Методичні рекомендації "Сучасна освітня технологія - перевернуте навчання"

 

Україна

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКА РАЙОННА РАДА

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КЕРМЕНЧИЦЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СУЧАСНА ОСВІТНЯ ТЕХНОЛОГІЯ - ПЕРЕВЕРНУТЕ НАВЧАННЯ

 

 

 

 

 

                                                      Заступник директора з НВР Дикун Н.Г.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Одним із пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку освіти є запровадження інновацій та інформаційних технологій у навчанні й вихованні учнів. Тому навчально-виховний процес у школах має бути зорієнтований на використанні педагогічних інновацій, які ґрунтуються на інформаційних технологіях і сучасних засобах комунікації.

Однією з таких інноваційних педагогічних технологій, яка може успішно використовуватися при вивченні нового матеріалу учнями є технологія «перевернутого навчання» і це є  найвідоміша модель змішаного навчання.

Перевернуте навчання – принцип навчання, за яким основне засвоєння нового матеріалу школярами відбувається вдома, а час класної роботи виділяється на виконання завдань, вправ, проведення лабораторних і практичних досліджень, індивідуальних консультацій учителя .

Уперше цей принцип був запропонований Джонатаном Бергманом та Аароном Самсом учням Вудландської школи в штаті Колорадо (США) у 2007 році. Учителі природничих наук почали створювати короткі відео уроки з матеріалами для лекцій, які учні самостійно переглядали вдома. Такий матеріал був розрахований на лабораторні роботи, а також доповнювався відповідями на питання учнів.

 Ідея «перевернутого навчання» полягає в попередньому ознайомленні учнів удома з новим навчальним матеріалом значною мірою за рахунок самонавчання. Вчитель виступає скоріше в ролі колеги й консультанта.

А на уроці короткий розбір проблемних моментів, закріплення теоретичних знань і вироблення практичних навичок. Оцінювання засвоєного матеріалу проводиться в кінці того ж самого уроку за допомогою виконання завдань у робочому зошиті, комп’ютерного тесту.

 Якщо брати до уваги  саме Керменчицьку ЗОШ І-ІІІ ступенів, для того щоб зовсім перейти на використання освітньої технології «перевернутого» навчання в навчально-виховному процесі закладу, на мій погляд, потрібно вирішити ІІІ основні проблеми які заважають впровадженню.

Перша – людська свідомість. Потрібне щоб у вчителя було бажання вчити та самому вчитися працювати по новому.

Друга – матеріально - технічне оснащення. Навчальний заклад не оснащено новими комп’ютерними технологіями. Не всі вчителі, діти мають вдома доступ до мережі Інтернет та не забезпечені відповідними  інструментами комунікації.

Третя – час. Підготовка уроку з використанням даної технології потребує значно більше часу, ніж традиційна.

 Але водночас елементи ПН або саме випереджувальних завдань в своїй практиці використовує кожен вчитель.

 Вчителі початкових класів запроваджують  перші елементи «перевернутого» навчання -  це частіше відбувається за рахунок  проектної діяльності. Учні опановують новий навчальний матеріал внаслідок проведених дослідів, збору  інформації на задану тематику, відбір та аналіз отриманих фактів. Проводячи дослідницьку діяльність учні отримують зовсім нові знання і принципово інші результати, ніж звичайний збір інформації. Проектна діяльність частіше використовується на уроках основ здоров’я, природознавство. На інших уроках  учні відповідно до наданої теми самостійно підбирають оповідання, казки, приказки, малюють тематичні малюнки.

 В старших класах  елементи технології  «перевернутого» навчання позитивно зарекомендували себе при викладанні точних наук, адже їх можна добре проілюструвати. Тому вчителі природничо – математичного циклу ефективно їх використовують.

- Проектна діяльність з використанням різноманітних Інтернет ресурсів, пошук необхідних даних для подальшого практичного обчислення. Наприклад: проекти з математики «Математика вдома і на роботі у батьків» (5 клас), «Сільське господарство шукає математика» (8 клас), «Що дешевше – спекти хліб чи купити його в магазині» (10 клас), «Який борщ смачніший» (10 клас), інтегрований проект з фізики та математики «Альтернативні джерела енергії» (11 клас); з трудового навчання – «Листівка»  (5 клас), «Вироби в етностилі» (9 клас), «Панно з штучних квітів» (8 клас), «Рамка для фото» (7 клас).

- Випереджувальні завдання:

1. Приготувати повідомлення. Учням дається завдання підготувати повідомлення з певної теми, використовуючи доступні ресурси. Наприклад: «Організація та проведення рятувальних робіт в осередку» - захист Вітчизни (10 клас), «Надзвичайні ситуації воєнного характеру» - захист Вітчизни (10 клас), «Засоби і методи ведення воєнних дій» _захист Вітчизни (11 клас), «Традиційні вишивки нашого регіону» - трудове навчанн  (9 клас), «Архітектурні пам'ятки України» - образотворче мистецтво (7 клас). «Сучасні екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти,занесені до Світового природної спадщини ЮНЕСКО. Природні  унікуми материка.» (7 клас).

2. Перегляд мультфільмів. Отримані данні діти використовували для кращого розуміння нового матеріалу, відшукували помилки режисерів, складали опис, виконували тестові завдання. Наприклад «Фіксики», «Свинка Пеппа проти мікробів», «Маулі» і інші.

-  Для зацікавлення учнів під час вивчення математики використовують матеріали Академії Хана (http://www.youtube.com/KhanAcademyUkrainian,  https://www.facebook.com/KhanAcademyUkrainian,https://twitter.com/KhanAcademyUA)

 З швидкими змінами вимог навчальних програм в навчальному закладі існує проблема не відповідності підручників або навіть зовсім їх нестача. І це особливо відчутно коли учні вивчають художні твори. Тому вчителі суспільно- гуманітарних дисциплін практикують в своїй практиці завдання випереджального характеру:

- перегляд відео презентації  з певної теми і підготовка проблемно-пошукових завдання;

- перегляду фільмів (фрагментів фільму), щоб на наступному уроці оговорити сюжетну лінію, образ головних героїв, костюми чи побут.

Це особливо зручно коли на  вивчення твору відведено мала кількість годин або його зовсім немає в підручнику.

- перегляд світлин «Фотогалерея».

Звичайно, щоб  забезпечити усвідомлене сприйняття переглянутого, учні отримують запитання, на які  шукають відповіді.

Також деякі вчителі вдало використовують можливості всесвітньої мережі. Для самостійного опрацювання матеріалу теми вдома, з опорою на лекцію вчителя, друкований матеріал розміщувався на блозі вчителя та в соціальних мережах, де було створено групи по класам. І кожен учень мав змогу відвідати блог вчителя. А також рухаючись по соціальним мережам переглянути матеріали  які знаходяться в групах. Вчителі розміщують там     презентації або надають адресу сторінок на якому розміщено необхідний матеріал для самоопрацювання.  Особливо це актуально є для тих учнів,які  мають  багато пропусків з поважних причин (хвороба,складні життєві обставини тощо) і  можуть використовувати таку кількість додаткових джерел знань, які є в них вдома або на час карантину як  теоретичний матеріал для опрацювання. В цьому навчальному році вчителем інформатики були створені віртуальні класи за допомогою сервісу Google, на яких вчителі мають можливість розміщувати різні види матеріалів (відео, друковані матеріали, презентації, віртуальні демонстрації), які необхідно опрацювати до наступного уроку, та закріпити за допомогою тестів, виконання певного завдання, розв’язання задачі тощо. Наприклад у віртуальних класах 8, 10,11 вже розміщено деякий матеріал для опрацювання до певних уроків. Доступ в учнів до віртуального класу можливий через код класу або за запрошенням педагога через Google аккаунт.

Це, звичайно, вимагає додаткового часу на підготовку до занять, проте якщо вчитель досить винахідливий і  може ефективно здійснювати пошук потрібного матеріалу в мережі Інтернет, то підготовка належного навчально-інформаційного забезпечення навчальних дисципліни не викликатиме особливих труднощів.

 Для того щоб зацікавити дітей вивчати матеріал на випередження вдома, коли вони і звичайне домашнє завдання виконують не завжди якісно на мою думку потрібно:

- мати достатню кількість інформації;

- доступність для різних пристроїв;

- обсяг 5-10 хвилин;

- неформальний спосіб подання інформації;

- надавати якісний матеріал.

Основна перешкода, в умовах української школи  використання лише підручників і робочих зошитів не є повною концепцією «перевернутого навчання, але такий підхід з попереднім переглядом удома нового матеріалу в підручнику є поки що найбільш реальним в  сучасних умовах.  Також потрібно провести роботу з батьками, щоб не намагалися попередити будь-які труднощі, самим зробити все за дитину, а дати певну міру свободи і відкритих дій.

Практика показує, що елементи технології «перевернутого навчання», які вчителі школи використовують в своїй практиці,  дають  можливість вносити зміни  в процес навчання, виправляти, доповнювати, враховуючи індивідуальні особливості учнів. Важливо й те, що ця технологія формує в учнів уміння самостійно працювати під час навчальної діяльності, розвиває творчі здібності учня, істотно покращити показники успішності, але  вибір за  вчителем. Адже   підготовка сценарію уроку вимагає від вчителя затрати часу, знання ІКТ, творчості, поглиблення  знань   ( учні можуть задати різнопланові запитання), вміння конструювати і перебудовувати урок тощо.  Отже, потрібно щоб матеріали, які використовуються в зазначеній технології були цікавими та насиченими. Не у всіх класах можлива така форма навчання, не всі учні мають можливості  користуватися Інтернет-ресурсами.  Перехід до перевернутого навчання триває від 2 до 5 років. 

Чи можливо використати в нашій школі на даний момент технологію перевернутого навчання?  Так можливо з урахуванням бажання вчителя постійно розвиватися. При «перевернутому навчанні» вчитель  має бачити рівень успішності кожного в процесі виконання практичних завдань, щоб вчасно допомогти. Крім того, важлива реакція батьків.  Необхідно  інформувати батьків. Вони перші союзники.