за допомогою методу «ПРЕС» (позиція, причина, приклад, висновок). Педагог слідкує хто з дітей дотримувався умов - стисло виклав свою думку. Після визначення героя учням потрібно обговорити, хто їхній герой, з якого мультфільму або гри він походить, і чим цей персонаж є особливий. Наприклад: «Наш герой – Мігель з мультфільму «Таємниці Коко». Він гарно грає на гітарі, любить свою сім’а, хоробрий та цілеспрямований. Група обирає одну-дві основні сцени з мультфільму, де герой продемонстрував свої найкращі риси, але при цьому кожну подію під час обговорення мають описати максимально стисло 2-3 реченнями. Далі кожна група стисло презентує свого героя перед класом. На презентацію дається 3-5 хв., що спонукає дітей концентруватися на найважливіших моментах. Під час презентації учасники мають коротко пояснити, чому їхній герой викликає захоплення. Після кожної презентації інші групи можуть задати по одному короткому запитанню щодо поведінки або емоцій героя, що допоможе глибше аналізувати особистість персонажа. В кінці уроку обговорюється, чи вдалося групі стисло і змістовно охарактеризувати свого героя та взяли до уваги зауваження та рекомендації.
Вправа «Експерти»
з використанням навчально-ігрового методу «Синтез ідей»
Мета: Розвивати стислість, як ознаку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами.
Соціально-емоційний аспект: вправа спрямована на включення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами у навчальне середовище класу та взаємодію з однокласниками.
Завдання: навчитися виробляти навички стисло, чітко формулювати та обґрунтовувати свої думки.
Хід гри. Педагог визначає тему обговорення (наприклад «Допомога тваринам взимку», «Бережіть книжки», «Бережімо природу» та інші). Діти об’єднуються у малі групи. Серед них методом жеребкування обирається група експертів, яка має стежити за роботою всіх інших груп. Групи по черзі обговорюють та стисло записують на аркуші головні думки й висновки, яких вони дійшли. Цей аркуш передається по черзі іншій групі, яка визначає, із чим не погоджується, і записує аргументи на підтвердження своєї думки. Далі в такий самий спосіб працює наступна група і так далі. Потім кожна з груп представляє стисло свої висновки. Наприкінці група експертів разом з педагогом опрацьовує записки, перевіряє чи дотримувалися кожна з груп умови завдання, стисло по кожній групі робить підсумки і визначає переможця за найкраще переконання.
- Мовленнєві вправи, спрямовані на розвиток характеристики зв’язного мовлення «Завершеність»
Вправа «Закінчи подію»
(з використанням навчально-ігрового методу «Прес» та навчально-ігрового прийому «Незакінчені речення»)
Мета: Розвивати завершеність, як ознаку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами.
Соціально-емоційний аспект: вправа спрямована на включення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами у навчальне середовище класу та взаємодію з однокласниками.
Завдання: навчитися виробляти навички чітко і завершено формулювати та обґрунтовувати свої думки.
Хід гри. Діти працюють у групах, в парах. Педагог читає дітям оповідання, розповідає про ситуацію чи подію, які є незакінченими. Дітям пропонується завершити розповідь чи ситуацію використовуючи метод «ПРЕС» і застосовувати допоміжні конструкції: розпочинаємо з власної думки - «Я вважаю», далі пояснюємо причину такої точки зору: «Тому що», потім наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позицій: «Наприклад», і на кінець узагальнюємо, формулюємо висновки: «Отже», «Таким чином». Важливо, щоб діти не просто закінчили розповідь, але й дали обґрунтований висновок своїх думок, логічно і чітко завершили розповідь.
Пропонується оповідання:
- «Ластівка з перебитим крилом» (автор - В. Сухомлинський).
Після гарячого літнього дня загриміла гроза. Пішла злива. Вода залила ластів’яче гніздо, що приліпилося до стіни старої повітки. Розвалилося гніздечко, повипадали пташенята. Вони вже вбралися в пір’ячко, але ще не вміли літати. В’ється ластівка над дітками, кличе їх під кущ заховатися.
Кілька днів жили пташенята під кущем. Ластівка носила їм їжу. Вони збивалися докупи і чекали маму. Ось уже четверо діток навчилися літати й порозлітались, а одне сидить, не може здійнятись. У нього перебите крило. Як випало з гнізда, покалічилося.
До осені жило поранене пташеня під кущем. Його доглядала мати. А коли настав час відлітати в теплий край, ластівки зібралися чималим табунцем, сіли на кущ, і довго чулось тривожне попискування.
Відлетіли пташки в теплий край. Зосталася молода ластівочка з перебитим крильцем. Я взяв її і приніс додому. Вона довірливо притулилась до мене. Я посадив її на віконце. Ластівка дивилась у синє небо. Мені здалося, що в неї на очах тремтять сльози (педагог не зачитує останній абзац, а пропонує дітям завершити оповідання»).
- «Жадібна синичка» (автор - В. Приходько)
Коли випав перший сніг, діти в нашому дворі змайстрували годівничку. Тільки-но розвиднілося, прилетіла до неї жвава синичка. Схопила у дзьоб гарбузове насіння — й пурх на тополю. Всілася, притисла насіннячко до гілки лапками й ну його дзьобати. Та так спритно це в неї вийшло, що я й схаменутися не встиг, як вона спурхнула з дерева за другим. А тут і три горобці нагодилися. Угледіла синиця непроханих гостей, заметушилася, пір'я настовбурчила. Присіла біля насіння, дзьобом сердито клацає.
