Методичні рекомендації "Позакласна робота учителя-словесника. Гурток журналістики у школі"

Методичні рекомендації до уроків

Основними напрямами роботи щодо проблем  використання на уроках мови та літератури педагогічних технологій, що використовуються для розвитку творчого мислення школярів, можна виділити  такі:

- уроки розвитку зв’язного мовлення;

- домашні завдання і вправи різного рівня, що допомагають реалізувати творчий потенціал школярів;

- різні види творчих диктантів; 

- створення акмеологічного  середовища на уроці;

-  вміння організувати роботу навчального кабінету так, щоб він став  своєрідним  центром впливу на навчання і виховання школярів.

Виявляти і розвивати творчі здібності потрібно, звичайно, перш за все, на уроках мови і літератури, де можна навчити дітей побачити прекрасне, тонко сприймати явища  навколишнього світу, правильно та образно висловлювати думки. Вже з перших уроків літератури у 5, 6 класах дітям пропонуються завдання творчого характеру: спробувати скласти казку або загадку, закінчити розповідь. Практика показує, щоучні із захопленням уявляють себе героями казок, на прикладах творів можуть самостійно складати  віршовані та прозові загадки.

 Креативне, творче мислення стає інструментом для розвитку мовленєвих знань, умінь і навиичок. Творчість учня можна активізувати під час переказу чи «усного малювання»,  роботи над словами-образами, адже вміти виділяти головне, сприйняти твір як одне ціле є ознакою добре розвинутого логічного і креативного мислення. У старших класах логічно використовувати завдання, що міститимуть елементи творчого пошуку, порівняння. Значну роль можуть відігравати завдання та вправи нетрадиційного характеру.

Ефективними для вирішення цієї задачі стають також  уроки-диспути, уроки-фрейми, уроки-подорожі, бінарні уроки, уроки-конкурси, уроки-телепередачі, уроки-лабораторії, уроки позакласного читання. Особлива увага приділяється урокам розвитку зв’язного мовлення. Тут стає можливим застосування колективних та індивідуальних завдань, а також різнхи форм кооперативної діяльності (робота в парах, трійках, малих і великих групах). Усім учням класу надається можливість працювати над підбором матеріалу до певної теми, а творчі діти можуть отримувати  завдання підвищеної складності.

Розвиток креативності здійснюється насамперед за допомогою  уроків, де надається перевага використанню  творчих і випереджальних завдань, які здатні активізувати їхній інтелектуальний і творчий потенціал, забезпечувати індивідуальний підхід до кожної дитини, розвивають  навички для пошукової діяльності.

Наприклад, коли вивчається  теми «Лексикологія» учням 5 класу надається можливість активно працювати над вивченням значення фразеологізмів,  досліджувати сферу їх використання, вчитися користуватися різноманітними видами словників. Особливо до вподоби дітям  вивчати походження своїх імен. Такі завдання  виявляють індивідуальні інтереси: діти можуть самі обирати ті теми для досліджень, які найбільше подобаються. На уроках мови доречно  проводити поетичні хвилинки, під час яких учням надається можливість  слухати, «малювати» почуте, самим складати віршовані чи прозові твори. Такі вправи дозволяють спонукати до творчості, допоможуть розпізнавати обдарованих дітей. На уроках мови доречно використовувати твори-описи природи, якы дають змогу учням демонструвати пошук образних висловів, навчають, як  використовувати виразні засоби мовлення: епітети, метафори, порівняння тощо; активно віршувати. Дитячі роботи свідчать про рівень володіння художніми засобами мови, відображають внутрішній світ молодих авторів, їхні почуття і світогляд.

 Надзвичайно ефективними видами творчих завдань, що здатні сприяти розвитку мовленнєвих навичок  та нестандартного мислення,є такі види роботи, як «Кубування»,«Ґронування», «Асоціативний кущ», складання сенканів. Ці завдання будуть допомагати у реалізації творчого потенціалу школярів, у підвищенні інтересу до вивчення предмета,  заохочуватимуть  до процесу письма учнів, що не полюбляють писати, допоможуть зрозуміти матеріал,

 який іноді надзвичайно важко засвоїти  при традиційних формах навчання.

Цікава і розвивавальна  також робота, коли  використовуються  запитання за системою Блума. Ще одне необхідне  та доречне доповнення уроків з розвитку учнівської  творчості – це мультимедійні презентації, які доречно використовувати як дидактичний матеріал або як ілюстрації до зорового чи слухового сприйняття певних завдань, а також у вигляді узагальнених схем теоретичного матеріалу, або в якості я аудіо та відео доповнень слів вчителя. Учитель здатен і мусить  мотивувати креативність мислення сучасних  

школярів, мусить пробудити в них бажання до  нешаблонних, оригінальних, цікавих дій,  пробудити бажання  творчо здобувати знання і заперечувати стереотипи та звичні схеми діяльності, сприяти бажанню самостійно творити у різних сферах життя. Цей процес різносторонній, довготривалий і змушує  педагога вміти  творчо підходити до розв’язання проблем навіть у буденному матеріалі,

формулювати творчі задачі, прагнути до вдосконалення відомих і розробки нових методів, прийомів і форм навчально-виховного процесу, вміти  взаємодіяти  з учнями, залучати їх активно і самостійно досліджувати  навколишній світ.

Працювати над словами-образами,  вивчаючи  літературні твори - це надзвичайно важлива сторона у вчительській практиці. Учні вчаться знаходити в текстах різні художні засоби, помічають і розуміють авторські відступи, описи, переживання героїв, мотивують їх вчинки. Працюючи над текстом, учитель ставить перед учнями проблемно-пошукові завдання, для вирішення яких діти актуалізують здобуті знання, застосовують власний життєвий досвід. А щоб обговорити будь-яку проблему, влаштовується диспут.

Надзвичайно ефективними для розвитку творчого  мислення учнів є творчі завдання такого плану:

-          скласти казку, загадку (за бажанням з малюнками);

-          написати твір-мініатюру, твір-перевтіленння у явища природи, образи-персонажі,

-         проведення рольових ігор («Я – режисер» , «Я – письменник» тощо);

-         вправа  «усне малювання»; 

-          різнопланове творче читання (виразне, за ролями, інсценізація);

-           аналіз образної мови твору;

-         складання порівняльної характеристики образів різних творів, зіставлення декількох творів);

-          погляд на  літературний твір крізь призму сучасності;

-          продовження художнього твору;

-          складання усної розповіді від імені письменника (А.П.Чехов «Моя подорож на Сахалін», «Мої інтереси та захоплення» тощо…);

-          інтерв’ю з письменником,  головним персонажем твору;

-          написання листа одному із персонажів;

-          вибір власної позиції «Я так вважаю…»;

  -          створити «Асоціативний кущ (рядок)», «Гроно» (метод «Кластер»  - це метод  навчання, який дозволяє учням вільно і відкрито висловлюватися, виражати свої думки, здійснювати зв'язок між окремими поняттями, тому провокує розвиток соціальних, інформаційних, полікультурних компетенцій, змушуєє учнів до саморозвиватися, займатися самоосвітою, продуктивною діяльністю).  

   Творче мислення – це поєднання почуттів, асоціацій, символів, схем… Тому особливе місце в практиці вчителя повинні посідати опорні схеми, що можуть використовуватися при характеристиці образів,  мовному аналізі  тощо.

   На уроках мови  учням доречно пропонувати різноманітні вправи, які, окрім творчих здібностей, дозволяють розвивати образне мислення, художнє світобачення, здатні розширювати словниковий запас, сприяти кращому засвоєнню значення слів:

-          підбери  означення (епітети) до слів («Розмалювати» слово) ;

-          вибери найвдаліший варіант слова; 

-          допиши (віднови) віршовані рядки;

-          об’єднай декілька речень;

-          заміни однозвучні слова синонімами;

-          зроби речення поширеним за допомогою великої кількості другорядних членів;

-          добери означуване слово до  поданого прикметника так, щоб він став епітетом

Загальновідомо, що дух змагання сприяє активізації творчого мислення, виникненню зацікавленості у дітей. Тому такі вправи можна проводити у вигляді  ігор, змагань («Хто краще?», «Хто більше?», «Хто швидше?»). Такий вид діяльності є необхідним етапом, дозволяє формувати й розвивати креативну компетентність учнів. Це допомагає учням вчитися краще аналізувати, порівнювати, робити власні висновки. Наприклад, такі види роботи, як вправи  «Знайди помилку», «Четверте  зайве» та ін. є надзвичайно ефективними.

Порівняно недавно у методичному словнику педагога-словесника  з’явився термін «вільий» текст. Цим терміном узагальнено називають такі творчі завданя, як складання сенканів, творів за метафорами, віршів на тему «Я», текстів-одинадцятислівїв, есе та інших видів роботи по створенню творів-мініатюр.

Класичним  прикладом «вільного тексту» є есе. Учням надається право написати текст у довільному стилі. Є різні види есе. Воно може бути абсолютно вільним, аргументованим, п’ятихвилинним,  десятихвилинним. Цей прийом дозволяє розвивати в дітей здатність відстоятити свою точку зору, зважено розглянути різноманітні шляхи вирішення проблеми, свідомо прийняти обґрунтоване рішення щодо неї, зробити логічний висновок,сформулювати самостійне судження і побудувати переконливу аргументацію.

  Розвиток критичного мислення активізується і за допомогою такого прийому, як сенкан. Сенкан – вірш, у  якому синтезується інформація і факти з певної теми, а також подається власне ставлення до вивченого. Така ворча робота по складанню сенканів  допомагає учням у первинно сприйняти тему, змушує їх творчо осмислювати текст, розвиває творчі здібності, уяву учня, уміння, навички, нестандартне мислення. Це така незвичайна  родзинка філософського змісту. Від дітей вимагається  вміти ретельно обмірковувати прочитане на основі глибокого розуміння речей. Кожна дитина може поставити себе на місце поета, виявити власні міркування з приводу прочитаного, почутого. Таким чином, робота з складання сенканів сприяє високоефективній роботі з розвитку критичного мислення, дозволяє учніям з великого обсягу інформації виділити найголовніше і відобразити це у стислій формі.

      Сенкан має  певну структуру. Ця поетична мініатюра складається з 5- ти рядків:

1-й рядок – іменник (тема вірша);

2-й рядок – прикметник до теми;

3-й рядок – дієслова чи дієслівні форми;

4-й рядок – фраза, у якій передається власна оцінка теми;

5-й рядок – синонім до іменника в першому рядку.

   Приклади сенканів: 

              Життя

Різнокольорове, рухливе.

Спливає,біжить,проноситься,

Буває то милосердним, то жорстоким.

          Випробування.

                 Слово

      Неповторне, безцінне

 Нагороджують, карають, навчають.

 Допомагає стати людиною.

                   Діло.

   Антуан де Сент-Екзюпері

 Талановитий, самобутній.

 Навчає,показує, бентежить.

 Присвятив своє життя людству.

        Людина.

   Багато спільного має сенкан із текстом-одинадцятислів’ям. Такий вірш має у своєму складі усього 11 слів (значущих і службових), які розташовані у 5 рядках (1, 2, 3, 4, 1 слів у кожному рядку відповідно).

1рядок – колір, якість (прикметник).

2 рядок – «про що пишеться» (прикметник та іменник).

3 рядок – тему розширюють трьома словами.

4 рядок – розповідь про себе, чотири слова.

5  рядок - результат, висновок - одне слово.

Наприклад,  тема «Кохання».

  Неповторне.

  Вічне кохання.

 Приходячи, окриляє людину.

 Я зможу так кохати!

 Небо…

     Твір за метафорою має складатисяся з 6-ти характеристик, що розташовані у такій послідовності: колір – смак – запах – зовнішність – звук – якість переживань. Перше слово кожного рядка починається з назви вірша.  Наприклад:

      Життя  

  Життя– це яскраві відчуття.

Життя –  гірке й солодке пізнання.

Життя   – це дивний аромат.

Життя   схоже на мандрівку.

 Життя – це звуки Всесвіту.

   Життя– це щастя і біль.

 Вірш на тему «Я» пишуть від імені герїв літературних творів. Зі слова «Я» починають кожний непарний рядок. Наприклад, вірш «Я» від імені героя філософської казки-притчі  «Маленький принц»:

       Я Маленький принц.

      Мандрую по планетах.

     Я Маленький принц.

    В Землі потрапив тенета.

   Я Маленький принц

   Прагну порвати байдужості  сіті.

  Я Маленький принц.

Не можу жити в дорослому світі.

 Завдання: За ключовими  словами написати вірш-сповідь літературного героя.

Дон Кіхот

Я – мандрівний лицар.

Я хотів би знати, чи вистачить у мене  сил перемогти  все зло світу?

Я чую плач принижених та знедолених.

Я бачу зло та несправедливість.

Я хочу зробити всіх щасливими.

Я уявляю себе сильним лицарем.

Я відчуваю відповідальність за долю людей.

Я торкаюся до свого серця.

Я турбуюся про простих людей.

Я плачу, коли відчуваю, що мене не розуміють.

Я знаю, що недаремно вирушив у мандри.

Я стверджую, що і один у полі воїн.

Я мрію, що колись несправедливість буде переможена.

Я намагаюся не втрачати надії у власну силу духу.

Я сподіваюся, що мої добрі справи памятатимуть.

Я – мандрівний лицар.

 Зацікавленість учнів завжди викликає метод «Кольористики». Дітям можна  запропонувати «розфарбувати» поетичні рядки, зобразити «портрети» казкових героїв ( наприклад, Момотаро, Маляна, Мауглі, Сіндбада тощо), намалювати картини, які вони уявляють під час читання твору, написати «Кольоровий портрет душі казковогогероя» (наприклад, кольори душ Бабиної доньки й Дідової доньки (казка «Пані Метелиця)). Колір може показати, що художній текст не набором речень. Він являє собою своєрідний код людської душі. 

    Також метод «Кольористики» доречно поєднувати із творчими завданнями. Наприклад:

-Намалюй дерево доброти. На кожній гілці вислови власну думку: «Добро – це…»

-Намалюй власні букви, дай їм характеристику.

   Наприкінці уроку, під час рефлексії, доречно використовувати такі методи та прийоми, як «Прес», «Займи позицію», «Мікрофон», «Продовж  речення», «Незакінчене речення» тощо.

  Отже, на основі власної практики учителя можна зазначити, що застосування інноваційних технологій  є доречним і оптимальним у викладанні предмета, значною мірою здатне підвищити ефективність і якість засвоєння знань.

Завдяки інноваційним технологіям забезпечується наступне:

 

– демократизація навчального середовища, позитивна взаємозалежність учасників навчально-виховного процесу;

–  забезпечується ситуація успіху для кожного учня і, відповідно, підвищується самооцінка суб'єкту навчання; 

– усвідомлено, критично та оціночно сприймається інформація (факти, твердження, положення, висновки), процеси і результати;

– розвиваються компетенції  і компетентності учнів: знання, здатність до  навчання, логічність, критичність, аналітичність, комунікативність, інформативність, технологічність, проактивність, креативність, здатність до  презентації результатів роботи, лідерства; цілеспрямованість, самостійність, відповідальність, мобільність, адаптивність, позитивна  взаємодія з іншими, толерантність, співпрація, робота в команді, здатність уникати і вирішувати конфлікти.