23 липня о 18:00Вебінар: STEM-освіта без гендерних стереотипів – запорука успішного майбутнього школярів

Методичні рекомендації "Формування інформаційної компетентності учнів на уроках інформатики"

Про матеріал

В матеріалах описаний досвід роботи вчителя з формування інформаційної компетентності учнів на уроках інформатики. Описані форми та методи роботи на уроці та в позакласний час.

Перегляд файлу

«Формування інформаційної компетентності учнів

на уроках інформатики»

 

Вчитель інформатики багатопрофільного ліцею №62

Безкороваєва Наталія Володимирівна

 

Формування інформаційної компетентності випускників є в наш час одним з найбільш актуальних завдань системи освіти. Володіння інформацією, способами її отримання, обробки і використання -  необхідна умова успішного входження людини в сучасне суспільство. Саме тому інформаційна компетентність сьогодні віднесена до розряду ключових, а створення умов для становлення інформаційної компетентності старшокласника ліцею стає одним з пріоритетних завдань освіти.

Завдяки швидкому розвитку комп'ютерних технологій люди мають доступ до найрізноманітнішої інформації в будь-якій точці планети, обмінюються інформацією, спілкуються в режимі реального часу. Для вільної орієнтації в інформаційних потоках сучасний фахівець будь-якого профілю повинен уміти одержувати, обробляти і використовувати інформацію за допомогою комп'ютерів та інших засобів зв'язку. Але для цього необхідно знати правила навігації по величезній кількості доступної інформації і володіти певною інформаційною культурою.

 Інформаційна компетентність - системне утворення знань і умінь у області інформаційних технологій і досвід їх використання, а також здатність удосконалювати свої знання, уміння і ухвалювати принципово нові рішення в змінних умовах або непередбачених ситуаціях з використанням нових технологічних засобів. Це особливий тип організації наочно-специфічних знань, що дозволяє ухвалювати ефективні рішення у відповідній області діяльності.

Поняття інформаційної компетентності пов'язане з інформаційною культурою. Інформаційна культура повинна включати культуру споживання інформації,  культуру вибору інформації, культуру пошуку, культуру переробки інформації, культуру освоєння і використання інформації, культуру створення бібліографічної інформації; культуру користування комп'ютерної і оргтехнікою; культуру передачі та розповсюдження інформації.

Основи інформаційної компетентності учня, як і вчителя, включають самостійну роботу з інформацією. Так робота з джерелами інформації припускає: пошук необхідної інформації (орієнтація в інформаційних потоках і комунікаціях, уміння користуватися довідковим апаратом електронних бібліотек, проведення первинного і вторинного відбору інформації і т.д.); знання основ бібліографії в електронних бібліотеках (уміння користуватися джерелами бібліографічної інформації - каталогами, картотеками, знання системи науково-допоміжної і рекомендаційної, галузевої і міжгалузевої, поточної, ретроспективної і перспективної бібліографії: навики бібліографічного опису документів, складання бібліографічних списків і т.д.); уміння працювати з джерелом інформації (володіння різними методиками читання, а також методиками конспектного, тезового, реферативного викладу матеріалу); робота з різними видами і типами літератури (довідкової, учбової, методичної, наукової, науково-популярної, художньої, книгами, періодикою); використання технічних засобів в учбових і практичних цілях.

 У зміст інформаційної компетентності входить: аналіз і синтез одержаної інформації; уміння виділяти головне з безлічі другорядного; переробка (осмислення) інформації; запам'ятовування інформаційних одиниць; подальше відновлення в пам'яті; перетворення одержаної інформації у власне знання; процес створення нової інформації і знань. Інформаційна компетентність повинна забезпечити школярам можливість  успішно продовжувати освіту протягом всього життя, підготуватися до вибраної професійної діяльності, жити і працювати в інформаційному суспільстві. 

Основними методами формування інформаційної компетентності випускника є: теоретичне і практичне вивчення інформаційних технологій; освоєння різного програмного забезпечення; вироблення прийомів практичного застосування, обґрунтування і демонстрації ефективності використання інформаційних технологій в навчанні; модифікація методик навчання з урахуванням можливості використання нових технологій, всебічна підтримка і забезпечення широкого обміну досвідом застосування інформаційних технологій на лекціях, семінарах, лабораторно-практичних заняттях, в науково-дослідницькій і практичній роботі, в самостійній роботі учнів; створення і використання телекомунікацій і ресурсів глобальних і локальних інформаційних мереж в учбовій і дослідницькій діяльності; теоретичне вивчення і практичне освоєння комунікативної діяльності; поглиблена мовна підготовка, вироблення навичок спілкування щонайменше однією з іноземних мов; участь учнів в розробці інноваційних проектів; використання інформаційних технологій для створення нових засобів моделювання колективних дій, розробка сценаріїв ділових ігор і інших елементів учбової роботи, що сприяють активізації комунікаційної діяльності; активізація участі в суспільній діяльності школи.