Горобці, напевно, не хотіли сваритися, подзьобали біля годівнички на землі крихт та й полетіли собі далі. А синичка наїлася удосталь, надулася, ніби кулька, й нікого більше до годівнички не підпускає. Нечасто стрінеш таку жаднюгу.
Всі знають, що синички взимку літають зграйками. Так легше добути їжу, зігрітися. А ця чомусь літала сама. Може, якраз через цю жадібність птахи й не схотіли з нею дружити? (педагог не зачитує останній абзац, а пропонує дітям завершити оповідання).
Вправа «Закінчи думку»
(з використанням та навчально-ігрового прийому «Мікрофон»)
Мета: Розвивати завершеність, як ознаку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами.
Соціально-емоційний аспект: вправа спрямована на включення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами у навчальне середовище класу та взаємодію з однокласниками.
Завдання: навчитися виробляти навички чітко і завершено формулювати та обґрунтовувати думки.
Хід гри. Дітям пропонується сформувати велике коло і сісти. Далі по черзі діти беручи уявний мікрофон, повинні доповнити і завершити думку, почату іншим учасником, або ж педагогом. Важливо, кожне висловлювання мало завершену і логічну структуровану відповідь. Також, учні повинні враховувати, як їхні слова впливають на розвиток теми. Після завершення вправи можна провести обговорення, де діти можуть поділитися своїми враженнями про те, як їм було легко чи складно завершувати думки інших, які емоції були в дітей під час цієї гри.
Приклади речень для завершення: Тема: «Дружба» (початок: «Коли мій друг засмучений, я завжди...», завершення: «… намагаюся бути поруч і підтримувати його, тому що дружба означає допомогу в будь-якій ситуації.», «Хобі» (початок: «Я вирішив займатися малюванням, тому що...», завершення: «...мені подобається виражати свої емоції через кольори і форми, і це допомагає мені розслабитися.», «Вихідні» (початок: «На вихідних ми з батьками плануємо...», завершення: «...відвідати парк і провести час разом на свіжому повітрі, щоб відпочити і насолодитися природою.», «Подорожі» (початок: «Під час подорожі до нового міста я завжди...», завершення: «...намагаюся дізнатися більше про культуру і традиції цього місця, щоб краще зрозуміти його історію.».
- Мовленнєві вправи, спрямовані на розвиток характеристики зв’язного мовлення «Тематична пов’язаність»
Вправа «Креатив»
(з використанням навчально-ігрового засобу «Колаж»)
Мета: Розвивати тематичну пов’язаність, як ознаку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами.
Соціально-емоційний аспект: вправа спрямована на включення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами у навчальне середовище класу та взаємодію з однокласниками.
Завдання: навчитися виробляти навички тематично пов’язано формулювати та обґрунтовувати свої думки.
Хід гри. Педагог має підготувати матеріали для створення колажів: ватман, журнали, старі газети, кольоровий папір, клей, ножиці, маркери, олівці, а також вибрати тему для колажу, яка буде обговорюватися з дітьми. Учнів потрібно поділити на групи та обговоріть вибрану тему. Важливо, щоб тема була зрозумілою та цікавою («Країна, яку я хочу відвідати», «Море чи гори» та ін.). Далі, учням пропонується вибрати зображення, сформулювати текст та підібрати кольори, які відповідають темі і допомагають виразити певні емоції. Діти створюють колаж, комбінуючи різні елементи. Кожен елемент колажу повинен бути тематично пов’язаний і доповнювати загальне зображення. Після завершення творчої роботи, діти представляють свої роботи групою. Вони по черзі логічно, точно, стисло, граматично правильно пояснюють, як їхні вибрані елементи пов’язані з темою і що вони хотіли висловити через колаж.
Вправа «Наш проєкт»
(з використанням навчально-ігрового метод «Проєктів»)
Мета: Розвивати тематичну пов’язаність, як ознаку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами.
Соціально-емоційний аспект: вправа спрямована на включення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами у навчальне середовище класу та взаємодію з однокласниками.
Завдання: навчитися виробляти навички тематично пов’язано формулювати та обґрунтовувати свої думки.
Хід гри. Педагог обирає темою, яка має бути цікавою і зрозумілою дітям, а також над матеріалами для проекту: папір, маркери, фарби, клей, картон, комп'ютер або планшет (для створення презентацій). Далі формує групи з учнів і озвучує тему, пояснює чому вона актуальна і важлива. Варто розділити проект на частини, кожна з яких буде відповідати окремому учаснику або групі учасників. Наприклад для створення книжки чи домашнього улюбленця одні учні відповідають за текст, інші за ілюстрації. Кожен учасник або група працює над своєю частиною проєкту, забезпечуючи, щоб її частина логічно і тематично пов’язувалася з іншою частиною проекту. Після цього, дітям пропонується об’єднати частини в одне ціле. Далі учні мають переконатися, чи всі частини логічно, гармонійно поєднуються і утворюють зв’язну і тематично пов’язану роботу. Далі учням пропонується представити свою роботу. Вони мають пояснити, як їхня частина пов’язана з іншими і як вона доповнює загальну тему. В кінці пропонується обговорити, як кожна частина роботи (написання тексту, створення ілюстрації, презентація ) утворила одну тематично пов’язану роботу.
