МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо проведення флешмобів у закладах загальної середньої освіти на підтримку дітей з особливими потребами
Укладач: методист з психологічної служби
відділу освіти Барвінківської районної державної
адміністрації Харківської області
Склярова Людмила Валентинівна
Порівняно недавно в нашу мову увійшов новий термін «флеш-моб». Флешмо́б (також флеш моб і флеш-моб, англ. flash mob - «блискавична юрба», flash - блискавиця, спалах, mob, скорочене й усічене лат. mobilis vulgus - рухливий натовп, юрба) - це несподівана поява групи людей у заздалегідь запланованому місці. Після закінчення запланованої акції її учасники розчиняються в натовпі перехожих людей, що і викликає ефект раптовості. Сьогодні цей термін знайомий практично кожному, багато хо з нас у своїй роботі застосовує цю форму роботи, дехто був учасником флешмобів. Комусь це просто розвага, для когось самоствердження. Але більшість це робить для того, щоб відчути себе особистістю і зламати стереотипи суспільної поведінки. Флешмоб – це позитив, гарний настрій і великий вибух емоцій.
Перші флешмоби з’явилися влітку 2003 року в Америці та Європі. Відтоді флешмоби стали популярними у всьому світі. З часом з’явилися сценарії, які не відповідали класичним правилам акцій. Проте основні принципи проведення флешмобів все ж таки залишились: самоорганізація через сучасні засоби комунікації, несподіваність для випадкових глядачів, залучення значної кількості учасників. В Україні флешмоби набули популярності з 2008 року. Флешмоби бувають двох видів: класичний та некласичний.
Класичний флешмоб - акція, учасники якої несподівано з`являються в людяному місці і на протязі декількох хвилин виконують обговорені раніше якісь дії, після чого швидко розходяться наче нічого і не було. Головна мета класичного флешмобу – здивувати людей та створити позитивний настрій. Молодь постійно змінює та розширює межі класичного флешмобу. Так, наприклад, останнім часом з’явилися такі його різновиди: арт-моб, танцювальний флешмоб, екстрим-моб, фан-моб та інші.
Арт-моб – акція, яка несе художню та естетичну цінність. У цих акціях є режисери, репетиції, відповідні реквізити.
Танцювальный флешмоб - після уроку чи на перерві раптово лунає музика і певна група учнів (учителів) починає злагоджено виконувати ритмічні рухи. Поступово до них приєднуються діти з різних класів.
Экстрим-моб – це флешмоб, який носить екстремальний характер. Наприклад, «бій подушками», «обливання водою» тощо. Проводячи такий захід, слід прораховувати наслідки, щоб не було агресії, а тільки позитив.
«Фан-моб» (от англ. fun – веселий) або «цирк» - масова розвага. Правила флешмоба зазвичай не дотримуються, оскільки у моберів іноді немає відчуття раніше запланованого флешмобу. Веселі моби спонтанно придумують різні веселі моменти.
Некласичні види флешмобів
1) Акції, які зберігають розважальний і безкорисний характер.
2) Акції які принципово відрізняються від класичних флешмобів (політичні, рекламні флешмоби тощо).
Психологи відзначають позитивність флешмобів, адже вони позитивно впливають на психологічний стан учасників, сприяють вираженню емоцій, допомагають звільнитися від скутості, розвивають навички самоорганізації і водночас почуття колективізму.
У позаурочній роботі з учнями флешмоби доцільні як акції короткочасні, що можуть охопити велику групу учнів та зафіксувати увагу дітей на якихось важливих явищах. Їх можна проводити як із виховною метою так і з розважальною, оздоровчою, щоб зняти, наприклад, емоційну напругу, чергувати розумову діяльність і фізичну активність. Флешмоби урізноманітнюють позаурочну роботу з учнями з особливими освітніми потребами, дають змогу їм долучитися до спільного дійства, самоорганізовуватися через сучасні засоби комунікації. Саме ця форма роботи насправді про наш людський світ, про те не просте випробування через яке проходять діти, а водночас і ми з вами. Адже і від нас залежить якою буде їхня дорога.
