19 липня о 18:00Вебінар: Реалізація національно-патріотичного проекту в закладах дошкільної та середньої освіти

Методичні рекомендації "Розвиток критичного мислення учнів на уроках інформатики"

Про матеріал

В матеріалах описаний досвід роботи вчителя з розвитку критичного мислення учнів на уроках інформатики. Описані форми та методи роботи на уроці та в позакласний час.

Перегляд файлу

1

 

«Розвиток критичного мислення учнів на уроках інформатики»

 

Вчитель інформатики багатопрофільного ліцею №62

Безкороваєва Наталія Володимирівна

 

 

У Національній доктрині розвитку в XXI столітті зазначається, що стратегічним напрямком розвитку освіти в демократичній Україні є забез­печення умов для розвитку, самоствердження і самореалізації особистості впродовж життя. Однією із найважливіших цінностей демократичного суспільства є свобода вибору і здатність цей вибір свідомо та самостійно здійснювати.

Процеси демократизації та гуманізації суспільства, бурхливий роз­виток інформаційних технологій, а також можливість виникнення не­гативних наслідків їх застосування для людства ставлять перед загально­освітніми закладами завдання формувати новий тип випускників — то­лерантних, відкритих до демократичного спілкування, здатних критично оцінювати події навколишнього світу й адекватно на них реагувати. Тому одним із основних завдань системи освіти України є підготовка грома­дян, здатних критично мислити і на високому інтелектуальному рівні розв'язувати проблеми, що постають перед українським суспільством [5, c.5].

Критично мисляча людина здатна проаналізувати інформацію, зі­брану з різних джерел, оцінити її достовірність, адекватність конкретній і проблемній ситуації, суперечливість даних, аргументів для доведення. Однією з основних ознак критичного мислення є здатність виявляти і виправляти помилки у власних і чужих міркуваннях. Критичне мислення дозволяє учням незважаючи на авторитети мати власну думку в контексті навчальної програми, надає можливості засвоювати новий досвід, що є метою навчання під час реалізації інноваційних підходів до освітнього процесу. Операційною основою критичного мислення є рефлексія, яка сприяє розвитку аналітичного складу розуму стимулює постійне прагнення особи, яка навчається, до набуття нових знань і творчого їх застосування.

З урахуванням цього саме критичне мислення має бути покладено в основу розвитку в учнів можливостей засвоювати новий досвід; шукати способи вирішення проблем, засновані на висуненні гіпотез, пропозицій; сприймати нові ідеї, аналізувати висновки з них; зіставляти різні погляди, точки зору; обирати власну позицію та обґрунтовувати її до­цільність або оптимальність у конкретній ситуації; бачити невизначеність і помилковість суджень, які пропонуються іншими. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік. Можна виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення. Головними із них є такі: час, очікування ідей, спілкування, цінування думок інших, віра в силу учнів, активна позиція.

Важливим у цьому відношенні є те, що урок критичного мислення має певну структуру та складається з п’яти основних етапів: розминка; обґрунтування навчання; актуалізація; усвідомлення змісту; рефлексія. Процес планування уроку критичного мислення учнів можна умовно поділити на три етапи: підготовка (планування) уроку; проведення уроку; робота після уроку.

Учитель, готуючись до уроку з певної теми й обираючи свої підходи до його реалізації, уважно аналізує навчальний матеріал для того, щоб виявити всі можливості для розвитку критичного мислення шляхом активного навчання. Також він повинен усвідомлювати, що урок має бути корисним не тільки через його зміст, а й через те, що навчає учнів працювати різними методами, розвиває їх мислення.

Учитель, готуючись до уроку розвитку критичного мислення, ставить перед собою ряд питань, щодо мотивації корисності змісту уроку:

  • Як цей урок пов’язаний з іншими темами, як на цьому уроці використовуються знання, набуті раніше?
  • Як цей урок пов’язаний з подальшими уроками за темою, які знання, навички, компетенції учнів, сформовані на цьому уроці, є головними для подальшого вивчення теми?
  • Як тема, що вивчається, пов’язана з досвідом учнів?

З’ясувавши, яку цінність має урок, учитель повинен бути готовим пояснити це учням.

Учитель має чітко визначитись, що буде оцінюватись на уроці, які критерії оцінювання і, головне, що буде доказом того, що в учнів сформовані певні знання, навички, компетенції.

Учитель, плануючи актуалізацію, ставить перед собою такі питання:

  • Як спонукати учнів зосередити увагу на темі?
  • Якими шляхами будуть відновлені попередні знання?
  • Як наштовхнути учнів на те, щоб питання, необхідні для повторення, були сформовані самими учнями?

Учитель планує модель уроку з провідним компонентом – знання чи способи діяльності. Передбачає, якими шляхами і методами, в якій формі ця модель буде реалізована.

Як свідчить аналіз наукової літератури, можна виділити такі основні аспекти в розкритті сутності критичного мислення: діяльнісно-процесуальний, морально-особистісний і психолого-педагогічний. Прихильники діяльнісно-процесуального підходу (О. Бандурка, І. Загашев, І. Кенєва, Ю.Мінаєв, Н. Тихонська, Т. Воропай, О. Тягло, О. Коржуєв, Ч. Купісевич, Г.Липкіна, М. Ліпман, С. Кілі, В. Руджеро, Р. Пауль, А. Ребер, Д, Халперн, Т.Хачумян та інші) відзначають, що критичність мислення передбачає оцінку якості розумового процесу, наявність специфічних розумових операцій, а саме: оцінних, рефлексивних дій, навичок са­мооцінки та коригування, що сприяють покращенню та ефективності інтелектуальної діяльності людини.

Так, на думку відомого українського дослідника проблеми критичного і мислення О.Тягла, критичне мислення забезпечує систематичне  вдосконалення процесу й результатів розумової діяльності на основі її критичного аналізу, розуміння та оцінки. М. Ліпман характеризує критичне мислення як майстерне, відпові­дальне мислення, яке ґрунтується на визначених критеріях, є чутливим  до контексту й самокоригується. Науковці Л. Велитченко, Г. Липкіна, Л. Рибак, А. Ребер, Д. Халперн, Н.Чернега вважають, що критичність мислення полягає в умін­ні індивіда суворо оцінювати свої думки і сторонні впливи, виявляти в них сильні та слабкі аспекти, не приймати за істину кожну здогадку, а піддавати її сумніву й перевірці[5, c.24].

Технологія формування та розвитку критичного мислення базується на дослідженні проблем та ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки та визначення міри корисності інформації відносно особистісних потреб і цілей. Критичне мислення – процес, який найчастіше починається з постановки проблеми, продовжується пошуком і осмисленням інформації, закінчується прийняттям рішення щодо розв’язання поставленої проблеми.

Критичне мислення – здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти, обробити, проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію, змінювати думки, якщо вони неправильні; вміти обирати єдино вірне розв’язання проблеми; бути відкритим до сприйняття інших думок і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

Критичне мислення має такі характеристики:

  1.               Самостійність. Мислення стає критичним, тільки якщо носить індивідуальний характер.
  2.               Постановка проблеми. Критичне мислення часто починається з постановки проблеми. Її розв’язання стимулює людину мислити критично.
  3.               Прийняття рішення. Закінчення процесу критичного мислення – прийняття рішення, яке дозволить розв’язати поставлену проблему.
  4.               Чітка аргументованість. Людина, яка мислить критично, повинна підкріпити прийняте нею рішення вагомими, переконливими власними аргументами, які б доводили рішення найкращим, оптимальним.
  5.               Соціальність. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію повинна в спілкуванні. У результаті спілкування позиція поглиблюється, або може щось змінитися в ній.

Учень, який мислить критично:

- має здатність сприймати думки інших критично. Прислухається, оцінює, аналізує.

- компетентна людина. Виявляє прагнення до аргументації рішення на основі життєвого досвіду.

- небайдужий у сприйнятті подій. Виявляє інтелектуальну активність у різних життєвих ситуаціях.

- має незалежність думок. Прислуховується до критики на свою адресу, може протиставити свою думку іншим, може не погодитись з групою.

- допитливий. Виявляє вміння проникнути в сутність проблеми, глибину інформації.

- здатний до діалогу і дискусії. Вміє вести діалог, вислухати з повагою думку інших, переконливо доводити свою позицію, толерантно поводити себе під час дискусії.

Умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення:

  1.               Час. Учні повинні мати достатньо часу для збору, обробки інформації з проблеми, вибору оптимального способу презентації свого рішення. Роботу можна вести не тільки на уроці, а й перед і після нього.
  2.               Очікування ідей. Учні повинні усвідомлювати, що від них очікується висловлення власних думок у будь-якій формі.
  3.               Спілкування. Повинні мати можливість для обміну думками.
  4.               Цінування думок інших. Повинні вміти слухати і цінувати думки інших. Усвідомлювати, що важливо вислухати всі думки, щоб мати остаточно сформульовану власну думку.
  5.               Віра в сили учнів. Можна висловлювати будь-які думки. Учитель повинен створити середовище, вільне від жартів, глузувань.
  6.               Активна позиція. Займаючи активну позицію, учень повинен отримувати справжнє задоволення від здобуття знань.

Структура уроку критичного мислення

1. Розминка. Створення сприятливого психологічного клімату на уроці.

2. Обґрунтування навчання. Постановка мети уроку і розвиток мотивації до вивчення конкретної теми.

3. Актуалізація. Відтворюються знання, вміння, встановлюється рівень досягнень з теми.

4. Усвідомлення змісту. Знайомство з новою інформацією, аналіз, визначення особистого її розуміння.

5. Рефлексія. Учень стає власником ідеї, рішення, знань. Отримує можливість використати знання, обмінятися ними з іншими, оцінити себе та інших.

Методи формування та розвитку критичного мислення

Розминка

Обґрунтування навчання

Актуалізація

Усвідомлення змісту

Рефлексія

«Метод прес»

«Метод прес»

«Обери позицію»

«Різнокольорові капелюшки»

«Обери позицію»

«Рюкзак»

«Есе»

«Метод прес»

«Дискусія»

«Метод прес»

«Розминка»

 

«Сюрприз»

«Критичне читання тексту в парах»

«Самооцінка»

«Сенкан»

 

«Розумний куб»

Система позначок «Поміч»

«Сюрприз»

«Асоціативний кущ»

 

«Сенкан»

Джигсоу

«Рюкзак»

«Есе»

 

«Асоціативний кущ»

Взаємо навчання

«Різнокольорові капелюшки»

«Ключові слова»

 

«Есе»

Реакція читача

«Розумний куб»

 

 

«Ключові слова»

Передбачення за ключовими виразами

«Сенкан»

 

 

Читання в парах, групах

Кероване читання

«Асоціативний кущ»

 

 

«Мозкова атака»

Гронування

«Есе»

 

 

Дискусія в групах

Порушена послідовність

«Ключові слова»

 

 

Гронування

Понятійна таблиця

Дискусія у парах, групах («кутки»)

 

 

Питання-відповідь

Написання звіту за різними джерелами

Гранування

 

 

Запис ідей, що виникли під впливом…

 

Запис наприкінці уроку кількох рішень про найважливішу або найцікавішу ідею.

 

 

Порушена послідовність

 

Запитання – відповідь

 

 

Вільне письмо

 

Речення з відкритим кінцем

 

 

Передбачення

 

Вільне письмо

 

 

Дискусійна сітка (1-10)

 

Дискусійна сітка

 

 

 

 

Діаграма Венна

 

 

 

 

Шкала цінностей

 

Методи критичного мислення можна використовувати на уроках інформатики. Учитель може застосовувати на своїх уроках метод дискусії, який дозволяє ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися знаходити факти, доводи, ідеї, які дозволяють захиститися від критики; вчитися аналізувати ситуацію, структурувати, добирати аргументи для розв’язання проблеми; розвивати комунікативні навички, навички толерантної поведінки.

Учитель на уроках інформатики може застосовувати метод «Розумний куб», який створює на уроках ігрові моменти. Виготовляється один куб для індивідуального чи фронтального опитування, на кожній з граней якого написано одне з питань, за яким можна дати характеристику чого-небудь, провести аналіз, порівняти тощо. Учень кидає куб і відповідає на питання, яке йому випало на певній грані.

Застосування методу «Обери позицію» допомагає навчитися обирати позицію відносно спірних проблем, висувати аргументи на захист свого вибору та прислухатись до аргументів тих, хто обирає іншу позицію. Суть методу полягає втому, що учням пропонується проблемна ситуація та шкала, на якій вони можуть позначити свою позицію. Після обговорення проблемного питання учень може зайняти іншу позицію, якщо думка змінилася (ТАК, НІ, НЕ ВИЗНАЧИВСЯ). Цей метод застосовується на уроках, коли виникають дискусійні моменти. Наприклад, вивчаючи тему «Інтернет», учні намагаються відповісти на питання: «Інтернет: допомога чи шкода навчанню?». Результатом цього обговорення може стати проект чи презентація.

