Департамент освіти і науки

Дніпропетровської облдержадміністрації 

Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

КЗО «Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр «Сузір’я» ДОР»

Погоджено                                                         Затверджено         

з методичною радою центру                      на засіданні педагогічної ради «___» грудня 2017р.                                                 «____» грудня 2017р. протокол № ______                                                   протокол № ______

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації та змісту

 індивідуально-групових корекційно-

розвиткових занять з ритміки в класах  для дітей з порушеннями слуху

                                                                  учитель ритміки

                                                                  П’ятничко Світлана Василівна 

м. Кривий Ріг

2018 рік 

          Система     навчально-корекційної     роботи    з     учнями,     що     мають

порушення слуху забезпечує їх право на здобуття якісної освіти, всебічний розвиток, що сприяє соціальній адаптації нечуючих дітей. Одним із основних завдань цієї роботи є надання комплексних реабілітаційних послуг шляхом створення системи корекційно-розвиткових занять, передбачених інваріантною частиною Типового навчального плану спеціального загальноосвітнього закладу для дітей з порушеннями слуху, які сприяють розвитку слухового сприймання та формуванню вимови та мовлення нечуючих учнів; забезпечують корекцію пізнавальної діяльності; формую навички просторового орієнтування; сприяють формуванню компенсаційних засобів, діяльності; фізичному розвитку; забезпечують практичне використання знань, умінь і навичок (предметно-практична діяльність).

 Основні напрямки корекційно-розвиткової роботи з нечуючими учнями: розвиток слухового сприймання, розвиток слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення, формування вимови; музично-ритмічні заняття; психосоціальний розвиток, що забезпечується засобами усної та жестової мови.

 Корекційно-розвиткова робота передбачає вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів і потребує впровадження особистісно орієнтованих програм навчання та реабілітації за індивідуальними та диференційованим підходом.

 Зміст корекційно-розвиткових занять реалізується через  навчальні предмети і курси, серед яких для дітей з порушенням слуху – ритміка.  Спеціальні корекційно-розвиткові заняття з ритміки мають особливе значення у системі реабілітаційного процесу і передбачають індивідуальногрупову їх проведення на основі диференційованого підходу.  Комплектування диференційованих груп для музично-ритмічних занять здійснюється після визначення рівня психологічного розвитку кожної дитини, загального медичного стану, рівня розвитку пізнавальних процесів, індивідуальних психофізичних особливостей та стану залишкової слухової функції, визначеної на основі аудіометричних даних.

 Групи для занять з ритміки комплектуються на основі визначеного змісту програм корекції вад розвитку, індивідуальних планів корекційної роботи, які складаються відповідними спеціалістами реабілітаційного відділення  навчально-реабілітаційного центру за участі лікаря, психологомедико-педагогічної комісії центру, соціального педагога з урахуванням індивідуальної програми  реабілітації дитини з інвалідністю.

 Приклад комплектування груп для занять з ритміки в 1-4 класах для  глухих дітей. 

Приклад

 Після комплектування груп, вчитель ритміки разом із заступником директора з навчально-корекційної роботи складає розклад індивідуальних та групових занять з ритміки, який є складовою загальношкільного розкладу корекційно-розвиткових занять. Такий розклад складається на кожного учня з вказанням  форми проведення заняття (індивідуальна чи групова), часу проведення, кількості хвилин, днів тижня, у які проводяться заняття.

Приклад розкладу корекційно-розвиткових занять з ритміки у 2 класі.

Приклад загальношкільного розкладу корекційно-розвиткових занять (2 клас)

 На підставі навчальної програми з ритміки для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з порушеннями слуху вчитель ритміки у вересні місяці складає календарно-тематичний план роботи на І семестр поточного навчального року, а січні місяці – на ІІ семестр, зміст роботи якого повинен реалізувати основні вимоги до учнів, передбачені програмою.

           Вчитель конкретно  визначає їх для учнів кожного класу.

          До прикладу:

          Учні повинні знати:

-    правила поведінки під час занять;

-    основні правила артикуляції і дикції;

-    складові мовленнєвого дихання;

-    основні форми ввічливого звертання;

-    обсяг теоретичного матеріалу, опанованого за корекційнореабілітаційний період;

-    про роль музики в житті людини, в особистому житті кожного учня зокрема;

-    назви музичних творів, що прослуховувалися та їх авторів;

-    назви танцювальних рухів;

-    що настрій, характер персонажів музичних творів можна передавати рухами, за допомогою пантоміми;

-    жанри музичних творів;

-    назви танців та їх основні елементи.

          Учні повинні вміти:

-    практично використовувати теоретичні знання, сприймати і відповідно реагувати на вивчені засоби виразності в різних видах музично-естетичної діяльності;

-    елементарно аналізувати,  оцінювати, порівнювати музичні твори за характером і  засобами музичної виразності;

-    правильно, виразно, ритмічно і вільно виконувати прості і складні танцювальні композиції;

-    імпровізувати танцювальні рухи під музику;

-    виконувати дихальні вправи у заданому темпі і ритмі;

-    виконувати голосові вправи;

-    відтворювати різними  засобами алгоритми ритмічних малюнків в різних темпах та динаміці;

-    посилювати та зменшувати звучання музичних та шумових інструментів;

-    грати в ансамблі (в оркестрі) під акомпанемент на відповідних інструментах;

-    координувати слух і голос;

-    сприймати на слух, розуміти, запам’ятовувати зміст текстів;

-    визначати тему музичного твору; 

-    виконувати рухи з одночасним мовленнєвим супроводом в тому числі і мелодекламування;

-    відтворювати мовний та музичний матеріал у заданому темпі;

-    виражати емоції за допомогою міміки обличчя та рухів, в тому  числі і жестових. 

          Учні повинні розуміти:

-    емоційний зміст музики;

-    прості та складні інструкції педагога;

-    зміст ігор, вправ;

-    провідну роль музики;

-    динамічні та емоційні відтінки;

-    навчальну термінологію;

-    умовні сигнали своєчасного початку та закінчення гри;

-    необхідні виконання музично-ритмічних вправ;

-    необхідність свідомого керування диханням;

-    важливість на необхідність музично-ритмічних занять.

Зважаючи на те, що нова українська школа відповідно до Закону України «Про освіту», прийнятого 05.09.2017р. №2145-VІІІ повинна перейти до розвитку у дітей ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності і має давати учням не лише знання, а формувати, розвивати вміння читати з розумінням, висловлювати свою думку, критично мислити, здатність логічно обґрунтовувати свою позицію, розвивати творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики і приймати рішення, вирішувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими, календарно-тематичне планування занять з ритміки, як і кожного навчального предмету, доцільно здійснювати комплексно. Це означає, що всі педагоги, в тому числі і вихователі, що працюють в конкретному класі,  повинні бути обізнані з програмовими вимогами кожного предмету, мовленнєвим матеріалом, над яким буде працювати вчитель кожного навчального предмету, що дасть можливість закріплювати у дітей знання та вміння, отримані на кожному уроці чи занятті протягом всього дня: на інших уроках, заняттях, у виховному процесі. Досягти цього можливо лише за умови забезпечення спільного комплексного планування навчально-виховної та корекційної роботи в кожному класі.

В календарному плані роботи доцільно передбачати загальну кількість музично-ритмічних занять (індивідуальних і групових), зміст роботи, музичний та мовленнєвий  матеріал, корекційно-розвивальну лінію кожного заняття. 

Рекомендована схема 

календарного планування музично-ритмічних занять

Діяльність усіх спеціальних навчальних закладів для дітей з  особливими освітніми потребами, у тому числі й НРЦ, організовується відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкілінтернатів) для дітей, які потребують  корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я від  20.02.2013 № 144. Відповідно до пункту 9.8.  цього документу у спеціальних навчальних закладах та навчально-реабілітаційних центрах кількість навчальних годин (сумарно інваріативна частина, варіативна) повинні становити не більше встановленої кількості годин на тиждень: у 1-му класі – 20 годин, 2-ому – 21 година, 3-4му – 22 години, 5-му – 25 годин, 6-му – 28 годин, 7-му – 30 годин, 8-12-му – 32 години. Це означає, що всі корекційно-розвиткові заняття, в тому числі і заняття з ритміки (як індивідуальні, так групові) проводяться виключно після уроків і відповідно до  наказу МОЗ України від 20.02.2013р. №144 повинні закінчуватись в 1-4-х класах до 18 години, в 5-10(12)-х класах – до 19 години.

Оптимальна тривалість корекційно-розвиткового заняття з ритміки в 1-4 класах становить 30 хв, в 5-10(12) класах – 40 хв. Індивідуальне заняття – 15-20 хвилин.  

Метою корекційно-розвиткових занять з ритміки є всебічний і гармонійний розвиток дітей із  порушеннями слуху, позитивний вплив  на їх психофізичний розвиток     за       допомогою засобів        музично-ритмічної діяльності.

Змістом корекційно-розвиткового курсу з ритміки є реалізація основних завдань: розвиток слухового сприймання; пам’яті, уваги; формування правильної постави, ходи, скоординованості, точності рухів; розвиток загальної та  дрібної моторики; загальне зміцнення організму (опорно-рухової, дихальної, серцево-судинної, травневої систем організму); формування просторових уявлень, плавності, гнучкості, виразності рухів; розвиток творчих здібностей, художньо-образного мислення; ознайомлення з теорією музики, поняттям ритм,  жанр музики, з елементами культури нашої країни і  світу (через елементи танців, музику тощо); формування естетичного смаку, позитивної самооцінки;сприяння усвідомленню своєї індивідуальності, підвищення рівня самоконтролю, створення умов для самовираження; позитивний вплив на психологічний стан учня: покращення емоційного стану, формування дружньої атмосфери у класі, створення колективного духу тощо. 

Основними складовими занять з ритміки є виконання музичноритмічних вправ, прослуховування і сприймання музики, виконання пісень та вокальних вправ, в тому числі і в жестовому використанні, гра на музичних та шумових інструментах, інсценування музичних образів, творів, корекційно-розвиткові вправи щодо формування виразності мовлення та розвитку слухового сприймання. 

До музично-ритмічного заняття висуваються вимоги, аналогічні вимогам до будь-якого фронтального чи групового заняття в класі для дітей з порушеннями слуху. Це відноситься до організації заняття, його структури, до загального та мовленнєвого розвитку дітей.  Особливе значення надається реалізації диференційованого підходу до учнів в залежності від стану їх  слухової функції, можливостей сприйняття на слух мови і основних музичних структур, стану вимови, загального і мовного розвитку, а  також рухових здібностей та  інших індивідуальних особливостей.

На музично-ритмічних заняттях велика увага приділяється розвитку уяви і творчості учнів. Цьому сприяють художні форми діяльності, постійне спонукання учнів до творчості, імпровізації, ініціативі. Творчі засади у дітей з  порушеннями слуху проявляються по-різному: в прагненні дізнатись про щось нове про музику, в самостійному виборі танцювальних рухів під музику, складання композицій із уже знайомих рухів, імпровізації ритмічного акомпонемента на елементарних музичних інструментах, визначенні виразних засобів для виконання пісні тощо.

   Важливе значення має навчання нечуючих дітей слуханню музики, виконанню пісень, гри на різних інструментах. На заняттях у дітей розвиваються вміння вслуховуватись у звучання музики, сприймати на слух музику різного характеру і жанрів, формується музична пам’ять. В учнів розвивається уявлення про значення музики в житті людей. В процесі навчання інтонування мелодії пісень, роботи над вокальними вправами у дітей відпрацьовуються мелодійне звучання голосу, уміння моделювати його, що позитивно впливає на вимовну сторону мови нечуючих.

В процесі музично-ритмічних занять збагачуються уявлення дітей про звуковий світ, розвивається сприйняття різноманітної акустичної інформації – мови, немовних звуків, музики. Важливе завдання цих занять – удосконалення вимови учнів.  У дітей закріплюються і удосконалюються навички відтворення звукової і ритміко-інтонаційної сторони мови, розвивається мовне дихання, а також нормальне звучання голосу з необхідними висотними і динамічними модуляціями. Робота над вимовою на музично-ритмічних заняттях включає закріплення навичок вимови із застосуванням фонетичної ритміки, яка органічно входить в  роботу по формуванню вимови і  грає суттєву роль як в корекції мови нечуючих, так і в розвитку у них природних рухів. 

Фонетична ритміка – це система рухових вправ, у яких різноманітні рухи тулуба, голови, рук, ніг) поєднується з вимовою повного мовленнєвого матеріалу: фраз, слів, складів, звуків. 

В науковій літературі доведений філогенетичний зв’язок між розвитком рухів і формуванням вимови. Сукупність рухів тіла і мовленнєвих органів сприяє зняттю напруги і монотонності мови,  які властиві дітям з порушеннями слуху. Розкутість і невимушеність, набуті дітьми під час виконання ритмічних рухів тілом, позитивно впливають і на рухові властивості мовленнєвих органів. 

Цілі, які визначають основні напрямки занять з використанням фонетичної ритміки, полягають в тому щоб з’єднати роботу мовнорухового і слухового аналізаторів з розвитком загальної моторики; сприяти формуванню у нечуючих дітей природної мови з вираженою інтонаційною і ритмічною стороною в процесі переходу загальної моторики до мовнорухової; розвивати слухове сприймання учнів і використовувати його в ході формування і корекції навичок вимови.

Спеціальні вправи з використанням фонетичної ритміки, вмістом яких є рухи і усна мова, спрямовані на нормалізацію мовного дихання і зв’язаного з ним злитністю мови; формування уміння змінювати силу і висоту голосу, зберігати нормальний тембр без грубих відхилень від норми; правильне відтворення звуків і їх з’єднань ізольовано, в складах, в словосполученнях, словах, фразах; відтворення мовного матеріалу у  заданому темпі; сприйняття, розрізнення і відтворення різних ритмів; уміння висловлювати свої емоції різноманітними інтонаційними засобами. 

Розвитку слухового сприймання, формуванню ритмічних навичок, вдосконаленню вимови і збагаченню словникового запасу нечуючих учнів сприяє розучування пісень. Слід вчити дітей сприймати на слух зміну мелодії, сили і тривалості звучання, музичні паузи. Навчання інтонування мелодії, відтворення різних нот під час вокальних вправ сприяє виробленню гучного голосу, умінню модолювать його, що позитивно впливає на вимовну сторону усної мови нечуючої дитини. При відборі пісень для роботи на музично-ритмічних заняттях варто враховувати їх зміст, лексичну і вимовну доступність тексту, музичний діапазон, довжину фраз. Серед дітей з порушеннями слуху є діти, які можуть навчитися проспівувати мелодію пісні, хоча в основному вони відтворюють лише її ритм і теми. Діти навчаються емоційній, розбірливій та виразній декламації під акомпанемент вчителя, точному відтворенню ритмічного рисунка мелодії, її темпу, динамічних відтінків, характеру звуковедення. репертуар підбирається різноманітний – народні сучасні пісні, частівки, примовки тощо.

Особливого значення набуває такий вид роботи як, заняття з мелодекламування, які можуть проводитись і в індивідуальній формі, так і в груповій і які проводяться не лише на музично-ритмічних заняттях, а й на групових заняттях в слуховому кабінеті, на індивідуальних заняттях з розвитку слухового сприймання та формування мовлення. За результатами такої роботи може створюватись шкільний хор з мелодекламування. 

Залучення дітей з порушеннями слуху до музики здійснюється також у формі навчання гри на дитячих музичних інструментах, а в деяких випадках і на професійних. Ця робота сприяє розвитку ритмічного, динамічного, тембрового, звуковисотного слуху, навичок емоційного сприйняття музики, розвиває почуття ритму в  цілому, є активним засобом закріплення музичних навичок.  Діти оволодівають технікою гри на металофоні, ксилофоні, піаніно, бубоні, барабані, гармошці, дерев’яних ложках, маракасах, дзвониках, трикутниках тощо, учаться грати в ансамблі.

При цьому вчитель виконує ведучу партію на фортепіано.

Важливими є і вимоги до педагога, який веде музично-ритмічні заняття і який повинен уміти сам правильно і красиво виконувати різноманітні рухи тіла, рук, ніг, голови:

-    ритмічно і красиво рухати як під музику, так і без неї;

-    уміти поєднувати систему рухів з музикою в різноманітному темпі;

-    бачити і уміти виправляти характер рухів учнів;

-    прагнути до максимальної природності і розкутості рухів, як своїх особистих, так і учнів;

-    чути дефекти вимови учнів та вміти їх виправляти;

-    користуватись голосом нормальної висоти і сили як в інструкціях, так і при передачі мовленнєвого матеріалу.

У всіх випадках мова вчителя повинна бути взірцем для наслідування, бути фонетично правильно оформленою, мати емоційну окраску.

Музично-ритмічні заняття потрібно проводити у спеціально обладнаному кабінеті. У нашому випадку – це кабінет корекційної музично-ритмічної реабілітації, який оснащений індукційною петльовою звукопередавальною та звукопідсилювальною системою з петличним радіомікрофоном; світломузичним обладнанням (для розвитку сенсорних навичок); корекційним слуховим тренажером з програмним забезпеченням «Світ звуків» та «Видима мова»; дзеркальною стіною (для сприймання образів, рухів, розвитку правильно постави, формування просторового орієнтування синхронного відтворення мовленнєвого матеріалу та рухів);великою кількістю дитячих музичних та шумових інструментів (синтезатори, клавіші, дзвоники трубчасті, дзвіночки, маракаси, бонги, барабани, брязкальця, трещітки, трикутники, клавіші, металофони, гуїри, віброслеби, баян, гуслі, бандура, цимбали); сучасним музичним центром з дисковою системою та наявністю флешнакопичувача; двома магнітними дошками (для групового та індивідуального сприймання матеріалу дітьми); плазмовим настінним телевізором (для відтворення навчального, презентаційного, музичного, творчого матеріалу через підключення до комп’ютера); мережею «Інтернет» (для швидкого знаходження матеріалу, який необхідний за програмовими вимогами для проведення корекційнорозвиткових занять музично-ритмічної реабілітації); обладнанням для виконання корекційних, танцювальних, музично-ритмічних вправ та рухливих ігор (палиці, скакалки, обручі, кеглі, прапорці, надувні м’ячі, масажні м’ячики); великою кількістю дидактичного, наочного та роздаткового матеріалу, який відповідає сучасним та естетичним нормам. 

Завершуючи описання рекомендацій щодо організації та змісту індивідуально-групових корекційно-розвиткових занять з ритміки з нечуючими дітьми, варто відзначити, що вони повинні бути спрямовані не лише на формування в учнів спеціальних навичок й прийняття музики, музично-ритмічних рухів, гри на елементарних музичних інструментах, мелодекламування, але й на розвиток таких якостей особистості як уявлення, образне мислення, емоційна чуйність, пізнавальні і творчі можливості. В процесі такого навчання створюються благоприємні умови для розвитку словесної мови, грамотної емоційної жестової мови, вдосконалення вимови, розвитку слухового сприймання дітей з порушеннями слуху.