Методичні рекомендації «МОДЕЛЬ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА З ПІДЛІТКАМИ ІЗ ЗАПОБІГАННЯ ПРОЯВАМ АГРЕСІЇ"

   Методичні рекомендації

«МОДЕЛЬ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

З ПІДЛІТКАМИ З ЗАПОБІГАННЯ ПРОЯВАМ АГРЕСІЇ.                                                                                              МЕТОДИКА РОБОТИ ПСИХОЛОГА З ПЕДАГОГАМИ ТА БАТЬКАМИ З ПРОБЛЕМИ ПРОЯВІВ АГРЕСІЇ УЧНІВ

Для працівників психологічної служби

     Рекомендації підготувала Константинова Л.М., практичний психолог НВК 56

 

   Психолого-педагогічний супровід учнів під час навчання в освітніх закладах може сприяти запобі­ганню та нейтралізації багатьох негативних факторів дитячого розвитку, зокрема проявів агресивної поведінки. Психологічний супровід може змінити баланс самої психологічної роботи — від необ­хідності вторгнення у виниклу кризову особистісну ситуацію (інтервенції) до запобігання розвитку негативних ситуацій (превенції). Зменшення вірогідності їх виникнення можливе лише за умов про­ведення комплексного психологічного обстеження учнів, організації системи профілактичних заходів спільно з членами педагогічного колективу, батьками та представниками державних і громадських організацій.

                   ТЕОРЕТИЧНА МОДЕЛЬ ВИВЧЕННЯ ФЕНОМЕНУ АГРЕСІЇ

Агресія (від лат. aggressіо, що означає «напа­даю») — специфічна форма деструктивних дій або поведінки особистості, спрямована на застосування сили і заподіювання фізичної чи психічної шкоди людям або предметам, яка суперечить нормам і правилам співіснування в соціумі.

Спрямованість поведінки людини визначається її внутрішніми психологічними особливостями або залежить від зовнішніх факторів.

Прояв та протікання агресії зумовлені біологіч­ними, індивідуальними і соціальними факторами.

Агресивність є однією з умов адаптації людини до зовнішнього середовища і, взагалі, активності людини.

   Агресивна поведінка виникає внаслідок появи агресивних емоцій, які можуть бути спровоковані низкою чинників. Ці чинники можна поділити на внутрішні (індивідуально-типологічні та біологічні характеристики людини) і зовнішні (мікросередовище людини та особливості контактів у ньому і макросередовище, яке безпосередньо впливає на емоційний фон особистості) {див. табл. 1).

Людина включена у соціальні відносини з нав­колишнім світом. Рівень її адаптації залежить від форм поведінки, зокрема агресивних форм (соці­алізованих чи не соціалізованих), та мотивів цієї поведінки.

  Неворожа агресія — відкритий прояв агресив­них потягів, які реалізуються в соціально прийнят­ній формі за наявності відповідних поведінкових навичок та стереотипів емоційного реагування, від­критості соціальному досвіду і можливості само­регуляції та корекції поведінки.

    Ворожа агресія— прямий прояв агресивності, пов'язаний із порушенням морально-етичних норм, який кваліфікується як елемент делінквентної чи кримінальної поведінки з неврахуванням вимог реальності та недостатністю                        емоційного самокон­тролю.

Соціально-негативну оцінку ворожої агресії мають форми поведінки,                           які спрямовані на образу чи заподіяння шкоди людям або предметам.

                                                                                                                                           СХЕМА 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     Агресивно-асоціальна поведінка включає в себе насилля — вербальну або фізичну дію, яка завдає болю (поведінковий рівень). Вона протікає на фоні негативних емоцій агресора (злість, гнів, садистичні задоволення, байдужість) і викликає негативні пе­реживання жертви (страх, приниження) (емоційний рівень). Ця поведінка скеровується агресивними мотивами — зруйнувати, знищити, використати, нашкодити (мотиваційний рівень). На когнітивному рівні вона підкріплюється настановами, які

підтверджують правильність такої поведінки (за­бобони, міфи, переконання).

   Отже, виділяють такі рівні агресивної пове­дінки:

•   поведінковий (агресивні жести, висловлювання, міміка, дії);
•   аффективний (негативні емоційні стани та по­чуття: гнів, злість);
•   когнітивний   (неадекватні  уявлення,  уперед­ження, настанови, очікування);
•   мотиваційний (свідомі цілі або несвідомі агре­сивні прагнення).

   Практичний психолог будує профілактичну ро­боту з цієї проблеми, впливаючи на рівні агресив­ної поведінки. Ці рівні поведінки відображаються у кожній зі сфер чинників (причин) виникнення агресії. Так, особистісні характеристики дитини включають мотиваційний та емоційний компоненти, мікросередовище передбачає показники стосунків дитини з іншими людьми, тому завданням профі­лактики буде формування конструктивних, адап­тивних форм поведінки. Вибірковість сприймання інформації та аналіз моделей поведінки оточення формує усвідомлення та розуміння необхідності ви­бору власної лінії поведінки.

                                                                                                      СХЕМА 2

 

Взаємозв’язок рівнів агресивної поведінки та чинників,

які провокують її виникнення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                                         ТАБЛИЦЯ 1

ПРИЧИНИ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

 

СФЕРИ	ГРУПИ ПРИЧИН	ПРИЧИНИ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ
ОСОБИТСІСТЬ	ІНДИВІДУАЛЬНО - ТИПОЛОГІЧНІ	1. Порушення чутливості — сензитивність (надмірно висока або низька). 2. Висока емоційність та емоційна лабільність. 3.Підвищена рухова та загальна активність. 4. Знижений фон настрою. 5. Імпульсивність. 6. Низька адаптивність. |7. Підвищена тривожність. 8. Схильність до швидкого формування стійких поведінкових стереотипів (стійкі або дуже швидко формовані звички). 9. Ригідність — схильність до «застрягання» на будь-якій активності (думках, почуттях, діях). 10. Алекситимія — слабка мовна регуляція (нерозуміння своїх переживань та невміння їх вербалізувати, схильність виявляти афекти в діях, слабкий розвиток рефлексії). 11. Низький інтелект. 12. Надання переваги матеріальним цінностям. 13. Індивідуально-особистісні характеристики: -  відчай; - дружба з підлітками, що мають відхилення в поведінці; - страх суспільного несхвалення; - дратівливість; -  підозрілість; -  забобони; - схильність відчувати сором замість провини; - переконання людини в тому, що вона є єдиним хазяїном своєї долі (іноді й долі інших); -  позитивне ставлення до агресії (як до корисного чи нормального); -  бідність ціннісних орієнтацій, їхня примітивність; - відсутність пристрастей, духовних запитів; - вузькість і нестійкість інтересів, у тому числі й пізнавальних; - підвищена навіюваність, наслідування, нерозвиненість моральних уявлень; - емоційна грубість; - розлюченість як проти однолітків, так і проти дорослих; - завищена або занижена самооцінка. - Родові травми, проблеми пренатального розвитку викликають підвищену вразливість, емоційну неврівноваженість та психічну виснаженість дитини;              - спадкові порушення (зайва У-хромосома; підвищений рівень тестостерону);

                                                                                                      

                                                                                                            Продовження  ТАБЛИЦІ 1

 

СФЕРИ	ГРУПИ ПРИЧИН	ПРИЧИНИ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ
ОСОБИТСІСТЬ	БІОЛОГІЧНІ	- травми та органічні захворювання мозку (черепно-мозкова травма, епілепсія, пухлина мозку), які зумовлюють імпульсивність поведінки, спалахи насилля та труднощі навчання нових форм реагування;              | -дитячі психічні захворювання (дитячий аутизм, шизофренія); - аномалії розвитку та вроджені фізичні дефекти є факторами, що хронічно фруструють дитину та ускладнюють її повноцінну взаємодію з іншими людьми — внаслідок цього може підвищуватися схильність до агресивної поведінки; - типологічні властивості нервової системи, які визначають темперамент людини;  - підвищена рухова та загальна активність дитини;  - фізіологічна основа контролю над агресією пов'язана з лімбічною системою та корою головного мозку, Контроль основних потягів та емоцій відбувається завдяки дії нейромедіаторів лімбічної системи. Якщо їхня функція ослаблена, то людина не здатна стримувати агресивні прояви. Ушкодження лобної долі кори впливають подібним чином, тому що внаслідок цього ослаблюються соціальні навички
МІКРОСЕРЕДОВИЩЕ	ГРУПА    ОДНОЛІТКІВ	Групи однолітків із девіантною формою поведінки:  -лідер молодіжної групи має авторитет у ній та демонструє агресивну поведінку щодо інших (дітей, дорослих, тварин, предметів);              -наслідування членами групи такої поведінки;  -вияв та демонстрація неповаги до інших;  -групове неприйняття соціально-усталених норм безпеки та правил поведінки
	СІМЕЙНІ ЧИННИКИ	-порушення емоційних контактів між батьками і дітьми;  - надмірна толерантність батьків до агресивної поведінки своїх дітей;                                 - вияв агресивної поведінки батьками один до одного, до дітей та інших людей (надає можливість дітям спостерігати і наслідувати поведінку батьків); - дисгармонійність сімейних стосунків загалом: взаємини між батьками, батьками і дітьми, між братами та              сестрами;              - покарання й ступінь контролю з боку батьків;  батьки не вимогливі до своїх дітей або байдужі до їхньої соціальної успішності; -наявність суперечності між виховуваними рисами і власною поведінкою батька, тобто до дитини висуваються взаємовиключні вимоги; -використання таких виховних методів, як погрози, ультиматуми, свідоме позбавлення любові, часті ізоляції.  -негативна реакція лише збільшується, особливо якщо батьки не виявляють ні провини, ні жалю;

 

                                                                                                                                                   Продовження  ТАБЛИЦІ 1

СФЕРИ	ГРУПИ ПРИЧИН	ПРИЧИНИ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ
МІКРОСЕРЕДОВИЩЕ	СІМЕЙНІ ЧИННИКИ	-надмірна свобода і надмірний контроль над дитиною, непослідовність дій батьків щодо дитини, байдужість;              -застосування суворої фізичної кари; -крики, залякування та погрози батьків
МІКРОСЕРЕДОВИЩЕ	ШКІЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ	-Стосунки з педагогами; -статус у класі; -стосунки в класному колективі; -особистість педагога; -вияви агресії педагогом (демонстрація нестриманої агресивної поведінки); -стосунки в педагогічному колективі
МАКРОСЕРЕДОВИЩЕ	ЗАСОБИ   МАСОВОЇ  ІНФОРМАЦІЇ	-Демонстрація в засобах масової інформації насильницьких та жорстоких дій; -комп'ютерні ігри агресивного характеру; -доступ до сайтів мережі Інтернет, що несуть інформацію антисоціальної спрямованості

 

 МОДЕЛЬ РОБОТИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

З ПРОФІЛАКТИКИ ПРОЯВІВ АГРЕСІЇ УЧНІВ

СИСТЕМА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

Практичний психолог навчального закладу ві­діграє важливу роль в реалізації різних видів про­філактики — запобіганні виникненню негативних явищ. Виходячи зі своїх основних функцій та спе­цифіки закладу, він проводить первинну та вто­ринну профілактику виникнення та наслідків не­гативних явищ. Види профілактичної роботи ви­світлено у схемі 3 й табл. 2.

                                                                                                                Схема 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

► Види профілактики

1. Первинна профілактика (з дітьми групи низь­кого ризику). Робота має інформаційний ха­рактер та проводиться з широким колом осіб із метою пропаганди здорового способу життя і формування в особистості неприйняття та категоричної відмови від певних форм пове­дінки.
2. Вторинна профілактика (з дітьми групи підви­щеного ризику). Метою профілактики є обме­ження поширення окремих негативних явищ, що існують у суспільстві чи соціальній групі, та зміна низькоадаптивної дисфункціональної ризикованої поведінки (див. табл. 2) на адап­тивну форму поведінки.
3. Третинна профілактика (з дітьми групи висо­кого ризику). Вона спрямована на запобігання переходу сформованого захворювання в його більш важку форму, наслідків у вигляді стійкої дезадаптації, на відновлення особистісного та соціального статусу людини. Головними засо­бами такої профілактики є лікування, реабілі­тація та ресоціалізація.

                                                                                                           Таблиця 2                                               

ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ ПІДВИЩЕНОЇ ГРУПИ РИЗИКУ

                                                   (вторинна профілактика)

Особливості прояву порушення поведінки

Соціалізовані діти: - не мають яскраво виражених психічних розладів; - легко адаптуються до різних соціальних умов через низький морально-вольовий рівень регуляції поведінки; -  етична нестабільність; - слабка сумлінність; -  ігнорування конвенціональних норм поєднується зі слабким самоконтролем, розгальмованістю й імпульсивністю; - до цієї категорії належать підлітки з фізичною і непрямою агресією

Несоціалізовані діти: - діти з негативним емоційним  станом, який є реакцією  на напружену стресову ситуацію або психічну травму чи наслідком невдалого  розв'язання якихось особистих проблем чи труднощів;    - діти, яким притаманні негативні стани: висока тривожність, емоційна напруженість і схвильованість, депресивність; - до цієї категорії належать підлітки, що виявляють вер- бальну агресію і негативізм

 

    Майже всім підліткам обох груп властива .яскраво виражена ворожість.

Найтяжчий наслідок порушення поведінки — формування в підлітковому віці дисоціального розладу особистості з подальшим зниженням адап­тації.

 

СИСТЕМА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА З УЧНЯМИ

 

    Метою профілактичної роботи є забезпечення психологічного розвитку особистості в умовах про­явів агресивної поведінки.

Завдання психологічного розвитку особистості дитини в умовах проявів агресії:

•   навчитися розпізнавати власні агресивні ім­пульси та почуття (мотиваційний, когнітивний рівні);
•   намагатися виражати їх адекватними та безпеч­ними способами (емоційний та поведінковий рівні);
•   уміти перерозподіляти агресію в позитивні форми активності (когнітивний та поведінко­вий рівні).

► Форми та методи запобігання агресії учнів

У профілактичній роботі з дітьми із неворожою поведінкою практичний психолог проводить інформаційну роботу та навчає основних форм вираження своїх емоцій. Проводячи профілактичну роботу з дітьми, у яких спостерігаються прояви во­рожої агресії, спеціаліст застосовує інформаційні форми та методи діяльності. Ефективно корегувати та направляти агресивну поведінку можна лише за умови врахування обставин та причин виникнення агресивних реакцій. Це дає можливість зменшити прояв агресивних дій або перенаправити їх у без­печне русло.

Отже, позитивне підкріплення неагресивної по­ведінки, орієнтація людини на позитивну модель поведінки, зміна умов, що зумовлюють виникнення та прояви агресії, заохочення та похвала за до­сягнення — це і є способи запобігання проявам агресії.

Аналіз агресивної поведінки вимагає враху­вання трьох аспектів:

1. способів засвоєння подібних дій;

2. факторів   та   обставин,   що   провокують   їх появу;

3. умов, за яких вони закріплюються.

Отже, профілактична робота базується на ви­вченні та врахуванні основних сфер чинників агре­сії: особистість, стосунки в групі та співіснування в соціумі (взаємовплив), що впливають на складові (рівні) агресивної поведінки.

  Профілактична діяльність практичного психо­лога навчального закладу щодо запобігання агресії підлітків складається з етапів діагностики та профі­лактики (первинної та вторинної) (див. схему 3), на яких реалізуються завдання роботи (просвітницькі, розвивальні, корекційні).

 

► Діагностичні завдання

Першим кроком у роботі з профілактики агре­сії у дітей є вивчення стану цього явища в учнів­ському колективі. Надалі рекомендується провести інформаційну роботу, під час якої звернути увагу на необхідність усвідомлення дітьми своїх емоцій­них реакцій та вміння їх контролювати, а також на профілактику шкідливих звичок та формування вміння протистояти негативним впливам навко­лишнього середовища.

Ефективність профілактичної роботи залежить від детальної діагностики:

*  особливостей  агресивної поведінки  (особли­востей прояву, форм, рівнів; реакцій на фру­страцію) дітей та соціальної дезадаптації (рівня тривожності, особливостей адаптації);

*   причин, факторів, які негативно впливають на розвиток особистості неповнолітніх; вивчення соціального середовища (компанії однолітків, ЗМІ, агресивність та насильство дорослих).

  Ураховуючи результати діагностики, у випадку високих показників рівня агресії в підлітків прак­тичний психолог проводить уточнювальну, детальну діагностику, метою якої є вивчення особистісних характеристик окремих учнів, які складають під­вищену групу ризику, а саме особливостей їх емо­ційної сфери, процесу адаптації та міжособистісних стосунків (тобто вивчення індивідуальних характе­ристик та характеристик мікросередовища) (див. табл. 3). Модель психодіагностики побудована на основі завдань профілактичної роботи і, отже, відо­бражає основну мету кожного з видів профілактики.

                                                                                                                      

 

 

 

 

 

                                                                                                                      Таблиця З

МОДЕЛЬ ПСИХОДІАГНОСТИЧНОЇ РОБОТИ З ПІДЛІТКАМИ

 

Методи діагностики	Характеристики дослідження
	Первинна діагностика схильностей  до агресивної поведінки	Вторинна діагностика
- Метод спостереження; - Опиту-вальники; - Проективні  методики	- Особливості фізичного та психічного розвитку дитини (детальний анамнез); - Рівень вираженості агресії в колективі; - Рівень адаптації	Структура агресивної поведінки(ознаки та види, причини і фактори виникнення, провокації, зростання та зниження агресивності). Додаткові показники: - особистісні характеристики; - особливості та рівень самооцінки; - особливості емоційної сфери; - рівень тривожності; - рівень емпатії; - особливості адаптації дитини до умов навчання та виховання; - стосунки в дитячому колективі; - особливості контактів в сім’ї.

 

► Профілактичні завдання

Наступні кроки профілактики спрямовані на розвиток умінь контролювати емоції та формування навичок конструктивної взаємодії, вміння перенаправляти свої емоції у безпечне русло, сприяння процесу адаптації та взаємодії дітей у колективі, розвитку особистісних якостей, які допомагають у формуванні адекватної самооцінки. Досягнення поставлених завдань реалізується шляхом вибору форм та методів профілактичної роботи, які на­ведено в табл. 4.

 Профілактична робота з дитиною, причинами агресивної поведінки якої є родинні чи біологічні чинники, повинна мати лише індивідуальну форму. Під час групової роботи з такими дітьми спеціаліст може не лише не розв'язати проблему, але й поси­лити прояви агресивної поведінки, не врахувавши родинні проблеми чи фізіологічні особливості дитини, неможливість вилікувати захворювання.                                                    

                                                                                                         Таблиця 4                                                                                                                                                

ФОРМИ ТА МЕТОДИ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ

Методи і форми первинної профілактики	Методи і форми вторинної профілактики
Групові бесіди, диспути, семінари, круглі столи, лекції, відеолекторії, екскурсії – групова форма роботи	«Мозковий штурм», ігрові методи, тренінги (спілкування, розвитку навичок конструктивної взаємодії, самопрезентації, асертивності, профілактики і корекції соціальних норм взаємодії, розвитку адаптації), метод «незакінченні речення», «інтерв’ю», малюнкові методи, групові та індивідуальні бесіди; форми робот из подальшою демонстрацією та презентацією власних досягнень і вмінь

 

     Однією з основних умов успішного прове­дення роботи та досягнення поставленої профі­лактичної мети є тісна співпраця всіх учасників навчально-виховного процесу (практичного пси­холога, соціального педагога, адміністрації за­кладу, класних керівників, учителів-предметників, батьків, дітей та представників державних та гро­мадських організацій, особливо соціальних, які детально обізнані з основними проблемами ло­кального середовища, у якому перебувають діти). Співпраця цих спеціалістів дає повну та детальну характеристику можливих осередків та причин виникнення агресивних реакцій, що дасть мож­ливість організувати профілактичну діяльність (виховну, навчальну, позакласну, позашкільну) з неповнолітніми.

 

 

  СИСТЕМА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ З ПЕДАГОГАМИ І БАТЬКАМИ

► Діагностичні завдання

Методика роботи практичного психолога з цієї проблеми з педагогами та батьками базу­ється на аналізі стосунків між дорослими і ді­тьми, оскільки ці взаємини можуть бути одним із чинників агресивних проявів учнів. Іншим фактором виникнення агресії є реакція дитини на емоційні прояви дорослих (захист чи напад). Тому, за потребою, для детальнішого аналізу при­чин виникнення агресії у дітей слід вивчити осо­бистісні характеристики та емоційні реакції педа­гогів і батьків.

 Для повноцінної та ефективної профілактики, спрямованої на запобігання виникненню негатив­них явищ в учнівському колективі роботу необ­хідно побудувати на тісній співпраці психологіч­ної служби,  педагогічного колективу і батьків.

Першим кроком практичного психолога має бути проведення просвітницьких заходів: надання ін­формації щодо вікових особливостей підлітків, причин виникнення агресії, форм її вияву, мотивів такої поведінки, шляхів запобігання та мето­дів впливу на неї; допомога у знаходженні шляхів ефективного виховання дітей та безконфліктної співпраці (див. табл. 5).

                                                                                      

 

 

                                                                                                            Таблиця 5                                                                                                                                                                                                      МЕТОДИКА РОБОТИ ПСИХОЛОГА З ПЕДАГОГАМИ ТА БАТЬКАМИ                                                                                            З ПРОБЛЕМИ ПРОЯВІВ АГРЕСІЇ УЧНІВ

 

Види роботи	Цілі	Форми                     і методи роботи
Педагоги
Діагности-ка	*Дослідження агресивної поведінки учнів: особливостей та частоти проявів не­гативних емоцій учнів, способів їх вираження, провокативних чинників та умов закріплення негативної поведінки; *дослідження особливостей стосунків у педагогічному колективі чи взаємин окре­мого вчителя з учнями; *дослідження стилю спілкування з учнями; *дослідження особливостей емоційної сфери вчителів	*Анкети; *опитувальники; *спостереження
Просвіта	*Співпраця педагогічного колективу з психологічною службою закладу: спільні просвітницькі та розвивальні заходи з метою профілактики негативних проявів в учнівському колективі; * надання психологом інформації щодо актуальних питань: вікові особливості  підлітків; вплив адаптації на емоційний стан дитини; основні форми проявів і причини агресивної поведінки підлітків та способи реагування і впливу на такі прояви поведінки; способи розв'язання конфліктів та конструктивної взаємодії; * навчання релаксаційних вправ та методів зняття емоційної напруги	*Психолого-педагогічні семінари; *психолого-педагогічні конси- ліуми; *тренінгові заняття; спільні виховні години; *тематичні просвітницькі заходи; *методична допомога
Консуль-таційна робота	Консультації за зверненням та за результатами діагностики з виробленням подальших форм спільної профілактичної роботи	Групові та індивідуальні  консультації
Батьки
Діагности-ка	*Детальне дослідження особливостей розвитку дитини: детальний анамнез на дитину; *дослідження особливості стосунків у сім'ї; *визначення стилю виховання в сім'ї; *визначення особливостей емоційної сфери	*Анкети; *опитувальники
Просвіта	*Інформування щодо вікових особливостей дітей та підлітків; * висвітлення основних проявів, а також мотивів агресивної поведінки дітей та підлітків і шляхів запобігання її виникненню; * навчання основних способів реагування і впливу на негативні прояви поведінки; * надання інформації щодо способів конструктивної взаємодії з дітьми	*Тренінгові заняття; *групові та індивідуальні консультації; *семінари; *виступи на батьківських зборах; *лекторії
Консуль-таційна робота	Консультації за зверненням та за результатами діагностики з подальшим виробленням спільних дій	Групові та індивідуальні  консультації

 

► Теоретична модель побудови профілактичної роботи з запобігання агресії учнів.

Модель профілактичної роботи практичного психолога з дітьми та підлітками із запобігання проявам агресивної поведінки наведена в табл. 6. Ця модель розрахована на роботу практичного психолога з підлітками, оскільки в цей віковий період найчастіше виникають проблеми в емо­ційній та поведінковій сферах. Побудована вона на основі впливу на рівні агресивної поведінки з урахуванням основних сфер виникнення агресії та її чинників.

                                                                                                      

                                                                                                         Таблиця 6     

МОДЕЛЬ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

З ПІДЛІТКАМИ З ЗАПОБІГАННЯ ПРОЯВАМ АГРЕСІЇ

Первинна профілактика

 

Сфери	Особистісні показники		Мікросередовище			Макросередовище
Чинники виникне-ння агресії	Індивідуально-типологічні характеристики, біологічні показники		Сімейні чинники	Шкільне сере­довище	Група одно-літків	Економічне, політичне становище країни	Засоби масової інформації
Рівні агресив­ної поведінки	Мотиваційний	Емо-ційний	Поведінковий			Когнітивний
Завдання профілактики	Усвідомлення неворожої поведінки як основного способу досягнення мети	Оволодіння навичками зняття емоційного напруження	Навчання форм упевненої та ем-патійної поведінки			Допомога дітям в усвідомленні індивідуальності кожної людини, сприяння розвитку поваги до оточення
	Розвиток навичок самопізнання (емоції, характер, здібності)		Надання інформації про стилі спілкування та стосунки між людьми			Формування знань про те, що таке характер і темперамент та його типи, про емоційні стани людини
	Усвідомлення важ -ливості збереження свого здоров'я, відповідальності за нього та за власне життя		Навчання способів реакції  на негативні емоції інших			Вироблення навичок критичної оцінки сумнівних пропозицій та намірів людей, що оточують дитину
			Ознайомлення з основними способами відстоювання своїх прав та інтересів конструктивним шляхом			Розвиток уміння розпізнавати негативні емоції інших людей
			Розвиток асертивної поведінки			Вироблення навичок вибірковості під час використання засобів масової інформації
			Профілактика лихослів'я			Розвиток уміння критично осмис­лювати та аналізувати пропоновану  інформацію
			Формування навичок здорового  способу життя			Пропаганда здорового способу життя
						Профілактика надмірного викорис­тання комп'ютерних ігор, Інтернету, шляхом поінформування про їхній негативний вплив на людину
						Розвиток уміння знаходити альтернативні форми проведення вільного  часу, орієнтуючись на власні інтереси

 

 

Сфери	Особистісні показники		Мікросередовище			Макросередовище
Чинники виникне-ння агресії	Індивідуально-типологічні характеристики, біологічні показники		Сімейні чинники	Шкільне сере­довище	Група одно-літків	Економічне, політичне становище країни	Засоби масової інформації
Рівні агресив­ної поведінки	Мотиваційний	Емо-ційний	Поведінковий			Когнітивний
Завдання профілактики	Усвідомлення потреби у виборі конструктивних неворожих способів досягнення мети та вираження своїх емоцій	Відрефлексува-ння негативних емоцій	Оволодіння прийомами ефективного розв'язання завдань для досягнення поаавленої мети. Розвиток уміння сміливо виражати свої почуття та потреби в групі			Оволодіння способами вдосконалення вербального мислення
	Навчання способів постановки мети й аналізу проблемної ситуації	Навчання способів вну- трішнього самоконтролю та керування внутрішніми імпульсами	Навчання прийомів регулювання власного емоційного стану. Розвиток та закріплення адаптивних форм поведінки			Розвиток логічного мислення, вміння робити правильні висновки та узагальнення
		Зменшення емоційних реакцій, які супроводжу- ють агресивну поведінку (тривоги)	Розвиток ефективних соціальних навичок (вміння конструктивно розв'язувати конфлікти)			Набуття знань про феномен агресії, її основні форми і при чини; оволодіння навичками безконфліктного спілкування
	Розвиток уміння формулювати власні потреби та наміри, враховуючи інтереси групи	Розвиток адекватної     самооцінки	Розвиток адекватної реакції на зауваження та критику
		Розвиток уміння розпіз- навати власні негативні  емоції	Розвиток уміння співпрацювати в групі та аналізувати її потреби
			Розвиток асертивної поведінки