ФЛЕШМОБ ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ЛЮДИНИ
ІЗ СИНДРОМОМ ДАУНА
«Ти не один»
21 березня весь світ відмічає Міжнародний день людини з синдромом Дауна. По всьому світу проходять акції, флешмоби у підтримку дітей із цією нозологією. Мета флешмобу: привернути увагу учасників навчально-виховного процесу до проблем дітей з особливими освітніми потребами, зокрема дітей із синдромом Дауна, захисту їх гідності, прав та благополуччя.
Обов`язковим атрибутом у проведенні заходів у цей день є жовтий колір, бо це колір дітей із цим синдромом. Їх називають ще «дітьми сонця». В цей день у світі люди носять одяг жовтого кольору. Обов`язково надати учасникам інформацію про мету заходу, нозологію, наголосити на толерантному відношенні до всіх дітей з особливими освітніми потребами. Під час проведення заходу використати жовті стрічки, смужки тканини з яких створити промені сонця, а всередині кола тримати плакат із написом: «Ти не один!». Якщо у навчальному закладі є «сонячна дитина», то плакат повинен бути із ім`ям. Наприклад: « К., ти не один!» Можна зробити ховті соняхи і робити з ними фігури.
В цей день люди виходять на флешмоби з різнокольоровими шкарпетками, це для того, щоб відчути і показати як це бути не такими як всі і жити під постійними поглядами оточуючих. Шкарпетки можна надіти на руки, ноги, прикріпити на одяг, тримати у руках тощо. З цим атрибутом можна зробити будь - яку фігуру. Під час флешмобу доцільно використовувати музичний супровід при створенні фігур. Під час зміни фігур пояснити про призначення кожного кольору і значення фігури. Якщо у навчальному закладі є такі діти, обов`язково треба запросити їхніх батьків на захід. Однокласники можуть подарувати власноруч зроблені фігурки ангелочків білого кольору. Такий подарунок стане справжнім захисним талісманом, який буде оберігати свого власника від невдач і негативу. Такі подарунки можна зробити всім дітям з особливими освітніми потребами і подарувати їх.
21 березня - Міжнародний день людини з синдромом Дауна. Чому саме 21 березня? Тому що день і місяць символічно відображають природу виникнення патології. Березень обраний тому, що синдром Дауна являє собою трисомію (березень – третій місяць року) за 21 хромосомою (тому і 21 березня). Синдром Дауна – це генетична аномалія, якій притаманна додаткова хромосома 21. Люди з синдромом Дауна мають 47 хромосом у каріотипі замість звичних 46. Синдром відомий ще з 1866 року й названий за ім’ям англійського лікаря, який його відкрив і описав, але причини виникнення патології були відкриті вченими-генетиками лише у ХХ столітті. Сьогодні в світі народжується від трьох до п’яти тисяч дітей з синдромом, в Україні – близько 400. За статистичними даними у нашій країні проживає понад 15 тис. осіб із синдромом Дауна. Таких малюків називають ще «діти сонця». Ці хлопчики і дівчатка надто чутливі, вразливі та відкриті до навколишньому світу, дуже добрі, вірні та позитивні. Вони постійно посміхаються, беруть за руку, люблять коли їх обіймають. У роботі вони дуже докладні та акуратні. Чіткі у виконанні інструкцій.
Хвороба Дауна - це генетична патологія. Діти з синдромом Дауна мають низку фізіологічних особливостей. Вони повільніше розвиваються, ніж їхні однолітки. Малюкові-дауну вчитися важче, але його також можна навчити ходити, говорити, читати, малювати. Багато з них повноцінно працює. Діти з генетичними відхиленнями набагато краще розкривають свої можливості, якщо вони живуть удома в атмосфері любові, з ними проводять навчання за спеціальними програмами, а суспільство не відштовхує цих дітей. Це насправді дуже добрі, золоті діти. Вони ніколи не бувають агресивними. Вони не вимогливі, нікому не заздрять. Але дуже несамостійні. Оточуючі мають їх весь час підтримувати, щоб їхня цікавість та інтерес до цього світу були розвинені. Пам’тайте, що чим ми добріші, тим світ добріший до нас. Якщо ми намагаємося краще когось зрозуміти, тим більше розуміння будемо мати і для себе. Можливо, ці діти є якимось знаком нам, якимось випробуванням з одного боку, а, може, і подарунком - з іншого. Бо ті, хто спілкувався з ними, знають, які вони ласкаві, привітні, і скільки добра вони несуть у цей світ. Вони приходять у цей світ дійсно сонячні. Це зачаровані принци і принцеси. Їх внутрішньоутробно поцілувала фея Мутагена, і вони народились не такі, як інші діти. Сонячні діти приходять у цей світ, аби приносити добро!
ФЛЕШМОБ ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ПОШИРЕННЯ ЗНАНЬ
ПРО АУТИЗМ
«Діти дощу»
02 квітня - Міжнародний день інформування про аутизм. Саме в цей день по всьому світу проходять акції та флешмоби в підтримку дітей та людей з аутизмом. Мета флешмобу: не бути байдужим та долучитися до поширення інформації про аутизм, сприяти формуванню у школярів нових знань про людей з аутизмом, виховувати у дітей почуття толерантності та небайдужості.
Дітей із цим синдромом називають ще «Люди дощу» та «Діти дощу». Так стали називати всіх аутистів після перегляду кінофільму «Люди дощу». В цей день у світі люди носять одяг синього або блакитного кольору.
Під час проведення заходу створюються хмарки з яких капають краплинки дощу. На хмаринках можуть бути написи: «Разом зможемо все», «Ти не один», «Повір у себе», «Ми разом», «Рівні можливості, рівні права» тощо. На закінчення акції в небо відпустити блакитні кульки. Можна сформували фігуру у вигляді стрічки, яка буде символом цієї проблеми (форма стрічки така, як до Дня порозуміння з ВІЛ інфікованими). Учні можуть збирати великий пазл - сердечко синього кольору. Пазли в усьому світі вважаються символом аутизму. Цей логотип у 1962 році розробив англієць Джеральд Гассон, член Національного товариства аутизму Великобританії, який теж мав дитину-аутиста. Значення пазлу наступне: діти з аутизмом мають властивості, які ставлять суспільство у глухий кут, ізолюючи їх від людських взаємовідносин. З таким діагнозом важко знайти своє місце в загальній картині навколишнього світу. В цей день всі люди ще виходять на флешмоби з різнокольоровими парасольками і роблять певні фігури. Можна просто постояти з парасолькою. Можна посадити квіти блакитного кольору, при цьому наголосивши, що діти - це квіти землі, перлинки ранкової роси, яким потрібна наша увага, допомога і розуміння.
Якщо у навчальному закладі є такі діти, то вони та їхні батьки запрошуються на захід. Однокласники можуть подарувати власноруч зроблені фігурки сердечок синього кольору, що символізує можливості таких дітей до навчання разом з іншими дітьми. Сердечко будь-якого кольору залишається символом любові та симпатії один до одного. Синій колір – це колір води, неба, а в психології – колір спокою.
При зміні фігур ведучий повинен розповідати про значення зробленої фігури. Використовується музичний супровід.
Інформаційний матеріал щодо використання у роботі під час підготовки до флешмобу «Діти дощу»
ДІТИ ДОЩУ – ХТО ВОНИ?
02 квітня – Всесвітній день інформування про аутизм. Всесвітній день поширення знань про аутизм у світі відзначається з 2008 року. Ініціатором стала і дружина Еміра Катару, голови держави Катар, яка належить до арабської династії Аль Тани. Цю дату було встановлено резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 21 січня 2008 року з метою підкреслення необхідності допомагати людям з цим невиліковним розладом, а також підвищення рівня їх життя. Після виходу фільму «Людина дощу» дітей з аутизмом почали називати «дітьми дощу». Природна стихія як символ особливості. Це незвичайні діти: вони грають з предметами не так, як більшість, вони радіють іншому. Для них не існує норм і правил, звичних для нас, їм незрозуміло і нецікаво те, що роблять звичайні дівчатка та хлопчики. У них свій, закритий для сторонніх світ, але їм дуже потрібна наша допомога, підтримка і розуміння. Медики констатують: кількість дітей, які народжуються з аутизмом в Україні зростає. Блакитний – це колір людей з аутизмом.
Аутизм (розлади аутичного спектру) – це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. Його неможливо вилікувати, таблеток від нього не існує, проте з часом можна скоригувати і адаптувати людину до соціального життя. Основне лікування – це психолого-педагогічна корекція. Аутизм – це не психічне захворювання. Це просто інше сприйняття навколишнього світу. Це розлад, який виникає внаслідок порушення розвитку дозрівання синоптичних зв’язків в головному мозку зростаючого організму дитини. Цей розлад характеризується вираженим і всебічним дефіцитом спілкування і соціальної взаємодії, досить обмеженими інтересами, а також часто повторюваними діями. Захворювання має генетичний характер і його основні причини поки не відомі науці. Аутизм у чотири рази частіше вражає хлопчиків, ніж дівчаток. Рівні розумової діяльності у людей із аутизмом варіюють в надзвичайно широких межах – від важкого порушення функцій до чудових невербальних когнітивних навичок. Такі діти проявляють здібності – іноді просто геніальні – до малювання, музики, конструювання, математики тощо. При цьому інші сфери життя не будуть цікавити дитину.
Історії відомо не мало яскравих особистостей, у яких спостерігалися деякі симптоми цієї не простої хвороби. Приміром, Вінсент Ван Гог і Леонардо да Вінчі, Гаррі Труман і Авраам Лінкольн, Вуді Аллен і Боб Ділан, і багато інших. «Люди дощу» часто наражаються на стигму і дискримінацію, вони можуть бути несправедливо обділені увагою як в сфері медичного обслуговування, так і в сфері освіти, в можливостях брати участь в житті місцевих громад. Тому їм дуже потрібна наша підтримка і розуміння. Будьмо толерантними до «людей дощу». Найважливіше – пам`ятати про дітей!
ФЛЕШМОБ ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ПОСМІШКИ
«Посмішка єднає»
Щорічно, у першу п'ятницю жовтня, прийнято відзначати Всесвітній день посмішки. Мета заходу: забезпечення бадьорого та веселого настрою, згуртування дитячого коллективу.
Обов`язковим атрибутом у проведенні заходів у цей день є жовтий колір одягу. Під час проведення заходу використати жовті надувні кульки, на яких намальовані обличчя веселих смайликів. З кульками виконується танок під мелодію пісні «Посміхайтеся» муз. Осадчого. З надувними кульками створюється фігура смайла.
Виготовляється плакат «Обійму за посмішку». З такими плакатами діти стоять на вулиці і пропонують перехожим, одноліткам, вчителям свої обійми за посмішку, при цьому дарують смайлик. Це не залишає байдужим нікого. Адже тактильний контакт з посмішкою єднає, зближує, додає впевненості, вчить комунікувати, взаємодіяти, зменшує або взагалі прибирає дистанцію. Це - умова щастя!
Діти з ООП потребують неабиякої уваги та турботи, і коли на їхніх обличчях сяє посмішка, то значить маленьке сердечко відкрите для радості та здійснення мрій. Посмішка на обличчі дитини - це знак, що ми робимо потрібну справу! Діти з особливими освітніми потребами дуже чутливі, емоційні і тонко реагують на все. Виявляйте любов до них обіймами.
Доброзичливі дотики підвищують імунітет, стимулюють центральну нервову систему, підвищують у крові рівень гемоглобіну, а також інших гормонів. Обійми – це символ людської близькості і заклик до відмови від особистісних бар`єрів. Тож обіймімо сусіда, який знаходиться поруч! Цей флешмоб подарує заряд гарного настрою.
Інформаційний матеріал щодо використання у роботі під час підготовки до
флешмобу «Посмішка єднає»
День посмішки (World Smile Day)
У першу п'ятницю жовтня, починаючи з 1999 року, щорічно прийнято відзначати добре, позитивне і світле свято - Всесвітній день посмішки. У 1963 році до Харві Беллу, американського художника, звернулися представники однієї страхової компанії з проханням придумати якийсь яскравий символ, що легко запам'ятовується-візитну картку компанії.
І тоді Харві запропонував замовникам «смайлик» - усміхнене жовте личко. Успіх такої візитки був вибуховий. Зовсім скоро таке усміхнене личко стало з'являтися на футболках, кепках, конвертах, листівках і т.д. В одному з інтерв’ю Харві Белл підкреслив, що для історії художнього мистецтва не було жодної подібної роботи, зробленої так просто і ставшої всім зрозумілої настільки, що так швидко і широко поширилась б, приносила б людям стільки задоволення, радості і щастя. До речі, сам Харві отримав за свою роботу пів сотні доларів. Завдяки його творінню в 1999 році вперше святкували це цікаве та веселе свято. З того року Всесвітній день посмішок став одним із найрадісніших свят в році.
Цей день потрібно повністю присвячувати гарному настрою та веселощам. Звичайно, таке яскраве і дивовижне свято, як Всесвітній день посмішки, проходить з прекрасним настроєм. Девіз свята «Зроби добру справу. Допоможи з'явитися хоча б одній усмішці». Тому, можна відзначити, що в цей день можна проходити багато святкових заходів, які всім піднімають настрій.
Посмішка збагачує всіх, хто її отримує. Тому, даруйте усмішки для оточуючих, будьте добрішими, несіть радість! Пам'ятайте, всього одна Ваша посмішка може зробити когось щасливішим, підняти настрій на весь день, і навіть змінити світ, зробити його добрішим і світлішим! Адже посміхнутися нічого нам не варто, але це дуже цінується!
Посміхніться дітям, друзям, знайомим, перехожим. Усмішка робить життя радісним, посилює в людях віру, любов і просто покращує настрій. Посмішка єднає!
ФЛЕШМОБ ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ДОБРОТИ
«Серце доброти»
13 листопада - Всесвітній День доброти. До цього дня проводиться флешмоб «Серце доброти». Мета флешмобу: сприяти об'єднанню дітей, незважаючи на відмінності. Адже тільки на основі щиро добрих справ і вчинків можна досягти єдності і взаєморозуміння, зберігши при цьому самобутність і унікальність.
Символом свята є відкрите серце. Цей атрибут спеціально для цього Дня запропонував французький художник Оріль (Aurele). Сердечка дарують всім! Учасники флешмобу роблять фігуру великого серця, в центрі плакат «Доброту даруй без меж!». У День доброти учасники флешмобу дарують знайомим і незнайомим людям і квіти.
З кожним таким, простим по суті, вчинком комусь стане краще, а значить – і більше доброти в світі. І важливо пам'ятати, що такими справами – проявами чуйності, симпатії, щедрості, дружелюбності, любові, благородства – ми вчимо робити добро наших дітей. І, звичайно ж, бажано творити добро щодня, а не лише у Всесвітній день Доброти.
Турботливо, ніжно, з любов`ю ми повинні відноситися до дітей з особливими освітніми потребами, щоб не травмувати їхні дущі. Коли ті хто поруч, допомагають та співпереживають, одужувати набагато легше.
Діти з ООП потребують нашої ніжності, уваги, теплоти, любові і терпіння.
Інформаційний матеріал щодо використання у роботі під час підготовки до флешмобу «Серце доброти»
День доброти (World Kindness Day)
Всесвітній день доброти святкують 13 листопада. Саме цього дня 1998 року на Першій конференції Всесвітнього руху доброти в Токіо було засновано нове свято. Його ініціатором став волонтерський рух «За доброту», що з'явився в Японії 1997 року. Цілі і завдання організації – надихати людей на добрі вчинки і сприяти поліпшенню життя у світі за допомогою добрих вчинків. Долучитися може кожен охочий – головне, щоб людина хотіла і була готова допомагати іншим. Учасники руху на колективних зустрічах розповідають про ідеї добрих справ і способи втілення їх у життя.
Рух доброти затвердив «Декларацію доброти», яка говорить: «Ми визнаємо фундаментальну важливість простої людської доброти, як основної умови доставляє задоволення і осмисленого життя, і цим документом проголошуємо створення Всесвітнього руху доброти. Ми будемо прагнути об'єднатися через організації в кожній країні і з допомогою створення всесвітньої мережі, і створити більш добрий і більш повний співчуття світ». Глобальне прагнення учасників руху – створити світ, здатний співчувати і виявляти доброту. Офіційно Всесвітній день Доброти був заснований у Сінгапурі 18 листопада 2000 року на 3-й конференції Руху доброти. Творити добрі справи - неймовірно просто, добро не вимірюється грошима, часом – не вимагає багато часу і сил, головне – почати. Навіть просто добра усмішка незнайомій людині – вже здатна творити чудеса, в тому числі й для самої людини, хто це Добро робить. Адже крім того, що добрі справи підвищують всім настрій, вони ще й як не можна краще впливають на самопочуття, підвищують життєвий тонус. Суть святкування цього Дня в тому, щоб нагадати людям про важливість прояву людяності і взаємодопомоги в сучасному житті. Добро починається з тебе!
ФЛЕШМОБ «НАВЧАННЯ РАЗОМ»
Мета заходу: звернути увагу суспільства на дітей з особливими освітніми потребами, показати, що інклюзивне навчання сприяє розвитку всіх дітей, підвищення соціальної активності дітей з ООП, виховання толерантності, захист права дітей на освіту.
Ще не так давно в Україні діти з особливими потребами були практично ізольованими від світу. Школи неохоче відкривали для них двері, а батьки хотіли вберегти своїх діток від зайвого стресу та обирали між індивідуальним навчанням та навчанням у спеціалізованих школах. Говорячи про інклюзію, ми маємо робити набагато більше для того, щоб діти навчалися у звичайних класах, ми маємо ізолювати ізоляцію, усунути виключення.
У кожного учасника заходу міні-плакат на фотопапері форматом А4 з написом «Всі діти повинні навчатися разом». Лунає мелодія «Чому навчають в школі», на фоні мелодії лунають слова ведучого:
В школі мирно вчаться діти - Неповторна і єдина,
Це життя людського квіти! Яка хоче мирно жити,
Серед них є вразливі, загадкові, Як і всі у школі вчитись,
Що чекають допомоги. Адже знати і уміти
Кожен з них це - є Людина, Здатні й особливі діти!
Після цих слів ведучий говорить слова: «Всі діти», учасники флешмобу по черзі проголошують ці слова до тих пір, доки ведучий підніме свій плакат і скаже: «ПОВИННІ». Всі учасники піднімають вгору плакати і гучно промовляють разом із ведучим фразу: «Навчатися разом!»
Інклюзивна освіта – перспектива нова. Кожна дитина-це цілий світ.
Хоч різні можливості – але рівні права. Освіта, повага і рівність для всіх!
ФЛЕШМОБ «ВЕСЕЛИЙ ПОТЯГ»
Флешмоб проводиться на великій перерві або в позаурочний час. Мета заходу: сприяти оздоровленню дітей, зняти втому, активізувати увагу й активність, відновити сили, настрій, почуття бадьорості й свіжості, підвищити дисциплінованість. Налаштувати на певну діяльність, вміння співпрацювати в команді.
По коридорах школи, шкільному подвір`ю, або вулиці рухається потяг (колона дітей, поклавши руку на плече сусіду). До них «прищепляються вагончики» - інші діти, бажаючі дорослі. Потяг весь час рухаються. При цьому можна виголошувати веселі речівки, кричали. Ведучий може одною рукою показувати рухи, які повторює вся колона. Під час руху лунає весела мелодія. Всім зустрічним ведучий може говорити добрі слова, побажання, які всі учасники за ним повторюють. На кінцевій зупинці зробити спільне фото.
ТАНЦЮВАЛЬНИЙ ФЛЕШМОБ
Мета флешмобу: зробити відпочинок на перерві більш цікавим та організованим, зняти емоційну напругу, згуртувати колектив, налаштувати на спільну діяльність, сприяти оздоровленню дітей, зняти втому, активізувати увагу й активність, відновити сили, настрій, почуття бадьорості й свіжості, підвищити дисциплінованість.
Після уроку чи на перерві раптово лунає музика і певна група учнів (учителів) починає злагоджено виконувати ритмічні рухи. Поступово до них приєднуються діти з різних класів, педагогічні працівники. Такі шкільні перерви стануть улюбленими та традиційними для учнів.
ФЛЕШМОБ ТОЛЕРАНТНОСТІ
«Україна-толерантна країна»
Мета заходу: виховувати любов до ближнього, толерантність і розуміння, показати, що діти з ООП талановиті і нічим не поступаються іншим.
Важливим показником розвитку суспільства є гуманне, толерантне, ставлення до дітей з особливими освітніми потребами, які не мають змоги вести повноцінне життя. На сьогодні в Україні вже багато зроблено для дітей з особливими освітніми потребами, держава забезпечує їм рівні можливості та рівні права, бо Україна – толерантнна країна. Традиційним є флешмоб «Україна – толерантнна країна».
Для проведення флешмобу заздалегідь виготовляються прямокутники синього та жовтого кольору (розміром 21х15), коли їх прикладають один до одного утворюється синьо-жовтий прапорець. В одній руці у дітей сині заготовки, в другій-жовті. Учасники флешмобу повторюватимуть рухи за ведучим на фоні звучання пісні Ю. Рибчинського «Україна-це ми» у виконанні К. Бужинської. Рухи довільні, під час звучання пісні періодично складається у руках дітей прапорець.
В кінці музичного супроводу ведучий говорить: «Україна-толерантна країна!», після чого всі учасники разом повторюють: «Україна – толерантнна країна!»
Діти - це наше майбутнє. Вони всі рівні у своїх правах, але можливості у них різні. Є діти, які від народження чи в силу трагічних обставин, мають занижений зір, проблеми із мовою, не чують, мають психофізичні вади. Але вони, всупереч проблемам здоров’я, творять, навчаються, працюють. Ми не в змозі дати їм втрачене, але спільними зусиллями можемо допомогти знайти себе в житті, розкрити свої здібності, повірити у себе, стати невід`ємною частиною учнівського колективу.
Коли здається, жити неспромога, коли здається, більше сил нема,
Повір у себе, і твоя тривога розвіється, як марево сама.
Повір у себе, ти багато можеш, не опускай безсилої руки,
І сам собі найкраще допоможеш - лиш тільки спробуй сам себе знайти…
Кожен день, прожитий поряд із такими дітьми, нехай приносить нові шукання, нові духовні рівні для всіх нас!