Методичні рекомендації фахівцям щодо шляхів підвищення ефективності співпраці педагогів та батьків дітей молодшого шкільного віку з мовленнєвими труднощами.

Форми співпраці педагогів і батьків.

Автор Наталія Валеріївна Герус

Проаналізувавши вище зазначену таблицю «Форми співпраці педагогів і батьків», потрібно виокремити декілька інноваційних способів комунікації між батьками та педагогами, які допоможуть у навчальній діяльності, у тому числі у розвитку зв’язного мовлення дітей з мовленнєвими труднощами.

На думку польських вчених Anna Kwatera, Joanna. M. Lukasik, Stanislaw Kowal найпоширенішою формою співпраці з батьками дітей, що мають мовленнєві труднощі є регулярні зустрічі, загальновідомі як батьківські збори. Найчастіше вони стаються раз на місяць, раз на четверть чи раз на семестр. Вони можуть бути інформаційними та дискусійними. На них педагоги мають обговорити з батьками організаційно-виховні питання, безпосередньо пов’язані з функціонуванням дитини, її досягненнями, труднощами та конфліктними ситуаціями. Це можливість обговорити подальший план взаємодії, щоб допомогти дитині подолати її труднощі ( в тому числі і мовленнєві).

Варто підкреслити, що семінар-практикум, допоможе у проведенні комплексної зустрічі, на якій можуть виступати не тільки вчителі початкових класів, але і батьки, логопед, психолог, дефектолог та інші. Спільно з батьками відбувається обігравання або вирішення проблемних питань (наприклад розвиток зв’язного мовлення, збагачення лексично-граматичного компоненту мовлення) можуть бути присутніми елементи тренінгу. Заздалегідь визначається тема зустрічі та ведучий. Ним може бути, як вчитель, так і батьки або запрошені фахівці.

Варто зауважити, що активною формою роботи з батьками, які хочуть змінити свою взаємодію з власною дитиною, є батьківський тренінг. У ньому повинні брати участь обоє батьків. Для результативності тренінг повинен включати в себе 5-8 занять. Як правило, даний тренінг дає можливість батькам тимчасово відчути себе дитиною, пережити емоційно ще раз дитячі емоції. Також батьківські тренінги можуть готуватися у вигляді відповідей на питання з педагогічних проблем.

Доволі цікавим форматом є зустріч, підготовлена у формі майстер-класу. Вона передбачає, що педагоги, батьки або запрошені фахівці можуть провести маленький урок, тобто поділитися досвідом з виховання та розвитку дітей, корекції мовлення, продемонструють свої досягнення в тій чи іншій області. Проте попередньо вчитель має визначити тему зустрічі, враховуючи запити батьків.

Подібного результату можна досягти неформальними зустрічами: прогулянками чи шкільними екскурсіями, в яких беруть участь батьки, учні та вчителі. Таким чином, дана форма взаємодії під час спільної діяльності дасть змогу зрозуміти один одного краще у міжособистісній взаємодії.

Польські вчені Anna Kwatera, Joanna. M. Lukasik, Stanislaw Kowal виділяють ще такі форми співпраці з батьками дітей з мовленнєвими труднощами, як індивідуальні консультації та дні відкритих дверей.

У дні відкритих дверей, педагоги присутні на своїх робочих місцях цілий день і батьки у будь який час можуть поспілкуватися з ними, та отримати рекомендації, щодо роботи з дитиною з мовленнєвими труднощами вдома. Педагог повинен обговорити ситуацію з батьками, чи вислухати їх, а також підтримати батьків, якщо вони хвилюються і не розуміють подальшого шляху роботи з дитиною, що має мовленнєві труднощі.

У свою чергу індивідуальні консультації можуть проходити під час днів відкритих дверей, які школи організовують раз на місяць чи на чверть. Вони створюють можливість поговорити незалежно від шкільної ситуації дитини. Коли у педагога чи батьків виникає потреба поспілкуватися та обговорити нагальні питання щодо дитини – то є такий вихід, як спеціально організовані індивідуальні консультації. Важливо, щоб їх дата та час були попередньо узгоджені, оскільки вони не можуть проходити під час уроку чи заняття педагога, під  час перебування педагога на групі продовженого дня чи на чергуванні, під час перерв між уроками.

Варто зауважити, що на педагога покладається обов’язок організувати відповідне місце для бесіди, яке б було комфортним та  налаштовувало на позитивний лад розмову. Варто дотримуватися принципу проксеміки, тобто вчитель не повинен займати домінуючу, конфронтаційну позицію за партою, а бажано сидіти поруч з батьками, дотримуючись їх особистих кордонів. Дана зустріч має бути організована відповідно до принципу безбар’єрності, тобто враховувати фізичні можливості батьків.

Ігрове моделювання – це форма взаємодії, яка полягає в рольовому програванні проблемних ситуацій, ігровій взаємодії педагогів, батьків у різній діяльності, моделюванні способів батьківської поведінки, обміні досвідом роботи в домашніх умовах з дітьми з мовленнєвими труднощами. Позитивною стороною подібних форм є те, що вони сприяють встановленню неформальних контактів з батьками, виключають нав’язування готової точки зору, націлюють на командну роботу у ситуації, що склалася.

Телефонні розмови також є хорошим способом вирішення питань, що стосується дитини. Також, цей спосіб є зручним для обох сторін. Однак, важливо встановити межі, визначивши найбільш прийнятні та відповідні години розмови для вчителя. Звичайно, це не гарантує відсутності зловживань з боку деяких батьків щодо тривалості розмов або їх надмірної частоти, але достатньо ввічливо і твердо завершити розмову.

Розмови можуть бути нерегулярними, а за необхідності – у формі систематично організованих зустрічей. Другий варіант стосується обставин, за яких педагог має намір стежити за розвитком ситуації або надавати підтримку батькам у вирішенні питань, що стосуються труднощів (у тому числі мовленнєвих) дитини. Очевидно, що частота їх має бути узгоджена педагогом і батьками.

Також, варто зазначити про листування, що здійснюється у формі електронних листів і щоденників (звичайних та електронних). Незалежно від типу листа, вчителю слід подбати не лише про зміст інформації, що передається, а й про відповідну ввічливість та редакційну форму. Конкретність, точність і зрозуміла, доступна мова повинна домінувати в описі порушених питань.  Лист має бути конфіденційним.