Метод «Самооцінка» - дає можливість залучити всіх учнів до роботи на кожному уроці; вчить контролювати та оцінювати свої дії та дії інших учнів; дає можливість краще зрозуміти оцінку, що виставляє вчитель; надає вчителю та учням інформацію про необхідність корекції знань; можливість диференціації домашнього завдання.

Задача будь-якого вчителя навчити учнів знаходити вагомі аргументи і формулювати свою думку відносно спірного питання; розбиратися у своїх ідеях, а також формулювати їх у вигляді чіткої та логічної структури. Тому учитель може застосовувати також метод «Прес». Цей метод допомагає навчитися знаходити вагомі аргументи і формулювати свою думку відносно спірного питання; розбиратися у своїх ідеях, а також формулювати їх у вигляді чіткої та логічної структури.

Етапи методу

1. Висловлюємо свою думку: ,,Я вважаю…’’

2. Пояснюємо причину такої точки зору: ,,Тому що…’’

3. Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: ,,…Наприклад…’’

4. Узагальнюємо, формулюємо висновки: ,,Отже…’’, ,,Таким чином…’’

На етапі рефлексії може застосовуватись метод «Сюрприз». Цей метод полягає в тому, що під час підбиття підсумків уроку із «чарівної скриньки» учитель (учень) витягає картки, які в стислій формі ілюструють матеріал уроку і потребують коментарів: заповнення пропусків у правилах, вибір методів для розв’язання проблемних ситуацій. Цей метод використовується для опрацювання результатів уроку, дає можливість наприкінці уроку зосередитись на головному, створює умови для введення в урок елементів гри, сприяє розвитку зацікавленості предметом, дає можливість плавного переходу до коментування домашнього завдання та за необхідністю корекцію знань учнів.

Метод етапу рефлексії «Рюкзак» полягає в тому, що кожен з учнів стисло записує на папері відповідь на питання: ,,Які з тих умінь, знань, способів дій, що отримали на уроці, вони візьмуть із собою для використання на інших уроках,  у житті, для виконання домашнього завдання, тематичного оцінювання тощо?’’ Цей метод застосовується майже на всіх уроках.

Критичне мислення вдало можна розвивати у проектній діяльності. Наприклад, при вивченні теми «Графічний редактор» учні створюють проекти за допомогою програм Paint та Flash. При роботі над проектом «Будинок моєї мрії» треба було створити проект будинку: зовнішній вигляд (у програмі Flash), план будинку (у Paint) та описати будівлю та її матеріали у програмі Word. Також тут використовується знання текстового редактору. У цій роботі проходять міжпредметні зв’язки з геометрією та кресленням і вона прививає інтерес до професій конструктора та дизайнера.

При вивченні основ програмування на кожному уроці формують критичне мислення. Це необхідно для створення алгоритму до задачі, для написання програми. Треба не тільки скласти програму чи алгоритм, а й передбачити ефективну роботу програми, використання меншої кількості ресурсів та часу на виконання.

При вивченні теми «Електронні презентації» учні створюють власну презентацію з обраної теми. Учень сам обирає тему, яка його цікавить. Вони самостійно підбирають інформацію з теми, обробляють її, додають ілюстрації та за допомогою програми PowerPoint, яку вивчають протягом теми, створюють власний продукт. Після закінчення роботи, кожен учень захищає свою роботу перед класом і відповідає на поставлені запитання. При вивченні теми «Текстовий редактор», та «Використання Microsoft Publisher в інформаційному просторі» учні створюють газету. Теми рубрик обирають самі, але всі вони повинні стосуватись інформатики і комп’ютера. Клас поділяється на 2 групи, в кожній назначається керівник. Керівник розподіляє теми сторінок. При розробці титульної сторінки та ілюстрацій к статтям використовуються знання з теми «Графічний редактор». Кожний учасник групи виготовляє свою сторінку: це може бути цікава стаття, кросворд, корисні поради, анекдоти та інше. Також при вивченні цих тем створюються сторінки для шкільної газети.

При вивченні теми «Технології обробки мультимедійної інформації» учні створюють свій власний відеокліп. Можна створити кліп про себе, про свій клас, про школу, домашні тварини, про спорт та інше. При створенні кліпу використовуються фотографії, відеофрагменти, самостійно створюються коментарі.

Переваги такої діяльності: свобода вибору теми, використання різноманітних джерел інформації (печатних, електронних) та виділення із великого обсягу інформації головного – критично мислити. Багато часу приділяється самостійній роботі. В ході роботи учні критично аналізують власну роботу, мають змогу порадитись з іншими учнями і скорегувати свою діяльність. Учитель не втручається в творчий процес, а лише спрямовує роботу учнів і вказує на помилки. При захисті свого проекту учень розвиває свої комунікативні здібності, вчиться виступати перед аудиторією.

Також при роботі я використовую такі методи навчання: «мозковий штурм», вибір оптимального методу рішення задачі, дискусія, робота з літературою, інформаційні технології (комп’ютерні  програми, Інтернет), групова робота, аналіз, синтез, «обери позицію», метод прес, асоціативний кущ, проектна діяльність. Все це розвиває всі види компетентностей учнів і формує критичне мислення. Використання методів технології формування та розвитку критичного мислення дає можливість зробити уроки більш цікавими, сучасними, активізує пізнавальну діяльність учнів, розвиває їх творчі здібності.

Мета сучасної школи — навчити молодих людей самостійно здобу­вати знання, знаходити найоптимальніші вирішення певної проблемної ситуації, аргументовано відстоювати власну позицію, чітко висловлювати свою думку, мати розвинені комунікативні здібності. Як відомо, окремі навички критичного мислення формуються стихійно, якщо людина має достатньо багатий життєвий досвід. Проте такий досвід відсутній у більшості учнів. Учні не отримують навичок критичного мислення автоматично. Молода людина має пройти через систематичний про­цес критичного аналізу та його рефлексії.                                                                                                                                                                                                                                        

Критичність мислення необхідно формувати та роз­вивати в навчальному процесі. Воно виховується внаслідок добре продуманого навчального плану, реалізація якого дозволить учням послідовно підійти до усвідомленого формування відповідних умінь критичного мислення та їх застосування на практиці. Навчання критичному мисленню приводить учнів до чіткого розуміння того, що отримані результати залежать від способу їх отримання [5, c.6].

Методів і форм розвитку критичного мислення багато, але головною причиною того, що саме їх треба використовувати в навчальному процесі є те, що вони роблять дитину активною на уроці, учать висловлювати, доводити свою правоту, переконувати інших, робити аргументовані висновки, формують власне світобачення, визначають життєву позицію, своє місце в сучасному світі, готують до життя.

Досвід представлений для використання учителями навчальних закладів.

 

Перелік використаної літератури

  1. Бухалова Н. Як навчити учня вчитися: поради та рекомендації. – К.: Шкільний світ. – 2007. – с.6.
  2. Волковська Т.І. Технологія розвитку критичного мислення// Управління. – 2008.  - №19-21.
  3. Житник Б.О. Методологічні проблеми дослідницької діяльності вчителя. – Х.: Основа. – 2008.
  4. Кроуфорд А., Саул В., Метью С., Макінстер Д. Технології розвитку критичного мислення учнів. – К.: Плеяди. – 2006. – 220с.
  5. Марченко О.Г. Формування критичного мислення школярів. – Х.: Основа. – 2007
  6. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: науково-методичний посібник. – К.: АСК. – 2004. – 192с.
  7. Тягло О.В. Критичне мислення. – Х.: Основа. – 2008
  8. Ярослав Н., Король С. Пізнавальна діяльність особистості. Навчально-методичний посібник. – Ніжин: НДУ ім.М.Гоголя. – 2005. – 117с.

 


Додаток №1

 

Завдання для розвитку критичного мислення

 

  1. Лист самооценивания при изучении темы «Правила работы с основными объектами операционной системы»

 

Фамилия:

да

частично

нет

1

Я знаю, что такое файл, папка и понимаю различия между ними

 

 

 

2

Я знаю разные типы файлов и соответствующие им значки

 

 

 

3

Я умею определять свойства файлов и папок

 

 

 

4

Я умею строить структуру диска в виде дерева папок

 

 

 

5

Я могу найти информацию в справочной системе ОС

 

 

 

6

Я приобрел новые полезные навыки

 

 

 

7

У меня не было проблем с выполнением заданий

 

 

 

Особенно полезными для меня были

Я хотел бы больше узнать

 

 

 

  1. Тема: УСТРОЙСТВО КОМПЬЮТЕРА

 

ЗАДАНИЕ: вы работаете продавцом-консультантом в магазине компьютерной техники. Подберите по прайс-листу конфигурацию компьютерной системы для:

  1. Программиста
  2. Домохозяйки
  3. Школьника
  4. Видеомонтажера
  5. Опытного пользователя, работающего с графикой и мультимедиа

 

Пояснение: выберите покупателей из предложенного списка или предложите других.

