Методичні рекомендації "Інформаційно-комунікаційні технології в освіті"

ІНФОРМАЦІЙНО – КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ

Ковальова Н. В.

Кандибка Н. Т.

Злидніченко М. Г.

Водянська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №11

Добропільської міської ради,

м. Добропілля, Донецька область, Україна

 

Потужний потік нової інформації, реклами, застосування комп'ютерних технологій на телебаченні, розповсюдження ігрових приставок, електронних іграшок і комп'ютерів надають велику увагу на виховання дитини і її сприйняття навколишнього світу. Істотно змінюється і характер її улюбленої практичної діяльності - гри, змінюються і її улюблені герої і захоплення. Раніше інформацію з будь-якої теми дитина могла отримати за різними каналами: підручник, довідкова література, лекція вчителя, конспект уроку.

Але сьогодні, з огляду на сучасні реалії, вчитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Виникає питання, навіщо це потрібно. Мозок дитини, налаштований на отримання знань у формі розважальних програм по телебаченню, набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію за допомогою медіа засобів.

Вже давно доведено, що кожен учень по-різному освоює нові знання. Раніше викладачам важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Тепер же, з використанням комп'ютерних мереж і онлайнових засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити учня.

Необхідно навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні масиви інформації. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працювала на уроці, бачила плоди своєї праці і могла їх оцінити.

Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних. Адже використання комп'ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним.

Поєднуючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатною імітувати інші іграшки і самі різні ігри, сучасний комп'ютер разом з тим є для дитини рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити, яких йому так часом не вистачає. З іншого боку, цей метод навчання є досить привабливим і для вчителів: допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання.

Використання інформаційних технологій у школі є достатньо складною проблемою, що вимагає детального наукового вивчення, психолого-педагогічного обґрунтування. Спроби вести регулярне навчання за допомогою компютерних програм часто зазнають невдачі в першу чергу тому, що через недосконалість програмних засобів не вдається дістати явну перевагу використання комп’ютерних технологій перед традиційними формами навчання. Інша важлива причина – комп’ютер не завжди є загальнодоступним засобом навчання. Тривалий час ні вчителі, ні учні не були готові прийняти комп’ютер як навчальний засіб. Немає до кінця розроблених методик комп’ютерного навчання.

           На сучасному етапі інформатизації ситуація змінюється. Та виникають нові завдання, оскільки кількість навчальних програмних засобів, що випускаються на ринок, настільки велика, що необхідне детальне їх вивчення та обґрунтування. Комп’ютерне навчання можна вважати новою освітньою галуззю, і для школи це є дуже актуальним, бо саме тут виховуються майбутні спеціалісти, що працюватимуть в інформаційному суспільстві. Комп’ютер стає звичним засобом пізнання навколишнього світу, таким як для попередніх поколінь була книга.

              Комп’ютер, як і книгу, можна використовувати з великою користю, а можна і на шкоду. Яке ж місце може зайняти комп’ютерна програма в навчанні сьогоднішнього і завтрашнього школяра?         

По-перше, найпоширеніша форма роботи - урок, і навряд чи є причини думати, що в найближчому майбутньому вона зміниться. Отже, доцільно забезпечувати уроки комп’ютерною підтримкою. 

По-друге, застосування комп’ютера в навчанні не обмежується уроками. Урок є лише формою організації навчального процесу. Так само як і у випадку з книгою, велику роль тут відіграє самостійна робота з навчальною програмою або базою знань на домашньому комп’ютері.

         Широкого поширення здобула зараз взаємодія вчителя з учнем через комп’ютерні мережі - дистанційне навчання. Не зупиняючись детально на перевагах та недоліках цієї форми навчання, зазначимо, що існує ряд категорій дітей, для яких таке навчання є чи ледь не єдиною можливістю отримати повноцінну освіту. Для обдарованого і допитливого учня це можливість займатися самоосвітою.

            Наведемо деякі переваги роботи з навчальними програмами:

-  скорочується час вироблення необхідних технічних навичок учнів;

-  збільшується кількість тренувальних завдань;

- природно досягається необхідний темп роботи учня;

-  легко досягається диференціація навчання;

- учень стає суб’єктом навчання, тому що програма вимагає від нього активного управління;

-  з’являється можливість моделювати безліч процесів, за допомогою комп’ютерної анімації створювати на уроці ігрову пізнавальну ситуацію;

- урок можна забезпечити матеріалами, користуючись засобами телекомунікацій;

- діалог із програмою отримує характер навчальної гри, і у більшості дітей підвищується мотивація навчальної діяльності.

            Поряд з перевагами присутні і недоліки роботи з навчальними програмами:

-  діалог із програмою позбавлений емоційності і, як правило, одноманітний;

-  програмісти не можуть врахувати особливостей конкретної групи учнів, тут вкрай важлива роль вчителя;

- не забезпечується розвиток мовної, графічної і писемної культури учнів;

- крім помилок у вивченні навчального предмета, що учень робить і на традиційних уроках, з’являються ще технологічні помилки при роботі з програмою;

-  як правило, матеріал подається в умовній формі, сильно стиснутій й одноманітній;

-  контроль знань обмежений декількома формами - тестами або опитуванням;

-  учителю потрібно мати спеціальні знання, уміння і навички роботи з комп’ютерною технікою;

-  серед наявного програмного забезпечення багато неякісного, що не враховує специфіку роботи зi школярами, що має багато фактичних або методичних помилок. Програмісти часто просто не враховують змісту шкільних навчальних програм.

          Як бачимо, недоліків у комп’ютерного навчання не менше, ніж переваг. Відмовлятися від комп’ютера в навчанні не можна, але неприпустимо і зловживати комп’ютеризацією. Які ж завдання потрібно для цього вирішити?

          Перше - потрібно виробити критерії ефективного застосування комп’ютерів на уроці для кожної вікової групи учнів з тем навчальних предметів.

Друге - визначити критерії оцінювання навчальних програмних засобів.

Третє - співпрацювати з розроблювачами програмних засобів, створювати методики навчання шкільних предметів на базі нових інформаційно-комунікаційних технологій.

Становлення інформаційного суспільства актуалізує формування творчої, креативної особистості, здатної приймати рішення на основі суперечливих, різнорідних даних в умовах динамічно змінних обставин. У цих умовах метою освіти стає не підготовка людини до майбутньої діяльності завдяки здобуттю якнайбільшого обсягу готових, систематизованих дійсних знань, а розвиток особистості, навчання способів здобуття тих, що існують, і генерування нових знань. Для цього необхідно забезпечувати адекватність освіти зміні місця і ролі інформації в житті суспільства, з урахуванням наслідків інформаційного вибуху, стрімкого розвитку інформаційно- комунікаційних технологій. Аналіз характеристик, властивих інформаційному суспільству, що еволюціонує, в суспільство знань, дозволяє виокремлювати проблему спеціальної підготовки людини до життя в інформаційному суспільстві і суспільстві знань, нерозривно пов'язану з кардинальними змінами, що відбуваються в системі освіти.

Слід підкреслити, що вирішення проблем сучасної освіти неможливе без цілеспрямованого використання ІКТ, котрі забезпечують доступ до глобального інформаційного простору і суттєво змінюють освітні методики. При цьому йдеться не про елементарну ліквідацію комп'ютерної неписьменності випускників навчальних закладів, а про підготовку творчого фахівця, здатного приймати неординарні рішення, мислити креативно, максимально використовуючи для цього можливості ІКТ. Тому в освіті ІКТ повинні розглядатися не тільки як чинники інтенсифікації і індивідуалізації навчальної роботи, але й мотивації навчання. Інтенсифікація навчання припускає розширення обсягів знань завдяки ущільненню навчальної інформації через подання її різними способами і в різних формах, зокрема через гіпер - тексти і мультимедіа. При цьому забезпечується підвищення продуктивності переробки початкової навчальної інформації, а в результаті – підвищення технологічності всієї навчальної діяльності. Індивідуалізація навчання виявляється в тому, що ІКТ дозволяють скоректувати процес навчання на основі зворотного зв'язку відповідно до індивідуальних результатів навчання під час інтерактивної взаємодії учнів і викладача.

