Семінар-практикум « Поняття про тимбілдинг, історія його виникнення»

Семінар-практикум для соціальних педагогів

Тема:  « Поняття про тимбілдинг, історія його виникнення»

Тимбілдинг (teambuilding) – спеціальні заходи корпоративного відпочинку, які спрямовані на згуртування колективу. Широко використовується в останні роки у сфері бізнесу, менеджменту, освіти. Саме слово походить від англійських слів “team” (команда) і “building” (побудова, утворення), тобто українською мовою перекладається як “командоутворення”.

Звідки він узявся? «Мотузковий курс» виник в США як програма психологічної та фізичної реабілітації американських солдатів після війни у В'єтнамі. Заповзятливі американські бізнес-тренери миттєво перетворили цю програму в нову бізнес-послугу на корпоративному ринку. Перші документальні свідчення про тимбілдинг датуються приблизно 200 роком до н.е., коли ще в Стародавньому Римі для підтримки бойового духу і згуртованості солдатів у військах проводилися спеціальні заходи та ігри. Як правило, це були змагання на силу, на витривалість організму та психіки, а також на винахідливість. Більш-менш науково підійшли до даного явища Гай Юлій Цезар і його нащадок Октавіан Август, вони розробили систему засобів підвищення морального духу римських солдатів перед битвою. Минали роки, змінювалися епохи і покоління, а тимбілдинг розвивався і як сучасна наука постав нам на початку 1960-х років у США. Однак перші ефективні наукові розробки в галузі проведення успішних тимбілдинг - заходів проводились в Англії на початку 1930 року, коли для підвищення згуртованості співробітників влаштовувалися спортивні ігри.

Ідея про необхідність проведення спеціалізованих заходів для згуртування колективу з’явилися ще в середині минулого століття. Тоді британські вчені розробляли різні наукові програми та методи в цій галузі. Але широке поширення такий вид корпоративних заходів отримав у шістдесяті роки ХХ століття в Америці. У той момент найпопулярнішим видом тимбілдинга були історичні заходи і бізнес-тренінги. В Україну та країни СНД тимбілдинг як метод прийшов в останньому десятилітті ХХ століття, однак широке застосування став одержувати тільки в цей час. Серед причин його популярності є необхідність змінювати корпоративну конфігурацію, підбудовуючи її під вимоги часу.

Тимбілдинг як проект має дві стадії. Перша – створення колективу. Друга – щоденна робота з підтримки "командного духу", зміцненню взаємин і уникненню конфліктних ситуацій. Створення ефективної команди – процес складний і досить кропіткий. Ефективну команду можна охарактеризувати цілеспрямованістю усієї команди на кінцевий результат, ініціатива й творчий підхід учасників до розв'язку завдань. У парадигмі сучасної освіти тимбілдинг стає необхідним, так як він може суттєво вплинути на психологічний клімат педагогічного, учнівського колективу, об’єднати їх для досягнення поставленої мети.

 Види тимбілдингу

На сьогоднішній день командоутворення не тільки поширюється, але й розширюється. З’явилося безліч видів і способів згуртування колективів, виробилися нові стратегії в цій сфері. Багато керівників розглядають тимбілдинг як ряд заходів, пов'язаних із тренінгами й корпоративними зустрічами.

Командоутворення – особлива технологія, яка вимагає грамотного підходу. Так які ж існують види і методи тимбілдинга? Місцем для проведення тимбілдинга може бути або приміщення або відкрита місцевість. У теплу пору року дуже корисно проводити їх на природі, подалі від звичної обстановки організації. Тут прихований певний сенс. Коли учні, які зустрічаються тільки в стінах школи, потрапляють в незвичні для них умови, набагато легше виявляються неформальні лідери, взаємні симпатії чи навпаки конфлікти. Також свіже повітря сприяє психологічному розвантаженню. Але це не просто відпочинок або ігри, а заняття та вправи на об'єднання колективу. Триває тимбілдинг від декількох годин до декількох днів.

Акції комунікативного характеру в класі учнів – інтерактивне спілкування вчителя з учнями: внутрішньошкільні ЗМІ (журнали, сайт в Інтернеті, радіо, телебачення (відеозаписи), електронна пошта, шкільні свята, тематичні вечори, які дозволяють поліпшити комунікації. Інтерактивне спілкування вчителя з учнями є ключовим елементом акцій комунікативного характеру, що забезпечують зворотний зв'язок.  Прикладом є методика "тет-а-тет" – найбільш фундаментальний тип спілкування, що припускає використання зустрічей учителя з кожним із учнів, під час яких можна вислухати побажання та рекомендації і водночас покращити психологічний клімат (дитина не відбуває публічного осуду, формуються довірливі стосунки).

Акції іміджевого характеру в класі – це створення емблеми класу, девізу, визначення представників самоврядування класу (староста, міністри). Це теж колективна діяльність, до якої долучаються всі учні.

Найпопулярнішими видами тимбілдингу вважаються:

•           спортивний (активний).  Найчастіше цей вид корпоративу проходить на природі і поєднує в собі корисне з приємним: роботу по згуртуванню колективу і відпочинок на свіжому повітрі. Це вид тимбілдинга зі спортивними іграми, квестами і естафетами.

Сценаріїв існує безліч, наприклад, тимбілдинг у стилі олімпійських ігор або шпигунської організації. Найцікавіші варіанти включають у себе різний спортивний інвентар від класичного міні-футболу до канатних доріг і квадроциклів.

Найбільш популярним видом спортивного тимбілдингу є "мотузкові курси", що включають велику кількість фізичних вправ. Уперше такі програми з'явилися в США. Вони використовувалися для підготовки військових і співробітників спецпідрозділів і ґрунтувалися на взаємодопомозі. Психологічна основа курсу полягає в тому, що, вилучені з професійної діяльності, люди рідше повертаються до звичних стереотипів поведінки й мислення;

•        історичні рольові ігри. У ході такого роду тимбілдинга зазвичай відтворюються якісь історичні події та герої. У цьому виді тимбілдингу також дуже багато варіантів від красивого історичного балу до відтворення сцен з відомих битв;
•       мистецькі заходи. Цей вид тимбілдингу спрямований і на згуртування колективу і на розвиток творчого потенціалу учнів. Тут може бути запропоновано маса варіантів інтелектуальних ігор, рішень кейсів або просто розвитку навичок у живописі, фотографії або віршуванні. Учасникам на такому тренінгу пропонується комплекс завдань: відвідати творчі майстер-класи, пройшовши по різних точках, виконати цікаві завдання і в підсумку створити однин на всіх твір мистецтва. Тут буде і делегування повноважень, і залученість кожного до завдань, і виконання індивідуальних завдань ... Картину можна, наприклад, малювати по частинах - за кожну ділянку відповідають певні учні, а потім, збираючись разом, частини формують єдине полотно.  У процесі такого тренінгу учні дізнаються багато нового, зможуть відчути себе творцями. А шедевр, створений в фіналі, можна буде поставити в класі - і він завжди буде нагадувати учням про веселі творчі дні.
•         психологічний тимбілдинг зазвичай проходить у формі тренінгових занять. Суть таких заходів - виявлення лідера, розвиток комунікативних навичок всіх співробітників і налагодження позитивної атмосфери в колективі. У кожній команді є основні ролі. За теорією доктора психологічних наук Мередіта Белбіна, який вивчив компоненти і поведінку високоефективних команд, існують 9 командних ролей. Кожній ролі притаманні свої сильні й слабкі сторони, тому слід підібрати правильну комбінацію для вирішення певних завдань. Отже, ролі:

• Генератор ідей – креативний, оригінальний мислитель, який придумує нові ідеї.
• Мотиватор – допомагає групі при старті проекту, мотивує. Підтримує інтерес до проекту.
•  Критик – оцінює пропозиції з точки зору можливих варіантів і "кращих практик".
• Реалізатор – перетворює стратегічний план в конкретні завдання і виконує їх.
• Спеціаліст – професіонал, що володіє високою експертизою і знаннями, пишається своєю роботою. Приносить внесок тільки у вузькій сфері своєї професійної експертизи.
• Контролер – готує звіти про роботу групи, контролює термін та якість виконання робіт.
• Координатор – керує групою, створює плани по досягненню результатів.
• Командний гравець – прагне підтримати команду в цілому і конкретних людей зокрема, вносить гармонію в роботу групи, згладжує конфлікти.
•  Дослідник ресурсів – допомагає в пошуку та налагодженні зовнішніх зв'язків та одержанні необхідних групі ресурсів.

Протягом психологічного тимбілдингу учасники плідно працюють над тематикою, опрацьовуючи її в нестандартній формі, найбільше залучаючи в роботу можливості практичної діяльності. Такий вид занять, дає можливість абсолютно кожному учаснику отримати заряд позитиву та усвідомлення необхідності дивитися один на одного не через так звані окуляри-стереотипи, чіпляючи ярлики. Забезпечується направлення на розвиток комунікативних навичок, відповідальності, згуртованості всередині команди, усвідомлення наскільки важливо налаштуватися на розуміння іншої людини, а також саме бажання зрозуміти іншого. Учасники вдосконалюють свої вміння прислухатися один до одного, поважати думку один одного, йти на відверту розмову, що в кінцевому результаті дасть можливість досягнути спільної поставленої мети, побудувати справжню команду, яка вміє досягати цілей та ефективно спілкуватися.

• Флешмоб

Перші флешмоби з’явилися влітку 2003 року в Америці та Європі. В Україні флешмоби набули популярності з 2008 року. Серед найбільш відомих можна назвати акцію, що відбулась 29 червня 2014 до Дня молоді на Софійській площі. Молоді люди утворили фігуру карти України розміром 25 на 35 метрів. За словами організаторів флешмобу такі дії "потрібні для підтримки морального духу громадян, вони об’єднують людей". Серед подібних акцій можна назвати також флешмоби: "Єдина Україна", "Обійми Україну!", "Молодь за єдність" та інші. Психологи відзначають позитивність флешмобів, адже вони благотворно впливають на психологічний стан учасників, сприяють вираженню емоцій, допомагають звільнитися від скутості, розвивають навички самоорганізації і водночас почуття колективізму. У позаурочній роботі з учнями флешмоби доцільні як акції короткочасні, що можуть охопити велику групу учнів та зафіксувати увагу дітей на якихось важливих явищах. Їх можна проводити як із виховною метою так і з розважальною, оздоровчою, щоб зняти, наприклад, емоційну напругу, чергувати розумову діяльність і фізичну активність.

Мета флешмобу — викликати інтерес, здивування, бажання приєднатися до натовпу.... 

• розважає і заряджає учасників позитивними емоціями;
• допомагає знайти друзів; сприяє самоствердженню;
• долучає до усвідомленої дії в натовпі;
• має дію групової психотерапії.... 
  •     вижити в природних умовах

Друзі пізнаються в біді, а цінні для учнів навички прекрасно перевіряються в незвичних умовах. Якщо вчителю потрібно створити в класі командний дух, потрібно вивезти клас на пару днів в ліс і дати з собою мінімальний набір для виживання, що включає ножі, ліхтарі, крупу і воду. Чим екстремальніші умови, тим краще перевіряється колектив при постановці бойового завдання «Вижити два дня в умовах нестачі комфорту і їжі».
                 Однак ті, хто кинуть виклик власному колективу і запропонують йому вижити, а не просто посмажити шашлики на природі, будуть винагороджені: команда. яка пройшла випробування. буде йти один за одного у вогонь і воду.

• шерстяний тімбілдінг

Вовняний тренінг занурює людей в стан групової ейфорії і радості, створюючи тим самим емоційне враження і позитивну психологічну установку. Якщо за дуже короткий термін Вам необхідно зблизити учасників заходу, показати їм візуальний ефект зв'язку один з одним - вовняний тренінг виконає ці завдання ефективно і барвисто. Вовняний тимбилдинг насамперед демонструє візуалізацію внутрішньогрупових зв'язків, коли зв'язок кожного члена групи стає видимим і зрозумілим.

• діалоги в темряві

У 1995 році німець з прізвищем Хайнекен придумав цікавий проект «Діалоги в темряві». Це тренінг під керівництвом сліпих тренерів, який проводиться в темряві і йде кілька годин. Його учасниками можуть стати від 2 до декількох десятків людей. Сенс тренінгу - допомогти створенню і зміцненню команди, використовуючи ефект темряви, яка загострює сприйняття і допомагає нам бути більш відвертими, а також краще відчувати все, що відбувається, а не просто бачити його.

Учасникам даються найрізноманітніші завдання: від визначення розміру кімнати, якої вони не знають, до командних - рішення будь-якої просторової задачі і так далі. Це дуже незвично і продуктивно - наприклад, за допомогою такого тренінгу, кажуть експерти, можна легко виявити «антилідера» в колективі.

• проходження квестів

У міфології й літературі поняття «квест» спочатку позначало один із способів побудови сюжету — подорож персонажів до певної мети через подолання труднощів. квести — це міні-проекти, засновані на пошуку інформації в Інтернеті. Завдяки такому конструктивному підходу до навчання, учні не тільки добирають й упорядковують інформацію, отриману з Інтернету, але й скеровують свою діяльність на поставлене перед ними завдання. Квест є технологією, під час реалізації якої використовуються різні методики. Не випадково, квест — це ігрова технологія, бо добре організована гра є одним із найкращих засобів викликати у дітей і дорослих естетичну насолоду від творчого напруження своїх інтелектуальних і фізичних сил. Гра завжди носить невимушений характер. Вона спирається на внутрішнє спонукання людини і дозволяє їй розвивати самостійність, мимовільність дій. У грі задоволення приносить не тільки результат, але й процес його досягнення. Б.П. Нікітін писав, що «гра має давати радість і дитині, й дорослому, розвивати творчі здібності, самостійність та ініціативу.

 Практична частина

1. Вправа «Що в нас спільного?…»

Мета: об’єднати групу, налаштувати на спільну працю, створити атмосферу згуртованості та цілеспрямованості.

Інстукція вправи: подивіться на свого колегу зліва і знайдіть спільні риси між вами, або ознаки, або інші властивості. Ведучий сідає коло першого учасника і бере за руку і каже: «В нас спільне те, що ми вчителі», потім учасник до іншого учасника: «В нас спільна мета роботи» і т.д.

Рефлексія:

• Чим корисна ця вправа?
• Які відчуття у вас виникли?
• З якими труднощами зіткнулися?

2. Вправа «Інтуїція і правила».

Вправа дозволяє порухатися та налаштуватися на робочий лад, виробляти навички командного духу та згуртованості. Розвиває інтуїтивний дух команди.

 Мета вправи: командотворення.

Інструкція:

•                 Сядьте, будь – ласка, на край стільця, так щоб ви могли легко встати – одним рухом;
•                 Називається число. Ваше завдання – після того, як називається число, (і воно стосується вас) ви маєте встати та кількість людей, яка відповідає названому мною числу.
•                 Вставати потрібно одночасно, зразу після того, як буде названо число. Якщо хтось запізниться – завдання вважається не виконаним.
•                 Під час виконання завдання домовлятися або будь-яким способом контактувати (переглядуватися, перешіптуватися) забороняється. Кожен працює самостійно, опираючись на аналіз ситуації та інтуїцію.
•                 Команда виграє, якщо три рази підряд виконує завдання без помилки.

Рефлексія:

 - «Чи легко було вам виконувати вправу?»

- «Чи була спокуса порушити правила?»

- «Чи заважали вам умови вправи?»

- «На що ви опиралися, виконуючи вправу?».

3. Вправа «Побудова кола».

Мета: формування довіри учасників, покращення позитивного психологічного клімату, спостереження за стилями поведінки, розвиток навиків координації спільних дій, згуртування групи, розвиток навиків невербального спілкування та саморегуляції.

Інструкція: учасники заплющують очі і починають хаотично переміщуватися по кімнаті, при цьому вони імітують гудіння (це дозволяє уникнути розмов). По умовному сигналу ведучого всі зупиняються в тих положеннях, де їх застав сигнал. Завдання: створіть коло, не відкриваючи очей, не балакаючи. Дозволяється лише торкатися один одного. Коли коло, на думку учасників, вже побудовано, ведучий дозволяє відкрити очі.

Підсумок:

-  «Що дає ця гра?»;

- «Чого ідеальне коло важко створити з першої спроби?»;

- «Що потрібно розвивати, щоб покращити виконання цієї вправи?».

4. Вправа «Плутанина».

Мета: підвищити тонус групи.

Інструкція: учасники встають в коло і протягують праву руку по направленню до центру. За сигналом ведучого кожен учасник має знайти для себе друга по рукостисканню. Після цього учасники витягують ліву руку і також знаходять собі пару по рукостисканню (важливо щоб друзі по рукостисканню були різні). І тепер завдання учасників полягає в тому, щоб розплутатись, не роз’єднуючи рук. Обмеженням є заборона всілякого спілкування між учасниками.

Рефлексія:

•                   «Чи комфортно було виконувати вправу?»
•                   «Які труднощі виникали під час виконання вправи?»
•                   «Чи підвищився тонус групи?»
•                   «Який емоційний стан на даний момент ви відчуваєте?»

5. Вправа «Розумова психогімнастика».

Мета: активізація творчих здібностей, розумової активності.

Інструкція: Ведучий задає випадкове слово (обов’язково іменник) і придумує запитання, яке починається з цього слова і закінчується обов’язково іменником. Наступний учасник має придумати своє запитання, яке починається з останнього іменника в попередньому реченні. Наприклад:

•                   Діти, чому ви не слухаєте своїх батьків?
•                   Батьки, коли ви здасте гроші?
•                   Гроші, чому ви діваєтесь Бог знає куди, як літом сніг?
•                   Сніг, чому ти випадаєш тільки зимою?
•                   Зима, чому ти поселилась в моєму серці?
•                   Серце, тобі не хочеться любові?
•                   Любов, коли ти прийдеш в мій дім?

Рефлексія:

-  «Чи важко було придумувати речення?»;

- «Чому наше оповідання має такий колорит?»;

- «Чи розвиває ця вправа навички командотворення?».

Рефлексія

Що нового ви дізналися?

Який вид діяльності приніс найбільше задоволення?

Підсумок семінару

• Які висновки зробили для себе в ході семінару?
• Які вправи були найбільш ефективні в роботі?