Методична розробка
з предмету « Іноземна мова » по темі
« Сучасні методи викладання
іноземної мови »
викладача іноземної мови КВПУШПМ
Давидової Олени Павлівни
Київ - 2021
Давидова О.П., викладач іноземної мови Київського вищого професійного училища швейного і перукарського мистецтва.
Розглядається питання використання сучасних методів у викладанні іноземної мови в умовах освітнього процесу.
Ключові слова: сучасні методи навчання, метод лінгвістичної гри, пізнавальна діяльність, інтерес до іноземної мови.
Елена Давыдова
Рассматривается вопрос использования современных методов в преподавании иностранного языка в условиях процесса образования.
Ключевые слова: современные методы образования, метод лингвистической игры, познавательная деятельность, интерес к иностранному языку.
Olena Davydova
In this article the modern methods in teaching foreign languages are considered in conditions of educational process.
Keywords: modern methods of teaching, the method of linguistic play, cognitive activity, interest to a foreign language.
Сучасні методи викладання іноземної мови.
Вивчення іноземної мови в сучасному світі – це один з важливих компонентів у житті успішної людини. Знання іноземної мови є необхідним, тому що це знання дає нові можливості у спілкуванні, навчанні і у сфері професійного розвитку.
Оволодіння іноземною мовою – це творчий і цікавий процес, який розвиває світогляд, дозволяє покращити логічне мислення, вміння виражати свої думки ясно і чітко.
Внаслідок глобальних змін в суспільному житті України, як і в інших країнах світу, змінилася роль іноземної мови в системі освіти. Із звичайного шкільного предмету іноземна мова перетворилася на один з базових елементів сучасної системи освіти, у засіб для досягнення професійної реалізації особистості.
У системі освіти у XXI ст. відбуваються реформи, на які впливають глобалізація та універсалізація політичного і культурного життя, підвищення темпу суспільного життя і зростання важливості використання сучасних інформаційних технологій.
Методика викладання – це сукупність методів, прийомів, технологій і засобів вивчення мови.
Метод викладання – це засіб взаємодії між вчителем і учнями, в результаті якого відбувається передавання і засвоєння знань, умінь і навичок, передбачених змістом навчання.
Прийом - це методична дія, спрямована на вирішення конкретних завдань на певному етапі уроку. Метод реалізується у системі прийомів.
Підхід - це домінуюча ідея, яка грає головну роль і на якій заснований кожний метод.
Принцип – це головна ідея методу викладання.
Мета навчання – це те, чого ми прагнемо у процесі навчання, це результат, який планується. Спочатку визначається мета навчання, потім розробляється методика. Мета навчання тісно пов’язана з умовами навчання, тому що без них досягнення мети є неможливим. Умови навчання – це обставини, за яких відбувається навчання.
Засобами навчання є забезпечення навчального процесу, за допомогою яких досягається визначена мета. До засобів навчання відносяться: підручник, робочий зошит, картки з завданнями, проектор. Всі вищевказані категорії забезпечують систему навчання – загальну модель навчального процесу, яка відповідає певній методичній концепції. Система навчання – це повний набір складових, які відповідають певній методичній концепції; вона визначає мету, зміст, принципи, методи, прийоми, засоби та форми організації навчання і в свою чергу є обумовленою ними.
Процес викладання іноземної мови є дуже важливим і різноплановим. Під принципами викладання розуміють основні положення, які визначаються як основні положення, які визначають характер процесу викладання і які формуються на основі обраного напрямку. Чітко сформульовані принципи викладання допомагають вирішити питання про те, які матеріали і прийоми можна використовувати.
Одним з традиційних, класичних методів викладання іноземної мови є граматично-перекладний метод (Grammar-Translation). Згідно з цим методом, вивчення іноземної мови – це оволодіння граматикою і певним словниковим запасом. Процес навчання сприймається як рух від одної граматичної структури до іншої. Цей метод викладання заснований на вивченні мови як системи, яка складається з чотирьох основних компонентів – говоріння (усне мовлення), аудіювання (сприйняття на слух), читання та письмо. Найбільша увага приділяється аналізу текстів, написанню творів, переказу і диктантів. Крім того, учні повинні засвоїти структуру і логіку іноземної мови, розуміти схожість і відмінність між рідною мовою та іноземною. Це неможливо без докладного вивчення граматики і без практики перекладу.
Граматично-перекладний метод дозволяє засвоїти граматику на високому рівні і допомагає оволодіти великою кількістю нових іноземних слів.
Природний метод (Natural Method). Сутність природнього методу заснована на тому, щоб при вивченні іноземної мови створюються такі ж умови, як і при вивченні рідної мови дитиною. Найбільш видатними представниками цього методу були М.Берліц і М.Вальтер. Головна мета навчання під час природного методу – навчити учнів спілкуватися іноземною мовою. Представники цього методу вважають, що якщо учні можуть говорити іноземною мовою, то вони зможуть читати й писати цією мовою. Іноземна мова засвоюється шляхом багаторазового повторення нового матеріалу.
Прямий метод (Direct Method). Цей метод викладання почали використовувати у Франції і Германії для швидкої комунікації іноземною мовою. Цей метод передбачає багаторазове повторення і відпрацювання різноманітних структур. Викладач не роз’яснює правило учням з самого початку, а навпаки, допомагає їм самим зрозуміти його на основі мовленнєвого матеріалу іноземною мовою.
Аудіолінгвальний метод (Audiolingual Method) базується на принципі, що вивчати нове можна і необхідно за допомогою постійного повторення. Цей метод передбачає усну подачу матеріалу і багатократне повторення різних лексичних і граматичних структур під керівництвом учителя.
Структурний підхід (The Structural Approach). В основі цього методу структура та її вивчення. Основною ідеєю цього підходу є гіпотеза про те, що будь-яка мова складається з комплексних граматичних правил і вивчати їх треба у певному порядку. Наприклад, перед тим, як вивчати час The Present Continuous Tense, треба спочатку вивчити дієслово to be, за допомогою якого цей час утворюється.
Метод фізичного реагування ( Total Physical Response). Згідно теорії цього методу учням спочатку треба слухати і читати новий матеріал іноземною мовою, а потім виконувати дії, які він почує з аудіо матеріалу. Наприклад, треба встати, сісти, відкрити зошит, взяти ручку, писати …
Аудіо-візуальний метод (Audio-visual Method). Згідно з цим методом вчитель користується кольоровими таблицями, на яких кожний колір чи символ означає певний звук, і таким чином презентує нові слова. Наприклад, щоб сказати слово “table”, треба спочатку показати малюнок, який означає звук “t”, а потім малюнки з іншими звуками слова.
Метод занурення (Suggestopedia). Згідно з принципами цієї методики, іноземною мовою можна оволодіти, ставши хоча б на час іншою людиною. Вивчаючи мову таким чином, всі студенти в групі обирають собі нові імена та біографії. За рахунок цього в аудиторії створюється ілюзія того, що вони знаходяться у світі мови, яка вивчається. Це допомагає учням відчувати себе розслаблено, повністю розкритися і його мовлення стає максимально наближеним до оригіналу.
Комунікативний метод (Communicative Method). Комунікативний метод є одним з найбільш популярних у світі і вважається одним з найбільш ефективних. Комунікативний метод з’явився у Британії, коли англійська мова стала набувати статусу мови міжнародного спілкування. Даний метод є сукупністю прийомів, які спрямовані на ефективне спілкування у мовленнєвому середовищі. Одним з його основних прийомів є імітація ситуацій з реального життя, які стимулюють учнів до активного мовлення. При цьому дуже важливо, щоб теми для обговорення були актуальними, пов’язаними з повсякденним життям учнів. На заняттях, які проводяться згідно з принципами комунікативної методики, більшу частину заняття вивчається розмовне спілкування, хоча читання і письмо також вивчаються.
Свідомо-порівняльний метод ( Conscious-comparative Method). Практична мета цього методу – уміння учнів читати і розуміти усне мовлення на слух і уміння говорити і писати іноземною мовою. Цей метод заснований на таких принципах: усвідомлення мовленнєвих явищ під час їх засвоєння; порівняння мовленнєвих явищ рідної мови та іноземної; розвиток мовленнєвої діяльності; розширення активного і пасивного мовленнєвого матеріалу.
Лінгвосоціокультурний метод. Згідно з принципами цього методу, учні вивчають не тільки мовленнєві форми, а також соціальне оточення і культуру країни, яка вивчається. Будь-яка мова є частиною культури і необізнаність в культурних традиціях, історії і звичаях суспільства викликає мовленнєві помилки.
Проблемно-пошуковий метод. При використанні даного методу використовуються такі прийоми викладання, як створення під час уроку проблемних ситуацій, організація колективного обговорення вирішення проблеми, виконання вправ, максимально наближених до реальної комунікації. Наприклад, рекомендуються «ініціативні» вправи, які формують вміння почати розмову, зацікавити співрозмовника, привернути його увагу.
Особистісно-орієнтований метод. Цей метод заснований на таких фундаментальних особистісних категоріях як індивідуальність, особистість, рефлексія. Принцип орієнтації на особистість учня є дуже важливим під час занять з іноземної мови.
Лексико-перекладний або аналітичний метод. Основною метою цього методу є вивчення лексики. Словниковий запас створюється шляхом вивчення напам’ять іноземних текстів, а граматика вивчається як пояснення до тексту. Цей метод найкраще підходить для розвитку навичок читання і перекладу.
Аналітико- імітативний метод. Цей метод використовується для формування правильної вимови іноземною мовою. Під час використання цього методу використовуються фонетичний матеріал та читання вголос. Учні повторюють слова і фрази за вчителем або після аудіозапису.
Метод проектів. Основна мета методу проектів – надання учням можливості самостійно отримувати знання у процесі вирішення практичних завдань, які потребують інтеграції знань з різних сфер. Роль учителя у проекті – бути експертом, координатором, додатковим джерелом інформації.
Метод читання. Метод читання Іллі Франка – це метод вивчення іноземної мови, який заснований на читанні тексту в оригіналі з його перекладом. У книгах, які видані за даним методом, текст розділений на невеликі уривки. Спочатку надрукований адаптований уривок – текст з дослівним перекладом і невеликим лексико-граматичним поясненням. Потім іде той самий текст, але вже неадаптований, без підказок. Цей метод відрізняється від методу паралельного тексту, при якому повний переклад можна прочитати у 2-й колонці або в іншій половині книги, а додаткові пояснення відсутні.
Метод Міллера заснований на принципі, що одиниці мови, поділені на групи, учні запам’ятовують краще, ніж окремі одиниці. Учитель пропонує учням записувати і вчити не окремі слова, а словосполучення і вирази. Такий метод вивчення лексики буде більш корисним ніж вивчення ізольованих слів, тому що це допоможе уникнути помилок, які стосуються невірної лексичної і синтаксичної сумісності слів. В майбутньому за необхідності використовувати іноземну мову учні будуть згадувати не окремі слова, які треба поєднати у речення, а цілі конструкції для успішного спілкування.
Мнємотехніка – це система різних прийомів, які допомагають запам’ятати слова за допомогою асоціацій. Асоціації можуть бути слуховими, візуальними, смисловими, із словами з рідної мови. Асоціації повинні бути чіткими, яскравими і не дуже абстрактними.
Метод вивчення мови через малювання (Emotional Drawing). Коли людина малює, в неї задіяні м’язова, зорова і емоційна пам’ять. Поєднуючи нові слова з певними образами, можна їх запам’ятати набагато швидше. Мета цього методу – зосередитися на значенні іноземного слова, яке треба вивчити і намалювати образ. За рахунок творчої складової процес вивчення слів відбувається швидше, ніж при перегляді ілюстрацій до слів у підручнику.
Методична скарбничка сучасного викладача складається з різноманітних методів і прийомів викладання іноземної мови і використання методу навчальної гри все частіше використовується під час уроку. Інтерес до використання цього методу не є випадковим і має декілька специфічних причин.
По-перше, в умовах сучасного світу викладачу необхідні методи, які сприяють оптимізації навчального процесу, що вказує на необхідність пошуку засобів для створення зацікавленості учнів у предметі, а також активізації їх пізнавальної діяльності. В якості такого засобу використовуються навчальні ігри.
По-друге, для вчителя іноземної мови, основним завданням є вивчення усного мовлення (спілкування іноземною мовою). Вивчаючи іноземну мову, учень повинен розуміти, що це не просто шкільний предмет, а засіб комунікації, як і його рідна мова. Гра в такому випадку створює необхідну мотивацію, яка є дуже важливою у вивченні іноземної мови.
Ігрова діяльність впливає на механізми усіх пізнавальних процесів таких, як увага, пам’ять, мислення та увага. Гра створює умови для глибокого прояву здібностей дитини, позитивно впливає на загальний розвиток учнів, а також сприяє їх самореалізації.
Ефективність методу гри ще в тому, що гра може бути організована у різних формах роботи, що є важливим при вивченні іноземної мови, де використання різноманітних завдань є звичним явищем процесу навчання. Гра може бути використана в індивідуальній, парній, груповій та колективній формах роботи на заняттях. Даний факт вказує на те, наскільки ефективним є використання гри з точки зору економії навчального часу.
Ще однією перевагою використання даного методу навчання є універсальність ігор: їх можна використовувати на будь-якому етапі вивчення іноземної мови, з будь-якими категоріями учнів і на різних етапах уроку. При цьому важливо враховувати мовленнєві здібності учнів, їх вік, а також особливості притаманні для кожного етапу навчання.
Ігрові технології є однією з унікальних форм навчання, яка дозволяє зробити цікавою не тільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, а й щоденне вивчення іноземної мови. Зацікавленість у грі позитивно впливає на монотонну діяльність з повторення, закріплення та засвоєння інформації, а з іншого боку гра сприяє використанню знань у новій ситуації і це додає інтересу і різноманітності навчальному процесу.
Під час занять ми маємо справу з навчальними іграми, що на відміну від розважальних, мають специфічну методичну мету, яку вчитель повинен завжди чітко собі уявляти. Для вчителя будь-яка навчальна гра – це перш за все вправа.
Ретельно продумана і добре проведена гра полегшує вивчення і закріплення мовленнєвого матеріалу (фонетики, лексики, граматики) та сприяє формуванню відповідних умінь і навичок.
Гра є ефективним засобом навчання, що охоплює різні види мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо), вона допомагає в оволодінні іноземною мовою, а крім того, учні відчувають емоційне задоволення як у процесі гри, так і при досягненні результатів.
Основними видами навчальних ігор для вивчення іноземної мови є фонетичні, лексичні і граматичні.
1.Фонетичні ігри.
Фонетичні ігри займають важливе місце в процесі викладання іноземної мови. Вони є своєрідними помічниками для вчителя, бо з одного боку ігри дають учням можливість відпочити деякий час, підвищують їх настрій, допомагають дітям відчувати себе більш впевнено, створюють під час заняття доброзичливу атмосферу. А з іншого боку, учні продовжують навчатися, навіть не помічаючи, що вони вивчають нові слова і фрази, активізують вже пройдений матеріал, не соромляться вільно спілкуватися іноземною мовою, що є необхідним при вивченні правил фонетики. Існує багато фонетичних ігор, які можна використовувати під час уроків іноземної мови для кожного аспекту мови.
2. Гра “Guess What” (Здогадайся). Учитель називає декілька слів, які є схожими за вимовою. Завдання учнів здогадатися, який звук повторюється у кожному слові.
Наприклад: nice, island, write.Учні повинні здогадатися, що це звук [ai].
Для повторення певних звуків англійської фонетики можна використовувати скоромовки, а після зняття лексичних і фонетичних труднощів, можна їх вивчити напам’ять. Скоромовки і ефективним засобом засвоєння фонетичного матеріалу. Це інший ігровий прийом при вивченні правил фонетики. Скоромовки і найкращим засобом у досягненні чіткості вимови, бо немає більш швидкого темпу, ніж у скоромовках. Використання скоромовок під час уроку іноземної мови допоможе вчителю в ігровій формі відпрацювати вимову окремих приголосних і голосних.
Скоромовка на відпрацювання звуку [l]:
Lily likes lovely lilies and Layla likes lovely camomiles.
Скоромовка на відпрацювання звуку [r].
Red roses grow in the garden.
4. Гра “Fill in the Missing Letter” (Знайди пропущену літеру).
На дошці написані слова, в кожному з яких пропущена одна буква.
Наприклад, h…me, r…se, n…se, R…me. Учням треба прочитати слова і здогадатися, що пропущені літера o і звук [ou].
5. Гра “A Telegram” (Телеграма)
Клас обирає головного гравця. Цьому учню треба уявити себе у ролі телеграфіста і відправити «телеграму» - сказати по буквах слова з паузами після кожного слова. Під час паузи учень з кожної команди називає по одному слову з «телеграми». Якщо учень помилився, то команда втрачає бал.
6. Гра “ Who Has the Best Pronunciation?” (В кого найкраща вимова?)
Учитель вимовляє декілька слів чи речень і називає одного з учасників гри. Останній повинен відтворити слова у тому самому порядку, повторюючи вимову та інтонацію вчителя. Кожен учень відповідає декілька раз. Виграє той учень, у кого найкраща англійська вимова.
7. Гра “ Let Us Work on Intonation” ( Попрацюємо з інтонацією).
Клас ділять на дві команди. На дошці написані речення англійською мовою. Представники обох команд повинні правильно поставити наголос, стрілочками відмітити підвищення голосу або його пониження і правильно прочитати ці речення.
8. Гра “ Spell the Word” (Назви слово по буквах).
Учитель показує картки з малюнками, а учні повинні назвати з яких букв складаються слова.
9. Гра “ Who is the Fastest?” (Хто найшвидший?)
Учитель називає окремий звук, а учні повинні назвати якнайбільше слів, які починаються з цього звуку.
Наприклад, учитель називає звук [t] – take, tea, tomato, telegram, toast.
10. Гра “True or False” (Так чи ні?)
Учитель називає звуки і показує картки з буквосполученнями або словами. Учні повинні здогадатися, чи відповідають дані звуки буквосполученням і словам.
Гра – це інструмент викладання, який сприяє активізації розумової діяльності учнів і робить навчальну діяльність більш цікавою.
Лексичні ігри використовують для знайомства з новим матеріалом, для закріплення його учнями і для розвитку усного мовлення. Лексична гра, як один з прийомів навчання, повинна бути нескладною і цікавою, сприяти закріпленню раніше вивченого матеріалу. Лексичні ігри допомагають учням сконцентрувати увагу на лексичному матеріалі, допомагають їм збільшити словниковий запас і відпрацювати використання слів в ситуаціях реального спілкування.
Учитель дає учням завдання пригадати слова до певної теми, наприклад,“Weather”. Перший учень називає слово, другий – повторює його і називає своє, третій – повторює перше та друге і додає своє. Учень, який допустить помилку вибуває з гри.
Наприклад:
Pupil 1: rain
Pupil 2: snow
Pupil 3: fog.
Мета гри – активізувати вживання лексики до теми “ Seasons”. Учитель пропонує комусь з учнів описати пору року і описати, не називаючи її. Наприклад, “ It’s cold. It often snows. It is frosty.” Учні відгадують: “ Is it autumn?” “It’s winter”.
Для проведення цієї гри потрібні малюнки з предметами до відповідної теми. Учитель розміщує н дошці малюнки і пропонує учням запам’ятати все, що на них зображено. Через 2-3 хвилини малюнки закривають, а учням треба назвати всі предмети з малюнків. Виграє той, хто назве найбільшу кількість предметів.
Ведучий, звертаючись до гравців, говорить речення з прикметником, наприклад, « The apple is small”. Учень повинен сказати речення з прикметником - антонімом, наприклад: “ The apple is big.”
Відповідь: “ Do you like cold weather?” Учень, який перший відгадає правильний варіант, отримує бал. Виграє той, у кого наприкінці гри буде більше балів.
Мета гри – відпрацювання правил будови речень у різних часових формах.
Учням дають декілька речень. Необхідно змінити кожне з них згідно з завданням: додати слово, змінити закінчення або змінити порядок слів у реченні.
Наприклад, необхідно змінити порядок слів в реченні:
I am reading a book. – Am I reading a book?
Отже можна зробити висновки, що метод використання навчальних ігор є дуже важливим, тому що саме під час гри учні краще засвоюють навчальний матеріал у різних комунікативних ситуаціях.
Таким чином можна зробити висновки, що використання традиційних і сучасних інноваційних методів дає найкращий результат у викладанні іноземних мов і учителю необхідно володіти усіма методами і прийомами викладання для того, щоб його учні добре знали і з задоволенням вивчали іноземну мову.
Література