Методичні рекомендації "Корекція лексико-граматичних порушень мовлення у дітей молодшого шкільного віку"

Про матеріал

Методичні рекомендації пропонують логопедам варіанти формування лексико-граматичних навичок у дітей молодшого шкільного віку у межах основних напрямків корекційної роботи з подолання мовленнєвих недоліків у дітей.

Перегляд файлу

Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Миколаївська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ст. №3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Корекція лексико-граматичних порушень мовлення

у дітей молодшого шкільного віку

(методичні рекомендації)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Миколаїв

2010

Автор-укладач: В. А. Пономаренко – логопед, спеціаліст вищої категорії, старший учитель Миколаївської загальноосвітньої школи-інтернату №3.

 

 

Рецензенти:

В. В. Гладишев – доктор педагогічних наук, зав. кафедри слов'янської філології Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського.

С. І. Лєонова – вчитель-методист, логопед Миколаївської спеціальної школи-інтернату №3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації пропонують логопедам варіанти формування лексико-граматичних навичок у дітей молодшого шкільного віку у межах основних напрямків корекційної роботи з подолання мовленнєвих недоліків у дітей.

Призначено для логопедів, вчителів класів ІПК, спеціальних і загальноосвітніх шкіл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Затверджено Вченою радою Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Протокол №   4   від 20.10.2010р.

 

 

Зміст

1. Педагогічні умови формування готовності учнів з порушеннями мовлення до засвоєння ними норм письма.

2. Основні напрямки корекційної роботи з лексико-граматичної будови мовлення.

3. Методичні рекомендації щодо формування лексико-граматичних навичок у дітей молодшого шкільного віку.

4. Тексти та вправи з корекції лексико-граматичних порушень мовлення у дітей молодшого шкільного віку.

5. Конспекти логопедичних занять з аграматичної форми дисграфії у молодших школярів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Педагогічні умови формування готовності учнів з порушеннями мовлення до засвоєння ними норм письма.

У школі-інтернаті №3 м. Миколаєва навчаються діти з різними мовленнєвими порушеннями, які пов'язані з затримкою психічного, розумового, мовленнєвого розвитку та порушеннями моторики. Ці діти мають великі труднощі у засвоєнні програмного матеріалу, норм правопису.

Відомо, що процес письма – це усвідомлена форма мовленнєвої діяльності, яка здійснюється на базі засвоєних практичних мовних знань з фонетики, лексики та граматики, на виробленій навичці довільно оперувати фонологічними та морфологічними одиницями мови. Становлення цих структур у дітей без відхилень у мовленнєвому розвитку починається вже в дошкільному віці і досягає певного рівня на початку шкільного навчання.

Діти з мовленнєвими порушеннями, особливо із загальним та нерізко вираженим недорозвиненням мовлення (а таких з кожним роком все більше і більше), важко оволодівають процесом письма. На 7 році життя поряд з недоліками звуковимови у них спостерігається збіднений запас знань та уявлень про навколишній світ, обмежений словник, невміння оперувати граматичними формами та синтаксичними зв'язками. Ці чинники ускладнюють засвоєння морфологічного принципу письма порівняно з фонетичним, який вимагає від дітей сформованості системи словозміни та словотворення, відповідного стану лексичної сторони мовлення, сформованості операцій морфологічного аналізу.

Більшість дітей із ЗНМ та НВЗНМ не завжди в повному обсязі опановують мовну систему, хоча в їхньому мовленні є відмінкові закінчення іменника та узгодження з ними прикметників, дієслів, числівників; а також сформовані розмежування числових, родових, видових морфем. Це свідчить про практичне оволодіння основними граматичними категоріями, а також граматичними стереотипами словозміни, у них спостерігається багато відхилень у засвоєнні та використанні граматичних морфем, а саме:

  1. змішування закінчень родового, знахідного і місцевого відмінків і, як наслідок цого, – неправильне використання прийменників (напр.: зошит лежить у столу, дівчинка катає сестру в санчатам, на колясці);
  2. змішування іменників у родовому відмінку множини (багато стулов, листяв, зайченятів);
  3. недостатня диференціація відмінкових іменників істот та неістот (бачу на картці слон, тигр);
  4. недоліки засвоєння граматичної категорії роду, не можуть узгодити рід іменників і прикметників у власному мовленні (гаряча сонечко, синя море, блакитний даль). В основному спостерігаються помилки на розрізнювання середнього роду: діти плутають його з жіночим (синя небо, червона яблуко). Це свідчить про недостатнє спрямування уваги на граматичне оформлення мовлення;
  5. помилки, пов'язані з недостатнім засвоєнням атипових форм іменників у множині (стули, вікни, дереви);
  6. недостатня увага словотворним граматичним морфемам;
  7. помилки у визначенні числа іменника за граматичною формою дієслова (висить рушники, лежить зошити);
  8. певні труднощі виникають у дітей під час утворення форм множини від іменників зі значеннями недорослості малят, тварин (жабеняти, кошеняти, козлятки, тельонки).

Однією з передумов опанування орфографічно правильного письма є сформованість морфологічної системи словотворення. При детальному обстеженні дітей виявились такі помилки:

  1. неправильне утворення зменшувально-пестливих слів (соломка, соломочка, квасолька – правильно соломина, квасолина, дубик – дубок);
  2. помилки, пов'язані з недостатньою диференціацією суфіксів, що позначають професії (будівельщик, аптечник, барабанчик, скрипник, балярунка, парикмахерщик);
  3. помилки під час утворення іменників від дієслів (напр., від названого слова необхідно утворити похідне за аналогією: обідати – обід, вечеряти – вечеря, діти утворюють: малювати – малєвка, співати – співка);
  4. неправильне розуміння значення деяких префіксів (напр., під словом шити діти мають на увазі пришити, зашити, підшити; прийти – зайти, підійти);
  5. недостатня диференціація префіксів з протилежним значенням;
  6. недостатня диференціація префіксів, що означають різноманітні відтінки, які уточнюють характер дії (напр., обійшов, перейшов, підійшов; покрита, укрита, закрита, накрита);
  7. неправильне утворення розрядів прикметника, особливо відносних та присвійних (напр., гречова каша, глиная чашка, яблуковий сік тощо; медведова голова, зайчин хвіст).

Опанування письма передбачає певний рівень сформованості лексичної сторони мовлення. У дітей спостерігається значна розбіжність між пасивним та активним словником. Пасивний словник ширший за можливості використання слів в усному мовленні. Частіше діти користуються такими частинами мови, як іменник, дієслово, прикметник (ознаки кольору та величини), кількісний числівник, прислівник, вживають дуже багато службових та вставних слів.

Обмеженість словникового запасу не дає змоги правильно дібрати порівняння, зрозуміти та використовувати слова в переносному значенні, прислів'я та приказки. Ознаки до предмету добираються найчастіше за кольором, розміром, формою (якщо ці параметри добре виражені). Важко добираючи синоніми та антоніми, учні змішують слова за змістом та акустичними властивостями.

Зв'язне мовлення характеризується розбіжністю між відносно правильно побудованими окремими простими та складними реченнями та відсутністю чіткої структури всього мовленнєвого висловлювання. Школярі допускають пропуски членів речення, переставляють їх місцями, неправильно будують складносурядні та складнопідрядні речення, добирають прийменники. Під час розповіді вони користуються повторами фраз або чекають конкретних запитань, на основі яких будують своє висловлювання. Розповідь за серією сюжетних малюнків вкладається у констатацію зображеного, обсяг висловлюваного невеликий, часто порушується логічна послідовність. Самостійне вільне творче зв'язне мовлення (вигадка на тему, розповідь за уявленням, твір за картиною) обмежене.

Несформованість лексико-граматичної будови мови відбивається на письмі. В письмових роботах дітей 2-4 класів є аграматизми на рівні слова, словосполучення, речення та тексту. Вони виявляються у спотворенні морфологічної структури слова, заміні префіксів і суфіксів, порушенні конструкцій речень і узгодженні в них. Спостерігаються помилки в узгодженні прикметників з іменниками в роді, числі, відмінку, іменників з числівниками у числі, іменників з дієсловами, у використанні прийменників; неправильно добираються відмінкові форми слів. Учні не визначають інтонаційної та смислової закінченості речень, тому не можуть правильно визначати кінцівку речення на письмі, і внаслідок цього неправильно вживають (або не вживають) розділові знаки. Скудність, обмеженість словникового запасу, невміння висловити свою думку у вигляді поширеного речення, нерозуміння причинно-наслідкових зв'язків призводить до того, що учні на наступних етапах навчаня не вміють писати перекази, твори тощо.

Визначені недоліки зумовили потребу у створенні системи роботи з корекції лексико-граматичних порушень мовлення у дітей молодших класів.

 

 

Основні напрямки корекційної роботи

з лексико-граматичної будови мовлення

Корекція лексико-граматичної будови мовлення з учнями 1 класу відбувається переважно в усній формі за такими напрямками:

- формування вміння визначати кількість, послідовність, місце слів у реченні: складання речень за сюжетними малюнками і визначення в них кількості слів; складання речень з певною кількістю слів; поширення речень; складання графічних схем речень; визначення речень з тексту з певною кількістю слів тощо;

-  уточнення значень слів наявних у дітей та подальше збагачення словникового запасу шляхом накопичення нових слів із різних частин мови; розвиток уміння активно користуватися різними засобами словотворення та словозміни, засвоєння граматичних морфем, добирання та вживання антонімів, синонімів, слів із переносним значенням;

-  розвиток і вдосконалення граматичного оформлення мовлення шляхом опанування дітьми словосполученнями, зв'язком слів у реченні, моделями речень різних синтаксичних конструкцій;

- формування зв'язного мовлення: розвиток навичок будови зв'язного висловлювання; встановлення логіки (зв'язності, послідовності), чітке формулювання думки; добір мовних засобів для висловлювання (передача змісту тексту, сюжетної картини, роздумів).

Учням 2-3 класів ІПК притаманна аграматична форма дисграфії, яка пов'язана з недорозвиненням лексико-граматичної будови мовлення. Саме тому, як зазначалося вище, корекційна робота з ними проводиться на рівні слова, словосполучення, речення та тексту. Учні спостерігають явища словотворення, багатозначності, синонімії, антонімії, омонімії, вчаться користуватися ними у мовленні та на письмі, доречно вживати фразеологічні звороти, розуміти пряме й переносне значення слів.

Корекція граматичної будови мовлення відбувається за таким планом:

1. Узгодження іменників з прикметниками, займенниками, дієсловами у роді, числі.

2. Узгодження числівників з іменниками.

3. Змінювання дієслів за особами і числами.

4. Вживання слів у різних відмінках (відмінкове і прийменникове керування).

5. Вживання та використання прийменників, прийменникових конструкцій.

6. Розрізнення прийменників і префіксів.

7. Словотворення: утворення слів за допомогою суфіксів і префіксів (утворення прикметників від іменників, присвійних і відносних прикметників, дієслів, складних слів).

8. Складання речень із поданих слів.

9. Складання речень різних за будовою.

10. Поширення речень.

11. Інтонаційне оформлення речень.

12. Визначення меж речень у тексті.

Далі ведеться робота з розвитку зв'язного мовлення.

 

 

Методичні рекомендації щодо формування лексико-граматичних навичок у дітей молодшого шкільного віку

 Зупинемося на тих розділах лексики та граматики, засвоєння яких визиває найбільші труднощі у дітей.

  1. Засвоєння та вживання антонімів і синонімів.

Дуже важливо не тільки для збагачення словника, а й для розвитку мовленнєвої та розумової діяльності засвоєння учнями такого розділу лексики, як антоніми, синоніми. Засвоєння антонімічних та синонімічних відносин повинно відбуватися поступово, за принципом «від простого до складного». Діти 6 років при знайомстві з антонімами повинні опиратися на зорові образи. На початку даються такі вправи, які направлені на зорове уявлення антонімів з використанням реальних предметів, зображення антонімів жестами. Дитині пропонується показати жестами або пантомімою най              більш прості пари антонімів: широкий – вузенький, важкий – легкий, прямий – кривий та інші. Для кращого засвоєння антоніми беруться з числа прикметників та прислівників, тому що вони легше сприймаються, ніж антонімічні відношення інших частин мови. Засвоєнню антонімів допомагають казки, насичені словами з протилежним значенням. Під час їх читання дітям показуються ілюстрації до прочитаного речення, привертається увага на зображення антонімічної пари (як правило, антоніми означають низьку ступінь ознака або негативний ознак). Далі застосовуються вправи на наочний показ антонімів з використанням реальних предметів. Поступово завдання ускладнюються: добираються слова з протилежним значенням до заданого слова, знаходження антонімів у тексті, складання речень, опис предметів із використанням слів, протилежних за значенням. Більш складні види антонімії пов'язані з дієслівниковими категоріями. Їх треба розглядати після того, як діти добре навчаться добирати антоніми, виражені іменниками, прикметниками, прислівниками.

Учні 2-3 класів вчаться використовувати і добирати антонімічні пари різних частин мови, протиставляють однокореневі дієслова з різними префіксами, добирають прийменники з протилежним значенням. Їм в основному даються більш творчі завдання.

Дуже важко діти засвоюють один з найскладніших розділів лексики – синоніми. Синоніми потрібно вивчати після того, як діти добре засвоють антонімічні відносини. Синоніми розглядаються на прикладах різних частин мови, значення яких легко уявити наочно. Знайомство з синонімами потрібно починати з текстів, насичених ними. Перед початком читання казки, тексту потрібно сказати дітям, що є такі слова, які хоча і близькі за значенням, але все ж таки є самостійними словами (ввести поняття «слова-близнюки»). Добре навести приклади синонімічних груп (наприклад, добрий, хороший, приємний, любий, незлий; веселий, радісний, щасливий). Можна запропонувати дитині самій продовжити синонімічний ряд, наприклад: «Якщо книжка дуже добра, то ми можемо сказати, що вона хороша, цікава. А як ще можна сказати?». Спочатку потрібно навчити вибирати або знаходити синоніми у текстах. Під час читання текстів потрібно, де це є можливим, показувати відповідні ілюстрації. Дуже добре вірші з римою допомагають підвищити ефективність використання синонімів. Поступово дітям пояснюється різниця у використанні синонімів: у якому випадку потрібно вживати те чи інше слово, даються творчі завдання: самостійний добір синонімів до заданих слів, знаходження синонімів у різних текстах, добір синонімічних прийменників і дієслів із синонімічними префіксами, наприклад: Стілець стоїть біля столу (поруч зі столом). В кімнату влетіла ворона (за, при, в). Песик біг до хазяїна (при, під).

  1. Формування поняття про просторові прийменники, утворення та вживання словосполучень з просторовими прийменниками. Розвиток просторового мислення.

Дуже важкий розділ граматики – вживання прийменникових конструкцій. Цей розділ є особливо важким для дітей із загальним недорозвиненням мовлення. Правильне вживання прийменників пов'язане з розвитком у людини просторового сприйняття, тому в першу чергу у дитини необхідно сформувати наочні образи просторових відносин, які передаються прийменниками над, під, в, із, на, зі, за, перед, по, через. На початку пропонуються вправи на добір у речення одного прийменника з двох, наприклад: На (в) дереві зеленіють листочки. Під (над) деревом кружляють пташки. Далі вибір одного прийменника з декількох, пізніше – самостійний добір прийменників. Також використовуються вправи на вироблення вміння добирати відмінок іменника з даним прийменником, правильно утворювати відмінкове закінчення, наприклад: Кішка сидить (під, на) (стіл). Квітка стоїть (у, на, в) (ваза). Дітям, які вміють писати, даєься таке завдання: поставити іменник в дужках у відповідний відмінок, наприклад: Пташка сидить на (гілка). Олівці лежать у (коробка). Такі вправи є особливо корисними для дітей із дисграфією. Учням необхідно записувати речення повністю, обов'язково виділяти прийменники і відмінкові закінчення (підкреслювати, обводити, виділяти кольором). Під час читання речення вголос потрібно чітко вимовляти відмінкове закінчення іменника.

Учням 3-4 класів доцільно подавати вправи з використанням різних прийменників для передачі одного й того ж граматичного значення відмінка (прийменникова синонімія). Потрібно звернути увагу на те, що схоже просторове значення може виражатися різними прийменниками з одним і тим же відмінком (в – у – на, з – із, біля – коло, до – перед). Вибір відмінка залежить від значення іменника у прийменниковій конструкції, наприклад: Школа знаходиться … моря (біля моря, коло моря). Після того, як дитина добре засвоє прості прийменники, потрібно переходити до засвоєння складних прийменників: з-під, з-попід, з-поміж, з-над, з-за, із-за. На закріплення теми «Вживання і написання прийменників» учні виконують самостійні творчі завдання: складання речень і текстів із використанням прийменників, редагування речень, складання невеликих казок, текстів, віршів тощо. На засвоєння прийменників потрібно відводити від 6 до 10 годин.

  1. Поняття про префікси, розрізнення прийменників і префіксів, утворення дієслів з префіксами.

Одним з найскладніших розділів граматики є розрізнення префіксів і прийменників. Багато школярів (не тільки молодших, але й середніх і навіть старших класів) змішують префікси та прийменники, що відбивається на їхньому неправильному написанні (написання разом, а не окремо і навпаки). Диференціація префіксів і прийменників – одна з найважчих тем при навчанні письма. Передусім вона пов'язана з проблемою визначення слова з мовного потоку, розрізнення понять словотворення та словозміни.

Ці розрізнення легше осмислюються при опорі на зоровий образ. Теми «Прийменники» та «Префікси» необхідно спочатку вивчати окремо. Тільки після доброго вивчення цих тем можно переходити до їх диференціації. Аналізуючи речення, звертаємо увагу на те, що префікс є частиною слова (порівняння гілки на дереві), а прийменник – окремим словом (прорівняння з двома різними деревами). Необхідно показувати ілюстрації, схеми до речень. На письмі обов'язково потрібно виділяти префікси тим значком, який подається при розборі слова, а прийменники можно підкреслювати, брати в квадратик тощо. Бажано виділяти прийменники в реченні кольоровими олівцями. На початку завдання потрібно виконувати за взірцем, з поясненням, з малюванням. На закріплення диференціації прийменників і префіксів виконувати більше самостійних творчих завдань. Вивчення цієї теми потребує багато часу.

  1. Відмінкові закінчення. Узгодження прийменників з іменниками.

Багато усних і письмових помилок зустрічається в учнів у вживанні відмінкових закінчень слів, особливо іменників у множині. Частими є помилки у місцевому та родовому відмінках (плавали по річкам, ходили по засніженим стежкам, багато вікнів, горіхів, малятів). Для того, щоб учні правильно писали та говорили, потрібно вивчити всі відмінкові закінчення іменників у множині та однині, а це є нереальним, тому засвоєння відмінкових закінчень повинно проводитися за взірцем.

Вчителю необхідно самому чітко (навіть надмірно акцентовано) вимовляти слова, а також постійно виправляти помилки дітей і вимагати від них також чіткості у вимові закінчень. При письмовому виконанні завдання необхідно чітко писати закінчення, щоб не було змішування схожих букв, і виділяти його (підкреслювати закінчення, обводити його, писати іншим кольором). Мета перших вправ – навчити дитину користуватися еталонним взірцем відмінювання, навчити її добирати до кожного іменника потрібний зразок відмінювання. Тільки після цього потрібно переходити до вправ, у яких слово у називному відмінку потрібно поставити у відповідний відмінок, виходячи з контексту речення, наприклад, учитель говорить: «Автобус відійшов від … (пауза) (зупинка)». Дитині необхідно повторити все речення, а слово в дужках поставити у відповідному відмінку і вимовити його, чітко виділяя закінчення слова. На початку така робота відпрацьовується усно. Якщо дитині важко знайти правильну відповідь, потрібно підказати їй – поставити питання до іменника, нагадати еталонний зразок. 

Дуже важливий розділ граматики – способи зв'язку слів у словосполученні. Всього в українській мові існує три способи зв'язку слів у словосполученні: узгодження, керування, примикання. Третій спосіб – найбільш простий, тому що слова, що входять до словосполучення, ніяк не змінюються, вони просто примикають одне до одного (наприклад, дуже гарний, швидко біжить). Цей тип словосполучення, як правило, не визиває труднощів у дітей. На відміну від примикання, узгодження та керування можуть визвати серьозні труднощі у школярів, що призводить до численних помилок під час письма.

Найскладніший спосіб зв'язку слів у словосполученні – узгодження. Цим способом зв'язуються іменники та прикметники, що їх визначають, а також присвійні займенники і дієприкметники (наприклад, новий дім, мій дім, працюючий робітник). При цьому означення повинно узгоджуватися з головним словом (іменником) у роді, числі та відмінку. Саме ця необхідність змінювати означення і пристосовувати його до іменника, який іде після нього, визиває труднощі у дітей, а особливо – у дітей із дисграфією. Вони часто вважають, що головне слово у такому словосполученні – це прикметник, який стоїть першим, і намагаються «пристосувати» іменник до прикметника. Наприклад, вони пишуть: «у зеленому лісу», «на північному полюсу», «веселій пісней», «у першому номеру». Ті словосполучення, в яких закінчення іменника і прикметника співпадають або схожі (холодною водою, у старих книгах, круглим м'ячем), майже не викликають помилок.

Щоб навчити дитину правильно узгоджувати слова, потрібно у першу чергу навчити визначати головне слово у словосполученні та правильно ставити питання від головного до залежного, а потім правильно змінювати залежне слово – ставити його у той же рід, число і відмінок, у яких стоїть головне слово. Особлива увага приділяється таким словосполученням, в яких головне та залежне слово мають різні закінчення. Вчити визначати головне та залежне слово потрібно після того, як дитина добре засвоє відмінкові закінчення іменника. Це допоможе їй зосередити всі зусилля безпосередньо на узгодженні.

Методика навчання узгодженню слів є такою: вчитель пояснює, що в кожному словосполученні є головне слово – без нього неможливо обійтися, воно називає предмет, людину або тварину (розглядаються тільки словосполучення типу «прикметник + іменник». А у головного слова є залежне – воно називає властивість головного і не може використовуватися без нього. Пояснення може бути, наприклад, таким:

- Якщо я говорю: «У нас є кішка» - всім зрозуміло, що це означає. Мене можуть спитати, яка в нас кішка – велика, маленька, біла, чорна, руда? Я можу уточнити: «У нас є велика кішка, біла кішка, пухнаста кішка». Все одно головне тут – це кішка. А якщо я скажу: «У нас є велика», що це означає? Це може бути велика подушка або велика картина. Незрозуміло, про що йде мова, оскільки не названо головне – предмет або жива істота. Якщо прибрати зі словосполучення головне слово, все речення втрачає зміст. А якщо прибрати залежне слово, в реченні залишається зміст, тільки воно стає не зовсім точним – незрозуміло, якого кольору кішка, якої величини, якої породи. Значить, у словосполученні «велика кішка» головне слово – «кішка», спочатку ставимо питання до нього. В нас є хто? – кішка. Тепер від головного слова ставимо питання до залежного: кішка яка? – велика. «Велика» - залежне слово.

 Варто звернути увагу дитини на те, що у прикметника таке саме або схоже закінчення, як і у питального слова до нього («який? – «великий», «білий», «яких?» - «великих», «білих», «яку?» - «велику», «білу» тощо. А закінчення іменника та прикметника можуть не співпадати («поля які?» - «великі»).

Вправи можуть бути такими:

Вправа №1.

Завдання:

а) У нижченаведених словосполученнях знайти головне слово, поставити питання до нього, потім знайти залежне слово, від головного слова поставити питання до залежного. Словосполучення подаються у складі речення (словосполучення виділені жирним шрифтом, щоб легше було поставити питання до головного слова).

Приклади:

1) На столі стоїть блакитна ваза.

2) Петрик полюбляє холодну воду.

3) Таня мешкає у новому домі.

4) Гості сидять на м'якому дивані.

5) На вулиці холодно через сильний вітер.

6) Коля прийшов до старшої сестри.

7) На високому паркані сидить ворона.

8) На білій скатертині лежать квіти.

9) Кінь біжить по широкій дорозі.

10) Гриби виросли біля старої берези.

 

б) Виписати словосполучення з тексту казки. Знайти в них головне та залежне слово, поставити питання до них. Треба не забувати, що спочатку ставиться питання до головного слова.

 

Вправа №2. Узгодження прикметника з іменником.

При виконанні цього завдання дитина, користуючись набутими навичками, повинна самостійно поставити в необхідну відмінкову форму як іменник, так і прикметник.

Вчитель читає вголос вправу, робить паузу перед словами в дужках (в дужках знаходиться словосполучення в називному відмінку однини чи множини). Дитині необхідно вимовити речення цілком, поставивши прикметник та іменник в словосполученні у необхідну форму.

Наприклад, вчитель говорить: «Машина їде по… (пауза) запилена дорога». Дитині треба сказати: «Машина їде по запиленій дорозі». У випадку ускладнення або помилки треба підказати: запропонувати дитині знайти головне слово, поставити питання до нього, потім поставити питання до залежного слова, закінчення прикметника перевірити за допомогою питального займенника (який? яка? які? тощо), а закінчення іменника – за еталонним взірцем.

Спочатку вправу роблять усно. Коли дитина буде досить чітко утворювати потрібні відмінкові форми, рекомендується решту вправи зробити письмово.

Приклади:

1) Стіл стоїть під (велика лампа).

2) Море знаходиться за (сині гори).

3) Сонце освітлює землю (яскраві проміння).

4) Ми захоплюємося (солов'їна пісня).

5) Петрик побачив (сонячна галявина).

6) Вода стікає (великі краплини).

7) У темряві дерево здається (висока людина).

8) Діти втікли від (великий собака).

9) Дорога веде до (новий район).

10) Зорі світять в (нічне небо).

 

Корекційна робота з подолання лексико-граматичних порушень мовлення вимагає системності, індивідуального підходу, носить диференційований характер, що має враховувати механізм порушення, структуру дефекта, психологічні особливості дитини.

 

 

 

 

 

Література

1. Базарницька І. Й. Від А до Я. –Тернопіль: «Підручники і посібники», 2004.

2. Барищук Г. С. Усунення вад письма: 1-4 класи. –Тернопіль: «Навчальна книга – Богдан», 2003.

3. Забродина Л. В., Ренизрук Е. С. Тексты и упражнения для коррекции лексико-граматических нарушений речи у детей дошкольного и младшего школьного возраста. –М.: АСТ. Астрель Транзиткнига, 2005.

4. Лалаєва Р. И., Веледиктова Л. В. Диагностика и коррекция нарушений чтения и письма у младших школьников. –Санкт-Петербург: Издат. «Союз», 2003.

5. Левина Р. Е. Нарушения письма у детей с недоразвитием речи. –М., 1961.

6. Лобчук О. Г. Перевір себе: Завдання з розвитку мовлення для 1-4 класів. –К.: А. С. К., 1998.

7. Милостивенко Л. Г. Методические рекомендации по предупреждению ошибок чтения и письма у детей. –Санкт-Петербург, 1996.

8. Момот Т. Л. Грамотійко: Логопедичний зошит № 3 для розаитку усного і писемного мовлення. –Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006.

9. Науменко В. О. Посієш вчасно – вродить рясно. –К.: «А. С. К.», 1998.

10. Подолання логопедичних проблем молодших школярів. –К.: Видавничий дім «Шкільний світ», 2006.

11. Почашинська М. Дидактичний матеріал з української мови. –Тернопіль: «Підручники і посібники», 2004.

12. Садовникова И. Н. Нарушение письменной речи у младших школьников. –М.: «Просвещение», 1983.

13. Сєдих Н. О. Вчимося писати й говорити правильно. Поради логопеда. –Харків: «Основа», 2007.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тексти та вправи

з корекції лексико-граматичних

порушень мовлення у дітей

молодшого шкільного віку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вживання та написання прийменників

Вправа №1. Вибір одного прийменника з двох.

Завдання: вибрати правильний прийменник.

  1. На / в дереві зеленіють листочки.
  2. За / перед деревом сховалося зайченя.
  3. Під / над деревом кружляють пташки.
  4. До / від дерева підлетіла сова.
  5. На / в барлозі спав ведмідь.
  6. За / попереду хатинки росли квіти.
  7. Під / над деревом росли гриби.
  8. До / від дерева відбіг якийсь звірьок.
  9. До / для їжачка повернулася мама.

10) До / для мами їжачок вигадав пісеньку.

11) Їжачок непокоївся за / про маму.

 

Вправа №2. Вибір одного прийменника з декількох.

Завдання: вставити замість пропусків один з наступних прийменників – під, над, на, в, із, перед, за, через, по.

  1. Гриби ростуть … деревом.
  2. Пташки літають … деревом.
  3. Білка сидить … гілці.
  4. Білка зістрибнула … гілки.
  5. Їжачок сунув ніс … норку.
  6. Кріт виглядає … норки.
  7. Їжачок біжить … доріжці.
  8. Їжачок та хом'як переходять … доріжку.
  9. Поле знаходиться … лісом.

10) Хатинка даленіє … деревами.

 

Вправа №3. Самостійний добір прийменника.

Завдання: вставити пропущені прийменники.

  1. Горіхи висять … гілці.
  2. Мурашник стоїть … деревом.
  3. Мати-їжачиха виходить … хатинки.
  4. Кріт йде … землею.
  5. Лист падає … дерева.
  6. Їжачок стоїть … хатинкою.
  7. Чародійник йде … галявині.
  8. Білка сидить … деревом.
  9. Доріжка проходить … поле.

10) Сонце висить … хатинкою.

 

Вправа №4.

Завдання: витягти картку за інструкцією (перша зліва...), скласти зі слів речення, назвати порядковий номер прийменника.

Дітлахи, по, бігли, трава, мокра.

Вузенька, будинку, до, стежина, веде.

Налити, Марійка, глечик, із, молока.

 

Вправа №5. Вибір прийменника та утворення відмінкових закінчень іменника.

Завдання: вибрати прийменник, вставити його та утворити відмінкове закінчення.

  1. Метелик сидить (на, над) (ромашка).
  2. Кішка сидить (під, на) (стіл).
  3. Човен пливе (по, в) (річка).
  4. Квіти ростуть (перед, на) (дім).
  5. Полиця висить (над, під) (стіл).
  6. Клубок впав (зі, в) (стул).
  7. Пташка вилітає (з, в) (клітка).
  8. Кішка стрибає (через, скрізь) (паркан).
  9. Квітка стоїть (в, на) (ваза).

10) Дім стоїть (за, через) (паркан).

 

Вправа №6. Утворення відмінкового закінчення за заданим взірцем.

Завдання: поставити іменник в дужках у відповідний відмінок.

  1. Пташка сидить на (гілка).
  2. Кішка лежить на (диван).
  3. Діти відпочивають на (річка).
  4. Друзі приїхали на (автобус).
  5. Туристи загоряють на (пляж).

 

Вправа №7. Вживання одного й того ж прийменника з різними відмінками – відмінкова омонімія.

Завдання: поставити іменник у відповідну форму (правильний відмінок).

  1. Метелик сидить на (ромашка).
  2. Метелик сів на (ромашка).
  3. Бабуся йде на (кухня).
  4. Бабуся снідає на (кухня).
  5. Кішка лежить на (стілець).
  6. Кішка лягла на (стілець).
  7. Катя купує м'ясо в (магазин).
  8. Катя пішла в (магазин).
  9. Собака заліз в (конура).

10) Собака ночує в (конура).

 

Вправа №8.

Завдання: сполучити службові слова зі словами-назвами предметів. Записати словосполучення. Підкреслити службові слова.

На                   дверей

Під                 хати

Від                 кущем

Біля               лижах

В                    цегли

Над                лісі

З                    скла

Із                   будинком

 

Вправа №9. Використання різних прийменників для передачі одного й того ж граматичного значення відмінка (прийменникова синонімія).

Завдання: вставити пропущений прийменник.

  1. Дідусь сидить … кріслі.
  2. Дідусь сидить … дивані.
  3. Мама пішла … ринок.
  4. Мама пішла … магазин.
  5. Брат працює … цирку.
  6. Брат працює … заводі.
  7. Дівчата гуляли … парку.
  8. Дівчата гуляли … вулиці.
  9. Грибники повернулись … лісу.

10) Грибники повернулись … прогулянки.

 

Вправа №10.

Завдання: вставити з довідки потрібні слова.

Вранці ми поспішаємо (куди?) … . Чимало цікавого дізнаємося (на чому?) … . На перервах ми виходимо (куди?) … .

Слова для довідки: на уроках, на подвір'я, до школи.

 

Вправа №11.

Завдання: скласти і записати речення за малюнками, вживаючи потрібний прийменник.

 

Вправа №12.

Завдання: виправити помилки. Звернути увагу на те, що прийменник вимагає від іменника певної морфологічної форми.

  1. Човен пливе від берегом.
  2. Діти повернулися із театр.
  3. Кіт сидить на дах.
  4. Малюк підбіг до сестру.
  5. Стілець стояв на килима.
  6. Діти сіла на санчат.

 

Вправа №13.

Завдання: дописати прийменники зі словами.

  1. Гриби збирають (де?) … .
  2. Пшениця достигає (де?) … .
  3. Вишні квітнуть (де?) … .
  4. Діти пішли (куди?) … .
  5. Мати приїхала (звідки?) … .
  6. Овочі лежать (у чому?) … .
  7. Туристи пливли (на чому?) … .
  8. Лисиця вийшла (з ким?) … .
  9. Миколка їв бутерброд (з чим?) … .

10) Я люблю варення (з чого?) … .

 

Вправа №14. Засвоєння складних прийменників.

Завдання: вставити пропущені прийменники.

а)

  1. Мишка вилізла … дивану (з-під)
  2. Сонце виглянуло … хмари (з-за)
  3. … куртки було видно сорочку (з-під)
  4. … дощу усюди калюжі (із-за)

б)

  1. Дорога біжить … високих трав (поміж)
  2. У Максима мороз побіг … спиною (поза)
  3. Лине … тину пісня (з-поза)
  4. Сіло сонце, … діброви небо червоніє (з-за)

 

Вправа №15.

Завдання: вставити потрібний прийменник у вірші.

Змайстрував мій братик Гриць

Гарну хаточку … птиць.

Он … дереві вона

… садку … вікна.  (у, для, біля, на)

 

… рецепту на базарі

Дятел вибрав окуляри.

Натягнув собі … ніс,

Полетів трудитись … ліс.  (на, в, по)

 

Проти ночі … травиці

… курник повзе лисиця.

Напоролася … вила,

Цілу ніч … болю вила.  (по, на, від, у)

 

Песик шишку … лісу ніс

І поранив собі ніс.

Довелось Трезора звати,

Щоб наклав пов'язку … вати.  (з, з)

 

Вправа №16.

Завдання: переписати текст, вживаючи потрібний прийменник.

Яблуня

Росте ... саду яблуня. Навесні квітуча яблуня – насолода ... ока. Влітку ... її гілками можна сховатися ... спеки. Восени гілки схиляються ... землі ... вагою плодів. Взимку спить яблуня ... снігом, мріє ... весну.

 

 

Розрізнення прийменників і префіксів

Вправа №1.

Завдання: виписати в один стовпчик слова з префіксами, а в другий – слова з прийменниками.

1) Тролейбус переїхав через міст.

2) Поїзд в'їхав у тунель.

3) Трамвай зупинився на зупинці.

4) Діти каталися по Дніпру на човні.

5) Пароплав причалив до берега.

6) У небі пролетів літак.

 

Вправа №2. Утворення дієслів за допомогою префіксів.

Завдання: дібрати якомога більше однокореневих слів з різними префіксами.

а) Взірець: летіти – прилетіти, відлетіти, вилетіти тощо.

Приклади:

  1. Гуси восени (…)летають, а на весні (…)літають назад.
  2. Папуга (…)летів з клітки, але потім (…)летів назад.
  3. До кімнати випадково (…)летіла ворона.
  4. М'яч (…)летів через паркан.
  5. Бабка (…)летіла до собаки і швидко (…)летіла від неї.
  6. Капелюх (…)летів з голови.
  7. Птахи (…)летіли на південь.
  8. У літаку мало бензину – він не зможе (…)летіти до аеропорта.

 

б) Взірець: будувати – перебудувати, добудувати тощо.

Приклади:

  1. У селі (…)будували новий дім.
  2. Біля дому (…)будували терасу.
  3. Сарай дуже незручний: ми вирішили його (…)будувати.
  4. Ця споруда дуже низька, її треба (…)будувати.
  5. Цю споруду через рік (…)будують.
  6. Ми почали будувати гараж, але ніяк не можемо його (…)будувати.
  7. Треба (…)будувати душ в лазні.
  8. Сусід хотів (…)будувати нову веранду.

 

Вправа №3. Самостійний добір префіксів до дієслів.

Завдання: вставити пропущені префікси у слова.

Взірець: Їжачок (…)йшов з хащі. – Їжачок вийшов з хащі. 

Одного разу їжачок (…)шов до лісу (…)гуляти.

Їжачок зрозумів, що (…)блудився, і (…)німів.

Йому треба (…)братися з кущів.

Поміж гілками неможливо було (…)братися.

Їжачку треба (…)лізти під гілками.

Їжачок (…)чепився лапкою за сук.

Кущі та дерева міцно (…)чепилися одне з одним.

Вуж (…)шипів щось.

Виходить, тебе називають вужиком, тому що ти (…)вужуєшся?

Їжачок не встиг (…)прощатися з своїм новим другом.

 

Вправа №4. Наочне зображення співвідношення між прийменниками та префіксами.

Завдання: дитині пропонують дібрати ілюстрації до речень, де є прийменники та слова з префіксами. Речення можно брати як з тексту, так і вигадувати свої.

Приклади:

  1. Муха влетіла в приміщення.
  2. Кішка злізла з дивану.
  3. Жираф дотягнувся до стелі.
  4. Бабуся накинула шаль на плечі.
  5. Лист підклали під двері.
  6. Мишка залізла під шафу.
  7. Кулька прив'язана до стільця.
  8. Папуга вилетів з клітки.

 

Вправа №5. Пошук та виділення прийменників та префіксів у тексті.

Завдання: дитині пропонується знайти в тексті усі прийменники та обвести їх, потім знайти всі слова з префіксами і підкреслити їх.

 

Вправа №6. Розрізнення прийменників і префіксів у тексті.

Завдання: переписати розповідь, розкриваючи дужки і вставляючи прийменники та префікси. Необхідно стежити, щоб прийменники і префікси були правильно записані (разом або окремо).

Розповідь:

(У)неділю Миколка (пі)шов (до)лісу. (На)деревах вже (з)явилося листя – (у)повітрі пахло весною. Миколка (за)хотів (по)спати. Він (роз)клав свої речі (під)деревом, (з)кинув (з)ніг чоботи і (при)ліг (на)мох. Коли він (за)снув, (при)летіла якась пташка і (за)лізла (в)його чобіт. Миколка (про)кинувся, (по)бачив це і (роз)сміявся. Пташка (по)чула його сміх, (з)лякалася і (від)летіла. Миколка знову (на)дів чоботи собі на(ноги), (зі)брав свої речі, (роз)чісався і (пі)шов далі – (про)гулюватися (по)весняному лісу.

 

Вправа №7. Самостійний добір прийменників і префіксів у тексті.

Завдання: переписати текст, вставляючи замість пустих дужок прийменники або префікси. Стежити за їх написанням – разом або окремо.

Ми вирішили (…)робити (…)квартирі ремонт. (…)початку (…)шли (…)магазину (…)фарбою та пензликом. Потім (…)їхали (…)ринок (…)шпалерами. Коли все було (…)готовлено, ми (…)кликали (…)допомогу дідуся. І от що ми (…)робили: стіни (…)фарбували (…)жовтий колір, підлогу (…)крили лаком, (…)віконники і стелю (…)білили. Після ремонту наша квартира (…)мінилася, ми всі (…)веселішали і вирішили (…)ти (…)гуляти, (…)дихати свіжим повітрям. Так ми і (…)святкували цю радісну (…)дію.

 

Вправа №8.

Завдання: визначити, де прийменник, а де – префікс. Чому ви так думаєте?

1) (в) біг (в) хату

2) (за) біг (за) товаришем

3) (від) їхав (від) воріт

4) (з) їхав (з) гори

5) (на) скочив (на) камінь

6) (під) мести (під) двері

7) (за) сів (за) підручники

8) (з) бити (з) дерева

9) (при) сів (при) дорозі

10) (за) йшов (за) дім

 

Вправа №9.

Завдання: записати речення без дужок.

1) Микола (зі) рвав (з) дерева яблуко.

2) Піонери (за) йшли далеко (в) ліс.

3) Автобус (піді) йшов (до) станції.

4) Діти весело відпочивали (в) таборі.

5) Батько (від) в'язав коня (від) дерева і скочив у сідло.

 

Вправа №10.

Завдання: виписати в один стовпчик слова з префіксами, а в другий – слова з прийменниками.

1) Тролейбус переїхав через міст.

2) Поїзд в'їхав у тунель.

3) Трамвай зупинився на зупинці.

4) Діти каталися по Дніпру на човні.

5) Пароплав причалив до берега.

6) У небі пролетів літак.

 

Вправа №11.

Завдання: вставити пропущені префікси і прийменники.

Собака і його тінь

Собака ішов по кладці ... річку. ... зубах він ніс кістку. Раптом собака ...бачив себе у воді і ...думав, що то інший пес несе кістку. Кинув він свою кістку і почав ...бирати її у другого собаки. Течія ...хопила кістку і ...несла геть. Так жадібний собака ...лишився ні ... чим.

 

 

Антоніми

Вправа №1.

Завдання: Зображення антонімів за допомогою жестів.

Приклади:

великий-маленький

високий-низенький

твердий-м'який

широкий-вузький

довгий-короткий

важкий-легкий

прямий-кривий

 

Вправа №2.

Гра «Навпаки».

Кажу я слово високо,

А ти відповідаєш: ... .

Кажу я слово далеко,

А ти відповідаєш: ... .

 

Вправа №3.

Розрізнення предметів, які наочно представлені.

Дитині пропонується розкласти предмети на дві групи з протилежними ознаками. Наприклад, в одну групу – важкі предмети, а в другу – легкі, або товсті (мотузка, свічка тощо) та легкі (шнурок, олівець тощо), білі та чорні.

Діти із затримкою мовного розвитку повинні намагатись говорити вголос.

 

Вправа№4.

Розповідь про предмети з використанням антонімів.

Дитина говорить про іграшки або предмети, порівнює їх, використовуючи антоніми.

 

Вправа №5.

Розрізнення предметів за протилежними ознаками з використанням антонімів.

Потрібно пояснити, за якими ознаками розрізнюються схожі предмети, які можно об'єднати в пари.

Дерево – кущ (високе, низький)

Канат – шнурок (товстий, тонкий)

Шар – коло (об'ємний, плоске)

Хустка – носовичок (велика, маленький)

Стіл – стілець (великий, маленький)

Миска – тарілка (глибока, мілкий)

 

Вправа №6.

Знайти і виписати антоніми з тексту.

Ніч і день

- Як тебе сьогодні звуть, Ніч? – запитав День.

- Як звуть! Ніяк мене не звуть. Ніч та й Ніч.

- А як зватимуть тебе завтра?

- Що значить «зватимуть завтра»? Завтра теж зватимуть Ніч.

- А як звали тебе вчора?

- Теж Ніч.

- А мене сьогодні звуть Вівторком, завтра, зватимуть Середою, а вчора звали Понеділком, – сказав День.

 

Вправа №7.

Відповіді на питання.

Задаються питання, відповіді на які потребують вживання антонімів.

Приклади:

Чому бояться ворогів і не бояться друзів? (злий, добрий)

Чому вночі страшно, а вдень – ні? (темно, світло)

Чому на дивані сидіти приємніше, ніж на підлозі? (м'яко, твердо)

Чому квітку легше зірвати, ніж листочок? (низько, високо)

Чому влітку носять теплі речі, а взимку – ні? (тепло, холодно)

Чому слон їсть багато, а миша – мало? (великий, маленька)

 

Вправа №8.

Закінчити речення, використовуючи слова з протилежним значенням.

а) добір прикметників з протилежним значенням.

Приклади:

Кішка велика, а миша - …

Річка широка, а струмочок - …

Подушка м'ягка, а камінь - …

Дерево велике, а кущ - …

Миска глибока, а тарілка - …

Канат товстий, а нитка - …

б) добір дієслів з протилежним значенням.

Приклади:

Увечері всі сплять, а вранці …

Равлик повзе, а заєць …

Птахи літають, а мурахи …

Мама працює, а дитина …

Річка біжить, а дерево …

Зима січе, а літо …

 

Вправа №9.

Дібрати до прикметників іменники з протилежним значенням.

Приклади:

Холодна ніч – теплий день.

Великий … - малий …

Сумна … - весела …

Біла … - чорна …

Суха … - мокра …

Сердита … - добра …

 

Вправа №10.

Переписати текст, добираючи слова, потрібні за змістом. Придумати і записати заголовок.

...

Це (маленьке, велике) звірятко. Живе воно в (дома, лісі). Шубка в нього сіренька. Має звірятко (довгі, короткі) вуха, косі очі. Ця тваринка дуже (полохлива, смілива).

 

Вправа №11.

Прочитати вірш і полічити, скільки в ньому антонімів.

Якщо сестра, то це не брат.

Коли говорять, не мовчать.

Коли стоять, то не біжать.

Якщо далеко, то не близько.

Якщо високо, то не низько.

 

Вправа №12.

Дібрати слова, потрібні за змістом.

Чарівна пора року

Надійшла (весна, осінь). Листя на деревах стало (зеленіти, жовтіти) і падати на землю. Дерева простягли до неба (оголені, зелені) гілки. Тільки (дуб, клен) не скинув свого вбрання. Листя на ньому (пожовкло, зазеленіло) і (потемніло, посвітліло). Берізки опустили довгі коси. Ялинки та сосни стоять зелені. Тихо в лісі.

 

Вправа №13.

Дібрати до прикметників антоніми.

Приклади:

Свіжі яблука - сушені яблука.

Старий будинок - …

Легка задача - …

Свіже молоко - …

Свіжі газети - …

Важка ноша - …

Холодна зима - …

Сердитий вітер - …

Сонячний день - …

 

Вправа №14.

Виписати з вірша слова з протилежним значенням.

З братом я живу у парі,

Та не в злагоді – у сварі.

Робимо все залюбки,

Тільки завжди навпаки.

Я збираюся лягати,

брат лише почав вставати,

я почну відпочивати,

він рушає працювати,

як він може веселитись,

коли мушу я трудитись?

Я стою, а брат біжить, говорю я – брат мовчить.

 

Вправа №15.

Гра з м'ячем «Скажи навпаки».

Логопед кидає дитині м'яч і говорить слово, а дитина добирає до нього слово з протилежним значенням.

 

Вправа №16.

Дібрати слова-антоніми в приказки.

Труд чоловіка годує, а … марнує (лінь)

Правда в огні не горить, у … не тоне (воді)

Хто рано посіє, рано й … (пожне)

Зробив діло - … сміло (гуляй)

Що посієш - те й … (пожнеш)

Нема товариша - шукай, а … - бережи (знайшов)

Скажеш - не вернеш, напишеш - …, відрубаєш - … (не зітреш, не приточиш)

Ластівка день починає, а соловей - … (кінчає)

 

Вправа №17.

Добір антонімічних дієслів та прийменників.

Приклади:

а) Хлопчик заліз на дерево, та не може (злізти) з нього.

Восени пташки відлітають на південь, а весною (прилітають) назад.

Пташка залетіла в хату, а через декілька хвилин (вилетіла).

Хлопчик забрався на дах, а (вибратися) не зміг.

Собака підбіг до мисливця, але швидко (відбіг) від нього.

б) Над вікном було гніздо ластівки, а (під) вікном росли квіти.

До уроку діти домовилися, що (після) уроку вони підуть у кіно.

Яблуко поклали на стіл, але воно скотилося (зі) столу.

До міста ми дібрались пішки, а (з) міста поїхали на автобусі.

Діти пішли в ліс, а, вибираючись (з) лісу, заблукали.

 

 

Синоніми

Вправа №1.

а) Дібрати до дієслів синоніми.

Бігти – (нестись, летіти, поспішати…)

Говорити –

Захворіти –

Сміятися –

Крутитися –

Плакати –

 

б) Дібрати до прикметників синоніми.

Блідий –

Приємний –

Слухняний –

Ситий –

Сухий –

Глибокий –

Густий –

 

Вправа №2.

а) До поданих прикметників дібрати прикметники – синоніми з іншими префіксами.

Бездощове літо –

Безлюдний острів –

Безкрає поле –

Беззвучний сміх –

б) Дібрати близькі за значенням прикметники.

Холодний вітер – пронизливий, різкий

Холодний погляд –

Міцний організм –

Добрі наміри –

Веселі діти –

 

Вправа №3.

Доповнити текст поданими в дужках синонімами (малолітній, маленький, дрібний).

1) Смородина цього року виросла ... .

2) Будинок був ... , всього на дві кімнати.

3) Син у мене ... , але вже помічник.

 

Вправа №4.

Замінити близьким за значенням іменником.

Сильна метелиця – (хурделиця, віхола)

Велике нещастя – (горе, біда)

Сильний дощ – (злива, град)

Буря в морі – (шторм, ураган)

Дощ з блискавкою – (гроза)

 

Вправа №5.

Замінити виділені слова близькими за значенням.