 

Ответ зафиксировать в тетради в виде таблицы и озвучить его:

 

Покупатель

Конфигурация компьютерной системы

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прайс-лист

Наименование товара

Цена (грн)

ЭЛТ-МОНИТОРЫ

17” LG710BH

700

17” Proview DX-787 <Silver - Black>0.25, 1600×1200

928

17” Samsung 795DF

961

17” Samtron 76E

380

ЖК-МОНИТОРЫ

15” BenQ FP51 <Silver - Black>, 1024×768

1240

15” Samsung 540B <Silver>, 1024×768

1250

17” Acer AL1717 AS

1310

17” LG L1717S

1370

ПРОЦЕССОРЫ

Athlon 64 3000/512K S-754

680

Celeron 1.7 ГГц/128К/400МГц S-478

300

Celeron 341 – 2.93 ГГц

435

Pentium 4 506 (2.667 ГГц S775)

560

Pentium 4 640 (3200 МГц) S-775 Box

1470

Pentium 4 820 (2800 МГц) lga775

1000

ОПЕРАТИВНАЯ ПАМЯТЬ

SDRAM 128Mb

80

DDR 256Mb

125

DDR 512Mb PC3200 Hynix

250

DDR 1024Mb PC3200(400) Digma

450

DDR 1Gb/400 Hynix

570

ВИНЧЕСТЕРЫ

40 GB Seagate

240

40 GB Samsung (SPO411N)

290

80 GB WD IDE WD800JB

300

80 GB Seagate (ST380013AS) Serial ATA

320

120 GB Seagate (ST3120022A) U-ATA100

430

160 GB WD 1600JS SATA II

450

200 GB Samsung IDE SP2014N

480

250 GB  SATA-II 300 Seagate Barracuda 7200.9

600

ВИДЕОКАРТЫ

AGP ATI R9250 128 Mb

200

AGP NV GF6600 256 Mb 128bit DDR TV+DVI

580

PCI-E 512 Mb nVidia GeForce 6600 DDR2 Sparkle HDTV+DVI 128bit

800

МАТЕРИНСКИЕ ПЛАТЫ

ASUS A8N5X S-939

480

Biostar 1945P-A7 S-775

600

Biostar NT44X-A7  S-754

350

КОРПУС

ATX

360

КЛАВИАТУРА

PS/2 Mitsumi Business Silver

30

BTC-8190 PS/2

110

Genius KB-16e Multimedia

160

МЫШИ

MF-O2BP Dialog Favourite Optical – 5 кнопок + ролик прокрутки, PS/2

28

Мышь беспроводная

120

МОДЕМ

Acorp PCI Spriner@56k Prime V.92

125

 

  1. Заполнить таблицу сравнения методов запуска программ на выполнение.

Название метода

Описание метода

Использована программа или функция

 

 

 

 

  1. «Корзина понятий»

Предлагается в клетках записать те ассоциативные понятия, которые у вас возникают, когда вы слышите это слово.

 

 

  1.  Предлагается текст «Составляющие операционной системы». Прочитав его, заполнить «Бортовой журнал»

Что мне известно по этой теме?

Что нового я узнал из текста?

 

 

 

  1. Написать небольшое Эссе о том, что я узнал сегодня на уроке.

 

  1. В таблицу записать понятия данной темы, которые дают ответы на предложенные вопросы.

Вопросы

Основные понятия темы

Что?

 

Какой?

 

Чем отличается?

 

Почему?

 

Где?

 

Кто?

 

Когда?

 

С чем связано?

 

 

  1. Прочитать предложенный текст и пометить факты согласно предлагаемым меткам.

V

Я это знал

+

Это для меня абсолютно новое

-

Это противоречит тому, что я знал

!

Я хочу знать об этом больше

Размещено на Allbest.ru

doc
Додано
30 жовтня 2018
Переглядів
458
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку