Урок "Гамлет... і він сам"

Тема. Гамлет… і він сам

Епіграф. «…Це людина, це ви, це я, це кожен із нас більшою чи меншою мірою…» (В. Бєлінський).

Мета: простежити еволюцію емоційного стану головного героя в монологах; визначити сутність його духовних шукань та викликати бажання зрозуміти гамлетівські питання, відшукати відповідь на них; дати визначення поняття «монолог», розкрити його функції; сприяти розвитку уміння вдумливого читання монологів, вкладати в інтонацію розуміння характеру, думок і переживань героя, навичок самостійної роботи з текстом і його творчого критичного осмислення, уміння висловлювати свою думку, добираючи аргументи до відповіді; сприяти вихованню розуміння особистої відповідальності за свої вчинки та уважне ставлення до людини як особистості, здатності до співпереживання та співчуття.

Тип уроку: урок-діалог з елементами дослідження.

Методи: комунікативно-діалогічний, дослідницький, виразного читання.

Прийоми: робота в групі, робота в парах, індивідуальна робота, інформаційні пакети, точка зору, мозкова атака, кутки, кероване вивчення, ділова гра, щоденник подвійних нотаток, продовж речення.

Обладнання: рекламний плакат уроку; два портрети Гамлета; інформаційний пакет; картки з завданнями; картки самооцінювання; схема «Продовж речення»; картки «Монологи Гамлета» та «Проблематика твору».

Хід уроку

І. Евокація.

1. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні на уроці ми з вами звернемося до образу, що не має ані часових, ані національних, ані вікових, ані статевих обмежень. Вже більше чотирьох століть цей образ слугує людству дзеркалом, у якому кожен із нас бачить своє неповторне обличчя. Це образ Гамлета.

2. Попередня активізація. Представлення рекламного плакату вивченого твору.

• Зверніть увагу на рекламу, створену до уроку і пригадайте, які символи найповніше передають суть образу Гамлета? (Череп Йоріка викликає у Гамлета думки про тлінність людського буття, про власну смерть, невідворотність якої він відчуває, дає імпульс для роздумів про сутність буття, про призначення існування людини. Флейта – особливий музичний інструмент, гра на якому залежить від сили дихання людини. Тому флейта – символ вираження внутрішнього духу Гамлета. Чорний плащ – ознака смутку, туги, жалоби. Зброя – готовність стати до бою, захищати свої інтереси.)

3. Мозкова атака.

• Що ми вже знаємо про вчинки Гамлета?
• Запишіть все сказане у вигляді схеми.

4. «Продовж речення».

• Гамлет вважав, що «пізнати кого-небудь можна лише пізнаючи самого себе». Як би ви діяли на місці героя? Продовжте речення:

• Я, як і Гамлет, …
• Я не Гамлет, тому я не …

5. Складання ЛСК «Проблематика твору».

• Які запитання виникли у вас по закінченню читання твору?

• Чому Гамлет затягує з рішенням убити Клавдія?
• Чому герой скоряється долі?
• Чому жертвує коханням?
• Чому Гамлет вагається?
• Чому герой, борючись зі злом, сам сіє зло?

6. Оголошення теми уроку, епіграфа, очікуваних результатів.

Сьогодні ми спробуємо знайти відповіді на всі ці запитання, простеживши еволюцію емоційного стану героя у монологах і вияснивши, чим викликана неадекватність його дій.

Та хочу попередити, що однозначної відповіді на поставлені питання бути не може, адже в Гамлеті «людство бачить свої різні обличчя». За висловом В. Бєлінського, Гамлет – «це людина, це ви, це я, це кожен із нас більшою чи меншою мірою».

До уроку ви отримали випереджальні завдання, більшість із яких – це моделювання уявних діалогів принца Данського із самим собою. Тому тема нашого уроку буде звучати так: «Гамлет… і він сам».

7. Робота з картками.

• Заглянути у найпотаємніші куточки людської свідомості допоможуть нам монологи героя. Складіть монологи принца Данського у їхній послідовності.

1. «Чому не може плоть моя розпастись…»
2. «О воїнство небесне!..»
3. «Про Гекубу».
4. «Чи бути, чи не бути…»
5. «О слушний час!..»
6. «Як всі випадки свідчать проти мене…»

8. Словникова робота.

• А ми тим часом пригадаємо визначення цього терміну.

Монолог – це тривале внутрішньо однорідне і зв’язне висловлювання, що належить одному суб’єктові та виражає його думки, переживання, рефлексії й акти волі.

• Як ви розумієте, що таке рефлексія?

Рефлексія – це роздуми людини про власний внутрішній світ, самоаналіз.

• Шекспір у трагедії постійно змінює форму висловлювань Гамлета. Чому? (Усе це свідчить про душевний неспокій героя, про зміну настроїв, почуттів, напружене духовне життя. Мова героя яскраво відбиває його внутрішній стан, драматизм пошуків.)

ІІ. Осмислення.

Ділова гра «Гамлет… і він сам».

1. Слово вчителя.

Гамлет – суперечливий і складний образ. Одним із його опонентів є він сам. Герой сам із собою розмовляє, виголошує монологи, в яких відбивається рух його думки й почуття. То якими ж були стосунки Гамлета з самим собою? Чому він був занепокоєний? Що хвилювало героя?

2. Виразне читання напам’ять монологу «Чому не може плоть моя розпастись…» (дія 1, сцена 1).

• Поясніть, у чому полягають причини такого вашого душевного стану.

3. Моделювання спогадів героя про його минуле.

Донедавна я мав чудову родину: люблячу й ніжну матір, батька, котрий «у всьому і для всіх… був людина». Саме з його дозволу я отримав гарну освіту: навчався у Віттенберзькому університеті, що був для мене осередком нової вільної думки – гуманізму. Там я засвоїв ідею поваги до гідності кожної особи, , став далеким від середньовічних традицій і забобонів. Мій кращий друг Гораціо – італієць, людина передових поглядів. Він щиро вірить у духовну красу кожної особистості. У її почуття та свободу. І я цілком поділяв його переконання.

А тепер я став свідком підлого вбивства батька і ганебного заміжжя матері. Я зневірився у жіночому коханні й вірності, зневірився взагалі у людині.

4. Моделювання розповіді героя про події, які могли б стати рушійною силою його роздумів.

У наші часи жінка сама нічого не вирішує. Навіть, якщо це королева. Отже, шлюб мого дядька й матері здійснився за згодою з радою вельмож, котрі захотіли бачити на троні саме Клавдія, а не мене – прямого спадкоємця. У мене є реальний шанс стати королем. Для цього треба тільки вбити підступного Клавдія, і у ради вельмож не буде іншого вибору, як визнати мене законним спадкоємцем престолу, адже я єдиний представник королівської династії. Хоча я й розумію. Що трон у мене відібрали підло, проте не маю сили виступати на захист своїх прав.

5. Робота в групі з «інформаційним пакетом».

• Проаналізуйте, чому Гамлет замість того, щоб боротися за престол, думає про самогубство, а про свої почуття говорить ніби «в сторону». Слово нашим експертам. (Герой не хоче боротися, бо він розгублений, вражений недосконалістю світу, котрий побудований на підступності та лицемірстві. Воля героя ніби паралізована тяжкими ударами долі. Як стверджував В. Бєлінський, Гамлет виявляє нерішучість через «слабкість волі», і вона скоріше «наслідок розпаду, а не природи».)
• Запишіть свою точку зору.

6. Прийом «Щоденник подвійних нотаток».

Складання ЛСК «Духовні шукання Гамлета».

Монологи

Наші міркування

Наша характеристика

«Чому не може плоть  → моя розпастись…»

Розгублений, не хоче         → боротись

Уявлення     → знищено

Слабкість волі – «наслідок розпаду» уявлень

Після зустрічі з привидом Гамлет вигукує: «Віднині у книзі мозку запис лиш один – твій заповіт». Скільки рішучості у цих словах. Здається, помста буде миттєвою. Та герой вагається. Про що ж думає він у цей час?

7. «Кутки». Робота в парах.

Моделювання уявного діалогу, де опонентами є Гамлет – останній представник епохи Середньовіччя і Гамлет-гуманіст.

• Я знаю, що на троні Данії – вбивця мого батька. Шляху до примирення нема. Я маю виконати свій обов’язок: відновити честь родини. Але як це зробити?
• З чого ти взяв, що Клавдій злочинець?
• Я стрічався з привидом батька. Він розповів мені, що сталося в Ельсінорі.
• Але ж привиди – певною мірою забобони. Необхідні суттєвіші докази.
• Які ще докази потрібні? Кров батька кличе до відплати! Та помститися я не можу, адже звідусіль оточений ворогами і не можу діяти відкрито.
• Придворних не треба боятися: тебе палко любить народ, отже тобі є на кого опертися. Дій!
• Тоді моя помста буде миттєвою.
• Ні, ні. Тільки не вбивство. Це тяжкий злочин. У житті треба керуватися християнськими заповідями і цінувати людське життя. Ти не можеш просто так убити людину, навіть таку підлу. Як Клавдій. Злочинець має стати перед судом, сам покаятися у своїх гріхах, а для цього необхідні докази.
• Так… Удам-но я з себе божевільного. На деякий час це приховає мої справжні наміри і захистить від ворогів.
• А крім того це дасть тобі право безжалісно бичувати наруги часу, «показувати чесноті її власне місце, гидоті її справжній образ і кожному віку й стану – їхній вигляд і відбиток».
• «Звихнувся час… О доле зла моя! / Чому його направить мушу я?»
• У житті думати треба не тільки про відплату за особисту кривду чи про помсту за вбитого батька. Необхідно битися зі світовим злом.
• Чому саме я це маю робити? Зв'язок поколінь урвався. Мій батько, бойовими подвигами якого пишалася вся країна, народив мене. Я маю досить розуму, щоб збагнути всю складність ситуації. У якій опинився, проте не вмію навіть як слід володіти зброєю. Та чи маю я право на те, щоб «направити час»?!

8. Робота в групі з «інформаційним пакетом».

• Чи здатен герой на вчинок? Чому він не діє? (Як би ви відповіли на питання Гамлета: чи під силу йому «направити вивих» часу?) (Гамлет не здатен на вчинок, йому це не під силу. Адже, за влучним висловом Й. В. Гете, – це «прекрасне, чисте, благородне, високоморальне створіння, позбавлене сили почуттів».)
• Запишіть свою точку зору до схеми.

9. Прийом «Щоденник подвійних нотаток».

Складання ЛСК «Духовні шукання Гамлета».

«О воїнство небесне…»  →

Прагне помсти, але → не діє

Не убий!   →

«Високомо-ральне створіння, позбавлене сили почуттів»

• «Експерти» вважають, що принц Данський позбавлений сили почуттів. А чи справді це так?

10. Виразне читання напам’ять уривка з монологу «Про Гекубу» (дія 2, сцена 2).

• Чим же викликана ваша бездіяльність? Це боягузтво, слабкість волі чи щось інше?

11. «Кутки». Робота в парах.

Моделювання уявного діалогу, де опонентами є Гамлет – останній представник епохи Середньовіччя і Гамлет-гуманіст.

• Ти звинувачуєш мене в боягузтві. Боягуз той, хто мовчить. А я не мовчу. Крім того у мене є цікавий задум скористатися магічною силою мистецтва і «вполювати виставою сумління короля».
• На що ж ти надієшся?
• Я маю надію, що Клавдій, побачивши гру акторів, сам покається у своїх гріхах.
• Невже ти вважаєш театральну виставу засобом боротьби?
• У даному випадку моєю зброєю є слово. А воно здатне вбивати з не меншою силою й жорстокістю, ніж зброя. І без промаху.

12. Робота в групі з «інформаційним пакетом».

• Проаналізуйте душевний і психічний стан героя у цей момент. (Гамлет надто гостро сприймає усе потворне, що він бачить у світі, тому душевно ослаблений у борні з журбою. Г.В.Ф. Гегель вважав, що у Гамлета «свідомість, чистіша від тієї, котра вірить у відьомське, та більш обачна, яка вірить жерцям і їхньому богу, – ця свідомість у відповідь на відкритий їй самій духом батька злочин, все ж не квапиться з помстою, а шукає інших підтверджень».)

13. Прийом «Щоденник подвійних нотаток».

Складання ЛСК «Духовні шукання Гамлета».

«Про       → Гекубу»

Не квапить- → ся з помстою

Шукає          → підтверджень

Душевно ослаблений у борні з журбою; високе почуття відповідаль-ності.

14.  «Кутки». Робота в парах.

Моделювання уявного діалогу, де опонентами є Гамлет – останній представник епохи Середньовіччя і Гамлет-гуманіст.

• Ну от, після вистави у тебе вже є підтвердження причетності Клавдія до вбивства батька. Чому ж ти не вбиваєш свого головного ворога одразу, коли той молиться?
• Вбити його під час молитви означало б відправити його душу не в пекло, а в рай.
• Звідки така жорстокість? А як же твій гуманізм?
• Знищено усі попередні уявлення про людину. «Що мені ця квінтесенція праху? Чоловік не тішить мене».

15. Робота в групі з «інформаційним пакетом».

• Яким же постає перед нами Гамлет тепер? (І. Тургенєв звинувачує героя в егоїзмі: «Гамлети нічого не винаходять і не залишають по собі сліду. Вони не люблять і не вірять; що ж вони можуть?.. Гамлети зайняті лише собою, вони самотні, а тому безплідні».)

16. Прийом «Щоденник подвійних нотаток».

Складання ЛСК «Духовні шукання Гамлета».

«О слуш-     → ний час!..»

Не квапить- → ся з помстою

В пекло!     →

Зайнятий лише собою.

• Чи справді Гамлет зайнятий лише собою, як вважав І. Тургенєв? (Герой роздумує, як перемогти зло, як допомогти людині стати «окрасою всесвіту».)

17. Виразне читання напам’ять монологу «Чи бути, чи не бути…» (дія 3, сцена 1).
18. Робота в групі з «інформаційним пакетом».

• Проаналізуйте внутрішній стан героя. (Душа Гамлета наповнена песимізмом, ностальгією за ідеалами справедливості. Він відчуває свою приреченість.)

19. Прийом «Щоденник подвійних нотаток».

Складання ЛСК «Духовні шукання Гамлета».

«Чи бути,     → чи не бути…»

Обурення злочинні-     → стю світу

Скоритись і жити, чи      → боротись і вмерти

Песимізм, приреченість, ностальгія за ідеалами справедливо-сті.

20. Моделювання думок героя.

• Уявіть, що Гамлет звертається до Бога. Про які страждання і сумніви він би говорив?

Господи Вседержителю, прийми молитву мою! Коли б ти знав, як мені важко! Я знемагаю, вжахаюся суму, що навалюється на мене, мов чорна ніч, не знаходжу собі місця і в передчутті страшному умиваюся кривавим потом. Тому й звертаюся до Тебе, Царю Небесний!

Ти певне знаєш причину моїх вагань. Що таке наше життя? Сваволя властей, відштовхнута любов, зневага гордія, гніт можновладця… Жити таким нікчемним життям – бути похованим заживо, повільно вмирати, занапастити свою душу. Що заставляє людей так жити? Страх… Страх перед невідомим, що чекає нас після смерті. А що таке смерть? Це ніщо. Це вічний спокій.

Боже Всемилостивий, що ж мені робити? Скоритися долі й мовчки споглядати все те, що діється у світі? Чи, зіткнувшись в герці з морем лиха, покласти край йому? Та де взяти сили для цієї борні? А може краще вмерти, щоб скінчивсь сердечний біль? А заразом усі страждання.

Та на все хай буде свята воля Твоя, Господи!

Фортінбрас дає Гамлетові урок: у погоні за славою, щоб завоювати полосу землі, він, не вагаючись, без докорів сумління відправляє на смерть ціле військо, вбиває сотні своїх і чужих ні за що. І цим спонукає його до нових роздумів.

21. Виразне читання напам’ять монологу «Як всі випадки свідчать проти мене…» (дія 4, сцена 4).

• Чи можна вважати, що тепер ви вже все для себе вирішили?

22. «Кутки». Робота в парах.

Моделювання уявного діалогу, де опонентами є Гамлет – останній представник епохи Середньовіччя і Гамлет-гуманіст.

• Врешті-решт я позбувся «ледачої помсти» і чітко визначив для себе два шляхи: «О вже час! Щоб розум мій убравсь у кров чи згас!»
• Ні, ти не жадаєш крові інших, а закликаєш себе не забувати крові батька і прагнеш з’ясувати, що робити далі, як помститись.
• Я обдумую все, що сталось і підштовхую себе до дії, до помсти: «Так, велич не в метушні безладній без причини, а в тім, щоб битись навіть за стеблину, як честь поставлено на кін».
• Але ж ти говориш про те, що людина повинна осмислювати свої вчинки, зважувати все, діяти, проте не забувати, що вона – людина.

23. Робота в групі з «інформаційним пакетом».

• Яким же постає перед нами Гамлет в останньому монолозі? (Ю. Кагарлицький говорив: «Слабкою людиною Гамлета не назовеш – скільки волі він виявляє в моменти, коли від нього вимагається рішучих дій. Водночас завдання, що стоїть перед ним, занадто складне. Чи легко покарати світове зло?! Тому він справді іноді опиняється на межі божевілля». А.В. Шлегель вважав героя нерішучим. Його нерішучість – наслідок надмірної розсудливості, схильності до довгих міркувань, сумнівів, а звідси – протиріччя між думкою та вчинками.)

24. Прийом «Щоденник подвійних нотаток».

Складання ЛСК «Духовні шукання Гамлета».

«Як всі випадки       → свідчать проти мене…»

«О вже      → час!»

Не забувати, що ти –        → людина

Здатний до рішучих дій.

Протиріччя між думкою та вчинками

25. Моделювання думок героя.

• Не дивлячись на погані передчуття, сповнений рішучості герой зважується на поєдинок із Лаертом. Про що він міг би думати у цю мить?

Зло, з яким я змагаюся, виявилося набагато сильнішим за мій гуманізм. А перемогти зло можна тільки злом. Тому я свідомо зруйнував у собі всі чесноти: зрадив кохання, знищив свою чесність, обманюючи, придурюючись, вдаючи з себе божевільного; вичавив із себе любов і шанобу до матері; стратив свою людяність і милосердя, вбивши Полонія, покаравши Гільденстерна і Розенкранца:

Щоб добрим бути, мусив стать лихим.

Зло почалось, а гірше йде за ним.

Я маю загинути у цій борні, проте не відступлю. Адже «коли станеться тепер, то не згодом, коли не згодом, то тепер. А як не тепер, то, однак, коли-небудь. Смерть сплачує всі борги. То чи не все одно коли помирати».

26. Робота в групі з «інформаційним пакетом».

• Як критики пояснюють драматизм тих процесів, що відбуваються в душі героя? (За висловом Й. В. Гете, «велике діяння лягло тягарем на душу… Тут дуб посаджено у коштовну посудину, котрій призначено було плекати у своєму лоні тільки ніжні квіти: корені ростуть і руйнують посудину».)

ІІІ. Рефлексія.

1. Робота з ЛСК «Духовні шукання Гамлета».

• Яку ж еволюцію пройшов герой?
• У чому сенс мук роздвоєності особистості героя? (Гамлет – людина феодального світу, кодексом честі покликана помститися за батька, стає опонентом Гамлетові-гуманістові, котрий піднісся над своїм часом.)
• У чому ж трагізм положення Гамлета? (В особистій трагедії головного героя відображено трагедію гуманізму, коли на певному етапі його розвитку приходить розуміння утопічності надії, що пропагандою високих ідеалів, проповіддю людяності, краси й благородства можна подолати підступність і згубність сил, що їм протистоять. Трагізм Гамлета у грандіозному розриві між тим, що він усвідомлює як мислитель і тим, що може здійснити в реальному житті.)

2. Робота з ЛСК «Проблематика твору».

• Спробуйте сформулювати ті питання, на які намагався знайти відповідь Гамлет.

Чи варто скорятися долі?

Що вище – кохання чи обов’язок?

Чи варто боротися зі світовим злом?

Чи слід боротися за життя, якщо попереду чекає смерть?

Чи треба вдаватися до самоаналізу?

Що мудріше – самозаглиблення чи боротьба?

Чи можна добром протистояти злу?

Чи повинне добро бути озброєним?

• Бєлінський стверджував, що Гамлет – «це ви, це я, це кожен із нас більшою чи меншою мірою…» Тому гамлетівські питання нікого не можуть залишити байдужими, адже кожен носить їх у своєму серці. Як би ви відповіли на одвічні питання людського буття?

3. Заключне слово вчителя.

Як бачимо, сьогодні думки були різні, інколи одна виключала іншу, але всі вони свідчили про намагання розв’язати як «психологічну загадку» Гамлета, так і одвічні питання людського буття. На жаль запропоновані відповіді не були вичерпними, адже неможливо пізнати повністю сутність людини. Тому на наступному уроці ми ще раз повернемося до цієї теми.

4. Оголошення домашнього завдання.

Дібрати матеріали до твору на одну з запропонованих тем:

«Мій Гамлет» °

«У чому трагедія Гамлета?» ∆

«Гамлет нашого сьогодення – який він?» ⃰

5. Самооцінка.

• Бєлінський говорив, що Гамлет – «це ви, це я, це кожен із нас…» Чия інтерпретація образу сьогодні на уроці була найпереконливішою?
• Оцініть свою роботу на уроці. У картках само оцінювання напишіть свої прізвища і виставте за кожним із пунктів від 0 до 2 балів. Підсумуйте бали.