Метелиця виє за вікнами.

Сніг падає на землю.

Земля вкрилась снігом.

Вогонь палає у печі.

 

Вправа №6.

Дібрати до висловів лівого стовпчика синоніми з правого стовпчика.

золоті руки                          майстер на всі руки

заплющувати очі                дивитися крізь пальці

плечем до плеча                  сам на сам

одне слово                           кіт наплакав

наодинці                              пліч-о-пліч

крапля в морі                      коротко кажучи

 

Вправа №7.

Якими синонімами можна замінити виділені прикметники?

Пізньої осені стояла сльотлива погода.

Похмуре небо повисло над землею.

Тьмяні дні тягнуться довго.

 

Вправа №8.

В якій групі синонімів ступінь ознаки наростає, а в якій спадає?

1) Дорогий, цінний, дорогоцінний.

2) Колосальний, величезний, великий.

3) Дивовижний, дивний, незвичайний.

 

Вправа №9.

Яке слово із стовпчика праворуч можна поєднати з поданими дієсловами?

1) падати, валитися, летіти, гепнутися                на землю

                                                                                 від утоми

                                                                                 в багнюку

2) падати, йти, сипати, сіятись, валити               із стільця

                                                                                дощ

                                                                                сніг

3) падати, знижуватись                                        температура

 

Вправа №10.

Переписати текст, добираючи слова, потрібні за змістом. Підкреслити їх.

Уночі вітер нагнав сірі хмари. Вони закрили все небо. Повільно (полетіли, закружляли, падали) великі сніжинки. Потім (пішов, повалив, випав) густий лапатий сніг. До ранку він усе (засипав, покрив) білою ковдрою.

 

Вправа №11.

Згрупувати слова-синоніми.

веселий, хоробрий, начитаний, безстрашний, радісний, приємний, кмітливий, жахливий, сміливий, страшний, героїчний, щасливий, небезпечний, добрий, хороший, розумний, дружній, допитливий, винахідливий.

 

Вправа №12.

Самостійний добір синонімів до поданих у контексті слів (якщо дітям важко добирати синоніми, то можна запропонувати їм необхідні слова).

Жив-був невеличкий (маленький) кріт, але він був незрячий (сліпий). Мешкав (жив) він у маленькій норці. Він був дуже працьовитий (роботящий), завжди працював наполегливо (старанно). Одного разу (якось) вирішив кріт зробити (збудувати, вирити) велику норку для себе та своєї родини (сім'ї). День і ніч працював кріт, рив землю – і на сьомий день (через тиждень) норка була готова (зроблена). Вона була простора (велика). Родина крота раділа новому житлу (помешканню). В норці можна було вільно крутитися (вертітися), плигати. Всім було хороше (приємно) жити в новій оселі.

 

Вправа №13.

До поданих словосполучень дібрати з дужок найбільш вдале дієслово. З утворених речень скласти текст. Який заголовок можна дати цій розповіді?

1) ... білокоса красуня. (Примчала, прилетіла, прийшла, завітала).

2) ... пухнастий сніг. (Присипав, полетів, пішов).

3) Голчастий іній ... дерева. (Прикрасив, причепурив, вкрив).

4) ... невимовна краса надворі. (Лежить, стоїть, панує, розлягається).

5). ... чарівності цій красі червоногруді снігурі. (Приносять, додають).

6) Чудова картина зимового пейзажу ... нас. (Приваблює, втішає, радує, зачаровує).

 

Вправа №14.

Знайти в поданому тексті синоніми до дієслова говорити.

Рано-вранці на високій тополі сиділи дві сороки і торохкотіли без упину про свої справи. Одна теревенила про своїх неслухняних сороченят, друга – про свої яскраві коштовності, які дісталися їй від старої прабабусі і вже давно зберігалися у неї в гніздечку.

Раптом із-за сусідньої берези випурхнув спритний горобець і примостився до них на гілку.

  • Ну ви, сороки, і торохтійки! – заговорив він.
  • Ти балакай, балакай, та не забалакуйся! – відповіли сороки.
  • Ой, і забалакалась я з тобою, сусідко, мені ж додому треба сороченят годувати! – защебетала одна сорока.

Нагомонілися сороки і розлетілися по своїх домівках. Тільки горобчик залишився сидіти на гілці. «Одначе я нудьгую без цих талалайок, - подумав він. – Та я й сам не від того, щоб побазікати з горобцями, які живуть на даху...»

 

Вправа №15.

Добір прийменників і дієслів із синонімічними префіксами.

а) Вставити усі можливі варіанти прийменників у речення.

Стілець стоїть біля (у) столу.

Діти пішли в (до) зоопарк… та інші.

б) Вставити всі можливі варіанти префіксів.

У кімнату …летіла ворона (в, за)

Цуценя …бігло до хазяїна (при, під)

Миша …лізла під підлогу (за, про, під)

Хлопчик …біг додому (при, до, за)

Учні …писали речення (на, за, до)

Вчитель …читав оцінки (про, за, до)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспекти логопедичних занять

з аграматичної форми дисграфії

у молодших школярів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запропоновані конспекти логопедичних занять призначені вчителям-логопедам шкіл, інтернатів. Їх можна використовувати в роботі з учнями 2, 3, 4 класів залежно від рівня їх підготовки.

 

Тема: Складання речень із поданих слів

Мета:

Навчальна: навчити дітей складати речення з поданих слів, показати необхідність узгодження слів у реченні, формувати вміння правильно писати речення, визначати його інтонаційну закінченість.

Розвиваюча: розвивати мислення, увагу, зв'язне мовлення.

Лексична: збагачувати словник з теми «Осінь».

Виховна: виховувати любов до природи.

Обладнання: лінійки, картки.

 

Хід заняття

І. Організаційний момент.

1. Психологічна настанова.

Уже дзвінок нам дав сигнал,

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо,

Роботу швидко починаймо!

2. Артикуляційна гімнастика.

3. Мовленнєва зарядка.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Загадка про осінь.

Темная діброва

Стихла і мовчить;

Листя пожовтіле

З дерева летить.

2. Складання асоціативного куща (учні згадують усе, що виникає в пам'яті стосовно слова «осінь»).

 

                  пожовкла трава              золота 

          ідуть дощі, дощова

 

          відлітають птахи                           холодна погода

 

                                                     

                                                      

                                                     жовте листя

 

 

ІІІ. Основна частина.

1. Порівняння двох записів.

Дерева  поскидати  листя.         Дерева поскидали листя.

Стукати  ліс  у  дятел.              У лісі стукає дятел.

- Чим відрізняються записи?

- Які речення зрозумілі? Чому?

- Які ознаки речення?

- Як пишуться речення?

2. Мета заняття (діти роблять висновок про те, що на уроці повторюватимуть ознаки осені, вчитимуться складати речення).

3. Гра «Піймай речення» (підняти картку з крапкою).

Сонце світе, але ...

Спорожніли поля.

Притих ліс.

Чому це майже комах...

Синички перекочували з лісів до осель.

Вони шукають собі...

4. «Склади речення зі слів» (колективна робота).

Пора  грибна  настати

Діти  корзинки  узяти

Багато  назбирати  вони  гриби

5. Вправа «Хто швидше?». Записати речення з поданих слів, прочитати їх (робота в групах).

Група №1.

Сороки  залишили  ліси  поля  синиці

Птахи  людей  житла  до  переселяться  ближче

Люди  птахи  допомагати

Група №2.

Павутинки легенькі пливуть білі

Опадають золоті дерев з листочки

Осінь – чудова пора і багата року

- Про що дізналися з тексту?

6. Фізхвилинка.

Ми йдемо, ми йдемо

Вішать годівничку.

Несемо, несемо

Поживу синичкам.

А вони, а вони

Будуть підлітати,

Крихти, сало і зерно

Будуть ласувати.

7. Гра «Лото». Скласти назви грибів зі складів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8. Складання речень про роботу селян за малюнками (робота в групах).

9. Загадки про овочі та фрукти.

Ой гніздечка, ой гніздечка,

А у них ростуть яєчка.

Квочки-мами тут немає,

Тож яєць не доглядає.

Розсміялась Оля –

Росте ... (бараболя).

 

Я синенька й зелененька,

Інколи я жовтенька,

Я весною розцвітаю,

На деревах достигаю. (слива)

 

Ліз Мартин через тин.

Сам переліз, а голову на тину залишив. (гарбуз)

 

Це не звір і не людина,

Звичайнісінька рослина.

Та під листям є синочки,

Звуться діти ... (огірочки).

 

Червоненькі і смачненькі,

Дуже з вигляду гарненькі,

І боки у них пишні.

Влітку смачно їсти ... (вишні).

 

Вус зелений я зав'ю,

В гроно сонечко наллю,

І діткам-малюкам

Все до крапельки віддам. (виноград)

 

Я кругленька, червоненька,

З хвостиком тоненьким.

На городі мене рвуть

І до столу подають. (редиска)

10. Складання тексту. Замінити малюнки словами.

(Білка) зробила собі будиночок у дуплі (дерево). Зідрала вона зі (стовбур) мох, позбирала (сіно) і вимостила (дупло). Восени (білка) наповнила в дупло (горіхи) та (гриби). А (шишки) самі на (сосна) ростуть.

11. «Поетичний калейдоскоп».

Всі поети пишуть вірші,

А хіба від них ми гірші?

Згодні віршики складати?

Нумо риму добирати!

            Осінь

Нарядилась ... (осінь)

В дороге намисто,

Золоте ... (волосся)

Розплела ... (над містом).

Кольорові ... (фарби)

Вийняла з кишені

І малює осінь

Жовтим по ... (зеленім).

 

ІV. Підсумки заняття.

 

 

Тема: Визначення меж речень у тексті

Мета:

Навчальна: формувати вміння визначати межі речень у тексті, співвідносити їх з основними правилами пунктуації, закріпити знання учнів про основні ознаки речення.

Розвиваюча: розвивати пам'ять, мислення, увагу, зв'язне мовлення. 

Лексична: збагачувати словник з теми «Тварини».

Виховна: виховувати добре ставлення до тварин, живої природи.

Обладнання: малюнки тварин, таблиця складів, палички, індивідуальні картки.

 

Хід заняття

І. Організаційний момент.

1. Артикуляційні вправи.

2. Мовленнєва зарядка (читання складів зі збігом приголосних).

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Гра «Комп'ютер» (складання слова «тварини»).

2. Вправа-загадка. Прочитати текст. Порахувати кількість речень у тексті.

Це звірятко – боягуз. У нього довгі вуха, швидкі лапи. Шірстка м'якенька і сіренька. Хвостик маленький. Очі круглі, наче ґудзики. (Заєць)

- Кого боїться заєць? Складіть речення про лисицю і порахуйте кількість слів у реченні.

3. Тема і мета заняття (учитель підводить дітей до визначення теми і мети заняття).

- Сьогодні ми пригадаємо тварин і продовжимо вивчати речення; будемо тренуватися визначати межі речень у тексті, правильно їх писати.

 

ІІІ. Основна частина.

1. Аналіз тексту, записаного на дошці.

Хитра лисиця бігла за зайцем він скочив у кущі лисиця довго його шукала вона сумна пішла додому

Читається текст без пауз.

- Сподобався текст?

- Чи зрозуміли ви його?

- Чому не зрозуміли?

Друге читання тексту з неправильними паузами.

Хитра. Лисиця бігла за. Зайцем він скочив. У кущі лисиця. Довго його. Шукала вона сумна. Пішла додому.

(З'ясовується, що текст незрозумілий, тому що робилися не в тому місці паузи, речення розривались).

Після третього правильного читання з'ясовується, що паузи зроблені правильно і кожне речення має закінчену думку, що у кінці речень інтонація знижується.

(Учні промовляють речення з правильною інтонацією і паузами).

Повторення ознак речень, написання з великої букви, пунктуаційні знаки.

2. Гра «Підкажи слівце».

Ніби кішка та велика,

Хижа ця звірина дика.

Небезпечна зустріч з нею

В лісі дуже бережись:

Скочить з бука дика ... (рись)

 

Скочила в мішок до мами,

Як скінчила жваву гру.

Понесе в мішку додому

Мама доню ... (кенгуру)

 

Пазурастий і гривастий,

Як збирається напасти.

Рявкне – ох і лютий рев...

Здогадалися, це ж ... (лев)

 

На самому дні річному

Дім він збудував тепер.

Тут живе з сім'єю в ньому

Роботящий наш ... (бобер)

 

Всіх він любить незрадливо,

Хто б до нього не ходив.

Догадалися? Це ж Гена,

Це ж наш Гена ... (крокодил)

3. За словесною інструкцією діти складають з паличок фігури.

4. «Знайди речення». З тексту виписати тільки речення.

Марійка зайшла в куточок живої природи. Там вона зустріла. Дівчинка принесла білочці. Марійка любить тварин.

(Пояснення дітей).

5. Бесіда про тварин і птахів (у формі гри «Інтерв'ю»).

- Чи любите ви тварин?

- Чи є у вас домашній улюбленець? Розкажіть про нього.

- Яку користь приносять тварини?

- Як ви їм допомагаєте?

6. Фізхвилинка.

7. Гімнастика для очей, язика.

- Про тварин складають загадки, вірші, скоромовки. Ми навчимося читати скоромовку про сороку. Але перед цим завданням зробимо гімнастику для очей, язика.

1) Гімнастика для очей.

Вправи «Маятник» - рух очей вправо-вліво.

«Стовпчик» - рух очей вгору-вниз.

«Катання з гірки» - рух очей по діагоналі.

«Рух по квадрату».

«Коло».

«Бінокль» - подивитися на далекий предмет, а потім на близький.

2) Для язика (скоромовки).

Скочив котик, сів на плотик. Миє ротик і животик.

 

Стрекоче сорока сороці:

А я у сорочій сорочці!

Сорока сороці стрекоче:

А в мене яєчко сороче.

(або Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок – сорок морок).

  1. Кросворд. Записати назви тварин у клітинки (птахи, звірі).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9. Індивідуальна робота за картками. Визначення меж речень у надрукованому тексті (усно).

10.Складання назв птахів зі складів (лото).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11. Самостійна робота. Переписати і визначити межі речень.

Сирітка

Діти принесли маленьке сороченятко воно замерзло літати воно не могло діти годували пташеня у нього виросли крильця сороченя швидко навчилося літати воно переселилось з кімнати на балкон

  • Чи правильно зробили діти?
  • Перевірка написаного тексту (діти читають і пояснюють).

 

IV. Підсумки заняття.

Оцінювання учнями своєї роботи умовною позначкою на занятті.

 

 

Тема: Поширення речень

Мета:

Навчальна: навчити дітей поширювати речення другорядними членами, узгоджувати і добирати потрібні слова у речення.

Розвиваюча: розвивати мислення, увагу, творчу фантазію.

Лексична: збагачувати словник з теми «Природа».

Виховна: виховувати добре ставлення до живої природи.

Обладнання: картинки, таблиця складів.

 

Хід заняття

І. Організаційний момент.

Психогімнастика.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Мовленнєва зарядка. Скоромовка «Стоїть Олена коло клена».

2. Вправа «Склади слово».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- Як назвати одним словом ці слова? (дерева)

3. Порівняння двох текстів, написаних на дошці.

Липа

а) Біля двору липа. Квіти пахучі. Липа допомагає людям.

б) Біля нашого дому зацвіла липа. Квітки липи жовті і дуже пахучі. Липа допомагає людям позбутися нежиті.

- Який текст вам більше подобається? Чому?

- У якому тексті речення довші, повніші, містять більше повідомлення?

- Про що ми сьогодні говоритимемо на занятті, що вчити?

4. Тема і мета заняття.

(Діти самі визначають тему і мету заняття).

- Сьогодні ми будемо вчитися складати і поширювати речення. Повторимо назви рослин, дерев, які ростуть в Україні.

 

ІІІ. Основна частина.

1. Загадки. «Відгадай рослину».

- Які рослини є в Україні, ми дізнаємося із загадок.

Біла кора, тоненькі віти

Що то є? Відгадайте, діти! (береза)

 

Золоте решето, а в ньому

Чорних хатинок повно. (соняшник)

 

На дереві гойдається,

Жупан колючий має.

На літо одягається,

А восени скидає. (каштан)

 

І маленькі, і старенькі.

Влітку, взимку, навесні.

Всюди вдягнені гарненько

У зелені сукні всі. (ялинки)

 

Білі зуби маю, та усі ховаю,

Довгі коси маю, та не заплітаю. (кукурудза)

 

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду. (калина)

2. Бесіда за картиною «Калина».

- Яке дерево зображено?

- Де росте калина?

- Що ви знаєте про калину? Які ягоди, листочки? Яку користь приносить калина людям?

Калина – це символ України, краси, здоров'я, молодості. Калиною прикрашають коровай на весіллі, хати. Це і лікарська рослина. Ягоди з медом лікують легені і серце.

3. Гра «Хто швидше?». Доповнити речення словами.

Калина (яка?) (гарна, чарівна, корисна...)

Ягідки у неї (які?) (червоні, терпкі, як намисто...)

Калиною прикрашають (що?) (коровай, стіни, хату...)

4. Творча робота. Поширити речення за допомогою питань (письмово).

Росте калина (де?) (біля хати, дороги...)

Навесні вбирається (у що?) (листочки, квіточки...)

Восени у неї китиці (які?) (важкі, червоні, рум'яні...)

Пташки зимою гостинно (що роблять?) (клюють ягідки, пригощаються...)

5. Фізхвилинка.

Встаньте, діти, посміхніться.

Землі нашій поклоніться.

За щасливий день вчорашній.

І до сонця потягніться,

В різні боки похиліться.

Веретеном покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте.

І за парти тихо сядьте.

6. «Склади віршик». Доповнити віршовані рядки словами.

З листя падають рослинки,

Ніби сонячні ... (сльозинки).

На траві блищать росинки

Мов сріблясті ... (намистинки).

 

Про що виспівує струмок?

Про літо золоте.

Про що співає колосок?

Про те, як він ... (росте).

 

Не рубай берізки –

З неї бризнуть ... (слізки).

 

Темная діброва

Стихла і мовчить;

Листя пожовтіле,

З дерева ... (лежить).

 

Прошу вас, із берези

Ви соку не точіть,

Ви краще їй сестричку

Зелену ... (посадіть).

 

Кожна ягідка в калині,

Як червона ... (намистина).

 

Засоромилась калина,

Червоніє, як ... (дівчина).

7. Самостійна творча робота. Поширити речення так, щоб «оживити» поданий опис. замість рисочок вставити потрібні слова.

Наближався ... вечір. ... сонце сіло. Засвітилися ... зорі. Пробіг ... вітерець. Запахли в ... саду ряст, рум'янок і ... . Уночі ... пелюстки соняшника схиляються донизу.

  1. «Що не так?». Виправити речення.

Луки затопили річку. На землі було дерево з гілки. З кожного деревця виросте зернина. Проміння землі торкнулося сонця. Коза принесла їжу дівчинці. Побіг хлопчик і склом розбив м'яч. Люди насипали мішку у картоплю.

9. «Речення розсипалось». Скласти народну прикмету.

Як бузок запахне скрізь – прилітають зозулі в ліс.

 

 

 

 

 

 п  .

 

 

IV. Підсумки заняття.

 

 

Тема: Вживання слів у родовому відмінку (кого?, чого?)

Мета:

Навчальна: тренувати дітей у практичному засвоєнні родового відмінка, граматично оформлювати словосполучення та речення.

Розвиваюча: розвивати логічне мислення, увагу, зв'язне мовлення.

Лексична: збагачувати словник з теми «Тварини».

Виховна: виховувати бережне ставлення до тварин.

Обладнання: малюнки.

 

Хід заняття

І. Організаційний момент.

1. Психологічна настанова.

2. Мовленнєва зарядка.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Загадки про тварин.

З рогами, з бородою,

Хвіст зовсім куций,

Заколе, якщо злий.

Хто це? (козел)

 

По землі ходить,

А неба не бачить. (свиня)

 

Сірий, та не вовк

Довговухий, та не заєць.

З копитами, та не кінь. (осел)

 

Маленький, горбатенький,

Все поле перерив. (кріт)

 

Спереду – рогач,

А на хвості – квач.

Огрядна, боката,

Молоком багата. (корова)

 

Мале, забавненьке воно:

У дворі гуляє,

Або підійде під вікно,

Хлібця дожидає. (теля)

 

Хоч мала сама на зріст,

Та великий має хвіст.

Як намисто, оченята.

Хто це? (білка)

2. Гра «Сонечко спить». (Виставляються малюнки тварин. Діти запам'ятовують їх, потім відгадують, якого малюнка не стало).

Сонечко спить,

Сонечко встало:

Що пропало?

3. Мета заняття: Сьогодні на занятті ми будемо вивчати тварин, їх малят і вчитися вживати слова, які відповідають на питання «кого?», «чого?».

 

ІІІ. Основна частина.

1. Вправа «Чия голова?», «Чий хвіст?». Діти за малюнками визначають, якій тварині належать голова і хвіст.

Це голова (кого?) – корови...

 

                                                   

 

 

                                                      

              

 

                                               

 

2. Гра «Карусель». У кого які малята? З'єднати слова у словосполучення (робота в парах).

 №1                                                       №2

Теля                 у свині                          Мишеня            в зайчихи

Цуценя            у корови                       Зайченя            в лисиці

Порося           у кобили                       Лисеня              у вівці

Ягня               в лисиці                         Ведмежа         у вовчиці

Кошеня          в собаки                        Вовченя           у ведмедиці

Курча            в гуски                           Гусеня              в качки

3. Письмове завдання.

Від кого отримуємо?

М'ясо – від корови, свині, курки, гуски...

Яйця –

Молоко –

Шерсть –

Пір'я –

Масло –

Сир –

4. Фізхвилинка.

Раз – підняли руки вгору,

Два – нагнулися додолу.

Повернулись, нахилились,

вправо – вліво,

Щоб нічого не боліло.

Раз, два, три, чотири!

Набираємося сили.

Нахилились, повернулись.

До товариша всміхнулись.

5. Скоромовка.

Їжачкові жабка пошила шапку.

6. Скласти речення, порівнюючи предмети за розміром і силою.

Корова більша за вівцю.

Кішка сильніша за мишку (та ін.)

7. Переписати текст, правильно змінюючи слова в дужках (самостійна робота).

Пізньої осені на деревах немає листя. Не чути голосів (пташки). На болоті багато (комари). У дальньому лісі багато (вужі). Скоро прийде зима. Але тварини не бояться (мороз). Вони готують собі (хатинка).

8. Бесіда про допомогу тваринам. Послухайте вірш і скажіть, що потрібно робити, щоб допомогти нашим найменшим друзям – тваринам.

Холодно взимку зайчатам і білці,

Песику в будці, в сараї корівці.

Мерзнуть у котика лапки і вуха,

Мерзне ворона в лиху завірюху.

В будку Шарикові постеліть соломи,

Зайчикові покладіть під кущик

Кілька морквинок, листочок капусти.

Теплу корівці поставте водичку,

Пташкам насипте крихт в годівничку.

Як допоможете дружно, малята,

Виживуть взимку птахи і звірята.

9. Складання розповіді за малюнком «Діти допомагають птахам».

 

ІV. Підсумки заняття.

 

 

Тема: Землю прикрашає сонце, а людину – праця.

Вживання слів у давальному відмінку (кому?, чому?)

Мета:

Навчальна: тренувати дітей у практичному засвоєнні слів у давальному відмінку, граматично оформлювати словосполучення та речення.

Розвиваюча: розвивати допитливість, творчу фантазію, зв'язне мовлення.

Лексична: розширити і поглибити знання дітей про професії людей, збагачувати словник з теми «Професії».

Виховна: виховувати повагу до людей праці, працелюбність.

Обладнання: малюнки, таблиці.

 

Хід заняття

І. Організаційний момент.

1. Психологічна настанова.

Ми будемо розмовляти,

Всі звуки вимовляти:

Голосно, чітко, вміло,

Щоб усі нас зрозуміли.

2. Мовленнєва зарядка.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Криптограма (діти читають слово «професії», яке потрібно скласти за стрілочками).

 

п        о          е           і

 

 

 

р             ф          с           ї

 

2. Створення проблемної ситуації. Читання (прослуховування) тексту «Ким я буду».

Володя, Катруся, Степан вчаться у другому класі. Одного разу вони повели розмову про те, яка професія найважливіша.

  • Я буду кравцем, - каже Володя. – Шитиму костюми, плаття. Це дуже важливо для людей.
  • А я буду лікарем, - сказала Катруся. – Лікуватиму людей. Якби не було лікарів, то всі люди були б хворі.
  • А я буду токарем на заводі. – сказав Степан. – Буду робити машини, як мій брат. Без машин люди не змогли б подорожувати.

Діти посперечалися і ображені розійшлись.

3. Бесіда за текстом.

- Про що говорили діти?

- Хто з них правий?

- Яка професія найважливіша?

4. Оголошення теми і мети заняття.

- Хто з них правий, ми дізнаємося з уроку. Ми поговоримо про професії. Будемо вчитися використовувати у своєму мовленні слова, які відповідають на питання «кому?», «чому?».

 

ІІІ. Новий матеріал

1. Загадки про професії.

У пору літню, в час осінній,

Навесні – гарячий час,

Косять, жнуть вони і сіють,

Орють лан у котрий раз! (хлібороб)

 

Мчить супутник в сині далі,

Де зірки, мов жар.

Для ракети хто дав сталі? (сталевар)

 

Дітвору він добре знає,

Її щедро пригощає,

Бо уміє готувати,

Ще й уміє подавати. (кухар)

 

Цей  робітник доторкнувся хмарини!

Дім нам буде – не знає й хвилини!

Рівно виводить він стіни в будові,

Кран є підйомний напоготові. (будівельник, муляр)

 

Першим стрічає він сонце у місті.

Двір наш і вулиця – глянь, які чисті! (двірник)

 

Твій одяг вийде – мов картинка:

Все по тобі – рукав і спинка.

Тож на примірці – так годиться –

Стій рівно і не смій крутиться. (швачка, кравець)

 

Є паличка в нього в руках чарівна,

За мить 100 машин зупиняє вона!

Ось паличку спритно він вгору підняв –

Одраз «Москвич» як укопаний став! (міліціонер)

2. Робота з малюнками «Кому потрібні ці речі?» (діти вибирають малюнки).

Вудочка – рибалці

Рушниця – мисливцю і т. д.

 

3. Письмова робота. Записати, людині якій професії потрібні такі речі:

Голка, ножиці - ... (кравцю)

Бинт, шприц - ... (лікарю)

Пилка, молоток - ... (тесляр)

Щітка, фарби - ... (маляру)

Кастрюля, плита - .. (кухарю)

4. Словотворення. Кому потрібні такі музичні інструменти:

Скрипка – скрипалю

Гітара – гітаристу

Баян – баяністу

Труба – трубачу

Піаніно – піаністу

Барабан – барабанщику

5. Читання віршів про людей різних професій.

Шофер не любить довго спать,

Із сонцем він встає.

І до машини поспіша –

Важливі справи є.

Його повсюди люди ждуть,

Тож рано він і встав,

Щоб цеглу і цемент возить,

Аби росли міста.

 

Ще всі навколи міцно сплять,

Та пекар встати встиг,

Аби духмяним калачем

Ти смакувати міг.

 

Муляр весняним шаром барв

Нас радувати звик.

Тому і він так рано встав,

Веселий чарівник.

Спитай у сонця і в землі,

Спитай дзвінкий потік:

- Хто починає день новий?

- Робочий чоловік!

 

Літака веде пілот,

Робітник йде на завод,

Школярів учитель вчить,

Космонавт в ракеті мчить,

Кожний знає своє діло,

Робить чесно його, вміло.

- Як ви розумієте останні слова?

- То яка професія найважливіша?

6. Складання приказки і пояснення її дітьми.

Землю прикрашає сонце, а людину – праця.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Вправа «Зроби добре діло». Закінчити речення, змінюючи слова в дужках.

- Ви теж повинні робити добрі справи.

Намалюй (картина, мама)

Прочитай (казка, кролик)

Зроби (клітка, кролик)

Віднеси (трава, коза)

Купи (олівці, сестра)

Дай (ліки, дідусь)

Заспівай (пісня, сестра)

8. Промовляння скоромовки.

а) Я печу, печу, печу

Діткам всім по калачу,

Зверху маком потрушу

В піч гарячу посаджу.

б) Перчив, перчив, поки не переперчив.

9. Гра «Розсипалися літери». Скласти з букв слова – назви професій.

рілка (лікар)

урккх (кухар)

оксмовнат (космонавт)

йвоід (водій)

лвьчиєт (вчитель)

ратко (актор)

10. «Поетичний калейдоскоп». Складання вірша. Доповнити речення поданими словами.

Водять ... пілоти

Кухар варить нам ...

Лікар ... помогає

... вчителька навчає

Слова для довідок: в школі   компоти   літаки   хворим

11. Фізхвилинка.

12. Гра «Магазин». Діти вибирають предмети (картинки, іграшки) і говорять, кому вони їх подарують.

13. Самостійна робота учнів. Доповнити речення, відповідаючи на запитання.

Лікар віддав (що? кому)

Продавець показує (що? кому?)

Будівельники побудували (що? кому?)

Художник подарував (що? кому?)

Вчитель читає (що? кому?)

Кухар зварив (що? кому?)

14. Читання вірша «Своїми руками».

Хоч як не вигадуй,

Хоч як не крути –

Самі не приходять

Поштові листи.

Самі не підводяться новобудови,

Самі не напишуться вірші чудові.

ми все це так само,

Як тата і мами,

Повинні робити

Своїми руками.

- Як ви зрозуміли вірш?

15. Гра «Чарівна паличка».

- Щоби ви хотіли зробити для людей, коли будете дорослими? (Діти передають паличку один одному і висловлюють свою думку).

 

ІV. Підсумкова бесіда.

Оцінювання дітьми своєї роботи на занятті.

 

 

Тема: Вживання слів в орудному відмінку (ким?, чим?)

Мета:

Навчальна: навчити дітей правильно вживати слова в орудному відмінку, узгоджувати слова у словосполученні і реченні, практично засвоювати відмінкові конструкції.

Розвиваюча: розвивати мислення, пам'ять, увагу, зв'язне мовлення.

Лексична: збагачувати словник з теми «Тварини».

Виховна: виховувати працьовитість, старанність, бережне ставлення до тварин.

Обладнання: малюнки, м'яч.

 

Хід заняття

І. Організаційний момент.

1. Читацька зарядка.

2. Розвиток логічного мислення «Знайди пару» (малюнки). Об'єднати два предмети за будь-якою ознакою, щоб вони склали пару.

Малюнки: квіти, кішка, ваза, миска, кошенята, яблука, м'яч, хлопчик, груша, плаття, дівчинка та ін. (кішка з кошенятами…)

 

ІІ. Новий матеріал.

1. Оголошення теми і мети заняття.

2. Бесіда про тварин. Повторення тварин та їх дитинчат.

Вправа «Хто з ким?» (даються малюнки).

Заєць з зайченятами, лисиця з лисенятами та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Складання речень за малюнками (індивідуальна робота).

Лисиця з лисенятами бігає по лісу.

Їжак з їжаченятами збирає яблука і т. д.

 

4. Складання і пояснення приказки.

Без труда нема плода.

 

 

 

 

                                                        ма

 

                                да                                                          да

 

без або

 

                  тру                          не                            пло

 

 

 

                                                        5

 

 

                                 3                                                           7

 

1

 

                    2                          4                                 6

 

 

2 - тру                    6 - пло

3 - да                      7 - да

1 - без                    4 - не

5 - ма

 

5. Гра з м'ячем. «Чим я пригощу тварин?». Діти передають один одному м'яч і говорять, чим вони будуть пригощати тварин.

Зайця – морквою

Собаку – м'ясом

Кота – сметаною

Лисицю – курочкою

Коня – сіном та ін.

6. Фізхвилинка.

7. Заміна порівняльного звороту словом в орудному відмінку, пояснення зворотів.

Крутитися, як вовчок – крутитися вовчком

Летить, як стріла –

Дивиться, як вовк –

Стрибає, як коза –

Співає, як соловей –

Ходить, як павич –

В'ється, як в'юн – 

8. «Плутанина». Підібрати слова парами і записати правильні словосполучення (робота в парах).

№1                                                            №2

витиратися         виделка                       тарілка (з)          комірець

їсти                     лійка                            пальто                суп

поливати             рушник                       коробка               кефір

в'язати                 ніж                             чашка                 олівець

різати                  ковдра                        пляшка               блюдце

вкриватися         крючок

9. Гра «Хто швидше?». Дібрати до поданих слів слова, яке відповідає на питання «чим?».

Пишу..., в'яжу..., ріжу..., витираю..., фарбую..., кошу..., рубаю...

10. Творче завдання. Вставити в речення слова замість крапок (письмово).

Діти допомагають мамі

Сьогодні мама на роботі. Діти вирішили придбати кімнату і зварити обід. Брат намастив підлогу ... і натер її ... . Сестра витерла пил мокрою ... . Брат вимив посуд гарячою ... і витер чашки ... . Сестра зварила борщ з ... . На стіл вони поставили вазу з ... . Мама була дуже рада.

Слова для довідки: мастика, вода, м'ясо, квіти, щітка, рушник, ганчірка.

11. Гра «Мікрофон» «Як я допомагаю дома мамі».

 

ІІІ. Підсумки заняття.

 

 

Тема: Немає друга – шукай, а знайшов – тримай.

Закріплення відмінкових форм

Мета:

Навчальна: навчити дітей правильно вживати відмінкові форми слів, добирати слова за змістом, антоніми, синоніми.

Розвиваюча: розвивати зв'язне мовлення, уміння висловлювати свою думку, логічне мислення.

Лексична: збагачувати словник з теми «Дружба».

Виховна: виховувати чуйне ставлення до друзів.

Обладнання: таблиця прийменників, картки, м'яч, наочність.

 

Хід заняття

І. Організаційний момент.

1. Артикуляційні вправи.

2. Мовленнєва зарядка.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Криптограма (складання слова «дружба» за стрілочками).

                             Д 

                  а              р                   

                              б     

                 б  б    у у

                    ж

2. Складання «Асоціативного куща».

- Що ви розумієте під словом «дружба», «дружити». (Діти відповідають, а вчитель записує на дошці).

 

                                                       захищати

 

розуміти один одного                  

                                                                                

                                                                                    допомагати один одному

 

співчувати, хвилюватися                                         проводити разом час

 

                                              ділитися чимось

 

3. Мета заняття: Поговоримо про справжню дружбу і одночасно будемо вчитися правильно вживати слова у різних відмінках, висловлювати свою думку.

 

ІІІ. Основна частина.

1. Вправа «Що можна робити разом з другом?» (Дібрати слова до поданих слів. Усно.)

Розв'язувати (що?) (задачу, питання)

Ловити (що?) (рибу, метеликів)

Домовлятись (про що?) (уроки)

Мріяти (про що?) (велосипед)

Виконувати (що?) (домашнє завдання, роботу)

2. Вправа «Карусель». Розкажи, який твій друг? (робота в парах)

Він – любитель читати (про що?)                   школа

Дивиться телепередачі (про що?)                    сестра

Грається (з ким?)                                              бабуся                                     

Навчається (де?)                                               велосипед

Він мріє (про що?)                                             тварини

Допомагає (кому?)                                            журнали

Нагодує (чим?)                                                  борщ

Гуляє (де?)                                                         парк

3. Читання й бесіда за оповіданням В. Осєєвої «Троє товаришів».

Вітя загубив сніданок. На великій перерві усі снідали, а Вітя стояв осторонь.

- Чому ти не їси? – запитав Миколка.

- Сніданок загубив …

- Погано, – сказав Миколка, відкушуючи великий шматок білого хліба. – До обіду ще далеко.

- А де ти його загубив? – запитав Михайлик.

- Не знаю … – стиха відповів Вітя і відвернувся.

- Ти, напевно, у кишені ніс, а треба було в сумку класти, – сказав Михайлик.

А Володя нічого не запитував. Він підійшов до Віті, розламав навпіл шматок хліба із маслом і дав товаришеві:

- Бери, їж!

 

- Що сталося з Вітею?

- Як учинили його товариші?

- Хто справжній Вітін друг? Чому ви так думаєте?

- Чому Миколці й Михайликові не стало соромно?

- Як би ви вчинили на їхньому місці?

4. Гра «Що таке дружба?». Діти плещуть у долоні, коли мова йде про справжню дружбу.

Допомогти виконати складну задачу.

Підказати відповідь, якщо друг її не знає.

Поділитись таємницею.

Заступитись, коли друга ображають.

Промовчати, коли товариш говорить неправду.

Провідати хворого друга.

5. Фізкультхвилинка. Гра з м'ячем. «Захисти свого друга». Скажи навпаки.

Твій друг жорстокий.

Брудний …

Боягузливий …

Погано вчиться …

Злий …

Лінькуватий …

6. Вправа з розвитку уваги «Знайди слова і прочитай речення».

товариш  бережи

надійна  своїх

людина  друзів

 

О

С

П

Т

О

В

А

Р

И

Ш

К

Л

М

Р

П

В

Н

А

Д

І

Й

Н

А

П

Н

К

О

Н

П

Л

Ю

Д

И

Н

А

С

В

О

Р

 

К

В

Н

Б

Е

Р

Е

Ж

И

В

К

Л

С

Р

П

С

В

О

Ї

Х

О

Н

С

П

О

Н

Д

Р

У

З

І

В

Р

П

О

Л

 

7. Запис й обговорення прислів'їв (переписати, розкрити дужки).

Людина без друзів, як дерево без (корінь).

З гарним товаришем веселіше в радості, легше в (біда).

Немає (друг) – шукай, а знайшов – тримай.

Без (друг) на (душа) хуга.

8. Добір синонімів до слова «хуга».

9. Виправити помилки (усно).

Водій веде пасажирів.

Вітер качав береза.

Учень читав книга.

На дошці пишуть крейда.

Пакунок перев'язали мотузка.

Білизну прасують праска.

Руки миють мило.

10. Вправа «Побажання другу» у формі гри «Мікрофон» або намалювати «квітку дружби» ромашку. Малюючи кожну пелюсточку, промовляти такі слова, щоб довести, що кожен є справжнім другом.

Я намагаюся бути чесним з другом.

Я завжди допомагаю другові.

Я бережу таємницю свого друга.

Я задоволений своїм другом.

 

IV. Підсумки заняття.

- Чому ви навчилися? (Правильно вживати слова у потрібній формі).

- Над чим замислилися?

- Сподіваюся, що ви будете гарними друзями.

 

 

Тема: Хто людям добра бажає, той сам його здобуває

Вживання та написання прийменників

Мета:

Навчальна: закріпити навички вживання та написання прийменників зі словами; формувати вміння добирати потрібний прийменник у словосполученні та реченні, узгоджувати слова за допомогою прийменників; формувати вміння правильно писати відмінкові закінчення та узгоджувати слова.

Розвиваюча: розвивати слухову та зорову увагу та пам'ять, мислення.

Лексична: збагачувати словник з морально-етичної теми, добирати синоніми, антоніми.

Виховна: виховувати морально-етичні якості у дітей.

Обладнання: таблиця прийменників, картки, м'яч, наочність.

 

Хід заняття

І. Організаційний момент.

Психологічна настанова. Створення картини настрою.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Розв'язання проблемної ситуації. Аналіз тексту, записаного на дошці (прийменники в тексті пропущені).

Хлопчики гралися … річці. Вони кидали … жабенят каміння. Одне жабеня висунуло голову … води й сказало … .

2. Бесіда за текстом.

Які слова потрібно доставити для кращого розуміння тексту?

- Прочитайте цей текст з прийменниками.

- Який текст більш зрозумілий? Чому?

- Як називаються ці слова?

3. Мета: Сьогодні на занятті ми повторимо, які є прийменники, для чого вони вживаються, як пишуться зі словами. Будемо вчитися правильно вживати їх в усному і писемному мовленні. Запишіть тему.

- І ще ми сьогодні поговоримо про людські вчинки.

- Вам цікаво, що сказало жабеня?

- Як ви вважаєте, що воно могло сказати? (варіанти дітей)

(Дочитати: «Припиніть кидати на нас каміння. Для вас це забава, а для нас – смерть!»)

- Чи правильно робили діти? Як вони чинили?

- Також ми поговоримо про добрі справи і гарні вчинки. Складемо асоціативний кущ. Ваші думки по ходу заняття будемо записувати.

 

ІІІ. Основна частина.

1. Повторення відомостей про прийменники.

- Що таке прийменники?

- Які прийменники ви знаєте? Як вони пишуться?

2. Вправа на розвиток уваги «Хто найуважніший?». Порахуйте, скільки прийменників ви зустрінете у картці (індивідуальні картки).

3. Вибірковий диктант (виписати прийменники).

Журавлик

Восени діти знайшли в кущах журавля. У нього було поранене крило. Діти принесли журавлика в село. Вони довго лікували птаха. На зиму журавель залишився жити в селі. І журавель одужав. Навесні учні випустили журавлика на волю.

- Яку добру справу зробили діти?

- Чому вчить цей текст?

(Записуємо в асоціативний кущ: «Турбота про тварин»).

4. Добрі вчинки може робити тільки добра людина. Читання учителем вірша.

Людина починається з добра,

З уміння співчувати, захистити.

Це розуміти всім давно пора,

Бо ми прийшли у світ добро творити

Людина починається з добра.

(Л. Забашта)

5. Зв'язати слова у словосполученні за допомогою прийменників.

відвести                 лікар

покласти                гніздо

привести                дорога

захистити              собака

- Для чого служать прийменники?

6. Гра «Поле пригод». Діти за малюнками складають речення з прийменниками.

 

 

                                                           за


 

Хлопчик сховався за дерево.                                   Діти сидять за столом.

 

                                                                               з - за

 

                                                                

 

 

Хлопчик визирає з-за дерева. Діти встали з-за столу.

 

                                                          під

 

                                                             

.

Кішка залізла під крісло.                       М’ячик закотився під стіл.

 

                                                        з-під

                                                                        

Кішка вилазить з-під крісла.                       Дівчинка дістає м’ячик з-під столу.

                                                         між

 

            
 

 

Лінійка лежить між зошитом і книгою.               Столик стоїть між кріслами.

 

                                                           з

 

 

 


 

Білка стрибає з дерева.

 

7. Вставити потрібні прийменники у вірші (робота в парах).

Дубові дерева дід рубає

… дворі … деревом старим.

А дітвора допомагає

Носити дрова … двору… дім.

(під, в, в, з)

 

Змайстрував мій братик Гриць

Гарну хаточку … птиць.

Он … дереві вона

… садку … вікна.

(у, для, біля, на)

 

Веселі вишні вкрили віти,

Виблискують … гущавини.

Василько воду ллє … квіти,

Щоб вищі виросли вони.

(на, з)

 

Я сьогодні рано встав,

Мамі я допомагав:

Відігнав гусей … став

Гуси рано … ставок,

Ну а я – … дитсадок.

(у, на, на)

- Які добрі справи робили діти? (Звернутися до «Асоціативного куща»).

8. Фізхвилинка. Гра з м'ячем «Скажи навпаки».

У школу – зі школи

До дошки – від дошки

Під столом – над столом

За воротами – перед воротами

Із дупла – в дупло

Від дверей – до дверей

На коробку – під коробку

9. Гра «Плутанина».

Геть усе, усе на світі

переплутав хлопчик Вітя.

Каже: «Діти вчаться в полі»,

а комбайн працює в школі,

всіх людей стрижуть в лікарні,

а лікують – в перукарні,

ми книжки берем в аптеці,

ліки – у бібліотеці».

От який Вітьок дивак!

Ти ж бо знаєш – це не так!

Діти, звісно, вчаться …,

а комбайн працює …,

ми лікуємось …,

стрижемося …,

ліки беремо …,

а книжки – … .

(Г. Малик)

10. Самостійна робота (переписати, розкрити дужки, вставити прийменники).

Сашко й Оля йшли … (школа). Перед ними … (дорога) впала бабуся. Діти допомогли їй піднятися і відвели … (лікарня). Бабуся подякувала … (допомога).

Обговорення тексту (повернення до «Асоціативного куща»).

11. «Слова заплутались». Складання речень з поданих слів (робота в парах).

а) Читання учителем тексту «Конвалія».

Уже півроку хворіє наша однокласниця. У неї нерухомі ноги. Лежить Наталя в ліжку. Ми її не забуваємо. Ходимо до неї щодня. Весною ліжко поставили біля вікна. Їй дуже хотілося по ній ходити. Побачила Наталя в траві конвалії. Дуже зраділа. Якось уночі злива зламала конвалії. Для Наталі це було справжнє горе … .

- Як діти допомогли Наталі, дізнаєтесь, коли складете речення (індивідуальні картки).

№1

Ми конвалії з принесли лісу.

Посадили вікна біля їх.

 

№2

Вранці у подивилась Наталя вікно.

Квіти побачила засміялась і щастя від.

Обговорення вчинків дітей (повернення до «Асоціативного куща»).

 

                                                   Турбота про тварин

 

Допомога однокласникам                                         

     Допомога мамі, друзям

 

               Чуйне ставлення   

                   до літніх людей                                            

 

 

                                     Дбайливе ставлення до природи

 

12. Хто швидше складе прислів'я (робота в групах).

а)

 

 

 

 .

 

 

IV. Підсумки заняття.

- Про які добрі справи ми сьогодні говорили? Яка частина мови нам допомагала?

- Для чого служать прийменники? Як вони пишуться з наступними словами?

Діти оцінюють свою роботу на занятті (підіймають умовну позначку).

 

 

Тема: Розрізнення прийменників і префіксів

Мета:

Навчальна: навчити дітей розрізняти прийменники і префікси, правильно писати з ними слова, розвивати орфографічну пильність, удосконалювати граматичну будову мовлення, уміння добирати антоніми.

Розвиваюча: розвивати творчі здібності, мислення.

Лексична: збагачувати словник словами з префіксами, прийменниками.

Обладнання: таблиці, малюнки.

 

Хід заняття

І. Організаційний момент.

1. Психологічна настанова.

2. Мовленнєва зарядка (промовляння скоромовок).

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Криптограма (діти складають слова «прийменники» і «префікси»).

                              п 

 и     р                                                                       п

                                             и и р

            к

                                               й е

             и                                с 

                                            м ф

                     н                е к  і 

 н 

 

2. Тема і мета заняття.

3. Знайти зайве слово.

Приніс, заніс, носити, виніс.

Захід, вихід, ходить, перехід.

Писати, переписати, записати, виписати.

4. Повторення відомостей про прийменники і префікси.

 

ІІІ. Новий матеріал.

1. Аналіз словосполучень, написаних на дошці.

(На)скочив (на) камінь.

- Чи можна між «на» і «скочив» вставити слово?

- Чим являється «на» у слові?

- А вставити слово між «на»і «камінь»?

- Чим являється «на»? Як пишеться?

(Діти роблять висновки, де буде префікс, а де прийменник).

Аналогічно розбираються словосполучення:

З'їхати з гори.

Зайти за товаришем.

2. Доповнити словосполучення за зразком.

Зразок.

Зайшло за хмару – зайшло за темну хмару.

 

Пролетів над лісом.

Виросли у траві.

Розцвіли на галявині.

Заховалися під кущем.

3. Дидактична гра «Префікс-прийменник» (діти, почувши префікс, підіймають позначку-карточку з префіксом, а прийменник – квадратик).

надів на голову, у вікно, внесли, від берега, відрізав, зачепився, за гілку…

4. Переписати словосполучення, розкриваючи дужки.

(від)кусив (від) булки

за(сунув) (за) пазуху

(пере)ліз (через) паркан

(с)пустився (з) гори

(за)плакав (від) радості

(під)крався (до) зайця

5. Фізхвилинка (з м'ячем). Дібрати антоніми.

прилетіли – відлетіли

вбігли –

вискочили –

відчалив –

виліз –

приповз –

від'їхав –

влетіла –

6. Вставити пропущені префікси і прийменники.

Собака і його тінь

Собака ішов по кладці … річку. … зубах він ніс кістку. Раптом собака … бачив себе у воді і … думав, що то інший пес несе кістку. Кинув він свою кістку і почав … бирати її у другого собаки. Течія … хопила кістку і … несла геть. Так жадібний собака … лишився ні … чим.

7. Виправити помилки (усно).

1. Їхали ведмеді по велосипеді. 2. Пішохід заходить через дорогу. 3. Туристи зупинилися через річки. 4. Велосипед підскочив на камінь. 5. Автомобіль поїхав на дорозі. 6. Поїзд прибув у перон. 7. На тролейбусі є вільні місця. 8. Під метро мчать поїзди. 9. Катер відчалив до берега. 10. Лижники об'їхали з гори.

8. Робота в групах.

Скласти словосполучення.

№1

добіг                       зупинки

долетів       до        школи

дійшов                    гнізда

 

перейшов                         рівчак

переїхав         через         міст

перескочив                      дорогу

 

№2

вбіг                      хату

влетів        у        ліфт

вскочив               шпаківню

 

підліз                        стіл

під'їхати       під        подушку 

підкласти                  міст

  1. Творча робота. Скласти словосполучення – дії хлопчика за малюнком.

 

IV. Підсумки заняття.

Рефлексія.

1

 

doc
Пов’язані теми
Логопедія, Методичні рекомендації
Інкл
Додано
11 листопада 2018
Переглядів
5767
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку