МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо планування виховної роботи в академічній групі

Міністерство освіти і науки України

Скадовський технікум ДВНЗ «ХДАУ»

Номінація : інноватика в організації  виховної роботи

Виконала :

 Рубін Роза Іллівна

                                                                    2017 рік

Укладач: Рубін Р.І.– викладач І категорії Скадовського технікуму ДВНЗ ХДАУ.

Рецензент: Вовкобой Л.З. – заступник  директораз навчальної роботи  Скадовського технікуму ДВНЗ ХДАУ, відмінник освіти України, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист.

Рубін Р.І. Методичні рекомендації щодо планування виховної роботи в академічній групі

Рекомендовано:кураторам академічних груп,вихователям  гуртожитку вищих навчальних закладів

Навчально-методичний посібник – с.Антонівка: Скадовський технікум ДВНЗ ХДАУ, с.34

Анотація

У методичній розробці розглянуто теоретичні та практичні аспекти системи виховної роботи куратора академічної групи . Проаналізовано та узагальнено використання інноваційних форм та методів  виховання студентської молоді. Безсумнівно, основне завдання навчального закладу  – це навчання, але незаперечною є думка про те, що основна місія технікуму  полягає в тому, щоб навчити людину-спеціаліста повноцінно жити не тільки в просторі обраної професії, а й у великому, багатовимірному, соціокультурному просторі держави, Європи, Світу.

Методична розробка розрахована на кураторів академічних груп, вихователів гуртожитку вищих навчальних закладів. Вона буде корисною всім, кого цікавлять проблеми виховної роботи у вищих навчальних закладах.

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………… 4

Роль куратора академічної групи  у виховному процесі………………. 5

Технології виховання …………………………………………………… 8

Форми виховної роботи …………………………………………………14

Ділова гра «Планування роботи куратора академічної групи»………20

Використані джерела……………………………………………………. 34

                                                              Вступ

               Соціальна ситуація в Україні вимагає нових сучасних підходів до проблем формування особистості у всіх сферах суспільного життя й, зокрема, освітній галузі. Розвиток нашої держави у загальному контексті європейської інтеграції зорієнтований на фундаментальні цінності загальносвітової культури. Перед вищими навчальними закладами поставлено завдання «здійснювати підготовку національної інтелігенції, сприяти оновленню і збагаченню інтелектуального генофонду нації, вихованню її духовної еліти, примножувати культурний потенціал, який забезпечить високу ефективність діяльності майбутніх спеціалістів», формування «людини-творця на основі самоосвіти, саморозвитку, самовиховання, самовдосконалення, моральної самозавершеності»

               Організація виховної роботи у вищому навчальному закладі віддзеркалює новітні технології виховання студентства, роль та функції куратора академічної групи в управлінні системою позааудиторної виховної роботи, що становить аналіз і прогнозування, планування та організацію, контроль і координацію, оцінку та корегування. Саме у процесі виховання студентів має бути реалізована мета та основні принципи національно-патріотичного виховання, що передбачає, з одного боку, поглиблений аналіз соціально-психологічної природи виховання як особистісно-комунікативного, особистісно-орієнтованого процесу, з іншого - розглядає організацію виховної роботи зі студентами крізь призму історично зумовлених соціальних функцій вищої школи та її цільового призначення.

Роль куратора академічної групи

Реалізація виховної роботи у студентських групах здійснюється через інститут кураторів. Це управлінська ланка, яка взаємодіє з іншими у системі поза аудиторної виховної роботи і забезпечує її організацію на рівні студентської академічної групи. Саме куратори можуть стати ефективними посередниками між суб'єктами освітнього – виховного процесу.

Застосовуючи в своїй роботі нові технології виховання, куратори можуть суттєво вплинути на формування єдиної корпоративної культури навчального закладу, забезпечити психологічні та організаційно-педагогічні умови для створення в університеті комфортного середовища, як ключового компонента соціальної ситуації розвитку особистості. Поєднуючи в своїй роботі викладацькі та виховні функції, куратор має можливість реально здійснити цілісний освітній процес, створивши систему тих специфічних взаємокомунікацій , що становлять собою соціальну ситуацію гармонійного професійно-особистісного розвитку майбутніх фахівців.

Куратор – це наставник і організатор, вихователь і консультант для студентів групи. Він повинен спрямовувати виховну роботу групи, розвивати у студентів активність, самостійність, ініціативу, почуття відповідальності та зацікавленості в навчанні. Виховна робота повинна бути організована диференційно , враховуючи особливості різних категорій студентів, їх життя та побуту, поєднання масових, групових, індивідуальних форм та засобів виховання.

Куратор повинен стежити та аналізувати ефективність виховної роботи, розвиток творчої ініціативи студентів, самоврядування; вести індивідуальну роботу зі студентами; виявляти  нахили і здібності студентів і сприяти їх участі в роботі наукових  та творчих гуртків, культурних товариств, клубів за інтересами, спортивних секцій, в художній самодіяльності; тримати в полі зору успішність студентів, встановлювати контакти з відповідними кафедрами з метою створення належних умов для навчання, надання їм необхідної допомоги, здійснення заходів для роботи з обдарованими студентами; висловлювати свої рекомендації студентській групі щодо проведення кураторських годин, сприяти залученню студентів до факультетських та загальноуніверситетських заходів; піклуватися про житлово-побутові умови студентів, їх культурний відпочинок, брати участь у розподілі місць у гуртожитку, періодично відвідувати його; вносити пропозиції щодо відзначення і заохочення кращих студентів; нести відповідальність за свою роботу перед деканатом і кафедрою.

Серед основних форм виховної роботи кураторів є кураторські години, які можуть проводитися у вигляді бесід, "круглих столів", дискусійних клубів, інших заходів виховного впливу в студентських аудиторіях і гуртожитках (із залученням фахівців різного профілю); культпоходів історичними місцями рідного краю, до музеїв, картинних галерей, на виставки, до театрів; індивідуальна виховна робота зі студентами з урахуванням їх індивідуальних особливостей.

Більш складною і відповідальною є робота куратора на першому курсі. Школяр у минулому, входить до нової, незвичної атмосфери, з іншими проблемами та іншою орієнтацією навчального процесу. Процес адаптації його до нових умов – складний процес, і завдання куратора полягає в тому, щоб допомогти першокурснику пройти  період адаптації без невиправданих затрат.

Основна увага на першому курсі повинна спрямовуватися на вивчення особистості студента, виявлення активу та вдосконалення його роботи, формування згуртованого колективу групи, засвоєння студентами особливостей навчальної діяльності та правил гуртожитку, прищеплення навичок самостійної роботи, роз’яснення важливої ролі вивчення суспільних дисциплін, педагогіки та психології, а також спеціальних предметів у підготовці майбутнього спеціаліста.

      Куратору треба звернути увагу на формування зацікавленості студентів до суспільно-політичної діяльності, заохочувати їх до виконання окремих громадських доручень.

    На другому курсі важливе місце займає виховання любові до обраної професії, вдосконалення навичок та вмінь із самостійного оволодіння знаннями, активна участь у громадській роботі, теоретичних конференціях, роботі у науковому студентському товаристві, різноманітні форми корисної праці, поширення естетичного кругозору, розвиток у студентів почуття гуманності та колективізму, мобілізація резервів із метою вдосконалення роботи в усіх напрямках навчально-виховних завдань.

       На третьому курсі необхідно розвивати навички дій, практикувати індивідуалізацію навчання та розвиток самостійних знань студента; проводити роз’яснення щодо сучасної методики наукового пізнання, ведення наукової роботи, надавати можливість для активної участі в науковій роботі кафедри, розвивати професійні інтереси та здібності студента; організовувати шефську допомогу першокурсникам; продовжувати виховання в кожного студента свідомого ставлення до питань навчальної, трудової, суспільно-корисної та інших видів діяльності.

       На четвертому курсі студенти повинні оволодівати науковою методологією, закріплювати знання, які отримали з практики навчання й виховання виробляти, стійкий інтерес до суспільно-політичної та спеціальної інформації, брати активну участь у науково-дослідницькій роботі,необхідно також знайомити студентів із сучасними досягненнями в галузі науки.

      Результатом виховної діяльності куратора має бути достатній рівень вихованості студентів. Під вихованістю в педагогічному розумінні мають на увазі комплексну властивість особистості, яка характеризується наявністю і рівнем сформованості у неї суспільно - значущих якостей.

     Куратор студентської групи – це наставник і організатор, вихователь і консультант для студентів групи. Метою виховної роботи куратора є створення колективу в групі. Для цього в групі необхідно проводити різноманітні заходи, в організації яких повинні брати участь усі студенти.

Шановний колего! 

Запам’ятай,  що твій авторитет складається із:

• Навчаючи інших, навчайся сам.
• Пам’ятай: студентів захоплює у кураторі висока культура, золоті руки.
• Без  любові  до  студентів  немає  куратора.  Ні  звання,  ні освіта тобі не допоможуть.
• Шукай у студенті хороше – воно завжди є. Для того, щоб побачити погане, великий розум не потрібний.
• Пам’ятай:  куратор  – особистість  думаюча.  Не  приймай поспішних рішень, навчися думати. Слідкуй за тим, щоб твої слова не розходилися з ділом.
• Не  зловживай  голосом.  Пам’ятай:  тихе,  впевнене,  якщо треба – гнівне слово, сильніше крику.
• Працюй енергійно, будь життєрадісним.
• Будь естетично вираженим. Не гонися за модою, але йди вногу з нею.
• Не   зловживай   нотаціями   –   їх   особливо   не   люблять студенти.
• Будь справедливим. Ніколи не ображай підозрою студента,якщо в тебе немає доказів.
• Постійно  помічай  зміни  в  особистості  студента.  Частіше  згадуй себе в студентські роки. Не будь ханжою.
• Не будь байдужим. Уникай формалізму. Все, що ти робиш– роби творчо.
• Будь  чесним  із  студентами.  Дав  слово  –  тримай  його. Допустив помилку – визнай її.
• Навчись усе бачити, та щось «не помітити», усе чути, тащось «не розчути»
• Не завжди шукай винного.
• Будь завжди з студентами поруч, але трішечки попереду.

Технології виховання

Для реалізації виховних завдань необхідно постійно шукати нові засоби в організації виховної роботи, які були б цікавими і студентам, і викладачам.

Існує велика кількість освітньо-виховних технологій, які розроблені педагогами до використання у навчальних закладах. Я пропоную розглянути найбільш поширені і прийнятні саме для виховних цілей.

1.Технологія формування творчої особистості

Принципи:

• розвитку (передбачає врахування вікових та індивідуальних особливостей студентів);
• самодіяльності (має на меті діяльнісний підхід, за якого студенти  відчувають себе співучасниками виховного процесу, а ідеї куратора повністю оволодівають ними);
• самоорганізації (передбачає спонукання  студентів  до організації свого робочого місця, здійснення самоперевірки).

У процесі реалізації цієї технології важливо не регламентувати діяльність студента, організовуючи процес виховання так, щоб у ньому були елементи творчості, які передбачають комбінування, аналогізування, універсалізацію, випадкові видозміни. Стимулюють творчу діяльність студентів вдалий підбір творчих завдань, використання ігрових моментів та ін.

2.Технологія розвитку критичного мислення

Формула:

• вміти самостійно вчитися й працювати з різними джерелами інформації;
• мати особисту точку зору й уміти її аргументувати;
• вміти бачити проблеми;
• вміти застосовувати свої знання для розв’язання       життєвих     проблем;
• мати культуру спілкування, тобто працювати в  команді й знаходити консенсус щодо різних  переконань та думок.

Характеристики:

• Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки, переконання, ідеї тощо.
• Постановка проблеми, тому що її розв’язання стимулює людину мислити критично. Початок рішення проблеми - це збирання інформації, бо роздумувати "на порожньому місці" фактично не можливо.
• Ухвалення рішення. Закінчення процесу критичного мислення - це ухвалення рішення, що дозволить оптимально розв’язати поставлену проблему.
• Чітка аргументованість. Людина повинна усвідомлювати, що часто проблема може мати кілька рішень, тому треба підкріпити обраний варіант вагомими, переконливими власними аргументами, які б доводили, що її розв’язання є найкращим, оптимальним.
• Соціальність. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію вона повинна у спілкуванні. Під час спілкування, диспуту, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній.

3.Інтерактивні технології

Інтерактивне навчання і виховання -  це діалогове навчання, яке веде до:

• взаєморозуміння
• взаємодії
• взаємного вирішення загальних завдань між студентами та між студентами  й викладачем,куратором.

• це активна взаємодія всіх студентів.
• це спів навчання , взаємонавчання , де студент та куратор ,викладач – рівноправні, рівнозначні суб'єкти навчання та виховання .
• Інтерактивне навчання дозволяє не лише висловлювати свою думку, погляд, оцінку, а й, почувши аргументи партнера по грі, відмовитися від своєї точки зору, або навіть змінити її.

Переваги інтерактивних форм роботи:

• мають високу результативність у засвоєнні знань та формуванні практичних вмінь і навичок;
• дозволяють за той самий проміжок навчально-виховного  часу збільшити обсяг виконаної роботи;
• сприяють формуванню вміння співпрацювати в команді;
• розвивають гуманні, толерантні стосунки між учасниками навчально-виховного процесу;
• активізують власний досвід, знання та вміння учасників навчально-виховного процесу,розвивають пам’ять та здатність до самоконтролю.

4.Інформаційно-комунікаційні технології

Використання ІКТ дає можливість вирішувати питання:

• використовувати у навчанні та вихованні здобутки новітніх інформаційних  технологій;
• удосконалювати навички самостійної роботи студентів в інформаційних базах даних, мережі Інтернет;
• інтенсифікувати історичну освіту, поліпшити засвоєння студентами знань, зробити процес виховання цікавішим і змістовнішим.
• забезпечує особистісно - орієнтований та диференційований підхід;
• забезпечує реалізацію інтерактивного підходу (постійне спілкування з ПК, постановка запитань, які цікавлять студентів та отримання відповідей на них);
• підвищує пізнавальну активність студентів за рахунок відео- та аудіоінформації.

5.Проектна технологія

Проекти – це  самостійне дослідження різних тем, що проводиться студентами протягом тривалого періоду часу, в кінці якого вони представляють певний результат.

Переваги проектів:

• допомагають побачити зв’язок між індивідом та зовнішнім світом;
• вчать самоорганізації для ведення будь якої діяльності, планування власного часу і роботи за графіком;
• дозволяють керувати процесом спілкування під керівництвом ;
• створюють можливості для взаємодії як один з одним, так і з різними людьми поза навчальним закладом;
•  вчать представляти і захищати публічно результати своїх досліджень і свою думку.
• В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних творчих навичок студентів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити.
• Метод проектів завжди зорієнтований на самостійну діяльність студентів індивідуальну, парну, групову, яку студенти  виковують протягом певного часу.

6.Технологія проблемного виховання

Теоретичні основи проблемного навчання

• Спонукання студентів  до теоретичного пояснення явищ, фактів, невідповідності між ними.
• Використання навчальних і життєвих ситуацій, що виникають при виконанні завдань, спостережень за природою.
• Постановка завдань на пояснення явищ або пошук шляхів практичного розв’язання.
• Спонукання студентів до налізу фактів і явищ дійсності на основі протиріч між життєвими вміннями і науковими знаннями про ці факти.
• Висування гіпотез (пропозицій), їх дослідницька перевірка та формулювання висновків.
• Спонукання студентів до порівняння, співставлення фактів, явищ, правил, в результаті яких виникає проблемна ситуація.

7.Ігрові технології

Функції:

• Розважальну (це головна функція гри – розважити, дати задоволення).
• Комунікативну: оволодіння діалектикою спілкування.
• Самореалізації у грі як «полігоні» людської практики.
• Ігротерапевтичну: подолання різних труднощів, які виникають в інших видах життєдіяльності.
• Діагностичну: виявлення відхилень від нормативної поведінки, самопізнання в процесі гри.
• Функцію корекції: внесення позитивних змін у структуру особистісних показників.
• Міжнаціональну комунікацію: засвоєння єдиних для всіх людей соціально-культурних цінностей.
• Соціалізації: включення в систему суспільних відносин, засвоєння норм людського буття.

8.Технологія особистісно-орієнтованого виховання

Технологія передбачає:

• – педагогічну любов до них, зацікавленість їхньою долею;
• – терплячість до їхніх недоліків;
• – оптимістичну віру у кожного студента;
• – співробітництво, майстерність спілкування;
• – пріоритет позитивного стимулювання;
• – відсутність прямого примусу.

9.Технологія «Створення ситуації успіху»

• Ситуація успіху – це суб’єктивний психічний стан задоволення наслідком фізичної або моральної напруги виконавця справи, творця явища. Ситуація успіху досягається тоді, коли студент сам  визначає цей результат як успіх. Навіть інколи переживаючи ситуацію успіху, студент може зазнати незгладимих емоційних вражень, різко змінити в позитивний бік  стиль свого життя.
• Створюючи ситуацію успіху на різних етапах роботи, слід пам’ятати  кілька основних правил:
•  треба добре знати психологію дитини, її вікові  та індивідуальні особливості;
•  пам’ятати, що в кожної дитини є задатки, завдання педагога – розвинути їх у здібності;
•  любити дитину, ставитися до неї, як до рівної, виключити грубість, різкість, образливий тон;
•  оцінювати результати діяльності студентів на основі  індивідуального та диференційованого підходів;
• захід повинен викликати позитивні емоційні почуття.

10.Здоров’язберігаючі технології

Під здоров’язберігаючими технологіями слід розуміти:

• сприятливі умови для виховання студента в навчальному закладі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик виховання);
• оптимальну організацію навчально-виховного процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);
• повноцінний та раціонально організований руховий режим.

11.Технологія життєвого проектування

• Наявність життєвої стратегії та послідовність діяльності для її здійснення дозволяє особистості навчитися краще орієнтуватися в своєму внутрішньому світі (своїх потребах, станах, зонах особистих утруднень);
• набути досвіду розв'язування внутрішньоособистісних суперечностей та конфліктів, гармонізації свого внутрішнього світу;
• осмислити діапазон засобів для вирішення своїх життєвих завдань;
• відкрити доступ до своїх потенційних особистісних ресурсів;
• розвивати вміння змінювати життєву стратегію та свої життєві орієнтири за умов підвищеного ступеня нестабільності, невизначеності та ризику;
• набути навичок взаємодії зі своїми глибинними психологічними структурами (підсвідомістю та несвідомим);
• динамічно змінювати стратегію поведінки за умов ситуації, що змінилася, набуваючи життєвого досвіду.

          В результаті - сприяти особистісному зростанню, створенню оптимальної стратегії поведінки, підвищенню творчого потенціалу особистості.

12.Технологія колективних творчих справ

Завдання:

• виховні завдання, які ставлять педагоги, вирішуються непомітно для вихованців, їх відкривають вихованці при обговоренні результатів справи;
• здійснюються в тісній єдності завдання різноманітних частин виховання: громадянського, морального, трудового, фізичного, естетичного;
• розвиваються в єдності всі три сторони особистості: пізнавально-світоглядна (знання, погляди, переконання, ідеали), емоційно-вольова (почуття, прагнення, інтереси, потреби), діяльнісна (уміння, навички, звички, здібності, риси характеру);
• реалізуються різні функції виховної діяльності: передається готовий досвід вихованцям, ті оволодівають цим досвідом і створюють новий досвід разом з педагогами та під їх керівництвом: відбувається поєднання цього досвіду з попереднім, обмін поєднаним досвідом, його закріплення та нагромадження у вигляді позитивних традицій, подальший їхній розвиток;
• здійснюються різні ланки спрямованого виховання: виховання та самовиховання студентів і педагогів як особистісне, так і взаємне.

                                         Форми виховної роботи

Складний процес виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи  з урахуванням основних напрямків діяльності студентів.

За суб’єктом організації

 - підготовлені і проведені кураторами ;

• підготовлені і проведені у співпраці з студентами ;
• підготовлені і проведені студентами :заходи, справи, ігри .

За  ступенем  новизни 

-  традиційні,  нетрадиційні,  інноваційні,  усталені, стереотипізовані.

За способом впливу куратора

- безпосередні,опосередковані. короткочасні, тривалі, традиційні, ситуативні.

За строком проведення

- короткочасні, тривалі, традиційні, ситуативні.

За  видами  діяльності

 -  морального,  естетичного,  фізичного,  трудового, економічного,  розумового,  екологічного,  національного,  емоційного  виховання .

За кількістю учасників

- індивідуальні; групові; масові у вигляді заходів, справ,ігор .

Основними формами виховної роботи в технікумі  є:

1. Інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, "філософський стіл", "відкрита кафедра", інтелектуальні аукціони, ринги, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії, держави і права, "жива газета", створення книг, альманахів).

2. Діяльнісно-практичні групові (творчі групи, осередки, екскурсії, свята, театр-експромт, ігри-драматизації, ярмарки, народні ігри, огляди-конкурси).

3. Інтегративні (клуби, КВК, фестивалі, асамблеї з проблем традицій, культури, політики і права, гуртки).

4. Діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування).

5. Індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота тощо).

6. Наочні (музеї, кімнати і зали, галереї, виставки студентської творчості, книжкові виставки, тематичні стенди тощо)

Організація дозвілля студентів потребує певної системи і підбору тем для ознайомлення та обговорення, якими зацікавлені самі студенти .

Серед методів і форм виховання студентської  молоді пріоритетна роль належить активним методам, що базуються на демократичному стилі взаємодії. До таких методів належать: ситуаційно-рольові ігри, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, “мозкові атаки”, метод аналізу соціальних ситуацій з моралістичним характером.

 Крім цих методів доцільно долучити і традиційні: бесіди, диспути, лекції, семінари, різні форми роботи з книжкою, періодичною пресою та інші.

З кожним роком виникають нові форми виховної роботи.

«Чарівний стілець»

Презентація світу

Соціодрама

Відкрита кафедра

П’ять хвилин з мистецтвом

Захист проекту (проект-мрія)

 Корзина грецьких горіхів

Театр-експронт

Час тихого читання

 Дискусійні качелі

Вільна розмова

 Смішинка (цікавинка)

Конверт дружніх питань

 Випускний ринг

Розкидання думок

Калейдоскоп

Маски

 Філософський стіл

Запрошення до чаю

Сократівська бесіда

Дерево, посаджене тобою

Пори року

Динозавр

 Погляд

Білка в колесі

П’ять хвилин до….

Дубляж

Хочу і «потрібно»

 «Я знайшов на дорозі….» 

     Практика показує ,що перевагу у роботі куратора академічної групи мають інтерактивні форми роботи, тому що:

• мають високу результативність у засвоєнні знань та формуванні практичних вмінь і навичок;
• дозволяють за той самий проміжок навчального часу збільшити обсяг виконаної роботи;
• сприяють формуванню вміння співпрацювати в команді;
• розвивають гуманні, толерантні стосунки між учасниками навчально-виховного процесу;
• активізують власний досвід, знання та вміння учасників навчально-виховного процесу, розвивають пам’ять та здатність до самоконтролю.

Інтерактивні форми роботи:

• Театралізовані
• Інтерактивні ігрові
• Інтелектуально-пізнавальні
• Художньо-прикладні
• Проекти (дослідження)

Театралізовані форми роботи - найскладніші й найцікавіші форми. Вони розкривають тему за допомогою художніх образів, засобів театралізації, використання творчих здібностей. Під час їх підготовки відбувається креативна діяльність педагогів та студентів.

Літературно-музична композиція - композиційно побудоване подання літературного матеріалу (у нашому випадкові - необхідної інформації) у музичному оформленні. Намагайтеся подавати інформацію не в лекційній, розповідній манері, а з допомогою виразних сценічних прийомів.

Концерт - поєднання різних за жанром художніх номерів у одній програмі.

Публіцистична вистава (раніше дана форма роботи мала назву агітбригада) - цей жанр народився як можливість вести агітаційну роботу за допомогою сценічних прийомів. Віршовані тексти, відомі пісні які набули нового змісту, використання прийому "апорт" (яскраві словесні заклики, звернення до глядача), театралізовані мініатюру - ось ознаки цього жанру.

У ньому документальний, публіцистичний зміст набуває художніх форм. Публіцистична вистава - це монтаж різноманітних епізодів, сценічних жанрів, деякі з них можуть мати навіть гумористичний ґатунок. У цілому, така вистава може стати на справді дієво - профілактичною якщо інформація в ній буде викладена яскраво і переконливо.

Пластично-хореографічна вистава. Це вистава, де основним засобом вираження інформаційно-просвітницького матеріалу є пластика: рухи тіла, міміка, жест. Така вистава ведеться мовою символів і потребує виразних костюмів, реквізиту, можливо гриму, яскравих театральних атрибутів (свічки,  тканини, стрічки тощо).  Сюжет такої вистави повинен бути ясним і зрозумілим навіть без слів, у ньому має бути яскраво виражена боротьба позитиву й негативу.

Така вистава потребує також дуже виразного музичного рішення, а при можливості і використання сучасних технічних засобів, художнього освітлення, цікавих, ефектних мізансценічні рішення (мізансцена - розташування фігур на сцені). Дійовими особами можуть бути як герої-люди (школяр, наркоман, лікар), так і герої-символи (птах, ангел смерті, душа). Пластична дія вистави буде зрозумілішою для глядача, якщо її підтримати коментарем - голосом, який звучить "за кадром" і дає змогу ширше і глибше розкрити зміст вистави.

Інтерактивна вистава. Цей жанр обов'язково передбачає включення в події вистави глядачів, які цю виставу дивляться (interaction - взаємодія). Хід інтерактивної вистави потребує від глядача певних дій (можливо, голосування, відповідей на поставлені питання, виконання певної ролі в окремих сценах). Така вистава, як і всі інші, повинна розвиватися за чітким сюжетом, але тут сюжет передбачає й участь глядача, який, можливо, впливає й на розвиток самого сюжету.

Інтерактивна вистава є дуже ефективною в соціальному театрі, бо створює відчуття задіяності усіх присутніх в аудиторії, дає можливість не тільки акторам театру, а і глядачеві брати участь у продуктивній діяльності.

Вистава форум-театру. Форум-театр - методика інтерактивної роботи серед різних шарів суспільства, направлена на вирішення соціальних проблем. Сценічна вистава форму-театру пропонує для розгляду соціальну проблему, а кожен персонаж гри виконує певну соціальну роль. Головний герой – "жертва" ситуації, інші персонажі – його оточення: сім'я, навчальний заклад, члени суспільства.Можлива участь лікаря, міліціонера, психолога, вчителя. Кількість персонажів зумовлена сценарієм, конкретною ситуацією. Джокер – головна дійова особа форуму-театру. Він веде захід від початку до кінця, від нього залежить успішність форуму-театру. Під час участі в форум-театрі глядачі мають можливість не лише познайомитися з важкою ситуацією, як у інтерактивному театрі, або отримати інформацію, як під час тренінгу, а й розробити алгоритм, створити модель успішної поведінки в складній, на перший погляд безвихідній, ситуації.

Змагання команд КВН - найпопулярніший серед молоді жанр. Він легкий, рухливий, емоційний, гумористичний. Дуже важливим у цьому жанрі є "здоровий" гумор, який має викривати вади легковажної поведінки, сценічна культура, жвавість, гнучкість мислися.

Художньо-прикладні форми. Ідеться про відомі конкурси малюнка, виставки квітів, захист технічних проектів тощо. Ці форми здатні містити візуальну інформацію, впливати на свідомість завдяки образотворчим засобам, до того ж адресовані великій і різнорідній аудиторії.

Потрібно знайти сучасні ідеї щодо художньо-прикладного жанру (це може бути створення авторських малюнків на футболках, проектів пам'ятника, зйомка рекламного ролика, конкурс графіті чи показ тематичної модної колекції тощо) і широко використовувати їх.

Читацька конференція — важливий засіб пропаганди художньої та науково-популярної літератури серед студентів. Конференція допомагає студентам глибоко зрозуміти зміст та образи твору, особливості мови та стилю, більше знати про особистість письменника, дати правильну естетичну оцінку подіям, описаним у творі. Структура проведення читацької конференції залежить від теми, групи.

Тематичні вечори — присвячуються суспільно-політичним подіям, державним святам, пам'ятним і знаменним датам у житті народів України. Цінність тематичного вечора полягає в тому, що в його підготовці та проведенні беруть участь самі студенти , вони проявляють ініціативу, самостійність, ерудованість у доборі теми, запрошують гостей, оформляють приміщення, готують книжкові виставки, художню самодіяльність, підбирають кінофільми тощо..

Інтерактивні ігрові форми передбачають обов’язкове включення аудиторії, яка стає учасником дійства, і його умови потребують від глядача певних дій, знань, вчинків. Інтерактивні форми дають змогу одночасно як подавати інформацію й формувати певні навички, так перевіряти наявний рівень знань та вмінь.

Ігрова програма є основним засобом вираження у цій формі є гра.   Саме через гру подається зміст, за допомогою неї моделюються різні ситуації, у яких формуються й відпрацьовуються необхідні навички. Ця форма у допомагає створити атмосферу активних, позитивних дій, яскраво виразити ідею програми.  Сюжет ігрової програми (як і у випадку тематичного концерту) потребує певної логіки і сценічного рішення.

Інтерактивна акція. На відміну від ігрової програми, не мають певного сценарію, а лише сценарний план.   Це низка заходів інформаційно-просвітницького спрямування (наприклад, розповсюдження спеціальної літератури,  буклетів, пам'яток, тематичних календарів, наліпок; "обмін" знань на "товар"; презентація організацій, діяльність яких спрямована на попередження негативних явищ в освітньому середовищі тощо).

Ці заходи можуть бути як окремим заходом, так і складовою частиною тематичного концерту або ігрової програми. Інформаційні матеріали можна розповсюджувати в рамках проведення будь-якої з театралізованих форм (на початку або після закінчення заходу).

Ток-шоу. Інтерактивна програма (від англ. talk show — розмовне шоу), в якій один або декілька запрошених учасників ведуть обговорення запропонованих ведучим тем. Як правило, при цьому присутні запрошені у студію глядачі. Іноді глядачам надається можливість задати питання або висловити свою думку.

В умовах закладу освіти: "уявна телепередача", але з обов'язковим запрошенням до участі в заході спеціалістів відповідного профілю, залежно від питання, яке виносить на обговорення, а також експертів – людей, в житті яких були подібні ситуації. Спілкування учасників ток-шоу з аудиторією повинно бути діалогічним, рухливим, цікавим.

Тематична дискотека. Розважальний захід пізнавально-профілактичного спрямування. Для отримання "вхідного квитка" на дискотеку висуваються певні умови, пов'язані з тематикою заходу (наприклад, дати відповідь на питання; пригадати приказку тощо).

Під час такої дискотеки можна поширювати інформацію з обраної тематики,  розповідати про відомих музикантів, які постраждали або загинули внаслідок соціальних "хвороб" або про тих, які активно виступають за, наприклад, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку, дотримання прав людини тощо. Такий захід може стати своєрідним діагностичним інструментарієм для з'ясування вже наявного рівня обізнаності учнів з обговорюваної проблеми.

Гра станціями (квест). Інтерактивний жанр, де учасникам пропонуються рухатися від "станції" до "станції" і, зупиняючись, отримувати чи демонструвати свої  знання, набувати чи демонструвати певні навички. Для проведення превентивної та профілактичної роботи можна влаштовувати станції, які за темою відповідають різним аспектам соціальних проблем та негативних явищ в освітньому середовищі.

Фут-квест. Гра, яка включає в себе послідовність пунктів (чекпоінтів або чеків), що знаходяться десь у місті/селищі, і в яких гравцям треба побувати під час гри. Кожен чек хитро зашифрований і отримати орієнтир на наступний можна тільки з попереднього. Команди формуються або самими учасниками, або агентом, який знаходиться на старті. Склад команди повинен включати не менше 3-х осіб, максимальна кількість учасників визначається організаторами гри.

Команда обирає собі назву, кожен учасник реєструється, команда отримує перше завдання – і гра почалася. З собою треба мати необхідні атрибути гри, а саме: ліхтарик (залежно від періоду доби), компас, мобільний телефон, карту міста/селища і найголовніше гарний настрій.

Тематика фут-квестів може бути різноманітною. Головне – вдало підібрати завдання, заздалегідь продумати та перевірити на безпечність маршрут, розташування чекпоінтів (обрані станції можуть, наприклад, символічно відображати тематику фут-квесту тощо).

Флеш-моб (англ. flash mob — "спалахуючий натовп") — це заздалегідь спланована масова акція, зазвичай організована через Інтернет або інші сучасні засоби комунікації, у якій велика кількість людей оперативно збирається у громадському місці, протягом декількох хвилин виконує заздалегідь узгоджені дії (сценарій), і потім швидко розходяться. Найважливіші типові правила руху флешмобу:

Начебто спонтанне дійство. Заборона збиратися або привертати увагу на місці до акції, одночасний початок і закінчення акції її учасниками. Після акції потрібно миттєво зникати з місця дії в різні сторони, і робити вигляд начебто нічого й не було.

Сценарій повинен привносити абсурдність у те, що відбувається.

Жорстке дотримання сценарію.

Не викликати агресивної реакції. Не порушувати законів і моральних засад, не показувати ніяких політичних поглядів. Флешмоб-акції, що не дотримуються цього вже будуть екстрім-мобом або політ-мобом.

Інтелектуально-пізнавальні форми. Найчастіше це варіанти інтелектуально-пізнавальних телевізійних програм. Стандартний підхід: використання сценаріїв вже існуючих інтелектуально-пізнавальних телевізійних програм: "Що? Де? Коли?", "Слабка ланка", "Брейн-ринг", "Найрозумніший" тощо.

Вечори запитань і відповідей — одна з ефективних форм організації виховання студентів , це цікавий і живий засіб роз'яснення різноманітних питань внутрішнього і міжнародного життя України, виробництва, науки, техніки, культури, спорту, явищ природи.

Сократівські бесіди — колективні роздуми над життєво важливою світоглядною проблемою. Сократ пропонував учням систему запитань, послідовні відповіді на які приводили до істини. Запитання для обговорення також можна взяти з бесід Сократа (Платон. Твори. Т. II) та з сучасного життя.

На початку сократівської бесіди проводиться розминка  пропонуються жартівливі вправи, цим самим задається хороший настрій. Коли емоційна напруга досягає найвищого рівня, бесіду слід завершити, щоб студенти  не перевтомилися. Найкращий варіант фіналу — письмові твори про свою думку з обговорюваної проблеми. Сократівські бесіди не потрібно проводити часто, зате постійно і регулярно, що виробить в студентів звичку до аналізу життєво важливих проблем.При проведенні сократівських бесід бажано використовувати музичний фон, репродукції картин, фрагменти з творів художньої літератури.

Відкритий мікрофон — це форма публіцистичної діяльності. Звичайно студенти критикують негативні сторони життя навчального закладу, розмірковують над життєво важливими проблемами. Куратор повинен допомогти студентам добре підготуватися, взяти участь у відкритому мікрофоні. Теми виступів можуть бути сформульовані таким чином: "Що я хочу сказати... ", "Чому в мене болить душа", "Увага, проблема", "Прошу слова".Виступи можуть бути побудовані за схемою: "Теза — аргумент — ілюстрація". Для організації відкритого мікрофона створюється робоча група, яка бере на себе організаційну, технічну та естетичну підготовки, встановлює кількість ораторів, забезпечує тишу під час виступів.

Публічні лекції - це лекції для студентів, на яких присутні викладачі, іноді батьки. Вони тривають 15—20 хв. і проводиться під час великої перерви. Щоб зацікавити слухачів, лекція повинна бути інформаційно-насиченою, з яскравими прикладами, впливати на настрій слухачів, мати продумане оформлення. Тематика лекцій може бути найрізноманітнішою: "Людина і природа", "Людина і краса", "Людина і гроші", "Людина і одяг", "Людина і мода", "Людина і мистецтво", "Життя і смерть" та інші.

Проекти (дослідження) - це самостійне дослідження різних тем, що проводиться студентами протягом тривалого періоду часу, в кінці якого вони представляють певний результат.

Переваги проектів:

• допомагають побачити зв’язок між індивідом та зовнішнім світом;
• вчать самоорганізації для ведення будь якої діяльності, планування власного часу і роботи за графіком;
• дозволяють керувати процесом спілкування під керівництвом педагога;
• створюють можливості для взаємодії як один з одним, так і з різними людьми поза навчальним закладом;
• вчать представляти і захищати публічно результати своїх досліджень і свою думку, що є важливими навичками і в особистісній сфері, і в професійній діяльності, зокрема щодо реалізації та захисту прав людини (прав дитини).

Алгоритм роботи над проектом: 

1. визначення теми та основних завдань проекту; 
2. визначення часу тривалості проекту (від трьох тижнів до кількох місяців, року та довготривалі); 
3. технологія роботи над проектом – поділ на групи для реалізації завдань проекту); 
4. оформлення результатів роботи над проектом (створення газети, презентації, тощо);
5. захист проектів. 

Позакласна виховна робота має величезні можливості для залучення студентів до формування особистості, більше ніж звичайні навчальні заняття. Величезна розмаїтість позаурочних виховних методик і прийомів дозволяє робити це всебічно.
 

Нові форми виховної роботи необхідно поєднувати з традиційними, перевіреними тривалою практикою.

Ділова гра «Планування роботи куратора академічної групи»

Тема. «Планування роботи куратора академічної групи »

Мета: закріпити вміння складати план роботи куратора ; ознайомити з інтерактивною вправою «Шість капелюхів»; розвивати вміння працювати в команді; виховувати толерантне ставлення до думки іншої людини.

Обладнання: ручки, «дерево очікувань», листки та квіти, кольорові олівці, клей, конверти з завданнями, дидактичний матеріал, ножиці, кольорові капелюхи, листки формату А3.

Присутні :

 куратори академічних груп , вихователь гуртожитку,бібліотекар,художній керівник

Хід зайняття

- Доброго дня шановні куратори .

“...Учитель – це той, хто виховує і викохує нашу зміну, це той, хто вкладає найвищі ідеали людства, прищеплює  любов до життя і до праці, прекрасне почуття колективу, честь і мужність, ясність у поглядах, безмежну жадобу до знань ”М.Т. Рильський

        На сучасному етапі розвитку України, коли існує пряма загроза денаціоналізації, втрати державної незалежності та потрапляння у сферу впливу іншої держави, виникає нагальна необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, спрямованих на посилення патріотичного виховання дітей та молоді – формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей ,а саме:

- повага до національних символів (Герба, Прапора, Гімну України);

- участь у громадсько-політичному житті країни;

- повага до прав людини;

- верховенство права;

- толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей;

- рівність всіх перед законом;

- готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України.

Відтак, виховна проблема  нашого навчального закладу «Соціалізація студентської молоді у соціальній диференціації українського суспільства»

           Вся виховна робота навчального закладу направлена  виконання завдань концепції  національно-патріотичного  виховання,  дітей та молоді ,яка ґрунтується на принципах:

• принцип національної спрямованості
• принцип самоактивності й  саморегуляції
• принцип полікультурності
• принцип соціальної відповідності
• принцип історичної і соціальної пам’яті
• принцип міжпоколінної наступності

Основна частина

             В роботі куратора дуже важливим є план його роботи, на який він спирається не тільки на протязі навчального року, але й щоденно. Тому сьогодні я пропоную вам прийняти учать в діловій грі «Планування роботи куратора академічної групи ».

А давайте пригадаємо з вами,які плани роботи є в куратора , вихователя?

щотижневий, місячний, семестровий, річний

Для реалізації виховних завдань необхідно постійно шукати нові засоби в організації виховної роботи, які були б цікавими і студентам, і кураторам.

Існує велика кількість освітніх технологій,форм та методів  які розроблені педагогами до використання у навчальних закладах. Я пропоную розглянути найбільш поширені і прийнятні саме для виховних цілей та переглянути презентацію «Технології , форми та методи виховання » (додаток)

 Шановні колеги, перш ніж розпочати роботу ми повинні визначити з якою метою вона виконуватиметься, тому пропоную звернути увагу ось на це дерево. Воно зовсім без листя, напишіть на листочках, які є у вас на столах, чого ви очікуєте від нашої гри, а потім прикріпіть їх до нашого дерева.

Кожен з нас креативна та творча особистість, яка планує роботу по своєму. Сьогодні я запропоную вам розробити план заходів до тематичних місяців. Перед тим, як ми почнемо я пропоную об’єднатися в творчі групи,за кольорами квітів, виберіть своїй групі командира, та отримайте завдання.

• Отримання завдань
• Творча робота

Завдання для творчих груп: розробити план роботи на проведення тематичного місячника, впроваджуючи нові технології та форми роботи з студентською молоддю. 

• Захист проектів

                       На початку нашої практичної частини ми з вами подарували нашому дереву листочки з очікуваннями. А зараз виявимо, чи справдились вони і чого ви навчилися протягом заняття. Напишіть це будь ласка на квітах і прикріпимо їх на наше дерево.

Підсумок заняття

На останок я хочу  розповісти одну легенду

Колись давно жив на світі старий мудрий майстер. З усіх земних багатств був у нього лише кольоровий фетр. Він дарував людям щось більше, ніж головні убори. Забравши своє замовлення, люди виходили з майстерні старого Капелюшника одухотвореними, рішучими і натхненними.

Минали роки. Настав час, коли Майстер покинув цей світ, залишивши своїм шістьом синам свою славу, майстерню, обрізки кольорового фетру й... шість різнокольорових капелюхів  білий, чорний, жовтий, червоний, зелений і синій. Капелюхи були настільки вишукані, що, певно, мали б належати дуже багатій і успішній людині.

Мабуть, основна батьківська спадщина  це ті гроші, які нам заплатить замовник капелюхів,  вирішили сини майстра. Безумовно, вони коштують дуже дорого і ми розбагатіємо! Ми поділимо гроші порівну й помандруємо світом, щоб знайти свою долю,  так собі планували сини.

Але спливав час, а багатий замовник так і не з’явився.

І сини вирішили поділити між собою батьківську спадщину.

Я беру собі капелюх білого кольору,  заявив перший син.  Він такий витончений і чудовий, що я зможу красуватися на балах і прийомах.

А я візьму чорний капелюх,  сказав другий син.  Чорний пасуватиме до будь-якого костюма. У цьому капелюсі я буду строгий, елегантний і не помітний у будь-якій ситуації.

А я, мабуть, виберу жовтий,  сказав третій син. У наших краях так мало сонячних днів, я так сумую за ними! Жовтий капелюх, хоч і вимагає особливого костюма, подарує мені радість і посмішку!

Нехай моїм капелюхом стане червоний, вигукнув четвертий син.  Я завжди мріяв вирізнятися в натовпі, мені завжди подобалося, коли на мене звертають увагу!

 Зелений капелюх такий оригінальний!  зауважив п’ятий син.  Мені здається, зелений капелюх зробить мене еталоном нової моди.

 Ви розібрали всі капелюхи,  мовив шостий син.  Мені залишається тільки взяти синій. Дивно, але ви звільнили мене від проблеми вибору. Я поклався на випадок й одержав те, що вибрав би й сам! Проблема вибору...  задумався шостий син, треба, мабуть, над цим поміркувати.

Минуло чимало часу, перш ніж сини старого майстра знову зібралися разом під дахом батьківської майстерні. Сидячи біля вогню, кожний із них розповів свою історію, і всі були вражені тим, як спадщина Майстра вплинула на його долю.

Син, який узяв собі Білий капелюх, став поважною людиною. Розповідаючи історію свого життя, він перелічував факти й події, опускаючи свої переживання.

Володар Чорного капелюха став дотепним і в’їдливим. Розповідаючи про людей, з якими його звела доля, він влучно описував їхні слабкі сторони й недоліки.

Жовтий капелюх зробив третього сина оптимістом. Виявилося, що він живе в найкращому місті, жителі якого  чудові люди. Він радіє сонцю, вирощує квіти й займається благодійництвом.

Поки брати розповідали свої історії, володар Червоного капелюха час від часу нетерпляче підхоплювався, то радісно аплодуючи, то в розпачі заламуючи руки. Четвертий син був актором без амплуа! Завдяки його емоційності й чутливості він геніально грав і драматичні, і комічні, й трагічні ролі.

Коли черга розповідати дійшла до п’ятого сина Старого Майстра, той розклав на столі фотографії. Хазяїн Зеленого капелюха був знаменитий, але скромний. Він прекрасно малював, складав вірші й писав музику.

Останній із синів Капелюшника зняв свій Синій капелюх, і всі брати побачили, скільки мудрості й любові випромінюють його очі. Він став Учителем, багато хто звертався до нього за порадою, а король довірив йому виховувати спадкоємця...

Сини старого Майстра зрозуміли, яку дивовижну спадщину залишив їм батько. І захотілося кожному з них зняти свій капелюх, адже він вже багато чого навчив, і приміряти капелюхи іншого кольору. Так брати розвинули в собі нові якості, що дозволило їм стати щасливими.

Відтоді минуло багато, а може, і небагато часу, але різнокольорові капелюхи живуть серед людей і дозволяють себе одягати тим, хто прагне навчитися чогось нового...

Кожному з нас хотілося б бути завжди розсудливим, далекоглядним, спокійним і разом із тим емоційним, позитивно мислячим і таким, що володіє повною інформацією. Але тільки одиниці можуть похвалитися тим, що мають такий безцінний дар.

Як підсумок нашої гри я пропоную вам приміряти капелюхи старого Майстра і відповісти на запитання

Я бажаю, вам, щоб ваші ідеї і думки включали всі 6 капелюхів Едварда де Боно і ніколи не розділялися. Будьте творчими, креативними людьми і хай кожне ваше починання супроводжує натхнення та успіх.

Додатки

Інтерактивна вправа «Шість капелюхів Едварда де Боно»

Інструкція до вправи: учасникам роздається по 6 стікерів різного кольору. На кожному, відповідно до кольору капелюха, пишеться відповідь, озвучується і по черзі кладеться до капелюхів.

Білий капелюх викладення фактів, інформації, статистичних даних. «Примірявши» білий капелюх, ми маємо бути зосереджені лише на фактах і послідовності подій, пов’язаних з інноваціями в роботі куратора академічної групи.

Чорний капелюх  презентує здатність до критичного мислення. «Надівши» його, розповідаємо, що найгірше, найнеприємніше в тій ситуації, яку переживаємо. Спробуйте проаналізувати, чому я не приймаю інновації? Складіть перелік. Підбиваємо підсумок: «Отже, завдяки чорному капелюхові ми довідалися, що найбільш неприємне для нас у такій ситуації  це... Крім того, через це тепер може трапитися таке..».

Червоний капелюх символізує наше емоційне мислення. У червоному капелюсі говорять тільки про почуття. Що я відчуваю, коли згадую про те, що мені доведеться використовувати інноваційні форми роботи?

Жовтий капелюх це наше позитивне мислення. Будь-яка подія завжди спричиняє позитивні наслідки. Жовтий капелюх допоможе подивитися на ситуацію оптимістично. Отже, що позитивного у використанні інноваційних форм роботи?

Зелений капелюх символізує наше творче, креативне мислення. Тепер корисно «приміряти» зелений капелюх творчості. «Намалюйте» ситуацію, складіть про неї розповідь або віршик, словом, творчо відобразіть ситуацію з інноваціями.

Синій капелюх уособлює продуктивне керування процесом мислення починається після того, як ми розглянули ситуацію з різних сторін, побачили в ній позитивні та негативні аспекти. Чого нас навчає кожна ситуація? «Примірявши» синій капелюх, спробуймо зрозуміти, який досвід дає мені підготовка та проведення заходів з інноваціями, що це може дати для мого особистого й професійного життя в майбутньому?

Для того, щоб навчитися мислити «різними способами», якісно і всебічно оцінювати ситуацію, виходити переможцем з інтелектуальних (та й узагалі з будь-яких) життєвих випробувань, складати прогноз подій, Едвард де Боно закликав інколи «міняти капелюхи» й оцінювати події з різних точок зору.

Місячник екологічної культури

Місячник  національної культури

Місячник  пам’ятних дат  та подій  України

Пам’ятка – побажання

Рецепт  педагогічного щастя

Візьміть чашу терпіння,

Налийте туди повне серце любові, Вкиньте дві пригорщі щедрості, Хлюпніть туди ж гумору,

Посипте добром,

Додайте якомога більше віри, І все це добре перемішайте.

Потім намажте на шматок відпущеного вам життя

І пропонуйте всім, кого зустрінете на своєму шляху.

Рецепт педагогічної  молодості

Систематично вживай: бальзам мудрості, коктейль творчості, каву бадьорості, відвар пунктуальності, настій терпимості, екстракт людяності. Вживай все це постійно - і будеш вічно молодим!

Список використаних джерел

1. Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник. – К.: Либідь, 2003.
2. Закон України „Про професійно-технічну освіту” // Вісник профтехосвіти: – К., 1998. – №3.
3. Лутошкин А.Н. Как вести за собой. – М., 1986.
4. Методи забезпечення виховного процесу // Завуч. – 2000. – №20-21.
5. Основні напрямки діяльності класного керівника // Завуч. – 1999. – №20
6. Педагогіка: Учеб.пособие / В.Г. Риндак, Н.В. Альохіна, І.В. Власюк, та ін; під ред.проф. В.Г. Риндак .- М.: вищ. шк., 2006.-495 с.
7. Рекомендації щодо планування роботи класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти // Директор школи. – 2005. – №4.
8. Рожков М.И. Организация воспитательного процесса в школе: Учебное пособие. – ВЛАДОС, 2001.
9. Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвинутої особистості. Методика виховання колективу. – К.: Радянська школа, 1976.

Рецензія

 Методична розробка виконана викладачем першої категорії Скадовського технікуму ДВНЗ «Херсонський ДАУ» Рубін Розою Іллівною.  Робота представлена у номінації: інноватика в організації виховної роботи.

           Вона розкриває  нові засоби в організації виховної роботи, які були б цікавими  студентам, кураторам академічних груп , вихователям гуртожитку та розроблені ,як рекомендації в управлінні системою поза аудиторної виховної роботи.

 В роботі розглянуті найбільш поширені і прийнятні саме для виховних цілей освітньо-виховні технології,які розроблені педагогами до використання у навчальних закладах.

 Розробка відповідає основним  принципам виховання та вимогам сучасних організаційно-методичних підходів до виховання .

Методична розробка розрахована на кураторів академічних груп, вихователів гуртожитку вищих навчальних закладів. Вона буде корисною всім, кого цікавлять проблеми виховної роботи у вищих навчальних закладах.

                 Рецензент : заступник  директора з навчальної роботи  Скадовського технікуму ДВНЗ ХДАУ, відмінник освіти України, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист.

                                                                                                       Л.З.Вовкобой