Методичні рекомендації "Організація роботи з текстовими джерелами у 5-6 класах"

Організація роботи з текстовим джерелами у 5-6 класах

Розвиток навичок роботи з документами починаю з 5 класу. Використовую документи, уміщені в підручнику, а також підібрані власноруч. Спочатку учні вчаться аналізувати документ. Для дослідження текстових джерел рекомендую кілька пам’яток.

Пам’ятка «Як працювати з текстом історичного джерела» (5-6 класи):

1. Прочитайте документ.

2. Хто автор документу?

3. Про яку історичну подію, явище, історичну особу розповідає документ?

4. Чи вказано в документі, кому він адресований?

5. Визначте:

• про що ви дізнались;
• що найголовніше в тексті;
• що потрібно запам'ятати;

6. Чи можна довіряти цьому документу?

7. Зробіть висновки.

На уроці історії  у 5 класі з теми «Люди в історії: історичні діячі, групи людей і народи» пропоную учням проаналізувати джерело «Жан Балюз. Спогади про Івана Мазепу»

 «...Володар Мазепа вже поважного віку... Вигляд у нього суворий, очі блискучі, руки тонкі і білі, як у жінки, хоча тіло його міцніше, ніж тіло німецького вершника, а їздець з нього знаменитий.

Він дуже шанований у козацькій країні, де народ загалом свободолюбивий, гордий, мало любить тих, що ним володіють. Привернув Мазепа козаків до себе твердою владою, великою воєнною відвагою й розкішним прийняттям у своїй резиденції для козацької старшини. Я був свідком такого прийняття, у якому багато дечого на польський зразок. Розмова з цим володарем дуже приємна, він має великий досвід у політиці й, у протилежність до московців, слідкує й знає, що діється в чужоземних країнах. Він показував мені свою збірку зброї, одну з найкращих, що бачив у житті, а також добірну бібліотеку, де на кожному кроці видно латинські книжки».

Цит. за: Січинський В. Чужинці про Україну. К.: Довіра, 1992. С. 120 – 124.

Учні аналізують документ згідно наведеної інструкції і доходять загальних висновків: автор документу – іноземець, який особисто спілкувався з українським гетьманом І.Мазепою; з тексту документу незрозуміло, кому він адресований; у документі описується зовнішній вигляд і характер Івана Мазепи, автор із захопленням описує свою зустріч з українським гетьманом; цьому документу можна довіряти, оскільки його автором є сучасник Мазепи; документ дуже інформативний і може бути використаний для характеристики історичної особи.

Наступним кроком в процесі роботи з писемними джерелами може бути практична (дослідницька) робота. Так, на уроці історії у 6 класі з теми «Вплив природно-­географіч­них умов на розвиток цивілізацій Дворіччя в ІІІ-ІІ тис. до Р.Х. Вавилон за часів Хаммурапі» пропоную учням дослідити уривки із законів «Хаммурапі».

«53. Коли господар полінується зміцнити греблю на своєму полі, і з цієї причини вода прорве її й затопить сусідське поле, то він по­винен повернути хліб, який згубив.

188.  Коли ремісник візьме неповнолітнього на виховання і на­вчить свого ремесла, то його можна не повертати.
189.  Коли ж він не навчить свого ремесла, то вихованець може повернутися до рідного дому.

229. Коли будівничий побудував комусь дім і не зміцнив будови, так що він завалиться і стане причиною смерті власника, – такого будівничого слід убити.»

Цит. за: Хрестоматія з історії Стародавнього світу. [Текст] / упоряд. А.П.Гриценко. Х.: Вид. група «Основа», 2014. С. 15-16.

Завдання.

1.    Які висновки про господарське життя в епоху Хаммурапі ми можемо зробити, прочитавши цей закон?

2.    Про який вид рільництва йдеться в тексті?

3.    Про існування якого виду господарства, заснованого на вироб­ництві, ми можемо зробити висновок?
4.    Яка роль відводилася навчанню ремісничих спеціальностей за часів Хаммурапі?
5.    Яку відповідальність несли ремісники за неякісно виконану роботу?

Учні приходять до загальних висновків: закони Хаммурапі свідчать про те, що за часів Вавилонської держави було розвинене рільництво, велика увага приділялася створенню іригаційної системи. Спеціальні чиновники стежили за станом чис­ленних каналів, будівництвом нових. Тексти за­конів указують на те, що у Вавилоні було багато ремісничих спеці­альностей.