Важливу роль в процесі формування інформаційної компетентності займає інформатика як наука і учбовий предмет, оскільки компетентності, сформовані на уроках інформатики, можуть бути перенесені на вивчення інших предметів з метою створення цілісного інформаційного простору знань учнів.

 У основу побудови особистісно-орієнтованої системи розвитку компетенцій учнів на уроках інформатики були покладені такі принципи: здатність самостійно вирішувати проблеми на основі використання власного і соціального досвіду; дидактичний представлений соціальний досвід рішення проблем як основний зміст освіти. Таким чином, стає очевидною тенденція посилення особової спрямованості освіти, тобто створення ситуацій вибору, опора на інтереси і потреби учнів, активізація учнів в освітньому процесі - це означає, дитина повинна сама шукати, досліджувати, будувати свої знання.

 Головною метою вивчення інформатики є формування інформаційної компетентності учнів. При вивченні теоретичної інформатики вводяться уявлення про основні інформаційні процеси в живій природі, суспільстві, техніці, розкривається роль інформації в процесах управління. Формуються здібності учнів використовувати різні мови (природні і штучні) для представлення інформації, застосовувати типові засоби опису інформаційних об'єктів і процесів (ланцюжки, дерева, графи і т.п.) для побудови інформаційних моделей з галузі природних і гуманітарних дисциплін. Вивчаються алгоритми, засоби їх опису і методи побудови.  При вивченні засобів інформатизації відбувається формування уявлень про функціональний пристрій, структуру і функціонування засобів інформаційних і комунікаційних технологій, основні компоненти програмного забезпечення, оволодіння уміннями ефективно використовувати і самостійно засвоювати засоби інформатизації. Зміст курсу «Інформаційні технології» формує готовність учнів використовувати типові інформаційні технології, зокрема - комп'ютерні, для вирішення практичних завдань.

Великий вплив на формування інформаційної компетентності має проектна діяльність. Проектна діяльність може бути представлена в декількох варіантах:

1) «точкова» - невеликі за тривалістю наочні проекти, що виконуються малими групами. Наприклад, творча робота «Людина і комп'ютер» по темі «Архітектура комп'ютера»: намалюйте схему внутрішнього устрою комп'ютера на підставі порівняння людини і комп'ютера; творча робота «Інформація навколо нас» по темі «Інформація», або завдання: придумайте новий пристрій для роботи з інформацією.

2) організація проектів від предметного змісту курсів з їх продовженням і розширенням на курсах за вибором, факультативах. Наприклад, проект «Створення малюнків» з теми «Графічний редактор» може бути продовжений на спецкурсі «Програмування Інтернет-орієнтованої графіки», як «Створення улюбленого мультику» вже з використанням ефектів анімації.

3) організація тематичних проектів для класу, паралелі. Наприклад, можна запропонувати паралелі 9-10 класів створити рекомендації для вчителя з поліпшення взаєморозуміння між вчителем і учнем, виявити якості вчителя, які найбільш важливі з погляду учнів. Результати опитів, тестувань обробити засобами електронних таблиць EXCEL.

При створенні великого проекту учні можуть бути самостійними при ухваленні рішення і відповідальними за свій вибір і результат праці, створення творчого продукту. Учні орієнтуються не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і придбання нових,  навіть і шляхом самоосвіти. Їм цікаво знайти методи рішення поставленої проблеми. Тематика проекту визначається практичною значущістю, а також доступністю виконання для даного віку учнів.

Використовуючи в навчанні метод проектів, учні осягають всю технологію рішення задачі  – від постановки проблеми до представлення результату своєї роботи. Разом з учителем планують роботу над проектом на всіх її етапах. Кардинальна відмінність проектного навчання від класичних методів полягає в тому, що, в основному, на різних етапах учні діють самостійно (вчитель може виступати в ролі консультанта). Проект може реалізовуватись в рамках діяльності учнів на індивідуальних заняттях.

Проектна діяльність реалізується також на самих уроках інформатики. Проекти, що реалізовуються в 8-10 класах: програми в середовищі Паскаль; малюнки і креслення в графічних редакторах; навчальні презентації в середовищі MS PowerPoint; web-сайти.

На спецкурсі «Програмування Інтернет-орієнтованої графіки», при вивченні теми “Анімація”, кожен учень починає працювати над індивідуальним проектом. Тему проекту діти обирають самостійно або за допомогою вчителя. Підсумком роботи є мультфільм з обраної теми. Складається сценарій, в зошиті замальовуються фон, форми і траєкторії руху дійових осіб. На уроках вчитель з кожним учнем обговорює проект, перевіряє на відповідність критеріям оцінювання, при необхідності вносить зміни в сценарій. Таким чином, кожен учень, враховуючи всі вимоги, створює мультфільм, а потім корегує його. Окремий урок відводиться на захист проектів, узагальнення знань з теми та підведення підсумків.

Вивчення теми “Графічний редактор” не обходиться без використання методу проектів. Щоб діти зі слабкими художніми здібностями не відчували себе незатишно, на уроках за всіма правилами креслення виконуються креслення деталей. Діти удома обирають деталь і виконують її креслення на листі формату А4, а на уроці створюють його в графічному редакторі. В учнів формуються навички використання графічного редактора не тільки для створення малюнків, але і для виконання креслень і схем для доповіді, реферату, курсової роботи і т.д.

При роботі над темою «Електронні презентації» використовуються різноманітні форми і методи навчання. На початку вивчення теми на першому уроці я проводжу «мозковий штурм», щоб з'ясувати що учні вже знають про презентації взагалі. Ставлю такі питання «Що таке презентація?», «Де вона може використовуватися?». Потім пропоную рольову гру «Якби я був директором» і даю завдання: в словесній формі представити на ринку товар або послугу, яку виробляє ваша фірма. Після обговорення ключових моментів теми вводиться поняття «комп'ютерної презентації», пояснюються способи її створення, і демонструються, як приклади, кращі роботи учнів минулих років. Після цього йде викладання нового матеріалу, вивчення можливостей офісної програми PowerPoint, створення анімації. Тут використовуються опорні знання учнів про інші офісні програми, проводяться аналогії, знаходяться відмінності між ними. Робота з програмою і безпосереднє створення своєї власної презентації починається з домашнього завдання. Вчитель дає наступні вказівки: підготувати матеріали для презентації: текст, малюнки, музичні файли. Можна використовувати свої роботи, створені в графічному редакторі. Учень вдома працює з літературою, може використовувати інші джерела інформації (радіо, телебачення і т.д.), інформаційні технології (комп'ютерні  енциклопедії, пошук інформації в мережі Інтернет).

 Кожен учень самостійно обирає тему, що цікавить його, і створює свій програмний продукт. Теми робіт учнів минулого року були дуже різноманітні: «Операційна система», «Свята», «Пори року», «Біологія», «США»,  «Комп'ютерні ігри», «Космос і будова Землі», «Футбол». На наступному уроці в ході бесіди вчитель з'ясовує як учні засвоїли основні поняття і можна вже приступати до створення комп'ютерної презентації. Тут може використовуватися групова робота. Учні самостійно підбирають інформацію з теми, обробляють її, додають ілюстрації і за допомогою програми PowerPoint, яку вивчають впродовж теми, створюють власний продукт. З кожним уроком учні підвищують рівень своєї інформаційної компетентності.  Після закінчення роботи, кожен учень захищає свою роботу перед класом і відповідає на поставлені питання. У формі дискусії проводиться закріплення матеріалу і систематизація знань. Все це розвиває всі види компетентностей учнів і підвищує інтерес до вивчення предмету.

При вивченні розділу «Мова розмітки гіпертексту HTML» учні протягом всієї теми, крок за кроком, створюють веб-сайт з теми, що їх цікавить. Створення освітнього сайту для якої-небудь учбової дисципліни – прекрасна можливість одночасно вивчити нові інформаційні технології і застосувати їх на практиці. Проекти, що реалізовуються в 10-му класі, відрізняються від проектів молодших школярів більшою часткою самостійності учнів. Так, при створенні Web-сайту вчитель ставить мету, обумовлює вимоги до проекту і в ході роботи консультує учнів. Діти самостійно продумують тему, підбирають інформацію, розробляють структуру сайту. Основна робота над проектом здійснюється удома або на додаткових індивідуальних заняттях. На уроці проекти допрацьовуються відповідно до вимог вчителя.