         Мотивація навчання в умовах використання ІКТ реалізується через досягнення привабливості навчання, посилення вимог до результату навчання, зростання престижності навчальної діяльності; створення таких стимулів, які спонукають до вивчення навчальних предметів, формують інтерес і позитивне ставлення до пізнавальної діяльності.

          Упровадження ІКТ в навчальний процес освітніх установ уносить принципові зміни до змісту професійної діяльності сучасного вчителя, викладача, педагога і припускає опанування не лише широкого спектра нових знань і набуття вмінь, але й набуття інформаційної компетентності в цілому. При цьому до працівників освітніх установ висувають нові вимоги:

• уміння вести моніторинг веб-сервера простору, здійснювати пошук видалених базах даних; створювати й актуалізувати проблемно орієнтовані бази даних, електронні навчальні видання;
• уміння трансформувати інформацію з однієї форми в інші: словесну інформацію в табличну або графічну, забезпечуючи візуалізацію знань;
• здатність вербалізувати графічну інформацію та ін.;
• опанування культури і технології ділового електронного листа;
• розуміння зростання відповідальності педагога в умовах переходу від традиційних усних до письмових електронних способів передачі інформації.

         Усі ці й інші вимоги, що диктуються проникненням ІКТ в систему освіти, визначають необхідність формування якісно нової інформаційної культури педагогів.

Підсумовуючи необхідно відзначити, що останніми роками в усьому світі серйозну увагу почали приділяти інформаційній підготовці особистості. Важливим наслідком особливостей розвитку інформаційного суспільства для системи освіти є необхідність створення такого інструменту, за допомогою якого можна стежити за якістю інформаційної підготовки особистості, її готовністю жити в інформаційному суспільстві.

Однак якими б не були цікавими й багатофункціональними нові інформаційні технології, роль вчителя залишається як і раніше провідною в навчальному процесі, а учень по-справжньому перетворюється в суб’єкт педагогічного процесу. Всі комп’ютерні програми мають бути розроблені за обов’язкової активної участі педагогів, що визначає вплив учителя навіть у випадку самостійної роботи з комп’ютерною програмою. Не знижується й безпосередня значимість вчителя в процесі спілкування учня з комп’ютером. Учневі без педагога важко представити, що необхідно засвоїти. Учитель вирішує, виходячи з індивідуальних особливостей учня, якого характеру програми більш доцільно використати на тому чи іншому етапі навчання. Комп’ютер, вивільнюючи час вчителя, виконуючи багато рутинних робіт, дозволяє йому більше уваги приділяти індивідуальній роботі з учнями, творчо підходити до навчально-виховному процесу. Здійснюючи особистісно-орієнтоване навчання з використанням комп’ютера й нових інформаційних технологій. Треба пам'ятати про те, що необхідно забезпечувати можливість учня реалізувати особистісні устремління та ініціативи. Особливого значення набуває формування в нього здатності критично ставитися до результатів, робити узагальнюючи висновки й приймати самостійні рішення. А вчителеві важливо одержувати досить повну й об’єктивну інформацію про процеси особистісного становлення учня, усіляко сприяючи цьому.

«Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці», - саме про це наголошує Концепція Нової української школи. Відповідно до Закону України «Про освіту» визначено 10 ключових компетентностей для Нової української школи, однією із яких є інформаційно-цифрова компетентність, яка  передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-

комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, робота з базами даних, навички безпеки в інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

Модернізація шкільної освіти припускає використання засобів і форм пізнавальної діяльності учнів, відводячи вагому роль інформаційно-комунікаційним технологіям . Важко відмовитися від потенціалу нових засобів і в початковій школі.

          Але в даний час в Україні склалася досить суперечлива ситуація: незважаючи на ці позитивні фактори, комп’ютер при вивченні навчальних предметів початкової школи, на жаль, використовується рідко, безсистемно і переважно з метою контролю знань, не торкаючи, як правило, інших етапів навчання. Основними причинами цього можна вважати недостатній рівень фінансування загальноосвітньої школи, недолік на ринку педагогічних програмних засобів, що відповідають дидактичним вимогам, відсутність методичних розробок щодо використання комп’ютера в цілому (і конкретних програм навчального призначення, зокрема), санітарно-гігієнічні умови використання персонального комп’ютера в початковій школі, а також невисокий рівень інформаційної грамотності вчителів початкової школи.

           Проблема використання комп’ютерних технологій у навчанні молодших школярів не вирішена навіть на теоретичному рівні, а це, у свою чергу, негативно позначається на вирішенні і практичних завдань використання комп’ютера безпосередньо в навчанні. У зв’язку з цим особливу значимість для інформатизації початкової освіти в нашій країні отримують дослідження, спрямовані на виявлення факторів ефективного використання комп’ютера в навчанні і проектування технології навчання молодших школярів за участю ПК.

          Питаннями впровадження пропедевтичного курсу інформатики в початкову школу займались відомі в цій сфері науковці та педагоги України та близького зарубіжжя: Левшин М.С., Горячов А.В, Семенов А.Л.,

Вюшкова Є.А., Урнов В.К. та ін.

         Актуальною є проблема використання інформаційно-комунікаційних технологій для організації роботи вчителя  на різних предметах, наприклад, українській мові, математиці, суспільствознавчих дисциплінах. Невирішеним є також і питання комп’ютерної підтримки предметів художньо-естетичного циклу в початковій школі, а саме музики, трудового навчання та образотворчого мистецтва.

Сьогодні вчителі-словесники вже мають певний позитивний досвід у використанні новітніх інформаційних технологій, який не залишає сумнівів: ІКТ знайшли своє місце на уроці літератури. Вчителі все активніше використовують у своїй практиці Інтернет-ресурси, програмні педагогічні засоби, електронні посібники, презентації, мультимедійні енциклопедії, відео та аудіо-матеріали тощо.

Цікаво, що більшість методик використання ІКТ часто народжуються безпосередньо в практичній роботі вчителів-словесників. Тому сьогодні ми звернемося до досвіду вчителів-практиків.

Вважаємо, що використання інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) в навчальному процесі є актуальною проблемою сучасної шкільної освіти. Під час використання мультимедійних технологій знання набуваються різними каналами сприйняття, тому краще засвоюються, запам'ятовуються. Інтеграція ІКТ та сучасних педагогічних технологій стимулює пізнавальний інтерес до мови та літератури, створюючи умови для мотивації до вивчення цих предметів, сприяють підвищенню ефективності навчання і самонавчання, підвищенню якості освіти.

Яким повинен бути урок у сучасній школі.? Чи застаріли вимоги, які пред'являються до побудови уроку, методики його проведення? Звичайно ж, ні.  Сьогодні немає такого викладача, який не мріяв би про те, щоб його спілкування з учнями було б захоплюючим, цікавим, емоційним, а головне - тим цінним надбанням, яке б учні змогли перетворити у власне світосприйняття і світовідчуття. Формування нового мислення нерозривно пов'язано з тим інформаційним простором, у якому проживає учень, у якому пізнає навколишню дійсність, у якому він активно діє.

Ефективним засобом активізації творчої діяльності учнів є використання інформаційних технологій в освітньому та самоосвітньому процесі. Інформаційні технології, що розглядаються як один з компонентів цілісної системи навчання, не тільки полегшують доступ до інформації, а й відкривають можливості варіативності навчальної діяльності, її індивідуалізації та диференціації, дозволяють по-новому організувати взаємодію всіх суб'єктів навчання, побудувати освітню систему, в якій учень був би активним і рівноправним учасником освітньої діяльності. Впровадження цих інформаційних технологій в навчальний процес дозволяє активізувати процес навчання, реалізувати ідеї розвиваючого навчання, підвищити темп уроку, збільшити обсяг самостійної роботи учнів. Комп'ютер дозволяє створити умови для підвищення процесу навчання: вдосконалення змісту, методів і організаційних форм. Широкі можливості комп'ютера, якісний підбір програмного забезпечення з предмету дозволяє використовувати персональний комп'ютер на уроках, активізуючи навчальний процес, допомагаючи учням реалізувати в тій чи іншій мірі свій прихований інтелект і творчий потенціал.

   Систематичне використання комп'ютерних відеосюжетів та демонстраційних презентацій розвиває уяву, абстрактне мислення, підвищує інтерес до досліджуваного навчального матеріалу і предмету в цілому. В навчальних програмах можуть бути використані різноманітні форми наочності, у вигляді таблиць, схем, опорних конспектів, які демонструють не тільки статичну інформацію, але і різні мовні явища в динаміці із застосуванням кольору, графіки, ефекту мерехтіння, звуку, «оживлення» ілюстрацій.
            Грамотне, обгрунтоване використання ІКТ сприяє підвищенню ефективності якості навчання. Великі можливості використання ІКТ надають уроки мови та літератури.  При цьому для школяра комп'ютер виконує різні функції: учителя, робочого інструменту, об'єкта навчання, ігрового середовища.

 Серед головних дидактичних функцій, що можуть бути реалізовані за допомогою ІКТ під час вивчення літератури, можна назвати наступні.

Пізнавальна функція. Найчастіше вчителі та учні використовують інформаційні ресурси як джерело знань. Комп’ютерні засоби допомагають якісно підготуватися до уроку, забезпечують його високий інформаційний рівень, створюють можливості для пізнавальних віртуальних подорожей. Сьогодні завдяки Інтернету та електронним засобам відвідування найвідоміших музеїв, картинних галерей, бібліотек світу – не проблема.

Якщо ще десять років тому учні найчастіше причиною своєї неготовності до уроку називали відсутність художніх текстів у шкільній бібліотеці, то сьогодні це вже не може бути причиною непрочитання твору. Практично всі тексти за шкільною програмою викладені в Інтернеті.

Сучасний учитель літератури має колекції СD, DVD-дисків з художніми, біографічними фільмами, електронними посібниками, альбомами репродукцій картин, мультимедійними енциклопедіями, аудіо книгами тощо. Рідко який учитель не користується педагогічними програмними засобами (ППЗ), які забезпечують кожен урок необхідними дидактичними матеріалами (портретними зображеннями письменника, ілюстраціями до творів, фрагментами фільмів та мультфільмів, аудіо записами уривків із творів тощо). До речі, багато ППЗ містять конструктор уроків, який дозволяє учителеві скомпонувати заняття в електронному вигляді.

Розвивальна функція. Використання багатьох комп’ютерних програм на уроках літератури сприяє удосконаленню комп’ютерних умінь і навичок учнів; розвиває їхню пам’ять, уяву, логічне та критичне мислення, навички мислення високого рівня (аналіз, синтез, оцінювання); активізує пізнавальні інтереси та літературні можливості школярів. ІКТ – могутній засіб для розвитку творчих та інших здібностей учнів. Саме реалізації розвивальної функції засобами ІКТ буде приділено найбільше уваги в матеріалі тренінгу.

Дослідницька функція. Сьогодні вже важко уявити проведення літературних досліджень без використання інформації, здобутої завдяки комп'ютерним технологіям. Опрацьовуючи літературно-критичні матеріали, учні вчаться зіставля­ти різні погляди та давати їм власну оцінку, висловлювати свою позицію стосовно проблеми, яка є темою дослідження.

Крім того комп’ютерні програми дозволяють текстово оформити роботи, зробити необхідні математичні підрахунки, створити таблиці, діаграми тощо.

Тренувальна функція. За допомогою відповідних комп'ютерних про­грам учні мають можливість самостійно у нетрадиційній формі перевірити свій рівень знань та умінь з певної теми, визначити конкретні прогалини, доопрацювати їх та виконати запропоно­ване завдання ще кілька разів з метою покращення своїх ре­зультатів.

Діагностична функція. Урок з використанням комп'ютерних форм контролю припускає можливість перевірки знань учнів (на різних етапах уроку, з різними цілями) у формі тестування з використанням комп'ютерної програми, що дозволяє швидко та об'єктивно зафіксувати рівень знань з теми (оцінку виставляє комп'ютер).

Комунікативна функція. Сьогодні Інтернет створює широкі можливості для активного спілкування шкільної молоді у соціальних мережах, на різноманітних сайтах та форумах.

Можливості комп'ютера на уроках  використовуємо на всіх етапах навчання: при поясненні нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі знань, умінь, навичок.

На етапі вивчення нового матеріалу координуємо, направляємо, організовуємо навчальний процес. Навчальний матеріал «розповідає» або повністю, або частково комп'ютер, що дозволяє чергувати різноманітні методичні прийоми.   Так, на уроці української мови в 5 класі при вивченні теми «Лексика. Слово і його значення» використовуємо навчальну комп'ютерну програму «ППЗ. Уроки української мови в 5 класі». При повторенні на початку уроку в комп'ютерному варіанті   використовуємо будь-який формат (текст, зображення): репродуктивне тестування, розвиваючу гру, проблемну ситуацію. Проблемна ситуація допомагає зробити висновок. Якщо учень помилився, може скористатися підказками. В результаті всі учні включені в розумову діяльність, готові до сприйняття нового матеріалу. Ступінь самостійності при такому виді діяльності може бути або повною, або частковою.

При узагальнюючому повторенні для узагальнення та систематизації знань використовуємо підсумкове тестування, яким завершується кожна тема. Всі учні виконують контрольний тест. І тут же отримують оцінювання комп'ютера. Великий інтерес викликають у учнів презентації в редакторі Power Point, які складаємо самі, або запозичуємо у колег у мережі Інтернет. Швидко перевірити знання учнів дозволяє робота з текстами. Для цього на одному слайді з'являється текст, в якому пропущені орфограми, пунктограми або допущені помилки. Після написання роботи учні перевіряють свою роботу за наступним слайдом і виставляють бали. Даний вид роботи зручний тим, що учні відразу бачать свої помилки, виправляють їх і отримують бали. Крім цього, учні самі створюють презентації за заданими лінгвістичними темами.
       На етапі контролю знань, умінь, навичок комп'ютерний контроль знань має суттєві переваги порівняно з традиційним. Переваги полягають у наступному:  здійснюється індивідуалізація контролю знань; підвищується об'єктивність оцінки;  на процедуру оцінювання затрачається мінімальна кількість часу. Використовуються різноманітні форми контролю: тести, самоконтроль, взаємоконтроль. Комп'ютер допомагає вчителю в управлінні навчальним процесом, видає результати виконання учнями контрольних завдань з урахуванням допущених в темі помилок і витраченого часу. Важливим етапом уроку є домашнє завдання. Здійснюємо індивідуальний підхід до домашнього завдання: скласти міні-презентацію за темою уроку (теорія, практика), тестування, створити проблемну ситуацію. В цьому випадку автором виступає сам учень. Використання засобів ІКТ ефективно не тільки на уроках мови, а й на уроках літератури. Залучення великого ілюстрованого матеріалу, використання аудіо- та відео- супроводів роблять уроки літератури яскравими, змістовними. Найчастіше на уроках літератури використовуємо показ презентацій, програвання музичних композицій, перегляд відеофрагментів і відеофільмів.     При проведенні традиційного уроку використовуємо окремі відеофрагменти, які дозволяють побачити героя в певній ситуації. На уроках організовуємо кіносеанс з обов'язковим наступним обговоренням переглянутого фільму, який дозволяє порівняти авторський текст і його режисерську інтерпретацію.

Використання ІКТ на уроці літератури пов'язано з музикою, яка дозволяє створити потрібний емоційний фон для літературної вітальні. На уроках узагальнення і повторення пропонуємо кросворди, тексти з фольклору, творчості письменників, тренажери. Одним з оптимальних і доступних для  нас засобів використання ІКТ на уроках літератури є створення презентації. Вона служить наочним матеріалом, пробуджуює інтерес до літературних творів, дозволяє образно уявити життя і особистість письменника. При цьому презентація служить як основною формою проведення уроку (несе значну частину інформаційного навантаження), так і додаткової (грає роль наочного посібника або опорного конспекту). Презентації використовуємо на уроках вивчення біографії письменника. Ці роботи містять портрети, фотографії письменників, місць, пов'язаних з їх життям та творчістю, а також несуть коротку інформацію про основні етапи літературної діяльності та життя.

     Зрозуміло, що уроки з використанням мультимедійних технологій потребують великої підготовки. Учитель повинен вміти користуватися різноманітними програмами: графічними, flesh – анімації, web – редактора, програмами для створення презентацій, програмами для роботи зі звуком та відео. Усе залежить від того, у якому вигляді ви вирішили подати інформацію. Це може бути відео, презентація, web – сторінка з різноманітними роликами. Взагалі, вибір дуже великий. Для унаочнення навчального матеріалу можна використовувати ресурси Інтернету.

Мультимедійний урок дає можливість комбінувати в одному уроці неймовірну кількість цікавих завдань, залучаючи все більшу й більшу кількість дітей.

 Уроки з використанням ІКТ виховують почуття прекрасного, розширюють кругозір учнів, дозволяють за обмежений час дати літературознавчий матеріал. Не   секрет, що сучасні діти краще володіють комп’ютером за вчителів. Мабуть, багатьом доводилося звертатися за  допомогою до  учнів у  вирішенні проблем з ПК. Тож чому не використати це з користю для всіх: і учень зможе виявити свої таланти, дізнається, що комп’ютер створений не тільки для ігор і перегляду бойовиків та фентезі, а й є   чудовим засобом пізнання нового, і вчителю буде легше, адже учень стане співтворцем уроку.

Як би   не заперечували використання ПК на уроках мови, але за ІКТ –майбутнє.

Так, прогресу треба підкорятися. Коли починали працювати, навіть подумати не могли, що колись будемо користувачами ПК та   ще    й використовуватимемо його в роботі. А тепер не можемо обійтися без   нього, бо комп’ютер допомагає вчителеві говорити з учнями однією «мовою», зробити їх співтворцями уроку, бути впевненим у   своїй профпридатності, є джерелом поповнення знань, методичних знахідок, вивчення передового педагогічного досвіду.

На нашу думку, комп'ютер на уроці літератури – це не завжди показник сучасності уроку.

Лише поєднання інформаційних та сучасних педагогічних технологій забезпечує організацію такого уроку, який відповідає вимогам сьогодення.

Наприклад, під час вивчення оповідання Ф.Кафки «Перевтілення» учитель пропонує школярам переглянути фільм, знятий за цим оповіданням (в окремих випадках перегляд фільму замінює прочитання твору, що недопустимо). Чи можна такий урок з використанням мультимедійних засобів вважати сучасним? Вважаємо, це звичайний традиційний урок.

Все змінюється, якщо ІКТ поєднати з сучасними педагогічними технологіями (наприклад, ігровою та проблемного навчання).

Для цього перед початком перегляду фільму учитель пропонує учням наступну проблемну ситуацію. Режисер фільму мав можливість створити образ Грегора Замзи за допомогою комп’ютерної графіки у вигляді химерної комахи. Проте він обрав на роль головного героя Грегора Замзи-комахи актора. Проблемне питання. Чи вірним було таке рішення режисера?

Після перегляду фільму учитель може запропонувати обговорення проблемного питання у вигляді рольової гри – ток-шоу «Я так думаю». Учні об’єднуються у п’ять груп,кожна з яких отримує завдання.

Група «Читачі». Учні мають обговорити, чи відповідає гра актора їхнім читацьким уявленням про головного героя, та висловити свою думку, наскільки рішення режисера взяти на роль Григора-комахи актора було правильним.

Група «Літературні критики». Учні аналізують гру актора, від імені літературних критиків називають її недоліки. Роблять припущення щодо того, що змінилося б, якби для створення образу головного героя була використана комп’ютерна графіка.

Група «Глядачі». Ті учні, які не прочитали твір, аналізують гру актора та називають позитивні моменти режисерського рішення.

Група «Актори». Учні мають розповісти від імені актора, який грав роль Грегора Замзи, наскільки важкою була для нього ця роль, що було найтяжчим; коментують акторську задачу.

Група «Режисери». Учні обговорюють режисерське рішення (чому режисер вирішив на роль Грегора-комахи взяти людину), від імені режисера коментують та відстоюють цю ідею.

Отже, поєднавши на такому уроці ІКТ із сучасними педагогічними технологіями, учитель створює умови для залучення школярів до інтерактивного навчання.

ІКТ в проектній роботі – явище надзвичайно поширене. Вчителі літератури координують численні проекти, кінцевим результатом яких є презентації, буклети, веб-сайти, блоги, книги, відеофільми, віртуальні екскурсії тощо.

Сучасний учитель, готуючи до уроку лекцію, обов’язково підготує до неї супровід – презентацію для унаочнення лекційного матеріалу. Якщо це біографічна розповідь, то вона має супроводжуватися показом фотоматеріалів, які відображають життєвий шлях митця, хронологічної таблиці, зображень книг письменника, записом його висловлювань та висловлювань про нього, фрагментами біографічного фільму або екранізацій його творів, уривками аудіо записів його книг тощо. Така лекція буде ефективною, оскільки розрахована на різні канали сприйняття. Крім того, застосування ІКТ на таких уроках-лекціях дозволяє осучаснити форму проведення біографічних уроків (урок-віртуальна подорож, урок-літературна вітальня, урок-екскурсія до музею письменника тощо).

Супровід лекції (виступу, розповіді) презентацією – це ознака сучасності людини. Вчитель має привчати своїх учнів до цього, готувати їх до студентського та дорослого життя, в якому їм доведеться не раз публічно виступати. А тому школярам варто пропонувати не лише підготувати виступ (доповідь, повідомлення) з певної теми, але й виготовити презентацію для унаочнення.

Не лише лекції можна проводити з мультимедійною підтримкою, а й уроки аналізу тексту. Інтерпретуючи художній текст, учень повинен бачити різноманітність трактувань образів і тем. Залучення фрагментів вистав, кінофільмів, опер, різних ілюстрацій, витяги з літературознавчих робіт дозволяє створити проблемну ситуацію, вирішити яку допомагає спільна робота на уроці. Технологія проблемного навчання стає провідною на таких уроках. На слайдах розміщується не лише додатковий матеріал, але й формулюються завдання, фіксуються проміжні та підсумкові висновки.

 

Висновки

Сучасне життя досить складно уявити без використання комп'ютерної техніки. В умовах значного зростання кількості нової інформації традиційний навчально-методичний супровід не спроможний забезпечити виконання таких освітніх завдань, як оновлення змісту освіти, забезпечення особистісно-орієнтованого навчання, активізації процесу розвитку творчих здібностей, умінь та навичок учнів, застосування набутих знань для розв'язування нетрадиційних завдань.

Сучасні комп'ютерні технології дають можливість учителю у процесі підготовки до уроку якісно поліпшити процес викладання матеріалу. Насамперед, актуальним є питання реалізації ідеї "педагогіки співпраці". Об'єднання зусиль учнів і вчителів надає можливість якнайкраще розкрити індивідуальні особливості кожної дитини, зацікавити її, визначити сутність досліджуваної проблеми, досягти взаєморозуміння.

Використання ІКТ значно полегшує вчителеві налагодити тісну співпрацю з учнем, полегшує виклад нового матеріалу, стимулює до власної пошукової діяльності. Велика різноманітність уроків з ІКТ шляхів і форм роботи урізноманітнює педагогічний процес, робить урок творчим процесом, дає можливість перетворити вивчений матеріал на гіпертекст і створити таким чином в уявленні учня загальну картину розвитку життя у просторі і часі.

Отже, використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках є доцільним і виправдовує себе. Урок має бути невід`ємною частиною сучасного життя, а медіа освіта – невід’ємною частиною уроку. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Закон України «Про освіту», Концепція Нової української школи.
2. Двадцять п'ять років інформатики в школі: проблеми і перспективи / М. І.Жалдак, Н. В. Морзе, Г. Г. Науменко, Ю. С. Рамський. // Комп'ютер у школі та сім'ї. – 2009. – №7. – С. 3–7.
3. Журнали “Комп’ютер в сім’ї та школі”. http://iteach.com.ua/about/magazin/
4. Заліський А. А. Інформатизація освіти – резерв підвищення її якості і доступності / А. А. Заліський. // Комп'ютер у школі та сім'ї. – 2010. – №7. – С. 3–4.
5. http://ped.bobrodobro.ru/2876
6.  http://www.br.com.ua/referats/Pedagogica/94640.htm