Методичні рекомендації "Роз’яснення щодо окремих питань атестації педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти"

 

 Роз’яснення щодо окремих питань атестації педагогічних працівників

закладів  професійно-технічної освіти області

 

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки України можна ознайомитися з роз’ясненнями щодо атестації педагогічних працівників у 2017/2018 навчальному році. Зазначені роз’яснення адресовані керівникам органів управління освітою та закладів освіти. У ньому, зокрема, наголошується на чіткому дотриманні нормативних документів при визначенні за результатами атестації відповідності педпрацівника займаній посаді, присвоєнні кваліфікаційної категорії, педагогічного звання. Крім того, звернуто увагу, що відповідно до п.2 підпункту 2) розділу XV. «Прикінцеві та перехідні положення» в останній чинній редакції від 16.01.2016 р. Закону України «Про вищу освіту», вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра. Таким чином, особам, які здобули вищу освіту на початковому («молодший бакалавр», «молодший спеціаліст») та першому («бакалавр») рівнях вищої освіти, за підсумками  атестації встановлюються тарифні розряди.

Особі, яка має науковий ступінь, при призначенні на посаду педагогічного працівника присвоюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії», якщо на цій посаді передбачено присвоєння кваліфікаційних категорій (із постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 № 1109 «Про затвердження переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників та порядку їх присвоєння»).

 

Щоб правильно, з дотриманням вимог Типового положення про атестацію педагогічних працівників (далі - Типове положення), затвердженого наказом МОН України від 06.10.2010 № 930 (із змінами, внесеними наказами цього ж Міністерства  від 20.12.2011 № 1473 та від 08.08.2013 № 1135), організувати атестацію педагогічних працівників у закладі професійної (професійно-технічної) освіти, пропоную крок за кроком розглянути дії керівництва закладу під час підготовки до атестації та її проведення.

 

 

  1. Створюємо атестаційну комісію І рівня

 

Такі комісії створюються наказом   керівника щороку  до 20 вересня.
У складі комісії: голова, заступник голови, секретар, члени атестаційної комісії. Головою комісії є керівник (заступник керівника). Кількість членів атестаційної комісії не може бути меншою п’яти осіб. Склад атестаційної комісії слід обговорити на спільному засіданні педагогічної ради та первинної профспілкової організації. Зазвичай до атестаційної комісії входять найбільш кваліфіковані та досвідчені педагогічні працівники, які користуються авторитетом серед колег, а також представники профспілкового комітету. Крім них, до  складу такої комісії можуть входити працівники методичних і психологічних служб, представники організацій, об’єднань громадян (за згодою).

 

  2. Складаємо та подаємо до атестаційної комісії І рівня списки осіб, які підлягають черговій атестації

 

До 10 жовтня адміністрації закладу слід скласти та подати до атестаційної комісії списки педпрацівників, які підлягають черговій атестації, із зазначенням строків проходження підвищення кваліфікації (відповідно до п.3.1 Типового положення про атестацію цей обов’язок покладено на керівника закладу). У цей же строк до атестаційної комісії подаються заяви педпрацівників про позачергову атестацію, перенесення строку атестації, та подання керівника або педради про присвоєння педагогу кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження педагогом рівня професійної діяльності. Працівники, включені до списку осіб, які підлягають черговій атестації, можуть подати до атестаційної комісії заяви про присвоєння більш високої кваліфікаційної категорії чи тарифного розряду.

 

Питання про позачергове присвоєння педагогічному працівнику кваліфікаційної категорії може бути порушено керівником або педагогічною радою не раніше ніж через два роки після присвоєння цьому працівнику попередньої кваліфікаційної категорії.

Такий облік можна вести у окремому журналі, до якого заносять дані щодо проходження курсів підвищення кваліфікації, строків чергової атестації, результатів попередніх атестацій тощо.

Перш ніж направляти до атестаційної комісії подання про позачергову атестацію педпрацівника, його слід розглянути на засіданні педагогічної ради. Протокол засідання педради можна додати до подання керівника.

 

До 20 жовтня слід провести перше засідання атестаційної комісії, на якому затвердити списки педагогічних працівників, що атестуються, графік роботи атестаційної комісії, прийняти рішення щодо перенесення строку чергової атестації (рішення про перенесення чергової атестації може прийматися атестаційною комісією і в інші строки).

Працівники, які атестуються, ознайомлюються з графіком проведення атестації під підпис.

 

 3. Вивчаємо професійну діяльність педагогічного працівника у міжатестаційний період

 

Відповідно до затвердженого графіка роботи до 15 березня атестаційна комісія вивчає педагогічну діяльність осіб, які атестуються. Роботу цю слід проводити організовано та без відволікання педагога від виконання професійних обов’язків. Визначати рівень сформованості умінь і навичок педпрацівника, який атестується, атестаційна комісія має виважено та з дотриманням норм службової етики.

 

 При цьому слід врахувати, зокрема:

• дані, отримані під час відвідування навчальних занять та позаурочних заходів педагогічного працівника, який атестується;
• результати зрізів знань;
• результати підсумкового оцінювання знань здобувачів освіти;
• вивчення журналів, обліку навчання зошитів здобувачів освіти;
• ознайомлення з іншою навчальною документацією.

 

Крім того, для оцінювання роботи педпрацівника у міжатестаційний період необхідно врахувати його участь:

• у професійних і творчих конкурсах, олімпіадах та оглядах;
• у роботі творчих професійних  майстерень;
• у методичних об’єднаннях та інших фахових співтовариствах.

 

Якщо педагогічний працівник посів призове місце за результатами участі у певних заходах чи отримав інші відзнаки, це також слід врахувати при оцінюванні його професійної діяльності.

 

  4. Оформлюємо характеристику

 

Пунктом 3.1. Типового положення  визначено,  що  керівник  закладу  до

1 березня подає до атестаційної комісії характеристику діяльності педагогічного працівника у міжатестаційний період. Ця характеристика повинна містити:

•           оцінку виконання педагогічним працівником його посадових обов’язків;
•           відомості про професійну підготовку, творчі та організаторські здібності, ініціативність, компетентність, організованість, морально-психологічні якості педагогічного працівника;
• дані про участь у роботі  методичних  об’єднань;
•           інформацію про виконання педпрацівником рекомендацій, наданих рішенням попередньої атестаційної комісії.

 

Характеристика має бути неупередженою, об’єктивною, містити лише достовірні та перевірені дані. Педагогічний працівник не пізніше ніж за 10 днів до проведення атестації має під підпис ознайомитися з характеристикою. Якщо педпрацівник не згодний зі своєю характеристикою, він може у письмовій формі подати зауваження до неї на розгляд атестаційної комісії.

 

  5. Ухвалюємо рішення за результатами атестації

 

Атестаційна комісія І рівня за результатами атестації має право приймати такі рішення:

• педагогічний працівник відповідає займаній посаді,
•           присвоїти педагогічному працівнику кваліфікаційну категорію «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії»,
•           педагогічний працівник відповідає (не відповідає) раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії»,
• порушити клопотання перед атестаційною комісією ІІІ рівня про:

 -  присвоєння педагогічному працівнику кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії та/або педагогічного звання»,

 - відповідність працівника раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» та/або відповідність працівника раніше присвоєному педагогічному званню,

•           педагогічний працівник відповідає займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією,
• педагогічний працівник не відповідає займаній посаді.

 

У протоколі засідання атестаційної комісії та атестаційному листі записи про рішення,  прийняті комісією, мають точно відповідати формулюванням, визначеним у пункті 3.13 Типового положення. Зокрема, не слід вживати такі формулювання, як «підтвердити кваліфікаційну категорію «спеціаліст ІІ категорії» або «встановити ІІ категорію».

 

В разі ухвалення атестаційною комісією рішення про невідповідність педагогічного працівника займаній посаді керівник закладу професійно-технічної освіти має запропонувати йому роботу на посаді, яка відповідає його кваліфікації. Якщо така посада є і вона вакантна, але працівник не бажає працювати на ній, йому слід відмовитися від неї у письмовій формі. Якщо письмової відмови від працівника немає, про це складається  відповідний акт.

 

У разі, якщо посади, на яку можна перевести працівника, у закладі немає або якщо педпрацівник відмовляється від запропонованої посади, слід видати наказ про розірвання трудового договору на підставі пункту 2 статті 40 Кодексу законів про працю України. При цьому слід неухильно дотримуватися вимог законодавства про працю, які регламентують порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а також пам’ятати про обмеженням при звільненні деяких категорій працівників.

 

Зокрема, при розірванні трудового договору необхідно отримати попередню згоду профспілкового комітету на звільнення працівника. Відповідно до статті 43 КЗпП України звільнити педагогічного працівника можна не пізніше ніж через місяць з дня її отримання. Крім того, слід дотримуватися порядку і строків підготовки та видання наказу про звільнення.

 

Відповідно до роз’яснення, яке міститься у постанові пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9, висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами у справі. Тобто у суді розглядатимуть не лише документи, надані атестаційною комісією навчального закладу, а й документи, надані педагогічним працівником, якого звільнено, зокрема свідчення про необ’єктивне ставлення до нього членів атестаційної комісії та керівництва закладу.

 

Тому атестаційна комісія та адміністрація навчального закладу не повинні допускати навіть найдрібніших порушень при проведенні атестації. Оформлюючи документацію на педагогічного працівника, якого визнано таким, що не відповідає займаній посаді, слід особливу увагу приділити складанню протоколу засідання атестаційної комісії та заповненню атестаційного листа.

 

Слід зазначити, що звільняти педагогічного працівника через його невідповідність посаді потрібно лише у крайньому разі – якщо залишити його на посаді, яку він обіймає, дійсно неможливо, а іншої посади, на якій він міг би працювати, у навчальному закладі немає.

 

Наказ про розірвання трудового договору або переведення педагогічного працівника за його згодою  на іншу посаду у цьому ж ПТНЗ через невідповідність займаній посаді слід видавати лише після розгляду атестаційною комісією ІІІ рівня поданої педагогічним працівником апеляції. Розірвання трудового договору можливе у строк не більше двох місяців з дня атестації.

 

Атестація у разі відсутності педагогічного працівника

 

Незважаючи на те, що у 95% випадків засідання атестаційної комісії І рівня проходять у присутності педагогічних працівників, суперечки з приводу атестації за відсутності педагогів тривають. Відомі випадки, коли прийняті комісією рішення за відсутності працівника було підставою скасування цього рішення судом або атестаційною комісією ІІІ рівня. Тому атестаційна комісія у кожному конкретному випадку має вирішувати, чи атестувати особу, яка не з’явилася на засідання. При цьому членам комісії слід з’ясувати причину неявки, встановити, чи був працівник належно повідомлений про час та місце проведення засідання атестаційної комісії. Якщо педпрацівник не з’явився з поважної причини, атестаційна комісія має право прийняти рішення про проведення атестації без його участі.  Водночас рішення про невідповідність працівника займаній посаді або про його невідповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії атестаційна комісія не може приймати  за відсутності цього педагогічного працівника.   У таких випадках слід перенести засідання комісії на інший день. Якщо педагогічний працівник навмисно не з’являється на засідання атестаційної комісії, вона може прийняти рішення про проведення атестації за відсутності працівника. Це рішення слід аргументувати у протоколі засідання.

 

 

  6. Оформлюємо протокол засідання атестаційної комісії

 

Вимоги до оформлення протоколу визначені пунктом 3.11. Типового положення. Правильно оформлений протокол є документом, що підтверджує правомірність прийнятого рішення у разі його оскарження у комісії ІІІ рівня або у суді. Зокрема, під час судового розгляду справи за скаргою на рішення атестаційної комісії зазвичай вимагають всі атестаційні матеріали на педагогічного працівника, у тому числі й протокол засідання атестаційної комісії. Неправильне оформлення протоколів може бути підставою  скасування рішень атестаційних комісій судом.

 

У протоколі слід вказати дату, час і місце проведення засідання; номер протоколу; порядок денний; прізвища присутніх на засіданні членів атестаційної комісії; прізвище та посаду педагогічного працівника, який атестується.

Крім того, у протоколі викладають:

•           стислий зміст заяв та клопотань членів комісії, педагогічного працівника, який атестується, та інших присутніх на засіданні осіб;
•           встановлені під час засідання обставини і факти, що впливають на прийняття певного рішення;
• дані про результати голосування;
• сутність прийнятого комісією рішення.

 

Протокол підписують усі присутні на засіданні члени атестаційної комісії.

 

Зверніть увагу!

 

У разі, якщо у складі атестаційної комісії, а також у складі педагогічного колективу закладу немає спеціаліста, який міг би професійно оцінити діяльність певного педагогічного працівника (наприклад, практичного психолога або викладача спецдисципліни), або якщо при атестації виникла конфліктна ситуація, наказом керівника закладу слід створити експертну групу. До цієї групи можна залучити кваліфікованих спеціалістів у конкретній галузі. При цьому компетентність експертів має бути підтверджена документами, які засвідчують їх здатність об’єктивно оцінити роботу педагогічного працівника, професійну діяльність якого вони вивчають.

До протоколу можна долучити подані з власної ініціативи педпрацівника матеріали, що підтверджують належне виконання ним професійних обов’язків, а також викладені у письмовій формі зауваження і пропозиції членів комісії щодо прийнятого рішення.

Ведення протоколу покладається на секретаря або спеціально призначену особу зі складу атестаційної комісії.

Оформлювати протокол можна у рукописному вигляді або друкувати його відповідно до записів, зроблених під час засідання комісії. Протоколи можна оформлювати й у книзі протоколів засідань атестаційної комісії. Ця книга повинна бути прошнурована, пронумерована і засвідчена підписом керівника навчального закладу, скріпленим печаткою.

Протоколи у хронологічному порядку підшиваються, скріплюються печаткою закладу і зберігаються разом з атестаційними матеріалами педпрацівників.

 

  7. Підбиваємо підсумки атестації

 

У п’ятиденний строк після ухвалення рішення атестаційною комісією керівник ПТНЗ видає наказ про присвоєння педагогічному працівнику кваліфікаційної категорії (тарифного розряду), педагогічного звання. Наказ у триденний строк потрібно довести до відома педагогічного працівника під підпис та подати до бухгалтерії для нарахування йому відповідної заробітної плати (з дня прийняття відповідного рішення атестаційною комісією).

Записи про присвоєння працівнику кваліфікаційних категорій та педагогічних звань   вносяться до його трудової книжки.

Підбиваючи підсумки, слід проаналізувати дотримання порядку атестації, з’ясувати причини непорозумінь та допущених помилок.

Результати атестації, як правило, обговорюють на засіданні педагогічної ради. Зазвичай під час цього засідання розробляють заходи, спрямовані на усунення недоліків, виявлених в організації роботи атестаційної комісії, а також професійній діяльності педагогічних працівників, які атестувалися.

 

Запитання та відповіді

 

З а п и т а н н я. Чи повинен педагогічний працівник подавати заяву до атестаційної комісії для проходження чергової атестації?

 

В і д п о в і д ь. Ні, не повинен. Відповідно до п. 3.1. Типового положення керівник закладу щорічно до 10 жовтня подає до атестаційної комісії списки педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації. Подавати заяву до атестаційної комісії працівник може у таких випадках:

 

для позачергової атестації з метою підвищення кваліфікаційної категорії (тарифного розряду);

якщо він включений до списку осіб, які підлягають черговій атестації, то має право подати до атестаційної комісії заяву про присвоєння більш високої кваліфікаційної категорії (тарифного розряду);

у разі необхідності перенесення строку атестації.

З а п и т а н н я. Чи зобов’язаний педагогічний працівник подавати на розгляд атестаційної комісії друковані праці, папки з досвідом роботи, мультимедійні презентації тощо?

В і д п о в і д ь. Ні, не зобов’язаний. Типове положення про атестацію не містить вимоги про необхідність підготовки педагогічним працівником друкованих праць, папок з досвідом роботи, мультимедійних презентацій тощо. Педагогічний працівник тільки за власною ініціативою має право на засіданні атестаційної комісії давати усні та письмові пояснення, подавати додаткові матеріали щодо своєї професійної діяльності.

Відповідно до п.5.2. Типового положення необхідність наявності власних методичних розробок, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами або професійними об’єднаннями викладачів професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти передбачено для педагогів, які претендують на присвоєння педагогічного звання «викладач-методист», «вихователь-методист», «практичний психолог-методист», «педагог-організатор-методист», «керівник гуртка-методист».

З а п и т а н н я. Чи зберігається кваліфікаційна категорія за викладачем, який переходить на іншу педагогічну посаду? Якщо так, то на який термін? На яку категорію може претендувати при наступній атестації?

В і д п о в і д ь. Відповідно до п.3.27. Типового положення, за педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного навчального закладу до іншого, а також на інші педагогічні посади у цьому самому закладі, зберігаються присвоєні кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання до наступної атестації.

Під час наступної чергової атестації атестаційна комісія може прийняти рішення про відповідність кваліфікаційній категорії, яку працівник мав за результатами попередньої атестації, про зниження кваліфікаційної категорії або про підвищення кваліфікаційної категорії. Головним критерієм при цьому має бути відповідність працівника вимогам, встановленим Типовим положенням.

З а п и т а н н я. Чи обов’язкове дотримання послідовності у встановленні тарифних розрядів майстрам виробничого навчання, керівникам гуртків?

В і д п о в і д ь. Типове положення не містить вимоги про послідовність у встановленні тарифних розрядів. Відповідно до п.4.11. Типового положення, при встановленні тарифного розряду враховуються освітній рівень працівника, професійна компетентність, педагогічний досвід, результативність та якість роботи, інші дані, які характеризують його професійну діяльність.