Основна мета вивчення інформатики в старших класах – формування вміння працювати з інформацією, розвиток аналітичних здібностей, тобто формування інформаційної компетентності випускника. Інформатика розглядається не як прикладний предмет, на якому дитина запам'ятовує правильні рухи (підвести курсор, двічі клацнути лівою кнопкою миші і т.п.), а як особливий предмет, освоєння якого вимагає розвитку ряду вищих здібностей учня: проектування, моделювання, схематизації, рефлексії і розуміння. Таке розуміння предмету досягається, перш за все, через навчання програмуванню, не тільки через освоєння конкретної мови програмування, але через осмислення тих здібностей, які застосовуються в рішенні задачі, перенесенню їх на інші області.

Головна відмінність від проектів 8-9 класів в тому, що проекти виконуються не всіма старшокласниками, а тими, хто хоче займатися інформатикою поглиблено, з більшою часткою самостійності, в будь-якому середовищі, відповідному для реалізації проекту, і в основному в позаурочний час. Проблема, яку учень буде вивчати, повинна бути привабливою і цікавою для нього. Тому найскладніший етап роботи над проектом для вчителя – постановка завдання. Проекти вимагають добре продуманої структури, цілей, обґрунтування актуальності, позначення джерел інформації, продуманих методів і результатів. Виникає необхідність інтеграції з іншими предметами. Головна перевага такої роботи для учнів - отримання практичних навичок створення програмних продуктів, уміння працювати “на замовлення”, самостійно здобувати інформацію і обробляти її.

При вивченні теми «Текстовий редактор» учні отримують залікове завдання – створити сторінку газети для кабінету інформатики або шкільної газети. В ній учні публікують цікаві факти, новини, інформацію про конкурси, олімпіади, інтерв'ю, поздоровлення, розповіді і вірші учнів. Проект цікавий тим, що в цій роботі кожен може знайти собі справу до душі: взяти інтерв'ю, написати вірш або статтю, намалювати емблему для рубрики. Це довгостроковий і груповий проект.

Такі проекти сприяють підвищенню знань учнів у області інформаційних технологій, самореалізації учнів у галузі створення інформаційних ресурсів і програм. Впровадження проектних форм роботи впливає на організаційні форми учбового процесу, зміну форм і методів оцінювання; формування здатності працювати з інформаційними джерелами, навичок роботи в групі, умінь спланувати діяльність для досягнення результату, представити результати своєї діяльності.

Перевагами проектної діяльності я вважаю свободу вибору теми, використання різних джерел інформації (друкарських, електронних) і виділення з великого об'єму інформації головного. Багато часу приділяється самостійній роботі. В ході роботи учні аналізують власну роботу, мають можливість порадитися з іншими учнями і скорегувати свою діяльність. Вчитель не втручається в творчий процес, а тільки направляє роботу учнів і вказує на помилки. Під час захисту свого проекту учень розвиває також свою комунікативну компетентність, вчиться виступати перед аудиторією.

Невід'ємною частиною будь-якого уроку інформатики є рішення різних задач, виконання завдань. На уроці учні виконують завдання як практичного, так і теоретичного характеру. Ні зміст стандартних шкільних завдань, ні процес їх рішення звичайно не викликають пізнавального інтересу в учнів і бажання розвитку інформаційної компетентності. Тому в своїй практиці, для підвищення пізнавального інтересу, я застосовую творчі завдання.

Творчий характер діяльності та рівень формування інформаційної компетентності я визначаю в процесі постійного спостереження за виконанням завдань кожним учнем з наступних позицій: рівень розвитку внутрішньої мотивації діяльності учня; оригінальність методу рішення; творча фантазія; оригінальність оформлення; рівень використання міжпредметних зв'язків; уміння здійснювати самоаналіз своєї діяльності, виявлення застосованих способів і оцінка результатів.

В учнів з низьким рівнем розвитку інформаційної компетентності активність на уроках ситуативна, перевага віддається завданням репродуктивного характеру, із стереотипними діями. Учні з середнім рівнем розвитку інформаційної компетентності віддають перевагу також пошуковому характеру діяльності, але не завжди схилі до виконання творчих завдань, їх самостійна діяльність носить епізодичний характер, залежить від зовнішніх стимулів. Учні з високим рівнем розвитку відрізняються самостійністю, активною участю на уроці, перевагою учбової діяльності важчого характеру.

