Методичні рекомендації на тему: «Використання інформаційно-комунікаційних технологій на заняттях з української літератури. Комп’ютерна презентація та мультиме

Про матеріал

Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві.

Предмет дослідження - теоретичні та методичні умови застосування сучасних інформаційних технологій навчання у процесі викладання української мови та літератури.

Мета роботи - теоретично обґрунтувати системний підхід до застосування сучасних інформаційних технологій навчання у процесі викладання української мови та літератури та надати практичні рекомендації.

Актуальність теми зумовлена тим, що використання сучасних інформаційних технологій в навчальному процесі відкриває перспективи його якісного вдосконалення, а саме інтенсифікації, оптимізації, диференціації, індивідуалізації, самореалізації як учня, так і вчителя, та ін..

Перегляд файлу

«Використання інформаційно-комунікаційних технологій на заняттях з української  літератури. Комп’ютерна презентація та мультимедійні технології на занятті з української літератури на тему: «Урбаністичний роман В. Підмогильного «Місто»».

Зміст

 

Вступ.

 

1. Теоретичні основи використання інформаційних технологій.

 

  1.1 Інформаційні технології, їх класифікація.

 

  1.2 Сучасні підходи до використання інформаційних технологій.

 

    2.  Застосування інформаційно-комунікаційних технологій на заняттях української літератури.

 

  2.1 Робота викладача з методики впровадження інформаційних технологій на заняттях української  літератури.

 

  2.2 Комп'ютерна презентація на заняттях української  літератури.

 

  2.3  Мультимедійні технології на заняттях української  літератури.

  2.4 Комп’ютерна презентація та мультимедійні технології на занятті з української літератури на тему: «Урбаністичний роман В. Підмогильного «Місто»». 

3. Висновки.

 

10. Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві.

Предмет дослідження - теоретичні та методичні умови застосування сучасних інформаційних технологій навчання у процесі викладання української мови та літератури.

Мета роботи - теоретично обґрунтувати системний підхід до застосування сучасних інформаційних технологій навчання у процесі викладання української мови та літератури та надати практичні рекомендації.

Теоретичну основу роботи становлять досягнення педагогіки та психології, результати сучасних міждисциплінарних досліджень (філософських, психологічних, педагогічних, інформаційних), положення сучасної психолого-педагогічної науки про: розвиток як основний спосіб існування людини у процесі різних форм взаємодії (Б.П. Бітінас, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, С.Л. Рубінштейн та ін.); системно-структурний підхід до аналізу педагогічних явищ (П.К. Анохін, ТА. Ільїна, А.О. Лігоцький та ін.); активність учня як суб'єкта у процесі навчання і виховання (О.В. Киричук, В.Т. Лозова та ін.); сучасні концепції навчання; інформатизацію освіти та підготовку педагогів до використання інформаційних технологій (Б.С. Гершунський, М.І. Жалдак, А.П. Єршов, Ю.І. Машбиць та ін.).

Актуальність теми зумовлена тим, що використання сучасних інформаційних технологій в навчальному процесі відкриває перспективи його якісного вдосконалення, а саме інтенсифікації, оптимізації, диференціації, індивідуалізації, самореалізації як учня, так і вчителя, та ін..

Завданням роботи є:

  • Дати визначення та класифікацію інформаційних технологій.
  • Дослідити сучасні підходи до використання інформаційних технологій в системі середньої загальної освіти.
  • Надати практичні рекомендації щодо впровадження інформаційних технологій у процес викладання української мови та літератури.

 

    1. Теоретичні основи використання інформаційних технологій у навчальному процесі.

1.1.Інформаційні технології. Класифікація.

Інформаційна технологія - система методів і способів збору, передачі, нагромадження, обробки, збереження, подання й використання інформації на основі застосування технічних засобів.

Інформаційні технології відповідно до походження інформаційних процесів класифікуються на технології: збору інформації; передачі інформації; нагромадження інформації; обробки інформації; збереження інформації; подання інформації; використання інформації.

1.2. Сучасні підходи до використання інформаційних технологій.

Сучасний період розвитку цивілізованого суспільства характеризує процес інформатизації. Одним із пріоритетних напрямків процесу інформатизації сучасного суспільства є інформатизація освіти - впровадження засобів нових інформаційних технологій у систему освіти.

Це уможливлює:

-   удосконалення методології і стратегії добору змісту, методів і організа

ційних форм навчання, що відповідають задачам розвитку особистості того, ко

го навчають, у сучасних умовах інформатизації суспільства;

  • створення методичних систем навчання, орієнтованих на розвиток інтелектуального потенціалу того, кого навчають, на формування умінь самостійно здобувати знання, здійснювати інформаційно-навчальну, експериментально-дослідницьку діяльність, різноманітні види самостійної діяльності по обробці інформації;
  • створення і використання комп'ютерних тестуючих, діагностуючих, контролюючих і оцінюючих систем.

Застосування комп'ютерів на уроках значно підвищує інтенсивність навчального процесу. При комп'ютерному навчанні засвоюється набагато більша кількість матеріалу, ніж це робилося за той самий час в умовах традиційного навчання. Крім того, матеріал при використанні комп'ютера краще засвоюється. Комп'ютер забезпечує і всебічний (поточний, рубіжний, підсумковий) контроль навчального процесу. Контроль, як відомо, є невід'ємною частиною навчального процесу і виконує функцію зворотнього зв'язку між учнем і викладачем. При використанні комп'ютера для контролю якості знань учнів досягається і велика об'єктивність оцінки. Крім того, комп'ютерний контроль дозволяє значно заощадити навчальний час, тому що здійснюється одночасна перевірка знань всіх учнів. Це дає можливість викладачу приділити більше уваги творчим аспектам роботи з учнями.

Ще одна перевага комп'ютера - здатність накопичувати статистичну інформацію у навчальному процес. Аналізуючи статистичні дані (кількість помилок, правильних/неправильних відповідей, звертань за допомогою, часу, витраченого на виконання окремих завдань і т.д.), викладач оцінює ступінь і якість сформованості знань в учнів.

Сприятливі можливості створюють комп'ютери і для організації самостійної роботи учнів. Учні можуть використовувати комп'ютер як для вивчення окремих тем, так і для самоконтролю отриманих знань. Причому комп'ютер є самим терплячим педагогом, здатним скільки завгодно повторювати будь-які завдання, домагаючись правильної відповіді і, у кінцевому рахунку, автоматизації навичок, що відпрацьовуються.

Процес інформатизації освіти і пов'язане з цим використання можливостей сучасних інформаційних технологій у процесі навчання призводить не тільки до зміни організаційних форм і методів навчання, але і до виникнення нових методів навчання.

Слід пам'ятати, що комп'ютерні технології є ефективним, але допоміжним засобом навчання. Академік В.М. Глушков писав, що "навіть в майбутньому електрообчислювальні машини не зможуть повністю замінити вчителя". Що стосується часткової комп'ютеризації навчального процесу, то ця можливість в силу наявності наукової, матеріально-технічної, а також морально-психологічної бази не потребує корінної перебудови умов, що склалися, а стала реальною і конкретною. Більше того, впровадження комп'ютерів у навчання стало необхідністю, оскільки метою його є "не оголошувати відому і однакову для всіх схему знань ", а розвивати "різноманітність, своєрідність, індивідуальну неповторність" особистості.

 

2. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій на заняттях з української літератури.

Робота викладача з методики впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на заняттях української літератури.

Нові інформаційні технології навчання - це сукупність методології та технології навчання, в основу якої покладено використання комп'ютерних навчальних програм, електронних посібників і підручників, що забезпечують інтерактивний програмно-методичний супровід навчального процесу і є однією з форм реалізації мети та змісту сучасної освіти. Мета освітніх інформаційних технологій сьогодні - реалізувати такі завдання: підтримка і розвиток системності мислення школярів, підтримка всіх видів пізнавальної діяльності людини в здобуванні знань ; розвитку і закріпленні навичок і умінь; реалізація принципу індивідуальності навчального процесу при збереженні його цілісності.

2.1 Комп'ютерні технології, увібравши в себе елементи різних методик (особистісно-орієнтованого, розвиваючого, проектного навчання), надають кожному учневі, спираючись на його інтереси, здібності, особисті цінності й суб'єктивний досвід, можливість самореалізації в пізнавальній та інших видах діяльності, створюють комфортні умови для самовизначення особистості в інформаційному суспільстві.

Проведення уроків із залученням інформаційних технологій потребує серйозної підготовки. За О.Бриксіною конструювання такого уроку відбувається у кілька етапів. Це концептуальний (визначення дидактичної мети, доцільності використання інформаційних технологій для досягнення кінцевих результатів), технологічний ( визначення форми уроку, відбір електронних засобів навчального призначення (ЕЗНП)), операціональний (виділення основних елементів уроку, визначення місця електронних засобів навчального призначення у структурі уроку, вибір способів взаємодії фігурантів уроку з навчальними засобами) і етап педагогічної реалізації (переведення педагогічних принципів у конкретний навчальний вплив).

Спостерігаючи за студентами, можна помітити, що роботу з інформаційними технологіями краще планувати в другій половині уроку, оскільки під час «спілкування з комп'ютером» відбувається надмірна активізація психічних структур, студенти перезбуджуються, і це заважає подальшому ефективному засвоєнню матеріалу. Для оптимізації процесу навчання необхідне систематичне використання комп'ютерних технологій; комп'ютерні уроки вимагають від студентів організованості, швидкості мислення, вміння переключати увагу протягом всього навчального часу. Враховуючи, наскільки це важко для сучасної гіперактивної дитини, необхідно ретельно продумувати хід навчального заняття, чітко розподіляти види діяльності студентів на різних етапах, щоб не перетворити заняття на скупчення мультимедійних матеріалів, а студентів - на глядачів у кінотеатрі.

 

 

2.2  Комп'ютерна презентація являє собою набір слайдів (електронних сторінок), послідовність показу яких може змінюватись в процесі демонстрації. Це інтерактивний, мультимедійний документ, тобто кожен слайд включає в себе різні форми ознайомлення з інформацією (текст, таблиці, діаграми, зображення, звук, анімацію).

Основна мета презентації - досягнення потрібного ефекта при демонстрації теоретичного матеріалу з ілюстраціями, схемами, таблицями. Це дозволяє максимально наочно сприймати матеріал, який безпосередньо на екрані, скорочує час, впливає емоційно, зацікавлює, пробуджує творчу уяву, посилює мотивацію до навчання (Додаток 1).

Існують такі типи презентацій :

Діагностична (визначити рівень знань, умінь, емоційний стан, тих видів мислення, для діагностики рівня яких не потрібні різнорівневі тести, що вимагають часу і напруги);

Інформаційна (навчити студентів відбирати інформацію, систематизувати, визначити ключові слова);

Практична (показати студентам, де отримані знання можна застосувати на практиці в повсякденному житті);

Рефлексивна (зручна і дієва змістовна рефлексія може проводитись за допомогою ступеневої схеми - «я знаю» - «я вмію» - «я хочу дізнатись»).

Аналітична (вчить студентів розглядати будь-яке явище чи об'єкт з різних точок зору).

До створення презентацій також можна залучати студентів. Презентація включає в себе як індивідуальну, так і групову роботу. Послідовність створення презентації:

Перед тим, як створювати презентацію, проводиться аналітична робота.

Студенти опрацьовують та аналізують матеріал.

Виписують ключові слова і словосполучення. На їх основі добирають ілюстрації (можна використовувати Інтернет-ресурси).

Створюють схеми, таблиці, пейзажні замальовки і т. д. Роблять узагальнюючі висновки.

Презентація дозволяє студентам : удосконалювати уміння самостійно знаходити потрібну інформацію; аналізувати, оцінювати та співставляти інформацію; розвивати в учнів навички дослідницької діяльності, творчі здібності; посилити мотивацію навчання; емоційно та творчо стимулює студентів; здатність продемонструвати гарний стиль роботи (слайди виглядають естетично та ефектно); дозволяє скорочувати час. Отже, уроки з використанням презентацій стають цікавішими для студентів, а тому й ефективнішим для засвоєння знань, поліпшують рівень унаочнення навчального матеріалу, тому потрібно впроваджувати нові, прогресивні технології освіти, заохочувати учнів до пошукової діяльності, творчого підходу, практичного застосування отриманих знань.

 

2.2 Одним із способів розвитку пізнавальної активності учнів є використання мультимедійних технологій, які дають змогу підвищити активність і привернути увагу учнів до навчання.

 

Мультимедіа - система сучасних технічних засобів, що дозволяють працювати з текстовою інформацією, графічним зображенням, звуком (мовлення, музика, ефекти), анімаційною комп'ютерною графікою (мальовані фільми, тривимірна графіка) в єдиному комплексі; один із перспективних напрямків, що найбільш швидко розвивається, особливо в галузі освіти.

Дійсно, мультимедіа - один із термінів, який може означати різні речі й бути призначеним для різних людей та користувачів.

Під мультимедіа ми будемо розуміти комплекс апаратних та програмних засобів, що дозволяють застосовувати комп'ютер з текстом, звуком, графікою, анімацією та відео.

Мультимедійні заняття, зазвичай, мають таку структуру:

Мотивація уроку - короткий вступний матеріал. Часто під час мотивації створюється проблемна ситуація за допомогою проблемного запитання.

Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.

Основна частина уроку - опанування навчальним матеріалом уроку: робота з поняттями, невеликими текстовими фрагментами, що містять навчальну інформацію, відеосюжетами, аудіозаписами, фотодокументами, таблицями, схемами (виклад необхідної інформації з теми у вигляді слайдів).

Мультимедійні технології дозволяють подати студентам набагато більше інформації, ніж на уроці без використання комп'ютера.

Основна частина заняття може включати і проведення невеликої навчальної дискусії, роботу в групах, творчий звіт з виконанням індивідуального завдання. Звісно, використовуються і традиційні форми роботи та методи і прийоми навчання.

Підбиття підсумків заняття включає рефлексію почуттів (наприклад, що сподобалося на уроці найбільше), способів діяльності студентів (для прикладу, чи раціональними були види діяльності, завдання, що використовувалися під час заняття) та відтворення студентами основних понять заняття з демонстрацією слайдів з текстовими фрагментами.

Заняття з використанням мультимедійних технологій стає цікавішим для студентів, а тому й ефективнішим для засвоєння знань, поліпшує рівень унаочнення навчального матеріалу на занятті з української літератури.

Кількість мультимедійної підтримки заняття може бути різною: від кількох хвилин до використання мультимедіа впродовж цілого заняття. Під час заняття з мультимедійною підтримкою істотно змінюється роль викладача, який виступає передусім організатором, координатором пізнавальної діяльності студентів.

За допомогою комп'ютерних технологій можна використовувати на занятті наочність вищого рівня - відеоматеріали, анімаційні фрагменти, інтерактивні моделі тощо, які дають змогу продемонструвати на занятті ті явища, які в реальному світі побачити неможливо. Інформаційні технології допомагають індивідуалізувати та диференціювати навчання. Цього досягають не тільки завдяки різнорівневим завданням, а й за допомогою самоосвіти студента.

У науково-педагогічній літературі знаходимо безліч різноманітних мультимедійних жанрів:

Динамічні таблиці (такі засоби навчання можуть наочно, у динаміці, показати, які відбуваються зміни у словах і реченнях. Студенти можуть усвідомити принцип дії того чи іншого правила, що сприяє активному навчанню мови. Потрібні елементи з'являються і зникають, рухаються, збільшуються, переміщаються; іноді для створення бажаного ефекту застосовується звукове оформлення, анімаційні вставки тощо. Матеріал підібраний з орієнтацією на асоціативне, образне мислення студентів, що дає змогу швидко запам'ятати та якісно застосувати набуті знання.

Статистичні таблиці - це звичайні таблиці, які словесник звик мати у друкованому вигляді. Разом із тим, мультимедійна дошка дає змогу щоразу застосовувати сучасну за дизайном оригінальну таблицю чи схему. Крім того, до такої таблиці завжди можна щось уписати, щось у ній підкреслити, активізувавши таким чином увагу студентів. Використовувати такі таблиці доцільно в поєднанні з індивідуальними картками, у яких уміщено мовний матеріал для аналізу та схема відповідного мовного розбору.

Літературний портрет

2.3 Мультимедійний проект, що містить документи, фотографії, таблиці, ілюстративний матеріал, аудіо- та відео фрагменти, скомпоновані у послідовному порядку, що дає змогу найбільш повно й яскраво розповісти студентам про життєвий і творчий шлях письменника чи поета.

Віртуальні екскурсії - розповідь з відео про музеї та історичні місця України. Викладач сам розробляє завдання і питання до відеосюжету, організовуючи роботу студентів. Комп'ютер дає змогу розглянути об'єкт опису чи предмет розповіді в цілому, скласти враження про нього, а також, якщо є потреба, показати об'єкт у фрагментах, акцентуючи увагу на окремих деталях. Таким чином, віртуальна екскурсія знайомить студентів з Україною, її історією, природою, видатними людьми, розширює кругозір студентів, сприяє їх розвитку навіть в умовах, коли справжня екскурсія з певних причин неможлива.

Відеосюжети можна використовувати, пропонуючи студентам на їх основі виконати різноманітні творчі завдання: скласти речення чи міні-твір за побаченим із використанням певних слів (фразеологізмів, синонімів, прикметників різних ступенів порівняння тощо) або синтаксичних конструкцій (вставних слів, порівнянь і т. ін.). Це значно пожвавлює заняття, сприяє активному розвитку мовлення студентів.

Медіа-урок - сукупність різноманітних мультимедійних прийомів, що працюютьвпродовж 45 хвилин уроку, що сприяють повному розкриттю й усвідомленню учнями теми уроку. Такий урок - яскравий, динамічний, результативний.    

Отже, мультимедійний урок - один із засобів особистісного навчання. Такий урок розрахований на кожного студента окремо. Кожен епізод заняття в окремого студента викликає особисті почуття, бачення в окремих його частинах цілого, захоплення і бажання знайти результат, відповісти на поставлені запитання , бути активним до всього, що відбувається на змінних слайдах. Таке заняття не примушує, а заохочує, пробуджує інтерес, захоплює побаченим і власними перемогами, які здобуті на даному етапі чи на занятті. Такі заняття емоційні, насичені різновидністю і різноплановістю, вони різнорівневі, творчі і художні. Прикладом такої роботи є заняття з української літератури з використанням мультимедійної презентації на тему «Урбаністичний роман В. Підмогильного «Місто»».

 

2.4 Тема: Валер’ян Підмогильний. Урбаністичний роман «Місто». Мотив підкорення людиною міста.

    Мета: проаналізувати роман Валер’яна Підмогильного «Місто» з позицій екзистенціалізму, учити учнів розуміти вплив цивілізаційних процесів на людину, психологічну мотивацію вчинків Степана Радченка та інших дійових осіб; характеризувати маргінальний образ українського інтелігента; розвивати вміння аналізувати світоглядну й психологічну еволюцію характеру головного героя роману, пояснювати роль жіночих образів; учити висловлювати власну думку про способи самоствердження людини.

Обладнання: словник літературних термінів, мультимедійна презентація.

Тип заняття: комбінований.

Хід заняття

1. Організаційний момент.

 1.1 Привітання студентів.

 1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів.

2. Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття.

3. Актуалізація опорних знань.

 Евристична бесіда.

— Якою була літературно-мистецька ситуація в Україні 1920–1930-х років? Чому цей період називають «розстріляним відродженням»?

— В. Підмогильний входив до літературного угруповання «Ланка» (пізніше — МАРС). Хто ще з письменників входив до цієї організації? (Є. Плужник, Г. Косинка.)

— Хто з митців розробляв тему міста? (М. Семенко «Місто», Ю. Яновський «Майстер корабля».)

4. Мотивація навчання

 Відомий український письменник Ю. Смолич писав: «Коли б хтось із читачів оцих моїх спогадів та запитав мене, кого з молодих українських письменників двадцятих—тридцятих років я вважаю найбільш інтелектуально заглибленим, душевно тонким або, по простому кажучи, найбільш інтелігентним, то я б ні на хвилину не задумався і відказав: — Валер’яна Підмогильного». Ці його слова — не традиційна данина пошанування митця «розстріляного відродження». В. Підмогильний справді користувався високим авторитетом письменника-інтелектуала, вихованого у дусі національної та європейської класики, схильного до філософського осягнення світу й людини. Йому та його часові і буде присвячено сьогоднішнє заняття.

5. Коментар відповідей та робіт студентів

6. Запис плану лекції та викладення нового матеріалу

6.1 Міні-лекція

План

1. Життя і творчість В. Підмогильного.

2. Робота над новими поняттями (екзистенціаналізм, маргінальність)

3. Роман «Місто» - про призначення людини в суспільстві

У невеличкій автобіографічній замітці В. Підмогильний писав: «Очевидно, є люди, що своє життя можуть згадувати як суцільну смугу радості. Є люди, життя яких насичене і радостями, і печалями. Можливо, ці люди найщасливіші, бо справжнє щастя може відчути той, хто зазнав горя. Я оглядаюсь на пережите. Де мої радощі? Життя перейдене, мов шлях заболочений. Шлях, що ним не йдуть, а бредуть, повільно пересуваючи ноги, не в силі скинути важкий налип багна. Стомлений у першому кроці, знеможений у подальших, я шукаю світлої плями на пройденому шляху і не знаходжу…»

Ці рядки окреслюють і навіть передбачають трагічну долю і самого письменника, і його творчого доробку

Народився Валер’ян Петрович Підмогильний (1901-1934) 2 лютого 1901 року в   с. Чаплі на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська область). Рано не стало батька, управителя маєтку місцевого поміщика. Мати, хоч і була неосвіченою селянкою, передала синові добірну та розмаїту мову, органічну й глибоку любов до історії рідного краю. Після церковно-приходської школи юнак із відзнакою закінчив Катеринославське реальне училище, а в 1918 році вступив на математичний факультет Катеринославського університету, потім перейшов на юридичний факультет.

Через матеріальну скруту, голодні 1921–1922 роки мусив покинути науку. Вчителював, працював у видавництвах Києва, слухав лекції в Інституті народного господарства. Особливо цікавився історією, познайомився з Д. Яворницьким, часто розмовляв із ним, допомагав ученому в музеї.

В. Підмогильний захоплювався також вивченням іноземних мов, і друзі називали його «університетом на дому». Двадцятилітній селянський син у час ще не стихлої громадянської війни перекладає роман — філософську притчу А. Франса «Таїс», пише передмову до твору й пропонує київському видавництву — це незвичайно навіть у наш час.               1919 року в катеринославському журналі «Січ» з’являються оповідання В. Підмогильного «Гайдамака», «Ваня». А наступного року виходить перша збірка його оповідань, зухвало названа «Твори, том І».

Літературознавець Р. Мовчан роздумує над загадкою формування творчої особистості, таланту письменника: «Чому, скажімо, теж селянин, учень реального училища Ю. Яновський, ровесник Валер’яна Підмогильного, зустрів жовтневу революцію “широко відкритими”, захопленими очима… І чому юного Валер’яна в пору революційних бур цікавить душа людини одинокої, малої, безпорадної, яка в собі, а не в розтривоженому, переплутаному світі шукає розгадок на вічні, “важкі питання” буття?»

Нові твори В. Підмогильного з’являються на сторінках часописів, а в 1922 році в Харкові виходить його повість «Остап Шаптала». Друга збірка оповідань «Військовий літун» з’являється в Києві 1924 року. Потім письменник доповнить її новими творами й назве «Проблема хліба».

У 1926 році окремим виданням вийшла повість В. Підмогильного «Третя революція» — про селянські повстання через політику правлячої партії, спрямовану на суцільну колективізацію, «розкуркулення» і т. ін. Тогочасна критика сприйняла твір як оспівування Махновщини, автора звинуватили у «фатальній ізольованості від сучасності», «реакційному протиставленні села й міста». Митець пропонує мудре вирішення проблеми взаємин села й міста: «Людськість хитається між дикунством і культурою. А їх треба поєднати, не протиставити!»

— На вашу думку, у якому стані тепер взаємини села й міста?

1927 року В. Підмогильний завершує найбільш відомий свій твір «Місто». Навколо роману починають вирувати пристрасті, аж до звинувачення в «антирадянщині».

У 1934 році В. Підмогильного було заарештовано «як учасника терористичної організації». Виснажливі жорстокі допити закінчуються самообмовою й визнанням усіх гріхів — існуючих та неіснуючих. Митця разом з М. Кулішем, Є. Плужником, Г. Епіком, В. Поліщуком, О. Ковінькою та ін. засуджують до десятирічного ув’язнення й відправляють на Соловки. Звідти він писав листи своїй милій дружині Катерині Іванівні і шестилітньому сину Роману.

Читання листа під музику Вівальді

«Дорога Катю, як ти живеш? Винний перед тобою страшно і неоплатно, ти добра, ти вибачиш, я знаю. Мила, рідна, як я хочу, щоб ти була здорова, бадьора, щоб тобі було добре!... Що написати про себе? Все до решти я передумав, побачив, що  в житті я скрізь був неправий, і ніколи життя не здавалося мені таким прекрасним, як зараз. Тепер я розумію і люблю нашу велику країну, тепер я з нею, я маю надію коли–небудь до неї повернутися».

Через два роки особлива трійка НКВС переглянула справи «політично неблагонадійних», серед них і В. Підмогильного, і присудила до розстрілу вирок було виконано в один із днів між 27 жовтня і 4 листопада 1937р. в урочищі Сандормох Медвежегорського району Карелії – напередодні 20-річчя жовтневої революції.

— На вашу думку, чи можна знайти якісь виправдання репресіям тоталітарного режиму? З якою метою вони проводилися?

Катерина Іванівна з Романом кілька років поневірялася на Томщині, потім в Алма–Аті, після війни повернулася до Києва. Роман став студентом медінституту. У 1950р. пішов із життя зовсім молодим, так  і не дочекавшись звістки про батька…

Валеріана Підмогильного було реабілітовано 1956 року.

На Байковому кладовищі Києва є могила сім'ї Підмогильних .

В. Підмогильний відомий не лише як письменник, а і як блискучий перекладач, особливо з французької мови (у дитинстві батько навіть наймав їм із сестрою приватного вчителя). З допомогою митця український читач зміг прилучитися до скарбниці світової літератури — творів Оноре де Бальзака, А. Франса, Гі де Мопассана, Вольтера, Дідро, Доде, Меріме, Г. Флобера, Жуля Верна, В. Ґюго та ін.

6.2 Робота зі словником літературознавчих термінів.

Екзистенціалізм (від лат. exsistentia — існування) — модерністська течія в європейській літературі, що оформилась на початку 40-х років ХХ ст. і найвиразніше виявила себе у творчості Ж.-П. Сартра, А. Камю. Характерні риси екзистенціалізму — песимізм, заперечення раціонального пізнання і твердження інтуїтивного розуміння реальності. Людське існування (екзистенція) виявляється через турботу, страх, рішучість, совість. Людина осягає екзистенцію в граничних ситуаціях (боротьба, страждання, смерть). Осягаючи своє існування, особистість знаходить свободу, яка є вибором самої себе.

Маргінальність, маргінальний (від лат. marginales — той, що знаходиться на краю, межі) — знаходження в межовій ситуації, пограничному стані (уже не селянин, але ще й не справжній житель міста).

*Пояснення

У часи В. Підмогильного маргіналами називали вихідців із села, що ставали міськими жителями. Дехто з письменників на догоду партійній політиці пафосно уславлював «змичку міста й села», як наприклад, І. Микитенко в оповіданні «Брати». Усе повинно підкорятися колективові, робітничому класу як «гегемону пролетаріату», а почуття, переживання, страждання окремої людини зовсім не важливі. Герой-маргінал, волею різних обставин опинившись між містом і селом, потягнувшись до міського, на його думку, кращого життя, найчастіше не знаходив себе в ньому, губив, калічив свою душу. Щось подібне сталося і з головним героєм роману «Місто». Сам В. Підмогильний так пояснював свій задум: «Написав «Місто», бо люблю місто і не мислю поза ним ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому, щоб наблизити в міру змоги, місто до української психіки, щоб сконцентрувати його в ній, і коли мені частина критики закидає «хуторянську ворожість до міста», то я собі можу закинути тільки невдячність проти села. Але занадто вже довго жили ми під стріхами, щоб лишатись романтиками їх».

6.3 Роман «Місто» (1928)

 Роман «Місто» В. Підмогильного видавався у 1928, 1929 та 1930 (російською мовою) роках. Офіційна критика оцінила його як твір «ідеологічно хибний», «ворожий пролетаріату», в якому село протиставляється місту. У тодішній прозі маргінальні проблеми розглядалися найчастіше одностайно, без психологічного заглиблення у взаємини міста й села.

Жанр: урбаністичний роман.

Тема: Зображення людини в новому для неї середовищі, змалювання її почуттів, переживань.

Історія написання. У романі «Місто» Валер'ян Підмогильний описав селянську українську молодь, яка на початку 1920-х років тисячами потягнулася в міста, щоб завоювати й зробити своїм українське місто, влити в нього свіжу селянську кров, зліквідувати антагонізм між українським містом і селом. Автор показав бажання молодих селян «вийти в люди», здобуваючи колись недосяжну науку.

В. Підмогильний не ставить собі за мету зробити документальний опис письменницького середовища, він показує народження Автора, його успіхи и невдачі, його мандри різними світами роману.

Цей твір не є автобіографічним.

Робота над схемою «Становлення Степана Радченко». Прокоментуйте кожний з етапів

І етап. Степан Радченко вирішив поїхати до міста, щоб вивчитися  й повернутися в село.— Оселився в дядькового знайомого крамаря.— Юнак ночував у столярній майстерні поруч із коровами, їв черствий хліб із салом, ходив умиватися до Дніпра.— Почав оформляти документи в інститут, шукав роботу, але не знайшов.— Зайшов до друзів-односельців Левка та Надійки, яка йому подобалася.

ІІ етап. Склав екзамени, отримав стипендію.— Шукав житло, але господар запропонував спати в них на кухні, мати обід за допомогу по господарству.— Юнак з радістю погодився, бо тепер міг придбати пристойний одяг.— Степан блукав вулицями, думав, що, ставши культурною, освіченою людиною, повезе на село нове життя.— Разом із Надійкою та її друзями Радченко потрапив на літературний вечір і позаздрив славі письменників.— Вирішив написати оповідання про бритву.— Критик, якого юнак бачив на вечорі й звернувся щодо свого твору, не захотів із ним розмовляти.— Розлючений Степан зайшов до Надійки, пішли разом у парк.— Грубо скористався дівчиною.— Коли та розплакалася, сказав, що йде від неї назовсім, бо кохання виявилося несправжнім, фальшивкою.— Степан знайомиться з Максимом, сином господарів, культурною, освіченою та розчарованою у коханні людиною.— В інституті герой учиться із запалом, багато в чому перевершує однокурсників.— Пише оповідання.— Земляк Борис радить йому надіслати свої твори до журналу.— Уночі до Степана стала приходити господиня дому Тамара, розповідати про своє нещасливе подружнє життя.— Син Тамари дізнався, хлопці побилися й Максим зовсім пішов із дому.

ІІІ етап. У Радченка добре виходило з математикою, а з українською мовою — важкувато.— Засів за книжки.— Професор, якому Степан складав екзамен, порадив йому йти викладати на курси української мови для держслужбовців.— Придбав одяг і переїхав у кімнату, яку запропонував Борис.— На курсах познайомився з поетом Вигорським і потоваришував із ним.Позбувшись злиднів, Радченко продовжував жити скромно, вести здоровий спосіб життя.— Зайнявся вивченням літератури, іноземних мов. Вигорський послав оповідання Степана в журнал і їх надрукували.— Степан дуже радий, відчуває себе письменником.— У кафе познайомився із дивною та невгамовною дівчиною Зоською.— Із харківського журналу прийшов гонорар і запрошення писати ще.— Домігся прихильності Зоськи.— Зустрів сина колишньої господині Максима, який зі скромного хлопця став пияком і розпусником.— Прилучився до літературних дискусій.— Покинув інститут.

ІV етап. Ухвалена до друку його збірка з великим гонораром.— Прийшов Борис і сказав, що одружився з гарною дівчиною.— За описом Степан зрозумів, що то була Надійка.— Йому стало прикро, що гарна дівчина стане куховаркою й прибиральницею в самовдоволеного міщанина.— Радченка беруть на посаду секретаря в журналі.— Кинувся в роботу, став наводити лад, зробився незамінною людиною.— Обрали до культкомісії місцевкому.— Став рідше зустрічатися із Зоською.— Необдумано запропонував одружитися, вона погодилася.— Уявив, як романтика перетвориться в будні й передумав, вирішив порвати з дівчиною.— На вечірці в присутності Зосі став залицятися до інших жінок, познайомився з актрисою з Харкова Ритою.— Задумав написати великий твір, уже продумав структуру, але не писалося.— Степан у розпачі: захотів побачити Зоську, помиритися з нею, але виявилося, що дівчина отруїлася через нього.— Переїхав до нової квартири, обставив меблями, улаштував усе, як хотів, але помешкання все одно здавалося йому чужим.— Зустрів Левка, який їхав працювати на Херсонщину, сам згадав село та свої мрії, подумав, що і йому треба було б поїхати.— Згадав про Надійку, захотів побачити, розшукав.— Ця зустріч його розчарувала.— Зустрів Риту, це здалося йому щастям.— Побіг додому, сів за стіл і почав писати свою повість про людей.

7. Закріплення знань студентів

 Пошукові питання:

- Як ви вважаєте, про що буде повість, написана Степаном?

- Чи вдалося насправді Степану підкорити місто?

Робота над характеристикою жіночих образів.

 Чи можна вважати героїнь аспектом характеристики головного героя?

 Яких саме жінок кохає Степан  на кожному етапі свого життя? Доберіть до образу жінки відповідний портрет. (додаток до заняття)

Орієнтовна відповідь.

Так, можна.

 - Надійка – це символ села. Зустрічаючись з нею, Степан почував себе ще чужим у місті. Згодом Радченко зрозумів, що місто треба підкорити, а не ненавидіти. Він – це нова сила, яка покликана змінити його. Герой впевнений, що повинен навчатись, здобути вищу освіту, щоб потім повернутися в село.

 - Мусінька (Тамара Василівна Гніда) – той період у житті Радченка, коли він не відчуває себе ще причетним ні до села, ні до міста, але знайомиться з усім тим, що символізує причетність до міста.

 - Зоська Голубоська – типовий міський персонаж. Вона символізує утвердження Степана в місті. Подружився з нею, Радченко почав багато читати, відвідувати музеї, театри, посилено працювати. Він перетворився на міщанина, відчув потребу рухатися далі, а Зоська уже заважала йому.

 - Маргарита – актриса, новий любовний об’єкт Радченка. У стосунках з нею герой відчуває себе вже частиною міста, прагне насолоджуватися всіма перевагами міського життя. Однак Рита – тимчасова і фальшива, як усе у місті. Радченко тягнеться до неї, як до останньої своєї надії, але він не відчуває щастя, душевного спокою, гармонії.

 Колективна робота.

Заповніть колонки «Позитивні та негативні риси. С. Радченка». Зробіть висновки.

 

Позитивні риси                                                            Негативні риси

Талановитість                                                            Черствість душі

Мрія принести на село «нове життя»            Байдужість до людського горя

Наполегливість                                              Брутальна поведінка з жінками

Працелюбність                                                             Кар’єризм 

Здатність до самоаналізу                                         Заздрість

Філософське мислення                              Прагнення слави, визнання

Ділові якості                                                  Безвідповідальність за аморальні                              вчинки, спроба виправдати їх

Висновок 1: Ми переконані, що Степан Радченко є взірцем цілеспрямованої людини і в нього є чому повчитися, бо…

Висновок 2: Ми переконані, що Степан Радченко є цинічним егоїстом, бо… Інтегрована вправа «Займи позицію»

 Які риси переважають у характері Степана Радченка: позитивні, негативні чи і ті й ті?

 

 

Проблемне завдання.

Прокоментуйте цитату Г. Костюка: «В. Підмогильний за багатством суспільних подій свого часу… не загубив – людини. Він бачив її, розумів і творив її образ в усій суспільній, психологічній і біологічній складності. Він не любив людини-янгола, бо знав, що людина є  водночас і тварина. Він знав людську силу, велич її розуму, її здібності, але в той же час був свідомий всіх її слабкостей».

 Рольова гра.  «Інтерв’ю з персонажем» (готують шість студенти за картками)

Завдання: «Уявіть собі, що Степан Радченко став популярним письменникам, про нього говорять, його життям цікавляться. І на одному з популярних ток-шоу  в самого Степана, людей, які  в той чи інший час були близькі Радченку,  беруть інтерв’ю. Ваше завдання – спрогнозувати відповіді  на питання журналіста самого Степана Радченка, Зоськи, поета Вигорського.

По закінченні роботи представляють результати, обіграючи ситуацію інтерв’ю.

  Міні-диспут.

-Чи можна ототожнювати автора твору з його головним героєм?

-Чим зацікавив вас цей твір? Чого навчає, від чого застерігає?

8. Коментар роботи студентів. Оцінювання.

9. Підсумок заняття

 Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Мене зацікавило…__

— Протиставлення села і міста у В. Підмогильного, на мій погляд, є…

— Найбільше мене вразило…

Бесіда зі студентами

• Які проблеми міста й села порушує В. Підмогильний у романі «Місто»?

• Які Особливості сюжетної лінії в романі?

• Чому роман «Місто» — психологічний твір?

• Простежте, як розвиваються стосунки головного героя з жінками. Які почуття переживає Степан до кожної з жінок?

10. Домашнє завдання Знати біографічні відомості з життя і творчості В. Підмогильного, вміти аналізувати роман «Місто». Скласти хронологічну таблицю за життєвим і творчим шляхом О. Вишні або кросворд.

 

Висновки

Робота складається зі вступу, розділів, висновків, списку використаних джерел. У вступі аргументовано доведено, що в актуальності обраної теми висвітлюється стан розробки проблеми в сучасній педагогічній та методичній літературі, сформовані завдання роботи. У розділах з'ясовано, яке значення має використання інформаційно-комунікаційних технологій на заняттях літератури, розкрито суть вже існуючих методик. Тим самим доведено, що комп'ютер на заняттях  літератури може бути ефективним засобом навчання. Але в цій ситуації велику роль відіграє викладач, який виступає помічником, радником і наставником для студентів. Викладачі, які використовують комп'ютер на заняттях літератури ( та інших предметах), можуть розраховувати: - на економію часу при повідомленні нового матеріалу та при перевірці знань студентів; на демонстрацію схем та іншої наочності, які зможе ретельно розглянути кожен студент; на більшу зацікавленість студентів при вивченні матеріалу; на розвиток індивідуальних і творчих здібностей студентів; на формування їх самостійності.

 

Список використаної літератури

1. Виговська О.І. Комп'ютерна техніка в педагогічній творчості (методика модель).// Радянська школа.-1990.-№5. -С.7-75.

2. Гапон В. Комп'ютерна система для інформатизації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах.// Директор школи, ліцею, гімназії.-2001.-№2.-С.85-89.

3. Гевал П.А Загальні принципи використання комп'ютера на уроках різних типів.// Комп'ютер в школі та сім'ї.-2000.-№3.-С.33-34.

4. Жалдак М. І. Державний стандарт загальної середньої освіти в Україні. Освітня галузь "Інформатика". Проект. - К., Генеза. 1997.-е. 14-15.

Інформаційні технології в навчанні. - К.: Видавнича група ВНУ, 2006. -240 с.

 

 

 

 

docx
Додано
20 грудня 2018
Переглядів
245
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку