Методичні рекомендації на тему: «Використання формувального оцінювання здобувачів освіти на уроках фізики та математики».

Методичні рекомендації на тему: «Використання формувального оцінювання здобувачів освіти на уроках фізики та математики».

Найгірша помилка, яку можна

зробити в житті, – весь час боятися зробити помилку.

Елберт Хаббард,

письменник, філософ

Анотація. У даних методичних рекомендаціях розкрито суть формувального оцінювання на уроках фізики та математики, викладено способи забезпечення найкращої можливої індивідуальної підтримки здобувачів освіти для розкриття компетентностей, закріплених в освітніх стандартах, здійснено огляд інтернет- ресурсів, призначених для проведення формувального оцінювання.

1.  Зміст проблеми, її актуальність і перспективи

У зв`язку з необхідністю інтеграції України у світовий освітній простір є потреба до постійного вдосконалення національної системи освіти, апробації та впровадження інноваційних педагогічних систем. Широко обговорюється важливість створення нових підходів саме до діагностики освітнього процесу.

Відповідно до Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012–2022р.р. головним  завданням, що стоїть перед сучасною освітою, є запровадження освітніх інновацій та інформаційних педагогічних технологій, які забезпечують удосконалення освітнього процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку здобувачів освіти до життєдіяльності в сучасному інформаційному суспільстві.

Модернізована освітня система переживає період, коли має здійснюватися рішучий поворот педагогічного процесу до особистості здобувача освіти, що, в свою чергу, потребує змін і змісту самої освіти, яка має бути  спрямованою на формування особистості нового типу, яка має розвинену самосвідомість, громадянські якості, критичне мислення, стійку систему мотивації, підвищену самооцінку, спрямованість на саморозвиток.

В умовах впровадження даних методів, зокрема,  перед  математичною освітою постає завдання, яке полягає у забезпеченні сприятливих умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати над собою і навчатися протягом життя.

Для досягнення поставленої  мети викладачу  необхідно так організувати освітнє середовище, щоб воно на практиці мотивувало кожного  здобувача освіти до самопізнання, самоконтролю, саморегуляції.  

Традиційна система освіти надає основний результат роботи у вигляді знань, умінь, навичок, і система оцінювання налаштована на те, щоб регулювати процес їх отримання шляхом підрахунків балів, не даючи в повній мірі характеристику ані глибини, ані обсягу індивідуальних знань, ані ступінь  та характер особистих зусиль здобувачів освіти - лише визначається рівень засвоєння   освітньої програми. Тобто процедура оцінювання є проблематичною. Крім того, компетентнісний підхід вимагає оцінювання більш складних результатів освітнього процесу - компетенцій, що викликає необхідність застосування на практиці різних стратегій оцінювання, тобто різних методів, які викладач використовує для збору  інформації  про навчальні  досягнення  здобувачів освіти. Застосовуючи ту або іншу стратегію оцінювання, важливо розуміти, на що вона спрямована, яких результатів бажано досягти, як допомогти здобувачу освіти самостійно давати оцінку його успіхів в навчанні.

Недоліки формувального методу оцінювання:

-                     забирає багато часу при підготовці до уроку;

-                     немає готових алгоритмів, критеріїв оцінювання (все залежить від творчої роботи викладача);

-                     інколи не зовсім зрозуміла  здобувачам освіти та їх батькам.

Переваги формувального методу оцінювання:

-                     орієнтує на кожного здобувача освіти;

-                     мотивує до навчання;

-                     вчить здобувача освіти ставити цілі;

-                     відсутній страх поганої оцінки.

Отже, розгляд процесу і функцій оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, вимог до нього; розробка методів, форм, педагогічних умов організації навчальної діяльності, які сприяють формуванню оціночної самостійності здобувачів освіти; розкриття  послідовності процедур, які забезпечують самооцінку освітньої діяльності здобувача освіти - є актуальною проблематикою  педагогічної практики викладача.

Представлений досвід пропонує структурно-функціональну модель впровадження  формувального  оцінювання на уроках математики та фізики.

2. Методи застосування формувального оцінювання здобувачів освіти.

Застосовується п’ять стратегій, що лежать в основі ефективного формувального оцінювання здобувачів освіти.

1)                Прозорі цілі навчання та критерії оцінювання.

Ця стратегія спрямована на те, щоб разом з здобувачами освіти виробити уявлення про те, в якому напрямку рухається освітній процес (навчальні цілі) і способи перевірити, чи дійсно те, що потрібно вивчити, було засвоєно (критерії оцінювання). Ця стратегія характеризується високим рівнем якості, коли навчальні цілі та критерії їх оцінювання обговорюються когнітивно активізуючим способом і з використанням конкретних прикладів (процесів, результатів), зв’язки з попередніми знаннями та попередніми уроками стають зрозумілими та прозорими , а цілі навчання та критерії оцінювання вбудовуються в повсякденне життя.

2)                Визначення результатів навчального процесу.

За допомогою цієї стратегії викладач переслідує мету отримати уявлення про концепції та ідеї студентів і, таким чином, про їхній поточний рівень знань .У формувальному оцінюванні таке визначення рівня знань відбувається в інтерактивному режимі під час колективних обговорень. Висока якість реалізації цієї стратегії може бути визнана, коли у студентів виникають запитання та спонукання розвивати власні ідеї, концепції та рішення. З цією метою їм слід дати достатньо часу для роздумів, щоб вони могли повністю пояснити свої думки та міркування Також необхідним є ретельний моніторинг процесів навчання та перегляд результатів навчання відносно бажаних цілей.

3)                Самооцінка.

За допомогою цієї стратегії здобувачам освіти слід допомогти самостійно описати своє розуміння теми, порівняти свій рівень навчання з навчальними цілями, яких потрібно досягти, або критеріями оцінювання, представленими викладачем, і вивести з цього те, що вони зрозуміли та що вони не зрозуміли і як вони хочуть продовжувати навчання. Висока якість проявляється за допомогою цієї стратегії, якщо самооцінка є стимулюючою та спонукає до глибшої саморефлексії . Також важливо, щоб результати самооцінки систематично використовувалися для уроків і наступних кроків навчання  і що викладач чітко керує самооцінюванням із посиланням на цілі навчання та ретельно контролює виконання.

4)                Взаємооцінка.

Намір цієї стратегії полягає в тому, щоб здобувачі освіти мали справу з навчанням і результатами навчання інших здобувачів освіти, надаючи один одному зворотний зв’язок щодо свого розуміння та здібностей на основі навчальної мети та наданих критеріїв оцінювання, а також разом обдумуючи подальші можливі рішення. 

Подібно до самооцінки, висока якість впровадження демонструється тим фактом, що обмін між здобувачами освіти стимулює глибшу рефлексію власного та процесів навчання інших, а отримані знання використовуються для оптимізації процесів викладання та навчання. З точки зору забезпечення високої результативності даного методу  є важливим, щоб викладач ретельно керував і супроводжував взаємооцінку.

5)                Зворотній зв'язок (взаємодія).

Метою стратегії, яка часто реалізується в усній взаємодії  є подолання різниці між рівнем навчання та навчальною метою за допомогою зворотного зв’язку від викладача та одногрупників. Тут можна стверджувати про високу якість, якщо значення або цілі завдань і заходів зрозумілі, описується й оцінюється поточний статус навчання (зворотній зв’язок), а наступні етапи навчання та проблеми визначаються на основі поточного. Крім того, зворотний зв’язок має бути конкретним і стимулювати навчання здобувачів освіти. Також актуальними є адаптація зворотного зв’язку до рівня знань студентів, врахування мотиваційних та емоційних аспектів.

Згідно з дослідженнями, ефективний зворотній зв’язок має 5 важливих характеристик:

•                   Спрямовує увагу на прогнозування навчання, вказуючи на сильні сторони здобувачів освіти та пропонуючи конкретні кроки для вдосконалення.
•                   Відбувається безпосередньо під час навчання, до виставлення бала. Тобто тоді, коли ще є час щось удосконалити.
•                   Стосується часткового розуміння. Якщо робота здобувача освіти не демонструє хоча б часткового розуміння поняття чи процесу — зворотний зв’язок не є ефективним. У такому випадку треба здобувача освіти навчати й тренувати.
•                   Ефективний зворотний зв’язок не замінює самостійного мислення здобувачів освіти. Їм не доводиться аналізувати, якщо викладач сам усе пояснює, а це шкодить процесу навчання.

•                   Зворотний зв’язок має бути обмеженим. За один раз варто давати здобувачу освіти стільки інформації, скільки він може опанувати , проаналізувати та виправити.

3. Застосування формувального оцінювання на уроці математики.

Для кращого засвоєння матеріалу, вище приведені стратегії формувального оцінювання здобувачів освіти успішно опрацьовані та впроваджені у наступний урок математики з теми: «Тіла обертання» .

В першу чергу , задля мотивації навчальної діяльності було важливим показати можливість практичного застосування даного метеріалу в повсякденному житті та у майбутній професії.

        Для реалізації стратегії взаємооцінки та з метою розвинути вміння працювати у колективі, група поділена на 2 команди.

Далі проводиться бліц- опитування для визначення поточного рівня знань матеріалу здобувачів освіти, вивченого на попередніх уроках.

Наступним етапом є задавання теоретичних запитань кожній із команд, даючи можливість обговорити дане питання та висунути єдине командне рішення.

З метою встановлення взаємозв`язку у системі здобувач освіти- викладач,кожному учаснику було видано трикутники жовтого кольору та запропановано визначити правильність математичних тверджень.

Здобувачам освіти дана можливість самоперевірки та самостійного визначення частин матеріалу , який необхідно закріпити.

Для практичного застосування знань та задля необхідності показати учням важливість даної теми у повсякденному життя та у їх майбутній професії було використано тіла обертання , взяті із робочої практики залізничників.

Для підведення підсумків уроку виділяється 5-7 хвилин на вправу «Рефлексія».

Це своєрідне підбиття підсумків навчальної діяльності здобувачів освіти, самоаналіз, що дозволяє зафіксувати досягнутий результат і оцінити свою роботу. Цей спосіб дає зрозуміти, наскільки засвоєний матеріал уроку.

Запроповані фрази, які здобувачі освіти мають закінчити:

• я познайомився з ...
• було непросто ...
• я домігся ...
• в мене вийшло ...
• хотілося б ...
• мені запам'яталося ...
• я спробую ...

Також здобувачам освіти запропоновано дати відповідь на питання, чи є важливим вивчення даної теми для їхньої майбутньої професії.

В результаті такої рефлексії здобувачі освіти самі оцінюють внесок у те, наскільки продуктивним вийшов урок, відзначають його цікаві моменти і продуктивність.

Викладач же матиме змогу оцінити ступінь засвоєння матеріалу уроку здобувачами освіти та знатиме про необхідність можливих коректив до плану уроку.

4. Використання інтернет-ресурсів для реалізації формувального оцінювання.

В сучасних умовах викладачі мають змогу користуватись низкою інтернет-ресурсів для підвищення ефективності навчання та успішного застосування концепції формувального оцінювання.

Прикладом таких ресурсів є «Google Forms» та освітній онлайн портал «На Урок», де викладач має змогу самостійно створити тестові завдання з теми та запропонувати здобувачам освіти до виконання  для контролю знань і залучення здобувачів освіти до активної роботи.

В даних ресурсах значно допомагає автоматична система підрахунку балів, а також аналітика правильності виконання кожного теста, що дає змогу зрозуміти на яких аспектах необхідно загострити увагу та мати можливість оперативно внести зміни до навчального плану. Є можливість миттєво визначити, кому з здобувачів освіти потрібна допомога.

Також для реалізації концепії формувального оцінювання під час дистанційної та змішаної форм навчання можна застосовувати такі платформи як «Google Class» , «Human», «Loop» та інші.

За допомогою цих інструментів викладач може швидко створювати й упорядковувати завдання, надавати результати перевірок і легко спілкуватися зі своїми студентами. Викладачі можуть створювати й збирати завдання в режимі онлайн, переглядати, хто вже виконав завдання, а хто – ні, а також надавати результати перевірок у реальному часі кожному учню, який відразу знатиме яку частину навчального матеріалу потрібно повторити та закріпити.

Очікувані результати застосування формувального оцінювання:

1.               Забезпечення засвоєння стандарту освіти всіма здобувачами освіти в найбільш комфортних для кожного умовах;
2.               Максимальне наближення кожного здобувача освіти до запланованого ним результату у випадку, якщо результат виходить за рамки стандарту;
3.               Формування оцінної самостійності здобувачів освіти;
4.               Формування адекватної самооцінки;
5.               Забезпечення кращого взаєморозуміння між викладачем та здобувачами освіти.

5.1. Висновки

Основний принцип педагогічних дій – сприяти розвитку здобувачів освіти. Для досягнення навчальної  самостійності, ініціативності та відповідальності особливе значення має контрольно-оціночна самостійність здобувача освіти, тобто уміння самостійно контролювати і оцінювати свою діяльність та діяльність своїх одногрупників, встановлювати і усувати причини виникаючих труднощів при навчанні. Ці вміння можливо сформувати, якщо  використовувати в повсякденній практиці формувальне оцінювання, при якому:

- викладач регулярно забезпечує зворотний зв'язок, надаючи здобувачам освіти коментарі, зауваження  з приводу їхньої діяльності;

- здобувачі освіти беруть активну участь в організації процесу власного навчання;

- викладач коригує методи і прийоми навчання в залежності від зміни результатів навчання;

-  викладач усвідомлює,  що оцінювання виключно за допомогою  балів різко знижує мотивацію і самооцінку здобувачів освіти;

-  викладач усвідомлює необхідність навчити учнів принципам самооцінки і способам покращення власних результатів.

Отже, у зв`язку з відсутністю чітких схем ти критеріїв формувального оцінювання, викладач має змогу творчо підходити до даного питання , постійно вносити корективи як до окремих аспектів застосування формувального оцінювання , так і до структури уроку в цілому.

 5.2. Можливість творчого наслідування досвіду

Впровадження формувального оцінювання в процес навчання  дає широкі  можливості  для суттєвого вдосконалення якості математичної освіти, підвищуючи як рівень засвоєння знань, так й інтерес до навчання в цілому.

Творче наслідування досвіду викладачами можливе за наступних умов:

 -  прагнення  викладача  до творчих змін в організації навчально–виховного процесу, бо,  як писав               Василь Сухомлинський: «Найдосвідченіший педагог ніколи не повинен спинятися на досягнутому, бо якщо немає руху  вперед, то неминуче починається відставання»;

 -  знання теоретичних аспектів питання, основних ідей технології,  методики використання, вікових і психологічних особливостей здобувачів освіти;

 -  певні професійні якості педагога (самоосвітня  діяльність, прагнення до творчого пошуку тощо);

-   наявність  відповідного педагогічного та програмного забезпечення, що відповідало б навчальним програмам;

 -   наявність педагогічного досвіду, який передбачає інтеграцію традиційних та інноваційних технологій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Національна стратегія розвитку освіти в Україні  на 2012–2021 роки [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/images/files/news/12/05/4455.pdf.].
2.  Національна доктрина розвитку освіти України ХХІ століття. [Електронний ресурс] – Режим доступу:   http://www.univd.edu.ua/index.php?id=99&l
3. Концепції Державної цільової  соціальної програми підвищення якості  шкільної природничо-математичної  освіти на період  до 2015 року. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1720-2010-%D1%80.
4. Державний стандарт базової і повної середньої освіти.  [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF
5. КРИТЕРІЇ оцінювання навчальних досягнень  учнів (вихованців) у   системі загальної середньої освіти . [Електронний ресурс] – Режим доступу     http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0566-1
6. Формирующее оценивание  [Електронний ресурс]  - Режим доступу http://www.intel.ru/content/www/ru/ru/education/k12/assessing-projects/overview-and-benefits/formative-assessment.html
7. Дементієвська Н. П. Формуюче оцінювання в курсі з допрофільної підготовки за программою Intel «Шлях до успіху»  
8. Пинская  М.А. Формирующее оценивание: оценка для обучения  [Електронний ресурс]  - Режим доступу http://www.ciced.ru/docs/publications/Ocenivanie%20dlya%20obucheniya%20M.A.%20Pinskaya.pdf
9. Пинская  М.А.  Формирующее оценивание: оценивание в классе.  [Електронний ресурс]  - Режим доступу http://www.rtcedu.ru/sites/default/files/files/trainings/seminars/seminar5/Pinskaya.pdf
10. Михайлова Е. К.   Технология  формирующего оценивания как средство обеспечения качества индивидуальных учебных достижений  школьников  [Електронний ресурс]  - Режим доступу  http://oaji.net/articles/955-1403523819.pdf
11. Рожденственская  Л. М.  Инструменты формирующего оценивания в деятельности учителя-предметника  (пособие для учителя)  [Електронний  ресурс]  - Режим доступу http://www.narva.ut.ee/sites/default/files/nc/oppevahend.pdf
12. Компетентнісний підхід до навчання учнів на уроках математики  (методичний посібник для вчителів)  [Електронний ресурс]  - Режим доступу  http://www.kharkivosvita.net.ua/files/Zvereva-56.pdf
13. Использование критериальной системы оценивания учащихся на уроках математики (статья)   [Електронний ресурс]  - Режим доступу  http://festival.1september.ru/articles/621737/
14. Формативное оценивание на уроках математики (практическое пособие) [Електронний ресурс] - Режим доступу  http://www.kokshetaucup.edubicle.org/Files/downloads/Формативное%20оценивание%20на%20уроках%20математики.pdf
15. Єрмаков І.Г., Пузіков Д.О. Проектне бачення компетентнісно спрямованої освіти 12-річноої середньої освіти.- З., 2005. -111с.
16. Єрмаков І.Г. Життєва компетентність від теорії до практики: науково-методичний посібник.- З.,2005,  - 64
17. Цепилова Е. Б. Формирование у учащихся самооценки на уроках математики (статья) [Електронний ресурс]  - Режим доступу   http://aplik.ru/10-klass/formirovanie-u-uchashchikhsia-samootcenki-na-urokakh-matematiki/
18. Современные  технологии на уроках  математики и физики [Електронний ресурс]  - Режим доступу http://aneks.spb.ru/index.php/publikacii/29-2012-02-19-14-16-41/1710-2014-03-26-14-44-02