14 квітня о 18:00Вебінар: Як урізноманітнити вивчення французької мови в класі та дистанційно

Методичні рекомендації "Логіко-смислові моделі як проривна технологія навчання"

Про матеріал
В статті "Логіко-смислові моделі як проривна технологія навчання" надані теоретичні основи та методика складання логіко-смислових моделей на уроках біології. Дана технологія була розроблена в 90-і роки ХХ століття доктором педагогічних наук В.Е. Штейнбергом. Головна перевага застосування технології - це можливість від заучування перейти до розуміння. Актуальність застосування логіко-смислових моделей полягає в їх можливості зробити навчальну діяльність доступною, посильною і осмисленою для учнів зі середніми (найбільш поширеними) здібностями. В статті зазначена практична значимість данної технології і наведені приклади логіко-смислових моделей двох уроків біології в 10 класі.
Перегляд файлу

ЛОГІКО - СМИСЛОВІ МОДЕЛІ ЯК ПРОРИВНА ТЕХНОЛОГІЯ НАВЧАННЯ

Кравцова О.О., вчитель біології

Маріупольського міського  технологічного ліцею

 

1. Теоретичні основи логіко - смислової   моделі

Сучасна модернізація освіти передбачає, що в основу її оновлення  повинні бути   покладені «ключові компетентності». Від нинішнього учня потрібне вміння самостійно управляти своєю освітньою діяльністю , для цього необхідно оволодіти навичками самостійної роботи, діагностичними навичками самоконтролю, самооцінки, тобто діями, спрямованими на розвиток загальних компетенцій.

Для розвитку загальних і професійних компетенцій майбутнього випускника необхідно використовувати найголовніший ресурс - можливості  того, хто навчається. Тобто необхідно включити мотивацію до навчання зсередини, але це можливо тільки в тому випадку, якщо учень  буде здатний долати пізнавальні бар'єри нерозуміння навчального матеріалу, домагатися позитивних результатів у навчанні та відчувати себе особистістю.

 Домогтися цього  можна  за допомогою нових методів, а саме використанням логіко-смислових моделей (ЛСМ), що допомагають під час навчального процесу: сприймати знання,  осмислювати їх і фіксувати, відтворювати  і застосовувати.

Актуальність застосування логіко-смислових моделей полягає в їх можливості зробити навчальну діяльність доступною, посильною і осмисленою для учнів зі середніми (найбільш поширеними) здібностями. Прискорення темпів життя і безпосередньо пов'язане з ним зростання обсягу інформаційного потоку породжує проблематику відбору і скорочення інформації, виділення головного і фільтрації зайвого.

Дана технологія була розроблена в 90-і роки ХХ століття доктором педагогічних наук Валерієм Емануіловічем Штейнбергом. Головна перевага застосування дидактичної багатовимірної технології - це можливість від заучування перейти до розуміння.

Головна мета цієї технології - зниження трудомісткості і підвищення ефективності діяльності вчителя і учнів. Дидактична багатовимірна технологія стимулює групову роботу на основі логіко-смислових моделей (ЛСМ), які є графічною інтерпретацією цієї технології.

Дана модель отримала назву логіко-смисловий з тієї причини, що схема містить два  компонента: логічний - у вигляді системи розстановки координат і вузлів; смисловий - у вигляді закодованих понять, назв координат і вузлів.

Новизна даного продукту полягає в тому, що складання ЛСМ є дуже легкою справою для учня, не вимагає запам'ятовування додаткової символіки. Реалізація логіко-смислових моделей не вимагає складних матеріально-технічних умов. При складанні моделі під час заняття вчителю вистачить   звичайної шкільної дошки з крейдою або маркером. Ефектними логіко-смислові моделі виходять при використанні електронної дошки. Її функції дозволяють заздалегідь підготувати модель уроку і вже в ході його реалізації відкривати або додатково створювати компоненти моделі. Учні можуть створювати логіко-смислові моделі на комп'ютерах зі стандартним набором програм MS Office, а також, маючи підключення до мережі Internet, використовувати можливості хмарних технологій, розвиваючи тим самим загальні компетенції. За допомогою хмарних технологій вчитель також може розміщувати ЛСМ занять, що дозволяє учневі вивчити матеріал і використовувати його для вирішення завдань і вправ, якщо він був відсутній на занятті. Хмарні технології допоможуть здобути освіту і людям з обмеженими можливостями.

 

2. Методика створення логіко - смислових моделей.

Основою конструкції логіко-смислової моделі є опорно-вузлова система координат радіально-кругового типу з розміщеними на ній ключовими елементами змісту навчального матеріалу. За зразком такої системи координат можна представити будь-яку тему з будь-якої дисципліни, що вивчається.

План складання ЛСМ

1. Вибрати об'єкт (тема заняття, назва

розділу).

1.Об'ект вивчення розміщується в центрі системи координат в еліпсі.

2. Вибрати каркас.

2. Основоположники ЛСМ рекомендують систему координат, яка складається з 8 променів.  Але променів може бути і менше, залежить від інформативності теми, що вивчається.

3. Сформувати смислові групи

(розбити тему на підтеми).

3. Підписати осі за смисловими групам.

 

4. Сформулювати назви опорних вузлів

і розставити їх на осях системи координат.

 

4. Розміщуються вузлові точки з назвами у вигляді словосполучень, абревіатур, формул на осях. Для позначення вузлів на координатах використовується мала окружність (перший вузол ставиться від центру).

5. Заповнити всі осі системи координат.

5. Перша координата вісь  повинна бути

настановною, остання - завершальною.

6. Виявити смислові зв'язки між

об'єктами (осями).

6. Провести аналіз отриманої ЛСМ на

відповідність поставленої мети заняття.

 

3. Застосування логіко - смислових моделей в навчанні

Перевагою ЛСМ є те, що вони  дозволяють уявити елементи навчальної діяльності наочно, встановити взаємозв'язки між ними, провести аналіз досліджуваного об'єкту. Вони сприяють природному процесу запам'ятовування навчального матеріалу, як єдиного цілого.

Застосування ЛСМ буде доречно  на будь-якому етапі заняття і на уроках будь-якого типу.

При вивченні нового матеріалу можна запропонувати  учням готову ЛСМ, яка може служити планом вивчення теми, допоможе акцентувати увагу  на ключових поняттях, алгоритмах, прикладах.

Дидактичні інструменти дозволяють здійснювати моделювання навчальних тем для первинного знайомства з матеріалом, для успішного освоєння і усвідомлення матеріалу, для закріплення і узагальнення.

На першому етапі навчання робота проводиться по готовій  логіко - смисловій моделі, що допоможе акцентувати увагу учнів  на ключових поняттях, алгоритмах, прикладах. На другому етапі - з частково готовою моделлю і опорно-вузловим основам, на третьому - самостійне складання ЛСМ з їх подальшим захистом.

Дидактичні багатовимірні інструменти допомагають викладачеві (чи учневі) при підготовці до занять: вчитель (учень) уявляє собі весь розділ (тему) в цілому, аналізує і моделює теми наступних занять (наприклад, більш детальний розбір і аналіз однієї з координат ЛСМ або одного з «вузлів »даної теми). І викладач, і учень, маючи перед собою ЛСМ теми, чітко уявляють, на якому етапі вивчення теми вони знаходяться.

На занятті практичного значення модель може доопрацьовуватися, уточнюватися, змінюватися в залежності від рівня підготовки учнів і на основі раніше засвоєних знань і умінь.

ЛСМ, що відображає алгоритм вирішення якоїсь типової і нестандартної задачі буде корисна на уроці розвитку навичок. Зручно застосовувати  ЛСМ на узагальнюючих заняттях, при підготовці до контрольних робіт, практичних і лабораторних робіт, а так само при підготовці до ЗНО .

Форма роботи з ЛСМ може бути парною, груповою, індивідуальною. Спільна робота над ЛСМ сприяє активації комунікативно - діяльнісного підходу в навчанні. Завдяки наочності і логічності при поданні матеріалу моделями, більшість учнів, навіть маючи різний рівень навченості, можуть продемонструвати свої знання, що стимулює розвиток успішності учня на уроці.

Складання ЛСМ дозволяють ввести нові форми самостійної роботи :

а) внесення доповнень і коригування ЛСМ привчає учнів до роботи з основною та додатковою літературою;

б) складання і захист своєї ЛСМ - прекрасна можливість скласти «шпаргалку» при підготовці до уроку,

в) опитування  в групах (по 4 учні): кожен  розповідає своїм товаришам матеріал двох координат (можна тягнути жереб або номера координат вказує капітан групи). Решта  його уважно слухають, вносять поправки і доповнення, оцінюють його відповідь. Наступний учень  розповідає  вузли наступної координати і т. д. Даний вид самостійної роботи розвиває комунікативну компетенцію учнів;

г) самостійне вивчення нової теми:

- варіант перший: якщо нова тема вивчається на занятті, то можна заповнювати вузли ЛСМ прямо під час заняття, знаходячи відповіді колективно, використовуючи матеріал підручника і додаткової літератури (цим методом краще працювати при знайомстві з ЛСМ);

- варіант другий: якщо учні вже мають навички роботи з ЛСМ, то можна дати завдання групам учнів прямо на занятті підготувати виступ за однією з координат (бо по всіх координатах). Обговорення проводиться прямо в групі;

- варіант третій: повне опрацювання теми по ЛСМ самостійно вдома, а в групі тільки коригування і розбір важких і спірних питань ;

д) проведення заліку: замість питань вчитель на заліку вказує одну з координат ЛСМ або кілька вузлів на різних координатах ЛСМ, а учні детально на них відповідають.

Застосування ЛСМ позбавляє учнів від зайвої «писанини» і дозволяє бачити досліджувану тему, її структуру цілком. Також пропонується оформлювати  ЛСМ в електронному форматі, і відправляти на перевірку учителеві за допомогою хмарних технологій Internet.

У висновку хотілося б ще раз відзначити, що логіко-смислові моделі дозволяють:

 отримати цілісне уявлення про досліджуваному об'єкті;

 здійснити зв'язок між попередніми і наступними темами ;

 виділяти із загальних понять конкретні, з'ясовуючи при цьому зв'язку між ними і закономірності;

 організувати самостійну роботу учня над конкретною темою при виконанні ним творчого, дослідницького завдання;

 позбавити учнів від механічного запам'ятовування, зняти стрес перед сприйняттям великого обсягу навчального матеріалу;

 сформувати новий погляд на навчальний предмет, на предметний курс, на життя в цілому.

Всі перераховані можливості ЛСМ є важливою складовою навчання, що забезпечують розвиток загальних і професійних компетенцій.

Логіко-смислове моделювання є не тільки ефективним способом боротьби з переважанням репродуктивного мислення в учнів, а й способом підвищення пізнавальної самостійності.

Таким чином, можна зробити висновок, що застосування ЛСМ створює умови для розвитку раціонального і абстрактно-логічного мислення, розвитку пізнавальної самостійності, для розвитку вміння працювати з текстом, виділяти головне, згортати інформацію в «смислові гранули», порівнювати і зіставляти, виділяти подібності та відмінності, класифікувати. Результатами застосування ЛСМ є узгоджена діяльність учнів і викладача, досягнення єдності змісту і навчання, зниження психологічної напруженості у відносинах.

Хочеться сподіватися, що запропонований досвід дасть можливість колегам спробувати свої сили в освоєнні даної методики.

 

 

Література

1. Проривні технології: Методичний посібник /Авт.- сост.Т.І.Фісенко.- Хабаровск: ХКІРО, 2013

2.2. Способи формування понятійного апарату школярів в процесі вивчення предметних тем: Посібник-хрестоматія для вчителя /Сост. Фісенко Т.І. / під ред. Л.П.Мошейко .- Хабаровськ: ХК ІРО, 2011.-60с.

3. http://shkolazhizni.ru/psychology/articles/8011/

4. http://www.instrao.ru/images/1Treshka/K_conferenciyam/EEIA_2017.pdf

5. http://www.e-osnova.ru/PDF/osnova_11_35_9875.pdf

6. http://ost101.narod.ru/pjb10_6.pdf

7. https://docplayer.ru/61443517-Primenenie-logiko-smyslovyh-modeley-v-obuchenii.html

8. http://elar.rsvpu.ru/bitstream/123456789/1970/1/vestnik_41_27.pdf

docx
Додано
24 лютого 2020
Переглядів
331
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку