МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ «РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
ДО ДИПЛОМНОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ НА ТЕМУ:
«__________________________________________________»
Професія: 4112 «Оператор комп’ютерного набору»
Випускник групи ____________ _______________________
(підпис) (П.І.Б.)
Керівник роботи ____________ _______________________
(підпис) (П.І.Б.)
Консультанти: ____________ _______________________
(підпис) (П.І.Б.)
Допустити до захисту:
Завідуючий відділенням _______________ С. М. Воротинцев
(підпис, дата)
Старобільськ 2017р
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ «РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Завідуючий відділенням
___________ С. М. Воротинцев
«____»__________________2017 р.
ЗАВДАННЯ
НА ДИПЛОМНУ КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ
ВИПУСКНИКА ГРУПИ __________
(прізвище, ім’я, по батькові)
Професія: «Оператор комп’ютерного набору»
Керівник роботи _____________
(підпис)
Завдання прийняв до виконання _____________
(підпис)
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ «РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Завідуючий відділенням
___________ С. М. Воротинцев
«____»__________________2017 р.
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
НА ДИПЛОМНУ КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ
ВИПУСКНИКА ГРУПИ № _________
(прізвище, ім’я, по батькові)
Професія: «Оператор комп’ютерного набору»
№ з/п |
Найменування етапів дипломної кваліфікаційної роботи |
Термін виконання етапів роботи |
Примітка |
1. |
Аналіз завдання |
|
|
2. |
Пошук інформації |
|
|
3. |
Обробка інформації |
|
|
4. |
Оформлення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Випускник _____________ (підпис)
Завдання прийняв до виконання _____________
(підпис)
|
|
РЕФЕРАТ Пояснювальна записка до дипломного проекту: __ с., __ рис., __ табл., __ джерел літератури. Об’єкт дослідження: _________________________________
В першому розділі проаналізована література за темою роботи, наведені основні теоретичні відомості. В другому розділі виконана порівняльна характеристика _______________________________________. В третьому розділі виконані економічні розрахунки вартості об’єкта дослідження. В четвертому розділі проаналізовані норми та вимоги техніки безпеки та охорони праці на робочому місці оператора комп’ютерного набору.
Умови отримання дипломного проекту:
92700, Луганська обл., м. Старобільськ, пл. Гоголя, 1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРНІХ ДЖЕРЕЛ ПО ТЕМІ «ТЕХНОЛОГІЯ НАКЛАДЕННЯ ЗВУКУ НА ЗОБРАЖЕННЯ»
1.2. Засоби мультимедійних технологій
1.3. Кодування й обробка звукової інформації
РОЗДІЛ 2. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ НАКЛАДЕННЯ ЗВУКУ НА ЗОБРАЖЕННЯ В ПРОГРАМІ WINDOWS MOVIE MAKER
2.4. Імпорт файлів мультимедіа
2.7. Використання відеоефектів, відеопереходів і назв
Вступ (не більше 2 сторінок) розкриває сутність проблеми, її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Далі подається загальна характеристика дипломної роботи у такій послідовності:
Актуальність проблеми, яка зумовила вибір теми дослідження (формулюється доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми);
Мета і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети;
Наукова новизна, (коротка анотація нових положень або рішень, запропонованих автором особисто, з обов’язковою вказівкою на відмінність цих положень від вже відомих);
Практичне значення одержаних результатів;
В наш час управління організацією, без застосування інформаційних технологій не те, що не ефективне, але просто неможливе. Сьогодні фірма може не мати свого офісу, але їй просто необхідно мати власний e-mail – адреса. Швидкість ухвалення рішень в сучасному світі грає вирішальне значення, особливо це торкається управлінських рішень. Від того наскільки швидко організація зреагує на зміну в зовнішніх або внутрішніх умовах залежить саме подальше існування цієї організації. Підвищити оперативність, достовірність і повноту інформації дозволяють сучасні інформаційні технології.
Щодня створюється нове програмне рішення в чомусь випереджаюче своїх попередників. Задача керівника стежити за новими технологіями і упроваджувати їх в своїй організації в міру необхідності. Головне в будь-якій справі знати міру і починати використовувати лише ті нововведення, прибуток від яких буде дійсно більше, ніж витрати на їх упровадження.
Економічний ефект від упровадження у виробництво прогресивного устаткування і програмного забезпечення одержують за рахунок зниження собівартості продукції.
Річну економію грошових витрат визначаємо по формулі:
(3.1)
де С1 - вартість одиниці продукції до впровадження прогресивного устаткування, грн.;
С2 - вартість одиниці продукції після впровадження прогресивного устаткування, грн.;
Фпр - річний об'єм валової продукції, т.
При закупівельній ціні Ц грн. рівень рентабельності прогресивного устаткування і програмного забезпечення в % складатиме:
(3.2)
Термін окупності капітальних витрат в літах (витрат на придбання нового прогресивного устаткування) знаходимо по формулі:
(3.3)
де До - капітальні витрати на придбання нового устаткування, грн.
Впровадження нового прогресивного устаткування і програмного забезпечення, а відповідно і нової технології, виявиться для підприємства економічно ефективним, якщо це приведе до зростання продуктивності праці.
Витрати праці на виробництво одиниці продукції визначаємо по формулі:
(3.4)
де Тпр - сумарні витрати праці на виробництво продукції харчових виробництв, грн.
Коефіцієнт зростання продуктивності праці при упровадженні прогресивного устаткування визначаємо по формулі:
(3.5)
lпрф - фактичні витрати праці на виробництво одиниці продукції, грн./т (Беремо з річного звіту підприємства по упровадженню нового прогресивного устаткування і програмного забезпечення).
Таким чином, Кпр = 42400/41200 = 1,03 або 3%.
Однією із характерних особливостей сучасного розвитку суспільства є зростання сфер діяльності людини, в яких використовуються інформаційні технології. Широке розповсюдження отримали персональні комп'ютери. Однак їх використання загострило проблеми збереження власного та суспільного здоров'я, вимагає удосконалення існуючих та розробки нових підходів до організації робочих місць, проведення профілактичних заходів для запобігання розвитку негативних наслідків впливу ПК на здоров'я користувачів.
Розміри приміщення повинні відповідати кількості працюючих в ньому людей. Згідно існуючим "Санітарним нормам проектування підприємств" (СH-245-71) об'єм виробничого приміщення на одного працюючого повинен складати не менше 15 кубічних метрів, а площа - 4.5 квадратних метрів. Для успішної роботи дуже важливо правильно спланувати робоче місце, яке повинне задовольняти вимогам зручності виконання робіт, економії енергії і часу користувача, раціонального використовування площ і об'ємів, дотримання правил техніки безпеки. При плануванні робочого місця необхідно враховувати зручність розташування дисплеїв, принтерів, системного блоку, клавіатури, робочого столу користувача, а також зони досяжності рук оператора. Ці зони встановлені на підставі антропометричних даних людського тіла і приводяться у відповідних довідниках. Умови експлуатації обчислювальної техніки також накладають ряд умов на параметри мікроклімату, оскільки перегрів апаратури може привести до виходу її з ладу а дуже низька температура приводить до проблем при запуску вінчестерів і помилкам читання на гнучких дисках.
Важливо, щоб робоче місце було добре освітлене. Краще всього якщо світло падає зліва. Необхідно також передбачити штучне освітлення, наприклад, у вигляді люмінесцентних ламп. У будь-якому випадку, пряме світло не повинне потрапляти на екран монітора, що дуже сильно знижує контрастність (при цьому зображення практично не видно - його закриває освітлена поверхня екрану). Крім того, шкідливими є різкі перепади освітленості - коли екран стоїть в тіні, а за спиною оператора знаходиться вікно або яскраво освітлена стіна - в цьому випадку екран перетворюється на дзеркало, на якому видно все, що відбувається за спиною оператора, але не видно те, що відбувається на самому екрані. При цьому набагато швидшає стомлюваність очей, хоча, на відміну від першого випадку і можна абияк працювати.
Для боротьби зі шкодою подібного роду застосовуються захисні екрани, які непогано працюють, коли потрібно підвищити контрастність, але, на жаль, більшість з них дає сильніші відблиски, ніж сам екран. Рекомендується після кожних двох годин роботи за дисплеєм робити п'ятнадцятихвилинну перерву, а після чотиригодинної - годинний. Цей режим дозволить уникнути перевтоми.
Роботи, виконувані в приміщенні відділу, відносяться до категорії легких робіт, оскільки в даному приміщенні виконуються операторські роботи. Це приміщення по теплозбиткам відноситься до приміщень з незначними надлишками тепла, оскільки сучасні ПЕВМ, виконані за технологією “SL Enhanced” практично не вироблять тепла, крім того, мають вбудовані системи вентиляції. Згодне ГОСТ 12.1.005-88 “Повітря робочої зони. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги” встановлені наступні норми для приміщень ОЦ:
температура:
1) зимовий період: 20-22 °С;
2) літній період: 20-25 °С;
відносна вогкість: 50-60%;
швидкість руху повітря:
1) зимовий період: не більш 0.2 м/с;
2) літній період: не більш 0.5 м/с.
Освітлення в приміщенні природне бічне і штучне загальне. Нормування природного і штучного освітлення здійснюється СНіП II-4-79 “Природне і штучне освітлення” залежно від характеру зорової роботи. Якнайменший розмір об'єкту розрізнення з яким може працювати бухгалтер при експлуатації системи складає 0,3 - 0,5 мм (розмір крапки, друкованої на папері), що дозволяє віднести даний вид роботи з III-му розряду згідно СНіП II-4-79.
У відділі зі встановленою обчислювальною технікою і електронними пристроями основним джерелом шуму є вентилятори охолоджування блоків апаратури. Джерела живлення виконані в імпульсному варіанті з високочастотними трансформаторами. Шум вентиляторів є середньочастотним тональним і не перевищує 42 ДБ для машин класу IBM PC встановлених в приміщенні відділу, що відповідає нормі згідно СНіП II-12-77 “Захист від шуму. Норма проектування” (див. таблицю 4.1).
Рівень звукового тиску, ДБ, в октавних смугах з середньогеометричними частотами, Гц. |
Рівень звуку, Дб. |
|||||||
63 |
125 |
250 |
500 |
1000 |
2000 |
4000 |
8000 |
50 |
71 |
61 |
54 |
49 |
45 |
42 |
40 |
38 |
«Таблиця 4.1 Допустимі рівні звукового тиску, дб, на робочих місцях ОЦ»
Необхідно дотримувати заходи пожежної профілактики, керуючись при цьому СНіП 2.01.02-85 "Протипожежні норми", в яких висловлені основні вимоги до вогнестійкості будівель і споруд.
Роботи виробляються обслуговуючим персоналом на ПЕВМ і пристроях зв'язаних з ними, які підключаються в мережу з напругою 220 В і частотою 50 Гц (по ССВТ ГОСТ 12.1.038-82 - небезпечні параметри). Згідно ПУЕ приміщення відноситься до 2-й категорії "Приміщення з підвищеною небезпекою", оскільки існує можливість торкання корпусів апаратури і батарей центрального опалювання. У приміщенні відсутні відкриті струмоведучі частини з напругою більше 12 В (послідовний інтерфейс RC-232C). Ураження електричним струмом можлива тільки у разі несправності апаратури і живлячих кабелів.
1. Бурдюкова Е.В., Косырев П.П. Создание фильмов средствами Microsoft Movie Maker. Хабаровск: ХХ ИППК ПК, 2007.42 с.
2. Гвоздева, В.А. Информатика, автоматизированные информационные технологии и системы. М.: Форум, 2011. - 544 с. - ISBN: 978-5-8199-0449-7.
3. Данилова О., Монако В., Монако Д. Мультимедіа власноруч: текст, графіка, аудіо, анімація, відео. – К.: Вид.дім «Шкільний світ»: Вид. Л.Галіцина, 2006. – 120 с.
4. Журин А.А.: Самый современный самоучитель работы на компьютере – М.:АСТ: Аквариум БУК, 2006. – 607с.
5. Краснянский М.Н., Радченко И.М. Основы педагогического дизайна и создания мультимедийных обучающих аудио/видео материалов. Учебно-методическое пособие. Тамбов 2006 г.
6. Леонтьев Виталий: Мультимедиа: фото, видео и звук на компьютере. – М.: ОлмаМедиаГрупп, 2009. – 379 с.
7. Резник Ю.А.: Графика, звук, видео на ПК. Популярний самоучитель. – СПб.: Наука и техника, 2003. – 320с.
8. Смирнов Д. В., Логутенко О. И. Аппаратные средства мультимедиа Аудиосистема РС. – СПб.: БХВ. 2007. – 384 с.
9. Харвей Г.: Windows Movie Maker и многое другое M.-СПб.-Киев., «Диалектика», 2007.
10. Чепмен Найджел, Чепмен Дженни. Цифровые технологии мультимедиа. – М.: Диалектика, 2007. – 624 с.
11. Справочный материал программы Windows Movie Maker [Электронный ресурс] http://windows.microsoft.com/ru-RU/windows-vista/Getting-started-with-Windows-Movie-Maker.
12. http://goldenrose.narod.ru/full/rosental/glava15/index.htm.
13. http://elbook.elisdn.ru/pages/lesson_03/page_01.html.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ «РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»
ВІДГУК
НА ДИПЛОМНУ КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ
ВИПУСКНИКА ГРУПИ №______
____________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
Професія: «Оператор комп’ютерного набору»
Керівник роботи __________ ____________
(підпис) (П.І.Б.)
«___»________________201___р.
РЕЦЕНЗІЯ
на дипломну роботу (проект) учня/учениці групи__________________________
___________________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
Спеціальність ______________________________________________________
(номер, назва)
___________________________________________________________________
Структура дипломної роботи (проекту):
Рецензент __________________________________________________________
(прізвище, ініціали, посада, місце роботи)
«___»__________201 р. __________
(підпис)
1