Методичні рекомендації щодо вивчення казок «Хлопчик-зірка» та «Щасливий принц» Оскара Уайльда

Методичні рекомендації щодо вивчення казок

«Хлопчик-зірка» та «Щасливий принц» Оскара Уайльда

У п’ятому класі на уроках світової літератури вивчаються казки Оскара Уайльда «Хлопчик-зірка» та «Щасливий принц». До речі, казка «Щасливий принц» винесена на позакласне читання. Уся робота над цими казками займе 3 години (2 години відводяться на опрацювання казки «Хлопчик-зірка» та 1 година – на казку «Щасливий принц»).

Перший урок із вивчення літературної казки «Хлопчик-зірка» О. Уайльда розпочинається з оголошення теми, мети, епіграфів уроку. На підготовчому етапі до сприймання навчальної теми «Оскар Уайльд. «Хлопчик-зірка». Характеристика персонажів. Зіткнення краси і добра у творі» учні пригадують, що вони знають про країну Англію. Після цього вчитель подає деякі відомості про Оскара Уайльда, що надалі слугуватиме своєрідним коментарем до його творчості, зокрема, що краса є основою не тільки його творчості, а й життя. Вчитель наголосить, що письменнику боліло горе всіх знедолених і скривджених, тому він завжди на боці бідних та ображених, засуджує немилосердних, безжалісних, пихатих, базік, хвальків, невігласів підступних і жорстоких людей. Після викладу в класі цих відомостей і закріплення знань учнів про англійську літературну казку вчитель може перейти до читання твору, пам’ятаючи, що на це відводиться не більше 5 − 6 хвилин. Перед читанням теж не завадить зробити настанову, яка б належно спрямувала увагу школярів. Так, доцільно порадити зосередитись на вчинках головного героя, спробувати пояснити його вдачу, а також усвідомити своє ставлення до прочитаного. Після настанови вчитель може відразу прочитати казку [30, с. 14].

На етапі сприймання і засвоєння учнями нового матеріалу відбувається читання твору «Хлопчик-зірка» і бесіда на з’ясування первинних вражень п’ятикласників від його змісту. На читання казки відводиться не більше 5 − 6 хвилин. Перед читанням твору не завадить зробити настанову, яка б належно спрямувала увагу школярів. Так, доцільно порадити зосередитись на вчинках головного героя, спробувати пояснити його вдачу, а також усвідомити своє ставлення до прочитаного. Після настанови вчитель може відразу прочитати казку. Аналіз казки «Хлопчик-зірка» варто розпочати із словникової роботи: з’ясувати значення слів «щастя» та «краса», підібрати синоніми до слова «щастя», назвати протилежне поняття до слова «краса» [13, с. 35].

Під час евристичної бесіди аналізується казка «Хлопчик-зірка» О. Уайльда. У п’ятикласників потрібно запитати, чи цікаво було їм читати казку «Хлопчик-зірка», які події з твору їм найбільше запам’яталися, назвати персонажів казки. При аналізу твору варто звернути увагу школярів на опис зимової ночі, адже пейзаж у творі допомагає зрозуміти внутрішній стан героя. Учні повинні усвідомити, чому Хлопчик-зірка, який ріс і виховувався разом із дітьми лісоруба, суттєво від них відрізнявся не лише зовнішньо, але і внутрішньо. У дітей варто поцікавитися, як вони розуміють метафоричний вислів «кам’яне серце» і запропонувати їм підібрати епітет до такого означення серця.

Під час бесіди п’ятикласники складають схеми «Хлопчик немов квітка в полі» та «Квітка – символ краси». Під час складання схеми школярі повинні відповісти на питання вчителя: з чим автор порівнює хлопчика, чому саме з квіткою порівнюється хлопчик, з якими ж саме квітками порівнюється хлопчик. Доречною тут буде легенда про Нарциса. За цими схемами  учні можуть згодом працювати як з наочністю, що дасть їм змогу успішно розкрити образ головного персонажа, наблизитись до розуміння усього твору. Водночас п’ятикласники вчитимуться розрізняти у тексті прийоми творення художніх образів, «бачити» у ньому й автора, орієнтуватись на його ставлення до зображуваного [10, с. 28].

Аналізуючи казку «Хлопчик-зірка», учитель повинен зосередити увагу дітей також на таких питаннях: до кого в рабство потрапив Хлопчик-зірка, чому Зайченя тричі його рятувало, як головний герой відносився до інших героїв, до своїх рідних. Окремо потрібно зупинитися на описі матері хлопчика, адже опис жебрачки надзвичайно вражає.

На етапі закріплення знань, умінь і навичок п’ятикласники виконують пошуково-дослідницьке завдання «Характеристика Хлопчика-зірки» (портрет, риси характеру, мова) та інтерактивну вправу «Займи позицію» (у чому полягає велич людської краси, чи відповідає зовнішня краса внутрішній красі Хлопчика–зірки, від чого залежить духовна краса людини тощо.

На підсумковому етапі йде вирішення проблемних питань: риси, якими був наділений Хлопчик-зірка на початку і в кінці твору, що є спільного та відмінного між казкою Г. К. Андерсена «Снігова королева» та казкою О. Уайльда «Хлопчик-зірка». Закінчується урок вправою «Мікрофон» − «Чого навчила мене казка О. Уайльда «Хлопчик-зірка»?».

Цією невеликою бесідою на першому уроці доведеться закінчити роботу над казкою. На домашнє завдання доцільно порадити учням підібрати прислів’я, які б відображали ідею твору, скласти простий план та намалювати ілюстрації до казки «Хлопчик-зірка» О. Уайльда [11, с. 6].

Наступний урок повинен (після оголошення теми, мети та епіграфу уроку) розпочатися з актуалізації опорних знань. 2 − 3 учні переказують твір за простими планами, які вони склали вдома. Особлива увага відведена презентації малюнків до казки «Хлопчик-зірка» О. Уайльда. Методисти пропонують кільком «художникам» захистити свої малюнки перед класом, який виступатиме в ролі читацького журі. Це буде корекція читацьких вражень, дасть наснагу до подальшої пізнавальної роботи. Завершується цей етап зачитуванням дібраних прислів’їв до твору О. Уайльда  [9, с. 41].

Під час сприйняття й засвоєння нового матеріалу відбувається словникова робота (учні з’ясовують значення слова «символ») та вправа на асоціативне мислення (школярі добирають епітети до слова «зірка»). Після цього розпочинається дослідницька робота над проблемою «Еволюція образу головного героя казки «Хлопчик-зірка» О. Уайльда». П’ятикласників для виконання цього завдання варто об’єднати у три динамічні групи. І група працює з текстом казки, де розповідається про Хлопчика-зірку до зустрічі з матір’ю, ІІ група − після зустрічі з матір’ю і зле перетворення, ІІІ група − Хлопчик-зірка отримує прощення.

І група зосереджена на аналізі таких питань: як відбулася зустріч Хлопчика-зірки із жебрачкою; чому вигляд нужденної жінки не викликав жалю в героя; якими словами Хлопчик-зірка назвав свою матір; як автор передав зневажливе ставлення Хлопчика-зірки до матері тощо. Учитель підводить учнів до висновку, що Хлопчик-зірка зневажав власну матір. А мати – це символ усього найкращого, найбагатшого, найліпшого і найціннішого, що є в нашому житті.

ІІ група працює над такими питаннями: як розплатився Хлопчик-зірка за свою жорстокість до матері; чи він усвідомив, за що його покарано; чи мало тепер для нього значення втрата вроди; із чим зіткнувся хлопчик під час пошуків матері; чому всі відвернулися від головного героя; чому монети потрібно шукати не в місті, а в лісі, як ліс поставився до головного героя тощо.

ІІІ група аналізує епізоди, в яких Хлопчик-зірка проявив чуйність до чужої біди; як допоміг зайченяті, що потрапило у пастку; прохання Прокаженого віддати йому монети тощо. Учитель наголосить, що не кожен здатний виявляти милосердя, щоб допомогти іншому, зовсім чужій людині на шкоду собі, навіть приректи себе на страждання. Хлопчик-зірка, ставши потворним і відчувши на собі біль та приниження людей, яких він колись ображав, переосмислив свою поведінку, змінився, став допомагати, виявляти співчуття [5, с. 23].

На етапі закріплення вивченого матеріалу відбувається інтерактивна вправа «Мозковий штурм»: учні визначають конфлікти у казці, з’ясовують назву казки та значення слова «зірка» тощо. Після цього складають асоціативний ланцюжок до слова «зірка» у значенні небесне світило та у значенні знаменитість. Завершується урок вправою «Мікрофон» (чи є світі щось дорожче, ніж мама?) та вирішенням проблемних питань (визначальні цінності людського життя в казці О. Уайльда, чому казка має сумний кінець тощо).

Вдома п’ятикласники пишуть твір-роздум на тему «Що таке справжня краса (за казкою О. Уайльда «Хлопчик-зірка»); розкривають  значення деяких висловлювань (краса обернулася злом для нього; хіба в будинку, де є черстве серце, немає холодного вітру; це був такий світ, який він сам собі створив у дні своєї великої гордості) [6, с. 39].

У міру того, як школярі освоюють історію англійської літературної казки на прикладі вивчення творчості Оскара Уайльда, учитель повинен розшифрувати обрії знань п’ятикласників у цій галузі, використовуючи, зокрема й уроки позакласного читання. Саме на уроці позакласного читання вивчається казка Оскара Уайльда «Щасливий Принц».

Методисти наголошують на тому, що уроки позакласного читання мають власну специфіку та принципово відрізняються від уроків класного читання: на цих уроках вирішуються зовсім інші завдання. З одного боку, це відносно вільні уроки, на яких розвиваються читацькі інтереси, кругозір дітей, їх естетичні смаки та почуття, сприймання художніх образів, їх уявлення та творчість. З іншого боку, на цих уроках виконуються визначенні програмні вимоги, формуються навички та вміння, необхідні для активного читача [18, с. 151].  

Урок позакласного читання варто розпочати із виставки книжок Оскара Уайльда. Ця виставка на початку уроку колективно розглядається за чітко визначеним планом, який відповідає темі й меті уроку (наприклад, дітям пропонується встановити, чи всі книжки відповідають темі заняття «Англійська літературна казка»; чи не виставлена одна й таж книжка двічі; якщо книжки збігаються за назвою, то яка між ними різниця тощо).

На цьому уроці потрібно використовувати спеціальні вправи, спрямовані на вироблення в учнів умінь користуватися прийомами самостійної читацької діяльності (наприклад, відтворити змісту казки «Щасливий принц» за епізодами чи за планом). На уроці варто проаналізувати казку «Щасливий принц» не тільки у формі бесіди (відповіді на питання вчителя), але у формі вільних висловів  [7, с. 119].

Після оголошення теми, мети, епіграфу уроку йде підготовчий етап до сприймання навчальної теми. Учитель повинен наголосити, що урок позакласного читання принесе їм радість відкриттів та радість пізнання світу, адже присвячений англійській літературній казці «Щасливий Принц» Оскара Уайльда. Ця казка вразить п’ятикласників роздумами про життя.

На етапі сприймання і засвоєння учнями нового матеріалу відбувається аналіз читацького сприйняття. П’ятикласники повинні з’ясувати, які думки закладені в назві казки; чому люди називали статую Щасливим Принцом; коли Принц змінив своє уявлення про щастя, коли перестав бути безтурботним і радісним; яке місто постало у творі О. Уайльда; чому важко жити в такому місті; чому Ластівка не залишила Принца; коли птаха стала відчувати себе щасливою; як закінчується казка; у чому полягає щастя Принца і Ластівки; чому Принц і Ластівка так високо були оцінені Господом тощо. Вчитель повинен продемонструвати чудові репродукції «Трійка», «Діти-сироти на кладовищі», «Сплячі діти» В. Перова, «Швачка» І. Прянишникова, «Діти-жебраки» Ф. Журавльова, адже вони співзвучні з розповідями Принца про місто. Бесіду на уроці позакласного читання  використовують не так розгорнуто, як на звичайних уроках. Своєрідність таких бесід полягає в тому, що всі питання розраховані на більш високу самостійність школярів [14, с. 83].

Велика увага на уроці позакласного читання відводиться читацьким щоденникам (в яких п’ятикласники охарактеризували Принца та Ластівку) та інсценування прикінцевого епізоду із казки «Щасливий Принц». Читацькі щоденники можна вести у довільній формі, аби тільки діти навчилися записувати до них те, що їм найбільше допоможе у процесі практичної роботи над текстом. До речі, на уроках позакласного читання переказ прочитаного поступово відходить від традиційної форми. Варто запропонувати п’ятикласникам передати прочитане в ролях, або інсценізувати окремі сцени з цієї казки [17, с. 136].

Завершується урок позакласного читання проблемним питанням (до чого закликає нас О. Уайльд?) та вправою «Мікрофон» (згадайте свої відчуття від того, коли ви вчиняли добро іншим людям, поступали по совісті). Вдома школярі виконують творче завдання – придумують своє закінчення казки «Щасливий Принц» [8, с. 17].

Отже, вивчивши англійську літературну казку на прикладі творчості Оскара Уайльда, було б непогано, коли школярі не лише засвоїли знання про англійську літературну казку, а й сформували у себе здатність самостійно читати і пояснювати інші його твори («Молодий Король», «День народження Інфанти», «Рибак і його душа», «Соловей і троянда», «Чудова ракета», «Велетень-егоїст», «Відданий друг», «Юний король» та ін.).

Список використаної літератури

1.          Акимова О. В. Этика и эстетика Оскара Уайльда : [учебное пособие] / О. В. Акимова; под ред. Н. Я. Дьяконовой ; Рос. гос. пед. ун-т им. А. И. Герцена. – СПб. : Алетейя, 2008. – 191 с.
2.          Алєксєєва Т. І. Проблема літературної освіти в школі / Т. І. Алєксєєва // Українська мова і література в школі. – 2004. – №  6. – С. 28 – 29.
3.          Братко В. І. Зернята людяності. Утвердження духовної краси людини в казці Оскара Вайльда «Зоряний хлопчик» / В. І. Братко // Всесвітня література і культура. – 2001. − № 12. – С. 14 – 19.
4.          Варварич О. В. Спільні риси казок Ганса Крістіана Андерсена та Оскара Уайльда / О. В. Варварич // Зарубіжна література. − 1998. − № 3. – С. 5 – 11.
5.          Дереза Л. В. Щоб глибше осягнути ідейно-естетичний зміст твору. Урок порівняльного аналізу філософських казок (О. Вайльд «Хлопчик-зірка», А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц») / Л. В. Дереза // Всесвітня література. – 2004. − № 10. – С. 23 – 26.
6.          Дзекун Р. М. Конфлікт добра і краси у казці О. Уайльда «Хлопчик-зірка», тернистий шлях до їх гармонії / Р. М. Дзекун // Все для вчителя. – 2005. − № 21 −22. – С. 38 − 42
7.          Закомолдина О. С. О философско-эстетической проблематике сказок Оскара Уайльда / О. С. Закомолдина // Татищевские чтения: актуальные проблемы науки и практики. Гуманитарные науки и образование. – Тольятти, 2010. – Ч. 3. – С. 119 – 125.
8.          Залізняк Л. В. Троянди Оскара Вайльда. Урок вивчення казок «Щасливий принц» і «Хлопчик-зірка» / Л. В. Залізняк // Всесвітня література і культура. – 2000. − № 10. – С. 17 – 19.
9.          Зарудня І. О. Ключові фрагменти уроків з вивчення казки О. Уайльда «Хлопчик-зірка» / І. О. Зарудня // Всесвітня література в середніх навчальних закладах. – 2003. − № 2. – С. 41 – 43.
10.     Катихіна М. І. Конфлікт краси і добра у казці О. Вайльда «Зоряний хлопчик» / М. І. Катихіна // Зарубіжна література. – 2004. − № 15. – С. 28 – 31.
11.     Крівіна Т. О. Казки: Краса душі / Т. О. Крівіна // Зарубіжна література. – 2006. − № 7. – С. 5 – 7.
12.     Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. – К. : ВЦ «Академія», 2007. – 752 с.
13.     Мартиненко А. І. До етики через естетику. Інтегрований (література − образотворче мистецтво) урок за казкою Оскара Уайльда «Хлопчик-зірка» / А. І. Мартиненко, Л. І. Самійленко // Всесвітня література. − 1998. − № 7. – С. 32 – 34.
14.     Мауткина И. Ю. Мотив чудесного рождения в сказке О. Уайльда «Мальчик-звезда» / И. Ю. Мауткина // Английская литература в контексте мирового литературного процесса. Тезисы докладов Международной научной конференции и 15 съезда англистов, 19-22 сентября 2005 г. – Рязань, 2005. – С. 80 – 91.
15.     Міляновська Н. Посібник-хрестоматія. 5 клас / Н. Міляновська, Н. Соколовська. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2001. – С. 144 − 145, 164 – 165.
16.     Ніколенко О. М. Світова література : підруч. для 5 кл. загальноосвітн. навч. закл. / О. М. Ніколенко, Т. М. Конєва, О. В. Орлова та ін. − К. : Грамота, 2013. – С. 101 – 122.
17.     Онищук В. О. Типи, структура і методика уроку в школі : [Посібник для вчителя] / В. О. Онищук. – К. : Рад. школа, 1973. – 180 с.
18.     Пасічник Є. А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах : [Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти] /Є. А. Пасічник. – К. : Ленвіт, 2000. – С. 138 – 182.
19.     Пронкевич О. В. Його боги − краса і насолода. Система уроків по вивченню казок Оскара Уайльда «Щасливий Принц» і «Хлопчик-зірка» / О. В. Пронкевич, А. Л. Ситченко // Зарубіжна література. – 1996. − № 4. – С. 39 – 41.
20.     Решетов В. В. «Счастливый принц» и другие сказки об Оскаре Уайльде : [текст] / В. Г. Решетов, О. М. Валова ; Московский гуманитарно-экономический ин-т. Кировский филиал. – Киров : [б.и.], 2000. – 158 с.
21.     Слободянюк О. М. Урок світової літератури : культурологічний підхід / О. М. Слободянюк. – Тернопіль : Мандрівець, 2012. – С. 280
22.     Тетельман А. И. Литературная сказка Уайльда : синтез художественных форм / А. И. Тетельман // Синтез в русской и мировой художественной культуре. – М., 2006. – С. 279–282.
23.     Токмань Г. Л. Діалог учителя літератури з учнями: які його рівні є доцільними? / Г. Л. Токмань // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. – № 3. – С. 5 – 8.
24.     Тягунова М. М. Словник до твору. О. Уайльд. Хлопчик-зірка / М. М. Тягунова // Всесвітня література в середніх навчальних закладах. – 1998. − № 7. – С. 21
25.     Уайльд О. Англійська казка [Текст] : пер. з англ. / О. Уайльд [та ін.]. – К. : Україна, 1996. – 270 с.
26.     Уайльд О. Критик как художник / Избранное / О. Уайльд. – М. : Издательство «Правда», 1989. – 736 с.
27.     Уайльд О. Хлопчик-зірка / Переклад з англ. І. Корунця. – К. : Веселка, 1979.
28.     Уайльд О. Сказки : [Текст] / О. Уайльд; худож. Е. Таран. – Донецк : Донеччина, 2005. – 192 с.
29.     Фещенко Л. О. Урок-образ за казкою О. Вайльда «Хлопчик-зірка» / Л. О. Фещенко // Зарубіжна література. − 2004. − № 9. − С. 25 − 29.
30.     Янчук О. В. Вчити добру і любові. Урок-зіставлення казки «Соловей і троянда» О. Уайльда і «Казки про жабу і троянду» В. Гаршина / О. В. Янчук // Всесвітня література. – 1998. − № 3. – С. 14 – 17.