Під формуванням інформаційної компетентності я розумію поетапне просування учнів від низького рівня інформаційної компетентності до середнього, від середнього – до високого. Потрібно враховувати, що процес формування інформаційної компетентності дуже складний і довготривалий і залежить від вікових особливостей дитини.

 Проблема контролю учбових досягнень завжди дуже актуальна, особливо з такого предмету як інформатика, де існує межа між теоретичними знаннями і практичними навичками й уміннями учнів. Учні можуть успішно працювати за комп'ютером, але при цьому не володіти теоретичною частиною.

Використання тестів дає можливість оцінювати рівень відповідності сформованих знань, умінь і навичок учнів на уроках інформатики, дозволяє вчителю скорегувати учбовий процес.

У своїй роботі я прагну організувати чітку систему контролю за допомогою тестування. На мій погляд, саме тестовий контроль підходить для оцінки вчителем роботи учнів з матеріалом розділу, особливо теоретичним. Тести примушують учнів мислити логічно, використовувати зорову увагу, укріплюють пам'ять. Для організації тестів не вимагається багато часу уроку, але вони виконують певну позитивну роль в процесі навчання, розвитку, виховання. Учням подобається працювати з тестами. Їх можна скласти з усьому курсу або з окремої теми, що вивчається, і використовувати при повторенні.

Розробку тестових завдань учні самі можуть виконати як підсумкову роботу, наприклад з теми “Табличний процесор Microsoft Excel” або використовуючи вивчену мову програмування Паскаль або Делфі. Досвід показує, що і самі учні віддають перевагу тестуванню над іншими методами контролю знань, вважаючи його найбільш об'єктивним.

Створення тесту починається зі збору завдань тестової форми, які повинні мати форму логічного твердження, бути короткими, включати варіанти відповіді або місце для відповіді. Для створення тесту учню потрібно вивчити багато матеріалу, щоб він міг чітко сформулювати запитання та варіанти відповідей, та сам знав правильну відповідь.

При вивченні теми «Комп’ютерні мережі» також формується інформаційна компетентність. Так, наприклад, робота в мережі Інтернет забезпечує користувачу доступ до вітчизняних і зарубіжних інформаційних ресурсів. Розповсюдження електронної пошти і проведення телеконференцій в режимі реального часу надали можливість учням і педагогам оперативно обмінюватися інформацією, ідеями, планами зі своїми однолітками в інших регіонах країни і за кордоном, брати участь в сумісних проектах, розширюючи таким чином свій кругозір, підвищуючи культурний рівень, удосконалюючи комунікативні навички, формуючи культуру спілкування і ін. Тема не складна для розуміння, тому при вивченні теорії я намагаюсь більшу частину роботи перекласти на учнів. Дозволяється користуватись всіма джерелами інформації. Вони самостійно вивчають матеріал з обраної теми, а потім доповідають перед класом основні моменти питання. Після заслуховування всіх питань можна провести круглий стіл, наприклад з теми «Інтернет: за чи проти?», «Яка пошта краща: звичайна чи електронна?», де учні зможуть аргументовано висловити  свої думки. Для того щоб це було можливо, учням потрібно дуже ретельно продивитись інформацію, обробити її, записати тези у зошиті, і тільки потім зробити висновок.

Для формування інформаційної компетентності підходять також творчі завдання. Наприклад, скласти вірш із декількома словами з галузі інформатики, або підготувати сценарій «комп’ютерної казки» та проінсценувати її. Також цікавими для учнів є уроки-конференції, на яких кожен може висказати свою думку. Підготовка і проведення таких уроків потребує обробки великої кількості інформації.

Процес формування інформаційної компетентності впливає на результативність роботи учнів. При дослідженні учбових досягнень протягом останніх років, можна прогледіти підвищення рівня успішності учнів, розвиваються особисті якості: самостійність, дослідницькі уміння, рефлексія власної діяльності, навички критичного мислення, мотивації професійної діяльності. Будь-яке навчання в сучасному світі вимагає від людини самодисципліни, відповідальності і самонавчання, самостійного пошуку інформації, що триває все професійне життя.

 Формування у учнів інформаційної компетентності задовольнить основну вимогу до якості сучасної освіти - уміння орієнтуватися в світовому інформаційному просторі, володіння навичками роботи з великими і постійно змінними масивами інформації, володіння інформаційною культурою. 

 

doc
Додано
30 жовтня 2018
Переглядів
399
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку