Методичні рекомендації "План роботи з учнями «групи ризику»".

План роботи з учнями «групи ризику».

Робота з виявлення учнів «групи ризику» ми розпочинаємо з 1 класу. Під час вивчення адаптації до школи вимальовуються перші ознаки у дітей. Одразу ці учні потрапляють під пильний погляд психологічної служби, педагогів та батьків.

       Якщо за період навчання у молодшій школі не вдалося учню подолати труднощі у навчанні та соціалізації і учень входить у підлітковий вік з труднощами у засвоєнні навчального матеріалу, або у нього спостерігаються проблеми у поведінці в школі та вдома, то психолог продовжує роботу з такими учнями.

1. Сладається план роботи з учнями підліткового віку «групи ризику».
2. На психолого-педагогічному консиліумі з адаптації п’ятикласників знайомлять вчителів з наявними  проблемами таких підлітків, надаються рекомендації класним курівникам та вчителям предметникам в роботі з учнями, які мають особливості і проблеми.
3. З класним керівником будується траєкторія роботи з класним колективом та батьками класу, де є такі діти.

План  роботи з учнями підліткового віку «групи ризику».

1. Поглиблене психологічне  обстеження учнів «групи ризику», класу, сім’ї та педагогів.
2. Робота з батьками:

•          Лекторій для батьків «Наслідування у засвоєнні зразків агресивної поведінки».
•          Батьківський всеобуч «Сексуальне здоров'я дитини».
•          Індивідуальні та групові консультації для батьків.

3. Просвітницька робота з класом:

•          години психолога: «Життя прекрасне»;
•          проводити «День добра», можна зробити колажі, фотогазети, акції та конкурси.
•          провести  комунікативний тренінг, тренінг фрустраційної толерантності які спрямовані на нормалізацію психічних станів, саморозкриття, зняття емоційної напруги, пошук смислу життя.
•          Групові консультації: «Я-Лідер», «Дружба та перше кохання».

4. Робота з педагогами:

•          Рекомендації  щодо раннього виявлення учнів – жертв домашнього або шкільного насильства.

Список деяких діагностичних методик для роботи:

•            Методика дослідження мотивації навчання в першокласників, М.Р.Гінзбург.
•            Проективна методика «Школа звірів», Н. І. Вьюнова, К. М. Гайдар. Шкали: емоційне сприйняття процесу навчання і сприймання стосунків з однокласниками; емоційне ставлення до вчителя, до себе в новій ролі.
•            Анкета для оцінювання рівня шкільної мотивації, в адаптації Н. Лусканової.
•            Анкета для педагога «Критерії агресивності дитини», А.Г.Долгова
•            Багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність», А.Г.Маклаков і С.В.Чермянін. Шкали: поведінкова регуляція, комунікативний потенціал, моральна нормативність.
•            Діагностична програма визначення психолого-педагогічної готовності важких учнів початкових класів до переходу в середню ланку школи
•            Дитячий тест «Емоційні відносини в родині», Є. Бене, Є. Антоні. Шкали: почуття, які дитина переживає щодо членів своєї сім'ї, те, як дитина сприймає їх ставлення до себе; типи психологічних захистів, використовувані дитиною.
•            Модифікований опитувальник для ідентифікації типів акцентуацій характеру у підлітків (МПДО), А. Е. Лічко
•            Опитувальник «Діагностика стану агресії», А. Басс, А. Дарка. Шкали: фізична агресія, непряма агресія, дратівливість, негативізм, вразливість, підозрілість, вербальна агресія, почуття провини
•            Опитувальник для оцінки самопочуття, активності і настрою (САН)
•            Особистісний опитувальник EPI, Г. Айзенк і С. Айзенк. Шкали: екстраверсія / інтраверсія, нейротизм і психотизм, тип темпераменту
•            Тест шкільної тривожності, Б.Н.Філліпс.
•            Тест «Самооцінка психічних станів», Г. Айзенк.

Методи та прийоми  роботи з учнями девіантної поведінки

 У роботі з важковиховуваними учнями використовую загальні методи виховання, які поділяються на три групи: методи формування суспільної свідомості, методи формування досвіду суспільної поведінки, методи заохочення і покарання. В особливих випадках звертаються до спеціальних методів і прийомів перевиховання.

До групи методів формування суспільної свідомості відносять бесіду (фронтальну чи індивідуальну), лекцію, диспут і приклад. 

До групи методів формування досвіду суспільної поведінки відносять вправи, привчання, вимоги (в тому числі і громадська думка) і доручення.

 До групи методів стимулювання і оцінки поведінки відносять методи заохочення і покарання.

Вправи  для роботи педагогам з підлітками

щодо подолання  девіантної поведінки.

1. Вправа «Тахістоскоп». Група сідає колом. Один або двоє учасників стають у центрі кола. Вимикається світло, і учасники, які знаходяться в центрі кола, при­бирають будь-яких поз, нерухомо застигаючи в них. За сигналом готовності на короткий час вмикається світло й відразу ж вимикається. У момент спалаху світ­ла ті, хто сидить у колі, намагаються якомога точніше запам'ятати положення тих, хто позує. Після спалаху в темряві учасники, які позували в центрі, вертаються на свої місця. Потім світло вмикається і члени групи, за винятком тих, хто позував, спільними зусиллями намагаються відновити те, що вони бачили. Натурщи­ків повертають у коло й «ліплять» з них ті самі пози, у яких, на думку групи, вони перебували під час спа­лаху світла. Після того як суперечки вщухнуть і група дійде загального або кількох альтернативних рішень, учасники в центрі кола демонструють свої справжні пози.

2. Вправа «Вибір». Учасники сідають колом. За коман­дою вчителя кожен з них повинен показати пальцем на одного зі своїх товаришів по групі, припустімо, на того, з ким він хотів би скласти пару в якій-небудь іншій грі. Мета гравців — досягти в кожній зі спроб такого вибору, за якого група розпалася б на пари учас­ників, які взаємно вибрали один одного.

Ця рефлексивна гра незважаючи на свою просто­ту вимагає від учасників урахування дуже багатьох моментів і зазвичай завершується лише після тривалих і безуспішних спроб. У кожному такті постійно вини­кають «фатальні» багатокутники, і лише деякі гравці поступово «намацують» один одного й виокремлю­ються в пари. Члени таких пар, як правило, усува­ються з подальшого загального пошуку рішення тим, що в кожній наступній спробі продовжують вибирати одне одного. Це значно полегшує роботу іншим учас­никам.

Педагогові слід звернути особливу увагу на ситуації, коли одна зі сформованих пар «розвалюється» на чер­говому такті гри.

3. Вправа «Я — хороший, я — поганий». Педагог радить школяру скласти перелік рис свого характеру. Взяв­ши аркуш паперу, потрібно розділити його вздовж і навпіл: у лівій частині перелічити свої хороші якості, а в правій — погані.

У ході бесіди вчитель прагне, щоб якості, виділені школярем в обох стовпцях, були або однаковими за кількістю, або щоб хороші переважали над пога­ними.

Не рекомендується зупиняти вправу в той момент, коли школяр виділив у собі велику кількість нега­тивних якостей і не зміг визначитися, що ж у ньому є позитивного.

4. Вправа «Лист самому собі». Педагог радить учневі щодня писати листа самому собі. Писати довгі листи рекомендується, коли з'являється необхідність вилити сильні почуття й переживання на папері.

У цих листах необхідно описувати свої стани, важливіподії, враження від прожитого й відчутого.

Крім психотерапевтичного ефекту ця вправа може дати й інший ефект. Порівнюючи свої записи, зроблені в різні дні, учень зможе побачити, наскільки по-різному він ставився до тих самих людей, подій, фактів.

Корисно обговорити, від яких причин залежать суперечливі оцінки того, що відбувається.

Прийоми виховання девіантних підлітків — це педагогічно оформлені дії, за допомогою яких на поводження і позиції учня здійснюються зовнішні впливи, що змінюють його погляди, мотиви й поводження, у результаті чого включаються механізми самовиховання й коригування взаємин і вчинків. 

Система занять з корекції агресивної поведінки підлітків

Мета та особливості занять.

Заняття спрямовані на усвідомлення та відтворення поведінки агресивно налаштованої людини та рефлексію свого стану. Запропонована система занять, окрім корекції, має на меті й створення умов для особистісного зростання учасників зустрічей.

ЗАНЯТТЯ 1

Тема: Злість.

Мета: Основною метою цього заняття є створення позитивного психологічного простору, встановлення та усвідомлення причин, що викликають злість, гнів, агресію.

1. Знайомство. Ведучий або тренер: Назвіть своє ім'я та рису характеру чи поведінки, що починається з тієї самої літери, що і ваше ім'я. Вправа виконується по колу. Хто бажає розпочати?

2. Правила. На зелених пелюстках написати правила, що приймаються групою, та кріпляться до «основи» квітки (квітку готують заздалегідь).

3. Вправа «Що таке образа?». На фліп-чарті записується запитання: «Що таке образа? Чому нас ображають люди? Чому ображаємо ми?» та фіксуються всі відповіді. Потім йде обговорення записаного, розмірковування: «Як ми ставимося до тих, хто ображає нас? Як до нас ставляться ті, кого ображаємо ми?».

4. Вправа «Як ти реагуєш на образу?». На фліп-чарті перерахувати та записати всі запропоновані варіанти на запитання: «Як ти реагуєш на образу?» , - потім пропонується поміркувати  та назвати одним словом-почуттям, що виникає перш за все в душі на образу іншої людини (наприклад: гнів, злість, байдужість, занепокоєння та інше).

5. Вправа «Мої образи – гнів інших людей». Пропонується записати на окремих аркушах, як люди зображали злість, гнів, агресію щодо тебе протягом тижня, а потім обговорити записане.

6. Вправа «Зла людина». Спираючись на зазначені особливості агресивної людини, спробуйте зобразити її в будь-якому образі за допомогою різнокольорових фарб. Але одна умова: малювати необхідно не пензлями, а пальцями. В кінці вправи обговорення:

- Що зображено ?  - Чому саме так ? - Які кольори найчастіше були використані ?

7.Підбиття підсумків. На рожевих та синіх аркушах паперу написати відповідно свої позитивні чи нагативні враження від заняття, або те, чого бажали б уникнути наступного разу. На прощання по колу передаємо рухи, що відповідають прощанню.

ЗАНЯТТЯ 2

Тема: Гнів.

Мета: Рефлексія симтомів, що виникають під час гніву, відображення почуттєвої різниці між емоціями злості та гніву; встановлення та усвідомлення учасникам причин та наслідків гніву.

1.Привітання. По колу передається лялькове курча зі словами: «Дарую тобі оце курча. Дивись, яке воно мале та беззахисне, не ображай, а захищай його від усяких негараздів» (потрібно дуже обережно передавати курча, щоб ненароком не нашкодити).

2.Правила. Пропонується пригадати правила, що були прийняті минулого разу та добрати нові, які на вашу думку необхідні.

3.Вправа «Що таке гнів?». Відбувається обговорення відмінностей гніву від злості, дається тлумачення термінів «злість» та «гнів», «агресія».

Гнів – почуття сильного роздратування.

Злість – вороже, сердите, роздратоване ставлення.

Агресія – фізична або вербальна (словесна) поведінка, спрямована на завдання шкоди.

Обговорення: - Як та з чого виникає гнів? Коли у вас викликають гнів?

В кого і коли ви викликаєте гнів? Як змінюється вираз обличчя та тіло людини?

Що відбувається, коли ти гніваєшся? Чи подобається тобі гніватися? Що відбувається з тобою під час гніву?

Що подобається чи не подобається тобі, коли ти гніваєшся?

4.Вправа «Кулька гніву». Потрібно взяти дві повітряні кульки.Пропонується уявити, що кожен видих повітря – це ситуація, що викликає гнів, а повітряна кулька – людина, яка починає поступово гніватись більше та більше з кожним нашим видихом. Коли перша кулька сильно надута, ставиться запитання: «Чи можна тепер давити на кульку (людину)? Що може трапитись?» (Натискаємо на кульку повільно, потім сильніше, поки вона не лопне) «Чибезпечно бути поруч з такою людиною?» Другу кульку пропонується також надути, але потихеньку спускати повітря («спускати гнів»). Запитання: «Що відбувається тепер?», «Чи може людина стримувати свій гнів?», «Який варіант кращий?».

5.Вправа «Я-розгніваний». Давайте пригадаємо, який вигляд має людина, щогнівається. Як ви вважаєте, як ви виглядаєте, коли гніваєтесь? Спробуйте пальцями за допомогою фарб намалювати людину, що гнівається. Малюнки обов'язково обговорюються.

6.Підсумки. На запропонованих листках зазначити, що сподобалось на сьогоднішньому занятті, ачого потрібно уникнути наступного разу.

ЗАНЯТТЯ 3

ТЕМА: Альернатива гніву.

Мета: Усвідомлення помилкових уявлень про гнів, визначення здорової та нездорової реакції на гнів, закріплення власної реакцції на гнів.

1.Привітання. Пропонується привітатися з сусідами по заняттю за руки, за ніс, за вухо, спинами, ліктями, колінами.

2.Правила. Повторення правил з попереднього заняття. Згадуються правила, які були порушені і чому, щоб уникнути повторних помилок.

3.Вправа «Альтернатива гніву». Кожен учасник самостійно заповнює аркуш (додаток 1 - зробити заздалегідь). Далі проводиться мозковий штурм для пошуку відповіді на запитання: «Що ти робиш, коли злий?». Кожна запропонована відповідь записується на фліп-чарті. Обговорити кожну відповідь та вирішити,які з реакцій здорові, а які – ні. Ігнорування, втеча або бездіяльність не є ознакою здоров'я, так само, як і реакції, пов'язані із завданням шкоди собі та іншим.

4.Вправа «Помилкові уявлення про гнів». Дуже часто люди живуть з міфами щодо гніву. Користуючись додатком 2, обговоріть кожен вираз з позиції: «Чому це не так?».

5.Вправа «Такі різні емоції». На фліп-чарті записуються шість емоцій: гнів, радість, сум, сміх, провина, самотність. Під час обговорення цих емоцій необхідно підтримати думку, що всі емоції просто існують; вони не можуть бути ні добрими, ні поганими. Добрим чи поганим може бути спосіб їхнього вираження.

6.Домашнє завдання на тиждень. Спробуйте користуватись здоровими способами реакції у разі виникнення гніву та злості. Розкажіть про інші способи виходу гніву хоча б одній людині.

7.Підсумки. Обговорити, що спобобалось чи не сподобалось назанятті. Потім, ставши в коло, скріпити руки в замок і передавати енергію тепла тому по колу спочатку зліва направо, потім навпаки. Висновок: яку енергію передали – таку й отримали.

ЗАНЯТТЯ 4

Тема: Наслідки поведінки.

Мета: Усвідомлення наслідків агресивної поведінки, поведінки під впливом гніву для самого себе та інших людей.

1.Привітання. Вітаючись з усіма по колу, зроби комплімент своєму сусіду. Намагайтеся, щоб цей комплімент був справедливим та щирим.

2.Правила. По черзі кожен учасник за допомогою рухів та мімікі (без слів) покаже правила, прийняті групою на попередніх заняттях, але зробить це так, щоб інші відгадали це правило.

3.Вправа «Три недоліки». Пропонується на аркуші паперу ліворуч вказати три свлї найстрашніші недоліки, а потім праворуч записати: чим ці недоліки можуть бути корисними для тебе і чому їх зовсім не хочеться позбутись (наприклад: трохи лінує, зате може більше відпочивати).

4.Вправа «Ситуація гніву». Згадати протягом останніх 3-4 місяців ситуації гніву, викликаних образами: чи тебе образили, чи ти образив (додаток 3). В результаті оформлення таблиці зроби висновки, з ким ти найчастіше свришся і конфліктуєш. Поміркуй, чому так відбувається.

5.Вправа «Наслідки поведінки». На фліп-чарті записується ситуація, що викликає чи призводить до обурення, гніву, злості, агресії, конфлікту. Після запису кожна ситуація розглядається групою та пропонуються різні поведінки. Після того на кожен варіант поведінки необхідно вказати наслідки, до яких така поведінка призводить.

6.Завдання на тиждень. Поміркувати та записати, до яких (навіть найабсурдніших) наслідків довело б себе людство, як би всі стали агресивні.

7.Підсумки. Обговорення – що було складно робити, що було найлегше.

ЗАНЯТТЯ 5

Тема: Зняття емоційного навантаження.

Мета: Вчити керувати власними емоціями та конструктивно спілкуватися.

1.Привітання. Учням пропонується розділитись парами, повернутись один до одного по черзі, дивлячись на партнера, змалювати його зовнішність та характер, уникаючи оцінок.

2.Правила. Повторення колишніх правил та прийняття нового: без оціночного спілкування.

3.Вправа «Обурення». На фліп-чарті записується запитання: «Що викликає обурення під час спілкування?». Можливі відповіді:

а) слова-боржники: «Ти повинен...», «Тобі потрібно...», «Ти не повинен...».

б) «Дізнання».

в) «Всезнайка»: він все знає, а я – нічого. 

г) Зміна теми розмови.

д) Змагання «Це ще нічого, а ось у мене...».

4.Вправа «Випусти пару». (Заздалегіть підготувати газету на кожного учасника). Якщо всередині кликоче гнів, його необхідно «випустити», але так, щоб не нашкодити людям та собі. Уяви, що всі твої образи, проблеми, суперечки, чвари – це газета. Що ти зробиш з нею? Зроби це! (розірвати газету на два-чотири шматки). Дивись – твої проблеми ще великі, зменш їх! (розірвати газету на дрібні шматки). А зараз ці малі шматки можна викинути у сміття, щоб вони вже ніколи нам не завадили.

5.Обговорення. Що з тобою відбувалось під час попередньої вправи? Що було причиною цього? Що необхідно зробити, щоб від цього звільнитись?

6.Вправа «Я - висловлювання». Згадайте ситуацію. Коли конкретна людина почала вас дратувати, або справа дійшла до бійки.Запишіть: «Ти сказав, ти зробив, ти відповів, ти сварився». А зараз заміни «Ти» на «Я». Що змінилось? Що ти відчуваєш зараз?

7. Підсумки. Що тобі вдавалося сьогодні найважче? Прощаючись, потисніть руки, потім помахайте рукою, вклоніться, присядьте, кивніть головою, кліпніть очима.