Методичні рекомендації "Формування основ здоров’язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку"

План 

1.    Вступ. 

2.    Найважливіша цінність людини – здоров’я. 

3.    Здоров’язбережувальні компетентності у дошкільників.

4.    Реалізація здоров’збережувальних технологій.

5.    Формування життєвих навичок здорового способу життя.

6.    Висновок.

Здоров'я – найважливіша цінність не лише окремо взятої людини, але й загалом усього суспільства. Щоб людина мала змогу піклуватися про своє здоров'я, про розвиток, вона повинна свідомо ставитися до життя, як до найважливішого дарунку природи. Тому формувати культуру здоров'я особистості, прищеплювати розуміння пріоритету здорового способу життя, надавати грунтовні знання про основи здоров'я потрібно дітям з раннього віку, щоб знання, вміння, та навички перейшли у звичні необхідні потреби.

Батьки завжди прагнуть бачити своїх малят здоровими, та щасливими, фізично розвиненими, загартованими, захищеними від усіляких негараздів.

Щоб дитина знала що таке здоров'я, що впливає на нього, що для нього корисне, а що – шкідливе, як зберегти і зміцнити своє здоров'я – про це мають подбати батьки та педагоги.

Важливим аспектом діяльності педагогів ЗПО є різнобічний і гармонійний розвиток дітей, створення умов для збереження, зміцнення і відновлення їхнього здоров’я, розвиток рухових та фізичних якостей, формування у дошкільників здоров’язбережувальної компетентності, основою якої є життєві навички, що сприяють фізичному, психічному, соціальному та духовному здоров’ю. Всі види діяльності дітей у ЗПО мають бути

«валеологічно обгрунтованими, тобто побудованими з урахуванням базових потреб дошкільників: потреби у саморозвитку, грі, наслідуванні, набутті досвіду». Одним із засобів вирішення даної проблеми – є використання здоров’язбережувальних технологій.

На сьогоднішній день провідними психологами, педагогами, медиками створено різні методики здоров’язбережувальних технологій. Аналізуючи їх можна виділити такі типи:

•        здоров’язберігаючі – технології, що створюють безпечні умови для перебування дитини в ЗПО, ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (врахування вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідності розумового та фізичного навантаження можливостям дитини;

•        оздоровчі  технології – спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я дітей (фізична підготовка, загартування, гімнастика, музична терапія…)

•        технології навчання здоров’ю – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок, статеве виховання, профілактика травматизму;

•        виховання культури здоров’я – виховання особистісних якостей, які сприяють збереженню і зміцненню здоров’я, формуванню уявлень  про здоров’я,  як цінність, посиленню мотивації на ведення  здорового  способу життя.

Реалізація здоров’збережувальних технологій передбачає:

•        організацію освітнього середовища в ЗПО за вимогами  особистісноорієнтованого підходу;

•        створення комфортних умов перебування в ЗПО для всіх дітей, в тому числі і з особливими потребами;

•        вибір оптимальних технологій виховання і навчання з урахуванням віку, статі, індивідуальних особливостей розвитку дитини;

•        оптимізацію соціально-гігієнічних умов життєдіяльності дітей і педагогів.

Вибір здоров’язбережувальних педагогічних технологій залежить від програми, за якою працюють педагоги, конкретних умов ЗПО, професійної компетентності педагогів.

        Таким чином, дуже важливо, щоб кожна з технологій мала оздоровчу спрямованість, а використана в комплексі здоров’язбережувальна діяльність, формувала б у дитини стійку мотивацію на здоровий спосіб життя, повноцінний різнобічний розвиток.

Найбільш адаптованими здоров’язбережувальними технологіями  раннього віку, які  використовуємо  в межах нашого закладу:

•        пальчикова гімнастика;

•        гімнастика для очей;

•        дихальна гімнастика;

•        сезонні оздоровчі забавлянки.

Здоров’ятворчі  та здоров’язбережувальні  технології можна використовувати у різних організаційних видах роботи, протягом дня, інтегруючи їх у різні види діяльності дітей. 

Здоров’язбережувальні технології – такі, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці вихованців у ЗПО та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог), відповідності навчального та фізичного навантаження можливостям дитини. Отже, завданням технологій, що оберігають здоров’я, є формування життєвих навичок здорового способу життя.

Впровадження здоров'язбережувальних технологій потребує від мене поперше, не допускати перевантаження учнів, визначаючи оптимальний обсяг навчальної інформації й способи її подання, враховувати інтелектуальні та фізіологічні особливості учнів, індивідуальні мовні особливості кожного учня. Намагатися планувати такі види роботи, які сприяють зниженню втоми. 

 Впровадження здоров'язбережувальних технологій в освітній простір дошкільнят реалізовується мною через зміну видів діяльності, чергування інтелектуальної , емоційної, рухової діяльності; групової й парної форм роботи, які сприяють підвищенню рухової активності, вчать вмінню поважати думки інших, висловлювати власні думки, правилам спілкування; проведення ігор та ігрових ситуацій. У вихованців розвинута інтуїтивна здатність чути емоційний стан педагога, а тому з перших хвилин заняття я створюю середовище доброзичливості, позитивного емоційного налаштування, бо психологічний стан і психологічне здоров’я дітей впливає і на фізичне здоров’я. Велике значення для попередження втоми є чітка організація навчальної праці. Антистресовим моментом на занятті є стимулювання учнів до різноманітних способів розв’язання завдань без страху помилитися або знайти помилку на дошці, яку я зробила навмисне. Цей прийом не лише впливає на емоційний стан дітей, а й розвиває їх увагу. Сучасні діти все менше перебувають на свіжому повітрі, а шляхом проведення цікавих рухливих перерв можна не лише зняти втому, а й поліпшити психічний настрій. Після активного відпочинку вихованці відволікаються на занятті у 4 рази менше.  

 Музичний супровід на занятті є одним з компонентів формування здоров'язбереження. В музиці, як відомо, знаходиться величезний здоров’язміцнюючий потенціал. Вона допомагає знімати стреси, стимулювати роботу мозку, підвищити засвоєння, сприяє естетичному вихованню. Наш емоційний стан, процеси сприйняття, запам’ятовування, розуміння залежить від того, що ми слухаємо. Звук – це енергія. Залежно від частоти коливання, рівня голосності, ритму, звук впливає на людину. Правильно підібрані мелодії здатні активізувати людські резерви. Будь-які дії, приклади, розповіді під музичний супровід залишаються у пам’яті дитини набагато довше. Крім того, дитина, випадково знов почувши цю музику згадує про цікаве заняття. Існує безліч різних стилів та напрямків музики. Оздоровчі хвилинки під час уроків я комбіную з фізичних вправ для постави, вправи для очей, рук, шиї, ніг. 

Пальчикова гімнастика допомагає не лише зняти втому, а розвиває мислення. Маніпуляції рук впливають на функціонування центральної нервової системи, розвиток мовлення. Прості рухи зап'ясть допомагають зняти загальну напругу, а також власне з рук, розслаблюють губи, що сприяє покращенню вимови звуків, розвитку мовлення дитини. Мовлення дітей перебуває у прямій залежності від розвитку дрібної моторики руки. "Пальчикові" ігри являють собою віршовані рядки, що ілюструються за допомогою ритмічних рухів рук, пальчиків. Таким чином гра допомагає розв’язати задачі різної важкості, формувати нові необхідні вміння та навички. Важливо, щоб гра повторювалась упродовж певного проміжку часу. Наприклад, гра, присвячена весні, протягом 2-х перших весняних тижнів. Потім на зміну приходить нова пальчикова гра, пов'язана із певною подією, святом, періодом року. Ігри з пальцями допомагають не тільки розвивати мовлення та інтелектуальні здібності дитини, а також знімуть психічне навантаження, стануть у пригоді для створення робочого ритму впродовж дня. Виконуючи правила гри, діти привчаються зосереджуватися, контролювати свою поведінку, в результаті чого виховується воля, формуються дисциплінованість, вміння робити за планом, приходити на допомогу один одному. 

Також я використовую розважальні ігри з метою формування в дітей здоров’язбережування. Це ігри-забави (ігри з ляльками, предметами) святкові розважальні ігри. Такі ігри розширюють інтереси вихованців, формують культуру спілкування, виховують почуття гумору. Моє завдання як педагога не тільки дати дитині знання, а й зберегти його фізичне, моральне, психічне та соціальне здоров’я.  

 Здоров'язбережувальні технології вчать дітей жити без конфліктів. Навчають зміцнювати, зберігати своє і цінити чуже здоров’я. Ці технології прищеплюють вихованцям принципи здорового способу життя, посилюють мотивацію до навчання. 

Список використаних джерел

1.        Анрющенко Т. Здоров’язбережувальна компетентність – змалку / Т.

Андрющенко // Палітра педагога. – 2014. 

2.        Антипець В. Творчі здібності зберігають життя і здоров’я / В. Антипець // Дошкільне виховання. – 2013. – №4. 

3.        Антонюк Л. В. Формування здоров’язбережувального середовища в навчальному закладі / Л. В. Антонюк // Основи здоров’я. – 2014. 

4.        Артюшкіна Н. Б. Найголовніше – здоров’я дитини / Н. Б. Артюшкіна // Основи здоров’я і фізична культура. – 2005. 

5.        Артюшкіна Н. Б. План організації роботи з охорони та збереження життя і здоров’я дітей. Формування здорового способу життя / Н. Б. Артюшкіна // Основи здоров’я і фізична культура. – 2005. 

6.        Бараболя В. І. Школа сприяння здоров’ю – школа майбутнього / В. І.

Бараболя // Основи здоров’я. – 2013. 

7.        Батюк С. Цінність здоров’я і здорового способу життя: проект // Початкова освіта. – 2013.

8.        Бережна Л. Гра як один із шляхів розвитку здоров’язбережувальної компетентності учнів / Л. Бережна // Основи здоров’я. – 2012.