- Мовленнєві вправи, спрямовані на розвиток характеристики зв’язного мовлення «Граматична правильність»
Вправа «Виправ помилки»
(з використанням навчально-ігрового методу «ПРЕС»)
Мета: Розвивати граматичну правильність, як ознаку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами.
Соціально-емоційний аспект: вправа спрямована на включення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами у навчальне середовище класу та взаємодію з однокласниками.
Завдання: навчитися виробляти навички граматично правильно формулювати та обґрунтовувати свої думки.
Хід гри. Педагог має підготувати матеріали, а саме підібрати тексти в яких потрібно буде знайти та виправити граматичні помилки через колективне обговорення. Тобто, деформувати речення у тексті і створити граматичні помилки, з якими у дітей є мовленнєві труднощі (не правильно використовують відмінки, роди у реченні, не утворюють прикметники від іменників та ін.) та підготувати картки або аркуші з цими текстами для групової роботи. Далі педагогу потрібно поділити дітей на пари чи групи. Далі педагог пояснює, що вони будуть працювати разом над тим, щоб знайти та виправити граматичні помилки у реченнях. Учасники групи читають речення і спільно обговорюють, які саме помилки присутні. У ході обговорення діти повинні пояснювати свої пропозиції та граматично правильно обґрунтовувати їх. Діти при цьому мають дотримуватися етапів методу «ПРЕС». Використовуючи наступну конструкцію: спочатку висловлюємо свою думку: «Я вважаю», далі пояснюємо причину такої точки зору: «Тому що», потім наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позицій: «Наприклад», і на кінець узагальнюємо, формулюємо висновки: «Отже», «Таким чином». Після обговорення кожна група презентує свої виправлені варіанти речень. Інші учасники можуть ставити питання або пропонувати альтернативні варіанти. В кінці вчитель аналізує виправлення, наголошуючи на правильних рішеннях і додатково пояснює правила.
Приклади тексів, які можна використати для виконання завдання.
«Зрозумів» ( автор - А. Босенко)
У Петрика велика радість. Батьки купили йому новенький комп’ютер. Скільки він про таке мріяв! Від комп’ютера хлопчик не відходив. Хіба на кілька хвилин, коли мама кликала обідати чи вечеряти. Відколи з’явився комп’ютер, Петрик узагалі мало спілкувався чи то з батьками, чи то з друзями. З новим другом йому було цікавіше. У школі хлопець з нетерпінням чекав закінчення уроків, тому і вчителів слухав неуважно. Так минали дні.
Та одного разу, коли Петрик знову хотів посидіти за комп’ютером, у нього різко запаморочилося в голові і з’явився сильний біль. У поліклініці лікар сказав, що у хлопця погіршився зір. Чому? Петрик добре знав і сам.
– Це все мій комп’ютер, – тихо сказав він.
Лікар дав своєму малому пацієнтові кілька порад. Не можна сидіти за комп’ютером весь вільний час, а лише кілька хвилин на день. Обов’язково слід давати відпочинок очам, адже на світі є ще стільки цікавого. А якщо зіпсується зір – то можна багато чого й не побачити.
Петрик усе зрозумів.
«Зайці» (автор - Є. Гуцало).
А мороз аж сміється, такий міцний, - розказував батько, вернувшись додому. - Ішов я через леваду, а заєць вискочив просто з-під ніг, і якби хоч злякався, якби дременув, а то ледь-ледь чеберяє лапами, хоч за вуха хапай. Тепер у полі все завіяло снігом, то зайці до села внадилися – на городах та в садках їм легше прогодуватися. Це ж можуть і молоді яблуні в нас пообгризати.
Василько глянув крізь шибку на засніжений садок, одягнув кожушка, озув биті валянки – й надвір. Поки йшов до погреба, мороз веселенько так і співає під ногами. У погребі Василько набрав моркви, з капусти наздирав листків і побрів городом до саду. Під стовбурами молодих яблунь він клав де морквину, а де капустяне листя. І радів: уночі зайці не стануть обгризати кору на деревах, матимуть смачнішу поживу. Зосталося іще трохи моркви, то Василько перейшов до сусіднього садка. Та тут під грушею хтось уже поклав моркву. А також майстерно прилаштував дротяне сильце. Василько, гамуючи хвилювання, відв’язав мудру пастку і шпурнув її подалі в дерезу.
А вранці сусід, прокидаючи від хати до воріт стежку, розказував Васильковому батькові:
- Ох і зайці у нас цієї зими! І, мабуть, здорові, бо вчора зірвали у мене біля груші пастку. А слідів не лишилося. За ніч усе снігом замело.
Василько прислухавсь до їхньої розмови. Він прив’язував шматочок сала на калині – для синичок – і хитро всміхався.
Вправа «Виправ помилки»
(з використанням навчально-ігрового засобу «Мультиплікаційна терапія»)
Мета: Розвивати граматичну правильність, як ознаку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами.
Соціально-емоційний аспект: вправа спрямована на включення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами у навчальне середовище класу та взаємодію з однокласниками.
Завдання: навчитися виробляти навички граматично правильно формулювати та обґрунтовувати свої думки.
Хід гри. Педагогу пропонується обрати повчальний мультфільм або серію мультфільмів, у яких герої виконують дії, що легко зв’язно описуються. Діти переглядають обраний фрагмент мультфільму, у якому герої взаємодіють або виконують цікаві дії. Після перегляду мультфільму педагог має організувати колективне обговорення дій персонажів. Варто запропонувати дітям описати те, що робили герої, звертаючи увагу на правильне використання дієслів, прийменників і узгодження слів у реченні, правильне граматичне їх використання. Педагог під час обговорення звертає увагу на правильність граматичних конструкцій, виправляє помилки та надає зразки правильних варіантів.
Наприклад, після перегляду «Рататуй», попросіть дітей описати, що робив головний герой Ремі на кухні: «Ремі готував смачні страви для гостей», і додатково можна викорисати метод «Бумеранг», а саме задати уточнююче запитання учням «Які саме страви готував Ремі». Так, перший учень відповідає та передає наступному, щоб однокласник продовжив розповідь. Так, кожен із дітей буде залучений до виконання завдання. Такі вправи сприяють удосконаленню граматичної правильності у мовленні.
Приклади мультфільмів для вправи: «Корпорація монстрів»: Опис стосунків між героями Майком і Саллі», «Вгору»: Опис пригоди Карла і Рассела.», «У пошуках Немо»: Опис подорожей Марліна і Дорі.», «Зоотрополіс»: Опис роботи та пригод Джуді Гопс у світі тварин.», «Рататуй»: Опис кулінарних досягнень Ремі».
- Мовленнєві вправи, спрямовані на розвиток характеристики зв’язного мовлення «Розгорнутість»
Вправа «НЕСПОДІВАНІ КАРТИНКИ»
(з використанням навчально-ігрового методу «Синтез ідей»)
Мета: Розвивати розгорнутість, як ознаку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами.
Соціально-емоційний аспект: вправа спрямована на включення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами у навчальне середовище класу та взаємодію з однокласниками.
Завдання: навчитися виробляти навички розгорнуто висловлювання, формулювати та обґрунтовувати свої думки.
Хід гри: Педагогу пропонується підготувати матеріали – папір, кольорові олівці, фломастери, та обрати тему уроку розвитку зв’язного мовлення, а також визначити нові слова до заданої теми з якими мають ознайомитися учні. Далі діти мають сісти колом. Кожній дитині роздається папір чи альбом з кольоровими олівцями. За сигналом діти починають малювати за темою заданою педагогом. Потім за сигналом діти обмінюються малюнками з сусідом ліворуч, а наступного разу — з сусідом праворуч, кожного разу домальовуючи чужий малюнок. Обмін малюнками триває доки кожен не поверне свій малюнок. Після обміну малюнками, діти намагаються розгорнуто описати свій малюнок. Педагог може написати на дошці запитання, де б кожен з учнів міг використати відповідь на них у своїй розповіді, а також учні мають використати нові вивчені слова, які були обговорені на початку уроку. Наприклад: «Чи подобається тобі малюнок, який ти з однокласниками малював?», «Що зображено на твоєму малюнку?», «Хто тут, або що тут зображено?», «Які емоції у тебе викликає малюнок?», «Щоб ти хотів змінити на малюнку?». Педагог може допомагати дитині під час розгорнутого опису, чи звертатися до учнів, що зображували певну незрозумілу для оповідача деталь. В кінці уроку відбувається обмін емоціями, зауваженнями чи пропозиціями.
ВПРАВА «ЧАРІВНА КВІТКА»
(з використанням навчально-ігрового методу «Асоціації»)
Мета: Розвивати розгорнутість, як ознаку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами.
Соціально-емоційний аспект: вправа спрямована на включення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами у навчальне середовище класу та взаємодію з однокласниками.
Завдання: навчитися виробляти навички розгорнуто висловлювання, формулювати та обґрунтовувати свої думки.
Хід гри. Педагогу пропонується підготувати матеріали – серцевинку квітки, картки у формі кружечків і пелюсток з зображеннями різних понять. Діти об’єднуються у команди. Кожна команда створює «чарівну квітку» за допомогою карток з зображеннями різних понять, що асоціюються з тим поняттям, зображення якого знаходиться в центрі «чарівної квітки». Діти мають дібрати якнайбільше характеристик для поняття, яке визначив їм педагог. Кожна команда розгорнуто має презентує свою «чарівну квітку», детально описуючи всі обрані ними ознаки, та пояснюючи чому вони обрали саме їх. У центрі «чарівної квітки» можуть бути зображення будь-яких понять: «іграшки», «квіти», «домашні тварини», «фрукти», «цифри» тощо. Так, наприклад діти характеризуючи поняття «Лисиця», можуть використати наступні характеристики: хитра, спритна, граційна, руда, швидка і так далі. Перемагає команда, яка створить найбільшу «чарівну квітку» та розгорнуто опише поняття, яке було у команди.
Завдяки даній вправі у діти можуть скласти таке оповідання про Лисицю або Сову.
Лисичка – це лісовий звір. Шубка в неї руда, м’яка і пухнаста. Мордочка витягнута, гостренька. На голові у лисички невеликі, чутливі вуха. Лапи короткі та м’які. Хвіст у лисиці довгий, пишний, з білим кінчиком. Живе тваринка у норі. Живиться польовими мишками, полює на птахів та зайців. Цю тварину можна назвати хитрою та обережною (автор – Бендюг А.І.).
Сова — це нічний птах, що живе в лісах і на відкритих просторах. Її пір’я м’яке й густе, переважно сірого або коричневого кольору, що допомагає їй залишатися непомітною серед дерев. Голова в сови велика, з круглими очима, які відмінно бачать у темряві. На голові також є чутливі вуха, що дозволяють їй ловити звуки на великій відстані. Крила в сови широкі, що допомагає їй безшумно літати. Вдень сова ховається в дуплах дерев або в густій кроні, а вночі виходить на полювання, полюючи на дрібних гризунів і птахів. Цей птах символізує мудрість і спостережливість (автор – Бендюг А.І.).
- Мовленнєві вправи, спрямовані на розвиток характеристики зв’язного мовлення «Багатство та чистота висловлювання»
Вправа «НЕСПОДІВАНКА»
(з використанням навчально-ігрового методу «Зворотній зв’язок», метод «Музикотерапії»)
Мета: Розвивати багатство та чисту висловлювання, як ознаку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами.
Соціально-емоційний аспект: вправа спрямована на включення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами у навчальне середовище класу та взаємодію з однокласниками.
Завдання: навчитися виробляти навички формулювати багатство та чистоту висловлювання, обґрунтовувати свої думки.
Хід гри: У центрі кімнати розставляються стільці (кількість стільців повинна бути на один менше, ніж дітей). Діти стають у коло навколо стільців. Під музику діти починають бігати навколо стільців. Коли музика зупиняється, всі повинні швидко сісти на стільці. Учень, якому не вистачило місця, має завдання описати вчителя, асистента вчителя, або ж свого однокласника чи однокласницю чи якийсь предмет. Лише педагог обирає однокласника чи предмет, який потрібно описати (наприклад іграшка, тваринка, підручник, книжка, одяг, тощо), щоб діти по опису змогли відгадати хто це. Дитина має побудувати чітке і розгорнуте висловлювання, яке буде багате на велику кількість прикметників і конкретних характеристик.
Наприклад, для опису тваринки дитина може сказати: «Ця тваринка не дуже велика, має лискучу шерсть, у неї великі очі, невеличкі вуха і пухнастий хвіст. Вона любить ловити мишок, пити молоко і ніжитися на сонці. Ця тваринка є домашнім улюбленцем».
Якщо учень ж описує однокласника, то можна описати ось так: «Мій однокласник/ця середнього зросту, худорлявий/ва, у нього/неї високий лоб, прямий ніс, світле волосся і трохи смагляве обличчя. Я не можу зрозуміти, якого кольору очі у мого/моєї однокласника/ці. Мені здається, що вони чомусь постійно змінюють свій колір. Колір очей напевно залежить від його настрою. Мій/моя однокласник/ця любить спорт. Він/вона швидко бігає, високо стрибає. Він/вона чесний/на і доброзичливий/ хлопець/дівчинка. Мені з ним/нею цікаво і весело. Я радий, що в мене є такий однокласник/однокласниця.
Під час опису дитина використовує різноманітний словниковий запас, конкретні слова для опису (колір, розмір, матеріал, форма, призначення, описує зовнішність, одяг, характер) та чітко, граматичних помилок, логічно будує речення. Якщо учень/ця вдало описав предмет, він/вона залишається у грі.
Якщо опис був занадто короткий або незрозумілий, дитина вибуває з гри. Один стілець прибирається, і гра продовжується доти, доки не залишиться один учасник. Варто зауважити, що під час опису учнів, мають бути описані всі діти, щоб нікого не образити.
Запитання, що можуть допомогти: «Якого кольору предмет?», «З чого він зроблений?», «Яке в нього призначення?», «Як виглядає цей предмет? Чим він особливий?», «Для чого його використовують?», «Як виглядає твій/твоя однокласниця?», «В чому він/вона одягнений?», «Які риси характеру він/вона має?».
Рекомендована музика для гри: André Rieu / Anthony Hopkins – «And The Waltz goes on», Hans Zimmer – «Madagascar Soundtrack», Karta svitu – «Пес Патрон», Марія Квітка - Гарная (із м/ф «Мавка. Лісова пісня»).
Вправа «Запитай і відповідай»
(з використанням навчально-ігрового методу «Дебати»)
Мета: Розвивати багатство та чисту висловлювання, як ознаку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами.
Соціально-емоційний аспект: вправа спрямована на включення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами у навчальне середовище класу та взаємодію з однокласниками.
Завдання: навчитися виробляти навички формулювати багатство та чистоту висловлювання, обґрунтовувати свої думки.
Хід гри: Педагог має підготувати картини із багатою на деталі сценою та які цікаво можна описати. Далі учнів потрібно поділити на дві команди: «Запитайлики» і «Відповідайлики». Педагог вивішує на дошці картинку, яка має багато різноманітних деталей. Обидві команди уважно дивляться на картинку. Команда «Запитайлики» готує запитання, а команда «Відповідайлики» готується відповідати. Гравці першої команди (Запитайлики) мають ставити якомога більше змістовних і багатих за формою запитань на основі картинки. Наприклад: «Що зображено на картині на вашу думку?», «Які кольори ви бачите на картині?», «Які дії відбуваються на картині?». Гравці другої команди (Відповідайлики) мають давати розгорнуті, чіткі й змістовні відповіді на запитання. Відповіді мають бути багаті на прикметники, дієслова.
Наприклад: «На картині зображена українська сім’я. Картина дуже яскрава та різнобарвна. Ми вважаємо, що сім’я поспішає в гості до своїх рідних».
Важливо, щоб запитання були не тільки точними, але й цікавими, що стимулюють команду відповідати розгорнуто. Відповіді повинні бути граматично правильними, (Марія Приймаченко – «Українське весілля»)
з використанням багатого словникового запасу та чіткою структурою.
Після того, як всі запитання поставлені і відповіді надані, вивішується інша картинка, і команди міняються ролями. Тепер «Запитайлики» відповідають, а «Відповідайлики» ставлять запитання. Кожна команда отримує бали за вдалі запитання та чисті, багаті відповіді. Переможець визначається за кількістю отриманих балів (можна роздати призи всім учням за участь – ручки, гумки, блокноти, наліпки та інш.).
Рекомендовано використовувати картини українських художників: Марія Приймаченко, Архип Куїнджі, Катерина Білокур, Іван Марчук, Микола Пимоненко, Алла Горська, Олександр Мурашко, Костянтин Крижицький, Тарас Шевченко.
- Мовленнєві вправи, спрямовані на розвиток характеристики зв’язного мовлення «Образність»
Вправа «РОЗПІЗНАЙ»
(з використанням методу ігрової-ситуації)
Мета: Розвивати образність, як ознаку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами.
Соціально-емоційний аспект: вправа спрямована на включення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами у навчальне середовище класу та взаємодію з однокласниками.
Завдання: навчитися виробляти навички формулювати висловлювання образно, вміти обґрунтовувати свої думки.
Хід гри: Педагог має підготувати пронумеровані ілюстрації фрагментів відомих оповідань чи казок, кубики з цифрами. Діти діляться на дві команди і обирають представника, що буде кидати кубик. На парті або підлозі лежать розкладені ілюстрації до різних казок. Кожна ілюстрація має свій номер, відповідний до цифр на кубику. По черзі кожен учасник кидає кубик. Яка цифра випала, такий і фрагмент потрібно обрати. Завданням учнів є впізнати оповідання чи казку, згадати зображений епізод та переказати одне одному. Переказ має бути насиченим емоційними та описовими словами. Описувати персонажів та події яскраво, щоб передати атмосферу оповідання чи казки. Педагог може допомагати і за допомогою навідних питань допомогти розкрити ознаку образність зв’язного мовлення, підказувати, звертати увагу на деталі: «Яким був головний герой», «Які емоції він відчував у цьому епізоді?» «Чи мав друзів головний герой?» та інш. За кожен вдалий переказ команда отримує один бал. Педагог оцінює наскільки був переказ повним, образним та вдалим. Перемагає команда, яка набрала найбільшу кількість балів за образні та точні перекази.
Список рекомендованих оповідань для використання у вправі: Г. Тютюнник «Ласочка», В. Нестайко «Тореодори з Васюківки», «Одиниця з обманом», «П’ятірка з бубликом», С. Дерманський «Чудове чудовисько», «Пригоди вужа Ониська», Г. Вдовиченко «36 і 6 котів», О. Гаврош «Неймовірні пригоди Івана Сили», Л. Воронина «Прибулець з країни нямликів», А. Чайковський «За сестрою», Українські народні казки.
Вправа «ПЛУТАНКА»
(з використанням навчально-ігрового засобу «Образотерапія»)
Мета: Розвивати образність, як ознаку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами.
Соціально-емоційний аспект: вправа спрямована на включення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами у навчальне середовище класу та взаємодію з однокласниками.
Завдання: навчитися виробляти навички формулювати висловлювання образно, вміти обґрунтовувати свої думки.
Хід гри: Педагог має підготувати фарби, альбоми, кісточки для арт-роботи. Далі він пояснює, що сьогодні діти повинні виявити помилки художника за допомогою уяви та образного мислення та повідомляє, що художниками будуть вони. Далі учні діляться на команди. Дітям дається час на самостійне створення картин (від 2 до 4 на команду) з незвичайними образами, певними нісенітницями зображеннями на малюнку (наприклад: заєць сидить на дереві, капуста росте на хмарах). Потім, за вказівкою вчителя діти розвішують свої роботи. За сигналом вихователя перший учасник однієї з команд біжить до картинок, бере одну і описує, що на ній зображено. Його команда визначає, якої помилки припустилася команда суперників, доводить свою думку, пояснює, як має бути насправді. Пояснення мають бути образно насиченими, логічними, чіткими. Команда суперників уважно стежить за відповіддю і має право внести свої зауваження, до відповідей суперників. За кожну правильну відповідь або доповнення, команди отримують наліпки. Потім біжить перший учасник другої команди і гра продовжується далі. Команда-переможець визначається за кількістю отриманих наліпок.
Педагог може підказувати дітям ставити запитання: «Чому художники обрали саме цей колір?» або «Як змінилася б картина, якби герой виглядав по-іншому?», «Які помилки допустили ваші суперники?». Це ще більше поглибить образність висловлювань. Команди можуть обговорювати, які б ще незвичні образи могли б бути зображені на картинах, чи щоб вони хотіли побачити, які б історії можна було пов’язати з даними картинами.
- Мовленнєві вправи, спрямовані на розвиток характеристики зв’язного мовлення «Доречність»
Вправа «НЕБЕЛИЦІ»
(з використанням навчально-ігрового методу «ПРЕС»)
Мета: Розвивати доречність, як ознаку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами.
Соціально-емоційний аспект: вправа спрямована на включення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами у навчальне середовище класу та взаємодію з однокласниками.
Завдання: навчитися виробляти навички формулювати висловлювання доречно, вміти обґрунтовувати свої думки.
Хід гри: Педагог має поділити учнів на малі команди. Далі читає учням оповідки з нісенітицями, що містять логічні та смислові невідповідності. Наприклад, такі як в оповіданнях. Після прослуховування оповідок, вчитель запитує у дітей, які невідповідності вони помітили. Групи дітей на швидкість (піднімаючи руки) мають назвати якомога більше таких нісенітнець. Після того, як діти назвали невідповідності, вони повинні пояснити, чому та чи інша ситуаціяє недоречною використовуючи у своїй відповіді конструкції «Я гадаю», «Я знаю, що», «Мені здається», «На мій погляд», використовувати сполучники «бо, тому що, через те, що». Далі учні мають виправити допущені помилки, створивши логічні, правильні та доречні фрази. Перемагає команда, яка назве найбільше невідповідностей і надасть більше правильних виправлень. Вони отримують найбільше балів і стають переможцями. Педагогу потрібно слідкувати, щоб під час командної взаємодії діти працювали разом під час завдання, підтримували одне одного і спільно обговорювали невідповідності, а також висловлювали свої думки з повагою до інших.
Рекомендовані небелиці: «Дивна хатка» - автор О. Пчілка.
Іду я та й іду,
Аж стоїть хатка на льоду:
Сама книшова,
Стріха цибульова,
Млинцем зачинена,
Ковбасою защепнена,
Салом замикана,
Маслом запечатана.
Лизнув я масла – відпечаталось,
Гризнув ковбаси – відщепнулося,
Над'їв млинця – відчинилося.
Увійшов я в хатку,
Скинув сиву шапку, –
Аж там таке, матінко, яке!
Яєшня шкварчить,
Тоненько пищить,
А пироги вбоки,
Вареники вскоки,
По столу гасають,
Гопки витинають!
У миску влітають,
В сметані потопають!
Я ж над ними ласку мав,
По одному витягав,
У бездонний глечичок складав.
А яєшня все шкварчить
Та тонесенько пищить!
Мусив її рятувати,
На стіл з печі добувати;
Як став її викладати,
Перестала вона грати –
І шкварчати, і тонесенько пищати!
Так мені трапилося
У тій хатці на льоду, –
Пішов же я веселенький,
Співаючи «ду-ду-ду!».
І смішная, і втішная
Тая хатка на льоду!
«Абетка небелиць: про риб, тварин і птиць» - автор В. Кленц
Чорногуз городом йшов,
Картуза в траві знайшов.
Одягнув, побіг до чаплі,
Щоб позичить в неї граблі.
Стріла в житечку коза —
Пожувала картуза.
Сів і плаче чорногуз:
— Мов ганчірка, мій картуз!
Півень з'їв каструлю сиру,
Потім випив глек кефіру
І співає:
— Кукуріку!
Дайте грушу ту велику!
Обізвався з даху кіт:
— Може луснути живіт.
Досить, півню, їсти й пити —
Краще йди мишей ловити!
Рак з маленьким раченятком
В лузі стрілися з телятком.
Кукурікнуло телятко —
Налякалось раченятко
І стрибнуло у рівчак,
Де гуляв старий гусак.
Втік гусак — ґелґоче в хаті:
— Там... розбійники вусаті!
Носоріг біля озерця
Розмальовував відерце,
Потім взяв його на ріг —
За водичкою побіг.
З мулу вилізла акула,
Хап відерце — й дременула.
Гірко плаче носоріг:
— Я відерце не вберіг!
Коза занявкала на ґанку,
Замекав котик у дворі.
Пішла корова танцювати,
«Рох-рох» сказала дітворі.
У будці козлик кукурікнув.
Загавкав у хліві кабан,
Перестрибнув через дверцята
І полетів собі на лан.
Біля липи дві куниці
День читали небилиці.
Вибіг заєць із пшениці,
Каже:
— Гарні небилиці!
Я від них так реготав —
Аж скрипів широкий став!
Ви мені позичте миску —
Рибний суп зварю зайчиську.
Заєць рибоньку ловив -
В річці хвостика згубив.
Зебра хвостика знайшла,
Каже:
— Ой, яка мітла!
Занесу я зебреняті —
Замітатиме у хаті.
Вправа «ПОЕТИ»
(з використанням навчально-ігрового методу «Сенкан (Синквейн)»)
Мета: Розвивати доречність, як ознаку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами.
Соціально-емоційний аспект: вправа спрямована на включення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами у навчальне середовище класу та взаємодію з однокласниками.
Завдання: навчитися виробляти навички формулювати висловлювання доречно, вміти обґрунтовувати свої думки.
Хід гри: Педагог розпочинає обговорення теми з якою буде працювати на уроці. Учні можуть поділитися досвідом з того чи іншого питання. Потім вчитель пояснює про метод «Сенкан» та його структуру: «Сенкан» складається з 5 рядків, а за формою нагадує ялинку. Алгоритм написання сенкана (синквейна) такий: перший рядок – одне ключове слово – тема, яке визначає зміст сенкана – об’єкт або предмет, про який іде мова; другий рядок – два прикметники, які характеризують дане поняття, дають опис його властивостей та ознак; третій рядок – три дієслова, які показують характер дії об’єкта; четвертий рядок – коротке речення, в якому автор висловлює своє ставлення до об’єкта; п’ятий рядок – одне слово-резюме, зазвичай іменник, через яке людина висловлює свої почуття, асоціації, пов’язані з даним поняттям, його сутністю. Суворі правила сенкану закріплюють за кожним рядком не тільки кількість слів, а й частин мови, якими може скористатися автор.
Формула написання сенкана: 1-й рядок - тема (іменник); 2-й рядок – опис (два прикметники); 3-й рядок – дія (три дієслова), пов’язана з темою; 4-й рядок – ставлення (фраза - чотири слова), почуття з приводу обговореного; 5-й рядок – перефразування сутності (одне слово – синоніми, підсумок,узагальнення).
Після пояснення, вчитель ділить дітей на групи з двох людей, та пропонує скласти парам свій власний вірш на тему, яка обговорювалася на уроці. Дітям пропонуються аркуші паперу, або вони можуть писати на дошці. Варто зауважити, що синквейн має відповідати темі та бути доречним. Після завершення вправи група дітей зачитує свій синквейн. Педагог та учні обговорюють, наскільки синквейн відповідає темі, чи правильно підібрані слова, чи доречні вони в контексті. В кінці уроку вчитель підсумовує роботу, відмічає вдалі приклади синквейнів, а також робить висновок про важливість доречності та точності висловлювань.
Приклад синквейну:
Кіт.
Пухнастий, муркотливий.
Грається, кусається, спить.
Приносить радість і тепло.
Муркіт.
Учень.
Творчий, креативний.
Навчається, розвивається, працює.
Прагне до нових знань та починань
Майбутнє.
- Мовленнєві вправи, спрямовані на розвиток характеристики зв’язного мовлення «Красота висловлювання»
Вправа «ПАЗЛИ»
(з використанням навчально-ігрового методу «Проєктів»)
Мета: Розвивати красоту висловлювання, як ознаку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами.
Соціально-емоційний аспект: вправа спрямована на включення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами у навчальне середовище класу та взаємодію з однокласниками.
Завдання: навчитися виробляти навички красоти висловлювання, вміти обґрунтовувати свої думки.
Хід гри: Педагог має підготувати чотири набори пазлів (кожен пазл формує сюжетну картинку), таймер або годинник для контролю часу. Далі вчитель ділить дітей на чотири команди. Кожна команда отримує набір пазлів, з яких потрібно скласти сюжетну картинку. За сигналом педагога, команди починають складати пазли. Мета - якомога швидше скласти свою сюжетну картину. Після того як команда складе пазл, вона отримує час (від 15-20 хв) для обговорення і складання розповіді (так званий міні-проєкт) за складеною картинкою. Важливо, щоб діти добирали красиві способи вираження своїх думок (за допомогою метафор, епітетів та порівнянь). Один представник з команди озвучує розповідь. Під час виступу інші члени команди можуть доповнювати або коригувати висловлення. Після того як усі команд представлять свої розповіді, вчитель оцінює красоту висловлювання, якість оповіді (образність мови, чіткість викладу, наявність метафор, епітетів) та швидкість складання пазлів.
Для того, щоб висловлювання учнів було красиве педагогу пропонується пояснити що таке епітет (прикметник, який підкреслює важливу властивість предмета), метафора (приховане порівняння), а порівняння (спосіб зіставити два предмети). Педагог може навести конкретні приклади з повсякденного життя, коли такі засоби використовуються. Наприклад, «хмарки як м’яка подушка» або «золота барвиста осінь».
Вправа «ВАМ ВІТАННЯ»
(з використанням навчально-ігрового методу «Образотворчої теріпії»)
Мета: Розвивати красоту висловлювання, як ознаку зв’язного мовлення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами.
Соціально-емоційний аспект: вправа спрямована на включення дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами у навчальне середовище класу та взаємодію з однокласниками.
Завдання: навчитися виробляти навички красоти висловлювання, вміти обґрунтовувати свої думки.
Хід гри: Педагог має підготувати кольоровий папір, картон, трафарети, олівці, фарби, блискітки, наліпки, а також приклади висловів, які є багаті на красиві слова (наприклад: «Нехай кожен твій день буде наповнений радістю, щастям та яскравими барвами»». На початку уроку педагог озвучує, що діти будуть створювати вітальну листівку для батьків, друзів, бабусь чи дідусів та обговорює з дітьми про важливість красивих висловлювань у листівці. Далі учні починають працювати над вітальними листівками: спочатку варто допомогти дітям підготувати привітання, тобто удосконалити деякі слова чи речення. Потім учні займаються оформленням самої листівки. В кінці уроку вони презентують свої листівки перед класом, зачитуючи побажання. Це стимулює їх практикувати навички виразного мовлення і вдосконалювати красу висловлювань. Кожна дитина отримує зворотний зв’язок як від педагога, так і від однокласників. Педагогу важливо підтримувати кожну дитину, незалежно від наявності чи відсутності мовленнєвих труднощів.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку